Ухвала

від 28.12.2020 по справі 280/4990/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

З ПИТАННЯ ВИИНЕСЕННЯ ДОДАТКОВОГО СУДОВОГО РІШЕННЯ

ЩОДО РОЗПОДІЛУ СУДОВИХ ВИТРАТ

28 грудня 2020 року Справа № 280/4990/20 :

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпака А.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача про винесення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на правничу допомогу по справі

за позовом Приватного акціонерного товариства" Запорізький олійноекстракційний завод" (вул.Харчова, 3, м. Запоріжжя, 69014, код ЄДРПОУ 40294302)

до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Коротич Максима Миколайовича Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради (вул.Жуковського, буд. 36, м. Запоріжжя, 69063), Державного реєстратора прав на нерухоме майно Полтавець Дмитра Володимировича Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради (вул.Жуковського, буд. 36, м. Запоріжжя, 69063), Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради (вул.Жуковського, буд. 36, м. Запоріжжя, 69063, код ЄДРПОУ 40302133),

третя особа Публічне акціонерне товариство "Запорізький оліяжиркомбінат" (вул.Харчова, буд. 3, м. Запоріжжя, 69014, код ЄДРПОУ 00373847)

про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Приватного акціонерного товариства" Запорізький олійноекстракційний завод" (далі - позивач) до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Коротич Максима Миколайовича Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради (далі - відповідач 1), Державного реєстратора прав на нерухоме майно Полтавець Дмитра Володимировича Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради (далі - відповідач 2), Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради (далі - відповідач 3), третя особа Публічне акціонерне товариство "Запорізький оліяжиркомбінат", в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати рішення №51453631, №51457698 від 04.03.2020 про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 14.12.2020 по справі №280/4990/20 позовну заяву Приватного акціонерного товариства" Запорізький олійноекстракційний завод" задоволено .

14.12.2020 у судовому засіданні представником позивача до закінчення судових дебатів у справі зроблено заяву про подання доказів для стягнення судових витрати на правничу допомогу.

Відповідно до ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

17.12.2020 до суду від позивача надійшла заява про винесення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на правничу допомогу (вх.№61823). Зазначена заява надіслана на адресу відповідачів 17.12.2020, що підтверджується фіскальним чеком.

У зазначеній заяві позивач просить суд винести додаткоме рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн.

Представником відповідача 3 було подано клопотання про зменшення розміру витра на правничу допомогу (вх.№63194 від 24.12.2020).

За приписами частин 4, 5 статті 143 КАС України для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Судом вирішено заяву позивача про ухвалення судового рішення щодо розподілу судових витрат призначити для розгляду у судовому засіданні, призначеному на 28 грудня 2020 року.

Учасники справи у судове засідання не з`явились, про дату, час і місце судового розгляду заяву були повідомлені належним чином.

За таких обставин, суд вважає за можливе провести судове засідання без участі учасників справи, за наявними у справі матеріалами.

У зв`язку із неявкою у судове засідання всіх учасників справи, на підставі приписів частини 4 статті 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат по даній справі суд виходить з наступного.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина 2 статті 134 КАС України).

Відповідно до частини 3 статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 4 статті 134 КАС України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 5 статті 134 КАС України).

Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до положень частини 7 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (частина 3 статті 143 КАС України).

Як встановлено частиною 5 статті 143 КАС України, у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Суд зазначає, що на підтвердження здійсненої правової допомоги, необхідно долучати розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися в акті приймання-передачі послуг за договором. Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час, витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Суд вказує також, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 та постанові Верховного Суду від 17.09.2019 у справі № 810/3806/18.

Так, на обґрунтування поданої заяви позивачем подано копію договору про надання правової допомоги від 01.07.2020 №13, копію акту про надання послуг від 15.12.2020. Також в матеріалах справи наявний попоредній розрахунок суми судових витрат, відповідно до якого витрати, пов`язані з розглядом справи, в тому числі на професійну правничу допомогу складають 30 000,00 грн., нотаріально посвідчена довіреність від 27.04.2020 року, свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю адвоката ОСОБА_1 .

Разом із тим, документів, які б свідчили про фактичну оплату позивачем витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги адвокатом Савенко Олексієм Олексійовичем на виконання договору № 13 від 01.07.2020, оформлених у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки тощо) позивачем суду надано не було.

При цьому, матеріали справи не містять також і жодних доказів надання адвокатом будь-якого рахунку замовнику, в даному випадку позивачу, для здійснення оплати наданих ним послуг.

Жодних інших документальних доказів на підтвердження судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язаних з розглядом справи, матеріали справи не містять.

З урахуванням вищевикладених обставин та норм права, вимоги щодо стягнення судових витрат на правничу допомогу є документально необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладені обставини, позивачем не надані докази для визначення розміру гонорару адвоката, а відтак у суду відсутні підстави для задоволення заяви та винесення додаткового рішення у справі.

Із положень статті 143 КАС України випливає, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Керуючись ч. 7 ст. 139, ст. ст. 140, 143, 241-243, 248 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви позивача (вх.№61823 від 17.12.2020) про винесення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на правничу допомогу по справі за позовом Приватного акціонерного товариства" Запорізький олійноекстракційний завод" до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Коротич Максима Миколайовича Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Полтавець Дмитра Володимировича Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради, Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради, третя особа Публічне акціонерне товариство "Запорізький оліяжиркомбінат" про визнання протиправними та скасування рішень відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Запорізький окружний адміністративний суд.

Суддя А.В. Сіпака