Рішення

від 21.12.2020 по справі 188/1296/20

ПЕТРОПАВЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 188/1296/20

Провадження № 2/188/443/2020

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2020 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Ніколаєвої І.К.,

з участю секретаря судового засідання Фесик Ю.В.

за участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ПП Комунальщик-2 в особі директора Гелетчук Антоніни Петрівни до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, -

в с т а н о в и в:

До суду з позовом про захист честі, гідності та ділової репутації звернулось ПП Комунальщик-2 в особі директора Гелетчук Антоніни Петрівни до ОСОБА_2 .

В обґрунтування позову вказали, що 03 серпня 2020 року Першотравенським міським судом Дніпропетровської області відповідача ОСОБА_2 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-1 КУпАП, за те, що 09 червня 2020 року він на своїй сторінці в соціальній мережі Fасеbоок виклав повідомлення про захворювання працівника ПП Комунальщик-2 короновірусною інфекцією СОVID-19, що є недостовірною інформацією, чим поширив інформацію, що мала викликати паніку серед населення. Рішення набрало законної сили. Зазначене повідомлення є таким, яке й на сьогодні порочить честь, гідність та ділову репутацію ПП Комунальщик-2 . У повідомленні було зазначене: В ПП "Комунальщик-2" в Першотравенську зафіксований 1 випадок зараження СОVID - 19, трьох робітників відправлено на самоізоляцію... Дана інформація як завжди замовчується... Зазначена інформація викликала негатив з боку мешканців житлових багатоповерхових будинків, які обслуговуються їх підприємством, у зв`язку з загальною панікою населення щодо цього захворювання до них тривалий час боялися заходити відвідувачі для вирішення своїх побутових проблем, сплати послуг тощо. Навіть після судового засідання ОСОБА_2 не видалив зазначену інформацію зі своєї сторінки в соціальній мережі Fасеbоок та жодним чином не вибачився, хоча йому було надано для огляду копії документів: направлення № 36 від 05 червня 2020 року на проведення епідеміологічного обстеження (розслідування) з метою збору інформації в ПП Комунальщик-2 , довідки про проведення дезінфекції за нарядом № 66 від 05 червня 2020 року та результат аналізу № 4848 на виявлення СОVID - 19 від 09 червня 2020 року, за результатами якого вірусу не виявлено.

На підставі викладеного, керуючись постановою Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року Про судову практику розгляду цивільних справ про захист гідності та честі фізичної особи, а також репутації фізичної та юридичної особи ч.І, 2 ст.30 Закону України Про інформацію , ст.ст.91, 94, 201, 277, 297, 299 Цивільного кодексу України, ст.ст.4, 27, 83, 175-177 ЦПК України, позивач звернувся до суду з даним позовом з метою захисту його порушеного права.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала та обґрунтувала позовні вимоги, прохає задовольнити позов у повному обсязі. Пояснила, що до цього часу вказана недостовірна інформація не видалена зі сторінки відповідача у соціальній мережі. Не заперечує проти винесення по справі заочного рішення через повторну неявку в судове засідання відповідача.

Відповідач, будучі повідомлений належним чином, двічі у судове засідання не з`явився, про причину неявки суд не повідомив, не звернувся до суду з заявою про перенесення слухання справи.

Вислухавши пояснення позивача, вивчивши і проаналізувавши надані позивачами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволенню позову з наступних підстав.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі ст. 4 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з ч. 4 ст. 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростувати недостовірну інформацію про себе, а також право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України вимоги громадян або організацій про спростування опублікованих засобами масової інформації відомостей, що не відповідають дійсності та ганьблять честь і гідність особи, розглядаються судами й у тому разі, коли ця особа попередньо не зверталася до органів масової інформації щодо спростування зазначених відомостей.

Судом встановлено, що 03 серпня 2020 року Першотравенським міським судом Дніпропетровської області відповідача ОСОБА_2 , було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-1 КУпАП, за те, що 09 червня 2020 року він на своїй сторінці в соціальній мережі Fасеbоок виклав повідомлення про захворювання працівника ПП Комунальщик-2 короновірусною інфекцією СОVID-19, порушник визнав себе повністю винним, щиро розкаявся. Постанова суду набрала законної сили 14.08.2020 року, що підтверджується копією постанови ( а.с.10).

Частина 5 ст. 82 ЦПК України вказує, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.3 ст. 277 ЦК України негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного.

Отже, обов`язок позивача у даній цивільній справі довести лише сам факт поширення відомостей, що його ганьблять, особами, до яких пред`явлено позов. Крім того, позивач має право подати докази невідповідності дійсності таких відомостей.

Таким чином, обов`язок доведення того, що поширені відомості відповідають дійсності, покладається на відповідача.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Позивачем надані докази яки повністю підтверджує факт розміщення недостовірної інформації в соціальній мережі на своїй сторінці відповідачем яка порочить гідність і честь позивача.

Статтею 47 Закону України Про інформацію встановлено, що однією з підстав відповідальності за порушення законодавства про інформацію є поширення відомостей, що не відповідають дійсності, ганьблять честь і гідність особи.

Згідно з пунктом 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року № 1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації, тобто в даному випадку відповідач.

Відповідно до статей 94, 277 ЦК фізична чи юридична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. При цьому суди повинні враховувати такі відмінності: а) при спростуванні поширена інформація визнається недостовірною, а при реалізації права на відповідь - особа має право на висвітлення власної точки зору щодо поширеної інформації та обставин порушення особистого немайнового права без визнання її недостовірною; б) спростовує недостовірну інформацію особа, яка її поширила, а відповідь дає особа, стосовно якої поширено інформацію. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Таким чином, юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин:

а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб;

б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача;

в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності;

г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Обов`язковою умовою для визнання судом інформації недостовірною є невідповідність такої інформації дійсності.

В інформації, яку просить спростувати позивач, містяться неправдиві відомості про захворювання працівника ПП Комунальщик-2 короновірусною інфекцією СОVID-19, що є недостовірною інформацією і викликала паніку серед населення.

Недостовірність інформації підтверджується доказами наданими позивачем, а саме: направленням № 36 від 05 червня 2020 року на проведення епідеміологічного обстеження (розслідування) з метою збору інформації в ПП Комунальщик-2 , довідкою про проведення дезінфекції за нарядом № 66 від 05 червня 2020 року та результатом аналізу № 4848 на виявлення СОVID - 19 від 09 червня 2020 року, за результатами якого вірусу не виявлено.

Таким чином, у даному конкретному випадку, аналізуючи інформацію, яка розповсюджена відповідачем, визначаючи її характер та мету суд вважає, що дана інформація є недостовірною.

Задовольняючі позовні вимоги частково суд керується ст..16 ЦК України та ст. 277 ЦК України якими не передбачено такого способу захисту порушених цивільних прав як вибачення відповідачів у справі за розповсюдження недостовірної інформації, що принижує честь і гідність позивача, тому в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ст.141 ЦПК України суд присуджує з відповідача на користь позивача документально підтверджені платіжним дорученням № 4592 від 17.09. 2020 року, що міститься в матеріалах справи, судові витрати в розмірі 840 гривень 80 копійок за сплату судового збору (а.с.1).

На підставі викладеного, ст.ст.32, 34, 62, 124 Конституції України, ст. ст. 15, 16, 277 ЦК України, ст.ст. 5, 44 Закону України Про інформацію , керуючись ст.ст. 4, 10, 13, 81, 141. 263.265.280-289 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ПП Комунальщик-2 в особі директора Гелетчук Антоніни Петрівни до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації задовольнити частково.

Визнати недостовірною та такою, що принижує честь і гідність ПП Комунальщик-2 інформацію, поширену ОСОБА_2 на його сторінці в соціальній мережі Facebook ( ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо повідомлення про захворювання працівника ПП Комунальщик-2 короновірусною інфекцією СОVID - 19.

Зобов`язати ОСОБА_2 спростувати недостовірну інформацію, поширену його сторінці в соціальній мережі Facebook ( ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо повідомлення про захворювання працівника ПП Комунальщик-2 короновірусною інфекцією СОVID - 19 шляхом розміщення відповідного посту на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook (https://www.facebook.com/profile.php?id=100021403790976).

Зобов`язати ОСОБА_2 видалити недостовірну інформацію, поширену його сторінці в соціальній мережі Facebook ( ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо повідомлення про захворювання працівника ПП Комунальщик-2 короновірусною інфекцією СОVID - 19.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПП Комунальщик - 2 ЄРДПОУ 35284575, юридична адреса: вул.. Ювілейна, будинок 13, м. Першотравенськ , Дніпропетровської області судові витрати в сумі 840 ( вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, особам, які брали участь у справі, але не були присутні під час його проголошення, в той же строк після отримання копії.

Суддя І. К. Ніколаєва