Постанова

від 20.04.2021 по справі 640/18262/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/18262/20 Суддя (судді) першої інстанції: Амельохін В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів: Єгорової Н.М. та Чаку Є.В.,

за участю секретаря Бринюк Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 грудня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень, поновлення на посаді,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві (далі - відповідач) в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ від 12.06.2020 №59-к "Про дисциплінарну відповідальність";

- визнати протиправним та скасувати наказ від 28.07.2020 №90-к "Про звільнення ОСОБА_1 ";

- поновити ОСОБА_1 на роботі, на посаді начальника управління державного земельного кадастру Головного управління Держгеокадастру у місті Києві;

- стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за весь час вимушеного прогулу за період з 29.07.2020.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 грудня 2020 року позов було задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Доводи апелянта ґрунтуються на тому, що зміна цільового призначення земельної ділянки комунальної форми власності здійснюється з дотриманням певної процедури, відповідно до якої зміна цільового призначення земельної ділянки здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення на підставі рішення органу місцевого самоврядування у якому вказуються категорія та цільове призначення відповідної земельної ділянки.

Так, апелянт стверджує про те, що позивач займаючи керівну посаду у органі державної влади перебрав на себе повноваження органу місцевого самоврядування, та вийшов за межі наданих йому законом повноважень, що суд першої інстанції під час прийняття оскаржуваного рішення не взяв до уваги.

Крім того, вказує на передчасність висновків суду першої інстанції про наявність порушень Головним управлінням Держгеокадастру у м. Києві вимог Закону України Про державну службу під час звільнення ОСОБА_1 .

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з`явились в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи, 26 січня 2017 року ОСОБА_1 призначено на посаду начальника відділу обліку земель, підготовки та аналізу земельно-кадастрової інформації управління державного земельного кадастру Головного управління Держгеокадастру у місті Києві, як такого, що визначений переможцем конкурсу та присвоєно ранг державного службовця в межах категорії "Б".

17 квітня 2018 року ОСОБА_1 призначено на посаду начальника управління державного земельного кадастру Головного управління Держгеокадастру у м. Києві, як такого, що визначений переможцем конкурсу.

26 грудня 2019 року наказом №225-то Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру на ОСОБА_1 покладено також тимчасово виконання обов`язків начальника ГУ Держгеокадастру у м. Києві.

21 травня 2020 року наказом Головного управління Держгеокадастру у м. Києві №1-дс "Про порушення дисциплінарного провадження" порушено дисциплінарне провадження стосовно начальника управління державного земельного кадастру Головного управління Держгеокадастру у м. Києві - ОСОБА_1 та доручено дисциплінарній комісії з розгляду дисциплінарних справ Головного управління Держгеокадастру у місті Києві в повному обсязі визначити ступінь вини, характер і тяжкість дисциплінарного проступку.

12 червня 2020 року на підставі Подання від 29.05.2020 Головним управління Держгеокадастру у м. Києві видано Наказ №59-к "Про дисциплінарну відповідальність ОСОБА_1 ", пунктом 1 якого наказано: "Притягнути до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 , начальника управління державного земельного кадастру за вчинений ним дисциплінарний проступок, передбачений п. 7 ч. 2 ст. 65 ЗУ "Про державну службу" з першого дня виходу на роботу (після тимчасової непрацездатності)".

28 липня 2020 року Головним управлінням Держгеокадастру у м. Києві видано Наказ №90-к "Про звільнення ОСОБА_1 ", пунктом 1 якого наказано: "Звільнити ОСОБА_1 з посади начальника управління державного земельного кадастру 28 липня 2020 року за вчинення ним дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення на підставі пункту 4 частини першої ст. 87 ЗУ "Про державну службу".

Не погоджуючись з вказаними наказами позивач звернувся з даним позовом до суду.

За наслідком перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частина шоста статті 43 Конституції України гарантує громадянам захист від незаконного звільнення.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України Про державну службу від 10 грудня 2015 року №889-VIII (далі - Закон № 889-VIII), державний службовець зобов`язаний, зокрема: дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки; виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України.

За приписами статей 64 та 65 Закону № 889-VIII державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни у порядку, встановленому цим Законом.

Підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Відповідно до частини 1 статті 66 цього Закону до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.

Згідно з частинами 5 та 7 статті 66 Закону № 889-VII звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9-11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону.

За кожний дисциплінарний проступок до державного службовця може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

Відповідно до приписів частини 1 статті 67 Закону № 889-VII дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.

За змістом частин першої, десятої, одинадцятої статті 69 вказаного Закону для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія). Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення. Суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов`язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.

Рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення. У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення (частини перша, друга статті 77 Закону України Про державну службу ).

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 29 травня 2020 року за результатами розгляду дисциплінарної справи складено Подання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Головного управління Держгеокадастру у місті Києві щодо начальника управління державного земельного кадастру Головного управління Держгеокадастру у м. Києві ОСОБА_1 (далі - Подання).

У вказаному Поданні від 29.05.2020 у розділі "Кваліфікація дій ОСОБА_1 " зазначено наступне:

1) 05.02.2020 підготовлено та підписано лист №19-26-0.22-488/2-20, адресований ПАТ ВТОРКОЛЬОРМЕТ , відповідно до якого, всупереч попередньої позиці Головного управління (лист від 06.03.2019 № 29-26-0.2-1131/2-19) та позиції Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (лист від 01.03.2019 № 05702-4637) визначено код цільового призначення земельної ділянки, без дотримання положень абзацу другого частини першої статті 20 Земельного кодексу України (щодо зміни цільового призначення земельної ділянки за проектами землеустрою щодо їх відведення). Такі дії ОСОБА_1 також призводять до застосування нижчого коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки та зменшення більше ніж у двічі нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:69:256:0007, що може призвести до недоотримання бюджетом м. Києва орендної плати за земельну ділянки на суму 1330051,48 грн (з урахування строку дії договору оренди до квітня 2021 року)".

2) 25.02.2020 підготовлено та підписано лист № 19-26-0.22-811/2-20, адресований ТОВ АСКЕНТ-НАФТА , відповідно до якого, всупереч попередньої позиції Головного управління (лист від 15.08.2017 № 19-26-0.22-6601/2-17) та позиції Департаменту земельних органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (лист від 11.08.2017 № 05707-14105) визначено код цільового призначення земельної ділянки, без дотримання положень абзацу другого частини першої статті 20 Земельного кодексу України (щодо зміни цільового призначення земельної ділянки за проектами землеустрою щодо їх відведення). Такі дії ОСОБА_1 також призводять до застосування нижчого коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки та зменшення більше ніж у двічі нормативної грошової оцінки земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:66:044:0031, 8000000000:66:044:0032, що може призвести до недоотримання бюджетом м. Києва орендної плати за земельні ділянки на суму 2703323,28грн. (з урахування строку дії договору оренди до 2027 року)".

Так, згідно висновку дисциплінарної комісії - "За результатом розгляду дисциплінарної справи та у зв`язку з тим, що в матеріалах справи наявні докази, що свідчать про вчинення начальником управління державного земельного кадастру Головного управління Держгеокадастру у м. Києві ОСОБА_1 дисциплінарного проступку - перевищення службових повноважень, що не містить складу злочину або адміністративного правопорушення, яке є підставою, у відповідності до пункту 7 частини 2 статті 65 ЗУ "Про державну службу", для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, пропонуємо в.о. начальника Головного управління Держгеокадастру у м. Києві Олексію Рачинському застосувати дисциплінарне стягнення до начальника управління державного земельного кадастру Головного управління Держгеокадастру у м. Києві ОСОБА_1 у вигляді звільнення його з займаної посади".

Так, досліджуючи матеріали дисциплінарної справи, мотиви та висновки дисциплінарної комісії, колегія суддів дійшла висновку про їх необґрунтованість.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Відповідно до листа в.о. голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру №22-28-0.21-14279/2-16 від 09.09.2016 року, з метою забезпечення обліку земельних ділянок за видами цільового призначення та врегулювання питання приведення у відповідність Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Держкомзему від 23.07.2010 №548 (далі - КВЦПЗ), інформації про цільове призначення земельних ділянок у випадку наявності у Державному земельному кадастрі застарілої інформації з Українського класифікатора цільового призначення землі або відсутності інформації про підрозділ коду КВЦПЗ рекомендовано наступне.

При надходженні до державного кадастрового реєстратора від власника чи користувача земельної ділянки заяви про внесення змін до відомостей про неї за формою згідно з додатком 12 до Порядку ведення Державного земельного кадастру (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, електронного документа з визначеним цільовим призначенням земельної ділянки відповідно до КВЦПЗ та листа Головного управління Держгеокадастру у місті Києві за підписом керівника, який надається на запит власника, користувача земельної ділянки або розробника електронного документа з врахуванням матеріалів по формуванню земельної ділянки щодо можливості визначення цільового призначення земельної ділянки відповідно до КВЦПЗ, Державний кадастровий реєстратор вносить відповідні зміни відомостей про зареєстровану земельну ділянку.

Колегія суддів звертає увагу, що вказаним листом встановлено лише рекомендацію щодо можливості визначення цільового призначення земельної ділянки відповідно до КВЦПЗ.

Разом з тим, ГУ Держгеокадастру у м. Києві та Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київради (КМДА) не є правомочними особами, які здійснюють зміну цільового призначення земель.

Згідно пункту 67 Порядку встановлено, що внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру здійснюється виключно на підставі та відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр" та цього Порядку. Забороняється вимагати для внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру надання документів та здійснення дій, прямо не передбачених Законом України "Про Державний земельний кадастр".

Згідно з п. 116 Порядку внесення до Державного земельного кадастру відомостей (змін до них) про зареєстровану земельну ділянку, зазначених у пункті 24 цього Порядку, здійснюється шляхом внесення таких відомостей до відповідної Поземельної книги. У разі, коли до Державного земельного кадастру вносяться відомості (зміни до них) про зареєстровану раніше земельну ділянку, на яку, відповідно до цього Порядку Поземельна книга не відкривалася, такі відомості (зміни до них) вносяться до неї після її відкриття відповідно до пунктів 49 - 54 цього Порядку.

Відтак, вищевказані листи №19-26-0.22-488/2-20 та № 19-26-0.22-811/2-20 на запити заявників носять суто рекомендаційний характер, і не створюють юридичних наслідків в майбутньому.

Враховуючи вищевикладене, в діях ОСОБА_1 не вбачається наявність протиправної поведінки та настання у зв`язку із тим яких-небудь шкідливих наслідків, що в свою чергу виключає наявність складу дисциплінарного проступку та відповідно притягнення останнього до відповідальності за вчинення такого.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів погоджуються з висновком суду першої інстанції про те, що позивач не вчиняв дисциплінарного проступку, у діях позивача не вбачається перевищення службових повноважень, а тому його протиправно притягнуто до дисциплінарної відповідальності та звільнено із займаної посади.

Апелянт у своїй апеляційній скарзі посилається на те, що чинним законодавством не передбачено, що рішення про припинення державної служби, в тому числі і за вчинення державним службовцем категорії Б дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення приймається виключно суб`єктом призначення.

Так, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до п. 1 Положення про Головне управління Держгеокадастру у м. Києві, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 29.09.2016 №333, Головне управління Держгеокадастру у м. Києві є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане.

Згідно з абз. 8 п. 10 Положення про Головне управління Держгеокадастру у м. Києві, начальник Головного управління призначає на посади та звільняє з посад в установленому законодавством порядку державних службовців та працівників Головного управління, а керівників структурних підрозділів - за погодженням з Держгеокадастром.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, 09 червня 2020 року ГУ Держгеокадастру у м. Києві звернулося із листом до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру №21-26-0.9-2154/2-20, в якому просило погодити звільнення ОСОБА_1 із посиланням на п. п. 8 п. 10 Положення про Головне управління Держгеокадастру, затвердженого наказом Держгеокадастру від 17.11.2016 №308, а також на п. 4 ч. 1 ст. 87 ЗУ "Про державну службу".

Листом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 09.06.2020 №22-28-0.21-5244/2-20 було погоджено звільнення ОСОБА_1

30.06.2020 листом за №22-28-0.15-6029/2-20 за підписом голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру Лещенка Р. М., було відкликано вище вказаний лист №22-28-0.21-5244/2-20 про погодження звільнення ОСОБА_1 .

З огляду на вказане, суд першої інстанції вірно зазначив, що на час видачі наказу про звільнення ОСОБА_1 відповідного погодження Держгеокадастру не було.

Відтак, судом першої інстанції вірно відхилено доводи відповідача щодо того, що погодження з Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру взагалі не передбачено чинним законодавством.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що прийняте відповідачем доручення про погодження звільнення позивача з Держгеокадастром фактично спростовує доводи апеляційної скарги в цій частині.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів зауважує, що доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 грудня 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст постанови виготовлено 23.04.2021 року.