Рішення

від 17.12.2020 по справі 426/6633/20

СВАТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 426/6633/20

РІШЕННЯ

іменем України

17 грудня 2020 року м.Сватове

Сватівський районний суд Луганської області у складі:

головуючого - судді Бабічевої Л.П.,

за участю секретаря судового засідання - Діброви А.О.,

представника відповідача - адвоката Гашинського М.А.,

третьої особи - державного реєстратора Сватівської міської ради Ляшової Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Сватове цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Селянського (фермерського) господарства Любава про скасування рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - державний реєстратор Сватівської міської ради Ляшова Наталія Михайлівна, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача про скасування рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько - ОСОБА_2 , якому належала земельна ділянка сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 4424081500:03:005:0032, площею 6,1146 га, розташована за адресою: Луганська обл., Сватівський р-н, с/рада Ковалівська. Після набуття права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, він дізнався про те, що 28 вересня 2004 року його батьком та відповідачем був підписаний договір оренди вказаної земельної ділянки. Державна реєстрація права оренди за вищевказаним договором була здійснена відповідачем лише 20 березня 2020 року. Укладаючи договір оренди земельної ділянки від 28 вересня 2004 року, сторони не узгодили необхідні істотні умови, передбачені ст.15 Закону України Про оренду землі , договір оренди від 28 вересня 2004 року є неукладеним, а тому державний реєстратор повинен був відмовити в державній реєстрації договору оренди. Зокрема, строк дії договору оренди в договорі - 49 років, не співпадає зі строком оренди, який зазначений у Державному реєстрі - 50 років. На дату державної реєстрації права оренди державний реєстратор не врахував, що власником земельної ділянки є інша особа, ніж вказана в договорі оренди - позивач ОСОБА_1 , як спадкоємець померлого ОСОБА_2 , тому дії державного реєстратора також є неправомірними.

Позивач просить визнати неправомірним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яке прийнято ОСОБА_3 , державним реєстратором Сватівської міської ради Луганської області про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, кадастровий номер 4424081500:03:005:0032, площею 6,1146 га, розташованої за адресою: Луганська обл., Сватівський р-н, с/рада Ковалівська, за орендарем СФГ Любава , скасувати відповідний запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 36082907 про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, кадастровий номер 4424081500:03:005:0032, площею 6,1146 га, розташованої за адресою: Луганська обл., Сватівський р-н, с/рада Ковалівська, за орендарем СФГ Любава .

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином ( а.с. 111), у позові зазначив про розгляд справи без його участі (а.с. 5).

Представник відповідача селянського (фермерського) господарства Любава - адвокат Гашинський М.А. у судовому засіданні позов не визнав, вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню та надав пояснення аналогічні викладеним у відзиві на позову заяву (а.с. 82-83), а саме, що державна реєстрація вказаного договору оренди землі здійснена 29 вересня 2004 року відповідно до вимог законодавства чинного на той час, а державним реєстратором Сватівської міської ради Ляшовою Г.М. не здійснювалась державна реєстрація речового права на нерухоме майно, а було здійснено перенесення відомостей про реєстрацію по заявочному принципу з паперового до електронного реєстру, що відповідає вимогам законодавства.

Третя особа - державний реєстратор Сватівської міської ради Ляшова Н.М. у судовому засіданні пояснила, що уповноважена особа СФГ Любава звернулася для внесення вже зареєстрованого права оренди земельної ділянки до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно . Відповідно до частини 3 статті 29 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - державна реєстрація речових прав на земельну ділянку, набутих та оформлених в установленому порядку до 1 січня 2013 року, проводиться без подання заявником документа, на підставі якого набуто речове право, за умови наявності інформації про зареєстровану земельну ділянку в Державному земельному кадастрі, у тому числі перенесеної із Державного реєстру земель, документів, що відповідно до законодавства, яке діяло до 1 січня 2013 року, посвідчували право власності або право користування землею (земельними ділянками), а також книг записів (реєстрації) таких документів. Інформація в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію іншого речового права містить відомості про реєстрацію такого права набутого до 01.01.2013 року - право оренди було зареєстровано в Державному реєстрі земель 29.09.2004 року за номером 040441700086. На підставі діючого законодавства було здійснено перенесення даних про право оренди на земельну ділянку з Державного реєстру земель до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. При цьому правильність договору не перевіряється. Вважає позов необґрунтованим.

Ухвалою Сватівського районного суду Луганської області від 31 липня 2020 року було відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче судове засідання та витребувано від державного реєстратора Сватівської міської ради Ляшової Н.М. копію договору оренди землі від 28.09.2004, укладеного між ОСОБА_2 і СФГ Любава та копії документів, наявні у реєстраційній справі щодо реєстрації оренди земельної ділянки, кадастровий номер 4424081500:03:005:0032 (а.с. 26).

Ухвалою Сватівського районного суду Луганської області від 26 жовтня 2020 року було закрито підготовче провадження по цивільній справі, справу призначено до судового розгляду по суті, до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору залучено державного реєстратора Сватівської міської ради Ляшову Наталію Михайлівну, із учасників справи вилучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Сватівську міську раду (а.с. 104-105).

Суд, вислухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що батьком позивача ОСОБА_1 є ОСОБА_2 , що підтверджено копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 18 грудня 1974 року (а.с. 21).

Згідно держаного акту на право власності на земельну ділянку Серії ЛГ №062321 від 10.02.2004 р. батьку позивача - ОСОБА_2 на праві власності належала земельна ділянка, розташована на території Ковалівської сільської ради Сватівського району Луганської області, кадастровий номер 4424081500:03:005:0032 ( а.с. 60).

Батько позивача - ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та після його смерті позивач ОСОБА_1 набув в порядку спадкування за заповітом право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 4424081500:03:005:0032, площею 6,1146 га, розташовану за адресою: Луганська область, Сватівський район, Ковалівська сільська рада, яка належала спадкодавцю на підставі Держаного акту на право власності на земельну ділянку Серії ЛГ №062321 від 10.02.2004 р., що підтверджено копією свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 27 вересня 2017 року, зареєстрованого в реєстрі за №1918, виданого приватним нотаріусом Волноваського районного нотаріального округу Донецької області (а.с. 22, 23).

Право власності на успадковану земельну ділянку зареєстроване за позивачем ОСОБА_1 27.09.2017 року, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 210775460 від 29.05.2020 року (а.с. 9) та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 98584586 від 27.09.2017 (а.с. 24).

За життя батько позивача - ОСОБА_2 уклав з СФГ Любава договір оренди землі від 28 вересня 2004 року, предметом договору є вищевказана земельна ділянка, яка надана ОСОБА_2 в оренду відповідачу - СФГ Любава (а.с. 54-57).

З наданого державним реєстратором Сватівської міської ради Луганської області Ляшовою Н.М. копії договору оренди землі та дослідженого у судовому засіданні оригіналу договору, наданого відповідачем, вбачається, що договір оренди укладено на 50 років ( а.с. 54-60, 122-123).

Даний договір оренди землі був зареєстрований згідно діючого на той час законодавства у відповідному відділі державного земельного кадастру /ДЗК/, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 29.09.2004 р. за № 040441700086, що підтверджується відповідними записами у договорі оренди землі.

З листа відділу у Сватівському району Головного управління Держгеокадастру у Луганській області від 16.03.2020 року вбачається, що в Державному реєстрі земель станом на 01.01.2013 року зареєстровано право оренди на земельну ділянку, кадастровий номер 4424081500:03:005:0032, власником якої є ОСОБА_2 , державний акт ЛГ №062321, орендарем є СФГ Любава , строк дії договору оренди 50 років, дата реєстрації договору оренди 29.09.2004 р., реєстраційний номер договору оренди - 040441700086 (а.с. 43-44).

Отже, речове право, а саме право оренди на вищевказану земельну ділянку, було зареєстровано в Державному реєстрі земель 29.09.2004 за номером 040441700086, тобто відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такого права.

Згідно ч.3 ст.3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов:

1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення;

2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Оскільки реєстрація права оренди була проведена відповідно до діючого на той час законодавства, то речове право визнається дійсним.

20 березня 2020 року уповноважена особа СФГ Любава звернулася до державного реєстратора із заявою про реєстрацію права оренди земельної ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно , про що свідчить копія заяви про державну реєстрацію прав та обтяжень № 39056934 від 20.03.2020 р. (а.с. 130-131).

Згідно поданої заяви державний реєстратор Сватівської міської ради Ляшова Н.М. внесла відповідні дані про речове право, яке виникло на підставі договору оренди землі від 28.09.2004, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 210775460 від 29.05.2020 ( а.с. 9). У даному реєстрі державним реєстратором у відповідній графі відомості про реєстрацію до 01.01.2013 р. зазначено: держаний реєстр земель, реєстраційний номер іншого речового права - 040441700086, 29.09.2004, та вказано орендодавцем - позивача ОСОБА_1 .

Згідно до ч. 3 ст. 29 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - державна реєстрація речових прав на земельну ділянку, набутих та оформлених в установленому порядку до 1 січня 2013 року, проводиться без подання заявником документа, на підставі якого набуто речове право, за умови наявності інформації про зареєстровану земельну ділянку в Державному земельному кадастрі, у тому числі перенесеної із Державного реєстру земель, документів, що відповідно до законодавства, яке діяло до 1 січня 2013 року, посвідчували право власності або право користування землею (земельними ділянками), а також книг записів (реєстрації) таких документів.

У даному випадку у відповідності до ч. 3 ст. 29 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державний реєстратор Ляшова Н.М. 20.03.2020 здійснила реєстрацію речового права на вищевказану земельну ділянку, набуту та оформлену в установленому порядку до 1 січня 2013 року, шляхом перенесення даних із Державного реєстру земель до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно , що узгоджується з вимогами діючого законодавства.

При цьому реєстрація речового права була здійснена 29.09.2004 року, а не 20.03.2020, як зазначає позивач.

Діючим законодавством не передбачено обов`язку державного реєстратора здійснювати перевірку дотримання вимог законодавства при укладенні договору оренди землі при перенесенні даних з Державного реєстру земель до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, посилається на те, що державна реєстрація договору оренди здійснена відповідачем 20 березня 2020 року, при цьому у договорі оренди землі відсутні істотні умови, передбачені ст.15 Закону України Про оренду землі , тому вважає, що державний реєстратор повинен був відмовити в державній реєстрації договору оренди. Також на дату державної реєстрації права оренди державний реєстратор не врахувала, що власником земельної ділянки є позивач, як спадкоємець померлого ОСОБА_2 , тому дії державного реєстратора є неправомірними.

Суд вважає необґрунтованими доводи позивача про те, що державна реєстрація договору оренди здійснена відповідачем 20 березня 2020 року і те, що державним реєстратором не враховано, що власником земельної ділянки є позивач, як спадкоємець померлого ОСОБА_2 , оскільки дані твердження позивача спростовуються вищезазначеними письмовими доказами по справі.

Суд зазначає, що частиною 1 статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Позивачем не зазначено в чому саме полягає порушення чи невизнання його прав як орендодавця чи спадкоємця власника земельної ділянки відповідачем СФГ Любава , а також державним реєстратором Сватівської міської ради Ляшовою Н.М.

У своєму позові позивач ОСОБА_1 посилається на ті обставини, що умови договору не відповідають закону, у договорі відсутні істотні умови, при цьому позивачем не заявлено вимог про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, тощо. Суд же розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, … в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках / ч. 1 ст. 13 ЦПК України/ і кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень / ч. 3 ст. 12 ЦПК України/.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги про скасування відповідного запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки є безпідставними та необґрунтованими, і судом не встановлено порушення, невизнання або оспорення прав позивача відповідачем, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 78-80, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Селянського (фермерського) господарства Любава про скасування рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - державний реєстратор Сватівської міської ради Ляшова Наталія Михайлівна - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Луганського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Сватівський районний суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 28 грудня 2020 року.

Суддя Л.П. Бабічева