Ухвала

від 28.12.2020 по справі 911/178/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

28 грудня 2020 року

м. Київ

Справа № 911/178/20

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:

Губенко Н. М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Київської області

у складі судді Черногуза А. Ф.

від 03.08.2020 та

на постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Гаврилюк О. М., Коротун О. М., Сулім В. В.

від 05.11.2020

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівтрансмаш"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія - "Еверест"

про визнання договору купівлі-продажу частки Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія - "Еверест" укладеним на запропонованих продавцем умовах,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 03.08.2020 у справі № 911/178/20, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.11.2020, у задоволенні позову відмовлено повністю.

08 грудня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Київської області від 03.08.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.11.2020 у справі № 911/178/20.

Перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 , Судом встановлено, що вона підлягає залишенню без руху з огляду на таке.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині 3 цієї статті.

Поряд з цим, за приписами частини 2 зазначеної статті підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках :

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

При цьому пунктом 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У касаційній скарзі на рішення Господарського суду Київської області від 03.08.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.11.2020 у справі № 911/178/20 ОСОБА_1 зазначив, що Північний апеляційний господарський суд не врахував висновків щодо застосування статті 20 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю". Одночасно скаржник наголосив що на даний час відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних відносинах. Отже неможливо дійти висновку саме на якій (яких) підставі (підставах) оскаржуються вищевказані судові рішення:

- чи застосування апеляційним судом статті 20 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" без врахування висновку Верховного Суду у подібних відносинах, що відповідно передбачає наявність позиції Верховного Суду у спірному питанні, проте скаржником не зазначено у якій саме постанові та від якої дати;

- чи взагалі відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, при цьому скаржником не конкретизовано щодо якої конкретно норми права (пункту, частини, статті) відсутні висновки Верховного Суду.

Згідно із частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Отже у визначений Судом строк ОСОБА_1 слід належним чином виконати вимоги статті 290 Господарського процесуального кодексу України та уточнити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав) у спосіб, передбачений пунктом 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 174 та частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.

На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд, -

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області від 03.08.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.11.2020 у справі № 911/178/20 залишити без руху.

2. Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.

3. Роз`яснити ОСОБА_1 , що невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали є підставою для повернення касаційної скарги без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя Верховного Суду Н. М. Губенко