ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 550/1351/20 Номер провадження 11-сс/814/1089/20Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2020 року м. Полтава
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду в складі:
головуючогосудді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з секретарем
судового засідання ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
представника
власника майна ОСОБА_7
представника
володільця майна адвоката ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження за апеляційною скаргою прокурора Чутівського відділу Кобеляцької місцевої прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Чутівського районного суду Полтавської області від 26.11.2020, -
В С Т А Н О В И Л А :
26.11.2020 слідчим суддею Чутівського районногосуду Полтавськоїобласті відмовленов задоволенні клопотання слідчого СВ Чутівського ВП Карлівського ГУНП в Полтавській області ОСОБА_9 , погодженого з прокурором Чутівського відділу Кобеляцької місцевої прокуратури Полтавської області ОСОБА_6 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, поданого в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020170350000262 від 22.10.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 240 КК України.
Тимчасово вилучене 23.11.2020 в ході огляду майно, а саме - дизельний генератор в корпусі жовтого кольору, на якому мається напис EnergoUnit, DVAS 165 E постановлено повернути власнику майна - ТОВ «ЕНЕРЕОЮНІТ УКРАЇНА» або володільцю майна - ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ГОРНОВИДОБУВНА КОМПАНІЯ».
Тимчасово вилучене 23.11.2020 в ході огляду майно, а саме - дизельний генератор в корпусі синього кольору, на якому мається напис: серійний номер G 110 K 1400 9838, рік випуску 2014, модель G 110 K постановлено повернути власнику майна - ФОП ОСОБА_10 або володільцю майна - ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ГОРНОВИДОБУВНА КОМПАНІЯ».
Приймаючи таке судове рішення слідчий суддя зазначив, що огляд, проведений 23.11.2020 на земельних ділянках, які належать ТОВ «ЗЕЛЕНД», до постановлення ухвали слідчого судді про надання дозволу на огляд, в ході якого було вилучено майно, на яке слідчий, за погодженням із прокурором, у клопотанні просить накласти арешт не було легалізовано, а також те, що у разі відмови у легалізації огляді, всі отримані внаслідок такого огляду докази є недопустимими, а тому слідчий суддя дійшов висновку про відсутність правових підстав для накладення арешту на зазначене вище тимчасово вилучене майно.
Не погоджуючись із ухвалою слідчого судді, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді Чутівського районного суду Полтавської області від 26.11.2020 скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого СВ Чутівського ВП Карлівського ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_9 про накладення арешту на майно за матеріалами кримінального провадження № 12020170350000262від 22.10.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 240 КК України. Накласти арешт на майно, а саме: дизельний генератор в корпусі жовтого кольору, на якому мається напис EnergoUnit, DVAS 165 E; дизельний генератор в корпусі синього кольору, на якому мається напис: серійний номер G 110 K 1400 9838, рік випуску 2014, модель G 110 K, які належать ТОВ «ЕНЕРЕОЮНІТ УКРАЇНА» та фактично використовувалися ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ГОРНОВИДОБУВНА КОМПАНІЯ».
Свої вимоги апелянт мотивує тим, що слідчим суддею не враховано те, що в кримінальному провадженні є достатньо даних вважати, що дані дизельні генератори, які виявлено в ході огляду місця події є знаряддями вчинення злочину та є речовими доказами у даному кримінальному провадженні у зв`язку з чим є всі підстави вважати, що на дане майно необхідно накласти арешт.
Крім того, прокурор просе врахувати загрозу втрати речових доказів шляхом їх перевезення в іншу місцевість, приховування, а також подальше протиправне відчуження до розгляду справи по суті, що позбавить державу реального відшкодування завданих збитків; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна, а саме те, що арешт майна хоча певним чином і ускладнює господарську діяльність володільців майна, однак не позбавляє їх можливості в подальшому.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, думку прокурора ОСОБА_6 , який просив задовольнити апеляційну скаргу з підстав в ній наведених, представника володільця майна ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ГОРНОВИДОБУВНА КОМПАНІЯ» - адвоката ОСОБА_8 та представника представництва «ОНУР ТААХХУТ ТАШИМАДЖИЛИК ІНШААТ ТІДЖАРЕТ ВЕ САНАЇ АНОНІМ ШИРКЕТІ», які, посилаючись на законність судового рішення слідчого судді, просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов наступного висновку.
У відповідності до вимог ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно з вимогамист. 370 КПК Українисудове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час розгляду та оціненими судом відповідно достатті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Під час апеляційного перегляду встановлено, що 22.10.2020 до Чутівського ВП ГУНП в Полтавській області надійшло депутатське звернення народного депутата України ОСОБА_11 (посв. №350) про те, що до останнього звернувся голова Зеленківської сільської ради Чутівського району Полтавської області ОСОБА_12 з повідомленням про те, що на земельній ділянці, яка знаходиться в межах Зеленківської сільської ради Чутівського району Полтавської області невідомі особи незаконно здійснюють видобуток піску (а.м.с.п. 4-5).
На підставі обставин, викладених у зазначеному депутатському зверненні, 22.10.2020 до ЄРДР за №12020170350000262 було внесено відомості, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 240 КК України (а.м.с.п. 3).
23.11.2020,в ходіпроведення досудовогорозслідування укримінальному провадженні,внесеному доЄРДР від22.10.2020,було проведеноогляд земельнихділянок зкадастровими номерами 5325481600:00:001:0406;5325481600:00:001:0407; 5325481600:00:001:0419; 5325481600:00:001:0417; 5325481600:00:001:0415; 5325481600:00:001:0408; 5325481600:00:001:0412; 5325481600:00:001:0405; 5325481600:00:001:0410; 5325481600:00:001.0409; 5325481600:00:001:0418; 5325481600:00:001:0414, які розташовані на території Зеленківської сільської ради Чутівського району Полтавської області, за межами населеного пункту, що підтверджується протоколом огляду місця події від 23.11.2020 (а.м.с.п. 9-10).
Згідно довідокз Державногореєстру речовихправ нанерухоме майнота Реєструправ власностіна нерухомемайно,Державного реєструІпотек,Єдиного реєструзаборон відчуженняоб`єктівнерухомого майнащодо об`єктанерухомості від24.11.2020№№233881573,233871519,233883346,233882150,233883508,233881858,233882473, 233882306, 233883005, 233883664, 233882819, 233883189, зазначені вище земельні ділянки належать ТОВ «ЗЕЛЕНД» на праві приватної власності (а.м.с.п. 20-32).
З протоколів огляду місця події від 23.11.2020 вбачається, що об`єктами огляду були відкрита місцевість, а саме земельна ділянка, яка знаходиться в межах Зеленківської сільської ради Чутівського району Полтавської області та дизельні генератори, які під час огляду було виявлено та вилучено, а саме:
-дизельний генератор в корпусі жовтого кольору, на якому мається напис: EnergoUnit, DVAS 165 Е;
- дизельний генератор в корпусі синього кольору, на якому мається напис: серійний номер G 110 К 1400 9838, рік випуску 2014, модель G 110 K.
З протоколу огляду місця події від 23.11.2020, об`єктом огляду якого були дизельні генератори, також вбачається, що вказані вище дизельні генератори оглянуто, опечатано бирками та вилучені як речові докази у зв`язку з тим, що зазначені транспортні засоби є знаряддями кримінально протиправних дій, проте залишено на місці події під цілодобову охорону працівників поліції Чутівського ВГ1 ГУНИ в Полтавській області, оскільки їх транспортування до Чутівського ВП неможливе (а.м.с.п. 15-16).
23.11.2020 слідчим СВ Чутівського ВП Карлівського ВП ГУНП в Полтавській області визнано та приєднано до матеріалів кримінального провадження як речові докази два дизельні генератори. Дані речові докази залишено на місці події під цілодобову охорону працівників поліції Чутівського ВП ГУНП в Полтавській області у зв`язку з неможливістю транспортування даних транспортних засобів до Чутівського ВП ГУНП в Полтавській області, що підтверджується постановою про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 23.11.2020 (а.м.с.п.17).
Згідно договору оренди обладнання №3620/165 від 01.07.2020 та додатку №1 до договору оренди обладнання №3620/165 від 01.07.2020. дизельний генератор в корпусі жовтого кольору, на якому мається напис EnergoUnit DVAS 165 Е належить ТОВ «ЕНЕРГОЮНІТ УКРАЇНА», код ЄДРПОУ 43330112 (орендодавець) та переданий в оренду строком на 365 календарних дні ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ГОРНОВИДОБУВНА КОМПАНІЯ», код ЄДРПОУ 19431145 (орендар).
Згідно договору оренди №21-07/2020 від 21.07.2020 дизельний генератор в корпусі синього кольору, на якому мається напис: серійний номер G 110 K 1400 9838, рік випуску 2014, модель G 110 К належить ФОП ОСОБА_10 , ІН3348505596 (орендодавець) та переданий в оренду ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ГОРНОВИДОБУВНА КОМПАНІЯ», код ЄДРПОУ 19431145 (орендар) на строк до 31.12.2020.
24.11.2020 слідчий Чутівського ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_9 , за погодженням з прокурором Чутівського відділу Кобеляцької місцевої прокуратури Полтавської області ОСОБА_6 , звернувся до слідчого судді з клопотанням, в якому просив накласти арешт на вказане вище тимчасово вилучене майно шляхом заборони їх користування, розпорядження та відчуження та доручити його зберігання на території Чутівського ВП ГУНП в Полтавській області до завершення проведення досудового розслідування (а.м.с.п. 1-2).
26.11.2020 слідчим суддею Чутівського районного суду Полтавської області відмовлено в задоволенні клопотання слідчого та постановлено повернути тимчасового вилучене майно власнику майна або володільцю майна (а.м.с.п. 76-81).
З таким висновком погоджується і колегія суддів з огляду на наступне.
Частиною першою, пунктом 7 частини другої статті 131 КПК України встановлено, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи забезпечення цього провадження, в тому числі арешт майна.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст.94,132,173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року будь-яке втручання у права особи передбачає необхідність сукупності таких умов: втручання повинне здійснюватися «згідно із законом», воно повинне мати «легітимну мету» та бути «необхідним у демократичному суспільстві».
Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до п.1 ч. 2ст. 170 КПК Україниарешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно з ч. 3ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст.98 КПК України.
Відповідно дост. 98 КПК Україниречовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Приписами частини третьої статті 132 КПК України передбачено, що для застосування заходів забезпечення кримінального провадження слідчий, прокурор має довести, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;потреба досудового розслідування виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.
Вказані положення корелюють із частиною другою статті 171 КПК України, в якій зазначено, щоу клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.
Позиція слідчого, прокурора щодо необхідності арешту майна має ґрунтуватись на відповідних доказах, на підставі яких в силу частини першої статті 84 КПК України слідчий суддя встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Згідно з вимогамист. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отриманні у передбаченомуКПК Українипорядку.
Положеннями частини першої статті 94 КПК України на слідчого суддю покладається обов`язок оцінки кожного доказу з точки зору, в тому числі допустимості, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Слід зазначити, що положеннями статті 3 КПК України на слідчого суддю покладено обов`язок контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, при цьому, окреслено межі такого захисту діяти в порядку, передбаченому КПКУкраїни.
Водночас при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Судом встановлено, що майно, на яке у клопотанні слідчий, за погодженням із прокурором, просить накласти арешт, є тимчасово вилученим майном, яке було вилучене 23.11.2020 в ході проведення огляду земельних ділянок з кадастровими номерами 5325481600:00:001:0406; 5325481600:00:001:0407; 5325481600:00:001:0419; 5325481600:00:001:0417; 5325481600:00:001:0415; 5325481600:00:001:0408; 5325481600:00:001:0412; 5325481600:00:001:0405; 5325481600:00:001:0410; 5325481600:00:001:0418: 5325481600:00:001:0409; 5325481600:00:001:0414, які належать ТОВ «ЗЕЛЕНД».
Огляд вказаних вище земельних ділянок було проведено 23.11.2020 до постановлення слідчим суддею ухвали про надання дозволу на огляд зазначених земельних ділянок в порядку, визначеному ч. З ст. 233 КПК України.
24.11.2020 слідчим суддею Чутівського районного суду Полтавської області в задоволенні клопотання про надання дозволу на проведення 23.11.2020 огляду володіння особи, поданого в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.10.2020р. за №12020170350000262 відмовлено (а.м.с.п. 66-67).
Частиною 1 статті 167 КПК України визначено, що тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
За ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Згідно ч. 1 та 2 ст. 237 КПК України з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів. Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.
Згідно ч. 1 ст. 233 КПК України ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених частиною третьою цієї статті.
У відповідності до положень ч. 3 ст. 233 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення. У такому разі прокурор, слідчий, дізнавач за погодженням із прокурором зобов`язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися до слідчого судді із клопотанням про проведення обшуку. Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогамистатті 234цього Кодексу, перевіряючи, крім іншого, чи дійсно були наявні підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді. Якщо прокурор відмовиться погодити клопотання слідчого, дізнавача про обшук або слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про обшук, встановлені внаслідок такого обшуку докази є недопустимими, а отримана інформація підлягає знищенню в порядку, передбаченомустаттею 255цього Кодексу.
Таким чином, враховуючи, що у відповідності до зазначених норм кримінального процесуального закону ті обставини, що майно, про арешт якого слідчий ставить питання, було вилучено під час огляду, проведеного на підставі ч. 3ст. 233 КПК України, тобто без ухвали слідчого судді, та на момент розгляду клопотання слідчого, дозволу на відповідну слідчу дію надано не було, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді місцевого суду щодо відсутності правових підстав для накладення арешту на майно.
Як вбачається з ухвали слідчого судді, наведені в клопотанні слідчого підстави для накладення арешту на майно, належним чином перевірені слідчим суддею, при цьому, були з`ясовані всі обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.
Перевіряючи правові підстави для накладення арешту на майно, слідчий суддя, діючи у відповідності до вимог КПК України, оцінив допустимість доказів до тих меж, за яких це дало йому підстави встановити недоведеність зазначених у клопотанні слідчим обставин та фактів, та, у свою чергу, дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для накладення арешту на майно в межах даного кримінального провадження.
За таких обставин, слідчим та прокурором не доведено наявності законних підстав для накладення арешту на вилучене в ході огляду майно, що, у свою чергу спростовує як доводи клопотання слідчого, так і доводи апеляційної скарги.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді в матеріалах судового провадження і зі змісту апеляційної скарги колегією суддів не встановлено.
Враховуючи встановлені обставини та відповідні їм правовідносини, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.376, 404,405,407,422 КПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу прокурора Чутівського відділу Кобеляцької місцевої прокуратури ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Чутівського районного суду Полтавської області від 26.11.2020 без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СУДДІ:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
Суд | Полтавський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 21.12.2020 |
Оприлюднено | 14.02.2023 |
Номер документу | 93889368 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про арешт майна |
Кримінальне
Полтавський апеляційний суд
Корсун О. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні