ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 грудня 2020 року м. ОдесаСправа № 923/53/20 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Богацької Н.С.
суддів: Діброви Г.І., Принцевської Н.М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Комунального підприємства Очисні споруди Скадовської міської ради Херсонської області
на рішення Господарського суду Херсонської області від 12.03.2020, ухвалене суддею Ярошенко В.П. у м. Херсон, повний текст якого складено 23.03.2020
у справі №923/53/20
за позовом: Державної екологічної інспекції у Херсонській області
до відповідача: Комунального підприємства Очисні споруди Скадовської міської ради Херсонської області
про: стягнення 98 707, 58 грн, -
В С Т А Н О В И В:
У січні 2020 Державна екологічна інспекція у Херсонській області звернулась до Господарського суду Херсонської області з позовом до Комунального підприємства Очисні споруди Скадовської міської ради Херсонської області про стягнення збитків, заподіяних державі в сумі 98 707, 58 грн.
Позовна заява, з посиланням на результати перевірки дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства, які оформлені актом перевірки № 02-11/258 від 25.09.2017, мотивована порушенням з боку останнього норм ст. 44, п. 1 ст. 111 Водного кодексу України, ч. 1 п. з ч. 2, 4 ст. 68, ч. 1 ст. 69 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища , внаслідок скиду стічних вод із перевищенням встановлених нормативів гранично допустимих скидів (встановлених допустимих концентрацій).
Рішенням Господарського суду Херсонської області від 12.03.2020 у справі №923/53/20 позовні вимоги задоволено повністю: з Комунального підприємства Очисні споруди Скадовської міської ради Херсонської області стягнуто збитки, заподіяні державі у сумі 98 707,58 грн. та зобов`язано перерахувати цю суму до фонду охорони навколишнього природного середовища на р/р UA 598999980000033110331021268, ККД 24062100, ЄДРПОУ 37888409; з Комунального підприємства Очисні споруди Скадовської міської ради Херсонської області на користь Державної екологічної інспекції у Херсонській області стягнуто витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 921,00 грн.
Задовольняючи позов, місцевий господарський суд виходив з доведеності обставин порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства, внаслідок чого державі заподіяно збитки в сумі 98 707,58 грн. При цьому, судом відхилено надані відповідачем розрахунки розміру збитків, заподіяних внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів за період з 08.08.2017 по 19.10.2017 та 08.08.2017 по 20.09.2017 з огляду на те, що надані розрахунки не спростовують його вини і факт порушення природоохоронного законодавства, а надані копії протоколів дослідження води № 931 від 04.09.2017, № 1004 від 11.08.2017, № 1003 від 08.08.2017 не завірені належним чином, що не відповідає положенням ч. 2 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України, п. 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації , затвердженого Наказом Держспоживстандарту України № 55 від 07.04.2003 (щодо вимог до оформлення документів, порядок засвідчення їх копій, що подаються до суду).
Не погодившись з означеним рішенням суду, Комунальне підприємство Очисні споруди Скадовської міської ради Херсонської області звернулося з апеляційною скаргою, у якій просить: прийняти апеляційну скаргу до розгляду; скасувати рішення Господарського суду Херсонської області від 12.03.2020 у справі №923/53/20 повністю і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі; стягнути з Державної екологічної інспекції у Херсонській області витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 881, 50 грн.
В обґрунтування апеляційної скарги, відповідач посилається на порушення судом норм процесуального права, неповне встановлення обставин, як мають значення для справи, зазначаючи, що:
судом, незважаючи на порушення позивачем положень ст. 172 Господарського процесуального кодексу України в частині виконання обов`язку із надсилання іншим учасникам справи копії позовної заяви листом з описом вкладення, не було застосовано вимог ст. 174 Господарського процесуального кодексу України;
судом не було зазначено, яким саме чином встановлений факт здійснення Підприємством скиду стічних вод із перевищенням встановлених нормативів гранично допустимих скидів (встановлених допустимих концентрацій), що є порушенням п. 3 ст. 44, п. 1 ст. 111 Водного кодексу України;
судом не було досліджено обставин наявності повноважень Державної екологічної інспекції у Херсонській області станом на 2017 рік;
судом не було надано оцінку наданим доказам на підтвердження недостовірності здійсненого позивачем розрахунку;
судом не встановлено фактичної вини відповідача у заподіянні збитків державі.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України за результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, оформленого витягом з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 28.04.2020 для розгляду заяви визначено судову колегію у складі: головуючого судді Богацької Н.С., суддів Діброви Г.І., Принцевської Н.М.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.05.2020 за апеляційною скаргою Комунального підприємства Очисні споруди Скадовської міської ради Херсонської області відкрито апеляційне провадження; постановлено Розгляд апеляційної скарги Комунального підприємства Очисні споруди Скадовської міської ради Херсонської області на рішення Господарського суду Херсонської області від 12.03.2020 у справі №923/53/20 здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи; встановлено іншим учасникам справи згідно з нормами ст. 263 Господарського процесуального кодексу України строк для подання відзиву на апеляційну скаргу (з доказами його направлення учасникам справи) - 10 днів з дня вручення даної ухвали, але не менший, ніж 10 днів з дня закінчення карантину, установленого Урядом України, у зв`язку із запобіганням поширення коронавірусної хвороби (COVID-19).
Ухвала про відкриття апеляційного провадження від 04.05.2020, згідно наявних в матеріалах справи поштових повідомлень №№ 6511912248522, 6511912248514, вручена учасникам справи 14.05.2020.
Колегія суддів враховує, що Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) №540-IX від 30.03.2020 розділ X Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України доповнено пунктом 4, яким встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Відповідно до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) №731-IX від 18.06.2020, який набрав чинності 17.07.2020, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII Прикінцеві положення Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Відповідач відзиву на апеляційну скаргу або відповідного клопотання про продовження процесуальних строків на подання відзиву з обґрунтуванням підстав неможливості його подання у визначені судом строки, які зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином, не надав, що згідно з ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскарженого судового рішення.
Розгляд апеляційної скарги по суті здійснено 23.12.2020, у зв`язку з перебуванням головуючого судді Богацької Н.С. у відпустці з 14.09.2020 по 16.09.2020, з 28.09.2020 по 30.09.2020, 04.11.2020 по 06.11.2020, 16.11.2020, з 03.12.2020 по 04.12.2020, 07.12.2020, у відрядженні з 21.10.2020 по 23.10.2020, з 12.11.2020 по 13.11.2020, з 25.11.2020 по 27.11.2020, з 17.12.2020 по 18.12.2020; судді Діброви у відпустці 27.11.2020, з 16.12.2020 по 17.12.2020 та у відрядженні з 26.10.2020 по 30.10.2020; судді Принцевської Н.М. у відпустці 23.10.2020, з 26.10.2020 по 30.10.2020, 27.11.2020.
Згідно зі ст. 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Переглянувши у порядку письмового провадження оскаржене судове рішення, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, з 14.09.2017 по 25.09.2017 державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області на підставі наказу від № 523 від 11.09.2017 та направлення на перевірку № 528 від 11.09.2017 проведено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання відповідачем вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, за результатами якого складений акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 02-11/258 від 25.09.2017.
З вказаного акту вбачається, що видами діяльності Комунального підприємства Очисні споруди Скадовської міської ради Херсонської області за КВЕД, згідно представленої довідки АБ № 654778 від 08.01.2013 відділу статистики у Скадовському районі з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, є, зокрема, 37.00 - каналізація, відведення й очищення стічних вод.
Згідно рішення міської ради № 410 від 14.06.2005 Скадовською міською радою на баланс МКП Очисні споруд передано основні засоби, у томі числі, КНС 6 шт, КНС-7, канали, колектори, насоси, пісколовку, ілову насосну станцію, ілові майданчики 11 шт, майданчики аварійного скиду 2 шт, піскові майданчики 2 шт, лабораторію, аеротенки та інш.
Відповідно до розділу Водопостачання та водовідведення вищевказаного акту, за результатами проведеної перевірки та на підставі представлених відповідачем документів, інспекторами було встановлено, що відповідно до регламенту роботи очисних споруд, після повного біологічного очищення стічних вод на аеротенках очищені стічні води дезінфікуються хлором і скидаються по глибоководному випуску у Джарилгацьку затоку Чорного моря. Відходи, що утворюються, у вигляді осаду з піском та скинутий активний мул направляються на піскові та мулові майданчики. На майданчику очисних споруд стічні води надходять по напірному колектору в прийомну камеру. Очисні споруди складаються з наступних відділень: механічної очистки стічних вод, біологічної очистки стічних вод і відділення обробки сирого осаду й надлишкового мулу.
На час огляду ОС лабораторія підприємства не працює, у зв`язку з увільненням працівників. Виробничий контроль не здійснювався. Зі слів керівника контроль стічних вод проводився місяць назад.
Обсяги стічних вод, які надходять на очистку, визначаються за показниками електролічильника, розташованого на КНС-5.
При виникненні аварії, розподілу стічних вод, що надходять на очистку, розподіляється між спорудами очисних споруд, що залишилися в роботі за допомогою обвідних комунікацій.
Ставок накопичувач розмір 45 х 50 м, передбачений для аварійного скиду на момент перевірки заповнений не повністю по причині аварійної ситуації. На момент перевірки проводяться аварійно-ремонтні роботи частини труби колектору. Великий ставок накопичувач, передбачений для аварійного скиду на момент перевірки порожній. Розмір ставка - накопичувача великого згідно регламенту становить 70 х 70 м. У відповідності до технологічного регламенту експлуатації очисних споруд МКП Очисні споруди аварійного зупинка очисних споруд виконується: при раптовому відключенні електроенергії, при раптовому припиненні подачі стоків, при ушкодженні водоводів, при виникненні пожежі.
Для приготування знеражувального розчину в хлораторній поварена сіль висипається в дві ємності з водою. Контроль за концентрацією розчину не ведеться. Згідно технологічного регламенту концентрація хлору повинна дорівнювати 25%.
Зворотна вода після очистки по глибоководному випуску діаметром 600 надходить до Джарилгацької затоки Чорного моря. Акт обстеження глибоководного випуску на його цілісність на розгляд не надано.
На розгляд представлено: робочий проект реконструкції комплексу міських очисних споруд по очистці стічних каналізаційних вод КП Очисні споруди у м. Скадовську Херсонської області, а саме розділ ОВМС - оцінка впливу на навколишнє природне середовище, розроблений ПП Укрсервіспроект .
На момент перевірки, роботи по реконструкції згідно Проекту не розпочаті. Екологічна експертиза проекту не проведена, що є порушенням Закону України Про екологічну експертизу , ст. 29 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища
В свою чергу, в розділі Інструментально-лабораторний контроль визначено, що виробничий контроль за дотриманням встановлених нормативів гранично допустимого скиду (ГДС) здійснюється з ІІІ кварталу 2017 року згідно Договору № 83 про надання послуг від 30.06.2017 Відокремленим структурним підрозділом Скадовський міжрайонний відділ Державної Установи Херсонський обласний лабораторний центр МОЗ України щодекадно згідно з плану-графіку відбору проб для проведення досліджень якості зворотних вод КП Очисні споруди на ІІІ квартал 2017 року, погодженого завідувачем ВСП Скадовський міжрайонний відділ ДУ ХО ЛЦ МОЗ У та затвердженого директором КП Очисні споруди . Згідно Специфікації № 5 на проведення фізико-хімічних досліджень стічної води дослідження проводяться за наступними показниками: амоній, нітрити, нітрати, розчинений кисень, БСК, завислі речовини, лужність, водневий показник, нафтопродукти, сухий залишок, СПАР, сульфати, хлориди, ХПК, запах.
Згідно з Протоколів дослідження води поверхневих водоймищ прибережних зон морів і стічних вод №1003 від 08.08.2017, №1004 від 14.08.2017, №931 від 04.09.2017, наданих ВСП Скадовським міжрайонним відділом лабораторних досліджень, дослідження проведені за наступними показниками: водневий показник, завислі речовини, розчинений кисень, БСК5, ХСК, азот аміака, азот нітритів, азот нітратів, сухий залишок, хлориди, сульфати, залізо, нафтопродукти. Визначення фосфатів не виконується. Згідно вищевказаних протоколів, перевищення нормативів ГДС зафіксовано по вмісту хлоридів - 231 мг/дм 3 , 243 мг/дм 3 , 230 мг/дм 3 .
Контроль за якістю води Джарилгацької затоки Чорного моря у контрольних створах не здійснюється.
Графік періодичності виробничого контролю за додержанням встановлених нормативів гранично допустимого скиду, впливом скидів на якість вод у встановлених контрольних створах на 2017 рік не погоджений з Департаментом екології та природніх ресурсів ХОДА. Під час проведення перевірки з метою контролю дотриманням встановлених нормативів гранично допустимого скиду речовин у водний об`єкт із зворотними водами 14 вересня 2017 року були відібрані у різний час (12 30 , 13 30 , 14 15 ) 3 проби очищених зворотних вод на скиді у Джарилгацьку затоку Чорного моря (із контрольного колодязя) - акт відбору проб від 14 вересня 2017 року № 50.
На підставі акту відбору проб від 14.09.2017 № 50 сектором інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області, атестованим на право виконання вимірювань (Свідоцтво про атестацію № 3323 від 28.12.2015, видане ДП Кіровоградстандартметрологія ) проведені вимірювання показників складу та властивостей зворотних вод КП Очисні споруди , м. Скадовськ та складено Протокол вимірювання показників складу та властивостей вод № 50 від 20.09.2017.
Листом Державної екологічної інспекції у Херсонській області № 048/19131 від 25.09.2017 Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 02-11/258 від 25.09.2017 направлений директору КП Очисні споруди Головку О.А.
Матеріали справи не містять відомостей оскарження Акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 02-11/258 від 25.09.2017 та Протоколу вимірювання показників складу та властивостей вод № 50 від 20.09.2017.
Окрім того, державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції Північно-західного регіону Чорного моря в присутності уповноваженого представника КП Очисні споруди було здійснено два відбори проб зворотних вод КП Очисні споруди та поверхневих вод Чорного моря, про що складено акти відбору проб від 08.08.2017 №1/34 та від 19.10.2017 №24/46.
Зазначені акти відбору проб води підписані представником відповідача без зауважень щодо процедури відбору та щодо дотримання норм законодавства.
На підставі актів відбору проб від 08.08.2017 №1/34 та від 19.10.2017 №24/46 сектором інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря (Миколаїв), акредитованим на право виконання вимірювань (Свідоцтво про атестацію № РО-057/2015 від 27.03.2015, видане ДП Одесастандартметрпологія , Україна), проведено вимірювання показників складу та властивостей зворотної води і складено протоколи вимірювання показників складу та властивостей вод від 09.08.2017 № 34 та від 19.10.2017 №46.
Відповідно до ст. 20-2 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища , ст.ст. 5, 7 Закону України Про засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності та п. 6.4 Положення про Державну інспекцію у Херсонській області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України, з метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства КП Очисні споруди Скадовської міської ради Херсонської області проведеної 14.09.2017-24.09.2017 державними інспекторами з охорони навколишнього середовища Херсонської області складено Припис № 02-12/212 від 25.09.2017 та направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення № 048/19131 від 25.09.2017 директору КП Очисні споруди Скадовської міської ради Головку О.А.
Керуючись вимогами ст. 20-2 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища , ст.ст. 5-7 Господарського процесуального кодексу України, Державна екологічна інспекція у Херсонській області з метою врегулювання досудового господарського спору, звернулась до директора КП Очисні споруди Скадовської міської ради з письмовою претензією №10-10/92 від 17.12.2018 щодо відшкодування збитків заподіяних державі в результаті порушень законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів у розмірі 98707,58 грн. та надала здійснений державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Херсонської області розрахунок розміру відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів КП Очисні споруди Скадовської міської ради Херсонської області від 10.10.2018 здійснений відповідно до п.7.2 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 № 389 (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 за № 767/16783), із зазначенням, що заподіяні державі збитки внаслідок наднормативного скиду забруднюючих речовин зі зворотними водами до водного об`єкту Комунальним підприємством Очисні споруди Скадовської міської ради становлять 98 707, 58 грн.
Відповідач отримання претензії не заперечив, добровільно шкоду, заподіяну державі, спричиненої внаслідок наднормативного скиду забруднюючих речовин зі зворотними водами до водного об`єкту, в розмірі 98 707, 58 грн. не сплатив, що і стало підставою звернення до суду з цим позовом.
Отже, предметом позову є стягнення шкоди в розмірі 98 707, 58 грн, заподіяної державі, внаслідок наднормативного скиду забруднюючих речовин зі зворотними водами до водного об`єкту Комунальним підприємством Очисні споруди Скадовської міської ради.
Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Приписами ч.ч. 2, 3 ст. 2 Водного кодексу України передбачено, що водні відносини в Україні регулюються цим Кодексом, Законом України Про охорону навколишнього природного середовища та іншими актами законодавства. Земельні, гірничі, лісові відносини, а також відносини щодо використання та охорони рослинного і тваринного світу та об`єктів природно-заповідного фонду, атмосферного повітря, виключної (морської) економічної зони та континентального шельфу України, що виникають під час користування водними об`єктами, регулюються відповідним законодавством України.
Відповідно до ст. 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов`язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.
Згідно із ст. ст. 68, 69 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.
Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди передбачено ст. 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Наявність всіх зазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.
Порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів у разі, зокрема, забруднення водних об`єктів, у тому числі пов`язаного із самовільними та аварійними скидами у водний об`єкт забруднюючих речовин та фізико-хімічних показників (далі - забруднюючі речовини) із зворотними водами або забруднюючих речовин у чистому вигляді, у складі сировини, продукції чи відходів, крім випадків забруднення територіальних і внутрішніх морських вод та виключної морської економічної зони України із суден, кораблів та інших плавучих засобів регламентовано Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 389 від 20.07.2009.
За результатами дослідження наявних у справі доказів, суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погоджується апеляційний господарський суд, про те, що у діях відповідача наявні всі елементи складу правопорушення, зокрема: протиправна поведінка відповідача полягає у здійсненні скидів у водний об`єкт забруднюючих речовин з перевищенням гранично допустимих показників, що підтверджується матеріалами перевірки; наявна сама шкода, яка правомірно розрахована відповідно до Методики; а також причинний зв`язок, що виражений у заподіяні зазначеної шкоди саме протиправною поведінкою відповідача; вина відповідача виражена у забруднені водного об`єкту.
Що стосується посилань заявника апеляційної скарги на відсутність належного обґрунтування факту порушення вимог водного законодавства, колегія суддів зазначає, що наведені порушення відображені в акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 02-11/258, детальний їх опис наведено в розділі Водопостачання та водовідведення , Інструментально-лабораторний контроль . В ході перевірки встановлено використання відповідачем очисних споруд, скид з яких здійснюється по глибоководному випуску у Джарилгацьку затоку Чорного моря.
Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства є чинним, в судовому порядку не оскаржувався, зауважень з приводу обставин та фактів, які в ньому наведені, відповідачем на час перевірки не висувалось.
З матеріалів перевірки також вбачається, що скид вод здійснювався з перевищенням нормативів ГДС. Наведені обставини також підтверджені даними протоколів вимірювань показників складу та властивостей вод від 09.08.2017 та від 14.09.2017. Відбір проб здійснювався у присутності представника відповідача, акти відбору проб води підписані представником відповідача без зауважень щодо процедури відбору.
Стосовно непогодження відповідача з розрахунком суми збитків, слід зазначити наступне.
Порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів встановлено Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 20.07.2009 № 389.
Пунктом 1.7 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища № 389 від 20.07.2009 року, із змінами та доповненнями зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 року за №767/16783 (надалі - Методика) визначені поняття граничнодопустимої концентрації речовин у воді та граничнодопустимого скиду.
Так, наведеним пунктом визначено, що граничнодопустима концентрація (ГДК) речовин у воді це встановлений рівень концентрації речовини у воді, вище якого вода вважається не придатною для конкретних цілей водокористування; граничнодопустимий скид (ГДС) - маса речовини у зворотній воді, що є максимально допустимою для відведення за встановленим режимом для цього пункту водного об`єкта за одиницю часу.
Згідно п. 1.4. Методики, вона застосовується державними інспекторами України з охорони навколишнього природного середовища та державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій (далі - державні інспектори) при розрахунку розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які виявлені за результатами державного контролю за додержанням вимог фізичними особами, фізичними особами - підприємцями та юридичними особами природоохоронного законодавства. Державні інспектори з дати встановлення факту порушення вимог законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів проводять збір і аналіз необхідних матеріалів і на підставі цієї Методики розраховують розмір відшкодування збитків.
Відповідно до п. 2.2 Методики, факт наднормативного скиду забруднюючих речовин у водний об`єкт зі зворотними водами встановлюється державними інспекторами за результатами інструментально-лабораторних методів контролю, документальної перевірки фізичних осіб, фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб та розрахунковим методом.
При визначенні наднормативних скидів забруднюючих речовин у водний об`єкт зі зворотними водами використовуються результати інструментально-лабораторних вимірювань лабораторій, які атестовані на право проведення відповідних інструментально-лабораторних вимірювань, або розрахункові методи (п. 2.3. Методики).
Згідно з Методикою на підставі формули, яка встановлена пунктом 7.2 Методики, яким визначений порядок та методологія проведення розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних водним об`єктам (морські води) внаслідок скидів забруднюючих речовин зі зворотними водами з перевищенням встановленого нормативу ГДС:
З = К ц х К я х К б х К д х k з[(М i1 х У i1) + (М i2 х У i2) + ...(М im х У im)], де
Кц - коефіцієнт, що враховує цінність морської акваторії, який визначається згідно з додатком 4;
Кя - коефіцієнт, що враховує якісну різнорідність морських вод, який визначається згідно з додатком 5;
Кб - коефіцієнт, що враховує фактор батиметричних умов району забруднення, який визначається згідно з додатком 6;
Кд - коефіцієнт, що враховує вплив гідродинамічного фактору, який визначається згідно з додатком 7;
kз = 3 - коефіцієнт ураженості морського середовища;
Мi - маса наднормативного скиду i-ї забруднюючої речовини у водний об`єкт зі зворотними водами, т;
M - кількість забруднюючих речовин у зворотних водах;
гі - визначається за формулою (13),
державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Херсонської області здійснений розрахунок збитку заподіяного державі внаслідок наднормативного скиду забруднюючих речовин зі зворотними водами до водного об`єкту КП Очисні споруди Скадовської міської ради Херсонської області, загальний розмір шкоди склав 98 7070,58 грн. Також у даному розрахунку вказано, що згідно з результатами відділу інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області (протокол № 50 вимірювань показників складу та властивостей вод від 20.09.2017), сектору інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря (протокол № 34 вимірювань показників складу та властивостей вод від 09.08.2017 та протокол №46 вимірювань показників складу та властивостей вод від 19.10.2017) та відокремленого структурного підрозділу Скадовський міжрайонний відділ Державної установи Херсонський обласний лабораторний центр (протокол № 931 дослідження води поверхневих водоймищ прибережних зон морів і стічних вод від 04.09.2017) скиди недостатньо очищених стічних вод у Джарилгацьку затоку Чорного моря внаслідок перевищення встановлених нормативів гранично допустимих скидів (ГДС) речовин здійснювались із 08.08.2017 по 19.10.2017.
Доводи скаржника про не перевищення гранично допустимих концентрацій, спростовуються даними розрахунку (а.с. 34).
Таким чином, загальний розмір відшкодування збитків в сумі 98 707,528 грн. є обґрунтованим та правомірним.
Посилання скаржника на те, що судом не було досліджено обставин наявності повноважень Державної екологічної інспекції у Херсонській області станом на 2017 рік, відхиляються судовою колегією як безпідставні, адже станом на момент проведення перевірки Державна екологічна інспекція у Херсонській області здійснювала свою діяльність на підставі Положення про Державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України № 312 від 11.08.2017. Відсутність посилань в оскаржуваному рішенні на вказане положення не призвело до помилкових висновків та, з урахуванням встановлених обставин, не є підставою для скасування судового рішення.
Щодо твердження апелянта про порушення ст. ст. 172, 174 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції зазначає наступне:
Згідно з ч. 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України, позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.
Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Матеріали справи містять докази направлення на адресу відповідача, а саме: вул. Незалежності, 113, м. Скадовськ, Херсонська область, 75700, копій позовної заяви про відшкодування збитків заподіяних державі порушенням природоохоронного законодавства від 27.12.2019 №2095-12-10 та доданих до неї документів - накладна №7300306037144 та опис вкладення до цінного листа.
Окрім того в матеріалах справи міститься повідомлення про вручення поштового відправлення від 22.01.2020 з відміткою, а саме підписом уповноваженої особи КП Очисні споруди Скадовської міської ради Херсонської області, яке підтверджує отримання копії ухвали Господарського суду Херсонської області про відкриття провадження від 17.01.2020 у справі №923/53/20.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право: ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень.
Вищезазначеним право відповідач скористався про що свідчить відмітка від 18.02.2020 з матеріалами справи ознайомився та зробив фотокопії на клопотанні Відповідача за вх. № 2/365/20 від 18.02.2020, що міститься в матеріалах справи.
Таким чином, суд апеляційної інстанції не вбачає порушення ст. ст. 172, 174 Господарського процесуального кодексу України.
Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розцінюватись як вимога детально відповідати на кожний аргумент апеляційної скарги (рішення ЄСПЛ у справі Трофимчук проти України, № 4241/03, від 28.10.2010).
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
За таких обставин, враховуючи, що доводи і вимоги апеляційної скарги не підтверджують наявність обставин, які згідно зі ст. 277 Господарського процесуального кодексу України визначені в якості підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення, а підстав для виходу за межі апеляційних доводів і вимог в порядку ч. 4 ст. 269 цього Кодексу апеляційним судом встановлено не було, апеляційна скарга Комунального підприємства Очисні споруди Скадовської міської ради Херсонської області залишається без задоволення, а рішення Господарського суду Херсонської області від 12.03.2020 у справі №923/53/20 підлягає залишенню без змін.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з апеляційним переглядом підлягають віднесенню на скаржника.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281- 285 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Комунального підприємства Очисні споруди Скадовської міської ради Херсонської області на рішення Господарського суду Херсонської області від 12.03.2020 у справі №923/53/20 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Херсонської області від 12.03.2020 у справі №923/53/20 залишити без змін.
Постанова в порядку статті 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова суду є остаточною і не підлягає оскарженню, крім випадків, передбачених у п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Н.С. Богацька
судді Г.І. Діброва
Н.М. Принцевська
Суд | Південно-західний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 23.12.2020 |
Оприлюднено | 30.12.2020 |
Номер документу | 93870528 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Південно-західний апеляційний господарський суд
Богацька Н.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні