Рішення

від 17.12.2020 по справі 380/2160/20

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2020 року справа №380/2160/20

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Грень Н.М.

за участю:

секретаря судового засідання Редкевич О.Р.,

представника позивача Батькова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові за правилами загального позовного провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Гео-Адванс» до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в :

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Гео-Адванс» до Державної служби геології та надр України, в якій позивач просить суд:

- визнати рішення Державної служби геології та надр України про повернення заяв ТОВ «ГЕО-АДВАНС» від 04.12.2018 № 1 (вхідний від 06.12.2018 № 23270/02/12-18) та від 17.10.2019 № 4/10 (вхідний Держгеонадр від 31.10.2019 № 21080/02/12-19) з доданими документами щодо видачі спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення надр, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ з подальшим видобуванням газу (промислова розробка) Південно-Гаївської площі, розташованої в Стрийському районі Львівської області, без проведення аукціону на підставі пп. 1 п. 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 р. № 615, протиправним;

- зобов`язати Державну службу геології та надр України розглянути заяву ТОВ «ГЕО- АДВАНС» від 04.12.2018 № 1 (вхідний від 06.12.2018 № 23270/02/12-18) в редакції заяви від 17.10.2019 № 4/10 (вхідний Держгеонадр від 31.10.2019 № 21080/02/12-19) на видачу спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення надр, у тому числі дослідно- промислової розробки родовищ з подальшим видобуванням газу (промислова розробка) Південно- Гаївської площі, розташованої в Стрийському районі Львівської області без проведення аукціону, на підставі підпункту 1 пункту 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 р. № 615, у відповідності до законодавства, що діяло на момент звернення ТОВ «ГЕО -АДВАНС» із заявою від 04.12.2018 № 1 (вхідний від 06.12.2018 № 23270/02/12-18);

- зобов`язати Державну службу геології та надр України видати ТОВ «ГЕО-АДВАНС» спеціальний дозвіл на користування надрами без проведення аукціону з метою геологічного вивчення надр, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ з подальшим видобуванням газу (промислова розробка) Південно-Гаївської площі, розташованої в Стрийському районі Львівської області згідно з поданою заявою від 04.12.2018 № 1 (вхідний від 06.12.2018 № 23270/02/12-18) в редакції заяви від 17.10.2019 № 4/10 (вхідний Держгеонадр від 31.10.2019 № 21080/02/12-19;

- встановити судовий контроль за виконанням судового рішення шляхом зобов`язання Державної служби геології та надр України подати звіт про його виконання до Львівського окружного адміністративного суду у строк десяти днів з дня набрання чинності рішенням суду.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач звернувся до Держгеонадр із заявою від 04.12.2018 № 1 для отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ) Південно-Гаївської площі, розташованої в межах Львівської області, відповідно до підпункту 1 пункту 8 Порядку. Позивач зазначає, що Держгеонадра з порушенням встановленого законодавством семи-денного строку та не в установленому порядку листом від 09.09.2019 № 18713/01/12-19 відмовили ТОВ ГЕО-АДВАНС у видачі спеціального дозволу. Відмову у видачі дозволу було оформлено листом, а не наказом, без посилання на жодний пункт законодавства, згідно з яким здійснюється відмова. ТОВ ГЕО-АДВАНС повторно звернулося до Держгеонадр із заявою від 17.10.2019 № 4/10 для отримання спеціального дозволу на користування надрами. Однак, відповідач відмовив у видачі спеціального дозволу на користування надрами не в установленому законодавством порядку листом від 18.11.2019 № 22907/01/12-19. Підставою для відмови у видачі спеціального дозволу на користування надрами зазначено посилання Позивача на виключення з підпункту першого пункту 8 Порядку такої підстави для видачі без аукціону спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами, як апробація запасів корисних копалин. Позивач зазначає, що відповідач відмовив у видачі спеціального дозволу на користування надрами згідно з редакцією підпункту першого пункту 8 Порядку, яка діяла на момент надання ним відмови, а не на момент звернення Позивачем до Держгеонадр із заявою щодо отримання спеціального дозволу на користування надрами (вхідний від 06.12.2018 № 23270/02/12-18). Позивач зазначає, що при повторному розгляді документів не допускається відмова у видачі документа дозвільного характеру з причин, раніше не зазначених у письмовому повідомленні заявнику (за винятком неусунення чи усунення не в повному обсязі заявником причин, що стали підставою для попередньої відмови). В даному випадку, до спірних правовідносин щодо розгляду питання про видачу Позивачеві спеціального дозволу на користування надрами слід застосовувати положення нормативно-правових актів, які діяли на час чинності пп. 1 п. 8 Порядку № 615 у попередній редакції, яка надає йому право отримати дозвіл в безаукціонному порядку.

Відповідач позов не визнав, 21.04.2020 подав до суду відзив на позовну заяву в якому зазначив, що 06.12.2018 ТОВ ГЕО-АДВАНС подано заяву про отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислова розробка родовищ з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка) Південно-Гаївської площі розташованої на території Стрийського району Львівської області. Зазначив, що ТОВ ГЕО-АДВАНС не було долучено до заяви про отримання спеціального дозволу копії заяв на електронних носіях, який вони виправили направивши на адресу Держгеонадр лист від 17.10.2019 № 3/10 (вх. Держгеонадр від 31.10.2019 № 21080/02/12-19). Згідно з вимогами пункту 9 Порядку, Держгеонадра, направила копії пакету документів на погодження до Мінприроди. Міністерство енергетики та захисту довкілля України листом від 12.11.2019 № 3473/01/12-19 внесло пропозицію щодо надання спеціального дозволу на користування надрами Товариству з обмеженою відповідальністю ГЕО-АДВАНС за умови дотримання вимог природоохоронного та земельного законодавства у тому числі щодо режиму охорони та використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду і земель, зарезервованих для заповідання, особливо цінних земель. Водних об`єктів, їх басейнів, водоохоронних зон (включаючи заплави і прибережних захисних смуг, здійснення діяльності за межами земель водного фонду; дотримання умов висновку з оцінки впливу на довкілля). Проте, відповідно із даними Єдиного реєстру з оцінки вплив на довкілля, дотепер відсутні відомості стосовно наявного висновку із Оцінки впливу на довкілля. Листом Держгеонадр від 09.09.2019 № 18713/01/12-19 ТОВ ГЕО-АДВАНС повернуто заяву від 04.12.2018 № 1 з пакетом документів, посилаючись на пункт 3 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами від 30.05.2011 № 615, що на кожен вид користування надрами в межах конкретної ділянки надається окремий дозвіл. Окрім того, зазначає, що в рамках даної справи Держгеонадра України, що рішення про зобов`язання Держгеонадр видати спеціальний дозвіл на користування надрами є, та таким, що виходять за межі повноважень Суду.

Позивач подав до суду відповідь на відзив у якій зазначив, що згідно з підпунктом 4 Примітки до Порядку у разі відсутності у заявника, який подав до 31 грудня 2018 р. відповідно до пункту 8 цього Порядку заяву разом з документами, зазначеним, у цьому додатку, з метою отримання дозволу на геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ), видобування нафти і газу (промислова розробка родовищ), видобування корисних копалин, результатів оцінки впливу на довкілля на плановану діяльність (звіт з оцінки впливу на довкілля, звіт про громадське обговорення та висновок з оцінки впливу на довкілля) такий заявник подає разом із зазначеною заявою засвідчену своїм підписом копію поданого відповідно до Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, та інформацію про його внесення до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля. У такому випадку до особливих умов дозволу включається обов`язок надрокористувача провести процедуру оцінки впливу па довкілля відповідно до Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» у строк, що не перевищує шести місяців з дня внесення повідомлення про плановану діяльність до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля. Оскільки розгляд заяви надрокористувача має здійснюватися відповідно до законодавства, яке діяло на момент подання ним заяви від 06.12.2018, до заяви щодо отримання спеціального дозволу на користування надрами Позивач мав надати копію відповідного повідомлення про планову діяльність відповідно до Закону України Про оцінку впливу на довкілля , що ним було виконано.

Ухвалою судді від 18.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 14.07.2020 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Суд, заслухавши вступне слово представників сторін, розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, встановив наступне.

Між Позивачем та Держгеонадрами укладено Договір купівлі-продажу права на користування узагальненою геологічною інформацією від 03.09.2018 №102/11. Першим було придбано право на користування геологічним звітом: Звіт про пошуки сейсморозвідувальних досліджень МСГТ на Східно-Гаївській площі Зовнішньої зони Предкарпатського прогину , ЗУГРЕ ДГП Укргеофізика 2008, автор ОСОБА_1 , інв. №61149, по Південно-Гаївській площі вуглеводнів (площа 5,51 км.кв.), яка знаходиться в Стрийському районі Львівської області.

У подальшому, 06.09.2018 між позивачем та ТОВ ГАЛИЧ-ГЕОЛОГІЯ укладено договір № 02.09.2018 про надання послуги з геологічного, геофізичного та інших видів наукової розвідки. Відповідно до п. 1.2. договору, ТОВ ГАЛИЧ-ГЕОЛОГІЯ проводить попередню геолого-економічну оцінку ділянки Південно-Гаївської площі Львівської області. Комплекс робіт, які входять до складу, встановлений у п. 1.2. даного договору, у тому числі до них входять: представлення матеріалів звіт: Початкова геолого-економічна оцінка запасів вуглеводнів Південно-Гаївської площі Львівської області у ДКЗ України для подальшої апробації ресурсів, робота з експертами.

Позивач звернувся до Держгеонадр із заявою від 04.12.2018 № 1 для отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ) Південно-Гаївської площі, розташованої в межах Львівської області, відповідно до підпункту 1 пункту 8 Порядку.

До заяви за вхідним номером 16405/02/12-19 від 16.08.2019 позивачем було додано наступні документи:

- заява на отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону;

- пояснювальна записка з обґрунтуванням необхідності проведення геологорозвідувальних робіт на ділянці надр із зазначенням мети її геологічного вивчення, потужності підприємства;

- каталог географічних координат кутових точок ділянки надр (похибка менш як 1 секунда) із зазначенням її площі;

- завірена ТОВ №ГЕО-АДВАНС копія протоколу ДКЗ України № 4603;

Графічні матеріали:

А) Оглядова карта (масштаб 1: 200 000);

Б) ситуаційний план з нанесеними межами площі геологічного вивчення та географічними координатами її кутових точок (масштаб 1:100 000);

В) Оглядова геологічна карта з лініями проектних геологічних розрізів;

Г) Геологічний розріз по лінії 1-І та геологічний розріз по лінії ІІ-ІІ ОВД повідомлення про планову діяльність. Яка підлягає оцінці впливу на довкілля № 201811192181.

Листом Держгеонадр від 09.09.2019 № 18713/01/12-19 ТОВ ГЕО-АДВАНС повернуто заяву від 04.12.2018 № 1 з пакетом документів, посилаючись на пункт 3 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами від 30.05.2011 № 615, що на кожен вид користування надрами в межах конкретної ділянки надається окремий дозвіл.

ТОВ ГЕО-АДВАНС повторно звернувся до Держгеонадр із заявою від 17.10.2019 № 4/10 (вхідний Держгеонадр від 31.10.2019 № 21080/02/12-19) для отримання спеціального дозволу на користування надрами.

Відповідач листом від 18.11.2019 № 22907/01/12-19 відмовив у видачі спеціального дозволу на користування надрами. Підставою для відмови у видачі спеціального дозволу на користування надрами зазначено посилання позивача на виключення з підпункту першого пункту 8 Порядку такої підстави для видачі без аукціону спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами, як апробація запасів корисних копалин.

Позивач вважаючи протиправною таку відмову звернувся із цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 13 Конституції України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно статті 4 Кодексу України про надра, надра є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Український народ здійснює право власності на надра через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві ради. Окремі повноваження щодо розпорядження надрами законодавством України можуть надаватися відповідним органам виконавчої влади.

Положеннями частини 1 статті 19 Кодексу України про надра, визначено, що надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.

Відповідно до Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 № 1174, Державна служба геології та надр України (Держгеонадра) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Згідно зі статтею 13 Кодексу України про надра користувачами надр можуть підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

Відповідно до статті 16 Кодексу України про надра спеціальні дозволи на користування надрами надаються переможцям аукціонів, крім випадків, визначених Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр. Порядок проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та порядок їх надання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615 (далі - Порядок), передбачено, що дозволи надаються Держгеонадрами переможцям аукціонів з їх продажу та без проведення аукціонів у випадках, передбачених пунктом 8 цього Порядку, Держгеонадрами.

Підпунктом 1 пункту 8 Порядку в редакції, яка діяла до 01.01.2019 було передбачено, що без проведення аукціону дозвіл надається у разі видобування корисних копалин (для нафтогазоносних надр на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ), якщо заявник за власні кошти здійснив апробацію за умови затвердження в установленому порядку підрахунку запасів корисних копалин після отримання спеціального дозволу.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 р. № 549 і 615 від 25.03.2018 № 333 1 січня 2019 року набули чинності зміни до пп. 1 п. 8 Порядку та з підстав видачі дозволів на користування нафтогазоносними надрами без проведення аукціону було виключено апробацію запасів корисних копалин.

До внесення зазначених змін ТОВ ГЕО-АДВАНС для отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ) без проведення аукціону було проведено апробацію поточних і початкових перспективних ресурсів вільного газу прогнозного покладу Південно-Гаївської газоносної площі, розташованої в Стрийському районі Львівської області.

Між Позивачем та Держгеонадрами було укладено Договір купівлі-продажу права на користування узагальненою геологічною інформацією від 03.09.2018 №102/11. Першим було придбано право на користування геологічним звітом: Звіт про пошуки сейсморозвідувальних досліджень МСГТ на Східно-Гаївській площі Зовнішньої зони Предкарпатського прогину , ЗУГРЕ ДГП Укргеофізика 2008, автор ОСОБА_1 , інв. №61149, по Південно-Гаївській площі вуглеводнів (площа 5,51 км.кв.), яка знаходиться в Стрийському районі Львівської області.

У подальшому, 06.09.2018 між Позивачем та ТОВ ГАЛИЧ-ГЕОЛОГІЯ було укладено договір № 02.09.2018 про надання послуги з геологічного, геофізичного та інших видів наукової розвідки ((додається). Відповідно до п. 1.2. договору, ТОВ ГАЛИЧ-ГЕОЛОГІЯ проводить попередню геолого-економічну оцінку ділянки Південно-Гаївської площі Львівської області. Комплекс робіт, які входять до складу, встановлений у п. 1.2. даного договору, у тому числі до них входять: представлення матеріалів звіт: Початкова геолого-економічна оцінка запасів вуглеводнів Південно-Гаївської площі Львівської області у ДКЗ України для подальшої апробації ресурсів, робота з експертами.

В результаті виконання цього договору була виконана Початкова геолого-економічна оцінка ресурсів газу Південно-Гаївської площі Львівської області з метою визначення доцільності проведення пошуково-розвідувальних робіт на нафту і газ на Південно-Гаївській площі на основі обгрунтованої геологічної моделі прогнозних покладів вуглеводнів та прогнозування обсягів капіталовкладень, рівня прогнозного видобутку вуглеводнів та економічних розрахунків.

Відповідно до частини першої статті 39 Кодексу України про надра (далі - кодекс) роботи і дослідження, пов`язані з геологічним вивченням надр, підлягають обов`язковій державній реєстрації га обліку з метою узагальнення і максимального використання результатів вивчення надр, а також запобігання дублюванню зазначених робіт.

Згідно з частиною другою статті 39 Кодексу державну реєстрацію та облік робіт і досліджень, пов`язаних з геологічним вивченням надр, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Відповідно до пункту 1.3 Порядку державної реєстрації робіт і досліджень, пов`язаних із геологічним вивченням надр, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України 14.06.2013 № 263, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.07.2013 за № 1157/23689, державну реєстрацію РДГВН здійснює Державна служба геології та надр України відповідно до вимог цього Порядку шляхом проставлення відтиску штампа на переліку об`єктів робіт та досліджень з геологічного вивчення надр за формою № 3-гр (далі - Перелік РДГВН) та внесення запису в журнал державної реєстрації робіт і досліджень, пов`язаних із геологічним вивченням надр.

Пунктом 1.1 зазначеного Порядку передбачено, що метою РДГВН є запобігання їх дублюванню при подальшому вивченні геологічної будови надр, виявленні та оцінці запасів і якості корисних копалин, дослідженні екологічного стану геологічного середовища, з`ясуванні гірничотехнічних, гідрогеологічних та інших умов розробки родовищ корисних копалин і використання надр для цілей, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин.

Державна реєстрація РДГВН - офіційне свідчення про доцільність здійснення певних видів і обсягів робіт, які спрямовані на збільшення повноти геологічної, гідрогеологічної, інженерно- геологічної, геофізичної, еколого-геологічної та геохімічної вивченості надр.

Виконання початкової геолого-економічної оцінки прогнозних покладів вуглеводнів Південно-Гаївської площі визнано доцільним згідно з державним реєстраційним номером робіт і досліджень з геологічного вивчення надр У-18-308/1, отриманим ТОВ ГЕО-АДВАНС .

Форма 3-гр (РДГВН) зареєстрована Держгеонадрами 10.09.2018 як Перелік об`єктів, робіт та досліджень з геологічного вивчення надр за 2018 рік , виконавець - ТОВ ГЕО-АДВАНС , джерело фінансування - власні кошти надрокористувача.

Відповідно до пункту 5 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1994 № 865 (далі - Положення), залежно від ступеня підготовленості до промислового освоєння запасів корисних копалин державна експертиза може завершуватися:

апробацією запасів корисних копалин попередньо розвіданих родовищ, підготовлених до проведення розвідувальних робіт;

затвердженням запасів корисних копалин розвіданих родовищ, призначених для проектування й будівництва нових, продовження терміну роботи діючих гірничодобувних і переробних підприємств.

Відповідно до пункту 7 Положення експертиза та оцінка запасів корисних копалин проводиться на підставі звітів, які містять в собі матеріали з геологічного вивчення родовищ корисних копалин, підрахунок їх запасів та техніко-економічне обгрунтування промислового значення (далі - геолого-економічна оцінка).

За результатами проведених робіт ТОВ ГАЛИЧ-ГЕОЛОГІЯ було складено звіт Початкова геолого-економічна оцінка ресурсів газу Південно-Гаївської площі Львівської області станом на 01.01.2018 (відповідальні виконавці- ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ).

Відповідно до частини четвертої статті 45 Кодексу України про надра (в редакції Закону України від 01.03.2018 № 2314-УІІІ) запаси корисних копалин розвіданих родовищ, а також запаси корисних копалин, додатково розвіданих у процесі розробки родовищ, підлягають експертизі та оцінюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, або іншими уповноваженими підприємствами, установами чи організаціями у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 4 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1994 № 865, державна експертиза та оцінка запасів корисних копалин проводиться Державною комісією України по запасах корисних копалин.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну комісію України по запасах корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2000 № 1689, Державна комісія України по запасах корисних копалин є установою, що діє при Держгеонадрах і провадить науково-технічну діяльність, пов`язану з проведенням на замовлення користувачів надр або за дорученням відповідних центральних органів виконавчої влади державної експертизи геологічних матеріалів з вивчення і використання надр та оцінки запасів корисних копалин.

Повноваження та процедура проведення саме Державною комісією України по запасах корисних копалин відповідних робіт визначені в Положенні про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1994 № 865.

Таким чином, єдиною установою, уповноваженою на проведення експертизи та оцінки запасів корисних копалин згідно з нормами чинного законодавства, є Державна комісія України по запасах корисних копалин.

Ресурси апробовані згідно з протоколом Державної комісії по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України від 29.11.2018 № 4603.

Судом встановлено, що відповідно до зазначеного протоколу прийнято рішення апробувати:

1) поточні і початкові станом на 01.01.2018 перспективні ресурси вільного газу прогнозного покладу Південно-Гаївської газоносної площі за кодами класів: 333,45

2) визнати прогнозний поклад вуглеводнів Південно-Гаївської газоносної площі підготовленим до продовження геологічного вивчення, у тому числі дослідно- промислової розробки з подальшим видобуванням вуглеводнів (промислова розробка) на умовах геолого-економічного ризику користувача надр.

Зазначене надає право позивачу без проведення аукціону отримати спеціальний дозвіл на користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки з подальшим видобуванням газу (промислова розробка) Південно-Гаївської площі, розташованої в Стрийському районі Львівської області, оскільки Позивачем за власні кошти апробовано прогнозні ресурси вуглеводнів.

Позивач звернувся до Держгеонадр із заявою від 04.12.2018 № 1 для отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ) Південно-Гаївської площі, розташованої в межах Львівської області, відповідно до підпункту 1 пункту 8 Порядку.

Пунктом 25 Порядку, чинного на момент подання заяви ТОВ ГЕО-АДВАНС , було передбачено, що про надання, продовження строку дії, зупинення, поновлення, переоформлення, видачу дубліката, анулювання дозволу та внесення змін до нього Держгеонадра видає наказ, а Рада міністрів Автономної Республіки Крим - розпорядження.

Згідно з пунктом 8 Порядку документи, що не відповідають вимогам цього Порядку, повертаються заявникові не пізніше семи робочих днів з дня їх реєстрації. Інформація про повернення документів розміщується на офіційному веб-сайті органу з питань надання дозволу протягом трьох робочих днів з дня їх повернення заявникові.

Відповідно до пункту 25 Порядку наказ Держгеонадр та розпорядження Ради міністрів Автономної Республіки Крим про зупинення, анулювання дозволу, рішення про відмову в наданні чи продовженні строку дії дозволу можуть бути оскаржені.

Судом встановлено, що Держгеонадра з порушенням встановленого законодавством семи-денного строку та не в установленому порядку листом від 09.09.2019 № 18713/01/12-19 відмовило ТОВ ГЕО-АДВАНС у видачі спеціального дозволу.

Судом встановлено, що відмову у видачі дозволу було оформлено листом, а не наказом, без посилання на жодний пункт законодавства, згідно з яким здійснюється відмова.

Положеннями частини 1 статті 3 Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності визначено, основними принципами державної політики з питань дозвільної системи у сфері господарської діяльності є установлення єдиних вимог до порядку видачі документів дозвільного характеру.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності , виключно законами, які регулюють відносини, пов`язані з одержанням документів дозвільного характеру, встановлюються вичерпний перелік підстав для відмови у видачі, переоформлення, анулювання документа дозвільного характер; перелік та вимоги до документів, які суб`єкту господарювання необхідно подати для одержання документа дозвільного характеру.

Відповідно до частини п`ятої статті 4-1 Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності підставами для відмови у видачі документа дозвільного характеру є:

подання суб`єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання документа дозвільного характеру, згідно із встановленим вичерпним переліком;

виявлення в документах, поданих суб`єктом господарювання, недостовірних відомостей;

негативний висновок за результатами проведених експертиз та обстежень або інших наукових і технічних оцінок, необхідних для видачі документа дозвільного характеру.

Законом можуть встановлюватися інші підстави для відмови у видачі документа дозвільного характеру.

Відмова у видачі документа дозвільного характеру за підставами, не передбаченими законами, не допускається.

Згідно з наданими зауваженнями:

- заявлена Товариством ділянка перетинається з ділянкою діючого спеціального дозволу на користування надрами від 26.06.1999 № 1850 з метою будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин. У тому числі споруд для підземного зберігання нафти, нафти та інших речовин і матеріалів Угерського газосховища (ПАТ Укртрансгаз );

- корисні копалини, зазначені в заяві не кореспондуються із корисними копалинами, зазначеними в протоколі Державної комісії України по запасах корисних копалин від 29.11.2018 №4603.

Суд зазначає, що вказані зауваження не можуть бути підставою для відмови у видачі спеціального дозволу на користування надрами.

Суд зазначає, щодо першого зауваження - згідно з пунктом 3 Порядку у межах однієї ділянки надр можуть проводитися роботи з геологічного вивчення та видобування різних за видом корисних копалин за кількома дозволами. При цьому в угоді на користування надрами визначаються просторові межі кожного виду корисної копалини. Щодо другого - в заяві було вказано назву корисної копалини відповідно до Порядку.

Судом встановлено, що ТОВ ГЕО-АДВАНС усунув вказані недоліки та повторно звернувся до Держгеонадр із заявою від 17.10.2019 № 4/10 (вхідний Держгеонадр від 31.10.2019 № 21080/02/12-19).

Однак, Відповідач листом від 18.11.2019 № 22907/01/12-19 відмовив у видачі спеціального дозволу на користування надрами не в установленому законодавством порядку.

Підставою для відмови у видачі спеціального дозволу на користування надрами зазначено посилання позивача на виключення з підпункту першого пункту 8 Порядку такої підстави для видачі без аукціону спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами, як апробація запасів корисних копалин.

Так, у своєму листі від 18.11.2019 № 22907/01/12-19 Держгеонадра зазначили, що згідно з підпунктом першим пункту 8 Порядку без проведення аукціону дозвіл надається у разі, серед іншого, геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ), якщо заявник за власні кошти виключно в результаті геологічного вивчення ділянки надр на підставі відповідного спеціального дозволу на користування надрами здійснив апробацію за умови затвердження в установленому порядку підрахунку запасів корисних копалин після отримання спеціального дозволу.

Отже, судом встановлено, що відповідач відмовив у видачі спеціального дозволу на користування надрами згідно з редакцією підпункту першого пункту 8 Порядку, яка діяла на момент надання ним відмови, а не на момент звернення позивачем до Держгеонадр із заявою щодо отримання спеціального дозволу на користування надрами (вхідний від 06.12.2018 № 23270/02/12-18).

Так, відповідно до частини п`ятої статті 4-1 Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності у разі усунення суб`єктом господарювання причин, що стали підставою для відмови у видачі документа дозвільного характеру, повторний розгляд документів здійснюється дозвільним органом у строк, що не перевищує п`яти робочих днів з дня отримання відповідної заяви суб`єкта господарювання, документів, необхідних для видачі документа дозвільного характеру, і документів, які засвідчують усунення причин, що стали підставою для відмови у видачі документа дозвільного характеру, якщо інше не встановлено законом.

При повторному розгляді документів не допускається відмова у видачі документа дозвільного характеру з причин, раніше не зазначених у письмовому повідомленні заявнику (за винятком неусунення чи усунення не в повному обсязі заявником причин, що стали підставою для попередньої відмови).

Судом встановлено, що Реєстрація форми звітності 3-гр та апробація прогнозних ресурсів вуглеводнів згідно з протоколом ДКЗ відбулась 29.11.2018, тобто була здійснена позивачем до набрання чинності 01.01.2019 постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 333, якою внесено зміни до Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами від 30.05.2011 № 615, в частині виключення з підстав для надання спеціальних дозволів на користування нафтогазоносними надрами апробації запасів корисних копалин за власні кошти. Заява Позивача щодо видачі спеціального дозволу на користування надрами надійшла до Держгеонадр 06.12.2018 № 23270/02/12-18. Отже, суд дійшов висновку, що, розгляд питання щодо видачі Позивачеві спеціального дозволу на користування надрами має відбуватись згідно з законодавством, яке діяло на момент завершення виконання робіт з апробації позивачем та звернення ним із заявою до Держгеонадр щодо надання дозволу, тобто згідно із законодавством, яке діяло станом 06.12.2018.

Судом встановлено, що позивач звернувся до Держгеонадр із заявою від 06.12.2018 (вхідний № 23270/02/12-18). Так, законодавством надається семи-денний термін для повернення документів, які не відповідають вимогам Порядку. Однак, такі були повернуті 09.09.2019 (за № 18713/01/12-19). Отже, суд дійшов висновку, що позивач порушив та обмежив право позивача, оскільки невчасно здійснивши розгляд, повернув документи після того, як було скасовано норму, на підставі якої позивач мав право отримати спеціальний дозвіл на користування надрами без проведення аукціону.

Згідно із частиною першою 1 статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно- правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно з абз. 2 п. 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99 (справа про зворотню дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, згідно з якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним сили, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Неприпустимість зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є одним з аспектів загальновизнаного принципу правової визначеності як елемента принципу верховенства права, який відповідно до ч. 1 ст. 8 Конституції України визнається і діє в Україні.

Судом встановлено, що Апробація за встановленими вимогами була виконана Позивачем в період дії пп. 1 п. 8 Порядку, який надавав йому право на отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону. Тобто ним було виконано всі належні умови з метою отримання дозволу на користування нафтогазоносними надрами у безаукціонному порядку.

Отже, в даному випадку, до спірних правовідносин щодо розгляду питання про видачу Позивачеві спеціального дозволу на користування надрами слід застосовувати положення нормативно-правових актів, які діяли на час чинності пп. 1 п. 8 Порядку № 615 у попередній редакції, яка надає йому право отримати дозвіл в безаукціонному порядку.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 25.11.2015 у справі №826/4136/15.

Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини у справах Серков проти України (заява №39766/05), Щокін проти України (заяви №23759/03 та №37943/06), які відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" підлягають застосуванню судами як джерела права, та якими було встановлено порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, оскільки органи держаної влади віддали перевагу найменш сприятливому тлумаченню національного законодавства, що призвело до накладення на заявника додаткових зобов`язань зі сплати прибуткового податку.

Відповідно до пункту 8 Порядку, чинного на момент подання заяви Позивачем, рішення про надання дозволу без проведення аукціону приймається протягом 30 календарних днів після отримання всіх погоджень, передбачених пунктом 9 цього Порядку, та пропозицій Мінприроди, передбачених пунктом 25 цього Порядку. Інформація про предмет зазначеного рішення розміщується на офіційному веб-сайті органу з питань надання дозволу протягом п`яти робочих днів з дня його прийняття.

Відповідно до абзаців другого-четвертого пункту 9 Порядку надання надр у користування з метою геологічного вивчення, розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, а також для цілей, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин, за винятком надання надр на умовах угод про розподіл продукції та у межах континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України - погоджується з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, відповідними обласними, Київською і Севастопольською міськими радами.

У разі ненадання органами, зазначеними в абзацах другому, четвертому цього пункту, позитивної або негативної відповіді щодо погодження надання дозволу відповідно до підпункту 16 пункту 8 цього Порядку не пізніше ніж через 30 календарних днів з дати отримання документів від органу з питань надання дозволу вважається, що надання дозволу ними погоджено.

Мінприроди в строк, що не перевищує 15 робочих днів з дня надходження документів, зазначених вище, надсилає до Держгеонадр пропозиції щодо надання чи продовження строку дії дозволів разом із зазначенням умов, за яких можливе користування надрами на запропонованих ділянках надр, в частині дотримання вимог природоохоронного законодавства або зауваження щодо надання чи продовження строку дії дозволів.

Згідно з пунктом 6 Примітки до Порядку, в редакції, що діяла на момент завершення робіт з апробації позивачем з метою забезпечення реалізації повноважень органів місцевого самоврядування у разі надходження до 31 грудня 2018 року копій документів від органу з питань надання дозволу до органів, визначених пунктами 9 та 25 цього Порядку, та/або відсутності станом на 31 грудня 2018 р. погоджень чи пропозицій від цих органів стосовно надання дозволів на підставі підпункту 1 пункту 8 цього Порядку дозвіл надається в порядку, який діяв станом на 31 грудня 2018 року.

Тобто у Позивача був наявний обов`язок направити заявку на погодження до Мінприроди та органів місцевого самоврядування.

Судом встановлено, що відмови Держгеонадр не містять жодного посилання на відмову в погодженні видачі дозволів на користування надрами органами місцевого самоврядування або Мінприроди.

З урахуванням наведених норм, оскільки пакет документів позивача надійшов до Держгеонадр 06.12.2018, строк прийняття рішення про надання або відмову у наданні спеціального дозволу на користування надрами завершився 04.02.2019.

Натомість, відмову у видачі дозволу було направлено лише 09.09.2019 без посилання на жодну норму законодавства, та не у встановленому порядку, а саме листом, а не наказом.

Виходячи з положень пункту 19 та пункту 25 Порядку №615, у разі відмови у наданні спеціального дозволу відповідача зобов`язаний видати наказ, в якому зазначити, яких саме вимог законодавства не дотримано заявником при звернені до Держгеонадр із відповідною заявою. Такий наказ має бути направлений на адресу заявника разом із відповідною заявою та доданими до неї документами.

Аналогічна правова позиція висвітлена Верховним Судом у постанові від 21.10.2020 по справі №640/21997/18 (адміністративне провадження № К/9901/17724/19).

Згідно частини 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Тобто, згідно норм чинного законодавства відповідачем приймається рішення або про надання спеціального дозволу, або відмову у наданні такого, яке повинно бути оформлене наказом.

Суд враховує, що відповідач, як орган держави, до відання якого віднесено вирішення питань стосовно видачі спеціальних дозволів на користування надрами при здійсненні своїх повноважень зобов`язаний діяти у той спосіб, який передбачено наведеними вище положеннями законодавства.

Положеннями Порядку №615 чітко передбачено, що у разі наявності підстав передбачених пунктом 15 зазначеного Порядку, відповідач приймає рішення про відмову.

Правовий статус Державної служби геології та надр України визначено Положенням №1174, за яким організаційно-розпорядчою формою рішення з питань, віднесених до повноважень Державної служби геології та надр України, є наказ за підписом Голови цього відомства.

Таким чином, суд вважає, що дії відповідача не узгоджуються з положеннями Порядку №615.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності принцип мовчазної згоди - принцип, згідно з яким суб`єкт господарювання набуває право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру, за умови якщо суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою подано в установленому порядку заяву та документи в повному обсязі, але у встановлений законом строк документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі не видано або не направлено.

Відповідно до частини шостої статті 4-1 Закону у разі якщо у встановлений законом строк суб`єкту господарювання не видано документ дозвільного характеру або не прийнято рішення про відмову у його видачі, через десять робочих днів з дня закінчення встановленого строку для видачі або відмови у видачі документа дозвільного характеру суб`єкт господарювання має право провадити певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності.

Зазначеною нормою Закону закріплений принцип мовчазної згоди згідно з яким суб`єкт господарювання набуває право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру, за умови якщо суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою подано в установленому порядку заяву та документи в повному обсязі, але у встановлений законом строк документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі не видано або не направлено.

Оскільки Відповідач безпідставно не прийняв рішення щодо надання до спеціального дозволу на користування надрами, то з урахуванням принципу мовчазної згоди, Позивач набув права провадити діяльність з видобутку корисних копалин на відповідний ділянці надр вже через десять робочих днів з моменту закінчення встановленого законодавством строку для відповіді Відповідача щодо надання спеціального дозволу.

Днем видачі документа дозвільного характеру вважається останній день строку розгляду заяви дозвільним органом, передбаченого законом, тобто 04.02.2019

У справі Пайн Велі Девелопмент ЛТД та інші проти Ірландії , Європейським судом з прав людини визначено, що статтю 1 Першого протоколу до Конвенції слід застосовувати для захисту правомірних очікувань щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності.

Отже, законні очікування це очікування можливості (ефективного) здійснення певного права, як прямо гарантованого, так і опосередкованого (того, яке випливає з інших прав), у разі якщо особа прямо не виключена з кола тих, хто є носіями відповідного права. Принцип законного очікування спрямований на те, щоб у випадках, коли особа переконана, що досягне певного результату, якщо буде діяти відповідно до норм правової системи, забезпечити захист цих очікувань .

При цьому, в своєму рішенні у справі Пайн Велі Девелопмент Лтд та інші проти Ірландії від 23.10.1991 Європейський суд з прав людини зазначив, що правомірні очікування виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати таке рішення дійсним та розраховувати на певний стан речей.

Верховний Суд України у своєму рішенні від 16.09.2015 у справі №21-1465а15 вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Слід зазначити, що частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України Про судоустрій і статус суддів встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до пункту 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994, серія A, №303-A, пункт 29).

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України (пункт 1); обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) (пункт 3); безсторонньо (пункт 4); добросовісно (пункт 5); з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації (пункт 7); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) (пункт 8); своєчасно, тобто протягом розумного строку (пункт 10).

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України,в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням вищенаведеного в сукупності, враховуючи неодноразову відмову відповідача позивачу у наданні спеціального дозволу на користування надрами (у вигляді листів), суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання протиправним рішення Державної служби геології та надр України про повернення заяв ТОВ «ГЕО-АДВАНС» від 04.12.2018 № 1 (вхідний від 06.12.2018 № 23270/02/12-18) та від 17.10.2019 № 4/10 (вхідний Держгеонадр від 31.10.2019 № 21080/02/12-19) з доданими документами щодо видачі спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення надр, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ з подальшим видобуванням газу (промислова розробка) Південно-Гаївської площі, розташованої в Стрийському районі Львівської області, без проведення аукціону на підставі пп. 1 п. 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 р. № 615 та Зобов`язання Державну службу геології та надр України розглянути заяву ТОВ «ГЕО- АДВАНС» від 04.12.2018 № 1 (вхідний від 06.12.2018 № 23270/02/12-18) в редакції заяви від 17.10.2019 № 4/10 (вхідний Держгеонадр від 31.10.2019 № 21080/02/12-19) на видачу спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення надр, у тому числі дослідно- промислової розробки родовищ з подальшим видобуванням газу (промислова розробка) Південно- Гаївської площі, розташованої в Стрийському районі Львівської області без проведення аукціону, на підставі підпункту 1 пункту 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 р. № 615, у відповідності до законодавства, що діяло на момент звернення ТОВ «ГЕО -АДВАНС» із заявою від 04.12.2018 № 1 (вхідний від 06.12.2018 № 23270/02/12-18) належить задовольнити.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Державну службу геології та надр України видати ТОВ «ГЕО-АДВАНС» спеціальний дозвіл на користування надрами без проведення аукціону з метою геологічного вивчення надр, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ з подальшим видобуванням газу (промислова розробка) Південно-Гаївської площі, розташованої в Стрийському районі Львівської області згідно з поданою заявою від 04.12.2018 № 1 (вхідний від 06.12.2018 № 23270/02/12-18) в редакції заяви від 17.10.2019 № 4/10 (вхідний Держгеонадр від 31.10.2019 № 21080/02/12-19, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно з позицією Верховного Суду, яка сформована у постановах від 13.02.2018 у справі №361/7567/15-а, від 07.03.2018 у справі №569/15527/16-а, від 20.03.2018 у справі №461/2579/17, від 20.03.2018 у справі №820/4554/17, від 03.04.2018 у справі №569/16681/16-а та від 12.04.2018 у справі №826/8803/15, дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Будь-яка дія органів державної влади має будуватися на цьому принципі, а відтак чинні положення національного законодавства потрібно формулювати так, щоб вони були достатньо доступними, чіткими і передбачуваними у практичному застосуванні (Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Броньовський проти Польщі від 22.06.2004). Закон вимагає, щоб він був доступний для особи і вона також могла передбачити наслідки його застосування до неї та щоб закон не суперечив принципові верховенства права. В національному праві має існувати засіб правового захисту від свавільного втручання з боку державних органів у права, гарантовані Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Небезпека свавілля є особливо очевидною, коли виконавча влада здійснює свої функції закрито. (Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Гавенда проти Польщі від 14.03.2002, Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Аманн проти Швейцарії від 16.02.2000).

Також Європейський Суд з прав людини Рішенням у справі Круслена від 24.04.1990 зазначає, що закон, який надає дискреційне право, має визначати межі здійснення такого права, хоча докладні правила та умови мають міститися в нормах субстантивного права. Проте надання законом виконавчій владі, чи судді нічим не обмеженого дискреційного права, суперечило б принципові верховенства права. Отже, закон має досить чітко визначати межі будь-яких таких повноважень, наданих компетентним органам, а також спосіб їх застосування, щоб забезпечувати належний захист особистості від свавільного втручання .

Загальні принципи диференціації між підміною органу державної влади судом та здійсненням правосуддя безпосередньо сформульовано в рішенні у справі Фадеева проти Росії від 09.06.2005, в якому Європейський Суд з прав людини з відсилкою до справи Баклі проти Сполученого Королівства , зазначив, що: Згідно з усталеною практикою Суду саме національні органи влади мають дати вихідну оцінку необхідності втручання як стосовно законодавчого поля, так і реалізації конкретного заходу, але, незважаючи на надану національним органам влади свободу розсуду, їхнє рішення підлягає перевірці Судом на предмет його відповідності вимогам Конвенції .

Адміністративний суд наділений дієвим важелем проти незаконних дій з боку представників влади України і здійснених ними в трактуванні дискреційних повноважень (постанова Вищого адміністративного суду України від 23.03.2017 у справі №804/4335/16).

Відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд.

Аналогічна позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 23.01.2018 у справі №208/8402/14-а, від 29.03.2018 у справі №816/303/16, від 25.05.2018 у справі №826/6102/16.

Суд зазначає, що у спірних правовідносинах, які є предметом розгляду даної справи, праву позивача отримати рішення про надання спеціального дозволу на користування надрами кореспондує обов`язок відповідача прийняти таке рішення.

Тобто, відповідно до частини четвертої статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У рішенні від 16.09.2015 у справі №21-1465а15 Верховний Суд України вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Таким чином, надаючи правову оцінку належності обраного заявником способу захисту, слід зважати й на його ефективність з точки зору і статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. При цьому, зобов`язання судом суб`єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

Верховний Суд у Постанові від 05 вересня 2018 року по справі № 826/11460/17 (провадження №К/9901/36237/18), залишаючи в силі рішення судів першої та апеляційної інстанції, погодився з висновками про те, що ненадання відповіді щодо дозволу у строки встановлені законодавством є порушенням прав Позивача з боку Відповідача, та є підставою для зобов`язання його надати спеціальний дозвіл на користування надрами. Звертаючись з касаційною скаргою на рішення судів, Державна служба геології та надр України зазначила, що суди втрутились в дискреційні повноваження Державної служби геології та надр України. Проте, ВС дійшов висновку про те, що таке посилання є безпідставним оскільки як було зазначено, відповідачем в порушення Порядку №615, тривалий час Позивачу не надавався спеціальний дозвіл на користування надрами, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що спосіб відновлення порушеного права Позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень .

З огляду на те, що надання спеціального дозволу законодавчо віднесено до виключної компетенції Державної служби геології та надр України, однак відповідач діяв не в порядку та не у спосіб, що передбачений чинним законодавством, то зобов`язання Відповідача вчинити певні дії буде належним способом відновлення порушених прав та інтересів позивача та відповідає наявному в Позивача праву користуватись надрами.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги про зобов`язання Державну службу геології та надр України видати ТОВ «ГЕО-АДВАНС» спеціальний дозвіл на користування надрами без проведення аукціону з метою геологічного вивчення надр, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ з подальшим видобуванням газу (промислова розробка) Південно-Гаївської площі, розташованої в Стрийському районі Львівської області згідно з поданою заявою від 04.12.2018 № 1 (вхідний від 06.12.2018 № 23270/02/12-18) в редакції заяви від 17.10.2019 № 4/10, належить задовольнити.

Щодо позовних вимог про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про його виконання, то суд вважає, що такі задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Позивач в позовній заяві не навів жодного обґрунтування про необхідність встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, у зв`язку з чим суд не вважає за необхідне встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення в даній адміністративній справі.

Отже, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

У зв`язку з задоволенням позовних вимог відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства сплачений позивачем судовий збір слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 73-76, 242, 244, 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити частково.

Визнати протиправним рішення Державної служби геології та надр України про повернення заяв ТОВ «ГЕО-АДВАНС» від 04.12.2018 № 1 (вхідний від 06.12.2018 № 23270/02/12-18) та від 17.10.2019 № 4/10 (вхідний Держгеонадр від 31.10.2019 № 21080/02/12-19) з доданими документами щодо видачі спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення надр, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ з подальшим видобуванням газу (промислова розробка) Південно-Гаївської площі, розташованої в Стрийському районі Львівської області, без проведення аукціону на підставі пп. 1 п. 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 р. № 615.

Зобов`язати Державну службу геології та надр України розглянути заяву ТОВ «ГЕО- АДВАНС» від 04.12.2018 № 1 (вхідний від 06.12.2018 № 23270/02/12-18) в редакції заяви від 17.10.2019 № 4/10 (вхідний Держгеонадр від 31.10.2019 № 21080/02/12-19) на видачу спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення надр, у тому числі дослідно- промислової розробки родовищ з подальшим видобуванням газу (промислова розробка) Південно- Гаївської площі, розташованої в Стрийському районі Львівської області без проведення аукціону, на підставі підпункту 1 пункту 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 р. № 615, у відповідності до законодавства, що діяло на момент звернення ТОВ «ГЕО -АДВАНС» із заявою від 04.12.2018 № 1 (вхідний від 06.12.2018 № 23270/02/12-18).

Зобов`язати Державну службу геології та надр України видати ТОВ «ГЕО-АДВАНС» спеціальний дозвіл на користування надрами без проведення аукціону з метою геологічного вивчення надр, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ з подальшим видобуванням газу (промислова розробка) Південно-Гаївської площі, розташованої в Стрийському районі Львівської області згідно з поданою заявою від 04.12.2018 № 1 (вхідний від 06.12.2018 № 23270/02/12-18) в редакції заяви від 17.10.2019 № 4/10 (вхідний Держгеонадр від 31.10.2019 № 21080/02/12-19.

В задоволенні позовних вимог про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про його виконання відмовити.

Стягнути з Державної служби геології та надр України (місцезнаходження: 03057, м. Київ, вул. Антона Цедіка, 16, код. ЄДРПОУ 37536031) за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Гео-Адванс» (місцезнаходження:79024, м. Львів, вул. Промислова, 25, код ЄДРПОУ 41548865) судовий збір в сумі 4204 (чотири тисячі двісті чотири) грн. 00 коп.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Суддя Грень Н.М.

Повний текст рішення складено та підписано 28.12.2020.