Постанова

від 01.04.2021 по справі 340/4758/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

01 квітня 2021 року м. Дніпросправа № 340/4758/20

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційні скарги Лучкова Євгенія Петровича, Головного управління ДПС у Кіровоградській області

на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2020 року (суддя Кармазина Т.М.) у справі №340/4758/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області форми "Ф":

- від 09.06.2020 року № 8175357-5207-1128 на суму 100,08 грн.;

- від 09.06.2020 року № 8175360-5207-1128 на суму 49 928,63 грн.;

- від 09.06.2020 року № 8175361-5207-1128 на суму 205,94 грн.;

- від 11.06.2020 року № 8466897-5207-1128 на суму 231,15 грн.;

- від 11.06.2020 року № 8466899-5207-1128 на суму 4,78 грн.

Підставами позову визначено те, що контролюючим органом визначено податкові зобов`язання з земельного податку з фізичних осіб за 2020 рік за відсутності даних Державного земельного кадастру про нормативну грошову оцінку земельних ділянок.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2020 року адміністративний позов задоволено частково, а саме:

визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПС у Кіровоградській області форми "Ф" від 09.06.2020 року №8175357-5207-1128;

визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПС у Кіровоградській області форми "Ф" від 09.06.2020 року №8175361-5207-1128;

визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПС у Кіровоградській області форми "Ф" від 11.06.2020 року №8466897-5207-1128;

визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПС у Кіровоградській області форми "Ф" від 11.06.2020 року №8466899-5207-1128.

В частині заявлених позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.06.2020 року № 8175360-5207-1128 на суму 49928,63грн. - відмовлено.

За наслідками розгляду справи судом першої інстанції зроблено висновок про те, що обов`язковою підставою для нарахування земельного податку є дані земельного кадастру.

Встановивши те, що податкові повідомлення рішення від 09.06.2020 року №8175357-5207-1128, від 09.06.2020 року №8175361-5207-1128, від 11.06.2020 року №8466897-5207-

1128, від 11.06.2020 року №8466899-5207-1128 прийнятті контролюючим органом за відсутності даних земельного кадастру щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, суд першої інстанції дійшов висновку про їх неправомірність.

В частині заявлених позовних вимог щодо податкового повідомлення-рішення від 09.06.2020 року № 8175360-5207-1128 на суму 49928,63грн., суд першої інстанції виходив з того, що у цьому випадку контролюючим органом розраховано податкове зобов`язання з земельного податку на підставі витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, складеного відділом у Кропивницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 15.10.2019 за №6991.

Стосовно аргументів позивача про те, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки не є інформацією з Державного земельного кадастру про об`єкт Державного земельного кадастру, у зв`язку з чим не міг бути прийнятий до уваги при нарахуванні податкових зобов`язань, суд вказав на те, що надання інформації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки в інших формах, у разі якщо така інформація відповідає відомостям Державного земельного кадастру, не може бути безумовною підставою для скасування податкового повідомлення-рішення. При цьому, суд звернув увагу на те, що позивачем інших доказів, довідок (витягу) із даними державного земельного кадастру, які відрізняються від використаних відповідачем, подано не було.

З рішенням суду першої інстанції не погодився як позивач так і відповідач, які звернулися з апеляційними скаргами.

В апеляційній скарзі позивач вказує на те, що суд першої інстанції дійшов безпідставного висновку про те, що витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки може бути визнаний належної інформацією із Державного земельного кадастру про нормативну грошову оцінку земельних ділянок. Свою позицію позивач обґрунтовує тим, що єдиним належним та допустимим способом отримання податковим органом для цілей оподаткування даних Державного земельного кадастру є отримання від державного кадастрового реєстратора витягу з Державного земельного кадастру про об`єкт Державного земельного кадастру на підставах, у порядку та й формі, що встановлені Законом України Про Державний земельний кадастр та Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою КМУ від 17.10.2021 №1051. Також позивач звертає увагу на те, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, який прийнятий до уваги судом, стосується нормативної грошової оцінки земельної ділянки у 2019 році, в той час як у спірному випадку податкові зобов`язання визначені за 2020 рік.

Апеляційна скарга відповідача фактично обґрунтована тими обставинами, які стали підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення суду, в оскаржуваній відповідачем частині, залишити без змін з огляду на його законність та обґрунтованість.

Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційних скарги з таких підстав.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України, відповідно до п.286.5 ст.286 ПК України ГУ ДПС у Кіровоградській області винесено податкові повідомлення-рішення форми "Ф", якими ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання зі сплати земельного податку за 2020 рік, а саме:

- від 09.06.2020 року №8175357-5207-1128 на суму 100,08 грн.;

- від 09.06.2020 року №8175360-5207-1128 на суму 49928,63 грн.;

- від 09.06.2020 року №8175361-5207-1128 на суму 205,94 грн.;

- від 11.06.2020 року № 8466897-5207-1128 на суму 231,15 грн.;

- від 11.06.2020 року № 8466899-5207-1128 на суму 4,78 грн.

Позивачем оскаржені зазначені податкові повідомлення-рішення з підстав відсутності у контролюючого органу, під час нарахування податкових зобов`язань, даних Державного земельного кадастру про нормативну грошову оцінку земельних ділянок.

За наслідками перегляду справи суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для часткового задоволення позову, з огляду на таке.

Відповідно до п.п.14.1.147 п.14.1 ст.14 ПК України, плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно з п.п.14.1.72. п.14.1 ст.14 ПК України земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу).

Підпунктом 14.1.73. пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Згідно з п.269.1 ст.269 ПК України платниками земельного податку є: 269.1.1. власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); 269.1.2. землекористувачі.

Згідно з п.287.1 ст.287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Відповідно до п.270.1 ст.270 ПК України об`єктами оподаткування є: 270.1.1. земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; 270.1.2. земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Пунктом 271.1 статті 271 ПК України передбачено, що базою оподаткування є: 271.1.1. нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; 271.1.2. площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Згідно з абз.1 п.286.1 ст.286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

З посиланням на вказані норми права суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що платниками податку є власники земельних ділянок, або землекористувачі, якими може бути фізична чи юридична особа. Обов`язок сплати цього податку для його платника виникає з моменту набуття (переходу) в установленому законом порядку права власності на земельну ділянку чи права користування нею і триває до моменту припинення (переходу) цього права. Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Згідно з абз.2 п.286.1 ст.286 ПК України центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2011 року №1386 затверджено Порядок подання інформації про платників податків, об`єкти оподаткування та об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, для забезпечення ведення їх обліку, а також обчислення та справляння податків і зборів.

Пунктами 4, 9, 10 цього Порядку передбачено, що Держгеокадастр та Мін`юст подають щомісяця до 10 числа, а також на запит територіального органу ДФС за місцезнаходженням земельної ділянки або ДФС інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю та єдиного податку, в тому числі:

- Держгеокадастр - про земельні ділянки, зокрема про кадастровий номер земельної ділянки, дату реєстрації у Державному земельному кадастрі, дату державної реєстрації земельної ділянки (відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою чи договору оренди), площу відповідно до правовстановлюючих документів, цільове призначення та місце розташування земельної ділянки, дату та значення нормативної грошової оцінки, частку кожного із співвласників земельної ділянки (у разі коли земельна ділянка перебуває у спільній частковій власності), а також про землевласників або землекористувачів, зокрема найменування та місцезнаходження або прізвище, ім`я, по батькові та місце проживання землевласника або землекористувача.

Отже, з метою нарахування земельного податку, контролюючий орган повинен мати інформацію про нормативну грошову оцінку об`єкта оподаткування, отриману у спосіб, визначений вказаними нормами права.

Встановивши те, що контролюючим органом визначено податкові зобов`язання у податкових повідомлення-рішеннях: від 09.06.2020 року №8175357-5207-1128 на суму 100,08 грн.; від 09.06.2020 року №8175361-5207-1128 на суму 205,94 грн.; від 11.06.2020 року № 8466897-5207-1128 на суму 231,15 грн.; від 11.06.2020 року № 8466899-5207-1128 на суму 4,78 грн., без урахування даних державного земельного кадастру, а саме без отримання в установленому порядку такої інформації, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що такі рішення контролюючого органу не можливо визнати правомірними.

Вказані висновки суду першої інстанції доводами апеляційної скарги відповідача не спростовуються, відповідачем не спростовується те, що у спірному випадку податкові зобов`язання визначені без урахування даних державного земельного кадастру.

Отже, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в частині задоволених позовних вимог.

Щодо рішення суду першої інстанції, в частині незадоволених позовних вимог, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Так, судом першої інстанції відмовлено у задоволенні позову, в частині заявлених вимог щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.06.2020 року №8175360-5207-1128 на суму 49928,63 грн.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що цим рішенням відповідача позивачу нараховано земельний податок за 2020 рік у розмірі 49928,63 грн. за земельну ділянку площею 0,7419 га, кадастровий номер 3510100000:19:124:0023, розташованої у м.Кропивницькому по вул.Руслана Слободянюка (колишня - Валентини Терешкової), 213-в.

Позивач є власником цієї земельної ділянки на підставі договору купівлі-продажу від 16.06.2017 року. Право власності на земельну ділянку зареєстровано за ним у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 16.06.2017 року з цільовим призначенням - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості. На вказаній земельній ділянці розташований належний позивачу комплекс будівель, співвласником якого він був з 03.07.2014 року та на час винесення спірного рішення (а.с.52, 53зв.-54, 91-92).

Згідно з наведеним відповідачем у відзиві на позов розрахунком податкового зобов`язання, земельний податок за вказану земельну ділянку за 2020 рік визначено на підставі витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області №6991 від 15.10.2019, відповідно до якого нормативно грошова оцінка становить 4992863,84 грн. (а.с.46) Щодо цієї нормативної грошової оцінки відповідачем кумулятивно застосовано коефіцієнт індексації, який у 2020 році становив 1,0. До того ж, відповідачем застосовано ставку податку, встановлену пунктом 5.1 додатку до рішення Кіровоградської міської ради №4416 від 14.07.2015 року "Про затвердження ставок земельного податку по місту Кіровограду", яким передбачено, що ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено та які перебувають у власності фізичних та юридичних осіб державної та комунальної власності, коло яких визначено статтею 92 Земельного кодексу України, встановлюється в розмірі 1% від їх нормативної грошової оцінки (а.с.30-36).

Отже, розрахунок земельного податку склав: 4992863,84 грн. х 1% = 49928,64 грн.

Зробивши висновок про правомірність цього рішення відповідача, суд першої інстанції виходив з того, що такий розрахунок податкових зобов`язань відповідає положенням Податкового кодексу України та при розрахунку земельного податку відповідачем використано дані державного земельного кадастру - витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області №6991 від 15.10.2019.

Заперечуючи такі висновки суду першої інстанції, позивач фактично виходить з того, що витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки не може бути визнаний належної інформацією із Державного земельного кадастру про нормативну грошову оцінку земельних ділянок. Єдиним належним та допустимим способом отримання податковим органом для цілей оподаткування даних Державного земельного кадастру, за позицією позивача, є отримання від державного кадастрового реєстратора витягу з Державного земельного кадастру про об`єкт Державного земельного кадастру на підставах, у порядку та й формі, що встановлені Законом України Про Державний земельний кадастр та Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою КМУ від 17.10.2021 №1051.

З приводу таких аргументів позивача суд апеляційної інстанції вважає зазначити те, що хоча Закон України Про Державний земельний кадастр і не передбачає надання інформації про об`єкт Державного земельного кадастру, у тому числі і про нормативну грошову оцінку такого об`єкта, у такій формі як витяг із технічної документації, але суд першої інстанції правильно виходив з того, що Податковим кодексом України, який є спеціальним законом в питаннях оподаткування, не встановлено певну форму, в якій Держгеокадастр повинен надати інформацію про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

При цьому, як правильно зазначив суд першої інстанції, надання такої інформації в інших формах, у разі якщо така інформація відповідає відомостям Державного земельного кадастру, не може бути безумовною підставою для скасування податкового повідомлення-рішення.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають правовій позиції, яка висловлена Верховним Судом у постанові від 27.01.2020 по справі №804/886/18

З такими висновками суду першої інстанції можливо погодитися і з огляду на те, що Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2011 року №1386, якою затверджено Порядок подання інформації про платників податків, об`єкти оподаткування та об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, для забезпечення ведення їх обліку, а також обчислення та справляння податків і зборів, також не визначено форми надання такої інформації Держгеокадастром.

У свою чергу, згідно п.4 Порядку №1386, інформацією про земельні ділянки, необхідною для обчислення і справляння земельного податку, є зокрема значення нормативної грошової оцінки.

Отже, для цілей оподаткування важливим є наявність інформації щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки, отримана від уповноваженого органу, а не форма, в якій її отримано.

З приводу аргументів позивача про те, що відповідачем прийнято до уваги витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної, який сформовано 15.10.2019 (а.с.46), в той час як податкові зобов`язання визначені за 2020 рік, суд першої інстанції правильно звернув увагу на те, що рішенням міської ради міста Кропивницького від 12.07.2018 року №1750 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кропивницького Кіровоградської області, яке введено в дію з 01.01.2019 року (а.с.29), а тому відповідачем обґрунтовано прийнято до уваги зазначену нормативну грошову оцінку земельної ділянки та застосовано коефіцієнт індексації у відповідності до вимог ст..289 ПК України.

Крім цього, надаючи оцінку такій позиції позивача, суд першої інстанції обґрунтовано вказав на те, що звертаючись до суду з позовом, а також у відповіді на відзив, позивач на врахування відповідачем при обчисленні земельного податку нормативної грошової оцінки землі, яка не відповідає дійсності, не вказував.

До того ж, позивачем інших доказів, довідок (витягу) із даними державного земельного кадастру, які відрізняються від використаних відповідачем, подано не було.

Таким чином, дослідивши зазначені обставини справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим підстав для його скасування не існує.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 , Головного управління ДПС у Кіровоградській області залишити без задоволення, а рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2020 року у справі №340/4758/20 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, визначені ст.ст.328, 329 КАС України.

Повне судове рішення складено 02.04.2021р.

Головуючий - суддя Я.В. Семененко

суддя Н.А. Бишевська

суддя І.Ю. Добродняк