Рішення

від 29.12.2020 по справі 340/4758/20

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/4758/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області форми «Ф» :

- від 09.06.2020 року № 8175357-5207-1128 на суму 100,08 грн.;

- від 09.06.2020 року № 8175360-5207-1128 на суму 49 928,63 грн.;

- від 09.06.2020 року № 8175361-5207-1128 на суму 205,94 грн.;

- від 11.06.2020 року № 8466897-5207-1128 на суму 231,15 грн.;

- від 11.06.2020 року № 8466899-5207-1128 на суму 4,78 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача вказує, що спірними податковими повідомленнями-рішеннями позивачу визначено до сплати податкові зобов`язання з земельного податку з фізичних осіб за 2020 рік, за відсутності даних Державного земельного кадастру про нормативну грошову оцінку земельних ділянок. З цих підстав він просить суд скасувати спірні податкові повідомлення-рішення, оскільки відповідно до п.286.1 ст.286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. До того ж, вказує, що відповідач, здійснюючи нарахування позивачеві сум земельного податку, повинен був визначити базу оподаткування використовуючи актуальні дані Державного земельного кадастру, отримані у встановлений законодавством спосіб.

Представником відповідачів надано до суду відзив на позовну заяву, в якому вказав про законність та обґрунтованість оскаржуваних рішень, зазначив, що вони винесені на підставі та у відповідності до норм чинного податкового законодавства. При цьому, відповідач зазначає, що податкові зобов`язання за 2020 рік нараховані, виходячи з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, які є у власності позивача та зважаючи на рішення міської ради міста Кропивницького від 12.07.2018 №1750, яким затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кропивницького, а також рішення міської ради міста Кропивницького від 14.07.2015 №4416, від 27.12.2016 №741 та рішення Первозванівської сільської ради від 26.06.2019 №750, якими затверджено ставки земельного податку. Доводячи правомірність спірних податкових повідомлень-рішень, представник відповідача просив суд у задоволенні позову відмовити (а.с.26-28).

Представником позивача подано відповідь на відзив, у якому останній повністю не погоджувався з доводами відповідача, та наполягав на тому, що відповідач визначив базу оподаткування земельним податком для спірних податкових повідомлень-рішень не на підставі отриманих у встановленому порядку та формі актуальних даних державного земельного кадастру у розумінні ч.1 ст.38 Закону України Про державний земельний кадастр та п.286.1 ст.286 ПК України. (а.с.76-78).

Представником відповідача подані заперечення на відповідь на відзив, в яких не погоджується з доводами позивача та вважає їх такими, що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства. Так, вказує, що податковим органом направлявся запит до міської ради міста Кропивницького про надання інформації з Технічної документації нормативної грошової оцінки земель міста Кропивницького, яка в свою чергу надала відповідні дані та які були використані при нарахуванні земельного податку по приватному сектору, оскільки по кожній вулиці визначено нормативну грошову оцінку з урахуванням цільового призначення земельної ділянки. Крім того, зазначає, що податковий орган звертався до ГУ Держгеокадастру в Кіровоградській області щодо надання інформації про земельні ділянки в розрізі власників із зазначенням площу, цільового використання, однак останній не надав запитуваної інформації (а.с.100-101).

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з таких підстав.

Судом встановлено, що на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України, відповідно до п.286.5 ст.286 ПК України ГУ ДПС у Кіровоградській області винесено податкові повідомлення-рішення форми "Ф", якими ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання зі сплати земельного податку за 2020 рік, а саме:

- від 09.06.2020 року №8175357-5207-1128 на суму 100,08 грн.;

- від 09.06.2020 року №8175360-5207-1128 на суму 49928,63 грн.;

- від 09.06.2020 року №8175361-5207-1128 на суму 205,94 грн.

- від 11.06.2020 року № 8466897-5207-1128 на суму 231,15 грн.

- від 11.06.2020 року № 8466899-5207-1128 на суму 4,78 грн.

Відповідно до п.п.14.1.147 п.14.1 ст.14 ПК України, плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно з п.п.14.1.72. п.14.1 ст.14 ПК України земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу).

Підпунктом 14.1.73. пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Згідно з п.269.1 ст.269 ПК України платниками земельного податку є: 269.1.1. власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); 269.1.2. землекористувачі.

Відповідно до п.270.1 ст.270 ПК України об`єктами оподаткування є: 270.1.1. земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; 270.1.2. земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Пунктом 271.1 статті 271 ПК України передбачено, що базою оподаткування є: 271.1.1. нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; 271.1.2. площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Згідно п.271.2 ст.271 ПК України рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Відповідно до п.274.1 ст.274 ПК України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для лісових земель - не більше 0,1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Статтею 277 визначені ставки земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено. Ставка податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів або в межах населених пунктів, встановлюється у розмірі не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, а для лісових земель - не більше 0,1 відсотка від нормативної грошової оцінки площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

Згідно з абз.1 п.286.1 ст.286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

У підпункті 14.1.42 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що дані державного земельного кадастру - це сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим земельних ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристики, розподіл серед власників землі та землекористувачів, підготовлених відповідно до закону.

Згідно з абз.2 п.286.1 ст.286 ПК України центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2011 року №1386 затверджено Порядок подання інформації про платників податків, об`єкти оподаткування та об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, для забезпечення ведення їх обліку, а також обчислення та справляння податків і зборів.

Пунктами 4, 9, 10 цього Порядку передбачено, що Держгеокадастр та Мін`юст подають щомісяця до 10 числа, а також на запит територіального органу ДФС за місцезнаходженням земельної ділянки або ДФС інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю та єдиного податку, в тому числі:

- Держгеокадастр - про земельні ділянки, зокрема про кадастровий номер земельної ділянки, дату реєстрації у Державному земельному кадастрі, дату державної реєстрації земельної ділянки (відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою чи договору оренди), площу відповідно до правовстановлюючих документів, цільове призначення та місце розташування земельної ділянки, дату та значення нормативної грошової оцінки, частку кожного із співвласників земельної ділянки (у разі коли земельна ділянка перебуває у спільній частковій власності), а також про землевласників або землекористувачів, зокрема найменування та місцезнаходження або прізвище, ім`я, по батькові та місце проживання землевласника або землекористувача;

- Мін`юст - про землевласників або землекористувачів, зокрема про найменування та місцезнаходження або прізвище, ім`я, по батькові та місце проживання землевласника або землекористувача (у разі наявності такої інформації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно), назву, номер та дату правовстановлюючого документа, кадастровий номер земельної ділянки, площу відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, дату державної реєстрації речового права, цільове призначення, місцезнаходження земельної ділянки (у разі наявності такої інформації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно), розмір частки у праві спільної власності на земельну ділянку (у разі коли майно належить на праві спільної часткової власності), а також про об`єкти незавершеного будівництва.

Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на запит ДФС та її територіальних органів надається відповідно до Порядку доступу посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, судів, органів внутрішніх справ, органів прокуратури, органів Служби безпеки, нотаріусів, адвокатів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2014 р. №722.

Подання інформації ДФС та/або її територіальним органам здійснюється на безоплатній основі в електронній формі. Формати інформаційних файлів, регламент передачі інформації про зміну даних, які включаються до облікової картки фізичної особи - платника податків, форма журналів обліку переданих та отриманих інформаційних файлів визначаються спільними актами Мін`юсту і Мінфіну.

Інформація, що надійшла до ДФС та її територіальних органів, вноситься до інформаційних баз даних ДФС та використовується з урахуванням вимог, передбачених для інформації з обмеженим доступом.

Відповідно до п.286.5 ст.286 ПК України нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.

У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника - юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося його право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником - починаючи з місяця, в якому він набув право власності.

У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника - фізичної особи до іншого протягом календарного року контролюючий орган надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Якщо такий перехід відбувається після 1 липня поточного року, контролюючий орган надсилає (вручає) попередньому власнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

У разі якщо платник податків має у власності декілька земельних ділянок, щодо яких необхідно провести звірку даних, для її проведення такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої з таких земельних ділянок.

Платники плати за землю мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем знаходження земельних ділянок для проведення звірки даних щодо:

розміру площ та кількості земельних ділянок, що перебувають у власності та/або користуванні платника податку;

права на користування пільгою зі сплати податку з урахуванням положень пунктів 281.4 та 281.5 цієї статті;

розміру ставки земельного податку;

нарахованої суми плати за землю.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником плати за землю на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою а також у разі зміни розміру ставки плати за землю контролюючий орган (контролюючі органи) за місцем знаходження кожної із земельних ділянок проводить (проводять) протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) / надсилають (вручають) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Згідно з п.287.1 ст.287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Облік фізичних осіб - платників податку і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки щороку до 1 травня (пункт 287.2 статті 287 ПК України).

Відповідно до п.287.6 ст.287 ПК України при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.

Пунктом 289.1 статті 289 ПК України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Згідно з п.289.2 ст.289 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кi = І : 100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік. У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.

Відповідно до п.289.3 ст.289 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.

Згідно з пунктом 9 підрозділу 6 розділу ХХ Перехідні положення ПК України індекс споживчих цін за 2017 - 2023 роки, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення, застосовується із значенням 100 відсотків.

З огляду на викладені норми, суд зазначає, що платниками податку є власники земельних ділянок, або землекористувачі, якими може бути фізична чи юридична особа. Обов`язок сплати цього податку для його платника виникає з моменту набуття (переходу) в установленому законом порядку права власності на земельну ділянку чи права користування нею і триває до моменту припинення (переходу) цього права. Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

За визначенням, наведеним у ст.1 Закону України "Про оцінку земель", нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Відповідно до ч.1 ст.13 цього Закону нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, зокрема у разі визначення розміру земельного податку.

Підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування (ч.1 ст.15 Закону України "Про оцінку земель").

Частиною 2 статті 18 Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, незалежно від їх цільового призначення проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років.

Згідно з ч.2 ст.20 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до ч.3 ст.23 Закону України "Про оцінку земель" витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Згідно з ч.1 ст.193 Земельного кодексу України державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах кордонів України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Відповідно до статті 194 Земельного кодексу України призначенням державного земельного кадастру є забезпечення необхідною інформацією органів державної влади та органів місцевого самоврядування, заінтересованих підприємств, установ і організацій, а також громадян з метою регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земель, визначення розміру плати за землю і цінності земель у складі природних ресурсів, контролю за використанням і охороною земель, економічного та екологічного обґрунтування бізнес-планів та проектів землеустрою.

Згідно зі статтею 20 Закону України "Про Державний земельний кадастр" відомості Державного земельного кадастру є офіційними. Внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру є обов`язковим.

Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України "Про Державний земельний кадастр" до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки: кадастровий номер; місце розташування; опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив`язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі; дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів; відомості про інші об`єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); склад угідь із зазначенням контурів будівель і споруд, їх назв; відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; нормативна грошова оцінка; інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку.

Згідно ч.ч.1, 2, 5, 6 статті 36 Закону України "Про Державний земельний кадастр" на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, оприлюднюються відомості Державного земельного кадастру про: а) межі адміністративно-територіальних одиниць; б) кадастрові номери земельних ділянок; в) межі земельних ділянок; г) цільове призначення земельних ділянок; ґ) розподіл земель між власниками і користувачами (форма власності, вид речового права); д) обмеження у використанні земель та земельних ділянок; е) зведені дані кількісного та якісного обліку земель; є) нормативну грошову оцінку земель та земельних ділянок; ж) земельні угіддя; з) частини земельної ділянки, на які поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; и) координати поворотних точок меж об`єктів кадастру; і) бонітування ґрунтів; ї) інші відомості про земельні ділянки, передбачені статтею 15 та частиною другою статті 30 цього Закону, крім відомостей про реєстраційний номер облікової картки платника податків, серію та номер паспорта громадянина України, місце проживання, дату народження фізичної особи, які є інформацією з обмеженим доступом та не підлягають відображенню у відкритому доступі.

Відомості, зазначені у частині першій цієї статті, підлягають оприлюдненню на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, з моменту їх внесення до Державного земельного кадастру.

Пошук, перегляд, копіювання та роздрукування відомостей з Державного земельного кадастру, оприлюднених на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, зазначених у пунктах "а" - "є", "ї" частини першої цієї статті, здійснюються безоплатно, а відомостей, зазначених у пунктах "ж" - "і" частини першої цієї статті, - за плату, розміри якої встановлюються цим Законом.

Відомості з Державного земельного кадастру, зазначені в пунктах "а" - "є", "ї" частини першої цієї статті, оприлюднюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у вигляді відкритих даних на Публічній кадастровій карті, що є частиною програмного забезпечення Державного земельного кадастру.

Відповідно до ч.1 ст.38 Закону України "Про Державний земельний кадастр" відомості Державного земельного кадастру є відкритими та загальнодоступними, крім випадків, передбачених цим Законом, та надаються у формі: витягів з Державного земельного кадастру; довідок, що містять узагальнену інформацію про землі (території); викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану); копій документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру.

Частиною 2 статті 38 Закону України "Про Державний земельний кадастр" передбачено, що доступ до відомостей Державного земельного кадастру надається органам державної влади, органам місцевого самоврядування, нотаріусам, банкам та особам, які в установленому законом порядку внесені до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників, Державного реєстру оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок та Державного реєстру сертифікованих інженерів-геодезистів, у тому числі через Публічну кадастрову карту, за умови ідентифікації особи з використанням кваліфікованого електронного підпису.

Відомості Державного земельного кадастру, отримані в паперовій чи електронній формі, мають однакову юридичну силу.

Відповідно до ч.ч.7, 8 ст.38 Закону України "Про Державний земельний кадастр" користування відомостями Державного земельного кадастру, оприлюдненими на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснюється відповідно до статті 36 цього Закону.

Порядок користування відомостями та документами Державного земельного кадастру встановлюється Кабінетом Міністрів України. Форми витягу, довідки з Державного земельного кадастру, повідомлення про відмову в наданні відомостей, а також порядок обліку заяв і запитів про отримання відомостей Державного земельного кадастру встановлюються Порядком ведення Державного земельного кадастру.

Згідно з п.п.14 п.24 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року №1051, до Державного земельного кадастру вносяться відомості про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - значення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яке розраховується за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі відомостей про земельну ділянку, зазначених у цьому пункті, та відомостей про нормативну грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці згідно з підпунктом 8 пункту 22 цього Порядку; дата проведення нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до п.187 вказаного Порядку користування відомостями Державного земельного кадастру здійснюється шляхом надання доступу до нього в режимі читання, зокрема, органам державної влади.

Відповідач у запереченнях на відповідь на відзив, зазначав, що податковий орган у відповідності до вимог п.286.1 ст.286 ПК України звертався до ГУ Держгеокдастру в Кіровоградській області щодо надання інформації, необхідної для обчислення земельного податку щодо використання земельних ділянок фізичними особами в розрізі власників із зазначенням місцезнаходження земельної ділянки, площі, категорії земель, нормативної грошової оцінки, про що свідчить лист №306/9/11-28-52-08 від 08.02.2019 (а.с.102).

Проте ГУ Держгеокдастру в Кіровоградській області листом від 07.03.2019 за №11-11-0.2-2280/2-19 не надав запитуваної інформації, а лише процитував положення Законів України Про Державний земельний кадастр , Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , Постанов Кабінету Міністрів України Про затвердження порядку ведення Державного земельного кадастру , Про затвердження Порядку доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.103-104).

Так, суд зазначає, що належним джерелом даних про нормативно грошову оцінку земельної ділянки є витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, який виданий територіальним органом Держгеокадастру за місцем розташування земельної ділянки, або відомості з Державного земельного кадастру про нормативно грошову оцінку земельної ділянки.

Отже, відповідач, для визначення позивачу земельного податку, мав отримати витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки або ж відомості з Державного земельного кадастру про нормативно грошову оцінку земельної ділянки.

При цьому, суд зауважує, що ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області повідомив, що відомості про нормативно-грошову оцінку земельних ділянок на сайті Держгеокадастру не розміщувались (а.с.86).

Щодо податкового повідомлення-рішення від 09.06.2020 року № 8175357-5207-1128, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що оскаржуваним рішенням позивачу нараховано земельний податок за 2020 рік у розмірі 100,08 грн. за земельну ділянку площею 0,0433 га, кадастровий номер 3510100000:28:240:0009, розташованої у м. Кропивницькому по вул. Єгорова, 72.

Позивач є власником цієї земельної ділянки на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого 05.07.2011 року Кіровоградською міською радою. Право власності на земельну ділянку зареєстровано за ним у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 21.06.2013 року з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). На вказаній земельній ділянці розташований належний позивачу житловий будинок, власником якого він є з 10.08.2012 року. Земельна ділянка зареєстрована у Державному земельному кадастрі 05.07.2011 року (а.с.87-89).

Згідно з наведеним відповідачем у відзиві на позов розрахунком податкового зобов`язання, земельний податок за вказану земельну ділянку за 2020 рік визначено відповідно до рішення міської ради міста Кропивницького від 12.07.2018 року №1750 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кропивницького Кіровоградської області", нормативна грошова оцінка становить 770,438 грн. за 1 кв.м. (а.с.29).

Також відповідачем застосовано ставку податку, передбачену пунктом 5.3.3.8 додатку до рішення Кіровоградської міської ради №4416 від 14.07.2015 року "Про затвердження ставок земельного податку по місту Кіровограду" (зі змінами, внесеними рішенням №741 від 27.12.2016 року) (а.с.30-36), яким передбачено, що ставка податку для земельних ділянок, зайнятих житловим фондом, дачно-будівельними товариствами, садовими і дачними будинками фізичних осіб, встановлюється в розмірі 0,03% від їх нормативної грошової оцінки.

Отже, за розрахунками відповідача, розмір земельного податку склав: (770,438 грн./кв.м. х 0,03%) х 0,0433 га (433 кв.м) = 100,08 грн.

Суд не погоджується з таким розрахунком, оскільки відповідачем не надано належних доказів на підтвердження правильності визначення бази оподаткування - нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Відповідач не надав доказів того, що він звертався до органів Держгеокадастру та Мінюсту із запитом про надання інформації, необхідної для обчислення і справляння земельного податку саме за цю земельну ділянку за звітний 2020 рік.

Враховуючи наведене, суд дійшов до висновку, що земельний податок за 2020 рік за цю земельну ділянку нарахований позивачу всупереч вимогам пункту 286.1 статті 286, статті 289 ПК України, за відсутності будь-яких відповідних даних державного земельного кадастру, а також даних про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки. Тому спірне податкове повідомлення-рішення від 09.06.2020 року № 8175357-5207-1128 є протиправним, а позов про його скасування слід задовольнити.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 09.06.2020 року № 8175361-5207-1128.

Судом встановлено, що оскаржуваним рішенням позивачу нараховано земельний податок за 2020 рік у розмірі 205,94 грн. за земельну ділянку площею 0,1782 га, розташовану у АДРЕСА_1 . Дана земельна ділянка перебувала у спільній сумісній власності. Позивач був одним із власником цієї земельної ділянки (кадастровий номер 3510100000:28:240:0046) на підставі рішення міської ради міста Кропивницького №2536 від 07.05.2019. Право власності на земельну ділянку зареєстровано за ним у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 29.05.2019 року з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (а.с.47).

Згідно з наведеним відповідачем у відзиві на позов розрахунком податкового зобов`язання, земельний податок за вказану земельну ділянку за 2020 рік визначено відповідно до рішення міської ради міста Кропивницького від 12.07.2018 року №1750 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кропивницького Кіровоградської області", нормативна грошова оцінка становить 770,438 грн. за 1 кв.м. (а.с.29).

Також відповідачем застосовано ставку податку, передбачену пунктом 5.3.3.8 додатку до рішення Кіровоградської міської ради №4416 від 14.07.2015 року "Про затвердження ставок земельного податку по місту Кіровограду" (зі змінами, внесеними рішенням №741 від 27.12.2016 року), яким передбачено, що ставка податку для земельних ділянок, зайнятих житловим фондом, дачно-будівельними товариствами, садовими і дачними будинками фізичних осіб, встановлюється в розмірі 0,03% від їх нормативної грошової оцінки (а.с.30-36).

Отже, за розрахунками відповідача, розмір земельного податку склав: (770,43 грн./кв.м. х 0,03%) х 0,0891 га = 205,94 грн.

Суд не погоджується з таким розрахунком, оскільки відповідачем не надано належних доказів на підтвердження правильності визначення бази оподаткування - нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Відповідач не надав доказів того, що він звертався до органів Держгеокадастру та Мінюсту із запитом про надання інформації, необхідної для обчислення і справляння земельного податку саме за цю земельну ділянку за звітний 2020 рік.

До того ж, суд зазначає, що відповідно до відомостей з ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області, 12.06.2020 на земельну ділянку з кадастровим номером 3510100000:28:240:0046 від Кіровоградської міської ради в порядку інформаційного обміну, надійшла інформація про поділ її на дві земельні ділянки та реєстрацію окремих земельних ділянок з кадастровими номерами 3510100000:28:240:0050 та 3510100000:28:240:0051 (а.с.84).

Земельна ділянка з кадастровим номером 3510100000:28:240:0051, площею 0,051 га зареєстрована за ОСОБА_1 . Право власності на цю земельну ділянку зареєстровано за ним у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 12.06.2020 року з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Вказана земельна ділянка зареєстрована в Державному земельному кадастрі 04.12.2019 (а.с.106). Земельна ділянка з кадастровим номером 3510100000:28:240:0050 зареєстрована за іншою особою (а.с.107-108).

Враховуючи наведене, суд дійшов до висновку, що земельний податок за 2020 рік за цю земельну ділянку нарахований позивачу з порушенням вимог статей 286, 289 ПК України, за відсутності будь-яких даних про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки. Тому спірне податкове повідомлення-рішення від 09.06.2020 року №175361-5207-1128 є протиправним, а позов про його скасування слід задовольнити.

Щодо податкових повідомлень-рішень від 11.06.2020 року № 8466897-5207-1128 на суму 231,15 грн., від 11.06.2020 року № 8466899-5207-1128 на суму 4,78 грн.

Судом встановлено, що оскаржуваними рішеннями позивачу нараховано земельний податок за 2020 рік за земельні ділянки:

- 0,24 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_2 ;

- 0,03 га для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідачем у відзиві зазначено, що дані про державну реєстрацію земельної ділянки в загальній площі 0,27 га внесено в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно 05.07.2017 року згідно договору купівлі-продажу від 30.04.2010 року за кадастровим номером 3522586600:55:000:0065.

Наведені дані також підтверджуються інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №238107158 від 22.12.2020 та листом управління Державного земельного кадастру Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області №1178/413-20 від 28.10.2020 (а.с.82, 93).

Доказів перебування у власності позивача двох окремо зареєстрованих земельних ділянок, площею 0,03 га та 0,24 га за адресою: АДРЕСА_2 , відповідачем суду не надано, як і не надано доказів реєстрації у Державному земельному кадастрі вказаних земельних ділянок взагалі. До того ж, не надано належних доказів того, що відповідач звертався до органів Держгеокадастру та Мінюсту із запитом про надання інформації, необхідної для обчислення і справляння земельного податку саме за ці земельні ділянки за звітний 2020 рік.

Враховуючи наведене, суд дійшов до висновку, що земельний податок за 2020 рік за ці земельні ділянки нарахований позивачу всупереч вимогам ПК України, за відсутності будь-яких відповідних даних державного земельного кадастру про такі земельні ділянки, а також даних про нормативно-грошову оцінку земельних ділянок. Тому спірні податкові повідомлення-рішення від 11.06.2020 року №8466897-5207-1128 на суму 231,15 грн., від 11.06.2020 року №8466899-5207-1128 на суму 4,78 грн. є протиправними, а позов про їх скасування слід задовольнити.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 09.06.2020 року № 8175360-5207-1128, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що оскаржуваним рішенням позивачу нараховано земельний податок за 2020 рік у розмірі 49928,63 грн. за земельну ділянку площею 0,7419 га, кадастровий номер 3510100000:19:124:0023, розташованої у м.Кропивницькому по вул.Руслана Слободянюка (колишня - Валентини Терешкової), 213-в.

Позивач є власником цієї земельної ділянки на підставі договору купівлі-продажу від 16.06.2017 року. Право власності на земельну ділянку зареєстровано за ним у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 16.06.2017 року з цільовим призначенням - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості. На вказаній земельній ділянці розташований належний позивачу комплекс будівель, співвласником якого він був з 03.07.2014 року та на час винесення спірного рішення (а.с.52, 53зв.-54, 91-92).

Згідно з наведеним відповідачем у відзиві на позов розрахунком податкового зобов`язання, земельний податок за вказану земельну ділянку за 2020 рік визначено на підставі витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області №6991 від 15.10.2019, відповідно до якого нормативно грошова оцінка становить 4992863,84 грн. (а.с.46) Щодо цієї нормативної грошової оцінки відповідачем кумулятивно застосовано коефіцієнт індексації, який у 2020 році становив 1,0. До того ж, відповідачем застосовано ставку податку, встановлену пунктом 5.1 додатку до рішення Кіровоградської міської ради №4416 від 14.07.2015 року "Про затвердження ставок земельного податку по місту Кіровограду", яким передбачено, що ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено та які перебувають у власності фізичних та юридичних осіб державної та комунальної власності, коло яких визначено статтею 92 Земельного кодексу України, встановлюється в розмірі 1% від їх нормативної грошової оцінки (а.с.30-36).

Отже, розрахунок земельного податку склав: 4992863,84 грн. х 1% = 49928,64 грн.

Рішенням міської ради міста Кропивницького від 12.07.2018 року №1750 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кропивницького Кіровоградської області, яке введено в дію з 01.01.2019 року (а.с.29)

Судом встановлено, що належна позивачу земельна ділянка з кадастровим номером 3510100000:19:124:0023, площею 0,7419 га, що розташована у м. Кропивницькому по вул. Руслана Слободянюка (Валентини Терешкової), 213-в, зареєстрована в Державному земельному кадастрі 13.04.2016 (а.с.91-92).

Відповідач, стверджував, що для обчислення земельного податку використано витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, складеного відділом у Кропивницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 15.10.2019 за №6991 (а.с.46).

Отже, щодо посилань позивача, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення було прийнято відповідачем не на підставі отриманих у встановленому порядку та формі актуальних даних Державного земельного кадастру у формі витягу з Державного земельного кадастру, суд зазначає, що чинним законодавством, зокрема пунктом 286.1 статті 286 ПК України, не встановлено певну форму, в якій Держгеокадастр повинен надати інформацію на запит контролюючого органу.

Разом з тим, надання такої інформації в інших формах, у разі якщо така інформація відповідає відомостям Державного земельного кадастру, не може бути безумовною підставою для скасування податкового повідомлення-рішення.

До того ж, згідно п.4 Порядку №1386, інформацією про земельні ділянки, необхідною для обчислення і справляння земельного податку, є зокрема значення нормативної грошової оцінки.

Звертаючись до суду з позовом, а також у відповіді на відзив, позивач на врахування відповідачем при обчисленні земельного податку нормативної грошової оцінки землі, яка не відповідає дійсності, не вказував.

До того ж, позивачем інших доказів, довідок (витягу) із даними державного земельного кадастру, які відрізняються від використаних відповідачем, подано не було.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18 травня 2018 року по справі №815/2547/17, від 27 січня 2020 року по справі №804/886/18.

Таким чином, суд дійшов висновку, що земельний податок за 2020 рік за вказану земельну ділянку нарахований позивачу, як власнику земельної ділянки, у відповідності до вимог чинного законодавства, тому у задоволенні позовних вимог в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 09.06.2020 року № 8175360-5207-1128 слід відмовити.

Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, частково доведено правомірність та обґрунтованість оскаржуваних податкових повідомлень - рішень з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 КАС України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Зважаючи на часткове задоволення позову, на користь позивача слід стягнути витрати на сплату судового збору у сумі 9,02 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст.139, 243, 245, 246, 255, 293, 295, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Кіровоградській області ( 25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, ЄДРПОУ 43142606 ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПС у Кіровоградській області форми «Ф» від 09.06.2020 року №8175357-5207-1128.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПС у Кіровоградській області форми «Ф» від 09.06.2020 року №8175361-5207-1128.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПС у Кіровоградській області форми «Ф» від 11.06.2020 року №8466897-5207-1128.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПС у Кіровоградській області форми «Ф» від 11.06.2020 року №8466899-5207-1128.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати на оплату судового збору в сумі 9,02 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області (ЄДРПОУ 43142606 ) .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Т.М. Кармазина