Рішення

від 21.12.2020 по справі 766/2289/20

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 766/2289/20

н/п 2/766/6473/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2020 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Булах Є.М.,

секретар судового засідання Яковлева О.М.

справа №766/2289/20; провадження №2/766/6473/20

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Херсоні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням(викликом) сторін цивільну справу за

позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 )

до

відповідачів ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 ),

ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 )

третя особа: приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу Маковецька Олена Анатоліївна (місцезнаходження: 73000, м. Херсон, вул. Старообрядницька)

предмет та підстави позову: про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна та визнання недійсним договору іпотеки

негайно після закінчення судового розгляду по суті, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про наступне та,-

встановив:

І. Виклад позиції позивача.

11 лютого 2020 року позивач звернулася до суду з вказаним позовом до відповідачів про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна та визнання недійсним договору іпотеки у якому, з урахуванням заяви з уточненнями від 26.03.2020 року просила суд визнати недійсним договір серії та номер: 3431, виданий 24.09.2019 року приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Маковецькою О.А., купівлі-продажу квартири АДРЕСА_4 ; визнати недійсним договір серії та номер: 3435, виданий 24.09.2019 року приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Маковецькою О.А., з описом предмета іпотеки: квартири АДРЕСА_4 .

Позовна заява мотивована тим, що з 01.06.2002 року позивач перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1 . Шлюбні відносини зберігалися між сторонами до січня 2019 року.

Заочним рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 28 липня 2015 року задоволено позов ОСОБА_1 , і шлюб між подружжям розірвано. Про існування судового рішення про розірвання шлюбу позивачці стало відомо 24 вересня 2019 року.

Під час шлюбу, 28.02.2011 р. було придбано майно, що належить подружжю на праві спільної сумісної власності: квартира АДРЕСА_4 .

З 22.04.2011 р. по цей час позивач з сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстровані за адресою квартира АДРЕСА_4 .

26 вересня 2019 року позивач звернулась до Херсонського міського суду з позовною заявою про поділ спільного майна подружжя оскільки згоди про добровільний поділ майна не досягнуто.

В ході підготовки до судового засідання з`ясувалося, що 24.09.2019 р. ОСОБА_1 продав спірну квартиру своєму батьку ОСОБА_2 .. У цей же день між означеними особами укладено договір іпотеки спірної квартири, з розміром основного зобов`язання 1000000, 00 грн..

Позивачка, як суб`єкт права спільної сумісної власності, і органи опіки і піклування письмової згоди на відчуження спірної квартири не надавали.

Оскільки оспорювані правочини позбавили неповнолітню особу права на проживання та користування квартирою позивач була змушена звернутися до суду з вказаним позовом.

ІІ. Виклад позиції відповідачів.

Учасники справи викладають усі свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо предмета спору письмово та виключно у заявах по суті справи. Відповідно до ч. 2 ст. 174 ЦПК України такими заявами є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються ЦПК України або судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як встановлено ч. ч. 1, 7, 8 ст. 178 ЦПК України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 21.04.2020 року запропоновано відповідачам в 15-денний строк з дня отримання даної ухвали подати до Херсонського міського суду Херсонської області відзив на позов та всі письмові докази, що підтверджують заперечення проти позову, з одночасним надісланням позивачу копії відзиву та доданих документів. Повідомлено, що у разі ненадання відповідачами відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Як встановлено судом представник відповідача ОСОБА_1 за довіреністю - ОСОБА_4 з матеріалами справи ознайомився 25.05.2020 року, що додатково підтверджено клопотанням відповідача ОСОБА_1 від 26.05.2020 року.

Також, поштова кореспонденція, яка направлялася відповідачам за адресою їх реєстрації поверталася до суду з відміткою про вручення, що дає суду підстави вважати їх обізнаними про справу що розглядається.

Відповідачі, будучи належним чином повідомленими про справу що розглядається, відзив на позов не подали, не повідомили суд про наявність будь-яких об`єктивних обставин, які б зумовили неподання до суду відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк, а також не надали суду клопотань про поновлення строку на подачу відзиву на позов.

Вказане дає підстави суду застосувати наслідки неподання відзиву передбачені ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

ІІІ. Процесуальні дії суду у справі.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 21.04.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) осіб та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 07.05.2020 року витребувано від приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу Маковецької Олени Анатоліївни матеріали нотаріальної справи щодо реєстрації 24.09.2019 року договору купівлі-продажу та договору іпотеки квартири АДРЕСА_4 , а також щодо внесення запису про підстави виникнення права власності та державну реєстрацію прав та їх обтяжень на цей об`єкт нерухомого майна.

01.07.2020 року від приватного нотаріуса Херсонського МНО Маковецької О.А. на адресу суду надійшли витребувані докази.

Судові засідання призначені на 27.05.2020р., 18.06.2020 р. не відбулися у зв`язку із відсутністю відповідачів та відповідних клопотань про можливість розгляду справи без їх участі. Судове засідання призначене на 31.08.2020р., відкладено за клопотанням позивача на 28.09.2020 року.

У зв`язку з перебуванням головуючої судді на лікарняному, розгляд справи 28.09.2020 не відбувся, судове засідання призначено на 20.10.2020 року.

У судовому засіданні 20.10.2020 року вирішено клопотання позивача від 24.09.2020 року про уточнення позовної заяви та ухвалою Херсонського міського суду від 20.10.2020 року клопотання повернуто без розгляду.

У судовому засіданні за клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - Стельниковича О.І. оголошено перерву до 17.11.2020 року.

У судовому засіданні 17.11.2020 року за клопотанням представника відповідача ОСОБА_1. - Стельниковича О.І. судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу із занесенням до протоколу, про залишення без розгляду клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження поданого 16.06.2020 року відповідачем ОСОБА_1 .

Також 17.11.2020 року вирішено клопотання позивача від 27.10.2020 року про зміну предмету позову та ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 17.11.2020 року у задоволенні клопотання відмовлено. Розгляд справи та вирішення клопотання позивача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження від 28.10.2020 року за клопотання позивача ОСОБА_1 відкладено у судовому засіданні оголошено перерву до 30.11.2020 року.

26.11.2020 року з Херсонського апеляційного суду до Херсонського міського суду Херсонської області надійшов запит про направлення цієї цивільної справи до Херсонського апеляційного суду у зв`язку із надходженням апеляційної скарги поивача ОСОБА_1 на ухвалу суду від 17.11.2020 року.

У судове засідання позивач 30.11.2020 року не прибула, через канцелярію суду 27.11.2020 року подала клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із перебуванням на самоізоляції. Представник відповідача ОСОБА_1 - Стельникович О.І. подав клопотання про розгляд справи без його участі, одночасно заперечував проти заявленого позивачем клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Крім того наполягав на розгляді справи та винесення рішення у справі.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився з невідомих суду причин, заяв та клопотань до суду не подавав.

Приватний нотаріус Маковецька О.А. у судове засідання не прибула, у раніше поданих заявах просила вирішити справу без її участі.

У судовому засіданні без участі сторін постановлено Ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 30.11.2020 року, якою клопотання позивача ОСОБА_1 про об`єднання справ в одне провадження повернуто заявнику без розгляду. Питання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження заявлене поданого позивачем 28.10.2020 року не вирішувалось, оскільки його розгляд потребував особистих пояснень позивача. Судове засідання у справі відкладено на 21.12.2020 року.

01.12.2020 року на виконання запиту листом керівника апарату Херсонського міського суду Херсонської області Синенко Л.П. цивільна справа спрямована на адресу Херсонського апеляційного суду.

11.12.2020 року цивільна справа надійшла до Херсонського апеляційного суду Херсонської області з судовим рішенням апеляційного суду.

16.12.2020 року позивач ОСОБА_1 через канцелярію суду подала заяву про розгляд справи в порядку загального позовного провадження. Крім того позивач подала заяву про відкладення розгляду до вирішення по суті клопотання про об`єднання в одне провадження цивільної справи №766/18903/20 за справою 766/2289/20 за позовом одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача. Доказів про відкриття провадження у цивільній справі №766/18903/20 та призначення її до розгляду і про подання такого клопотання разом із заявою не надано.

16.12.2020 року представник відповідача Стельникович О.І. подав клопотання про долучення доказів направлення примірника клопотання з додатками сторонам по справі поданого представником до суду 20.10.2020 року.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 21.12.2020 року клопотання позивача ОСОБА_1 про розгляд справи в порядку загального позовного провадження залишено без задоволення.

У судове засідання у час призначений для розгляду справи позивач не з`явилася, 16.12.2020 року через канцелярію суду подала заяву про відкладення розгляду справи до вирішення по суті клопотання про об`єднання в одне провадження цивільної справи №766/18903/20 зі справою №766/2289/20 за позовом одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не прибув, адвокат Стельникович О.І. діючи в інтересах відповідача подав заяву у якій вказав, що заперечує проти задоволення клопотання про перехід у загальне позовне провадження. Не заперечував проти розгляду справи у його відсутність. Позовні вимоги не визнають. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідач ОСОБА_2 та приватний нотаріус ХМНО Маковецька О.А., у судове засідання не прибули, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлялись належним чином, будь-яких заяв та клопотань на час проведення судового засідання до суду не надсилали. У раніше поданих заявах приватний нотаріус Маковецька О.А. просила справу вирішити без її участі. Пояснень щодо позиції до заявлених позовних вимог не подавала.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч. 1 статті 223 ЦПК України).

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомленні про судове засідання, суд розглядає справу за відсутністю такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи(його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Позивачем причини неявки у судове засідання не повідомленні. У заяві про відкладення розгляду справи не зазначено про причини і їх поважність неприбуття у судове засідання. Судом також не визнано потрібним надання позивачем особистих пояснень у справі(ч. 3 статті 223 ЦПК України).

За таких обставин, враховуючи неодноразове подання позивачем письмових клопотань про відкладення розгляду справи за відсутності доказів поважності неявки у судове засідання, не зазначення позивачем причин неприбуття у судове засідання та їх поважність, відсутності у суду потреби для надання особистих пояснень позивача у судовому засіданні, на підставі ст. 223 ЦПК України суд постановив розглянути справу за відсутності учасників справи, належним чином повідомлених про час, місце та дату проведення судового засідання, у спосіб, визначений ст. 128 ЦПК України, без осіб, що беруть участь у розгляді справи, крім того, за приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів та доказів.

Дослідивши подані позивачем докази, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку спрощеного позовного провадження, як це передбачено ст. 279 ЦПК України.

Інші процесуальні дії (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) не застосовувались.

ІV. Фактичні обставини справи, встановлені судом та зміст правовідносин.

Судом встановлено, що 01.06.2002 року між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 укладено шлюб, про що 01.06.2002 року відділом реєстрації актів громадянського стану Суворовського районного управління юстиції м. Херсона зроблено актовий запис №180 та видано свідоцтво про одруження серії НОМЕР_4 .

Батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_1 та ОСОБА_1 , про що 21.01.2003 року відділом реєстрації актів громадянського стану Суворовського районного управління юстиції м. Херсона зроблено актовий запис №21 та видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_5 .

Відповідно до листа вих.. №498, наданого 17.07.2019 року КП ХБТІ ХОР, станом на 31.12.2012 року право власності на об`єкт нерухомого майна - квартиру АДРЕСА_4 зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 28.02.2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Херсонського МНО Оліфіренко В.Л. за реєстровим №187 та зареєстровано в Херсонському ДБТІ в книзі №17, запис №4914, реєстраційний номер об`єкта 32926868.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстровані у квартирі АДРЕСА_4 , що підтверджено карткою прописки та довідками з ОСББ Херсонець , виданими 15.08.2019 року за №67 та 04.02.2020 року за №19.

Рішенням №1 одноосібного засновника (учасника) ТзОВ Олесенька від 10.09.2019 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заснував ТзОВ Олесенька .

Статутний капітал ТзОВ Олесенька у розмірі 61234, 00 грн. сформовано виключно з не грошового вкладу засновника - квартири АДРЕСА_4 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 28.02.2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Оліфіренко В.Л. р. №187.

Статутний капітал вважається сформованим з моменту підписання акту оцінки та приймання передавання майна до статутного капіталу товариства та державної реєстрації відповідного права за товариством.

Обрано (призначено) директором товариства ОСОБА_8 .

На підставі наказу №1 від 10.09.2019 року ОСОБА_8 приступила до виконання обов`язків директора ТзОВ Олесенька з 10.09.2019 року.

11.09.2019 року здійснено державну реєстрацію ТзОВ Олесенька (код ЄДРПОУ 43223255).

17.09.2019 року між ОСОБА_1 та директором ТзОВ Олесенька ОСОБА_8 підписано акт оцінки та приймання передавання майна до статутного капіталу ТзОВ Олесенька (код ЄДРПОУ 43223255) за яким ОСОБА_1 передав а ТзОВ Олесенька прийняло як не грошовий вклад учасника до статутного капіталу шляхом формування статутного капіталу товариства - нерухоме майно - трикімнатну квартиру загальною площею 61, 9 кв.м., житловою площею 37, 1 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 28.02.2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Оліфіренко В.Л. р. №187.

Рішенням №3 одноосібного засновника (учасника) ТзОВ Олесенька від 24.09.2019 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вирішив для проведення господарської діяльності товариства перевести з статутного капіталу до балансу товариства нерухоме майно, яке було внесене ним до статутного капіталу в якості внеску, а саме: нерухоме майно - трикімнатну квартиру загальною площею 61,9 кв.м., житловою площею 37,1 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 , який оцінений в розмірі 61234, 00 грн.

Надано дозвіл на відчуження нерухомого майна та уповноважено директора товариства ОСОБА_8 на підписання договору купівлі продажу.

Згідно балансової довідки від 24.09.2019 року на балансі ТзОВ Олесенька обліковується нерухоме майно - трикімнатна квартира загальною площею 61, 9 кв.м., житловою площею 37, 1 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 .

Згідно витягу з ДРРП на нерухоме майно про реєстрацію права власності №182110043 від 24.09.2019 року, квартира АДРЕСА_4 з 19.09.2019 року належить на праві приватної власності ТзОВ Олесенька (код ЄДРПОУ 43223255).

Тобто на час укладення спірного договору, який позивач просить визнати недійсним, спірна квартира перебувала на балансі ТзОВ Олесенька як статутний капітал вказаного підприємства. І власником вказаної квартири було ТзОВ Олесенька .

За договором купівлі-продажу, посвідченим 24.09.2019 року ПН ХМНО Маковецькою О.А. та зареєстрованим в реєстрі за №3431, ТзОВ Олесенька , від імені якого діє директор ОСОБА_8 , передало, а ОСОБА_2 прийняв у власність квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_5 .

Договір купівлі-продажу, посвідчений 24.09.2019 року ПН ХМНО Маковецькою О.А. та зареєстрований в реєстрі за №3431 на підставі:

- витягу з ДРРП на нерухоме майно про реєстрацію права власності №182110043 від 24.09.2019 року;

- акту оцінки та приймання-передавання майна до статного капіталу ТзОВ Олесенька (код ЄДРПОУ 43223255) від 17.09.2019 року;

- рішення №3 одноосібного засновника (учасника) ТзОВ Олесенька від 24.09.2019 року;

- балансової довідки ТзОВ Олесенька (код ЄДРПОУ 43223255) від 24.09.2019 року;

-довідки про відкриття рахунку ТзОВ Олесенька (код ЄДРПОУ 43223255) № НОМЕР_6 від 20.09.2020 року;

- Інформації з ДРРП на нерухоме майно та РПВ на нерухоме майно, ДРІ, ЄРЗ відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №182178135 від 24.09.2019 року;

- Інформації з ДРРП на нерухоме майно та РПВ на нерухоме майно, ДРІ, ЄРЗ відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №182178448 від 24.09.2019 року;

- Інформації з Єдиного реєстру боржників щодо ТзОВ Олесенька та юридичної особи з кодом ЄДРПОУ 43223255 від 24.09.2019 року;

- заяви ТзОВ Олесенька , від імені якого діє директор ОСОБА_8 , якою повідомлено, що неповнолітні та малолітні діти, недієздатні та обмежено дієздатні особи не мають права користування квартирою за адресою: АДРЕСА_5 ;

- запиту щодо зареєстрованих осіб ПНХМНО Маковецької О.А. №506/01-16 від 19.09.2019 року;

- довідки з відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб ХМР №16-21/2330 від 24.09.2019 року;

- заяви ОСОБА_2 якою повідомлено про не перебування в шлюбі та фактичних шлюбних відносинах, грошові кошти, що витрачає є його особистою приватною власністю;

- повторного свідоцтва про одруження серії № НОМЕР_7 , виданого 19.03.1974 року в с.Микитівка Ямпільського району обл.. відділу РАЦС;

- свідоцтва про смерть серії НОМЕР_8 , виданого 30.08.2010 року виконкомом Свеської селищної ради Ямпільського району Сумської області;

- інформації щодо АЗ про смерть;

-опису документів, що надаються юридичною особою державному реєстратору для проведення реєстраційної дії Державна реєстрація новоутвореної шляхом заснування юридичної особи ТзОВ Олесенька ;

- виписки ТзОВ Олесенька (код ЄДРПОУ 43223255)з ЄДРЮОФОПтаГФ;

- рішення №1 одноосібного засновника (учасника) ТзОВ Олесенька від 10.09.2019 року;

-статуту ТзОВ Олесенька , затвердженого рішенням №1 одноосібного засновника (учасника) ТзОВ Олесенька від 10.09.2019 року;

-наказу ТзОВ Олесенька №1 Про призначення ОСОБА_8 від 10.09.2019 року;

-безкоштовного запиту з ЄДРЮОФОПтаГФ щодо ТзОВ Олесенька (код ЄДРПОУ 43223255);

- паспорта громадянина України серії НОМЕР_9 , виданого ОСОБА_8 Жовтневим РВ УДМС України в Миколаївській області 26.09.2013 року;

- РНОКПП ОСОБА_8 бланк №1420-13-01437 від 30.09.2013 року;

- інформації з ДМС України щодо паспорта громадянина України серії НОМЕР_9 ;

-паспорта громадянина України серії НОМЕР_10 , виданого ОСОБА_2 Білозерським РВ УМВС України в Херсонській області 23.05.1997 року;

- РНОКПП ОСОБА_2 бланк № НОМЕР_11 від 18.05.2001 року;

- інформації з ДМС України щодо паспорта громадянина України серії НОМЕР_10 ;

- квитанції №ПН1122825 від 24.09.2019 року на суму 612, 34 грн.

Таким чином, на час укладання договору купівлі продажу №3431 від 24.09.2019 року, що оскаржується позивачем продавцем був ТзОВ Олесенька а покупцем ОСОБА_2 .

За договором іпотеки, посвідченим 24.09.2019 року ПН ХМНО Маковецькою О.А. та зареєстрованим в реєстрі за №3435, ОСОБА_2 передав в іпотеку ОСОБА_1 квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_5 . Іпотекою забезпечено в повному обсязі виконання грошового зобов`язання за договором позики, укладеним між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 24.09.2019 року в розмірі 1 000 000, 00 грн.

Договір іпотеки, посвідчений 24.09.2019 року ПН ХМНО Маковецькою О.А. та зареєстрованим в реєстрі за №3435 на підставі:

- договору позики, укладеного 24.09.2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;

- договору купівлі-продажу, посвідчений 24.09.2019 року ПН ХМНО Маковецькою О.А. та зареєстрований в реєстрі за №3431;

- Інформації з ДРРП на нерухоме майно та РПВ на нерухоме майно, ДРІ, ЄРЗ відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №182230846 від 24.09.2019 року;

- Інформації з ДРРП на нерухоме майно та РПВ на нерухоме майно, ДРІ, ЄРЗ відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №182230396 від 24.09.2019 року;

- Інформації з Єдиного реєстру боржників щодо ОСОБА_2 та фізичної особи з РНОКПП НОМЕР_3 від 24.09.2019 року;

- запиту щодо зареєстрованих осіб ПНХМНО Маковецької О.А. №506/01-16 від 19.09.2019 року;

-довідки з відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб ХМР №16-21/2330 від 24.09.2019 року;

- заяви ОСОБА_2 якою повідомлено про не перебування в шлюбі та фактичних шлюбних відносинах , грошові кошти, що витрачає є його особистою приватною власністю;

- повторного свідоцтва про одруження серії № НОМЕР_7 , виданого 19.03.1974 року в с.Микитівка Ямпільського району обл.. відділу РАЦС;

- свідоцтва про смерть серії НОМЕР_8 , виданого 30.08.2010 року виконкомом Свеської селищної ради Ямпільського району Сумської області;

- інформації щодо АЗ про смерть;

- заяви ОСОБА_1 якою повідомлено про не перебування в шлюбі на час підписання договору позики грошей та договору іпотеки та прийняття в іпотеку квартири;

- рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 28.07.2015 року, яким шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_1 розірвано;

- інформації щодо АЗ про шлюб;

-паспорта громадянина України серії НОМЕР_10 , виданого ОСОБА_2 Білозерським РВ УМВС України в Херсонській області 23.05.1997 року;

- РНОКПП ОСОБА_2 бланк №13195 від 18.05.2001 року;

- інформації з ДМС України щодо паспорта громадянина України серії НОМЕР_10 ;

-паспорта громадянина України серії НОМЕР_12 , виданого ОСОБА_1 Білозерським РВ УМВС України в Херсонській області 03.05.2006 року;

- РНОКПП ОСОБА_1 бланк №1542 від 20.08.1999 року;

- інформації з ДМС України щодо паспорта громадянина України серії НОМЕР_12 .

Постановою Херсонського апеляційного суду від 06.08.2020 року ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 03.10.2019 року скасовано. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 28.07.2015 року відмовлено.

У вказаній постанові судом встановлено, що заочним рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 28 липня 2015 року був розірваний шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_1 . Постанова Херсонського апеляційного суду набрала законної сили 06.08.2020 року. В силу ч. 4 статті 82 ЦПК України вказані обставини не доказуються іншими засобами доказування при розгляді цієї справи.

V. Оцінка Суду.

Відповідно до Конституції України засади регулювання шлюбу і сім`ї визначаються виключно законами України; шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка, кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї (частина перша статті 51, пункт 6 частини першої статті 92).

Статтею 3 СК України встановлено, що сім`я створюється на підставі шлюбу та на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства, серед яких визначено проживання жінки та чоловіка однією сім`єю.

Рівність прав і обов`язків у шлюбі та сім`ї включає в себе також їх рівність у майнових відносинах, які регулюються положеннями СК України та ЦК України.

Основою майнових відносин подружжя є положення про те, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу); вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя (ст. 60 СК України). Аналогічні за змістом положення викладено у ст. 368 ЦК України.

Частиною першою статті 57 СК України встановлено, що особистою приватною власністю дружини, чоловіка, є: 1) майно, набуте нею, ним до шлюбу; 2) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; 3) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

Об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту (ч. 1 ст. 61 СК України).

За ст. 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

З викладеного встановлюється, що власність у сім`ї існує у двох правових режимах: спільна сумісна власність подружжя та особиста приватна власність кожного з подружжя. Підставами набуття права спільної сумісної власності подружжя є юридично визначений факт шлюбних відносин або проживання чоловіка і жінки однією сім`єю, а особистої приватної власності кожного з подружжя є, зокрема, поділ, виділ належної частки за законом та спадкування.

Виходячи з презумпції спільності права власності подружжя на майно, набуте ним в період шлюбу, квартира АДРЕСА_4 є об`єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_1 .

Разом з тим, ч. 4 ст. 13 Конституції України презюмує рівність усіх суб`єктів права власності перед законом. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю; право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом (ч. ч. 1, 2 ст. 41 Конституції України); правовий режим власності визначається виключно законами України (п. 7 ч.1 ст. 92 Конституції України).

Одним із видів розпоряджання власністю є право власника використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом; законом можуть бути встановлені умови використання власником свого майна для здійснення підприємницької діяльності (ст. 320 ЦК України).

Конституційний Суд України у рішенні від 19.02.2012 року №17-рп/12 у справі за конституційним зверненням приватного підприємства ІКІО щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 61 Сімейного кодексу України, дійшов висновку, що статутний капітал та майно приватного підприємства, сформовані за рахунок спільної сумісної власності подружжя, є об`єктом їх спільної сумісної власності.

При цьому у разі передання подружжям свого спільного сумісного майна до статутного фонду приватного підприємства, заснованого одним із них, майно переходить у приватну власність цього підприємства, а в іншого з подружжя право власності на майно (тобто речове право) трансформується в право вимоги (зобов`язальне право), сутність якого полягає у праві вимоги виплати половини вартості внесеного майна в разі поділу майна подружжя (а не право власності на саме майно) або право вимоги половини отриманого доходу від діяльності підприємства, або половини майна, що залишилось після ліквідації підприємства. Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 2 жовтня 2013 року №6-79цс13.

Отже, з 17.09.2019 року на квартиру АДРЕСА_4 не поширюється правовий режим спільної сумісної власності подружжя. Об`єкт нерухомого майна перейшов у приватну власність ТзОВ Олесенька , а тому згода позивача на розпоряджання ним не вимагається.

Відповідно до ч. ч. 2-4 ст. 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

За ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 2, 3 ст. 215 ЦК України).

При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину підлягають застосуванню загальні приписи статей 3, 15, 16 ЦК України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене, в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулось.

Відповідно до ст. 12 Закону України Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей держава охороняє і захищає права та інтереси дітей під час вчинення правочинів щодо нерухомого майна. Неприпустимо зменшення або обмеження прав і охоронюваних законом інтересів дітей при вчиненні будь-яких правочинів стосовно жилих приміщень. Органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманням батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав і охоронюваних законом інтересів дітей відповідно до закону. Для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Посадові особи органів опіки та піклування несуть персональну відповідальність за захист прав та інтересів дітей при наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, яке належить дітям..

Згідно зі статтею 177 СК України та статтею 17 Закону України Про охорону дитинства батьки не мають права без дозволу органу опіки та піклування укладати договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятись від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов`язуватись від імені дитини порукою, видавати письмові зобов`язання.

Частиною 3 ст. 17 Закону України Про охорону дитинства передбачено, що батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки і піклування, наданого відповідно до закону, укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та/або державній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати поділ, обмін, відчуження житла, зобов`язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов`язання.

Відповідно до частини 3 ст. 18 Закону України Про охорону дитинства органи опіки та піклування зобов`язані здійснювати контроль за додержанням батьками або особами, які їх замінюють, майнових та житлових прав дітей при відчуженні жилих приміщень та купівлі нового житла.

Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Виходячи зі змісту ч. 2 ст. 78 ЦПК України, згідно якої обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, а враховуючи положення ст. 218 ЦК України, заперечення однією зі сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях осіб.

Як роз`яснено у п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 14 Про судове рішення у цивільній справі , оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (частина перша та друга статті 3 ЦПК України), то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорюванні права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

Незважаючи на існування формального порушення закону у випадку відсутності згоди органу опіки та піклувальника на укладення батьками або усиновлювачами договору щодо нерухомого майна, права на яке належать дитині, такий факт сам по собі не є безумовною підставою для визнання договору недійсним.

У постанові ВСУ від 11.05.2016 у справі № 6-806цс16 висловлено позицію про те, що норма ст. 177 СК України, ст. 17 Закону України Про охорону дитинства та ст. 12 Закону України Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей , яка передбачає необхідність отримання попереднього дозволу органу опіки і піклування на укладення батьками договору щодо майна, право на яке має дитина, спрямована на захист майнових прав дітей, відтак підставою для визнання недійсним договору щодо майна, право на яке має дитина, за позовом його батьків є не сам по собі факт відсутності попереднього дозволу органу опіки і піклування на укладення такого договору, а порушення в результаті його укладення майнових прав дитини.

При вирішенні справ за позовом в інтересах дітей про визнання недійсними договорів необхідно в кожному конкретному випадку: перевіряти в дитини наявність права користування житловим приміщенням на момент укладення оспорюваного договору, а також місце її фактичного постійного проживання; враховувати добросовісність поведінки іпотекодавців щодо надання документів про права дітей на житло, яке є предметом іпотеки, при укладенні оспорюваного договору; з`ясовувати, чи існує фактичне порушення законних прав дитини внаслідок укладення договору іпотеки.

Відповідно до частин другої-четвертої статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

Передбачене статтею 177 СК України, статтею 17 Закону України Про охорону дитинства та статтею 12 Закону України Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей положення про необхідність отримання попереднього дозволу органу опіки і піклування на укладення батьками договору щодо майна, право на яке має дитина, спрямоване на захист майнових прав дітей, тому підставою для визнання недійсним договору щодо майна, право на яке має дитина, за позовом її батьків є порушення майнових прав дитини внаслідок укладення такого договору, а не сам по собі факт відсутності попереднього дозволу органу опіки і піклування на укладення такого договору.

За встановлених судом обставин, неповнолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 станом на 24.09.2019 року був зареєстрований у квартирі АДРЕСА_4 .

Довідка №16-21/2330 від 24.09.2019 року не містить інформації про зареєстрованих осіб у квартирі АДРЕСА_4 , оскільки відділ реєстрації місця проживання фізичних осіб ХМР не володів інформацією щодо зареєстрованих за цією адресою осіб.

При цьому, оспорюваний позивачем правочин - договір купівлі-продажу, посвідчений 24.09.2019 року ПН ХМНО Маковецькою О.А., зареєстрований в реєстрі за №3431, укладено між продавцем ТзОВ Олесенька , від імені якого діяв директор ОСОБА_8 та покупцем ОСОБА_2 . Тобто відчужувачем квартири в оспорюваному позивачем договорі купівлі-продажу є ТзОВ Олесенька в особі директора ОСОБА_8., а не батько дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Тож позивачем належними та допустимими доказами у розумінні ст. ст. 76-79 ЦПК України, не обґрунтовано та не доведено у чому саме відбулося порушення прав позивача укладенням оспорюваного договору і у чому полягає його недійсність.

За встановлених обставин, законних підстав визнання недійсним договору купівлі продажу судом не встановлено, з огляду на що позовні вимоги в цій частині є такими, що задоволенню не підлягають.

Позовні вимоги щодо визнання недійсним договору іпотеки є похідними від основної вимоги про визнання договору купівлі-продажу недійсним у задоволенні якої відмовлено, у зв`язку із чим у їх задоволенні також слід відмовити.

Враховуючи викладене, на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які виникли між сторонами та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є недоведеними у зв`язку із чим у задоволенні позову слід відмовити.

VІ. Заходи забезпечення позову (заяви).

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 14.02.2020 року заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на квартиру АДРЕСА_4 , що належить на праві власності ОСОБА_2 , РНОКПІ НОМЕР_2 та заборонено реєстраційним органам вчиняти будь-які дії щодо здійснення реєстрації та перереєстрації прав власності відповідно до нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 .

За змістом ч. ч. 9-10 ст. 158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

VIІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

За статтею 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

З долучених до матеріалів справи доказів встановлено, що відповідачем ОСОБА_1 понесено судові витрати на правову допомогу у розмірі 5 000, 00 грн., які останній просить стягнути із позивача, вирішуючи питання про стягнення яких, суд виходить з наступного.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Так, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

При цьому даною статтею передбачено цілі розподілу, визначення розміру та розмір судових витрат, зокрема: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України, встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ст. 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (п. 95 рішення у справі Баришевський проти України (Заява № 71660/11), п. 80 рішення у справі Двойних проти України (Заява № 72277/01), п. 88 рішення у справі Меріт проти України (заява № 66561/01)).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

В підтвердження обґрунтованості понесення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5000, 00 грн., позивачем до матеріалів справи долучено: договір про надання правової допомоги, укладений 23.05.2019 року між адвокатом Стельникович О.І. та ОСОБА_1 з Додатком №1.; ордер серії ВТ №1004191 про надання правової допомоги ОСОБА_1 адвокатом Стельникович О.І.; копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльність серії ХС №000189, виданого 11.12.2018 року головою Ради адвокатів Херсонської області - Стельникович О.І.; розрахунок витрат на правову допомогу адвоката у справі №766/2289/20 на загальну суму 5000, 00 грн.; копію квитанції №811412 від 02.09.2020 року, яким підтверджено факт оплати послуг з надання правової допомоги ОСОБА_1 у справі №766/2285/20 за договором від 23.05.2019 року у розмірі 5000, 00 грн. Позивач не заявляв заперечення проти завищеного розміру або взагалі необґрунтованості відшкодування витрат на правничу допомогу.

Суд вважає понесені відповідачем витрати на правову допомогу підтвердженими, дійсними, необхідними, розумними, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи, та з урахуванням відмови у задоволенні позовних вимог такими, що підлягають стягненню з позивача в рахунок відшкодування судових витрат.

Керуючись Конституцією України, ЗУ Про охорону дитинства , ст. 177 СК України, ст. ст. 16, 203, 215 ЦК України, ст. ст. 19, 76, 81, 89, 178, 141, 258, 259, 263, 265, 268, 274-279, 353-355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 ), третя особа: приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу Маковецька Олена Анатоліївна (місцезнаходження: 73000, м. Херсон, вул. Старообрядницька) про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна та визнання недійсним договору іпотеки - відмовити .

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 ) витрати на правову допомогу у розмірі 5 000, 00 грн. в рахунок відшкодування судових витрат.

Скасувати заходи забезпечення позову, застосовані судом за ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 14.02.2020, якою накладено арешт на квартиру АДРЕСА_4 , що належить на праві власності ОСОБА_2 , РНОКПІ НОМЕР_2 та заборонено реєстраційним органам вчиняти будь-які дії щодо здійснення реєстрації та перереєстрації прав власності відповідно до нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 .

Примірник рішення невідкладно, після набрання рішенням законної сили надіслати державним органам, які повинні були або виконували ухвалу про забезпечення позову, для здійснення ними відповідних дій щодо скасування заходів забезпечення позову.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи до Херсонського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п.3 розділу XII Прикінцеві положення ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

У відповідності до п.п.15.5 ч.1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Херсонський міський суд Херсонської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 ;

Відповідач-1: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 ;

Відповідач-2: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 ;

третя особа: приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу Маковецька Олена Анатоліївна, місцезнаходження: 73000, м. Херсон, вул. Старообрядницька.

Повний текст рішення складено 24.12.2020 року.

Суддя Є.М. Булах