Постанова

від 23.09.2021 по справі 380/2160/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2021 рокуЛьвівСправа № 380/2160/20 пров. № А/857/10332/21

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача -Шевчук С. М. суддів -Кухтея Р. В. за участю секретаря судового засідання Шинкар Т. І. Чопко Ю.Т. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року (рішення ухвалене в м. Львові за правилами загального позовного провадження, судом під головуванням судді Грень Н.М., дата складення повного тексту рішення - 28.12.2020) у справі № 380/2160/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕО-АДВАНС" до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити дії, суд-

В С Т А Н О В И В :

І. ОПИСОВА ЧАСТИНА

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гео-Адванс» звернулося з позовом до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним рішення Державної служби геології та надр України про повернення заяв ТОВ «ГЕО-АДВАНС» від 04.12.2018 № 1 (вхідний від 06.12.2018 № 23270/02/12-18) та від 17.10.2019 № 4/10 (вхідний Держгеонадр від 31.10.2019 № 21080/02/12-19) з доданими документами щодо видачі спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення надр, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ з подальшим видобуванням газу (промислова розробка) Південно-Гаївської площі, розташованої в Стрийському районі Львівської області, без проведення аукціону на підставі пп. 1 п. 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 р. № 615.

Зобов`язано Державну службу геології та надр України розглянути заяву ТОВ «ГЕО- АДВАНС» від 04.12.2018 № 1 (вхідний від 06.12.2018 № 23270/02/12-18) в редакції заяви від 17.10.2019 № 4/10 (вхідний Держгеонадр від 31.10.2019 № 21080/02/12-19) на видачу спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення надр, у тому числі дослідно- промислової розробки родовищ з подальшим видобуванням газу (промислова розробка) Південно- Гаївської площі, розташованої в Стрийському районі Львівської області без проведення аукціону, на підставі підпункту 1 пункту 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 р. № 615, у відповідності до законодавства, що діяло на момент звернення ТОВ «ГЕО -АДВАНС» із заявою від 04.12.2018 № 1 (вхідний від 06.12.2018 № 23270/02/12-18).

Зобов`язано Державну службу геології та надр України видати ТОВ «ГЕО-АДВАНС» спеціальний дозвіл на користування надрами без проведення аукціону з метою геологічного вивчення надр, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ з подальшим видобуванням газу (промислова розробка) Південно-Гаївської площі, розташованої в Стрийському районі Львівської області згідно з поданою заявою від 04.12.2018 № 1 (вхідний від 06.12.2018 № 23270/02/12-18) в редакції заяви від 17.10.2019 № 4/10 (вхідний Держгеонадр від 31.10.2019 № 21080/02/12-19.

У задоволенні позовних вимог про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про його виконання відмовлено.

Стягнуто з Державної служби геології та надр України (місцезнаходження: 03057, м. Київ, вул. Антона Цедіка, 16, код. ЄДРПОУ 37536031) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гео-Адванс» (місцезнаходження:79024, м. Львів, вул. Промислова, 25, код ЄДРПОУ 41548865) судовий збір в сумі 4204 (чотири тисячі двісті чотири) грн. 00 коп.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в позові відмовити повністю.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що бездіяльність це пасивна поведінка, натомість відповідачем було прийнято наказ №92 від 13.03.2020 року про відмову у наданні спеціального дозволу на користування надрами. Відтак, бездіяльності у нездійснені розгляду заяви позивача не допускали у зв`язку із чим позов не підлягає до задоволення.

Також зазначає, що Міністерство енергетики та захисту довкілля України листом від 12.11.2019 № 3473/01/12-19 внесло пропозицію щодо надання спеціального дозволу на користування надрами Товариству з обмеженою відповідальністю «ГЕО-АДВАНС» за умови дотримання вимог природоохоронного та земельного законодавства у тому числі щодо режиму охорони та використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду і земель, зарезервованих для заповідання, особливо цінних земель. Водних об`єктів, їх басейнів, водоохоронних зон (включаючи заплави і прибережних захисних смуг, здійснення діяльності за межами земель водного фонду; дотримання умов висновку з оцінки впливу на довкілля).

Проте, відповідно із даними Єдиного реєстру з оцінки вплив на довкілля, дотепер відсутні відомості стосовно наявного висновку із Оцінки впливу на довкілля. Листом Держгеонадр від 09.09.2019 № 18713/01/12-19 ТОВ «ГЕО-АДВАНС» повернуто заяву від 04.12.2018 № 1 з пакетом документів, посилаючись на пункт 3 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами від 30.05.2011 № 615, що на кожен вид користування надрами в межах конкретної ділянки надається окремий дозвіл. Вказує, на необхідність урахування висновку ВС, викладеного у постанові від 16.04.2020 року у справі №826/7696/18, відповідно до якого протокол ДКЗ не може взагалі розглядатися як документ, що дає право на отримання спеціального дозволу без проведення аукціону, оскільки ці підрахунки були здійснені не позивачем і не за його власні кошти. Документи на отримання спеціального дозволу повинні подаватися не пізніше трьох років після затвердження запасів, як наслідок позивач не міг посилатися на вказаний документ, як на підставу для отримання спеціального дозволу на користування надрами по за аукціоном, а відповідно відповідач не мав підстав для видачі спеціального дозволу. Окрім того, з покликанням на постанову ВС України від 12.09.2017 року зазначає, рішення про зобов`язання Держгеонадра видати спеціальний дозвіл на користування надрами є, та таким, що виходять за межі повноважень Суду та є дискреційними повноваженнями відповідача.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечує проти задоволення апеляційної скарги та просить суд залишити рішення суду першої інстанції без змін, з мотивів аналогічних тим, що викладені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні. Водночас у вказаному відзиві вказує, що: надані відповідачу документи надавали беззаперечне право позивачу на отримання спеціального дозволу без проведення аукціону; порушення п. 25 Порядку відмову у видачі дозволу було оформлено листом, а не наказом; відповідно п. 4 Примітки до Порядку з метою отримання дозволу на геологічне вивчення надр заявник разом із заявою зобов`язаний був подати повідомлення про планову діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля та інформацію про його внесення до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля, що було і виконано позивачем; підстави для відмови у видачі дозволу передбачених п. 19 Порядку не існувало; наказ відповідача №92 від 13.03.2020 року не має жодного відношення до вказаної справи та не може братися судом до уваги, позаяк винесений після звернення позивача до суду; зазначає, що до даних правовідносин не може бути застосовано висновки викладені у постанові ВС від 16.04.2020 року у справі №826/7696/18, позаяк предметом розгляду є інші правовідносини та підстави для отримання дозволу без проведення аукціону; посилання відповідача на його дискреційні повноваження є безпідставними, позаяк відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд.

Окрім того, просить суд врахувати положення ст. 58 Конституції України та рішення Конституційного суду від 09.02.1999 року №1-рп/99 відповідно до яких до події факту застосовується той закон або інший нормативно- правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

У зв`язку з критичною ситуацією, що склалася із фінансовим забезпеченням діяльності судів, зокрема, відсутністю асигнувань на оплату послуг з пересилання поштової кореспонденції, копії ухвал суду про відкриття апеляційного провадження та повістки -повідомлення скеровано за допомогою електронних засобів зв`язку на електронну адресу відповідача, про що в матеріалах справи містяться відповідні докази. В судове засідання відповідач не прибув, про причини неприбуття не повідомив. Клопотань про відкладення слухання справи відповідач не направляв.

В ході судового розгляду апеляційної скарги представник позивача висловив заперечення по суті апеляційної скарги та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

ІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову суд першої інстанції виходив з того, що на дату звернення позивача із заявою №1 від 04.12.2018 року ТОВ «ГЕО-АДВАНС» було проведено за власні кошти апробацію поточних і початкових перспективних ресурсів вільного газу прогнозного покладу Південно-Гаївської газоносної площі, розташованої в Стрийському районі Львівської області. Як наслідок, вказані обставини є підставою для отримання позивачем спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ) без проведення аукціону.

При цьому, суд врахував обставини щодо тривалого необґрунтованого зволікання відповідача у прийнятті рішення щодо видачі спеціального дозволу без проведення аукціону на отримання, якого позивач мав законні сподівання в силу законодавства, яке було чинним при первинному зверненні позивача.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивачем та Держгеонадрами укладено договір купівлі-продажу права на користування узагальненою геологічною інформацією від 03.09.2018 №102/11, а зокрема право на користування геологічним звітом про пошуки сейсморозвідувальних досліджень МСГТ на Східно-Гаївській площі Зовнішньої зони Предкарпатського прогину» , ЗУГРЕ ДГП «Укргеофізика» 2008, автор ОСОБА_1 , інв. №61149, по Південно-Гаївській площі вуглеводнів (площа 5,51 км.кв.), яка знаходиться в Стрийському районі Львівської області.

У подальшому, 06.09.2018 між позивачем та ТОВ «ГАЛИЧ-ГЕОЛОГІЯ» укладено договір № 02.09.2018 про надання послуги з геологічного, геофізичного та інших видів наукової розвідки. Відповідно до п. 1.2 вказаного договору, ТОВ «ГАЛИЧ-ГЕОЛОГІЯ» проводить попередню геолого-економічну оцінку ділянки Південно-Гаївської площі Львівської області. Комплекс робіт, які входять до складу, встановлений у п. 1.2. даного договору, у тому числі до них входять: представлення матеріалів звіт: «Початкова геолого-економічна оцінка запасів вуглеводнів Південно-Гаївської площі Львівської області» у ДКЗ України для подальшої апробації ресурсів, робота з експертами.

Позивач звернувся до Держгеонадр із заявою від 04.12.2018 № 1 для отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ) Південно-Гаївської площі, розташованої в межах Львівської області, відповідно до підпункту 1 пункту 8 Порядку. Вказана заява надійшла відповідачу 06.12.2018 року (а.с. 39).

Листом Держгеонадр від 09.09.2019 № 18713/01/12-19 ТОВ «ГЕО-АДВАНС» повернуто заяву № 1 від 04.12.2018 з пакетом документів, посилаючись на пункт 3 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами від 30.05.2011 № 615, що на кожен вид користування надрами в межах конкретної ділянки надається окремий дозвіл (а.с. 98-99).

17.10.2019 ТОВ «ГЕО-АДВАНС» повторно звернувся до Держгеонадр із заявою № 4/10 (вхідний Держгеонадр від 31.10.2019 № 21080/02/12-19) для отримання спеціального дозволу на користування надрами (а.с. 40).

До вказаної заяви № 4/10 від 17.10.2019 позивачем було додано наступні документи:

-заява на отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону;

-пояснювальна записка з обґрунтуванням необхідності проведення геологорозвідувальних робіт на ділянці надр із зазначенням мети її геологічного вивчення, потужності підприємства;

-каталог географічних координат кутових точок ділянки надр (похибка менш як 1 секунда) із зазначенням її площі;

-завірена ТОВ №ГЕО-АДВАНС» копія протоколу ДКЗ України № 4603;

графічні матеріали:

а) оглядова карта (масштаб 1: 200 000);

б) ситуаційний план з нанесеними межами площі геологічного вивчення та географічними координатами її кутових точок (масштаб 1:100 000);

в) оглядова геологічна карта з лініями проектних геологічних розрізів;

г) геологічний розріз по лінії 1-І та геологічний розріз по лінії ІІ-ІІ.

-копія витягу є ЄДРЮО та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;

-ОВД повідомлення про планову діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля № 201811192181 та скріншот (а.с. 40-42).

Відповідач листом від 18.11.2019 № 22907/01/12-19 відмовив позивачу у видачі спеціального дозволу на користування надрами. Підставою для відмови у видачі спеціального дозволу на користування надрами зазначено посилання позивача на виключення з підпункту першого пункту 8 Порядку такої підстави для видачі без аукціону спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами, як апробація запасів корисних копалин (а.с. 100).

Позивач вважаючи таку відмову протиправною, звернувся із цим позовом до суду.

ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.

Статтею 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 року № 1174, Державна служба геології та надр України (Держгеонадра) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Відповідно до підпунктів 9, 10, 12 пункту 4 Положення про Державну службу геології та надр України Держгеонадра України відповідно до покладених завдань видає в установленому порядку спеціальні дозволи на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами); зупиняє та анулює в установленому порядку дію спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами), поновлює їх дію у разі зупинення; здійснює державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) та раціональним і ефективним їх використанням.

Регулювання гірничих відносин з метою забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян визначено Кодексом України про надра.

Статтею 14 Кодексу України про надра передбачено, що надра надаються у користування для:

геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення;

видобування корисних копалин;

будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод;

створення геологічних територій та об`єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам`ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади та ін.);

виконання робіт (здійснення діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції;

задоволення інших потреб.

Відповідно до статті 16 Кодексу України про надра спеціальні дозволи на користування надрами надаються переможцям аукціонів, крім випадків, визначених Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр. Порядок проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та порядок їх надання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 19 Кодексу України про надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.

Відповідно до ст. 3-1 Кодексу України про надра визначено, що якщо законами щодо користування нафтогазоносними надрами встановлені інші норми, ніж ті, що встановлені у цьому Кодексі, то застосовуються норми цих законів.

Зокрема, спеціальним законом щодо користування нафтогазоносними надрами є Закон України "Про нафту і газ", яким визначено основні правові, економічні та організаційні засади діяльності нафтогазової галузі України та визначено регулювання відносин, пов`язаних з особливостями користування нафтогазоносними надрами, видобутком, транспортуванням, зберіганням та використанням нафти, газу та продуктів їх переробки з метою забезпечення енергетичної безпеки України, розвитку конкурентних відносин у нафтогазовій галузі, захисту прав усіх суб`єктів відносин, що виникають у зв`язку з геологічним вивченням нафтогазоносності надр, розробкою родовищ нафти і газу, переробкою нафти і газу, зберіганням, транспортуванням та реалізацією нафти, газу та продуктів їх переробки, споживачів нафти і газу та працівників галузі.

Згідно ст. 11 Закону України "Про нафту і газ", користування нафтогазоносними надрами, пошук і розвідка родовищ нафти і газу, їх експлуатація, спорудження та експлуатація підземних сховищ для зберігання нафти і газу здійснюються лише за наявності спеціальних дозволів на користування нафтогазоносними надрами, що надаються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр, на умовах, визначених чинним законодавством.

Також, ч. 1 ст. 28 Закон України "Про нафту і газ" визначено, що угода про умови користування нафтогазоносними надрами є невід`ємним додатком до спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами, який регулює і конкретизує передбачені законодавством України та спеціальним дозволом технічні, технологічні, організаційні, фінансові, економічні, соціальні, екологічні аспекти користування нафтогазоносними надрами на відповідній ділянці нафтогазоносних надр.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 зазначеного Закону спеціальні дозволи на користування нафтогазоносними надрами надаються переможцям аукціонів, крім випадків, визначених Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр. Порядок проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та порядок їх надання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

У період з звернення позивача до відповідача із заявою №1 від 04.12.2018 року порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами визначався Постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615 (далі - Порядок 615).

Пунктом 2 Порядку №615 передбачено, що дозволи надаються Держгеонадрами переможцям аукціонів з їх продажу та без проведення аукціонів у випадках, передбачених пунктом 8 цього Порядку, Держгеонадрами.

Серед іншого п. 5 Порядку №615 передбачено надання дозволу на геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислова розробка родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ).

Підпунктом 1 пункту 8 Порядку №619 в редакції, яка діяла до 01.01.2019 було передбачено, що без проведення аукціону дозвіл надається у разі:

- видобування корисних копалин, якщо заявник за власні кошти здійснив геологічне вивчення ділянки надр та підрахунок запасів корисних копалин, який затверджено ДКЗ, та подав документи на отримання спеціального дозволу не пізніше ніж протягом трьох років після затвердження запасів;

- видобування корисних копалин (для нафтогазоносних надр на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ), якщо заявник за власні кошти здійснив апробацію в ДКЗ за умови затвердження підрахунку запасів корисних копалин у ДКЗ протягом трьох років, а в межах континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України - десяти років з моменту надання дозволу.

Отож, вказаним підпунктом передбачено два окремі випадки надання спеціального дозволу без проведення аукціону, в тому рахунку і коли заявник за власні кошти здійснив апробацію в ДКЗ та за умови затвердження підрахунку запасів корисних копалин у ДКЗ протягом трьох років.

Як слідує із пояснень позивача, підставою для його звернення із вказаною заявою про надання спеціального дозволу слугувала підстава передбачена вказаним підпунктом 1 пункту 8 Порядку №619 щодо видобування корисних копалин (для нафтогазоносних надр на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ) у зв`язку з тим, що позивач за власні кошти здійснив апробацію в ДКЗ.

09.09.2019 року відповідачем надіслано на адресу позивача лист № 18713/01/12-19, яким повернуто його заяву від 04.12.2018 № 1 про видачу спеціального дозволу без проведення аукціону разом з пакетом документів, посилаючись на пункт 3 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами від 30.05.2011 № 615, що на кожен вид користування надрами в межах конкретної ділянки надається окремий дозвіл (а.с. 98-99).

Надаючи правову оцінку вказаним діям позивача, колегія суддів зазначає, що пункт 3 Порядку № 615 передбачає, що на кожний вид користування надрами в межах конкретної ділянки надається окремий дозвіл. Одному заявникові може надаватися дозвіл на видобування одного виду корисних копалин з кількох близько розташованих родовищ, якщо доцільність їх спільної розробки підтверджується відповідним рішенням Державної комісії України по запасах корисних копалин (далі - ДКЗ). У межах однієї ділянки надр можуть проводитися роботи з геологічного вивчення та видобування різних за видом корисних копалин за кількома дозволами. При цьому в угоді на користування надрами визначаються просторові межі та координати кожного виду корисної копалини. Використання земельних ділянок для потреб, пов`язаних з користуванням надрами, здійснюється надрокористувачами у порядку, встановленому законодавством.

При цьому, як слідує із змісту вказаного листа № 18713/01/12-19, яким повернуто позивачу заяву та документи щодо отримання спеціального дозволу без проведення аукціону, відповідачем не наведено жодних доказів з приводу того, що заявлена позивачем частина ділянки перетиналася з ділянкою діючого спеціального дозволу на користування надрами від 26.06.1999 № 1850 з метою будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин, наданого ПАТ «Укртрансгаз» . Не надано вказаних доказів і вході розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанцій.

Окрім того, на переконання колегії суддів наявність зазначеної у листі обставини (з приводу часткового перетинання земельних ділянок) не могла бути перешкодою у розгляді відповідачем в установленому порядку заяви позивача №1 від 04.12.2018 року та прийняття відповідного рішення щодо видачі спеціального дозволу на користування надрами у частині земельної ділянки, яка не перетинається з ділянкою діючого спеціального дозволу від 26.06.1999 № 1850.

Положеннями частини 1 статті 3 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» визначено, основними принципами державної політики з питань дозвільної системи у сфері господарської діяльності є установлення єдиних вимог до порядку видачі документів дозвільного характеру.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» , виключно законами, які регулюють відносини, пов`язані з одержанням документів дозвільного характеру, встановлюються вичерпний перелік підстав для відмови у видачі, переоформлення, анулювання документа дозвільного характер; перелік та вимоги до документів, які суб`єкту господарювання необхідно подати для одержання документа дозвільного характеру.

Відповідно до частини п`ятої статті 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» підставами для відмови у видачі документа дозвільного характеру є:

подання суб`єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання документа дозвільного характеру, згідно із встановленим вичерпним переліком;

виявлення в документах, поданих суб`єктом господарювання, недостовірних відомостей;

негативний висновок за результатами проведених експертиз та обстежень або інших наукових і технічних оцінок, необхідних для видачі документа дозвільного характеру.

Законом можуть встановлюватися інші підстави для відмови у видачі документа дозвільного характеру.

Відмова у видачі документа дозвільного характеру за підставами, не передбаченими законами, не допускається.

Отож за наслідками подання обумовленої заяви позивачем, відповідач мав право прийняти рішення про видачу запитуваного дозволу позивачу або рішення про відмову у його видачі виключно з підстав, передбачених приведеною нормою Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» та пунктом 19 Порядку №619 (у редакції на дату первинного звернення позивача із заявою від 06.12.2018 року), відповідно до якого підставами для прийняття рішення про відмову в наданні дозволу є:

подання заявником документів не в повному обсязі;

виявлення у поданих документах недостовірних даних;

невідповідність документів, поданих заявником, вимогам пункту 8 цього Порядку;

наявність інформації від правоохоронних органів та суб`єктів фінансового моніторингу, що заявник здійснює фінансування тероризму в Україні;

відмова органів, зазначених в абзацах другому і третьому пункту 9 цього Порядку, у погодженні надання надр у користування;

наявність зауважень Мінприроди щодо надання дозволу відповідно до природоохоронного законодавства, передбачених пунктом 25 цього Порядку.

Виходячи з положень пункту 19 та пункту 25 Порядку №615, у разі відмови у наданні спеціального дозволу відповідача зобов`язаний був прийняти рішення у якому зазначити, яких саме вимог законодавства не дотримано заявником при звернені до Держгеонадр із відповідною заявою. Таке рішення мало бути направлено на адресу заявника разом із відповідною заявою та доданими до неї документами. Аналогічна правова позиція висвітлена Верховним Судом у постанові від 21.10.2020 по справі №640/21997/18 (адміністративне провадження № К/9901/17724/19).

Однак, всупереч приведених положень законодавства відповідач не розглянув заяву позивача № 1 від 04.12.2018 року в установленому порядку та не прийняв відповідного рішення за наслідками її розгляду (як про відмову у наданні відповідного дозволу, так і про його надання).

При цьому, колегія суддів зазначає, що повертаючи (09.09.2019 року) названу заяву позивача № 1 від 04.12.2018 разом із пакетом документів, відповідач не перевірив обставин з приводу того, чи були виконані позивачем (станом на дату такого звернення) положення підпункту 1 пункту 8 Порядку №619 (в редакції, яка діяла до 01.01.2019), які надавали йому право на отримання спеціального дозволу на видобування корисних копалин (для нафтогазоносних надр на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ) без проведення аукціону (в тому рахунку і щодо здійснення заявником за власні кошти апробації в ДКЗ та затвердження підрахунку запасів корисних копалин у ДКЗ протягом трьох років).

Не можна залишити також і поза увагою обставини щодо повернення відповідачем заяви позивача з документами без розгляду у строк понад 9 місяців з моменту звернення позивача, адже пункт 8 Порядку №619 (в редакціях, які діяли з 04.12.2018 року по 09.09.2019 року) передбачає, що документи які відповідають вимогам цього Порядку, повертаються заявникові за відповідним рішенням не пізніше семи робочих днів з дня їх реєстрації. Інформація про повернення документів розміщується на офіційному веб-сайті органу з питань надання дозволу протягом трьох робочих днів з дня їх повернення заявникові.

Пунктом 10 ч.2 ст. 2 КАС України встановлено, що у справах при прийнятті рішень суб`єкта владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішення повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Проте, відповідач не привів жодних доводів та не надав суду жодних доказів наявності у нього об`єктивних перешкод, які фактично існували та позбавляли відповідача можливості розглянути заяву позивача в установленому порядку та строки та прийняти рішення з приводу видачі спеціального дозволу у порядку передбаченому підпунктом 1 пункту 8 Порядку №619 (в редакції що діяла на час звернення позивача із вказаною заявою) або ж принаймні застосувати наслідки щодо повернення заяви та документів на протязі розумного строку.

За наведених обставин, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач не виправдав своїх дій з приводу повернення заяви та документів позивача зі збігом тривалого часового проміжку, а зокрема через дев`ять місяців від дня звернення та після внесення змін до законодавства, яке регулює спірні відносини з питань отримання спеціального дозволу без проведення аукціону.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку про наявність протиправних дій Державної служби геології та надр України щодо повернення заяви ТОВ «ГЕО-АДВАНС» від 04.12.2018 № 1 (вхідний від 06.12.2018 № 23270/02/12-18) листом № 18713/01/12-19 від 09.09.2019 зі збігом значного проміжку часу та без прийняття відповідного рішення по суті поданого звернення.

З матеріалів справи також вбачається, що 17.10.2019 року позивач повторно звернувся до відповідача із заявою від № 4/10 (вхідний Держгеонадр від 31.10.2019 № 21080/02/12-19) щодо видачі вказаного спеціального дозволу, позаяк ним виконано вимоги про які йшлося в попередньому листі, проте листом від 18.11.2019 № 22907/01/12-19 відповідач відмовив у видачі спеціального дозволу на користування надрами. Підставою для відмови у видачі спеціального дозволу на користування надрами слугували внесені зміни до законодавства, а зокрема виключення з підпункту першого пункту 8 Порядку №619 у якості підстави для видачі спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами без аукціону - здійснення апробації запасів корисних копалин та їх затвердження (а.с. 100).

Колегія суддів приходить до висновку, що здійснені відповідачем дії щодо повторної відмови позивачу у видачі спеціального дозволу є також протиправними позаяк:

по - перше, відповідач за наслідками розгляду повторної заяви та доданих до неї документів не прийняв відповідного рішення, як того вимагає положення Порядку №619;

по -друге, відповідач не урахував обставин за яких мало місце первинне звернення позивача із заявою про видачу спеціального дозволу без проведення аукціону та документами, що підтверджують виконання позивачем вимог підпункту 1 пункту 8 Порядку №619 у період дії редакції вказаної норми (яка передбачала право особи отримати спеціальний дозвіл без проведення аукціону за наявності обставин щодо виконання особою вимог, визначених у вказаному пункті). Проте таким правом позивач не скористався через невиправдане, протиправне зволікання відповідача та повернення ним первинної заяви та документів позивача без розгляду зі збігом значного часового проміжку, а зокрема через дев`ять місяців від дня його звернення та після внесення змін до законодавства;

по - третє , відповідно до частини п`ятої статті 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» у разі усунення суб`єктом господарювання причин, що стали підставою для відмови у видачі документа дозвільного характеру, повторний розгляд документів здійснюється дозвільним органом у строк, що не перевищує п`яти робочих днів з дня отримання відповідної заяви суб`єкта господарювання, документів, необхідних для видачі документа дозвільного характеру, і документів, які засвідчують усунення причин, що стали підставою для відмови у видачі документа дозвільного характеру, якщо інше не встановлено законом. При повторному розгляді документів не допускається відмова у видачі документа дозвільного характеру з причин, раніше не зазначених у письмовому повідомленні заявнику (за винятком не усунення чи усунення не в повному обсязі заявником причин, що стали підставою для попередньої відмови). Як слідує з матеріалів справи первинну заяву позивача про видачу спеціального дозволу було повернуто у зв`язку з частковим накладанням земельної ділянки та іншу ділянку на яку видано спеціальний дозвіл іншій особі. Подаючи повторно заяву позивач усунув вказаний недолік, а відтак в силу приведених положень відмова у видачі документа дозвільного характеру з причин, раніше не зазначених у письмовому повідомленні заявнику не допускається.

Окрім того, направляючи повторно лист позивачу, яким фактично відмовлено у видачі спеціального дозволу відповідач протиправно не урахував, що положення пункту 6 Примітки до Порядку №615 передбачає можливість застосування після 01.01.2019 року підпункту 1 пункту 8 цього Порядку №615 (у редакції яка діяла станом на 31 грудня 2018 року) з метою забезпечення повноважень приведених органів, які надають відповідні погодження у разі надходження відповідних документів до 31 грудня 2018 року.

Згідно із частиною першою 1 статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно- правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до рішення Конституційного суду від 09.02.1999 року №1-рп/99 відповідно до яких до події факту застосовується той закон або інший нормативно- правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

У справі «Пайн Велі Девелопмент ЛТД» та інші проти Ірландії» , Європейським судом з прав людини визначено, що статтю 1 Першого протоколу до Конвенції слід застосовувати для захисту «правомірних очікувань» щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності.

Отже, «законні очікування» це очікування можливості (ефективного) здійснення певного права, як прямо гарантованого, так і опосередкованого (того, яке випливає з інших прав), у разі якщо особа прямо не виключена з кола тих, хто є носіями відповідного права. Принцип законного очікування спрямований на те, щоб у випадках, коли особа переконана, що досягне певного результату, якщо буде діяти відповідно до норм правової системи, забезпечити захист цих очікувань» .

При цьому, в своєму рішенні у справі «Пайн Велі Девелопмент Лтд» та інші проти Ірландії» від 23.10.1991 Європейський суд з прав людини зазначив, що «правомірні очікування» виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати таке рішення дійсним та розраховувати на певний стан речей.

Відповідно до правової концепції Європейського суду з прав людини у справі Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office) принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов`язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов`язань для запобігання відповідальності. При цьому, якщо держава чи будь-який її орган схвалили певну концепцію, така держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у осіб (юридичних чи фізичних) стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04), від 20.10.2011 року, Європейський суд зазначив: «Принцип «належного урядування» , як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), n. 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, п. 58, ECHR 2002-VIII). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), n. 58, а також рішення у справі «Ґаші проти Хорватії» (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі «Трґо проти Хорватії» (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року)...» (пункт 71).

З матеріалів справи вбачається, що на виконання положень пп. 1 п.8 Порядку №615 щодо отримання спеціального дозволу без проведення аукціону позивач:

-уклав з Державним НВП Державний інформаційний геологічний фонд України договір №77/18п від 06.06.2018 року, предметом якого є опрацювання фондів геологічних матеріалів на купівлю -продаж права на користування геологічною інформацією та виготовлення копій геологічних матеріалів запасів вуглеводнів Південно-Гаївської площі Львівської області. Результати виконання вказаного договору, відображені у акті приймання -передачі виконаних робіт №77/18п від 28.08.2018 року на загальну суму 24253,84 грн, а розрахунки за вказаним договором підтверджуються даними банківських виписок позивача;

-уклав з Консалтинговим центром Українського державного геологорозвідувального інституту договір №247 від 27.08.2018 року, предметом якого є складання експертного висновку щодо розподілу нафтогазоносних об`єктів в межах Південно-Гаївської площі Львівської області. Результати виконання вказаного договору, відображені у акті надання послуг №1 від 04.09.2018 року на загальну суму 69300 грн, а розрахунки за вказаним договором підтверджуються даними банківських виписок позивача;

-уклав з Держгеонадрами договір купівлі-продажу права на користування узагальненою геологічною інформацією від 03.09.2018 №102/11, а зокрема право на користування геологічним звітом про пошуки сейсморозвідувальних досліджень МСГТ на Східно-Гаївській площі Зовнішньої зони Предкарпатського прогину» , ЗУГРЕ ДГП «Укргеофізика» 2008, автор ОСОБА_1 , інв. №61149, по Південно-Гаївській площі вуглеводнів (площа 5,51 км.кв.), яка знаходиться в Стрийському районі Львівської області на загальну суму 73315,81грн. Результати виконання вказаного договору, відображені у акті приймання -передачі геологічної інформації від 03.09.2018 року, а розрахунки за вказаним договором підтверджуються даними банківських виписок позивача;

-уклав з ТОВ «ГАЛИЧ-ГЕОЛОГІЯ» договір № 02.09.2018 від 06.09.2018 про надання послуги з геологічного, геофізичного та інших видів наукової розвідки (додається), предметом якого є проведення попередньої геолого-економічної оцінки ділянки Південно-Гаївської площі Львівської області та представлення матеріалів звіт: «Початкова геолого-економічна оцінка запасів вуглеводнів Південно-Гаївської площі Львівської області» у ДКЗ України для подальшої апробації ресурсів. Результати виконання якого, відображені у акті приймання -передачі від 30.11.2018 року на загальну суму 210000 грн. За результатами виконання цього договору ТОВ «ГАЛИЧ-ГЕОЛОГІЯ» виконано «Початкову геолого-економічну оцінку ресурсів газу Південно-Гаївської площі Львівської області» з метою визначення доцільності проведення пошуково-розвідувальних робіт на нафту і газ на Південно-Гаївській площі на основі обґрунтованої геологічної моделі прогнозних покладів вуглеводнів та прогнозування обсягів капіталовкладень, рівня прогнозного видобутку вуглеводнів та економічних розрахунків. Також за результатами вказаних робіт було складено ТОВ «ГАЛИЧ-ГЕОЛОГІЯ» звіт «Початкова геолого-економічна оцінка ресурсів газу Південно-Гаївської площі Львівської області» станом на 01.01.2018 (відповідальні виконавці- ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 );

-уклав з Державною комісією України по запасах корисних копалин договір №300 від 14.11.2018 року, предметом якого є виконання робіт з державної експертизи матеріалів геолого -економічної оцінки запасів Південно-Гаївської площі Львівської області на загальну суму 302 391,17 грн. Результати виконання вказаного договору, відображені у акті здавання -приймання продукції від 04.02.2019 року, а розрахунки за вказаним договором підтверджуються даними банківських виписок позивача;

-уклав з Українським державним геологорозвідувальним інститутом договір №КД0589-918 від 20.12.2018 року, предметом якого є надання послуг з визначення вартості запасів Південно-Гаївської площі Львівської області за яким сплатив кошти на загальну суму 141613,50 грн, що підтверджується банківськими виписками позивача;

-уклав з ДГП Державна комісія з експертизи геологічних проектів та кошторисів Геолекспертиза договір №4175 від 22.08.2018 року, предметом якого є надання послуг з експертизи обґрунтування вартості пакету геологічних матеріалів запасів Південно-Гаївської площі Львівської області на загальну суму 69840 грн. Результати виконання вказаного договору, відображені у акті виконаних робіт №4175 від 29.08.2018 року, а розрахунки за вказаним договором підтверджуються даними банківських виписок позивача.

Відповідно до частини першої статті 39 Кодексу України про надра (далі - Кодекс) роботи і дослідження, пов`язані з геологічним вивченням надр, підлягають обов`язковій державній реєстрації га обліку з метою узагальнення і максимального використання результатів вивчення надр, а також запобігання дублюванню зазначених робіт.

Згідно з частиною другою статті 39 Кодексу державну реєстрацію та облік робіт і досліджень, пов`язаних з геологічним вивченням надр, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Відповідно до пункту 1.3 Порядку державної реєстрації робіт і досліджень, пов`язаних із геологічним вивченням надр, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України 14.06.2013 № 263, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.07.2013 за № 1157/23689, державну реєстрацію РДГВН здійснює Державна служба геології та надр України відповідно до вимог цього Порядку шляхом проставлення відтиску штампа на переліку об`єктів робіт та досліджень з геологічного вивчення надр за формою № 3-гр (далі - Перелік РДГВН) та внесення запису в журнал державної реєстрації робіт і досліджень, пов`язаних із геологічним вивченням надр.

Пунктом 1.1 зазначеного Порядку передбачено, що метою РДГВН є запобігання їх дублюванню при подальшому вивченні геологічної будови надр, виявленні та оцінці запасів і якості корисних копалин, дослідженні екологічного стану геологічного середовища, з`ясуванні гірничотехнічних, гідрогеологічних та інших умов розробки родовищ корисних копалин і використання надр для цілей, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин.

Державна реєстрація РДГВН - офіційне свідчення про доцільність здійснення певних видів і обсягів робіт, які спрямовані на збільшення повноти геологічної, гідрогеологічної, інженерно- геологічної, геофізичної, еколого-геологічної та геохімічної вивченості надр.

Виконання початкової геолого-економічної оцінки прогнозних покладів вуглеводнів Південно-Гаївської площі визнано доцільним згідно з державним реєстраційним номером робіт і досліджень з геологічного вивчення надр У-18-308/1, отриманим ТОВ «ГЕО-АДВАНС» .

Форма 3-гр (РДГВН) зареєстрована Держгеонадрами 10.09.2018 як «Перелік об`єктів, робіт та досліджень з геологічного вивчення надр за 2018 рік» , виконавець - ТОВ «ГЕО-АДВАНС» , джерело фінансування - власні кошти надрокористувача.

Відповідно до пункту 5 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1994 № 865 (далі - Положення), залежно від ступеня підготовленості до промислового освоєння запасів корисних копалин державна експертиза може завершуватися:

апробацією запасів корисних копалин попередньо розвіданих родовищ, підготовлених до проведення розвідувальних робіт;

затвердженням запасів корисних копалин розвіданих родовищ, призначених для проектування й будівництва нових, продовження терміну роботи діючих гірничодобувних і переробних підприємств.

Відповідно до пункту 7 Положення експертиза та оцінка запасів корисних копалин проводиться на підставі звітів, які містять в собі матеріали з геологічного вивчення родовищ корисних копалин, підрахунок їх запасів та техніко-економічне обгрунтування промислового значення (далі - геолого-економічна оцінка).

Відповідно до частини четвертої статті 45 Кодексу України про надра (в редакції Закону України від 01.03.2018 № 2314-УІІІ) запаси корисних копалин розвіданих родовищ, а також запаси корисних копалин, додатково розвіданих у процесі розробки родовищ, підлягають експертизі та оцінюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, або іншими уповноваженими підприємствами, установами чи організаціями у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 4 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1994 № 865, державна експертиза та оцінка запасів корисних копалин проводиться Державною комісією України по запасах корисних копалин.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну комісію України по запасах корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2000 № 1689, Державна комісія України по запасах корисних копалин є установою, що діє при Держгеонадрах і провадить науково-технічну діяльність, пов`язану з проведенням на замовлення користувачів надр або за дорученням відповідних центральних органів виконавчої влади державної експертизи геологічних матеріалів з вивчення і використання надр та оцінки запасів корисних копалин.

Повноваження та процедура проведення саме Державною комісією України по запасах корисних копалин відповідних робіт визначені в Положенні про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1994 № 865.

Таким чином, єдиною установою, уповноваженою на проведення експертизи та оцінки запасів корисних копалин згідно з нормами чинного законодавства, є Державна комісія України по запасах корисних копалин.

Судом встановлено, що відповідно до протоколу Державної комісії по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України № 4603 від 29.11.2018 року прийнято рішення апробувати:

1) поточні і початкові станом на 01.01.2018 перспективні ресурси вільного газу прогнозного покладу Південно-Гаївської газоносної площі за кодами класів: 333,45;

2) визнати прогнозний поклад вуглеводнів Південно-Гаївської газоносної площі підготовленим до продовження геологічного вивчення, у тому числі дослідно- промислової розробки з подальшим видобуванням вуглеводнів (промислова розробка) на умовах геолого-економічного ризику користувача надр.

Отож, станом на дату звернення із заявою про видачу спеціального дозволу №1 від 04.12.2018 року позивачем було затрачено значні фінансові ресурси для проведення апробації поточних і початкових перспективних ресурсів вільного газу прогнозного покладу Південно-Гаївської газоносної площі, розташованої в Стрийському районі Львівської області, яка затверджена відповідачем.

З урахування приведеного вище, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що розгляд перелічених заяв та документів позивача про отримання спеціального дозволу підлягав розгляду відповідно до положень Порядку №615 (в редакції, що діяв станом на час звернення позивача з первинною заявою - 06 грудня 2018 року), позаяк таке застосування відповідає законному сподіванню позивача щодо можливості реалізації ним гарантованого права, на реалізацію якого позивачем затрачені значні зусилля та фінансові ресурси. При цьому, зміна законодавства не може бути засобом для легалізації недобросовісних дій державного органу, які виразилися у надмірному та невиправданому зволіканні у розгляді заяв та документів позивача.

Пунктом 9 Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого Постановою КМ України №1174 від 30 грудня 2015 р, встановлено, що Держгеонадра у межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України і постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України і наказів Мінприроди видає накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує та контролює їх виконання, колегія суддів наголошує на тому, що рішення про надання спеціального дозволу або про відмову у його наданні повинно оформлятися розпорядчим індивідуальним правовим актом - наказом Держгеонадр і що такі рішення не можуть оформлятися листами як відповідь на заяви.

З урахуванням вищенаведеного в сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідачем жодного рішення (у порядку передбаченому пунктом 9 Положення №1174) прийнято не було, а відтак у суду першої інстанції були відсутні підстави для ухвалення судового рішення про визнання протиправними рішень відповідача, позаяк такі відсутні.

Як наслідок, колегія суддів приходить до висновку, що мають місце протиправні дії Державної служби геології та надр України про повернення листами заяв ТОВ «ГЕО-АДВАНС» від 04.12.2018 № 1 (вхідний від 06.12.2018 № 23270/02/12-18) та від 17.10.2019 № 4/10 (вхідний Держгеонадр від 31.10.2019 № 21080/02/12-19) з доданими документами щодо видачі спеціального дозволу на користування надрами.

З урахуванням викладеного та з метою ефективного захисту прав позивача з огляду на виявлені судом порушення, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для виходу за межі позовних вимог позивача та задоволення вказаної вимоги позивача у спосіб визнання протиправним дій Державної служби геології та надр України щодо повернення заяви ТОВ «ГЕО-АДВАНС» від 04.12.2018 № 1 (вхідний від 06.12.2018 № 23270/02/12-18) листом № 18713/01/12-19 від 09.09.2019 та відмови ТОВ «ГЕО-АДВАНС» у видачі спеціального дозволу на користування надрами, відображеної у листі від 18.11.2019 № 22907/01/12-19.

Відносно ж доводів апеляційної скарги з приводу винесення відповідачем наказу про відмову у видачі дозволу №92 від 13.03.2020 року, то колегія суддів зазначає, що копії вказаного наказу не надано, як суду першої так і апеляційної інстанцій. При цьому, вказаний наказ ймовірно винесено відповідачем після звернення позивача до суду і при цьому винесення такого наказу не свідчить про відновлення порушених прав позивача на розгляд його питання у визначеному судом порядку та в розумні строки з дотриманням критеріїв, визначених ч.2 ст. 2 КАС України та фактичних обставин справи.

Стосовно ж доводів апеляційної скарги, які стосуються, висновків ВС, викладених у постанові від 16.04.2020 року у справі №826/7696/18, то предметом розгляду вказаної справи є інші правовідносини та підстави для отримання дозволу без проведення аукціону, які суттєво відмінні від правовідносин та підстав для отримання дозволу у даній справі.

Верховний Суд у п. 92 постанови від 27 квітня 2021 року у справі № 640/419/20 висловив позицію, відповідно до якої для визначення подібності правовідносин необхідно звернутись до правових висновків, викладених у судових рішеннях Великої Палати Верховного Суду, відповідно до яких:

Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). При цьому, зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 32 постанови від 27.03.2018 у справі № 910/17999/16; пункт 38 постанови від 25.04.2018 у справі № 925/3/7, пункт 40 постанов від 25.04.2018 у справі № 910/24257/16). Такі ж висновки були викладені і в постановах Верховного Суду України від 21.12.2016 у справі № 910/8956/15 та від 13.09.2017 у справі № 923/682/16 .

Також, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги, які стосуються відсутності оцінки впливу на довкілля та інформації про його внесення до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля виходячи з такого.

По-перше, приведений відповідачем довід не був визначений, як підстава для повернення заяви позивача без розгляду та відмови позивачу у видачі спеціального дозволу.

По-друге, із змісту п.8 Порядку №615 (в редакції що була чинна на момент звернення позивача за отримання дозволу) слідує, що з метою отримання дозволу на геологічне вивчення надр заявник разом із заявою зобов`язаний був подати повідомлення про планову діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля та інформацію про його внесення до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля, що було і виконано позивачем.

Відповідно п. 4 Примітки до Порядку №615 у разі відсутності у заявника, який подав до 1 вересня 2019 р. відповідно до пункту 8 цього Порядку заяву разом з документами, зазначеними у цьому додатку, з метою отримання дозволу на геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ), видобування нафти і газу (промислова розробка родовищ), видобування корисних копалин, результатів оцінки впливу на довкілля на плановану діяльність (звіт з оцінки впливу на довкілля, звіт про громадське обговорення та висновок з оцінки впливу на довкілля) такий заявник подає разом із зазначеною заявою засвідчену своїм підписом копію поданого відповідно до Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, та інформацію про його внесення до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля. У такому випадку до особливих умов дозволу включається обов`язок надрокористувача провести процедуру оцінки впливу на довкілля відповідно до Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» у строк, що не перевищує шести місяців з дня внесення повідомлення про плановану діяльність до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля. Отож, вказаний довід відповідача не міг бути правовою підставою для відмови позивачу у видачі спеціального дозволу.

Досліджуючи доводи апеляційної скарги, які стосуються судового рішення про зобов`язання відповідача видати позивачу спеціальний дозвіл, то колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 9 Порядку №615 прийняттю відповідного рішення відповідачем передує погодження з: Радою міністрів Автономної Республіки Крим, відповідними обласними, Київською і Севастопольською міськими радами - на користування ділянками надр з метою геологічного вивчення, розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, а також для цілей, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин; відповідними районними, міськими, селищними, сільськими радами - на користування ділянками надр, що містять корисні копалини місцевого значення. Видача дозволу здійснюється на підставі заяви і документів, зазначених у додатку 1, та погоджується органами, визначеними абзацами другим - четвертим цього пункту.

Натомість, суд при прийнятті рішення вказаних обставин не урахував та не звернув уваги на відсутність погоджень перелічених органів (а також доказів того, що зазначена заява та документи позивача направлялись відповідачем для отримання погодження вказаними органами), що позбавляє можливості суд прийняти рішення у спосіб зобов`язання відповідача видати вказаний дозвіл, а як наслідок рішення суду першої інстанції щодо зобов`язання Державної служби геології та надр України видати ТОВ «ГЕО-АДВАНС» спеціальний дозвіл на користування надрами без проведення аукціону з метою геологічного вивчення надр, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ з подальшим видобуванням газу (промислова розробка) Південно-Гаївської площі, розташованої в Стрийському районі Львівської області згідно з поданою заявою від 04.12.2018 № 1 (вхідний від 06.12.2018 № 23270/02/12-18) в редакції заяви від 17.10.2019 № 4/10 (вхідний Держгеонадр від 31.10.2019 № 21080/02/12-19 підлягає скасуванню, як таке, що є передчасне та таке, що ухвалене за відсутності відповідних погоджень органів, визначених названим Порядком №615.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що оскаржуване рішення суду не в повній мірі відповідає дійсним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід задовольнити частково.

Керуючись ст. 308, ст. 315, ст. 317, ст. 321, ст. 325, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року задовольнити частково.

Скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року у справі № 380/2160/20 в частині:

визнання протиправним рішення Державної служби геології та надр України, про повернення заяв ТОВ «ГЕО-АДВАНС» від 04.12.2018 № 1 (вхідний від 06.12.2018 № 23270/02/12-18) та від 17.10.2019 № 4/10 (вхідний Держгеонадр від 31.10.2019 № 21080/02/12-19) з доданими документами щодо видачі спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення надр, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ з подальшим видобуванням газу (промислова розробка) Південно-Гаївської площі, розташованої в Стрийському районі Львівської області, без проведення аукціону на підставі пп. 1 п. 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 р. № 615;

зобов`язання Державної служби геології та надр України видати ТОВ «ГЕО-АДВАНС» спеціальний дозвіл на користування надрами без проведення аукціону з метою геологічного вивчення надр, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ з подальшим видобуванням газу (промислова розробка) Південно-Гаївської площі, розташованої в Стрийському районі Львівської області згідно з поданою заявою від 04.12.2018 № 1 (вхідний від 06.12.2018 № 23270/02/12-18) в редакції заяви від 17.10.2019 № 4/10 (вхідний Держгеонадр від 31.10.2019 № 21080/02/12-19.

Ухвалити у вказаній частині нову постанову, якою:

Визнати протиправним дій Державної служби геології та надр України щодо повернення заяви ТОВ «ГЕО-АДВАНС» від 04.12.2018 № 1 (вхідний від 06.12.2018 № 23270/02/12-18) листом № 18713/01/12-19 від 09.09.2019 та відмови ТОВ «ГЕО-АДВАНС» у видачі спеціального дозволу на користування надрами, відображеної у листі від 18.11.2019 № 22907/01/12-19 .

У задоволенні позовної вимоги ТОВ «ГЕО-АДВАНС» про зобов`язання Державної службу геології та надр України видати ТОВ «ГЕО-АДВАНС» спеціальний дозвіл на користування надрами без проведення аукціону з метою геологічного вивчення надр, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ з подальшим видобуванням газу (промислова розробка) Південно-Гаївської площі, розташованої в Стрийському районі Львівської області згідно з поданою заявою від 04.12.2018 № 1 (вхідний від 06.12.2018 № 23270/02/12-18) в редакції заяви від 17.10.2019 № 4/10 (вхідний Держгеонадр від 31.10.2019 № 21080/02/12-19 - відмовити .

У решті рішення суду залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя С. М. Шевчук судді Р. В. Кухтей Т. І. Шинкар Повне судове рішення складено 23 вересня 2021 року.