Рішення

від 24.12.2020 по справі 540/2067/20

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/2067/20 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Музиківської сільської ради про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

Позивач звернувся до суду із позовом до Музиківської сільської ради (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною відмову Музиківської сільської ради Білозерського району Херсонської області у наданні дозволу ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, орієнтовною площею 2 га, для ведення особистого селянського господарства за рахунок категорії земель сільськогосподарського призначення державної власності, яка знаходиться поза межами населених пунктів на території Музиківської сільської ради, Білозерського району, Херсонської області (контур 60, угіддя - господарський двір), що зайнята під комплексом ІНФОРМАЦІЯ_1 та скасувати рішення № 782 від 31.01.2020 року, прийняте сорок першою сесією Музиківської сільської ради Білозерського району Херсонської області 7 скликання, яким відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства (господарський двір);

- зобов`язати Музиківську сільську раду Білозерського району Херсонської області надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки з кадастровим номером 6520383500:02:001:0094, орієнтовною площею 2 га, для ведення ОСГ (особистого селянського господарства) за рахунок категорії земель сільськогосподарського призначення державної власності, яка знаходиться поза межами населених пунктів на території Музиківської сільської ради, Білозерського району, Херсонської області (контур 60, угіддя - господарський двір), що зайнята під комплексом ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що ним було придбано нерухоме майно комплекс ІНФОРМАЦІЯ_1 , що раніше належало приватно-орендному сільськогосподарському підприємству Маяк . Земельна ділянка на якій розташоване вказане майно відноситься до земель сільськогосподарського призначення державної власності, яка розташована поза межами населеного пункту на території Музиківської сільської ради Білозерського району Херсонської області. У грудні 2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки з кадастровим номером 6520383500:02:001:0094, орієнтовною площею 2 га, для ведення ОСГ (особистого селянського господарства) за рахунок категорії земель сільськогосподарського призначення державної власності, що зайнята під комплексом Свинарник відгодівник . 03.02.2020 року позивач отримав копію витягу з рішення сорок першої сесії Музиківської сільської ради, про відмову в наданні такого дозволу. Відмова мотивована тим, що земельна ділянка належить до земель колективної власності колишнього КСП Маяк (господарський двір) для ведення товарного сільського господарського виробництва, а тому підлягає розподілу між членами КСП. Позивач вважає відмову протиправною, оскільки ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу, серед яких відсутня підстава на яку посилався відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення. Зазначає також, що рішенням двадцятої сесії Музиківської сільської ради від 25.06.2018 року № 317 позивачеві як власнику було надано згоду на передачу у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, що зайнята під комплексом ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позовні вимоги просить задовольнити у повному обсязі.

За змістом відзиву, відповідач заявлених вимог не визнає та у їх задоволенні просить відмовити. Зазначає, що відмова у наданні дозволу полягала у тому, що Музиківська сільська рада не є розпорядником земельної ділянки на яку претендує позивач. І тільки після проведення інвентаризації земель колективної власності, до яких належить спірна земельна ділянка, реєстрації за сільською радою права комунальної власності на ці землі, відповідач зможе ними розпоряджатися. Сільська рада не є розпорядником земель державної власності, тому позивачеві і було відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою. Вимога про зобов`язання надати дозвіл задоволенню не підлягає, оскільки таке рішення буде втручанням у дискреційні повноваження органу. У задоволенні позову просить відмовити у повному обсязі.

25.08.2020 р. у справі відкрито спрощене провадження без повідомлення сторін.

18.09.2020 р. ухвалою суду задоволено клопотання позивача та здійснено перехід до розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Сторони подали заяви про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Враховуючи подані сторонами заяви, справа розглянута у письмовому провадженні.

Дослідивши подані сторонами докази, суд встановив такі обставини по справі.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності позивач у справі є власником майнового комплексу " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер нерухомого майна: 233838665101. Право власності виникло на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, серія та номер: 7637, виданого приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Маковецька О.А. 06.12.2013 р.

25.06.2018 року Музиківською сільською радою було прийнято рішення № 317 про надання згоди на передачу у власність земельної ділянки для ведення ОСГ, що зайнята під комплексом "Свинарник відгодівник" власнику цього об`єкта ОСОБА_1 - 2,00 га (кадастровий номер 6520383500:02:001:0094).

27.11.2019 року позивач звернувся із заявою до відповідача, в якій просив надати йому дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки з кадастровим номером 6520383500:02:001:0094, орієнтовною площею 2 га, для ведення ОСГ (особистого селянського господарства) за рахунок категорії земель сільськогосподарського призначення державної власності, яка знаходиться поза межами населених пунктів на території Музиківської сільської ради, Білозерського району, Херсонської області (контур 60, угіддя - господарський двір), що зайнята під комплексом ІНФОРМАЦІЯ_1 .

31.01.2020 року рішенням Музиківської сільської ради № 782 відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, у зв`язку із тим, що земельна ділянка належить до земель колективної власності колишнього КСП "Маяк" (господарський двір) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а тому підлягає розподілу між членами колективного сільськогосподарського підприємства.

Позивач вважає, що йому протиправно відмовили у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, у зв`язку із чим звернувся до суду із цим позовом.

Вирішуючи спір по суті суд керувався наступними приписами нормативно-правових актів.

Згідно ст.14 Конституції України кожному громадянину України гарантується право на землю.

Частиною 1 ст. 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) встановлено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

За приписами ч. 3 ст. 22 ЗК України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам, зокрема, для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Статтею 116 ЗК України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно з ч. 6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною 7 цієї ж статті встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Статтею 121 ЗК України передбачено що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: ... б) для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара; ...

Відповідно до ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Наведеними положеннями чинного законодавства чітко визначені, як підстави, порядок, строки, процедура надання відповідачем дозволу зацікавленим громадянам на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, так і чітко визначені порядок, строки, відповідна процедура та підстави для відмови у наданні такого дозволу.

Як встановлено з оскаржуваного рішення, відмова ґрунтувалася на тому, що бажана позивачем земельна ділянка належить до земель колективної власності колишнього КСП "Маяк" (господарський двір) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а тому підлягає розподілу між членами колективного сільськогосподарського підприємства.

Відповідно до пункту 21 розділу X Перехідні положення ЗК України: Установити, що з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Зазначений Закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеного Закону переходять до комунальної власності.

Обґрунтовуючи свою позицію, відповідач посилається саме на ці положення та зазначає, що сільська рада повинна замовити та провести інвентаризацію земель колективної власності, сформувати зазначені земельні ділянки та зареєструвати за сільською радою право комунальної власності. І лише після цього у сільської ради виникне право розпоряджатися землями припиненої колективної власності.

Суд не погоджується із такими обґрунтуваннями, оскільки у вищенаведеному пункті 21 розділу X Перехідні положення ЗК України чітко визначено, що землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені, вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані, а відтак, позивач не має бути поставлений у залежність від дій відповідача по проведенню інвентаризації та реєстрації прав комунальної власності.

Крім того, суд враховує, що у 2018 році позивачеві була надана згода на передачу у власність цієї земельної ділянки для ведення ОСГ як власнику нерухомого майна розміщеного на ній.

Окремо слід зазначити, що підстава для відмови не відповідає вичерпному переліку підстав передбачених ч. 7 ст. 118 ЗК України, що також вказує на протиправність прийнятого рішення.

Враховуючи у сукупності наведене обставини та нормативно-правові акти, що регулюють спірні правовідносини, суд вважає, що відмова у наданні дозволу позивачеві є протиправною та такою, що порушує його конституційне право на землю, у зв`язку із чим, оскаржуване рішення підлягає скасуванню.

Також з метою повного та ефективного захисту прав позивача необхідно зобов`язати Музиківську сільську раду надати позивачеві дозвіл на розробку проекту землеустрою на спірну земельну ділянку.

Стосовно доводів відповідача про те, що вирішення питання щодо надання дозволів на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення ОСГ є виключною компетенцією органів місцевого самоврядування, а тому суд не може втручатися в дискреційні повноваження суд зазначає наступне.

Так, Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційні повноваження в більш вузькому розумінні - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 21 травня 2013 року в справі № 21-87а13.

Таким чином, дискреційні повноваження, в тому числі органів місцевого самоврядування, завжди мають межі, встановлені законом.

Прийняте рішення, дія або бездіяльність суб`єкта владних повноважень в ході здійснення дискреційних повноважень, підлягає контролю відносно його законності з боку суду або іншого органу в порядку передбаченому законодавством.

Суд є правозастосовуючим органом та не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень.

Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи Музиківською сільською радою вже виконано свої функції у цьому спорі та прийнято відповідне рішення, із яким позивач не погодився та оскаржив у судовому порядку.

Враховуючи наведене, зобов`язання відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою у цьому спорі не буде втручанням у дискреційні повноваження цього органу.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань на підставі ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову Музиківської сільської ради у наданні дозволу ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, орієнтовною площею 2 га, для ведення особистого селянського господарства за рахунок категорії земель сільськогосподарського призначення державної власності, яка знаходиться поза межами населених пунктів на території Музиківської сільської ради, Білозерського району, Херсонської області (контур 60, угіддя - господарський двір), що зайнята під комплексом Свинарник відгодівник та скасувати рішення № 782 від 31.01.2020 року, прийняте сорок першою сесією Музиківської сільської ради 7 скликання, яким відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства (господарський двір).

Зобов`язати Музиківську сільську раду надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки з кадастровим номером 6520383500:02:001:0094, орієнтовною площею 2 га, для ведення ОСГ (особистого селянського господарства) за рахунок категорії земель сільськогосподарського призначення державної власності, яка знаходиться поза межами населених пунктів на території Музиківської сільської ради, Білозерського району, Херсонської області (контур 60, угіддя - господарський двір), що зайнята під комплексом ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з Музиківської сільської ради (код ЄДРПОУ 26347865, 75023, Херсонська обл., Білозерський район, с. Музиківка, вул. 40 років Перемоги, 35) судовий збір у сумі 840,80 грн на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В.Ф. Попов

кат. 109020100