Рішення

від 15.12.2020 по справі 21/45б (9/134б/51б/39б/8б/8б)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

15 грудня 2020 року м. Чернігівсправа № 21/45б (9/134б/51б/39б/8б/8б)

Господарський суд Чернігівської області у складі судді А.С. Сидоренка , за участю секретаря судового засідання Селіван Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження матеріали заяви Закритого акціонерного товариства Бахмачконсервмолоко (Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача : Публічне акціонерне товариство СБЕРБАНК та ОСОБА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення 1 292 379 грн. 68 коп., поданої в межах справи за заявою КРЕДИТОРА: Фізичної особи - підприємця Ріпи Олександра Івановича АДРЕСА_2 БОРЖНИК: Закрите акціонерне товариство Бахмачконсервмолоко 16500, м. Бахмач Чернігівської області, вул. Перемоги, 13 про визнання боржника банкрутом

у присутності представників учасників у справі про банкрутство:

від позивача: Юдицький О.В. - ліквідатор

від відповідача: Помазна С.І. - предст., дов. нотар. посв. від 08.05.2018р.; Пода В.В. - предст., дов. нотар. посв. від 03.12.2020р.

від третіх осіб: Кошлій Р.В. - предст. АТ СБЕРБАНК , дов. від 31.08.2020р.

Рішення виноситься після перерв, оголошених в судовому засіданні з 16.11.2020р. по 30.11.2020р., з 30.11.2020р. по 07.12.2020р. та з 07.12.2020р. по 15.12.2020р., на підставі ст. 216 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 15.12.2020р., на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 17.04.2006р. порушено провадження у справі про банкрутство Закритого акціонерного товариства Бахмачконсервмолоко та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою Господарського суду Чернігівської області від 04.02.2009р. боржника визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Стук І.М.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 29.12.2010р. затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, ліквідовано ЗАТ Бахмачконсервмолоко , провадження у справі припинено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.02.2011р. ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 29.12.2010р. скасовано, матеріали справи передано на розгляд до місцевого суду на стадію ліквідаційної процедури.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.11.2011р. скасовано ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 18.10.2011р., припинено повноваження ліквідатора ЗАТ Бахмачконсервмолоко арбітражного керуючого Стук І.М., матеріали справи направлено до місцевого господарського суду для подальшого розгляду.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 14.06.2012р. ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Мурзу А.М.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 09.04.2015р. достроково припинено виконання арбітражним керуючим Мурзою А.М. повноважень ліквідатора ЗАТ Бахмачконсервмолоко , обов`язки останнього покладено на арбітражного керуючого Юдицького О.В.

27 січня 2020 року до Господарського суду Чернігівської області, в межах справи про банкрутство ЗАТ Бахмачконсервмолоко , надійшла заява банкрута про стягнення з арбітражного керуючого Стук Ірини Михайлівни завданої ЗАТ Бахмачконсервмолоко майнової шкоди під час виконання повноважень ліквідатора банкрута (надалі - Заява) в розмірі 1 292 379,68 грн.

В обґрунтування поданої Заяви товариство посилається на те, що матеріальна шкода була завдана в результаті неправомірних дій та бездіяльності Стук І.М. щодо:

безпідставного вилучення із складу ліквідаційної маси банкрута грошових коштів на виплату неіснуючої заробітної плати на загальну суму 962 280,68 грн.;

безоплатної передачі майна Приватному підприємству Форагро на суму 104 849,00 грн.;

безоплатної реалізації автомобіля ГАЗ 3307 М 3716, автомобіля ЗІЛ 130, напівпричепу Н13Х129, напівпричепу ОДАЗ 9370 ринковою вартістю 225 250,00 грн.

В якості правових підстав для пред`явлення вимоги про стягнення з Стук І.М. запоідяної майнової шкоди заявник вказує ст. 11, 15, 16, 1166, 1192 Цивільного кодексу України та ст. 89 Господарського кодексу України.

Посилаючись на положення ст. 20 Господарського процесуального кодексу України, заявник вважає, що дана заява підлягає розгляду в межах справи про банкрутство ЗАТ Бахмачконсервмолоко , оскільки заявлені вимоги спрямовані на наповнення ліквідаційної маси банкрута з метою задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 03.02.2020р.: відкладено вирішення питання про прийняття Заяви до повернення матеріалів справи № 21/45б (9/134б/51б/39б/8б/8б) до місцевого господарського суду з Північного апеляційного господарського суду.

28 квітня 2020 року матеріали справи № 21/45б (9/134б/51б/39б/8б/8б) були повернуті до місцевого господарського суду з Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 06.05.2020р., зокрема:

Заява прийнята та приєднана до матеріалів справи;

постановлено здійснювати розгляд Заяви за правилами загального позовного провадження;

призначено розгляд Заяви в підготовчому засіданні на 28 травня 2020 року;

встановлено процесуальний строк для подання арбітражним керуючим Стук І.М. відзиву на Заяву - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали;

встановлено процесуальний строк для подання комітетом кредиторів (Приватне підприємство Білоножко та Товариство з обмеженою відповідальністю Нова економічна політика ) пояснень щодо Заяви - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.

Проте, враховуючи надходження 13.05.2020р. до Господарського суду Чернігівської області запиту Північного апеляційного господарського суду, 15.05.2020р. матеріали справи № 21/45б (9/134б/51б/39б/8б/8б) були направлені до суду апеляційної інстанції для подальшого їх скерування до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, а тому призначене на 28.05.2020р. судове засідання не відбулось.

27 липня 2020 року матеріали справи № 21/45б (9/134б/51б/39б/8б/8б) були повернуті до місцевого господарського суду з Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, у зв`язку з чим ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 03.08.2020р.:

призначено розгляд Заяви в підготовчому засіданні на 01 вересня 2020 року.

20 травня 2020 року до Господарського суду Чернігівської області надійшов відзив від 18.05.2020р. № 19/20 на заяву, зі змісту якого вбачається, що відповідач вважає заявлені вимоги безпідставними, оскільки під час виконання арбітражним керуючим Стук І.М. повноважень ліквідатора жодний працівник товариства не звертався до Господарського суду Чернігівської області зі скаргою на дії арбітражного керуючого щодо виплати заборгованості по заробітній платі або з приводу безоплатної передачі майна банкрута; відтак, всі кошти були спрямовані за цільовим призначенням (погашення заборгованості по заробітній платі).

Також, арбітражний керуючий Стук І.М. зазначає, що від імені банкрута заява підписана адвокатом Кошлієм Р.В., який є також представником кредитора по даній справі - Публічного акціонерного товариства СБЕРБАНК ; проте, згідно положень Кодексу України з процедур банкрутства не передбачено право ліквідатора передавати свої повноваження третім особам.

Крім того, відповідач зазначає, що положеннями Кодексу України з процедур банкрутства не передбачений порядок стягнення з арбітражного керуючого шкоди.

Також, 20 травня 2020 року відповідачем до Господарського суду Чернігівської області подана заява від 18.05.2020р. № 19/20-1 про застосування позовної давності.

01 вересня 2020 року господарський суд постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 23 вересня 2020 року; одночасно:

залучено Публічне акціонерне товариство СБЕРБАНК до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача;

встановлено процесуальний строк для подання: позивачем відповіді на відзив, а третьою особою письмових пояснень щодо відзиву на заяву - до 11 вересня 2020 року включно; відповідачем заперечень - протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив.

02 вересня 2020 року на електронну пошту Господарського суду Чернігівської області надійшла заява від 01.09.2020р. № 02-01/15895/21-45б ліквідатора ЗАТ Бахмачконсервмолоко - арбітражного керуючого О.В.Юдицького, якою останній повідомив про підтримання заяви ЗАТ Бахмачконсервмолоко , яка від імені товариства підписана представником за довіреністю Кошлієм Р.В., заявлених в ній вимог та просить їх задовольнити в повному обсязі.

08 вересня 2020 року, у встановлений судом процесуальний строк, на електронну пошту Господарського суду Чернігівської області надійшла відповідь (заперечення) від 03.09.2020р. № 02-01/15904/21-45б на відзив арбітражного керуючого Стук І.М., зі змісту якої вбачається, що товариство не погоджується з доводами відповідача; натомість вимоги до Стук І.М. вважає правомірними, обґрунтованими, підтвердженими судовими рішеннями, які набрали законної сили, а тому заявлені вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Також, 08 вересня 2020 року на електронну пошту Господарського суду Чернігівської області надійшов відзив від 03.09.2020р. № 02-01/15905/21-45б на заяву арбітражного керуючого Стук І.М. про застосування позовної давності, зі змісту якого вбачається, що товариство вважає її безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.

В обґрунтування своїх заперечень товариство зазначає, зокрема, що відлік строку позовної давності за пред`явленою вимогою слід розпочинати з 17.05.2017р.; як наслідок - сплив строку позовної давності відбувається 17.05.2020р.; таким чином, заява про стягнення з арбітражного керуючого Стук І.М. завданої ЗАТ Бахмачконсервмолоко майнової шкоди під час виконання повноважень ліквідатора банкрута в розмірі 1 292 379,68 грн. є такою, що подана в межах загального строку позовної давності.

В паперовій формі вказані вище відповідь на відзив та відзив на заяву надійшли до Господарського суду Чернігівської області 11 вересня 2020 року (здані для відправки до відділення поштового зв`язку 07.09.2020р.).

Публічним акціонерним товариством СБЕРБАНК у встановлений судом процесуальний строк письмові пояснення щодо відзиву на заяву до Господарського суду Чернігівської області подані не були.

22 вересня 2020 року, у встановлений судом процесуальний строк, відповідачем до Господарського суду Чернігівської області подані заперечення від 21.09.2020р. № 21/09/20, зі змісту яких вбачається, що арбітражний керуючий Стук І.М. не погоджується з доводами позивача, викладеними у відповіді на відзив, та вважає, що підстави для задоволення заяви товариства відсутні.

Також, 22 вересня 2020 року відповідачем до Господарського суду Чернігівської області подані заперечення від 21.09.2020р. № 21/09/20-2, зі змісту яких вбачається, що арбітражний керуючий Стук І.М. не погоджується з доводами позивача щодо відсутності підстав для застосування позовної давності.

23 вересня 2020 року господарський суд постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 12 жовтня 2020 року; одночасно:

продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів;

залучено ОСОБА_1 до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача;

встановлено процесуальний строк для подання третьою особою (Мурзою А.М.) письмових пояснень щодо заяви - до 06 жовтня 2020 року включно.

Письмові пояснення щодо заяви третьою особою ( ОСОБА_1 ) до Господарського суду Чернігівської області подані не були.

30 жовтня 2020 року відповідачем до Господарського суду Чернігівської області подані пояснення № 21/09/20 (датовані 21.09.2020р.) по справі, якими арбітражний керуючий Стук І.М. підтримала свою думку щодо Заяви.

Проте, вказані вище пояснення залишаються судом без розгляду, оскільки не підписані відповідачем.

До початку підготовчого засідання 02 листопада 2020 року відповідачем до Господарського суду Чернігівської області подано клопотання від 02.11.2020р. № 02/11/20 про долучення доказів до матеріалів справи.

Додатково відповідач повідомив, що вірною датою пояснень по справі, що були подані ним до суду 30 жовтня 2020 року, слід вважати 30.10.2020р.

Частиною 3 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

За змістом ст. 118, 119 Господарського процесуального кодексу України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Розглянувши вказане вище клопотання відповідача про долучення доказів до матеріалів справи, суд постановив протокольну ухвалу про залишення його без розгляду як таке, що подано з пропуском встановленого законом процесуального строку. Крім того, суд враховує, що заява про поновлення встановленого законом процесуального строку на подання відповідного клопотання відповідачем подана не була.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 02.11.2020р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 16 листопада 2020 року.

06 листопада 2020 року до Господарського суду Чернігівської області надійшли пояснення відповідача, якими останній підтримав свою думку щодо заявлених позивачем вимог.

09 листопада 2020 року до Господарського суду Чернігівської області надійшло клопотання відповідача про поновлення строків надання додаткових пояснень та доказів у справі.

В обґрунтування даного клопотання відповідач посилається на те, що він не є учасником у справі, не має права отримувати деяку інформацію та довідки від боржника через відсутність на даний час повноважень, великий обсяг документів та тимчасове обмеження трудової діяльності у зв`язку з запровадженням на території України карантинних обмежень.

Розглянувши дане клопотання, суд постановив протокольну ухвалу про відмову в його задоволенні.

30 листопада 2020 року та 07 грудня 2020 року відповідачем було подано деталізований виклад пояснень у справі щодо розгляду Заяви (з посиланням на томи та аркуші справи), з урахуванням яких, на думку арбітражного керуючого Стук І.М., остання не підлягає задоволенню.

В судовому засіданні 07 грудня 2020 року, на підставі ст. 216 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 15 грудня 2020 року.

Комітет кредиторів належним чином був повідомлений про дату, час та місце проведення даного судового засідання, однак не скористався своїм процесуальним правом на участь у ньому (засвідчені судом витяги з офіційного сайту Публічного акціонерного товариства Укрпошта щодо відстеження пересилання поштових відправлень).

Ухвала - повідомлення суду від 07.12.2020р., що направлялась на адресу третьої особи - ОСОБА_1 , була ним отримана 08.12.2020р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 1400050136622; процесуальним правом на участь в судовому засіданні третя особа не скористалась.

За клопотаннями третьої особи - Публічного акціонерного товариства СБЕРБАНК та ліквідатора Закритого акціонерного товариства Бахмачконсервмолоко - арбітражного керуючого Юдицького О.В., задоволеними ухвалами Господарського суду Чернігівської області від 08.12.2020р. та 10.12.2020р., постановлено призначене на 15.12.2020р. судове засідання провести в режимі відеоконференції.

Втім, представник Публічного акціонерного товариства СБЕРБАНК та ліквідатор банкрута - арбітражний керуючий Юдицький О.В. особисто з`явилися до Господарського суду Чернігівської області для участі в судовому засіданні.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін та третьої особи, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:

Згідно ст. 22, 23, 25, 34 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (в редакції до 18.01.2013р.), у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.

З дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, зокрема, підприємницька діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу; укладення угод, пов`язаних з відчуженням майна банкрута чи передачею його майна третім особам, допускається в порядку, передбаченому цим розділом.

Ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю; реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом.

Ліквідатор забезпечує належне оформлення, упорядкування та зберігання всіх, в тому числі фінансово - господарських, документів банкрута протягом ліквідаційної процедури.

Як було вказано вище, постановою Господарського суду Чернігівської області від 04.02.2009р. ЗАТ Бахмачконсервмолоко було визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Стук І.М.

Таким чином, з 04 лютого 2009 року арбітражний керуючий Стук І.М. повинна була прийняти до свого відання майно боржника та забезпечити його збереження, провести інвентаризацію та оцінку майна, забезпечити функції по розпорядженню майном банкрута, прийняти його від посадових осіб банкрута, забезпечити виконання функцій керівника боржника.

Арбітражний керуючий Стук І.М. одноособово здійснювала розпорядження майном, грошовими коштами та здійснювала управління ЗАТ Бахмачконсервмолоко з моменту призначення на посаду ліквідатора банкрута.

Згідно ст. 89 Господарського кодексу України, управління діяльністю господарського товариства здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається залежно від виду товариства, а у визначених законом випадках - учасники товариства.

Посадові особи відповідають за збитки, завдані ними господарському товариству. Відшкодування збитків, завданих посадовою особою господарському товариству її діями (бездіяльністю), здійснюється у разі, якщо такі збитки були завдані:

діями, вчиненими посадовою особою з перевищенням або зловживанням службовими повноваженнями;

діями посадової особи, вчиненими з порушенням порядку їх попереднього погодження або іншої процедури прийняття рішень щодо вчинення подібних дій, встановленої установчими документами товариства;

діями посадової особи, вчиненими з дотриманням порядку їх попереднього погодження або іншої процедури прийняття рішень щодо вчинення відповідних дій, встановленої товариством, але для отримання такого погодження та/або дотримання процедури прийняття рішень посадова особа товариства подала недостовірну інформацію;

бездіяльністю посадової особи у випадку, коли вона була зобов`язана вчинити певні дії відповідно до покладених на неї обов`язків;

іншими винними діями посадової особи.

Згідно ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо), якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для застосування такого заходу відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини заподіювача шкоди. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.

Обставини щодо вилучення із складу ліквідаційної маси банкрута грошових коштів на виплату заробітної плати на загальну суму 962 280,68 грн.

Матеріали справи (том 18, а.с. 2 - 8) містять надані арбітражним керуючим Стук І.М. до справи видаткові касові ордери на видачу коштів на погашення заборгованості по заробітній платі на загальну суму 962 280,68 грн., а саме:

- від (дата відсутня) на суму - 1 400,00 грн.;

- від (дата відсутня) на суму - 300,00 грн.;

- від 15.06.2009 року на суму - 4 580,68 грн.

- від 15.06.2009 року на суму - 6 000,00 грн.

- від 15.06.2009 року на суму - 390 000,00 грн.

- від 16.06.2009 року на суму - 360 000,00 грн.

- від 15.07.2009 року на суму - 200 000,00 грн.

Із доданих до Заяви виписок по рахунку ЗАТ Бахмачконсервмолоко № 260034169, відкритого у Чернігівській ОД Райффайзен банк Аваль , МФО 353348, також вбачається, що за період з 25 травня 2009 року по 16 липня 2009 року ОСОБА_2 були зняті готівкові кошти з призначенням платежу Погашення кредит. заборгованості згідно постанови суду на загальну суму 1 125 000,00 грн., а саме:

25.05.2009р. - 15 000,00 грн;

15.06.2009р. - 396 000,00 грн.;

16.06.2009р. - 360 000,00 грн.;

18.06.2009р. - 4 000,00 грн.;

15.07.2009р. - 200 000,00 грн.;

16.07.2009р. - 150 000,00 грн.

Відповідно до п. 1.2, 3.1, 3.4, 3.8, 3.9 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за № 40/10320 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин):

касовий ордер - первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси. Форму касових ордерів установлено наказом Міністерства статистики України від 15.02.1996р. № 51 Про затвердження типових форм первинного обліку касових операцій ;

касові документи - документи (касові ордери та платіжні чи розрахунково - платіжні відомості, розрахункові документи, відомості закупівлі сільськогосподарської продукції, інші прибуткові та видаткові касові документи), за допомогою яких відповідно до законодавства України оформляються касові операції, звіти про використання коштів, а також відповідні журнали встановленої форми для реєстрації цих документів та книги обліку;

Касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням платіжних карток, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.

Видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами або видатковими відомостями. Документи на видачу готівки мають підписувати керівник і головний бухгалтер або працівник підприємства, який на це уповноважений керівником. До видаткових ордерів можуть додаватися заява на видачу готівки, розрахунки тощо.

Якщо на доданих до видаткових касових ордерів документах, заявах, рахунках тощо є дозвільний напис керівника підприємства, то його підпис на видаткових касових ордерах не обов`язковий.

Виплати, пов`язані з оплатою праці, проводяться касиром підприємства або за видатковими касовими ордерами на кожного одержувача чи за видатковими відомостями.

На титульній сторінці видаткової відомості робиться дозвільний напис про видачу готівки за підписами керівника і головного бухгалтера або осіб, уповноважених керівником, із зазначенням строків видачі готівки і суми (гривень - словами, копійок - цифрами).

Одноразові видачі готівки на виплати, пов`язані з оплатою праці, окремим особам проводяться, як правило, за видатковими касовими ордерами.

Після закінчення встановлених строків виплат, пов`язаних з оплатою праці за видатковими відомостями, касир зобов`язаний: у видатковій відомості проти прізвища осіб, яким не здійснено виплату, поставити відбиток штампа або зробити напис "Депоновано"; скласти реєстр депонованих сум; у кінці видаткової відомості зазначити фактично виплачену суму та недоодержану суму виплат, яка підлягає депонуванню, звірити ці суми із загальним підсумком за видатковою відомістю і засвідчити напис своїм підписом. Якщо готівкові кошти видавалися не касиром, а іншою особою, то на відомості додатково робиться напис "Готівку за відомістю видав (підпис)"; здійснити відповідний запис у касовій книзі згідно з виписаним бухгалтерією видатковим касовим ордером на фактично видану суму за видатковою відомістю.

Бухгалтер робить перевірку записів, зроблених касирами у видаткових відомостях, та здійснює підрахунок виданих і депонованих за ними сум. Депоновані суми, що підлягають здаванню в банк, оформляються шляхом складання одного загального видаткового касового ордера.

Відповідно до п. 1.1, 2.1, 2.4, 2.18 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин):

Положення встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи .

Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов`язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Усі документи, що додаються до прибуткових та видаткових касових ордерів, а також документи, що стали підставою для нарахування заробітної плати та інших подібних виплат, підлягають обов`язковому погашенню штампом або ручним надписом "Одержано" або "Сплачено" із зазначенням дати (числа, місяця, року).

Однак, надані арбітражним керуючим Стук І.М. до справи видаткові касові ордери на видачу коштів на погашення заборгованості по заробітній платі, не відповідають вимогам законодавства щодо оформлення таких документів, виходячи з наступного:

видатковий касовий ордер від 16.06.2009 року на суму 360 000,00 грн. не містить ідентифікаційний код підприємства, номер документа, кореспондуючий рахунок, субрахунок, код аналітичного обліку, код цільового призначення, повного найменування отримувача коштів, періоду за який здійснюється виплата заробітної плати, додатків до ордеру, реквізитів документа, який ідентифікую особу, що отримала грошові кошти, підпису особи (касиру), яка ці кошти видала;

видатковий касовий ордер від 15.07.2009 року на суму 200 000,00 грн. не містить ідентифікаційного номеру підприємства, номер документа, кореспондуючий рахунок, субрахунок, код аналітичного обліку, код цільового призначення, періоду за який здійснюється виплата заробітної плати, додатків до ордеру, реквізитів документа, який ідентифікую особу, що отримала грошові кошти;

видатковий касовий ордер від (дата відсутня) № 116173 на суму 1 400,00 грн. не містить дати складення, кореспондуючого рахунку, субрахунку, код аналітичного обліку, код цільового призначення, повного найменування отримувача коштів (його ідентифікація), періоду за який здійснюється виплата заробітної плати, додатків до ордеру, реквізитів документа, який ідентифікує особу, що отримала грошові кошти, дати одержання коштів, підпису особи (касиру), яка ці кошти видала;

видатковий касовий ордер від (дата відсутня) на суму 300,00 грн. не містить ідентифікаційного номеру підприємства, номер документа, кореспондуючий рахунок, субрахунок, код аналітичного обліку, код цільового призначення, періоду за який здійснюється виплата заробітної плати, додатків до ордеру, запису про одержання коштів, реквізитів документа, який ідентифікує особу, що отримала грошові кошти, підпису особи (касиру), яка ці кошти видала;

видатковий касовий ордер від 15.06.2009 року № 116172 на суму 6 000,00 грн. не містить кореспондуючого рахунку, субрахунок, код аналітичного обліку, код цільового призначення, періоду за який здійснюється виплата заробітної плати, додатків до ордеру, запису про одержання коштів, дати їх одержання, підпису одержувача, реквізитів документа, який ідентифікує особу, що отримала грошові кошти, підпису особи (касиру), яка ці кошти видала;

видатковий касовий ордер від 15.06.2009 року № 116169 на суму 4 580,68 грн. не містить кореспондуючого рахунку, субрахунок, код аналітичного обліку, код цільового призначення, додатків до ордеру, запису про дату одержання коштів, реквізитів документа, який ідентифікує особу, що отримала грошові кошти, підпису особи (касиру), яка ці кошти видала;

видатковий касовий ордер від 15.06.2009 року № 116171 на суму 390 000,00 грн. не містить кореспондуючого рахунку, субрахунок, код аналітичного обліку, код цільового призначення, періоду за який здійснюється виплата заробітної плати, додатків до ордеру, реквізитів документа, який ідентифікує особу, що отримала грошові кошти, підпису особи (касиру), яка ці кошти видала.

Номери видаткових касових ордерів повинні бути зафіксовані в журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових документів.

Видатковий ордер з номером 116170 в матеріалах справи відсутній.

Посилання Стук І.М. на те, що відповідні кошти були спрямовані на виплату заробітної плати особам, вказаним у платіжних відомостях (том 18, а.с. 9 - 114), судом відхиляються, оскільки ці документи стосуються виплати заробітної плати за період з листопада 2008 року по березень 2009 року. Натомість, готівкові кошти були зняти з рахунку банкрута за період з травня 2009 року по липень 2009 року.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 17.05.2017р. по даній справі було зобов`язано Стук І.М. передати ліквідатору ЗАТ Бахмачконсервмолоко Юдицькому О.В. зокрема:

а)документи за період з 04.02.2009р. по 2011 рік включно:

- первинні документи бухгалтерського обліку;

- баланси, звіти про фінансові результати (річні та квартальні звіти);

- головні книги ;

- касові книги;

- журнали реєстрації прибуткових та видаткових касових ордерів;

- інформацію про відкриті рахунки в банківських установах, відомості про рух коштів в банківських установах;

- первинні документи та облік руху запасів, розрахунків з дебіторами та кредиторами, розрахунки з підзвітними особами (звіти про використання коштів наданих на відрядження або під звіт), за податками і обов`язковими платежами ;

- облік необоротних активів та амортизації (зносу), фінансових інвестицій та інших необоротних активів;

- облік доходів та витрат, фінансових результатів та власного капіталу;

- оборотно-сальдові відомості;

- накази по підприємству за період проведення ліквідаційної процедури;

- звіти до податкової інспекції та державних цільових фондів;

- оригінали документів (листи, акти, описи), що підтверджують передачу документів боржника на зберігання до архівної установи

б) - відомості про нарахування та виплату заробітної плати за 2009 рік;

- табелі обліку робочого часу за 2009 рік.

- звіти про оцінку майна банкрута за період проведення ліквідаційної процедури,

- оригінали всіх документів, копії яких долучені до звіту ліквідатора Стук І.М.

в) - біржові угоди, докази оприбуткування коштів щодо реалізації автомобіля ГАЗ 3307 М 3716, д.н.з. НОМЕР_1 , 1992 р.в. та автомобіля ЗІЛ 130, д.н.з. НОМЕР_2 , 1979 р.в.;

- докази продажу напівпричепу Н13Х129, д.н.з. НОМЕР_3 , 1990 р.в. та напівпричепу ОДАЗ 9370, д.н.з. НОМЕР_4 , 1993 р.в. в якості металобрухту.

Постановою головного державного виконавця Новозаводського відділу ДВС міста Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Назаренко Т.В. від 08.12.2017р. було відкрито виконавче провадження № 55332002 з примусового виконання ухвали Господарського суду Чернігівської області від 17.05.2017р. по даній справі.

09.07.2018 року Головним державним виконавцем Новозаводського відділу ДВС міста Чернігів Т.В.Назаренко на адресу Чернігівського відділу поліції ГУНП в Чернігівській області направлено повідомлення № 55332002 про кримінальне правопорушення.

Втім, доказів того, що ухвала суду від 17.05.2017 року арбітражним керуючим Стук І.М. була виконана матеріали справи не містять.

Також, ОСОБА_2 не було передано до трудового або будь - якого іншого архіву відомості про нарахування та виплату заробітної плати за 2009 рік, табелі обліку робочого часу за 2009 рік.

Ліквідатор Юдицький О.В. отримав від Архівного відділу Бахмацької РДА лист № 05-05/141 від 10.07.2015 року про те, що в архівному відділі РДА на зберіганні документи ЗАТ Бахмачконсервмолоко не перебувають. Документи ЗАТ Бахмачконсервмолоко перебувають в Об`єднаному трудовому архіві Бахмацького району.

Від Об`єднаного трудового архіву Бахмацького району ліквідатор Юдицький О.В. отримав Акт від 20.07.2010 року № 8 приймання і передавання документів від юридичної особи та Опис № 1-0 справ з особового складу за 1951-2009 роки.

Відповідно до Опису справ, переданих до трудового архіву, за 2009 рік до архіву передані лише наступні документи ЗАТ Бахмачконсервмолоко :

943. Накази директора з особового складу;

944. Особові картки працівників за 2009 рік (ф. Т-2).

Будь - яких інших документів, зокрема і тих, які витребувані судом. ОСОБА_2 до архівних установ не передавала.

Оскільки Стук І.М. не передала ліквідатору банкрута оригіналів відомостей про нарахування та виплату заробітної плати за 2009 рік та табелів обліку робочого часу за 2009 рік, а наявні у справі видаткові касові ордери не відповідають законодавству, слід зробити висновок про доведеність обставин щодо безпідставного вилучення ОСОБА_2 із складу ліквідаційної маси банкрута грошових коштів на виплату заробітної плати на загальну суму 962 280,68 грн. з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів.

При цьому, подану ОСОБА_2 інформацію з органу Пенсійного фонду України (том 81, а.с. 14 - 140), суд не може визнати допустимим доказом, оскільки є незрозумілим хто саме склав такий документ і на чому ґрунтуються відомості вказані в ній.

Обставини щодо передачі майна Приватному підприємству Форагро на суму 104 849,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 02.02.2016р. по даній справі, яка набрала законної сили, відмовлено у задоволенні заяв ліквідатора ЗАТ Бахмачконсервмолоко Юдицького О.В. про визнання недійсними договорів купівлі - продажу рухомого майна № 1, № 2 та № 3 від 01.12.2009р., укладених між ЗАТ Бахмачконсервмолоко в особі ліквідатора Стук І.М. та Приватним підприємством Форагро , та застосування наслідків недійсності правочинів.

Під час розгляду даних заяв судом було встановлено, що 01 грудня 2009 року між ЗАТ Бахмачконсервмолоко в особі ліквідатора Стук І.М. та ПП Форагро були укладені договори купівлі - продажу рухомого майна № 1, № 2 та № 3 відповідно до умов яких ЗАТ Бахмачконсервмолоко передало у власність ПП Форагро наступне майно:

молоко згущене в кількості 1 400 080 банок за ціною 20 998,80 грн. (в т.ч. ПДВ);

обладнання для виробництва соєвого молока УСМ-2,5, (в т.ч. бак для змішування сої, вузли для промивання сої, насос рециркуляції, водоструйний насос) за ціною 75 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ);

автомобілі КАМАЗ 5320, державний номерний знак НОМЕР_5 та ГАЗ 5312, державний номерний знак НОМЕР_6 , за ціною 8 850,20 грн. (в т.ч. ПДВ).

ПП Форагро , в свою чергу, зобов`язалося провести розрахунки за вищевказане майно не пізніше 23.12.2009р. шляхом внесення грошових коштів на поточний рахунок продавця.

Факт передачі у власність ПП Форагро вищевказаного майна підтверджується актами приймання - передачі від 29.12.2009р. При цьому в актах вказано, що сторони жодних фінансових претензій одна до одної не мають. Однак, матеріали справи не містять доказів оплати ПП Форагро отриманого товару.

За правилами ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Дослідивши зміст оспорюваних правочинів, суд дійшов висновку про те, що оскільки договори купівлі - продажу рухомого майна № 1, № 2 та № 3 від 01.12.2009р. між ЗАТ Бахмачконсервмолоко в особі ліквідатора Стук І.М. та ПП Форагро були укладені з порушенням вимог ст. 30 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (в редакції до 18.01.2013р.), вони не відповідають вимогам закону та порушують права і охоронювані законом інтереси боржника на здійснення продажу його майна за ринковими цінами на конкурентній (конкурсній) основі з метою задоволення вимог кредиторів у найбільш можливому розмірі. Втім, внаслідок їх укладення майно банкрута було відчужено за цінами нижчими ніж їх оціночна вартість.

В той же час, підставою для відмови у задоволенні заяв ліквідатора стало подання ПП Форагро заяви про застосування позовної давності.

На думку ЗАТ Бахмачконсервмолоко , зазначення в актах приймання - передачі від 29.12.2009р., підписаних з боку товариства ліквідатором Стук І.М., про те, що сторони жодних фінансових претензій одна до одної не мають, може свідчити про отримання грошових коштів від покупця за реалізовані матеріальні цінності особисто арбітражним керуючим Стук І.М., яка не оприбуткувала їх в касу товариства, не оформила операцію первинними бухгалтерськими документами, не внесла кошти на основний рахунок в установі банку та не використала дані кошти для задоволення вимог кредиторів.

Оскільки в актах приймання - передачі від 29.12.2009р., підписаних з боку товариства ліквідатором Стук І.М., наявна інформація про те, що сторони жодних фінансових претензій одна до одної не мають, однак матеріали справи не містять доказів оплати ПП Форагро отриманого товару, матеріали справи не містять доказів оприбуткування отриманих від ПП Форагро коштів в касу товариства, оформлення такої операції первинними бухгалтерськими документами, внесення коштів на основний рахунок в установі банку, слід зробити висновок з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів про доведеність обставин щодо протиправної поведінки ОСОБА_2 та завданням внаслідок протиправних дій майнової шкоди ЗАТ Бахмачконсервмолоко в розмірі 104 849,00 грн.

Посилання ОСОБА_2 на те, що грошові кошти були нею отримані і спрямовані на погашення вимог ВАТ Кредобанк (забезпеченого кредитора, вимоги якого були забезпечені майном, яке є предметом договорів купівлі - продажу рухомого майна № 1, № 2 та № 3 від 01.12.2009р.) не можуть бути взяті судом до уваги за відсутності належних і допустимих доказів, які б підтверджували б ці обставини.

Посилання ОСОБА_2 на те, що в даному випадку шкода могла би бути нанесена лише ВАТ Кредобанк , відхиляється судом, оскільки власником майна, яке є предметом договорів купівлі - продажу рухомого майна № 1, № 2 та № 3 від 01.12.2009р., було саме ЗАТ Бахмачконсервмолоко .

Обставини щодо реалізації автомобіля ГАЗ 3307 М 3716, автомобіля ЗІЛ 130, напівпричепу Н13Х129, напівпричепу ОДАЗ 9370 ринковою вартістю 225 250,00 грн.

Як було вказано вище, ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 17.05.2017р. по даній справі було зобов`язано Стук І.М. передати ліквідатору ЗАТ Бахмачконсервмолоко Юдицькому О.В. зокрема:

- біржові угоди, докази оприбуткування коштів щодо реалізації автомобіля ГАЗ 3307 М 3716, д.н.з. НОМЕР_1 , 1992 р.в. та автомобіля ЗІЛ 130, д.н.з. НОМЕР_2 , 1979 р.в.;

- докази продажу напівпричепу Н13Х129, д.н.з. НОМЕР_3 , 1990 р.в. та напівпричепу ОДАЗ 9370, д.н.з. НОМЕР_4 , 1993 р.в. в якості металобрухту.

При цьому, задовольняючи дану заяву суд зазначив, що 16.04.2009р. ліквідатор Стук І.М. уклала угоду з ПП Експертна фірма АС -Експерт про проведення оцінки автомобілів у кількості 57 од., причепів та напівпричепів у кількості 9 од. (а.с. 36 т. 16).

Згідно висновку експерта (а.с. 181-184 т. 15) автомобіль ГАЗ 3307 М 3716, д.н.з. НОМЕР_1 , 1992 р.в. оцінений у 2612,23 грн., автомобіль ЗІЛ 130, д.н.з. НОМЕР_2 , 1979 р.в. - 1081,29 грн.

Проте в матеріалах справи відсутні біржові угоди, на які є посилання у звіті, про реалізацію вищенаведених автомобілів.

За таких обставин ОСОБА_2 має передати нинішньому ліквідатору біржові угоди, докази оприбуткування коштів щодо реалізації автомобіля ГАЗ 3307 М 3716, д.н.з. НОМЕР_1 , 1992 р.в. та автомобіля ЗІЛ 130, д.н.з. НОМЕР_2 , 1979 р.в.

Відповідно до наявних в матеріалах справи актів списання автотранспортних засобів (а.с.43 -46т.16) напівпричіп Н13Х129, д.н.з. НОМЕР_3 , 1990 р.в. та напівпричіп ОДАЗ 9370, д.н.з. НОМЕР_4 , 1993 р.в. списані в металобрухт, отже ОСОБА_2 має передати нинішньому ліквідатору докази продажу напівпричепу Н13Х129, д.н.з. 7879ЧО, 1990 р.в. та напівпричепу ОДАЗ 9370, д.н.з. НОМЕР_4 , 1993 р.в. в якості металобрухту.

Однак, арбітражний керуючий Стук І.М. вимоги ухвали суду від 17.05.2017р. не виконала, звіти про оцінку майна банкрута за період проведення ліквідаційної процедури, докази реалізації автомобілів (біржові угоди, докази оприбуткування коштів щодо реалізації автомобіля ГАЗ 3307 М 3716, д.н.з. НОМЕР_1 , 1992 р.в. та автомобіля ЗІЛ 130, д.н.з. НОМЕР_2 , 1979 р.в.), докази продажу напівпричепу Н13Х129, д.н.з. НОМЕР_3 , 1990 р.в. та напівпричепу ОДАЗ 9370, д.н.з. НОМЕР_4 , 1993 р.в. в якості металобрухту суду та ліквідатору банкрута не надала.

Викладене свідчить про те, що факт проведення оцінки та реалізації майна товариства арбітражним керуючим Стук І.М. документально не доведено, докази оприбуткування грошових коштів від реалізації транспортних засобів також відсутні.

ОСОБА_2 не передала ліквідатору ЗАТ Бахмачконсервмолоко також і майно товариства: автомобіль ГАЗ 3307 М 3716, д.н.з. НОМЕР_1 , 1992 р.в., автомобіль ЗІЛ 130, д.н.з. НОМЕР_2 , 1979 р.в., напівпричеп Н13Х129, д.н.з. НОМЕР_3 , 1990 р.в. та напівпричеп ОДАЗ 9370, д.н.з. НОМЕР_4 , 1993р.в.

Відсутність документів, автомобілів та напівпричепів свідчить про те, що ОСОБА_2 не забезпечила їх належного збереження, чим нанесла товариству значної матеріальної шкоди.

З метою визначення розміру нанесеної матеріальної шкоди ліквідатором ЗАТ Бахмачконсервмолоко незалежному експерту оцінювачу замовлено виготовлення цінової довідки з метою визначення ринкової вартості відсутніх транспортних засобів станом на січень 2019 року.

Відповідно до цінової довідки реєстраційний № 18/023 від 08.01.2019 року незалежного експерта-оцінювача ОСОБА_3 (Свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця 2 026 017 0000 013260 від 11.05.1999р., АДРЕСА_3 , Сертифікат № 435/18 від 25.05.2018 р. суб`єкта оціночної діяльності Фонду державного майна України) ринкова вартість відсутніх автотранспортних засобів становить:

1. Автомобіль ГАЗ 3307 М 3716, д.н.з. НОМЕР_1 , 1992 року випуску - 64 250 (Шістдесят чотири тисячі двісті п`ятдесят) грн. 00 коп.:

2. Автомобіль ЗІЛ 130, д.н.з. НОМЕР_2 , 1979 року випуску - 52 600 (П`ятдесят дві тисячі шістсот) грн. 00 коп.:

3. Напівпричіп Н13Х129, д.н.з. НОМЕР_3 , 1990 року випуску - 36 400 (Тридцять шість тисяч чотириста) грн. 00 коп.. або при здачі на металобрухт - 17 400 (Сімнадцять тисяч чотириста) грн. 00 коп.;

4. Напівпричіп ОДАЗ 9370, д.н.з. НОМЕР_4 , 1993 року випуску - 72 000 (Сімдесят дві тисячі) грн. 00 коп.. або при здачі на металобрухт - 18 900 (Вісімнадцять тисяч дев`ятсот) грн. 00 коп., а разом 225 250,00 грн. (Двісті двадцять п`ять тисяч двісті п`ятдесят грн. 00 коп.)

Неправомірними діями та бездіяльністю арбітражного керуючого Стук І.М. ЗАТ Бахмачконсервмолоко нанесено матеріальну шкоду в розмірі 225 250,00 грн.

Заперечення ОСОБА_2 про те, що довідка № 18/023 від 08.01.2019 року незалежного експерта - оцінювача ОСОБА_3 не являється допустимим доказом щодо вартості майна не може бути взято судом до уваги, виходячи з наступного:

Згідно ст. 161 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

При цьому, ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України визначено, що якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

До заперечення застосовуються правила, встановлені частинами третьою - шостою статті 165 цього Кодексу (ч. 3 ст. 167 Господарського процесуального кодексу України).

Оскільки ОСОБА_2 ні у відзиві на позовну заяву, ні у запереченнях не висловила незгоду із розміром шкоди завданої ЗАТ Бахмачконсервмолоко внаслідок реалізації автомобіля ГАЗ 3307 М 3716, автомобіля ЗІЛ 130, напівпричепу НОМЕР_7 , напівпричепу ОДАЗ 9370 (відповідні заперечення були наведені лише у деталізованому викладі пояснень у справі щодо розгляду Заяви, поданих 30 листопада 2020 року та 07 грудня 2020 року під час розгляду справи по суті), вона позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, адже в такому випадку позивач позбавлений можливості надати свої контраргументи, а суд - призначити експертизу у справі.

Інших заперечень щодо неправомірності дій при реалізації автомобілів і напівпричепів ОСОБА_2 подано не було.

Щодо позовної давності

ОСОБА_2 подано заяву про застосування позовної давності, яка мотивована тим, що ЗАТ Бахмачконсервмолоко звернулося з Заявою до суду 27.01.2020р., однак про своє порушене право було обізнано з 29.11.2011р., адже ОСОБА_2 виконувала повноваження ліквідатора банкрута з 27.03.2009р. по 29.11.2011р.

Як зазначає відповідач, через вісім з половиною років йому вкрай складно зібрати для подання до суду докази на підтвердження належного виконання своїх обов`язків ліквідатора, в т.ч. і щодо виплати заробітної плати.

На думку відповідача, позивачем пропущено трирічний строк для звернення до суду (позовна давність), заяв про поважність причин пропуску подано не було. До вимог про стягнення завданої товариству майнової шкоди під час виконання повноважень ліквідатора застосовується загальна позовна даність, яку ЗАТ Бахмачконсервмолоко пропустило без поважних причин.

ЗАТ Бахмачконсервмолоко не погодилося з доводами відповідача, викладеними у заяві про застосування позовної давності, мотивуючи свої заперечення наступним:

Позивач вважає, що право на стягнення з арбітражного керуючого Стук І.М. нанесеної майнової шкоди виникло у товариства лише після того як ОСОБА_2 не були виконані вимоги ухвали Господарського суду Чернігівської області від 17.05.2018р. по даній справі. Ліквідатору товариства не передані документи, які підтверджують правомірність вчинених ліквідатором Стук І.М. дій з отримання в установі банку грошових коштів, відчуження у відповідності до вимог закону активів банкрута, отримання за них грошових коштів та їх використання.

ОСОБА_2 безпідставно стверджує, що ЗАТ Бахмачконсервмолоко було відомо про всі обставини неналежного виконання нею обов`язків, фальсифікації документів, безоплатного відчуження або привласнення майна, оскільки саме вона одноособово здійснювала управління товариством, а суду та кредиторам банкрута була надана недостовірна інформація.

ЗАТ Бахмачконсервмолоко вважає, що строк позовної давності за вимогою, яка заявлена в Заяві, слід рахувати саме з моменту винесення Господарським судом Чернігівської області ухвали від 17.05.2018р. по даній справі та встановлення судом обставин відсутності достовірних документів на підтвердження правомірності вчинених ОСОБА_2 дій.

Вирішуючи питання щодо позовної давності, суд виходить з наступного:

Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України, позовна давність установлюється тривалістю в три роки. Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю (частина перша статті 258 Цивільного кодексу України). Водночас законодавець не допускає зміни порядку обчислення позовної давності, встановленого імперативними нормами статей 253 - 255 Цивільного кодексу України.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України).

Позовна давність є строком пред`явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушено, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права.

Позовна давність як цивільно-правова категорія наділена такими ознаками:

1) має юридичний склад;

2) позначає сплив строку;

3) має правоприпиняючий характер, оскільки припиняє право на позов у матеріальному розумінні (право на задоволення позову);

4) застосовується у випадках порушення цивільних прав та інтересів особи;

5) встановлюється щодо вимог, які мають майновий характер, і деяких нематеріальних благ, передбачених законом;

6) застосовується лише за ініціативою сторони спору.

Суд звертається до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 23.04.2019 у справі № Б-19/207-09.

Застосування позовної давності (в розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практики Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ)) забезпечує в національній системі права виконання принципу верховенства права, складовою частиною якого є правова визначеність.

Відповідно до прецедентної практики ЄСПЛ для того, щоб те або інше обмеження права на суд (в тому числі лімітування цього права часовими рамками) вважалося виправданим, мають бути додержані такі умови:

1) обмеження не повинно перешкоджати доступу до суду в такий спосіб чи такою мірою, що б зводити нанівець саму сутність цього права;

2) таке обмеження повинно мати легітимну мету;

3) має бути забезпечене належне пропорційне співвідношення між використаними засобами та поставленою метою (пункт 51 рішення від 22.10.1996 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства" за заявами № 22083/93, 22095/93; пункт 31 рішення від 04.12.1995 у справі "Беллет проти Франції" (Bellet v. France) за заявою № 23805/94, пункт 75 рішення від 07.12.2010 у справі "Seal v. The United Kingdom" за заявою № 50330/07), а саме:

- строк позовної давності не повинен бути очевидно й надмірно коротким (unduly short) (пункт 76 рішення від 18.03.2008 у справі "Dacia S.R.L. v/ Moldova" за заявою № 3052/04);

- застосування позовної давності має бути передбачуваним (пункт 76 рішення від 20.05.2010 у справі "Lelas v. Croatia" за заявою № 55555/08);

- механізм застосування позовної давності повинен бути достатньо гнучким, тобто, як правило, він мусить допускати можливість зупинення, переривання та поновлення строку позовної давності, а також мусить корелюватися із суб`єктивним фактором, а саме обізнаністю потенційного позивача про факт порушення його права (пункт 52 рішення від 20.12.2007 у справі "Phinikaridou v. Cyprus" за заявою № 23890/02).

Для спірних відносин застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки (статті 256, 257 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Отже, початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об`єктивні (порушення права), так і суб`єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) аспекти. Порівняльний аналіз понять "довідався" та "міг довідатися", що містяться в статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

Суд звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 26.09.2019 у справі № 924/1114/18 та у постанові від 03.04.2018 у справі № 910/31767/15 з посиланням на позицію Верховного Суду України в постанові від 16.11.2016 у справі № 487/10132/14-ц (провадження № 6-2469цс16).

Згідно з положеннями частини першої статті 261 ЦК України у визначенні початку перебігу строку позовної давності має значення не лише встановлення, коли саме особа, яка звертається за захистом свого порушеного права або охоронюваного законом інтересу, довідалася про порушення цього права або про особу, яка його порушила, а й коли ця особа об`єктивно могла дізнатися про порушення цього права або про особу, яка його порушила.

Обов`язок позивача довести, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, також випливає із загального правила, встановленого статтею 74 ГПК України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Суд зазначає, що і в разі пред`явлення позову самою особою, право якої порушене, і в разі пред`явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою початок перебігу позовної давності визначається з одного й того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила.

Таким чином, положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється і на звернення арбітражного керуючого (ліквідатора) до суду із заявою про захист інтересів боржника.

Тому при визначенні початку перебігу позовної давності у спорі за вимогами боржника/арбітражного керуючого не допускається врахування як обставин (дати) порушення провадження у справі про банкрутство та дати призначення (заміни кандидатури) арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), оскільки ні Закон про банкрутство (положення якого втратили чинність), ні чинний Кодекс України з процедур банкрутства не встановлюють спеціальних норм про позовну давність. Отже, до цих правовідносин застосовуються загальні норми позовної давності.

Суд звертається до правової позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові від 13.01.2016 у справі № 922/5094/14.

У спірних правовідносинах суб`єктом прав є саме боржник, а не арбітражний керуючий (ліквідатор), а тому, визначаючи початок перебігу позовної давності у цій справі, слід враховувати, коли про порушене право дізнався або міг дізнатись боржник в особі уповноваженого органу.

При вирішенні судами спорів, стороною в яких є боржник, що розглядаються у справах про банкрутство, є недопустимим відхід від встановленого ЦК України порядку перебігу позовної давності зі зміною наведеного порядку визначення початку перебігу позовної давності з урахуванням виду позовних вимог у спірних правовідносинах.

Правильність наведеної позиції стосовно правил перебігу позовної давності у справах про банкрутство також підтверджується, якщо звернутися до конструкції частини першої статті 261 ЦК України, в основу якої покладено принцип єдності (одинності) суб`єкта, чиї права порушено.

Аналіз норм права, якими врегульовані питання позовної давності дає підстави для висновку, що у разі, коли законодавець вживає вислови "свої цивільні права", "цивільні права особи", "здійснення права", він має на увазі право, яке належить одній особі, право однієї особи, а не декількох осіб, якщо інше прямо не зазначено у тексті відповідної норми.

Тож при тлумаченні вимог щодо початку перебігу позовної давності слід керуватися тим, що перебіг позовної давності починається від дня, коли про відповідні обставини, тобто про порушення права, дізналася або могла довідатися особа, що є носієм права, а не інша особа, у тому числі й та, якій за законом надано повноваження із захисту цього права. У справах про банкрутство цією особою є арбітражний керуючий, на якого за законом на підставі рішення суду покладаються обов`язки та надаються повноваження розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора.

При цьому і в разі пред`явлення у межах справи про банкрутство позову самою особою, право якої порушене (боржником), і у разі пред`явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою, якою може бути арбітражний керуючий, перебіг позовної давності обчислюється з одного й того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила.

Іншого правила щодо визначення початку перебігу позовної давності не містять ні частина перша статті 261 ЦК України, ні норми спеціального закону, що регулюють порядок вирішення спорів у справі про банкрутство.

Відповідно до частини восьмої статті 261 ЦК України винятки з правил, встановлених частинами першою та другою цієї статті, можуть бути встановлені законом.

Відхід від наведеної позиції щодо правил визначення початку перебігу позовної давності у спорах у справах про банкрутство при зверненні боржника/арбітражного керуючого до суду з вимогами про захист цивільного права або інтересу боржника означав би не передбачене законом, а тому безпідставне наділення арбітражного керуючого як особи, що у справі про банкрутство діє від імені боржника, особливим статусом з наданням одночасно боржнику як носію права у спорі не передбаченої нормами закону переваги перед іншими учасниками цього спору у захисті своїх прав та інтересів, зокрема, обмежує протилежну сторону спору у захисті своїх прав та інтересів щодо предмета спору, і, відповідно, ставить її у нерівне становище перед суб`єктом звернення - боржником/арбітражним керуючим.

Поряд з цим пунктом 1 статті 6 Конвенції передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом. ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства" за заявами № № 22083/93, 22095/93; пункт 570 рішення від 20.09.2011 у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії" за заявою № 14902/04).

Тлумачення частини п`ятої статті 261 ЦК України свідчить, що потрібно розрізняти початок перебігу позовної давності залежно від виду позовних вимог.

Статтею 92 ЦК України визначено, що дії органу або особи, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, у відносинах із третіми особами розглядаються як дії самої юридичної особи.

Отже, для юридичної особи днем початку перебігу позовної давності у спірних правовідносинах слід вважати день вчинення протиправних дій особою, яка відповідно до закону виступає від її імені.

Вищевказані висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Об`єднаної палати КГС у складі Верховного Суду від 11.02.2020р. по справі № 10/5026/995/2012.

В даному випадку Стук І.М. одноособово виконувала повноваження керівника банкрута і вчинила протиправні дії:

- в період з 25 травня 2009 року по 16 липня 2009 року - зняття готівкових коштів з банківського рахунку;

- 01 грудня 2009 року - відчуження майна ПП Форагро ;

- у невстановлену дату 2009 - 2010 років (звіт ліквідатора був поданий до суду 28.12.2010р.) - відчуження автомобілю ГАЗ 3307 М 3716, д.н.з. НОМЕР_1 , 1992 р.в., автомобілю ЗІЛ 130, д.н.з. НОМЕР_2 , 1979 р.в., списання на металобрухт напівпричепу Н13Х129, д.н.з. НОМЕР_3 , 1990 р.в. та напівпричепу ОДАЗ 9370, д.н.з. НОМЕР_4 , 1993р.в.

За таких обставин строк позовної давності сплив у 2012 - 2013 роках.

Зважаючи на вищевикладене, суд не погоджується з доводами позивача про те, що строк позовної давності за вимогою, яка заявлена в Заяві, слід рахувати саме з моменту винесення Господарським судом Чернігівської області ухвали від 17.05.2018р. по даній справі. Крім того, документи та матеріальні цінності, вказані в цій ухвалі, ліквідатору Юдицькому О.В. передані так і не були.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (частина третя статті 267 ЦК України).

Частинами четвертою, п`ятою статті 267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

За змістом наведених норм, якщо позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, суд зобов`язаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267 ЦК України та вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв`язку зі спливом позовної давності, або за наявності поважних причин її пропущення - захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму Цивільного кодексу України).

Суд звертається до правової позиції, що послідовно викладалась Верховним Судом, зокрема, в постановах від 15.05.2018 у справі № 922/2058/17, від 13.11.2018 у справі № 924/127/17, від 15.01.2019 у справі № 910/2972/18, від 10.04.2019 у справі № 6/8-09, від 13.08.2019 у справі № 910/11614/18, від 22.08.2019 у справі № 910/15453/17, від 03.09.2019 у справі № 920/903/17, від 19.11.2019 у справі № 910/16827/17.

Водночас позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але, враховуючи право позивача згідно за приписом частини п`ятої статті 267 ЦК України отримати судовий захист у разі визнання судом поважними причин пропуску позовної давності саме на позивача покладено обов`язок доказування тієї обставини, що строк було пропущено з поважних причин. Це також випливає із загального правила, встановленого статтею 74 ГПК України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести відсутність об`єктивних перешкод для своєчасного звернення позивача з вимогою про захист порушеного права.

Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в пункті 23.6 постанови від 30.01.2019 у справі № 706/1272/14-ц (провадження № 14-456цс18) та в пунктах 61, 62 постанови від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17 (провадження № 12-97гс19).

Отже, суд має право надати особі (визнати право на) судовий захист порушеного права за сукупності умов:

- особа (позивач) наведе поважні, на її думку, причини пропуску позовної давності при зверненні до суду за захистом порушеного права, вказавши на конкретні обставини, які об`єктивно перешкоджали їй звернутися за захистом порушеного права у межах позовної давності, та надасть суду докази, що підтверджують існування цих обставин (стаття 74 ГПК України);

- суд за результатами оцінки доказів, наданих на підтвердження цих обставин, встановить їх існування та дійде висновку про їх об`єктивний характер, і, відповідно, про існування поважних причин пропуску позовної давності при зверненні позивача за захистом порушеного права.

За відсутності будь-якої з наведених умов, суд не має права визнавати існування поважних причин пропуску позовної давності у спірних правовідносинах, надавати у зв`язку з цим особі (позивачу) судовий захист порушеного права та задовольняти відповідні вимоги.

Суд звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної в пункті 9.23 постанови від 28.01.2020 у справі № 910/9158/16.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що вирішуючи питання про поважність причин пропуску позовної давності при зверненні за захистом порушеного права у спорі, стороною якого є боржник, що вирішується у справі про банкрутство, суди мають виходити з їх об`єктивного, а не суб`єктивного характеру, тобто з обставин, які підтверджують ці причини та вказують на існування об`єктивної перешкоди для боржника своєчасно звернутися за захистом порушеного права.

Тому, вирішуючи питання щодо поважності причин пропуску позовної давності у спірних правовідносинах, суд, з огляду на положення статті 13 ЦК України ("Межі здійснення цивільних прав"), має враховувати добросовісність поведінки як позивача (заявника), так і відповідача протягом всього періоду з моменту виникнення права на захист порушеного права (права на позов) і до моменту звернення з позовом, зважаючи на характер спірних правовідносин між сторонами, особливості їх нормативного регулювання: надані сторонам права та покладені на них обов`язки тощо.

Суд звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 10.12.2019 у справі № 910/15584/16.

Під час розгляду даної Заяви, суд не вбачає наявності поважних причин пропущення позовної давності, виходячи з наступного:

Вперше ліквідатор банкрута Юдицький О.В. звернувся до Господарського суду Чернігівської області із скаргою на неправомірні дії арбітражного керуючого Стук І.М. на посаді розпорядника майна та ліквідатора боржника 21 травня 2015 року.

В поданій скарзі він просив:

1) визнати неправомірними дії арбітражного керуючого Стук Ірини Михайлівни на посаді розпорядника майна та ліквідатора ЗАТ Бахмачконсервмолоко в частині:

- фальсифікації фактичного майнового та фінансового стану ЗАТ Бахмачконсервмолоко в процедурі розпорядження майном;

- незабезпечення контролю за рухом готової продукції підприємства на протязі процедури розпорядження майном ЗАТ Бахмачконсервмолоко ;

- непроведення інвентаризації майна ЗАТ Бахмачконсервмолоко - основних засобів, нематеріальних активів, товарно - матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 11.08.1994р. № 69, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.08.1994р. за № 202/412;

- невключення до складу ліквідаційної маси банкрута молочноконсервної продукції та технічного казеїну, виробленого на підприємстві в період з 04.02.2009р. по 25.03.2009р.;

- безпідставного вилучення в червні - липні 2009 року із складу ліквідаційної маси ЗАТ Бахмачконсервмолоко грошових коштів на суму 988 240,22 грн., в результаті яких ЗАТ Бахмачконсервмолоко та його кредиторам нанесено значної матеріальної шкоди;

2) визнати, що неправомірними діями арбітражного керуючого Стук Ірини Михайлівни на посаді розпорядника майна та ліквідатора ЗАТ Бахмачконсервмолоко банкруту та його кредиторам нанесено значної матеріальної шкоди на суму 988 240,22 грн.

В обґрунтування поданої скарги ліквідатор Юдицький О.В. вказував, що з моменту призначення Стук І.М. ліквідатором банкрута вона була зобов`язана прийняти до свого відання майно боржника та забезпечити його збереження, провести інвентаризацію та оцінку майна, забезпечити функції по розпорядженню майном банкрута, забезпечити виконання функцій керівника боржника, повідомити працівників банкрута про звільнення та здійснити його відповідно до законодавства України про працю, а також виплатити вихідну допомогу звільненим працівникам банкрута.

В метеріалах справи відсутня будь - яка інформація про звільнення керівника ЗАТ Бахмачконсервмолоко і його працівників та виплату вихідної допомоги.

В той же час, матеріали справи містять протокол зборів комітету кредиторів ЗАТ Бахмачконсервмолоко від 06.02.2009р. № 3 про те, що технологічний цикл по виробництву молочноконсервної продукції та технічного казеїну завершується на виробництві 25.03.2009р.

На думку ліквідатора Юдицького О.В., дана обставина свідчить про те, що ЗАТ Бахмачконсервмолоко виробляло готову продукцію, а ліквідатором Стук І.М., яка приступила до виконання обов`язків керівника боржника з 04.02.2009р., ця продукція повинна була бути оприбуткована на баланс товариства та включена до складу ліквідаційної маси з метою її подальшої реалізації.

Інформація про включення арбітражним керуючим Стук І.М. молочноконсервної продукції та технічного казеїну до складу ліквідаційної маси банкрута відсутня, реалізації готової продукції не відбулось.

Викладене слід вважати як неправомірні дії арбітражного керуючого Стук І.М. направлені на незаконне заволодіння майном товариства, яке було вироблене на виробництві банкрута після відкриття ліквідаційної процедури, та нанесення збитків товариству та його кредиторам.

Також, матеріали справи містять видаткові касові ордери на видачу коштів на погашення заборгованості по заробітній платі на загальну суму 962 280,68 грн. Однак, ці документи були оформлені з порушенням вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004р. № 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005р. за № 40/10320, та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704.

При цьому, на думку ліквідатора Юдицького О.В., особи, яким були видані грошові кошти арбітражним керуючим Стук І.М., не повинні були перебувати у трудових відносинах з ЗАТ Бахмачконсервмолоко , оскільки станом на червень - липень 2009 року всі працівники повинні були бути звільненими ліквідатором банкрута у порядку, передбаченому ст. 25 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом .

Відповідно до звіту ліквідатора ЗАТ Бахмачконсервмолоко Стук І.М., поданого до господарського суду Чернігівської області, загальна сума виплаченої ліквідатором заробітної плати становить 988 240,22 грн. В той же час, будь - які документи, які підтверджували б правомірність виплати грошових коштів в сумі 988 240,22 грн., в матеріалах справи відсутні. Видаткові касові ордери на суму 962 280,68 грн., на думку ліквідатора Юдицького О.В., такими документами не являються.

Таким чином, вказаними вище діями арбітражний керуючий Стук І.М. безпідставно вилучила із ліквідаційної маси банкрута грошові кошти в сумі 988 240,22 грн., чим завдала ЗАТ Бахмачконсервмолоко та його кредиторам значної матеріальної шкоди.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 30.06.2015р., яка набрала законної сили, у задоволенні скарги ліквідатора Юдицького О.В. на неправомірні дії арбітражного керуючого Стук І.М. було відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні даної скарги, суд зокрема вказав, що обраний ліквідатором банкрута Юдицьким О.В. спосіб захисту порушених прав боржника (скарга на дії колишнього ліквідатора - арбітражного керуючого Стук І.М.) не відповідає характеру порушення його прав і не зможе поновити порушених прав боржника.

Фактично ліквідатор Юдицький О.В. звертається до суду із вимогою встановити певні обставини, що випливає із п. 2 прохальної частини скарги: прошу визнати, що неправомірними діями арбітражного керуючого Стук Ірини Михайлівни на посаді розпорядника майна та ліквідатора ЗАТ Бахмачконсервмолоко банкруту та його кредиторам нанесено значної матеріальної шкоди на суму 988 240,22 грн. (дев`ятсот вісімдесят вісім тисяч двісті сорок грн. 22 коп.) .

Втім, такі обставини повинні встановлюватися в межах розгляду заяви про відшкодування шкоди, завданої Стук І.М. під час виконання нею повноважень розпорядника майна та ліквідатора боржника.

Ліквідатор Юдицький О.В. не позбавлений права звернутися у встановленому законодавством порядку до суду з вимогою про стягнення зі ОСОБА_2 завданої шкоди або з вимогою про стягнення грошових коштів з осіб, які на його думку, безпідставно їх отримали.

Однак, із заявою про відшкодування завданої Стук І.М. шкоди ЗАТ Бахмачконсервмолоко звернулося лише 27 січня 2020 року (тобто майже через 4 з половиною роки).

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 02.02.2016р. по даній справі, яка набрала законної сили, відмовлено у задоволенні заяв ліквідатора ЗАТ Бахмачконсервмолоко Юдицького О.В. про визнання недійсними договорів купівлі - продажу рухомого майна № 1, № 2 та № 3 від 01.12.2009р., укладених між ЗАТ Бахмачконсервмолоко в особі ліквідатора Стук І.М. та Приватним підприємством Форагро , та застосування наслідків недійсності правочинів.

Під час розгляду даних заяв судом, зокрема, було встановлено, що ПП Форагро зобов`язалося провести розрахунки за майно не пізніше 23.12.2009р. шляхом внесення грошових коштів на поточний рахунок продавця. Факт передачі у власність ПП Форагро вищевказаного майна підтверджується актами приймання - передачі від 29.12.2009р. При цьому в актах вказано, що сторони жодних фінансових претензій одна до одної не мають. Однак, матеріали справи не містять доказів оплати ПП Форагро отриманого товару.

22 березня 2018 року до Господарського суду Чернігівської області надійшла скарга Публічного акціонерного товариства СБЕРБАНК на неправомірні дії арбітражного керуючого Стук Ірини Михайлівни на посаді розпорядника майна та ліквідатора ЗАТ Бахмачконсервмолоко при реалізації майна товариства згідно якої кредитор просив:

1) визнати неправомірними дії арбітражного керуючого Стук Ірини Михайлівни на посаді ліквідатора ЗАТ Бахмачконсервмолоко при укладенні наступних правочинів купівлі - продажу майна товариства:

біржового договору (угоди) купівлі - продажу транспортного засобу, реєстраційний № 011781 від 29.12.2009р.;

біржового договору (угоди) купівлі - продажу транспортного засобу, реєстраційний № 011777 від 29.12.2009р. та від 23.01.2010р.;

договору купівлі - продажу № 2 рухомого майна від 20.04.2009р.;

договору купівлі - продажу нерухомого майна від 16.04.2009р.;

договору купівлі - продажу автомобіля від 20.12.2010р.;

договору купівлі - продажу рухомого майна № 1 від 01.12.2009р.;

договору купівлі - продажу рухомого майна № 2 від 01.12.2009р.;

договору купівлі - продажу рухомого майна № 3 від 01.12.2009р., які були укладені арбітражним керуючим Стук І.М. з грубим порушенням вимог Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом за ціною значно нижчою заставної вартості;

2) визнати, що неправомірними діями арбітражного керуючого Стук Ірини Михайлівни на посаді ліквідатора ЗАТ Бахмачконсервмолоко в результаті укладення перелічених вище договорів купівлі - продажу майна з порушенням вимог Закону, порушені права та охоронювані законом інтереси ПАТ СБЕРБАНК ;

3) захистити порушене право і законний інтерес ПАТ СБЕРБАНК шляхом стягнення з арбітражного керуючого Стук Ірини Михайлівни на основний рахунок ЗАТ Бахмачконсервмолоко для виплати кредиторам банкрута в порядку, передбаченому ст. 31 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом 3 894 737,09 грн.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2019р. в задоволенні скарги Акціонерного товариства Сбербанк на неправомірні дії арбітражного керуючого Стук Ірини Михайлівни на посаді розпорядника майна та ліквідатора Закритого акціонерного товариства Бахмачконсервмолоко при реалізації майна товариства було відмовлено у зв`язку з пропуском позовної давності.

Оскільки ЗАТ Бахмачконсервмолоко звернувся з даною Заявою 27.01.2020р., тобто з порушенням строку у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, то суд вважає, що заявлені в ній вимоги задоволенню не підлягають.

Заперечення Стук І.М. про відсутність повноважень у адвоката Кошлія Р.В. на підписання Заяви спростовуються доданою до Заяви довіреністю від 31.12.2018р., виданою йому ЗАТ Бахмачконсервмолоко , в т.ч. і на право підписання заяв, позовних заяв.

При цьому, суд враховує, що відповідна Заява подана саме ЗАТ Бахмачконсервмолоко (особою, якій було завдано майнову шкоду), а не ліквідатором банкрута.

Відповідно до ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Оскільки між ЗАТ Бахмачконсервмолоко та ОСОБА_2 виник спір з приводу завдання товариству майнової шкоди під час виконання повноважень ліквідатора банкрута, даний спір підлягає розгляду в межах справи про банкрутство.

Тому, доводи Стук І.М. про те, що положеннями Кодексу України з процедур банкрутства не передбачений порядок стягнення з арбітражного керуючого шкоди, не приймаються судом.

ЗАТ Бахмачконсервмолоко не було сплачено судовий збір за подання до суду Заяви, оскільки відповідна заява не входить до переліку заяв у справі про банкрутство за подання яких передбачено справляння судового збору Законом України Про судовий збір .

Згідно ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

Керуючись ст. 2, 7, 61 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 129, 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Заяву від 21.01.2020р. Закритого акціонерного товариства Бахмачконсервмолоко про стягнення з арбітражного керуючого Стук Ірини Михайлівни завданої товариству майнової шкоди в розмірі 1 292 379 грн. 68 коп. під час перебування на посаді ліквідатора банкрута залишити без задоволення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, шляхом подання апеляційної скарги через місцевий господарський суд.

Повний текст рішення складено та підписано 28.12.2020р.

Суддя А.С.Сидоренко