Рішення

від 22.12.2020 по справі 922/3127/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" грудня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/3127/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

при секретарі судового засідання Кучко А.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Коссад Восток" (03680, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 72, літера А) до Приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "Юнітек" (61072, м. Харків, вул. Двадцять третього серпня, буд. 20-А) про стягнення 1666950,21 грн. за участю представників:

позивача - Наконечна Н.О., довіреність №2 від 03.08.2020

відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Харківської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Коссад Восток" (позивач) до Приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "Юнітек" (відповідач) про стягнення 1666950,21 грн, що складаються із: суми основного боргу у розмірі 1508262,00 грн, 3 % річних у розмірі 78754,78 грн та інфляційних втрат у розмірі 79933,43 грн. Позов обґрунтовано неналежним виконанням з боку відповідача своїх зобов`язань за договором поставки № UCV-UNITEK-20180516 від 16.05.2018 в частині здійснення своєчасної та повної оплати товару у встановлені п. 3.3. договору строки.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01.10.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду у порядку загального позовного провадження, розпочато підготовче провадження і призначено підготовче засідання на 27.10.2020 об 11:15.

Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 27.10.2020 відкладено підготовче засідання на 10.11.2020 об 11:20.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.11.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 24.11.20 о 12:30.

Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 24.11.2020 клопотання відповідача про відкладення розгляду справи задоволено та відкладено розгляд справи по суті на 14.12.2020 об 11:20.

14.12.2020 у системі документообігу суду зареєстровано відзив на позовну заяву (вх. № 29089), в якому викладено клопотання про поновлення строку для його надання.

Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 14.12.2020 задоволено клопотання про поновлення процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву, відзив на позовну заяву (вх. № 29089 від 14.12.20) приєднано до матеріалів справи та в судовому засіданні оголошено перерву до 2.12.2020 до 10:30.

17.12.2020 у системі документообігу суду зареєстровано відповідь на відзив (вх. № 5211), яку досліджено та приєднано до матеріалів справи.

Позивач у судове засідання 22.12.2020 з`явився, заявлені позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, просив суд позов задовольнити та стягнути з відповідача на свою користь суму основного боргу у розмірі 1508262,00 грн, 3 % річних у розмірі 78754,78 грн та інфляційні втрати у розмірі 79933,43 грн.

Відповідач у судове засідання 22.12.2020 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений своєчасно та належним чином (а.с. 123-126).

З огляду на те, що у матеріалах справи достатньо документів для правильного вирішення спору по даній справі, у судовому засіданні 22.12.2020 на підставі ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду по даній справі.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представника позивача, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив наступне.

16.05.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Коссад Восток" (постачальник) та Приватним підприємством "Науково-виробнича фірма "Юнітек" (покупець) було укладено договір поставки № UCV-UNITEK-20180516 (далі - договір) (т.с. 13-16), відповідно до умов пункту 1.1. якого, постачальник зобов`язується передати у власність покупця насіння сільськогосподарських культур (товар), а покупець зобов`язується прийняти товар від постачальника та оплатити його в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2018, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором (п. 9.1. договору).

Відповідно до п. 1.2. договору, найменування, одиниця виміру, ціна за одиницю товару, кількість товару, визначається у додатку № 1 до договору, який є невід`ємною частиною Договору.

Згідно з п. 2.1. договору, поставка товару за цим договором здійснюється на умовах EXW-склад постачальника у відповідності до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів "Інкотермс" (в редакції 2020 року), які застосовуються із урахуванням особливостей, пов`язаних із внутрішньодержавним характером цього договору, а також особливостей, що випливають із умов цього договору.

Постачальник зобов`язується поставити покупцю товар в обсязі, який зазначений у додатку № 1 до договору в строк до 31.05.2018.

Згідно з умовами пунктів 2.8., 2.9. договору поставки сторони погодили вважати датою поставки товару - дату, вказану у видатковій накладній, а в разі передачі товару перевізниками або організаціями зв`язку - дату відповідного акту прийому передачі товару, підписаного уповноваженими представниками постачальника та уповноваженими представниками перевізника або організації зв`язку. З дати поставки товару до покупця переходить право власності на такий товар, а також ризик його випадкового знищення чи пошкодження.

Відповідно до пунктів 4.2., 4.3. договору поставки, приймання покупцем товару по якості та кількості, здійснюється уповноваженим представником покупця в присутності уповноваженого представника постачальника в момент передачі товару. Претензії щодо посівних якостей товару приймаються до розгляду постачальником протягом 14 (чотирнадцяти) робочих днів з моменту поставки товару покупцю в разі наявності документально засвідчених невідповідностей якості товару, виданих відповідними спеціалізованими організаціями та установами.

Загальна сума цього Договору складається з сум, вказаних у видаткових накладних на поставку товару, найменування та кількість якого зазначена у додатку № 1 договору (пункт 3.1. договору поставки).

На виконання своїх зобов`язань за договором поставки, 31.05.2018 позивач передав у власність відповідача товар (насіння соняшника Марбелія КЛ (RO7BR3961-7TR03) кількістю 292 міш та насіння соняшника Марбелія КЛ (RO7IS4422-7TR01) на загальну суму 1508262,0 грн з ПДВ, про що свідчить наявна у матеріалах справи належним чином засвідчена копія видаткової накладної № 412 від 31.05.2018 (а.с. 18).

Згідно з умовами пункту 3.3. договору поставки, товар поставляється на умовах 100% відстрочки платежу до 20.12.2018.

Позивач звернувся з даним позовом до суду, в якому зазначив про те, що останній, як постачальник за договором поставки належним чином виконав свої зобов`язання за цим договором та передав у власність відповідача обумовлений сторонами товар на загальну суму 1508262,0 грн з ПДВ за видатковою накладною № 412 від 31.05.2018.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач прийняв повністю товар за кількістю та якістю, що підтверджується належним чином оформленою видатковою накладною, підписаними уповноваженими представниками обох сторін. Будь - яких претензій та зауважень щодо якості та кількості товару у встановлені п. 4.3. договору строки, від відповідача не надходило.

Однак відповідач, отримавши від позивача товар, своєчасної та повної оплати товару у встановлені п. 3.3. договору строки не здійснив, у зв`язку із чим, у відповідача перед позивачем наявна заборгованість, яка склала 1508262,00 грн.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог, відповідач у відзиві на позов зазначає про невідповідність товару вимогам до якості, про разом із відзивом надав протоколи випробувань (а.с. 117-119). Також, у відзиві вказує про необхідність застосування до заявлених до стягнення 3 % річних та інфляційних втрат положення ч. 6 ст. 232 ГК України.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Укладений між сторонами договір № UCV-UNITEK-20180516 від 16.05.2018 за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно з вимогами ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Матеріалами справи підтверджено, що 31.05.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Коссад Восток", на виконання своїх зобов`язань за договором поставки № UCV-UNITEK-20180516 від 16.05.2018, передало у власність Приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "Юнітек" товар - насіння соняшника Марбелія КЛ (RO7BR3961-7TR03) кількістю 292 міш та насіння соняшника Марбелія КЛ (RO7IS4422-7TR01) на загальну суму 1508262,0 грн з ПДВ, про що свідчить наявна у матеріалах справи належним чином засвідчена копія видаткової накладної № 412 від 31.05.2018, яка підписана сторонами, підписи скріплено печатками (а.с. 18).

Вимогами статті 193 Господарського кодексу України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Застосування господарських санкцій до суб`єкта, який порушив зобов`язання, не звільняє цього суб`єкта від обов`язку виконати зобов`язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов`язання. Зобов`язана сторона має право відмовитися від виконання зобов`язання у разі неналежного виконання другою стороною обов`язків, що є необхідною умовою виконання.

Також, вимогами статті 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Умовам пункту 3.3. договору поставки сторонами задекларовано, що товар поставляється на умовах 100% відстрочки платежу до 20.12.2018.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Нормами ч.1 ст.202 Господарського кодексу України визначено, що господарське зобов`язання припиняється, окрім іншого виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, з огляду на погоджені сторонами умови договору поставки № UCV-UNITEK-20180516 від 16.05.2018, де сторони чітко погодили та встановили ціну товару, порядок постачання товару, а також погодили порядок та строк його оплати, тому у відповідача існує обов`язок зі своєчасної оплати товару у встановленому розмірі та встановлені пунктом 3.3. договору строки.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Доказів належного виконання відповідачем умов поставки № UCV-UNITEK-20180516 від 16.05.2018 та сплати заявленої до стягнення заборгованості у розмірі 1508262,00 грн у матеріалах справи відсутні.

З урахуванням наведеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді усіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача 1508262,00 грн заборгованості підлягають задоволенню.

Водночас, твердження відповідача щодо невідповідності товару вимогам до якості відхиляються судом, оскільки не підтверджені належними та допустимими доказами, разом із тим, подані разом із відзивом протоколи випробувань не стосуються товару, який було отримано відповідачем згідно договору поставки № UCV-UNITEK-20180516 від 16.05.2018 за видатковою накладною № 412 від 31.05.2018.

Також, за порушення строків оплати товару, позивачем заявлено до стягнення 3 % річних у розмірі 78754,78 грн та інфляційні втрати у розмірі 79933,43 грн.

Згідно з приписами статті 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина 2 статті 626 Цивільного кодексу України).

За змістом наведених норм закону нарахування трьох процентів річних та інфляційних нарахувань входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

У даному разі, судом встановлено порушення відповідачем умов договору поставки № UCV-UNITEK-20180516 від 16.05.2018, в частині виконання свого обов`язку зі своєчасної оплати товару у встановленому розмірі та встановлені пунктом 3.3. договору строки.

З урахуванням наведеного, вимога позивача про стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційних втрат є обґрунтованою та такою, що відповідає чинному законодавству, у тому числі статті 625 ЦК України, згідно якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних за період з 21.12.2018 по 31.12.2019 в сумі 78754,78 грн та інфляційні втрати січня 2019 р. по серпень 2020 р. в сумі 79933,43 грн.

Перевіривши розрахунки позивача 3% річних та інфляційних, з урахуванням умов договору, прострочення по сплаті грошового зобов`язання, а також порядку розрахунків, погодженого сторонами, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних в сумі 78754,78 грн та інфляційні втрати в сумі 79933,43 грн підлягають задоволенню.

Водночас, твердження відповідача щодо необхідності застосування до заявлених до стягнення 3 % річних та інфляційних втрат положення ч. 6 ст. 232 ГК України, відхиляються судом, оскільки такі твердження зводяться до власного довільного тлумачення останнім положень законодавства, що не відповідає їх дійсному змісту.

Всупереч вимог ст.ст. 13, 74 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій) відповідачем належними та допустимими доказами не спростовано наведені позивачем обставини.

При цьому, суд зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність у справі достатніх правових та фактичних підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Здійснюючи розподіл судових витрат за наслідками розгляду справи, враховуючи вимоги статті 129 ГПК України, а також висновки суду про повне задоволення позову, судові витрати, понесені позивачем у зв`язку з оплатою судового збору, підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача в розмірі 25004,25 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "Юнітек" (61072, м. Харків, вул. Двадцять третього серпня, буд. 20-А, код ЄДРПОУ 33901332) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коссад Восток" (03680, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 72, літера А, код ЄРПОУ 38204309) - 1508262,00 грн основного боргу; 78754,78 грн 3 % річних у розмірі; 79933,43 грн інфляційних втрат та 25004,25 грн судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "28" грудня 2020 р.

Суддя Г.І. Сальнікова