Постанова

від 17.12.2020 по справі 260/872/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2020 рокуСправа № 260/872/19 пров. № А/857/12846/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача - Качмара В.Я.,

суддів - Большакової О.О., Затолочного В.С.,

при секретарі судового засідання - Хомича О.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Державної авіаційної служби України на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 8 вересня 2020 року (суддя Рейті С.І., м.Ужгород) у справі за її позовом до ОСОБА_1 , Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Відділу містобудування та архітектури Ужгорожської районної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, - Закарпатське обласне комунальне підприємство Міжнародний аеропорт Ужгород , про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2019 року Державна авіаційна служби України (далі - Державіаслужба) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - ДАБІ), Відділу містобудування та архітектури Ужгорожської районної державної адміністрації (далі - Відділ) в якому просила:

зобов`язати виконати рішення позивача від 14.03.2019 року №153 (далі - Рішення);

зобов`язати ОСОБА_2 , знести самочинне будівництво за адресою: АДРЕСА_1 (далі - Адреса);

визнати протиправною бездіяльність Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради (далі - Управління) в частині не погодження об`єкта будівництва за Адресою та зобов`язати вчинити дії щодо погодження вищезазначеного будівництва;

визнати протиправними дії Управління щодо видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки по об`єкту будівництва за Адресою, та скасувати їх;

визнати протиправними дії Управління щодо видачі дозвільних документів на початок виконання будівельних робіт по об`єкту будівництва за Адресою, та скасувати їх.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 8 вересня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його оскаржив позивач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

В доводах апеляційної скарги, цитує відповідні висновки суду першої інстанції та вказує, що відповідач здійснює будівництво за Адресою без належних на те підстав, що є наслідком неправомірних дій Управління, яке видало останньому оскаржувані дозвільні документи на будівництво.

ОСОБА_1 у відзиві на апеляційну скаргу заперечує вимоги такої, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Розгляд справи просив проводити у його відсутності.

Інші відповідачі відзиву на апеляційну скаргу не подали, як і апелянт в судове засідання не надіслали своїх представників, а тому суд апеляційної інстанції відповідно до частини другої статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності належним чином повідомлених сторін.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не довів належними та обґрунтованими доказами заявлених у позові вимог.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з додержанням норм матеріального і процесуального права, з таких міркувань.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Рішенням, зобов`язано ОСОБА_2 негайно припинити будівництво за Адресою.

Відповідно до акта обстеження приаеродромної території аеродрому Ужгород (далі - Аеродром) щодо питань забудови, виявлення фактів будівництва без висновків експлуатанта аеродрому та Державіаслужби від 11.02.2019 № 01, при обстеженні приаеродромної території на предмет виявлення фактів будівництва з порушенням вимог Порядку погодження місця розташування та висоти об`єктів на приаеродромних територіях об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації, були здійснені виїзди на об`єкти будівництва, що ведуться без узгодження з експлуатантом аеродрому, провайдером аеронавігаційного обслуговування, без погодження Державіаслужби, серед забудовників/власників, зокрема, зазначено ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ); вид об`єкта: будівельний майданчик ЖК/Квадрат в АДРЕСА_1 .

Відповідно до містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва, затверджених Відділом 23.10.2017 №11/01-19 (далі - Містобудівні умови), вбачається, що такі видані на будівництво торгово-готельного комплексу по АДРЕСА_1 (далі - Об`єкт будівництва); замовник: Житлово-будівельний кооператив Квадрат (далі - ЖБК) в особі голови кооперативу ОСОБА_1 .

Також, з наявної в матеріалах справи копії дозволу на виконання будівельних робіт від 23.04.2018 ЗК 112181130554 (далі - Дозвіл), такий надано замовнику ЖБК.

Згідно частини третьої статті 69 Повітряного кодексу України (далі - ПК) визначення умов забудови, використання землі і споруд та здійснення діяльності, зазначеної в частині другій цієї статті, на приаеродромній території здійснюється органами місцевого самоврядування згідно із законом за погодженням з експлуатантом аеродрому та уповноваженим органом з питань цивільної авіації.

Частина четверта статті 69 ПК встановлює також обов`язок експлуатанта аеродрому або постійного злітно-посадкового майданчика чи уповноваженої ним особи доводити до відома відповідних органів місцевого самоврядування, на території здійснення повноважень яких знаходиться земельна ділянка, яка повністю чи частково належить до приаеродромної території, інформацію про розміри приаеродромної території. При цьому встановлено, що розмір приаеродромної території залежить від розмірів аеродрому та визначається авіаційними правилами України.

Одночасно згідно частини п`ятої статті 69 ПК передбачено, що для запобігання порушенню умов погодження, незаконному будівництву експлуатант аеродрому повинен здійснювати контроль за станом приаеродромної території.

Відтак, необхідною передумовою погодження органом місцевого самоврядування умов забудови, використання землі і споруд з експлуатантом аеродрому та уповноваженим органом з питань цивільної авіації є інформування експлуатантом аеродрому такого суб`єкта владних повноважень про розміри приаеродромної території.

З матеріалів справи видно, що Закарпатське обласне комунальне підприємство Міжнародний аеропорт Ужгород (далі - КП) повідомило Ужгородську міську раду (далі - Міська рада) про розміри приаеродромної території тільки 15.01.2019, скерувавши на адресу такого лист №27/01-15. Окрім того, відповідно до відомостей листа-відповіді Державіаслужби від 06.08.2019 на адвокатський запит представника відповідача інформація щодо погодження зон обмеження житлової забудови навколо Аеродрому з Міською радою в Державіаслужбі відсутня.

Отже, станом на день видачі Містобудівних умов (23.10.2017) - до органу місцевого самоврядування не була доведена інформація про розміри приаеродромної території.

Зазначені обставини вказують на відсутність протиправної бездіяльності Відділу щодо погодження умов забудови, використання землі і споруд та здійснення будівництва за Адресою з Державіаслужбою.

Частиною третьою статті 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (далі - Закон №3038-VI; в редакції, чинній на час видачі Містобудівних умов) встановлено, що містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі.

Згідно пункту 2.2 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст , затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства від 07.07.2011 №109 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 22.07.2011 за №912/19650; далі - Порядок 109; в редакції чинній станом на день виникнення спірних правовідносин), для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовником додаються: засвідчена в установленому порядку копія документа про право власності (користування) земельною ділянкою; ситуаційний план (схема) щодо місцезнаходження земельної ділянки (у довільній формі); викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; кадастрова довідка з містобудівного кадастру (у разі наявності); черговий кадастровий план (витяг із земельного кадастру - за умови відсутності містобудівного кадастру); фотофіксація земельної ділянки (з оточенням); містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об`єкта будівництва.

Відповідно до частин п`ятої, шостої статті 29 Закону№3038-VI розгляд заяви і надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх наданні здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом семи робочих днів з дня реєстрації заяви. Рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень приймається у разі невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Тобто, єдиною підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень згідно законодавчих норм, чинних на момент виникнення спірних правовідносин, була невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.

Порядком 109 передбачено, що до складу розділу Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки входять, в тому числі, відомості стосовно планувальних обмежень (зони охорони пам`яток культурної спадщини, зони охоронюваного ландшафту, межі історичних ареалів, прибережні захисні смуги, санітарно-захисні та інші охоронювані зони).

Таким чином, планувальні обмеження є складовою частиною містобудівних умов та обмежень та без врахування всіх передбачених законодавством вимог містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки не можуть вважатися такими, що відповідають вимогам законодавства.

Приймаючи рішення з приводу правомірності дій органу місцевого самоврядування щодо видачі оскаржених Містобудівних умов суд першої інстанції вірно вказав на те, що на момент видачі оскаржених Містобудівних умов до відома органу місцевого самоврядування не було доведено інформацію про розміри приаеродромної території, тому суд не може самостійно робити припущення про те, що Відділу очевидно було відомо, що земельна ділянка за Адресою знаходиться у межах приаеродромної території КП.

З огляду на вказане, позовні вимоги до Відділу задоволенню не підлягають.

У статті 37 Закону №3038-VIVI (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України Про оцінку впливу на довкілля , підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Механізм набуття права на виконання підготовчих робіт унормований положеннями Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466 (далі - Порядок №466, в редакції чинній на час виникнення спірних відносин).

Пунктами 27, 28 Порядку №466 передбачено, що дозвіл видається на безоплатній основі відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю за формою, наведеною у додатку 9 до цього Порядку.

Замовник (його уповноважена особа) подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних та дозвільних процедур у будівництві до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю заяву про отримання дозволу за формою, наведеною у додатку 10 до цього Порядку.

До заяви додаються:

копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію (крім випадків, визначених пунктом 7 цього Порядку);

копія розпорядчого документа щодо комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду у разі здійснення комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності (замість копії документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою);

проектна документація на будівництво, розроблена та затверджена в установленому законодавством порядку;

копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, або згода його власника, засвідчена у встановленому законодавством порядку, на проведення будівельних робіт у разі здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту;

копії документів про призначення осіб, відповідальних за виконання будівельних робіт, та осіб, які здійснюють авторський і технічний нагляд;

інформація про ліцензію, що дає право на виконання будівельних робіт, та кваліфікаційні сертифікати.

Згідно пункту30 Порядку №466 підставою для відмови у видачі дозволу є:

неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу такого дозволу;

невідповідність поданих документів вимогам законодавства;

виявлення недостовірних відомостей у поданих документах.

Таким чином, за наведеного правового регулювання, функції органу ДАБІ при наданні дозволу на виконання відповідних підготовчих робіт зводяться виключно до перевірки повноти даних, зазначених в заяві на його видання, разом з тим, чинне на момент видачі Дозволу законодавство не передбачало права органу ДАБІ вимагати надання будь-яких інших документів або ж перевіряти інші відомості, за наявності чинних Містобудівних умов.

З огляду на вищезазначене, суд не вбачає в діях ДАБІ щодо видачі Дозволу жодних порушень чинного законодавства, а тому позовна вимоги про його скасування задоволенню не підлягає.

Як вбачається зі змісту статті 376 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Необхідною умовою для визнання будівництва самочинним є, в першу чергу, наявність певного збудованого або такого, що перебуває в процесі будівництва, предмета матеріального світу.

Позивачем, з метою доведення факту здійснення ОСОБА_1 , будівництва за зазначеною Адресою без погодження уповноваженого органу, долучено Акт.

Разом з тим, апелянтом не надано жодних доказів на підтвердження факту здійснення будівельних робіт за Адресою.

Рішення прийнято виключно на підставі відомостей Акта складеного комісією за участю експлуатанта аеродрому.

Крім того, як видно із долучених до відзиву на позовну заяву інформаційних довідок з Державного реєстру прав на нерухоме майно ОСОБА_1 не є власником чи користувачем жодних об`єктів нерухомого майна та/або земельних ділянок за Адресою.

Відтак вимога про зобов`язання виконати Рішення та знести будівництво за Адресою до задоволення не підлягає.

З огляду на викладене, оскільки позивачем-апелянтом не доведено протиправності дій відповідачів щодо погодження об`єкта будівництва за Адресою, видачі Містобудівних умов, Дозволу, не надано доказів безпосереднього здійснення (продовження) будівництва всупереч Рішенню, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову Державіаслужби.

Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної авіаційної служби України залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 8 вересня 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС.

Суддя-доповідач В. Я. Качмар судді О. О. Большакова В. С. Затолочний Повне судове рішення складено 28 грудня 2020 року.