Постанова

від 24.12.2020 по справі 192/3019/16-ц

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/7239/20 Справа № 192/3019/16-ц Суддя у 1-й інстанції - Стрельников О. О. Суддя у 2-й інстанції - Свистунова О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2020 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді - Свистунової О.В.,

суддів - Єлізаренко І.А., Городничої В.С.,

за участю секретаря - Гулієва М.І.о.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро

апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства «Сонячне»

на рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 02 червня 2020 року

по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Селянського (фермерського) господарства «Сонячне» про стягнення невиплаченої орендної плати та розірвання договорів оренди земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Селянського (фермерського) господарства «Сонячне» (далі - СФГ «Сонячне» ) про стягнення невиплаченої орендної плати та розірвання договорів оренди земельної ділянки.

Позовна заява, з урахуванням уточнень, мотивована тим, що 22.06.2011 року між ОСОБА_2 та СФГ «Сонячне» був укладений договір оренди землі № 414 та договір оренди землі № 415 від 22.06.2011 року, відповідно до яких ОСОБА_2 передала в оренду земельні ділянки площею 6,8903 га та 6,8787 га, що належать останній на підставі державних актів на право приватної власності на землю серії І-ДП № 048073 та серії І-ДП № 048072.

Зазначеними договорами було передбачено, що орендодавець передає строком на 15 років в оренду земельні ділянки для сільськогосподарського призначення, а відповідно до п.9.1 договору орендна плата вноситься в грошовій формі: не менше 3 % нормативної грошової оцінки землі та в натуральній формі відповідно до п.9.2. договору.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом серії НАА № 564888 та серії НАА № 564889 від 21.06.2014 року, ОСОБА_1 успадкував дві земельні ділянки, площею 6,8787 га та площею 6,8903 га, після смерті ОСОБА_2 та став їх фактичним власником.

Позивач посилався на те, що сторони домовилися про змішану форму оплати орендної плати поєднану готівковою й безготівковою (натуральною) формою оплати так і відповідними послугами.

Згідно п.11 договору оренди землі передбачено, що орендна плата вноситься в грошовій формі - до 01 липня наступного року, після кожного року оренди; в натуральній - до 31 грудня поточного року.

Однак відповідач не відомо з яких причин почав ухилятись від виконання договірних зобов`язань та трактувати істотні умови договорів на власний розсуд, а саме, що орендна плата повинна сплачуватися тільки у грошовій (готівковій) або тільки у натуральній формі, що суперечить вимогам п.9 договору, яким поєднано як грошову так і натуральну форму оплати.

У результаті неналежного виконання договірних обов`язків СФГ «Сонячне» позивачу не сплачено (не видано) натуральну форму оплати по договору оренди землі № 414 за 2015 рік в сумі 11 131,00 грн. та по договору оренди землі № 415 за 2015 рік в сумі 11 131,00 грн., заборгованості по пені за неналежне виконання договірних зобов`язань відповідно договорів оренди землі № 414 та № 415 за 2015 рік за період з 01.07.2016 року по 21.09.2018 року в розмірі 66 446,10 грн., які він просить стягнути на його користь.

Крім того, у зв`язку з систематичним порушення відповідачем умов договорів оренди землі № 414 від 22.06.2011 року та № 415 від 22.06.2011 року, в частині сплати натуральної форми орендної плати, прохав розірвати дані договори оренди землі.

Ураховуючи викладене, позивач просив суд: стягнути з відповідача на її користь грошові кошти в розмірі 18 000,00 грн. в якості орендної плати за користування земельною ділянкою за договором оренди землі; розірвати договір оренди землі від 31.07.2015 року; зобов`язати відповідача негайно передати їй земельну ділянку загальною площею 9,530 га, що розташована на території Старовишневецької сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1224888200:01:004:0023, в стані придатному для цільового призначення; стягнути з відповідача на її користь витрати на оплату судового збору в сумі 2 154,00 грн.

Рішенням Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 02.06.2020 року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з СФГ «Сонячне» на користь ОСОБА_1 55 269,60 грн. заборгованості по сплаті орендної плати за 2015, 2016, 2017 роки, 64 375,92 грн. пені за неналежне виконання договірних зобов`язань за 2015 рік, за період з 01.01.2016 року по 22.08.2018 року, 32 884,02 грн. пені за неналежне виконання договірних зобов`язань за 2016 рік, за період з 01.01.2017 року по 22.08.2018 року та 10 328,89 грн. пені за неналежне виконання договірних зобов`язань за 2017 рік, за період з 01.01.2018 року по 22.08.2018 року, а всього 162 858,43 грн.

Розірвано договір оренди землі № 414 від 22.06.2011 року, зареєстрований у відділі Держкомзему у Солонянському районі Дніпропетровської області за № 122508054000321 від 18.05.2012 року, земельної ділянки площею 6,8903 га кадастровий номер 1225080500:03:026:0022, що знаходиться на території Олександропільської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області, укладений між ОСОБА_2 та СФГ «Сонячне» .

Розірвано договір оренди землі № 415 від 22.06.2011 року, зареєстрований у відділі Держкомзему у Солонянському районі Дніпропетровської області за № 122508054000322 від 18.05.2012 року, земельної ділянки площею 6,8787 га кадастровий номер 1225080500:03:026:0021, що знаходиться на території Олександропільської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області, укладений між ОСОБА_2 та СФГ «Сонячне» .

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

В апеляційній скарзі СФГ «Сонячне» , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи та висновки суду не відповідають встановленим обставинам.

У відзиві на апеляційну скаргу, позивач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а скаргу відповідача - без задоволення.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положенням частини другої статті 374 ЦПК України підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частини першої статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд переглядає справу за наявними і ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції установлено, що 22.06.2011 року між ОСОБА_2 та СФГ «Сонячне» був укладений договір оренди землі № 414, відповідно до якого ОСОБА_2 передала в оренду відповідачу земельну ділянку площею 6,8903 га, що їй належала на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії І-ДП № 048073 та розташована на території Олександропільської сільської ради, Солонянського району, Дніпропетровської області, строком на п`ятнадцять років (а.с.9-12 т.1).

Даний договір 18.05.2012 року був зареєстрований відділом Держкомзему у Солонянському районі Дніпропетровської області за № 122508054000321.

Між ОСОБА_2 та відповідачем також було складено акт приймання-передачі земельної ділянки в оренду, згідно якого ОСОБА_2 передала відповідачу належну їй земельну ділянку.

Крім того, 22.06.2011 року ОСОБА_2 та СФГ «Сонячне» був укладений договір оренди землі № 415, відповідно до якого ОСОБА_2 передала в оренду відповідачу земельну ділянку площею 6,8787 га, що їй належала на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії І-ДП № 048072 та розташована на території Олександропільської сільської ради, Солонянського району, Дніпропетровської області, строком на п`ятнадцять років (а.с.16-19 т.1).

Даний договір 18.05.2012 року був зареєстрований відділом Держкомзему у Солонянському районі Дніпропетровської області за № 122508054000322.

Також, між ОСОБА_2 та відповідачем було складено акт приймання-передачі земельної ділянки в оренду, згідно якого ОСОБА_2 передала відповідачу належну їй земельну ділянку.

Укладені договори оренди землі № 414 та № 415 були прийняті сторонами до виконання і продовжують діяти і в період розгляду справи судом, оскільки строк їх дії не закінчився.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 21.06.2014 року, посвідчене державним нотаріусом Солонянської державної нотаріальної контори Супруненко А.М., зареєстроване в реєстрі за № 1-1880, ОСОБА_1 отримав спадщину, а саме земельну ділянку площею 6,8787 га, що розташована на території Олександропільської сільської ради, Солонянського району, Дніпропетровської області, після смерті ОСОБА_2 (а.с.23 т.1).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 21.06.2014 року, посвідчене державним нотаріусом Солонянської державної нотаріальної контори Супруненко А.М., зареєстроване в реєстрі за № 1-1881, ОСОБА_1 отримав спадщину, а саме земельну ділянку площею 6,8903 га, яка розташована на території Олександропільської сільської ради, Солонянського району, Дніпропетровської області, після смерті ОСОБА_2 (а.с.25 т.1).

Пунктом 9 зазначених договорів оренди передбачено форму та розмір орендної плати. А саме: згідно п.п.9.1 було передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі: не менше 3 % нормативної грошової оцінки землі та згідно п.9.2 в натуральній формі: зерно фуражне - 1200 кг, хліб - 100 шт., борошно - 75 кг, макаронні вироби - 20 кг, крупа - 20 кг, олія - 15 кг, солома - 1000 кг, оранка городів - 0,35 га та ритуальні послуги, по кожному договору оренди землі.

Згідно пункту 11 укладеного договору було передбачено, що орендна плата вноситься в такі строки: а) в грошовій формі - до 01 липня наступного року після кожного року оренди; б) в натуральній - до 31 грудня поточного року.

Підпунктом г. пункту 29 договору оренди зазначено, що орендар зобов`язаний своєчасно сплачувати орендну плату.

Зазначені обставини сторонами не оспорювалися.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що встановлені судом обставини в силу положень Закону України «Про оренду землі» є підставами для розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного між сторонами. Спірний договір підлягає розірванню, оскільки систематична несплата орендної плати в натуральній формі є підставою для розірвання договору оренди.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

На період укладання даного договору оренди спірні правовідносини з приводу оренди земельних ділянок регулювались Законом України «Про оренду землі» від 06.10.1998 року зі змінами та доповненнями на день укладання договорів оренди, Цивільним Кодексом України та Земельним кодексом України, а також постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 року № 220, якою затверджено типову форму договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У статті 21 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

За положеннями статті 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Частиною першою статті 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Отже, згідно зі статтями 13, 15, 21 Закону України «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. У разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.

Відповідно до частини другої статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що також є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що її земельну ділянку використовує інша особа.

Таким чином, при вирішенні питання щодо розірвання договору оренди з підстави, передбаченої пунктом д) частини першої статті 141 ЗК України, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України, згідно якої необхідна наявність істотного порушення стороною договору.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Тлумачення статті 629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

Аналогічний висновок зроблений у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 23.01.2019 року у справі № 355/385/17.

Відповідно до пункту д частини першої статті 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 06.03.2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932св18) зроблено висновок, що частинами першою і другою статті 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як убачається з матеріалів справи, пунктом 9 зазначених договорів оренди передбачено форму та розмір орендної плати. А саме: згідно п.п.9.1 було передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі: не менше 3 % нормативної грошової оцінки землі та згідно п.9.2 в натуральній формі: зерно фуражне - 1200 кг, хліб - 100 шт., борошно - 75 кг, макаронні вироби - 20 кг, крупа - 20 кг, олія - 15 кг, солома - 1000 кг, оранка городів - 0,35 га та ритуальні послуги, по кожному договору оренди землі.

Згідно пункту 11 укладених договорів було передбачено, що орендна плата вноситься в такі строки: а) в грошовій формі - до 01 липня наступного року після кожного року оренди; б) в натуральній - до 31 грудня поточного року.

Пунктом 14 договорів передбачено, що у разі невнесення орендної плати у строку, визначені цим договором, справляється пеня в розмірі 0,3 % несплаченої суми за кожний день прострочення.

Встановлено, що до звернення позивача до суду з цим позовом відповідач протягом 2015-2017 років не видав (не сплатив) орендну плату в натуральній формі за договорами оренди землі, про що також представник відповідача в суді першої інстанції не заперечувала, чим порушував строки виплати орендної плати, передбачені договорами.

Відповідно до довідки СФГ «Сонячне» , вартість продукції виданої на оренду плату за землю за 2015 рік пайщикам СФГ «Сонячне» , згідно ринкових цін становила 11 131,00 грн (а.с.144 т.1).

Таким чином, розмір несплаченої (не виданої) натуральної форми оплати за договорами оренди землі № 414 та № 415 за 2015 рік склав 11 131,00 грн. х 2 = 22 262,00 грн.

Таким чином, оскільки відповідач не сплатив позивачу орендну плату по договорам оренди землі № 414 та № 415 за 2015 рік до 01 січня 2016 року, тому пеня за кожен день прострочення по день звернення до суду з уточненим позовом, тобто по 22.08.2018 року становить: 11 131,00 грн х 0,3 % х 964 дні = 32 187,96 грн х 2 договори = 64 375,92 грн.

Також встановлено, що відповідач не сплатив позивачу орендну плату в натуральній формі за 2016 рік.

Згідно відповіді заступника начальника Солонянського відділення Дніпровської ОДПІ відповідно до поданої СФГ «Сонячне» звітності Податковий розрахунок сум доход, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) за 3 квартал 2016 року сума нарахованого позивачу доходу від надання в оренду земельних ділянок склала 18 329,77 грн (а.с.145 т.1).

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки відповідач нарахував розмір орендної плати від оренди земельних ділянок позивача, позивач погодився з таким розміром, але не сплатив його, про що також повідомив позивач та представник позивача в судовому засіданні, а відповідач належних доказів у спростування вказаного суду не надав, тому доводи позивача, що розмір натуральної форми орендної плати за 2016 рік в грошовому еквіваленті складає 18 329,77 грн. є обґрунтованими, і вказана сума обґрунтовано стягнута з відповідача на користь позивача.

Крім того, враховуючи несплату відповідачем орендної плати за 2016 рік, тому вимоги позивача про стягнення з відповідача пені передбаченої п.14 договорів про оренду земельної ділянки, також є обґрунтованими і тому пеня за період з 01.01.2017 року по 22.08.2018 року (по день звернення до суду з уточненим позовом) становить 18 329,77 грн х 0,3% х 598 днів = 32 884,02 грн.

Також встановлено, що відповідач не сплатив позивачу орендну плату в натуральній формі за 2017 рік.

Згідно відомостей з державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків по позивачу, ОСОБА_1 за 1 квартал 2017 року по 03 квартал 2017 року від СФГ «Сонячне» нараховано 14 677,83 грн за надання майна в оренду (а.с.28 т.2).

В судовому засіданні встановлено, що натуральну форму оплати за договорами оренди за 2017 рік відповідач позивачу не сплачував, що в суді першої інстанції підтвердила представник відповідача.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення на його користь з відповідача в рахунок натуральної форми оплати за договорами оренди № 414 та № 415 в розмірі 14 677,83 грн є обґрунтованими.

Також, з урахуванням несплати орендної плати позивачу, є обґрунтованими вимоги про стягнення на користь позивача з відповідача пені за період з 01.01.2018 року по 22.08.2018 року (по день звернення до суду з уточненим позовом) в розмірі 14 677,83 грн х 0,3% х 233 дні = 10 328,89 грн.

Ураховуючи викладене, сума до стягнення становить 162 858,43 грн, з яких: 55 269,60 грн. - заборгованості по сплаті орендної плати за 2015, 2016, 2017 роки; 64 375,92 грн - пеня за неналежне виконання договірних зобов`язань за 2015 рік, за період з 01.01.2016 року по 22.08.2018 року; 32 884,02 грн - пеня за неналежне виконання договірних зобов`язань за 2016 рік, за період з 01.01.2017 року по 22.08.2018 року; 10 328,89 грн - пеня за неналежне виконання договірних зобов`язань за 2017 рік, за період з 01.01.2018 року по 22.08.2018 року.

Крім того, судом апеляційної інстанції установлено, що рішенням Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 06.07.2016 року стягнуто з СФГ «Сонячне» на користь ОСОБА_1 заборгованість зі сплати орендної плати за договорами оренди № 414 та № 415 від 22.06.2011 року станом на 01.07.2014 року в розмірі 7 881,68 грн, станом на 01.07.2015 року в розмірі 7 881,68 грн., пеню за прострочення сплати орендної плати за договорами оренди № 414 та № 415 від 22.06.2011 року за період з 01.07.2015 року по 06.07.2016 року в розмірі 8 794,08 грн., а всього 24 557,44 грн.

Тобто, пеня стягнута за договорами оренди землі за 2014 рік.

Встановивши неналежне виконання умов договорів оренди № 414 та № 415 від 22.06.2011 року в частині несплати орендної плати в натуральній формі, укладених між ОСОБА_2 та СФГ «Сонячне» , суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про часткове задоволення позову.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що сплата орендної плати є істотною умовою договору оренди, а позивач не отримав того, на що вона розраховував при укладанні договору. Крім того, вважає правильними висновки про те, що неналежне виконання умов договору, а саме невиконання обов`язку зі сплати орендної плати у встановлені договором оренди строки також є порушенням умов договору оренди земельної ділянки, яке дає право орендодавцю вимагати розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена заборгованість в повному обсязі, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Сам факт систематичного порушення умов договору оренди земельної ділянки щодо своєчасної сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору.

Наведеним спростовуються доводи апеляційної скарги про відсутність підстав для розірвання спірного договору оренди земельної ділянки.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивач ухилявся від отримання орендної плати в натуральній формі, не є підставою для скасування законного та обґрунтованого судового рішення, оскільки судом встановлено факт її систематичної несплати у натуральній формі у 2015, 2016, 2017 роках, що відповідно до частини першої статті 32 Закону України «Про оренду землі» , пункту д) частини першої статті 141 ЗК України, статті 651 ЦК України та умов договору є правовою підставою для розірвання цього договору.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що доказів ухилення позивача від отримання орендної плати в натуральній формі, матеріали справи на містять, відповідач таких доказів суду не надав.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доводи апеляційної скарги про відсутність систематичної несплати орендної плати, є безпідставними, тому що відповідач відповідно до вимог частини першої статті 537 ЦК України мало можливість сплатити орендну плату шляхом внесення грошових коштів у депозит нотаріуса, нотаріальної контори, якщо не знало куди відправляти кошти на виконання договірного зобов`язання.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що з`ясувавши в достатньо повному об`ємі права та обов`язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи та давши їм правову оцінку, суд першої інстанції ухвалив рішення, що відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

Згідно з статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права

Ураховуючи викладене, колегія суддів проходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення - без змін.

На підставі статті 141 ЦПК України, судові витрати понесені сторонами в зв`язку з переглядом судового рішення розподілу не підлягають, оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення.

Керуючись ст.ст. 259,268,374,375,381,382,383,384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства «Сонячне» - залишити без задоволення.

Рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 02 червня 2020 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення.

Головуючий О.В. Свистунова

Судді: І.А. Єлізаренко

В.С. Городнича