Ухвала від 28.12.2020 по справі 906/1173/20

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

"28" грудня 2020 р. м. Житомир Справа № 906/1173/20

Господарський суд Житомирської області у складі:

Судді: Кравець С.Г.,

секретар судового засідання Гекалюк О.І.,

розглянувши клопотання представника відповідачів про закриття провадження у справі №906/1173/20

за позовом: Громадської організації "Громадська оборона" (м.Житомир)

до: 1) Приватного акціонерного товариства "Нова лінія" (смт.Чабани, Києво-

Святошинський район, Київська область

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" (м.Київ)

про визнання протиправними дій,

за участю представників сторін:

від позивача: Мелешко М.А., голова ГО "Громадська оборона",

від відповідачів: Песиголовець Я.О., адвокат, довіреності від 08.10.2019.

ВСТАНОВИВ:

Громадська організація "Громадська оборона" звернулась до Господарського суду Житомирської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Нова лінія" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" про визнання протиправними дій Приватного акціонерного товариства "Нова Лінія" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" щодо самовільного будівництва гіпермаркету "Епіцентр" на земельній ділянці площею 3,5946га комунальної форми власності із земель громадської забудови з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, що розташована за адресою: м.Житомир, Київське шосе, 4/2, що загрожує життю та здоров`ю громадян та несе потенційну небезпеку довкіллю.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 21.10.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 18.11.2020.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 18.11.2020 оголошено перерву до 30.11.2020.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 30.11.2020 відмовлено у задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" від 29.10.2020 про передачу справи за підсудністю до Господарського суду міста Києва чи Господарського суду Київської області.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 30.11.2020 відмовлено у задоволенні заяви представника Приватного акціонерного товариства "Нова лінія" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" від 30.11.2020 про відвід судді Кравець С.Г. від розгляду справи №906/1173/20.

В підготовчому засіданні оголошувалась перерва з 30.11.2020 до 14.12.2020.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 08.12.2020 суддею Кравець С.Г. визнано необґрунтованим заявлений представником відповідачів у заяві від 02.12.2020 відвід судді та дане питання передано на розгляд іншому судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу №906/1173/20.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 09.12.2020 суддею Тимошенко О.М. відмовлено у задоволенні заяви представника Приватного акціонерного товариства "Нова лінія" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" про відвід судді Кравець С.Г. у справі №906/1173/20.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 14.12.2020 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 28.12.2020.

На електронну адресу Господарського суду Житомирської області 28.12.2020 від позивача надійшли письмові пояснення (вх.суду №29012 від 28.12.2020) в яких позивач просить відмовити у задоволенні клопотання представника відповідачів про закриття провадження у справі та після закінчення підготовчого провадження перейти для розгляду справи по суті.

В судовому засіданні 28.12.2020 представником відповідачів подано додаткові пояснення від 25.12.2020 з доданими до нього документами. В поясненнях представник відповідачів, зокрема зазначає, що позивачем порушуються перед судом питання, які не відносяться до компетенції господарській судів, оскільки вони віднесені до компетенції відповідних державних органів (Держгеокадастр, ДАБІ України, Мінекології тощо), які наділені повноваженнями приймати відповідні компетентні рішення та вчиняти відповідні дії/реагувати в окреслених сферах (екологічних, земельних, будівельних тощо). Діючим законодавством не передбачена можливість перебирання господарськими судами на себе повноважень компетентних державних органів. У свою чергу, поданим позовом позивач намагається спонукати господарський суд до вчинення таких дій. Зазначає, що предметна юрисдикція господарських судів чітко визначена статтею 20 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої вбачається, що до компетенції господарських судів не відноситься розгляд справ про визнання протиправними дій приватних суб`єктів господарювання за позовами громадських організацій, які не є ані суб`єктами господарювання, ані не перебувають в господарських відносинах з ТОВ "Епіцентр К".

Представник відповідачів в судовому засіданні 28.12.2020 підтримав та просив задовольнити клопотання про закриття провадження у даній справі, яке міститься у відзиві відповідачів на позов з підстав, наведених у відзиві та у клопотанні від 25.12.2020.

Позивач у позові посилається на те, що ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду у справі №806/240/7008/20 було відмовлено ГО "Громадська оборона" у відкритті провадження у справі з тих підстав, що розгляд позовних вимог віднесено до юрисдикції місцевого суду або в порядку господарського судочинства. Вказує, що будівництво, яке здійснюється з порушенням законодавства України становить потенційну небезпеку як для мешканців Житомирської ОТГ, так і для навколишнього природного середовища в цілому, тому звернення до суду є не тільки правом Громадської організації "Громадська оборона", а й конституційним обов`язком. В поясненнях від 28.12.2020 представник позивача зазначає, що спір, який виник внаслідок порушення права суб`єкта господарської діяльності на земельну ділянку, в тому числі органом державної влади та місцевого самоврядування, є спором про право цивільне і підлягає розгляду за правилами ГПК. Також зазначає, що стаття 376 ЦК України - самочинне будівництво також має приватнотворний характер і підсудна господарському суду.

Вирішуючи питання про права Громадської організації "Громадська оборона" бути позивачем у судовому спорі щодо визнання протиправними дій щодо самовільного будівництва гіпермаркету на земельній ділянці комунальної форми власності із земель громадської забудови, що загрожує життю та здоров`ю громадян та несе потенційну небезпеку довкіллю, суд виходить з такого.

Обґрунтовуючи своє право на звернення до суду Громадська організація "Громадська оборона" вказує на мету і завдання діяльності громадської організації, а також на норми національного законодавства і міжнародних договорів, ратифікованих Україною, які, за твердженнями позивача, наділяють організацію правом представляти свої інтереси й інтереси інших осіб у суді у справах, пов`язаних з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, захистом прав і суспільних інтересів членів організації та інших громадян.

Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов`язком держави (ст.16 Конституції України).

Згідно з ч.1 ст.36 Конституції України, громадяни України мають право на свободу об`єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, за винятком обмежень, встановлених законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров`я населення або захисту прав і свобод інших людей.

Відповідно до статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. Кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення. Така інформація ніким не може бути засекречена.

Екологічні інтереси населення можуть підлягати судовому захисту на підставі частини шостої статті 41 Конституції України, відповідно до якої використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі, а також приписів статті 66 Основного Закону, відповідно до якої ніхто не повинен заподіювати шкоду довкіллю.

Повноваження громадських організацій у галузі охорони навколишнього природного середовища, які виникли між сторонами у даній справі, регулюються правовими нормами Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" в редакції на час виникнення таких спірних відносин.

Завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовища, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об`єктів, пов`язаних з історико-культурною спадщиною (стаття 1 Закону "Про охорону навколишнього природного середовища").

Міжнародним документом, який закріпив зобов`язання держав у сфері доступу до правосуддя в екологічних справах, стала Орхуська конвенція про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля, яка ратифікована Законом України №832-ХІУ від 06 липня 1999 року.

Пунктом 3 статті 9 Орхуської конвенції на її Договірні Сторони покладається зобов`язання, зокрема, забезпечувати доступ громадськості до адміністративних або судових процедур оскарження дій або бездіяльності приватних осіб і громадських органів, які порушують вимоги національного законодавства, що стосується навколишнього середовища.

При цьому відповідно до Орхуської конвенції представники громадськості мають право оспорювати порушення національного законодавства у сфері довкілля незалежно від того, належать такі порушення до прав на інформацію і на участь громадськості при прийнятті рішень, гарантованих Орхуською конвенцією, чи ні (згідно з Керівництвом із провадження Орхуської конвенції (ООН, 2000 рік), далі - Керівництво). Орхуська конвенція забезпечує доступ до правосуддя як на підставі власних положень, так і в порядку забезпечення дотримання національного природоохоронного законодавства.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яку ратифіковано Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, і яка для України набрала чинності 11 вересня 1997 року (далі - Конвенція), закріплено принцип доступу до правосуддя.

Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

Статтею 21 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено повноваження громадських організацій у галузі охорони навколишнього природного середовища, серед яких визначено право: брати участь у проведенні центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, перевірок виконання підприємствами, установами та організаціями природоохоронних планів і заходів; подавати до суду позови про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в тому числі здоров`ю громадян і майну громадських організацій; тощо.

Згідно з частиною 2 статті 21 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" діяльність громадських організацій в галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюється відповідно до законодавства України на основі їх статутів.

Відповідно до п.1.1 Статуту, Громадська організація "Громадська оборона" (далі Організація) є добровільним об`єднанням фізичних осіб, створеним для здійснення та захисту прав і свобод людини та громадянина, задоволення суспільних, зокрема, економічних, соціальних, культурних, освітніх та інших інтересі своїх членів та/або інших осіб.

Згідно з положеннями п.2.4.2 Статуту, для досягнення своєї мети та виконання статутних завдань Організація у встановленому чинним законодавством порядку має право представляти і захищати свої законні інтереси та законні інтереси своїх членів чи інших осіб у будь-яких органах державної влади, в тому числі судах, правоохоронних органах, у органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях усіх форм власності та підпорядкування.

Головною метою Організації, відповідно до п.3.1 Статуту, є: захист прав і свобод громадян, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних та інших інтересів, забезпечення захисту законних прав та інтересів всіх соціальних, вікових, національних верств населення, захист конституційних прав та свобод членів Громадської організації та інших громадян, сприяння розбудові правової держави і становленню громадянського суспільства на засадах принципу верховенства права в територіальній громаді, задоволенню та захисту прав і спільних інтересів членів організації та інших громадян.

З урахуванням наведеного, ГО "Громадська оборона", яка відповідно до положень Орхуської конвенції та Законів України "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про громадські об`єднання", а також відповідно до свого статуту, має право на представництво в суді екологічних інтересів суспільства та окремих його членів з метою захисту порушених екологічних прав людини та громадянина або з метою усунення порушень вимог екологічного законодавства.

Щодо юрисдикції даного спору, то з урахуванням змісту заявлених позовних вимог (про визнання протиправними дій щодо самовільного будівництва на земельній ділянці комунальної форми власності із земель громадської забудови з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, що загрожує життю та здоров`ю громадян та несе потенційну небезпеку довкіллю) суд вважає, що спір має публічно-правовий характер та має розглядатися в порядку адміністративного судочинства, з огляду на таке.

Обґрунтовуючи позов, ГО "Громадська оборона" посилається на те, що станом на час відкриття гіпермаркету "Епіцентр К" за адресою: м.Житомир, Київське шосе, 4/2 (10.04.2020), відповідачі - ПАТ "Нова лінія" та ТОВ "Епіцентр К": не проводили процедуру оцінки впливу на довкілля щодо будівництва гіпермаркету "Епіцентр"; не подавали "заяви про наміри" та можливі екологічні наслідки по будівництву гіпермаркету "Епіцентр", як того потребує законодавство України, що спричинило порушення права громадських організацій та громадян на участь в громадських слуханнях у питаннях пов`язаних з навколишнім природнім середовищем та наслідками планової діяльності з будівництва; не отримали дозвіл на початок будівельних робіт, містобудівні умови та обмеження на проектування об`єкта будівництва гіпермаркету; не здійснили експертизу проекту. Наведеним позивач доводить, що відповідачі самовільно зайняли земельну ділянку площею 3,59456га комунальної форми власності із земель громадської забудови з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, що розташована за адресою: м.Житомир, Київське шосе, 4/2, проігнорувавши права громади мешканців Житомирської міської ОТГ та громадських організацій на участь у питаннях, що стосуються навколишнього природного середовища, провели незаконні роботи по зняттю та перенесенню ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, тим самим створюється постійна загроза життю та здоров`ю людей, навколишньому природному середовищу та земельній ділянці, яка знаходиться у володінні Житомирської міської ОТГ.

Виходячи з наведених посилань позивача, у даній справі публічний характер позовних вимог обумовлений порушенням норм екологічного законодавства, яким гарантовано раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини, що є невід`ємною частиною сталого економічного та соціального розвитку держави, охорони довкілля та забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів відповідно до Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".

Державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси. Державній охороні від негативного впливу несприятливої екологічної обстановки підлягають також здоров`я і життя людей (стаття 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").

За визначенням, яке міститься у ст.1 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля", вплив на довкілля (далі - вплив) - будь-які наслідки планованої діяльності для довкілля, в тому числі наслідки для безпечності життєдіяльності людей та їхнього здоров`я, флори, фауни, біорізноманіття, ґрунту, повітря, води, клімату, ландшафту, природних територій та об`єктів, історичних пам`яток та інших матеріальних об`єктів чи для сукупності цих факторів, а також наслідки для об`єктів культурної спадщини чи соціально-економічних умов, які є результатом зміни цих факторів.

Оцінка впливу на довкілля здійснюється з дотриманням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, з урахуванням стану довкілля в місці, де планується провадити плановану діяльність, екологічних ризиків і прогнозів, перспектив соціально-економічного розвитку регіону, потужності та видів сукупного впливу (прямого та опосередкованого) на довкілля, у тому числі з урахуванням впливу наявних об`єктів, планованої діяльності та об`єктів, щодо яких отримано рішення про провадження планованої діяльності або розглядається питання про прийняття таких рішень (ч.2 ст.2 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля").

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" оцінка впливу на довкілля - це процедура, що передбачає: 1) підготовку суб`єктом господарювання звіту з оцінки впливу на довкілля відповідно до статей 5, 6 та 14 цього Закону; 2) проведення громадського обговорення відповідно до статей 7, 8 та 14 цього Закону; 3) аналіз уповноваженим органом відповідно до статті 9 цього Закону інформації, наданої у звіті з оцінки впливу на довкілля, будь-якої додаткової інформації, яку надає суб`єкт господарювання, а також інформації, отриманої від громадськості під час громадського обговорення, під час здійснення процедури оцінки транскордонного впливу, іншої інформації; 4) надання уповноваженим органом мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля, що враховує результати аналізу, передбаченого пунктом 3 цієї частини; 5) врахування висновку з оцінки впливу на довкілля у рішенні про провадження планованої діяльності відповідно до статті 11 цього Закону.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" основними принципами охорони навколишнього природного середовища, зокрема, є: обов`язковість оцінки впливу на довкілля; гласність і демократизм при прийнятті рішень, реалізація яких впливає на стан навколишнього природного середовища, формування у населення екологічного світогляду.

За доводами позивача, ПАТ "Нова лінія" та ТОВ "Епіцентр К" не проводило процедуру оцінки впливу на довкілля щодо будівництва гіпермаркету "Епіцентр" за адресою: м.Житомир, Київське шосе, 4/2 (на час виникнення спірних відноси в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля, який є загальнодоступним, такі дані були відсутні) та не проводило громадського обговорення. Також посилається на те, що відповідачі не надавали до Житомирської міської ради "заяви про наміри" та можливі екологічні наслідки по будівництву гіпермаркету "Епіцентр", як того потребує законодавство України, що спричинило порушення права громадських організацій та громадян на участь в громадських слуханнях у питаннях пов`язаних з навколишнім природнім середовищем та наслідками планової діяльності з будівництва, зняттю та перенесенню ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту).

Стаття 10 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачає, що екологічні права громадян забезпечуються, у тому числі: обов`язком центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій здійснювати технічні та інші заходи для запобігання шкідливому впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, виконувати екологічні вимоги при плануванні, розміщенні продуктивних сил, будівництві та експлуатації об`єктів економіки; участю громадських організацій та громадян у діяльності щодо охорони навколишнього природного середовища; здійсненням державного та громадського контролю за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до ст.35 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Відповідно до ч.5 ст.34 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" контроль за виконанням підготовчих та будівельних робіт здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю.

Громадська організація "Громадська оборона", звертаючись із позовом до суду про визнання протиправними дій відповідачів щодо самовільного будівництва гіпермаркету "Епіцентр" на земельній ділянці площею 3,5946га комунальної форми власності із земель громадської забудови з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, що розташована за адресою: м.Житомир, Київське шосе, 4/2, що загрожує життю та здоров`ю громадян та несе потенційну небезпеку довкіллю, із наведених у позові підстав, фактично реалізує повноваження органів державної влади, які мають здійснювати контроль за дотриманням суб`єктами господарювання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Орхуська конвенція встановлює, що забезпечення дотримання екологічного законодавства - це не лише обов`язок природоохоронних органів, але й громадськості, яка також покликана відігравати цілком визначену роль. Згідно з Орхуською конвенцією сторони повинні гарантувати, щоб представники громадськості могли безпосередньо забезпечити дотримання закону в разі дій або бездіяльності як з боку приватних осіб, так і з боку державних органів. Крім того, представники громадськості можуть оскаржувати дії або бездіяльність державних органів, які порушують національне природоохоронне законодавство. Під бездіяльністю в цьому випадку розуміється нездатність здійснити чи забезпечити дотримання природоохоронного законодавства іншими державними органами або приватними суб`єктами діяльності.

Відповідно до Керівних принципів щодо забезпечення доступу до екологічної інформації та участі громадськості в процесі ухвалення рішень в галузі охорони навколишнього середовища (Софія, 23-25 жовтня 1995 року) (Софійські принципи) громадськість повинна мати доступ у міру необхідності до адміністративних і судових процедур для оскарження дій або бездіяльності приватних осіб і державних органів, які порушують положення національного законодавства, що стосується навколишнього середовища.

В обґрунтування позову до справи додано листування позивача з Виконавчим комітетом Житомирської міської ради, Департаментом містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради, КП "Інспекція з благоустрою м.Житомира" Житомирської міської ради, Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради, посилаючись на яке Громадська організація "Громадська оборона" вважає, що з боку органів державної влади не забезпечено належного контролю за наявністю дозвільної документації щодо зняття та перенесення ґрунтового покриву земельної ділянки, щодо видалення зелених насаджень, щодо виконання відповідачами підготовчих та будівельних робіт на земельній ділянці комунальної форми власності, а також щодо проведення громадських обговорень і наявності висновку з оцінки впливу на довкілля, реалізація яких впливає на стан навколишнього природного середовища, що і стало підставою для звернення з даним позовом.

Предметна та суб`єктна юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 ГПК України. Так, за частиною першою цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Відповідно до положень частини другої цієї ж статті право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням, мають юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.

Наведене свідчить про те, що з дати набрання чинності ГПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" одним із критеріїв віднесення справ до господарської юрисдикції визначено наявність між сторонами саме господарських правовідносин, а також впроваджено підхід щодо розмежування юрисдикції судів залежно від предмета правовідносин, а не лише від суб`єктного складу сторін.

Отже, ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є: наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих Цивільним і Господарським кодексами України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції. Має значення також і суб`єктний склад саме сторін правовідносин та наявність спору, що виник у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності. Така позиція суду узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 05.06.2019 року у справі №908/1568/18.

У даному спорі про визнання протиправними дій позивач не є ні суб`єктом господарювання, ні перебуває у господарських відносинах з відповідачами.

Разом з тим, як вже зазначалось та вбачається із суті позовних вимог, заявлених позивачем, ГО "Громадська оборона" зверненням з таким позовом фактично реалізує повноваження органу(ів), до компетенції якого(их) віднесені відповідні функції по здійсненню контролю за дотриманням суб`єктами господарювання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища при здійсненні будівництва, оскільки за твердженням позивача, порушення встановлених вимог відповідачем загрожує життю та здоров`ю громадян та несе потенційну небезпеку довкіллю.

Отже, з огляду на публічно-правовий характер спірних відносин такий спір має розглядатися в порядку адміністративного судочинства. При цьому право громадської організації звернутися з позовом про визнання неправомірними дій відповідачів щодо забудови зазначеної вище земельної ділянки без дозвільних документів не виключає можливості залучення у цьому спорі як співвідповідача(ів) відповідний уповноважений органи чи органи державної влади.

Частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Положеннями пункту 1 частини 1 статті 4 КАС України визначено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

В свою чергу, публічно-правовий спір - спір, у якому, зокрема: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій (п.2 ч.1 ст.4 КАС України).

Пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах.

Суд вважає, оскільки зверненням з таким позовом позивач фактично замінює орган(и) державної влади у питанні здійснення контролю за дотриманням вимог законодавства про охорону навколишнього середовища, цей спір має публічно-правовий характер, а отже, повинен вирішуватися в порядку адміністративного, а не господарського судочинства. Така правова позиція викладена у постанові Великої палати Верховного Суду від 11.12.2018 у справі №910/8122/17.

Судом відхиляються аргументи позивача, що саме господарський суд має розглядати даний спір з посиланням на те, що Житомирський окружний адміністративний суд вказав на господарську юрисдикцію спору, відмовляючи Громадській організації "Громадська оборона" у відкритті провадження в адміністративній справі №240/7008/20 за її позовом до ПАТ "Нова Лінія", ТОВ "Епіцентр К" про визнання дій протиправними дій. Так, наявність такої ухвали не є правовою підставою для порушення господарським судом правил предметної підсудності, не виправдовує таке порушення та не покладає на господарський суд обов`язку розглянути дану справу поза межами своєї юрисдикції. Навпаки, розгляд даної справи господарським судом буде порушувати право особи на розгляд її справи судом, встановленим законом, передбачене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. При цьому, позивач не позбавлений права на суд в порядку адміністративного судочинства. Дана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.11.2019 у справі №920/40/19.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Таким чином, провадження у справі №906/1173/20 підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.231 ГПК України.

При цьому, судом роз`яснюється позивачу його право на звернення до суду в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись ст.ст. 231, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

1. Закрити провадження у справі №906/1173/20 за позовом Громадської організації "Громадська оборона" до Приватного акціонерного товариства "Нова лінія" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" про визнання протиправними дій Приватного акціонерного товариства "Нова Лінія" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" щодо самовільного будівництва гіпермаркету "Епіцентр" на земельній ділянці площею 3,5946га комунальної форми власності із земель громадської забудови з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, що розташована за адресою: м.Житомир, Київське шосе, 4/2, що загрожує життю та здоров`ю громадян та несе потенційну небезпеку довкіллю.

2. Роз`яснити позивачу право на звернення до суду в порядку адміністративного судочинства.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена.

Повний текст ухвали складено 29.12.2020.

Суддя Кравець С.Г.

Друк. :

1 - у справу

2,3 - сторонам:

- позивачу: gromadskaoborona2019@gmail.com

- представнику відповідачів - адвокату Песиголовець Я.О.: ІНФОРМАЦІЯ_1

- ПАТ "Нова лінія": на елек. адресу: shop@nl.ua

- ТОВ "Епіцентр К": на елек. адресу: epicentrk@epicentrk.ua