Рішення

від 28.12.2020 по справі 640/18262/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 грудня 2020 року м. Київ № 640/18262/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до проГоловного управління Держгеокадастру у м. Києві визнання протиправними та скасування рішень, поновлення на посаді, О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся з позовом до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві (далі по тексту - відповідач) про:

- визнання протиправним та скасування наказу від 12.06.2020 №59-к "Про дисциплінарну відповідальність";

- визнання протиправним та скасування наказу від 28.07.2020 №90-к "Про звільнення ОСОБА_1 ";

- поновлення ОСОБА_1 на роботі, на посаді начальника управління державного земельного кадастру Головного управління Держгеокадастру у місті Києві;

- стягнення з відповідача на користь позивача середній заробіток за весь час вимушеного прогулу за період з 29.07.2020.

Ухвалою суду від 13.08.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у відповідача не було підстав для притягнення позивача до відповідальності та порушено процедуру такого притягнення до відповідальності.

14 вересня 2020 року відповідача до суду подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечує повністю з підстав правомірності прийняття оскаржуваних рішень.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив.

26 січня 2017 року ОСОБА_1 призначено на посаду начальника відділу обліку земель, підготовки та аналізу земельно-кадастрової інформації управління державного земельного кадастру Головного управління Держгеокадастру у місті Києві, як такого, що визначений переможцем конкурсу та присвоєно ранг державного службовця в межах категорії "Б".

17 квітня 2018 року ОСОБА_1 призначено на посаду начальника управління державного земельного кадастру Головного управління Держгеокадастру у м. Києві, як такого, що визначений переможцем конкурсу.

26 грудня 2019 року наказом №225-то Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру на ОСОБА_1 покладено також тимчасово виконання обов`язків начальника ГУ Держгеокадастру у м. Києві.

28 квітня 2020 року відповідно до наказу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру №134 "Про утворення комісії для проведення перевірки" комісією Держгеокадастру проведено перевірку деяких питань діяльності ГУ Держгеокадастру у м. Києві, зокрема з питань, викладених у скарзі гр. ОСОБА_2 (вх. № О - 1759/0/5-20 від 24.04.2020) за період з 11.10.2019 до 28.02.2020.

19 травня 2020 року за результатом перевірки деяких питань діяльності ГУ Держгеокадастру у м. Києві складено Акт, яким встановлено: "Комісією з проведення перевірки встановлено недоліки та порушення в роботі Головного управління, зокрема, в роботі управління державного земельного кадастру, зазначені в розділі ІІ цього акту перевірки, які в цілому вказають на незадовільну організацію роботи протягом періоду перевірки з боку в.о. начальника Головного управління ОСОБА_1 при виконанні покладених на Головне управління завдань, невиконанні або неналежному виконанні посадових обов`язків, тощо, деякі з яких можуть призвести до ненадходження коштів від сплати земельного податку та орендної плати у місцевий бюджет м. Києва на загальну суму 4 033 374, 76 грн".

Також, у пункті 2 розділу "Пропозиції" вказаного вище Акту від 19.05.2020 зазначено: "Надіслати керівнику Головного управління один примірник Акта перевірки деяких питань діяльності Головного управління Держгеокадастру у м. Києві з метою ознайомлення із цим актом перевірки та вжиття заходів реагування щодо усунення виявлених порушень і недоліків та притягнення винних осіб Головного управління до дисциплінарної відповідальності згідно із законодавством".

20 травня 2020 року наказом Головного управління Держгеокадастру у м. Києві №34 утворена Дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ Головного управління Держгеокадастру у м. Києві.

21 травня 2020 року наказом Головного управління Держгеокадастру у м. Києві №1-дс "Про порушення дисциплінарного провадження" порушено дисциплінарне провадження стосовно начальника управління державного земельного кадастру Головного управління Держгеокадастру у м. Києві - ОСОБА_1 та доручено дисциплінарній комісії з розгляду дисциплінарних справ Головного управління Держгеокадастру у місті Києві в повному обсязі визначити ступінь вини, характер і тяжкість дисциплінарного проступку.

29 травня 2020 року за результатами розгляду дисциплінарної справи складено Подання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Головного управління Держгеокадастру у місті Києві щодо начальника управління державного земельного кадастру Головного управління Держгеокадастру у м. Києві ОСОБА_1 (далі по тексту - Подання).

У вказаному вище Поданні від 29.05.2020 у розділі "Кваліфікація дій ОСОБА_1 " зазначено наступне:

1. 05.02.2020 підготовлено та підписано лист №19-26-0.22-488/2-20, адресований ПАТ ВТОРКОЛЬОРМЕТ , відповідно до якого, всупереч попередньої позиці Головного управління (лист від 06.03.2019 № 29-26-0.2-1131/2-19) та позиції Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (лист від 01.03.2019 № 05702-4637) визначено код цільового призначення земельної ділянки, без дотримання положень абзацу другого частини першої статті 20 Земельного кодексу України (щодо зміни цільового призначення земельної ділянки за проектами землеустрою щодо їх відведення). Такі дії ОСОБА_1 також призводять до застосування нижчого коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки та зменшення більше ніж у двічі нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:69:256:0007, що може призвести до недоотримання бюджетом м. Києва орендної плати за земельну ділянки на суму 1 330 051,48 грн (з урахування строку дії договору оренди до квітня 2021 року)".

"2. 25.02.2020 підготовлено та підписано лист № 19-26-0.22-811/2-20, адресований ТОВ АСКЕНТ-НАФТА , відповідно до якого, всупереч попередньої позиції Головного управління (лист від 15.08.2017 № 19-26-0.22-6601/2-17) та позиції Департаменту земельних органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (лист від 11.08.2017 № 05707-14105) визначено код цільового призначення земельної ділянки, без дотримання положень абзацу другого частини першої статті 20 Земельного кодексу України (щодо зміни цільового призначення земельної ділянки за проектами землеустрою щодо їх відведення). Такі дії ОСОБА_1 також призводять до застосування нижчого коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки та зменшення більше ніж у двічі нормативної грошової оцінки земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:66:044:0031, 8000000000:66:044:0032, що може призвести до недоотримання бюджетом м. Києва орендної плати за земельні ділянки на суму 2 703 323,28грн. (з урахування строку дії договору оренди до 2027 року)".

У вказаному вище Поданні від 29.05.2020 у розділі "Висновок дисциплінарної комісії" зазначено наступне: "За результатом розгляду дисциплінарної справи та у зв`язку з тим, що в матеріалах справи наявні докази, що свідчать про вчинення начальником управління державного земельного кадастру Головного управління Держгеокадастру у м. Києві ОСОБА_1 дисциплінарного проступку - перевищення службових повноважень, що не містить складу злочину або адміністративного правопорушення, яке є підставою, у відповідності до пункту 7 частини 2 статті 65 ЗУ "Про державну службу", для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, пропонуємо в.о. начальника Головного управління Держгеокадастру у м. Києві Олексію Рачинському застосувати дисциплінарне стягнення до начальника управління державного земельного кадастру Головного управління Держгеокадастру у м. Києві ОСОБА_1 у вигляді звільнення його з займаної посади".

12 червня 2020 року на підставі вказаного вище Подання від 29.05.2020 Головним управління Держгеокадастру у м. Києві видано Наказ №59-к "Про дисциплінарну відповідальність ОСОБА_1 ", пунктом 1 якого наказано: "Притягнути до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 , начальника управління державного земельного кадастру за вчинений ним дисциплінарний проступок, передбачений п. 7 ч. 2 ст. 65 ЗУ "Про державну службу" з першого дня виходу на роботу (після тимчасової непрацездатності)".

28 липня 2020 року Головним управлінням Держгеокадастру у м. Києві видано Наказ №90-к "Про звільнення ОСОБА_1 ", пунктом 1 якого наказано: "Звільнити ОСОБА_1 з посади начальника управління державного земельного кадастру 28 липня 2020 року за вчинення ним дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення на підставі пункту 4 частини першої ст. 87 ЗУ "Про державну службу".

Не погоджуючись з оскаржуваними наказами, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон України № 889-VIII від 10 грудня 2015 року Про державну службу (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон України Про державну службу . Закон № 889-VIII).

Засади дисциплінарної відповідальності державних службовців визначено приписами Глави 2 Закону № 889-VIII.

Відповідно до статті 64 Закону № 889-VIII, за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом. Для державних службовців можуть встановлюватися особливості притягнення до дисциплінарної відповідальності у випадках, визначених законом.

Згідно зі статтею 65 Закону України Про державну службу , підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Дисциплінарними проступками є: 1) порушення Присяги державного службовця; 2) порушення правил етичної поведінки державних службовців; 3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу 4) дії, що шкодять авторитету державної служби; 5) невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень; 6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку; 7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення; 8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця; 9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб; 10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби; 11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення; 12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин; 13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; 14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу злочину або адміністративного правопорушення; 15) прийняття державним службовцем рішення, що суперечить закону або висновкам щодо застосування відповідної норми права, викладеним у постановах Верховного Суду, щодо якого судом винесено окрему ухвалу.

При цьому, відповідно до положення частини третьої відповідної статті, державний службовець не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності, якщо минуло шість місяців з дня, коли керівник державної служби дізнався або мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку, не враховуючи час тимчасової непрацездатності державного службовця чи перебування його у відпустці, або якщо минув один рік після його вчинення або постановлення відповідної окремої ухвали суду.

Статтею 66 Закону України Про державну службу передбачено, що до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.

Відповідно до частини п`ятої статті 66 Закону України Про державну службу звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9-11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону.

Відповідно до частини першої, пункту 2 частини другої статті 68 Закону України Про державну службу дисциплінарні провадження ініціюються суб`єктом призначення.

Дисциплінарні стягнення накладаються (застосовуються) на державних службовців, які займають посади державної служби категорій Б і В : зауваження - суб`єктом призначення; інші види дисциплінарних стягнень - суб`єктом призначення за поданням дисциплінарної комісії.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що за перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення державний службовець підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади державної служби. Такий вид стягнення накладається головою ГУ Держгеокадастру у м. Києві, як суб`єктом призначення на посаду за поданням відповідної дисциплінарної комісії.

Дисциплінарну комісію стосовно інших державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", утворює керівник державної служби у кожному державному органі.

Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення.

Суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов`язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку (ч.ч. 10, 11 ст. 68 Закону України Про державну службу ).

Відповідно до статті 71 Закону України Про державну службу порядок здійснення дисциплінарного провадження затверджується Кабінетом Міністрів України. Порядок здійснення дисциплінарного провадження визначає, зокрема:

1) повноваження та порядок роботи дисциплінарної комісії;

2) порядок формування дисциплінарної комісії;

3) порядок здійснення дисциплінарного провадження у разі неможливості утворення або функціонування дисциплінарної комісії у державному органі.

Так, згідно п. 4 Порядку здійснення дисциплінарного провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №1039 (далі по тексту - Порядок №1039) дисциплінарне провадження розпочинається з моменту прийняття рішення про порушення дисциплінарного провадження та завершується прийняттям рішення про накладення на державного службовця, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження (далі - державний службовець), дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.

Строк здійснення дисциплінарного провадження визначається міністром або суб`єктом призначення з урахуванням встановленого законодавством строку притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності.

Тривалість здійснення дисциплінарного провадження не може перевищувати 15 календарних днів. За потреби зазначений строк може бути продовжений міністром або суб`єктом призначення, але не більш як до одного місяця (п. 5 Порядку №1039).

Відповідно до п. 33 Порядку №1039 Комісія, дисциплінарна комісія розглядає належним чином сформовану дисциплінарну справу та за результатами такого розгляду приймає рішення про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначається у протоколі засідання.

Комісія, дисциплінарна комісія повинна встановити:

чи мали місце обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження;

чи містять дії державного службовця ознаки дисциплінарного проступку;

чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до державної служби;

чи підлягає державний службовець притягненню до дисциплінарної відповідальності;

який вид дисциплінарного стягнення може бути застосований до державного службовця.

Згідно пунктів 34, 35 Порядку №1039 результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії.

Пропозиція (подання) готується Комісією, дисциплінарною комісією після прийняття рішення за результатами розгляду дисциплінарної справи та підписується усіма її членами, які брали участь у голосуванні.

Члени Комісії, дисциплінарної комісії мають право викласти свою окрему думку, яка додається до пропозиції (подання).

Пропозиція (подання) складається із вступної, мотивувальної та резолютивної частини.

У вступній частині зазначаються:

дата складення;

відомості щодо підстав для порушення дисциплінарного провадження;

прізвище, ім`я, по батькові державного службовця, його посада, інші відомості, що мають значення для здійснення дисциплінарного провадження.

У мотивувальній частині зазначаються:

у разі відсутності у діях державного службовця дисциплінарного проступку:

- факти, що підтверджують відсутність вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку із відповідним обґрунтуванням;

- заяви, клопотання, пояснення державного службовця та рішення, прийняті Комісією, дисциплінарною комісією за результатами їх розгляду;

у разі наявності у діях державного службовця дисциплінарного проступку:

- факти, що підтверджують вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, з посиланням на положення відповідних нормативно-правових актів;

- обставини, що призвели до вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку;

- ступінь вини державного службовця;

- характер дисциплінарного проступку, ступінь його тяжкості, настання тяжких наслідків;

- відомості, що характеризують державного службовця, обставини, що пом`якшують чи обтяжують дисциплінарну відповідальність державного службовця, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та ставлення державного службовця до державної служби;

- заяви, клопотання, пояснення державного службовця та рішення, прийняті Комісією, дисциплінарною комісією за результатами їх розгляду.

У резолютивній частині зазначаються:

у разі відсутності у діях державного службовця дисциплінарного проступку:

- прізвище, ім`я, по батькові державного службовця, висновок про відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку;

- пропозиція про закриття дисциплінарного провадження;

у разі наявності у діях державного службовця дисциплінарного проступку:

- висновок про наявність у діях державного службовця дисциплінарного проступку, передбаченого відповідним пунктом частини другої статті 65 Закону, та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності;

- вид дисциплінарного стягнення, рекомендованого до застосування, передбачений відповідною частиною статті 66 Закону, або обставини, що виключають можливість накладення дисциплінарного стягнення.

Комісія, дисциплінарна комісія вносить суб`єкту призначення (керівникові державної служби) пропозицію (подання) разом з матеріалами дисциплінарної справи не пізніше ніж протягом трьох робочих днів з дня її (його) підписання.

Приймаючи рішення у справі, суд виходить з наступного.

Так, обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що в наказі від 12.06.2020 №59-к відсутнє посилання на погодження Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру щодо звільнення державних службовців - керівників службових підрозділів.

Згідно з абз. 8 п. 10 Положення про Головне управління Держгеокадастру у м. Києві, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 333 від 29.09.2016 та наказом Держгеокадастру від 17.11.2016 №308 (у редакції наказу Держгеокадастру від 20.02.2020 №53 "Про внесення змін до наказу Держгеокадастру від 17.11.2016 №308), начальник Головного управління призначає на посади та звільняє з посад в установленому законодавством порядку державних службовців та працівників Головного управління, а керівників структурних підрозділів - за погодженням з Держгеокадастром".

Відповідно до п. 6.1. Положення про управління державного земельного кадастру Головного управління Держгеокадастру у м. Києві, затвердженого в.о. начальника ГУ Держгеокадастру у м. Києві Яроцькою Е.М. від 01.12.2016, начальник управління призначається і звільняється з посади Головного управління за погодженням з Держгеокадастром відповідно до Закону України "Про державну службу".

Аналізуючи вказані норми законодавства суд критично ставиться щодо доводів відповідача щодо того, що погодження з Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру взагалі не передбачено чинним законодавством.

Окрім цього, відповідач у відзиві на позов зазначає, що також підтверджується матеріалами справи, що листом від 09.06.2020 №22-28-0.21-5244/2-20 Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру погоджено звільнення ОСОБА_1 з посади начальника управління державного земельного кадастру Головного управління Держгеокадастру у м. Києві.

Суд звертає увагу, що 05.06.2020 в.о. начальника ГУ Держгеокадастру у м. Києві, Рачинським О.С. підготовлено та підписано доручення №34/3-20-0.4 щодо підготовки та направлення листа до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру щодо погодження звільнення начальника управління державного земельного кадастру ГУ Держгеокадастру у м. Києві ОСОБА_1 у відповідності до п. п. 8 п. 10 Положення про Головне управління Держгеокадастру, затвердженого наказом Держгеокадастру від 17.11.2016 №308 (у редакції наказу Держгеокадастру від 20.02.2020 №53 "Про внесення змін до наказу Держгеокадастру від 17.11.2016 №308).

09 червня 2020 року ГУ Держгеокадастру у м. Києві звернулося із листом до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру №21-26-0.9-2154/2-20, в якому просило погодити звільнення ОСОБА_1 із посиланням на п. п. 8 п. 10 Положення про Головне управління Держгеокадастру, затвердженого наказом Держгеокадастру від 17.11.2016 №308, а також на п. 4 ч. 1 ст. 87 ЗУ "Про державну службу".

Листом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 09.06.2020 №22-28-0.21-5244/2-20 було погоджено звільнення ОСОБА_1 .

Проте, 30.06.2020 листом за №22-28-0.15-6029/2-20 за підписом голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Лещенка Р. М. було відкликано вище вказаний лист №22-28-0.21-5244/2-20 про погодження звільнення ОСОБА_1 .

Виходячи із аналізу вказаних приписів законодавства суд приходить до висновку, що погодження Держгеокадастру про звільнення ОСОБА_1 від 09.06.2020 було відкликано відповідним листом від 30.06.2020, відтак на час видачі наказу про звільнення ОСОБА_1 , тобто станом на 28.07.2020, відповідного погодження Держгеокадастру не було.

Разом з тим, аналізуючи доводи позивача та відповідача щодо характеру листа №19-26-0.22-488/2-20 та листа №19-26-0.22-811/2-20, судом встановлено наступні обставини.

Відповідно до листа в.о. голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру №22-28-0.21-14279/2-16 від 09.09.2016 року рекомендовано при надходженні до державного кадастрового реєстратора від власника чи користувача земельної ділянки заяви про внесення змін до відомостей про неї за формою згідно з додатком 12 до Порядку ведення Державного земельного кадастру (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, електронного документа з визначеним цільовим призначенням земельної ділянки відповідно до КВЦПЗ та листа Головного управління Держгеокадастру у місті Києві за підписом керівника, який надається на запит власника, користувача земельної ділянки або розробника електронного документа з врахуванням матеріалів по формуванню земельної ділянки щодо можливості визначення цільового призначення земельної ділянки відповідно до КВЦПЗ.

Внесення до Державного земельного кадастру відомостей (змін до них) про зареєстровані земельні ділянки регулюється пунктами 116-134 Порядку, а пунктами 66-88 встановлені основні вимоги до внесення до Державного земельного кадастру відомостей (змін до них) про його об`єкти.

Згідно з п. 116 Порядку внесення до Державного земельного кадастру відомостей (змін до них) про зареєстровану земельну ділянку, зазначених у пункті 24 цього Порядку, здійснюється шляхом внесення таких відомостей до відповідної Поземельної книги. У разі, коли до Державного земельного кадастру вносяться відомості (зміни до них) про зареєстровану раніше земельну ділянку, на яку, відповідно до цього Порядку Поземельна книга не відкривалася, такі відомості (зміни до них) вносяться до неї після її відкриття відповідно до пунктів 49 - 54 цього Порядку.

Чинним Порядком не передбачено подання власником або користувачем земельної ділянки будь-яких листів Держгеокадастру для здійснення державної реєстрації зміни виду використання земельної ділянки.

Так, згідно пункту 67 Порядку встановлено, що внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру здійснюється виключно на підставі та відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр" та цього Порядку. Забороняється вимагати для внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру надання документів та здійснення дій, прямо не передбачених Законом України "Про Державний земельний кадастр".

Таким чином, ні Закон України "Про Державний земельний кадастр", ні Порядок не містять посилання на такий документ, як наявність листа Держгеокадастру щодо можливості визначення цільового призначення земельної ділянки відповідно до КВЦПЗ.

Вказані листи Держгеокадастру щодо можливості визначення цільового призначення земельної ділянки відповідно до КВЦПЗ не можуть бути обов`язковими для прийняття рішення державними кадастровими реєстраторами при прийнятті рішення про внесення змін до ДЗК з приводу закріплення коду КВЦПЗ.

Посилання на стор. 9 Подання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ ГУ Держгеокадастру у м. Києві від 29.05.2020 року на ту обставину, що Департамент земельних ресурсів виконавчого органу КМР (КМДА), як уповноважена особа, здійснює управління землями комунальної власності, не ґрунтується на нормах чинного законодавства.

Відповідно до Положення про Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого рішенням Київської міської ради від 19.12.2002 № 182/347 (зі змінами), Департамент земельних ресурсів не уповноважений визначати код КВЦПЗ земельним ділянкам.

ГУ Держгеокадастру у м. Києві та Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київради (КМДА) не є правомочними особами, які здійснюють зміну цільового призначення земель, а листи указаних органів носять суто рекомендаційний характер.

Виходячи із вищевикладеного суд погоджується із доводами позивача стосовно того, що лист в.о. голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру №22-28-0.21-14279/2-16 від 09.09.2016 року встановлював лише рекомендацію щодо можливості визначення цільового призначення земельної ділянки відповідно до КВЦПЗ.

Листи Держгеокадастру щодо можливості визначення цільового призначення земельної ділянки відповідно до КВЦПЗ носять виключно рекомендаційний характер, не можуть бути обов`язковими для прийняття рішення державними кадастровими реєстраторами при прийнятті рішення про внесення змін до ДЗК з приводу закріплення коду КВЦПЗ.

У той же час, посилання відповідача на те, що у спірних листах, які підписував позивач, останній не роз`яснив заявникам, тобто ПрАТ "Вторкольормет" та ТОВ "Аскента-Нафта" наслідків присвоєння коду 11.02, не знаходить свого нормативного підтвердження, оскільки вказані листи не несуть жодного юридичного наслідку, а мають тільки рекомендаційних характер.

Щодо застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ЗУ "Про державну службу" дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 67 ЗУ "Про державну службу", дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.

Проаналізувавши матеріали справи, а також доводи сторін суд приходиться до висновку, що позивач не вчиняв дисциплінарного проступку, у діях позивача не вбачається перевищення службових повноважень, а тому його протиправно притягнуто до дисциплінарної відповідальності та звільнено із займаної посади.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що наказ від 12.06.2020 №59-к "Про дисциплінарну відповідальність" та наказ від 28.07.2020 №90-к "Про звільнення ОСОБА_1 " є протиправними та підлягають скасуванню, а позивач поновленню на посаді начальника управління державного земельного кадастру Головного управління Держгеокадастру у місті Києві з 29 липня 2020 року.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Щодо вимог позивача стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, слід зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 235 КЗпП при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Згідно з ст. 27 Закону України Про оплату праці порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, відповідно до п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (далі - Порядок) обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

Працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку.

У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

При цьому, згідно з п. 5 Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Відповідно до листа Міністерства соціальної політики України від 29.07.2019 №1133/0/206-19 кількість робочих днів з 29.07.2020 по 28.12.2020 складає 106 днів (3+20+22+21+21+19).

Так, згідно довідки Головного управління Держгеокадастру у м. Києві від 10.09.2020 №8-26-0.6-3725/2-20 за останні 2 календарні місяці роботи (травень - червень 2020 року), заробітна плата позивача становить 50909,98грн. (33915,43грн.+16994,55грн.). У той же час середньоденний розмір заробітної плати позивача складав 551,10грн.

Відповідно середній заробіток за час вимушеного прогулу з 29 липня 2020 року по 28 грудня 2020 року складає 58 416,60грн. (106 днів * 551,10грн.).

Згідно з п.п. 2 та 3 ч. 1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць та поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Відтак, рішення суду в частині поновлення позивача на посаді з 29.07.2020 та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць підлягає негайному виконанню.

Підсумовуючи, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до висновку про те, що вимоги позивача є законними та обґрунтованими, такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням норм ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує на користь позивача здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 840,80грн. з бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у м. Києві.

У той же час, суд зазначає, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1681,60грн., що підтверджується квитанцією від 06.08.2020 №0.0.1792235523.1, однак, у зв`язку із тим, що позивачем заявлено одну позовну вимогу, яка підлягає сплаті судового збору, а за інші вимоги позивача звільнено від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір , інша частина судового збору у розмірі 840,80грн. буде повернута позивачу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір за його заявою.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у м. Києві від 12.06.2020 №59-к "Про дисциплінарну відповідальність".

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у м. Києві від 28.07.2020 №90-к "Про звільнення ОСОБА_1 ".

Поновити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) на посаді начальника управління державного земельного кадастру Головного управління Держгеокадастру у місті Києві з 29 липня 2020 року.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у місті Києві (м. Київ, 03150, вул. Велика Васильківська, 69, код ЄДРПОУ 39802366) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 29 липня 2020 року по 28 грудня 2020 року у розмірі 58 416,60грн. (п`ятдесят вісім тисяч чотириста шістнадцять гривень, 60 копійок).

Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) на посаді начальника управління державного земельного кадастру Головного управління Держгеокадастру у місті Києві з 29 липня 2020 року.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення з Головного управління Держгеокадастру у місті Києві (м. Київ, 03150, вул. Велика Васильківська, 69, код ЄДРПОУ 39802366) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за один місяць в розмірі 11 573,10грн. (одинадцять тисяч п`ятсот сімдесят три гривні, 10 копійок).

Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 2147-VIII, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Амельохін