Ухвала

від 28.12.2020 по справі 917/1471/14

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

28 грудня 2020 року

м. Київ

Справа № 917/1471/14

Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду:

Огородніка К.М.- головуючого , Ткаченко Н.Г., Жукова С.В.

перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області

на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 23.06.2020 року (в частині скасування пунктів 1-5)

та на постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.11.2020 року (в частині залишення без задоволення апеляційної скарги ГУ ДПС у Полтавській області)

у справі №917/1471/14

за заявою Головного управління ДПС у Полтавській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю Стройдом

про визнання банкрутом,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 23.06.2020 року клопотання ліквідатора про затвердження та стягнення основної грошової винагороди від 25.12.2019р. (вхід. №370 від 13.01.2020р.) в редакції уточнень до клопотання від 08.05.2020р. (вхід. №5408 від 20.05.2020р.), задоволено. Затверджено встановлений розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого Макового О.В. за виконання ним повноважень ліквідатора ТОВ Стройдом в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць здійснення повноважень до 21.10.2019р. Затверджено встановлений розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого Макового О.В. за виконання ним повноважень ліквідатора ТОВ Стройдом в розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожний місяць здійснення повноважень в період після 21.10.2019р. Затверджено звіт арбітражного керуючого Макового О.В. про нарахування основної грошової винагороди за 9 місяців здійснення ним повноважень ліквідатора ТОВ Стройдом в межах періоду з 07.12.2017р. по 28.02.2020р в сумі 79934,00 грн. Стягнуто з Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Макового Олександра Віталійовича грошову винагороду за виконання ним повноважень ліквідатора ТОВ Стройдом у сумі 79830,08 грн. Постановлено видати наказ. Затверджено наданий суду звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Товариства з обмеженою відповідальністю Стройдом ,вул. Нечуя Левицького, 24, кв. 20, м. Полтава, 36038, код ЄДРПОУ 31562176. Ліквідовано юридичну особу банкрута - Товариства з обмеженою відповідальністю Стройдом , вул. Нечуя Левицького, 24, кв. 20, м. Полтава, 36038, код ЄДРПОУ 31562176. Зобов`язано державного реєстратора внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю Стройдом , вул. Нечуя Левицького, 24, кв. 20, м. Полтава, 36038, код ЄДРПОУ 31562176 та передати органам, які здійснювали облік, відповідне повідомлення про зняття Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ Стройдом з обліку. Вимоги конкурсних кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю Стройдом , які не були заявлені в установлений Кодексом України з процедур банкрутства строк або відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню. Припинено дію мораторію введеного ухвалою суду від 07.08.2014р. Провадження у справі закрито.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 10.11.2020 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області, задоволено частково. Скасовано пункти 1-5 ухвали господарського суду Полтавської області від 23.06.2019 у справі №917/1471/14. Прийнято в цій частині нове рішення, яким клопотання ліквідатора про затвердження та стягнення основної грошової винагороди від 25.12.2019 (вх.№370 від 13.01.2020) в редакції уточнень до клопотання від 08.05.2020 (вх.№5408 від 20.05.2020), задоволено частково. Затверджено встановлений розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого Макового О.В. за виконання ним повноважень ліквідатора ТОВ Стройдом в розмірі авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень. Затверджено звіт арбітражного керуючого Макового О.В. про нарахування основної грошової винагороди в сумі 37557,00 грн. Стягнуто з Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Макового Олександра Віталійовича грошову винагороду в сумі 37557,00 грн. Доручено господарському суду Полтавської області видати відповідний наказ. В решті ухвалу залишено без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.11.2020 року виправлено описку, допущену у другому абзаці резолютивної частини постанови Східного апеляційного господарського суду від 10.11.2020, вказано вірну дату ухвали господарського суду Полтавської області - 23.06.2020 у справі №917/1471/14.

До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 23.06.2020 року (в частині скасування пунктів 1- 5) та на постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.11.2020 року (в частині залишення без задоволення апеляційної скарги ГУ ДПС у Полтавській області) у справі №917/1471/14, в якій просить суд скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції в частині скасування пунктів 1- 5; скасувати

Постанову суду апеляційної інстанції в частині залишення без задоволення апеляційної скарги ГУ ДПС у Полтавській області та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у стягненні з Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області грошової винагороди за виконання Маковим О.В. повноважень ліквідатора ТОВ Стройдом .

З аналізу статей 55 , 129 Конституції України вбачається, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Серед основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція ЄСПЛ) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Суд зазначає, що право на доступ до суду є одним із аспектів права на суд згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції ЄСПЛ та повинно бути "практичним та ефективним", а не "теоретичним чи ілюзорним" (Рішення ЄСПЛ від 04.12.1995 у справі "Беллє проти Франції"). Це міркування набуває особливої актуальності у контексті гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції ЄСПЛ, з огляду на почесне місце, яке в демократичному суспільстві посідає право на справедливий суд. Водночас, право на доступ до суду, закріплене у статті 6, не є абсолютним, воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак, Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати статті 6 Конвенції ЄСПЛ, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (рішення ЄСПЛ від 12.07.2001 у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини").

Розглянувши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов до висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі у справі №917/1471/14 за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 23.06.2020 року (в частині скасування пунктів 1,5) та на постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.11.2020 року (в частині залишення без задоволення апеляційної скарги ГУ ДПС у Полтавській області) виходячи з наступного.

Згідно з ч. 3 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України , судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства , який введено в дію з 21.10.2019 року, ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України , з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 3 статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства , в редакції на момент прийняття судом апеляційної інстанції оскаржуваної постанови та прийняття судом касаційної інстанції даної ухвали, передбачено, що у касаційному порядку не підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, крім: ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство, ухвали за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство, а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Наведений в ч. 3 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства , який введено в дію з 21.10.2019 року, перелік судових рішень, що підлягають касаційному оскарженню, є вичерпним, і тому подання касаційних скарг на інші судові рішення (тобто відсутні у вказаному переліку) виключає можливість здійснення касаційного провадження за такими скаргами.

Як вбачається з матеріалів скарги, предметом касаційного оскарження є постанова Східного апеляційного господарського суду від 10.11.2020 року у справі №917/1471/14 предметом перегляду якої була ухвала Господарського суду Полтавської області від 23.06.2020 року якою зокрема стягнуто з Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Макового Олександра Віталійовича грошову винагороду за виконання ним повноважень ліквідатора ТОВ Стройдом у сумі 79830,08 грн., можливість оскарження якої в касаційному порядку не передбачено частиною 3 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства .

При цьому Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду вважає за необхідне зазначити, що за змістом ч.3 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства при вирішенні питання про можливість касаційного оскарження процесуального документа суду апеляційної інстанції визначальним є саме судовий акт суду першої інстанції, а не результат його перегляду в апеляційному порядку, та відповідно, зміст резолютивної частини процесуального документа суду апеляційної інстанції.

Крім того, Судом враховано, що ухвалу Господарського суду Полтавської області від 23.06.2020 року в частині закриття провадження у справі скаржником не оскаржується.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 293 ГПК України , суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

У разі прийняття до касаційного провадження касаційної скарги Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області на вказані судові рішення, суд касаційної інстанції буде діяти не як "суд встановлений законом" в розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини, що в сукупності з положеннями норм статті 287 ГПК України, виключає можливість касаційного перегляду.

Оскільки Головним управлінням Державної податкової служби у Полтавській області подано касаційну скаргу на постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.11.2020 року у справі № 917/1471/14 предметом перегляду якої була ухвала Господарського суду Полтавської області від 23.06.2020 року, яка відповідно до ч. 3 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства не підлягає касаційному оскарженню, то необхідно відмовити у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України .

На підставі викладеного та керуючись частиною 3 статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства , статтями 3 , 234 , 235 , пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України , Верховний Суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 23.06.2020 року (в частині скасування пунктів 1,5) та на постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.11.2020 року (в частині залишення без задоволення апеляційної скарги ГУ ДПС у Полтавській області) у справі №917/1471/14.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий, суддя Огороднік К.М.

Судді Жуков С.В.

Ткаченко Н.Г.