Постанова

від 09.06.2021 по справі 540/2067/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2021 р.м.ОдесаСправа № 540/2067/20 Головуючий в 1 інстанції: Попов В.Ф.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Косцової І.П.,

суддів - Осіпова Ю.В., Скрипченка В.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Музиківської сільської ради на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Музиківської сільської ради про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог.

ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:

визнати протиправною відмову Музиківської сільської ради Білозерського району Херсонської області у наданні йому дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок категорії земель сільськогосподарського призначення державної власності, яка знаходиться поза межами населених пунктів на території Музиківської сільської ради Білозерського району Херсонської області (контур НОМЕР_1 , угіддя - господарський двір), що зайнята під комплексом ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

скасувати рішення Музиківської сільської ради Білозерського району Херсонської області №782 від 31.01.2020 року, яким відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства;

зобов`язати Музиківську сільську раду Білозерського району Херсонської області надати йому дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки з кадастровим номером 6520383500:02:001:0094, орієнтовною площею 2 га, для ведення ОСГ (особистого селянського господарства) за рахунок категорії земель сільськогосподарського призначення державної власності, яка знаходиться поза межами населених пунктів на території Музиківської сільської ради, Білозерського району, Херсонської області (контур НОМЕР_1 , угіддя - господарський двір), що зайнята під комплексом ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ним було подано заяву про надання дозволу на розробку проекту землеустрою. Оскаржуваним рішенням було відмовлено у задоволенні його заяви з тих підстав, що земельна ділянка належить до земель колективної власності колишнього КСП Маяк (господарський двір) для ведення товарного сільського господарського виробництва, а тому підлягає розподілу між членами КСП. Позивач вважає, що надана відмова суперечить вимогам ч. 7 ст. 118 ЗК України.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2020 року, ухваленим за правилами спрощеного позовного провадження, позов задоволено.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив із того, що підстави, визначені селищною радою в оскаржуваному рішенні для відмови у наданні дозволу позивачу на розробку проекту землеустрою, не відповідають законодавству, а інші підстави визначені не були. В свою чергу судом визначено, що за наслідком скасування оскаржуваного рішення, належним способом захисту порушених прав позивача буде саме зобов`язання сільської ради надати позивачеві дозвіл на розробку проекту землеустрою.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, посилаючись на невірне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, Музиківська сільська рада просить скасувати його та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

В обґрунтування наведених в апеляційній скарзі доводів апелянт зазначив, що рішення про відмову у наданні дозволу прийнято у відповідності до вимог ч.7 ст. 118 ЗК України, оскільки Музиківська сільська рада не є розпорядником земельної ділянки, на яку претендує позивач. Вказана земельна ділянка відноситься до державної власності та не передана до власності територіальної громади. Перехід права власності можливий тільки після проведення інвентаризації земель колективної власності, до яких належить спірна земельна ділянка, реєстрації за сільською радою права комунальної власності на ці землі. Виключно після проведення відповідних дій відповідач зможе розпоряджатися землями. Крім того зазначено, що зобов`язання надати дозвіл є втручанням у дискреційні повноваження органу.

ОСОБА_1 подав відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечував проти її задоволення з підстав, наведених у позовній заяві та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Враховуючи відсутність клопотань учасників справи про розгляд справи за їх участю, суд апеляційної інстанції, відповідно до п.1 ч.1 ст. 311 КАС України, розглянув справу в порядку письмового провадження.

Фактичні обставини справи.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, зокрема, з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, позивач у справі є власником майнового комплексу ІНФОРМАЦІЯ_1 , розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер нерухомого майна: 233838665101. Право власності виникло на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, серія та номер: 7637, виданого приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Маковецькою О.А. 06.12.2013 року (а.с. 9-10).

25.06.2018 року Музиківською сільською радою було прийнято рішення №317 про надання згоди на передачу ОСОБА_1 у власність земельної ділянки площею 2,00 га (кадастровий номер 6520383500:02:001:0094), що зайнята під комплексом Свинарник від годівник , для ведення ОСГ) (а.с. 6).

27.11.2019 року позивач звернувся із заявою до відповідача, в якій просив надати йому дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки з кадастровим номером 6520383500:02:001:0094, орієнтовною площею 2 га, для ведення ОСГ (особистого селянського господарства) за рахунок категорії земель сільськогосподарського призначення державної власності, яка знаходиться поза межами населених пунктів на території Музиківської сільської ради, Білозерського району, Херсонської області (контур НОМЕР_1 , угіддя - господарський двір), що зайнята під комплексом ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 34).

31.01.2020 року рішенням Музиківської сільської ради №782 відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою у зв`язку із тим, що земельна ділянка належить до земель колективної власності колишнього КСП Маяк (господарський двір) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а тому підлягає розподілу між членами колективного сільськогосподарського підприємства (а.с. 5).

Вважаючи, що вказане рішення є протиправним позивач звернувся до суду з даним позовом.

Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та оцінка суду апеляційної інстанції доводів апеляційної скарги і висновків суду першої інстанції.

Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на таке.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.6 ст.118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Частиною 7 вказаної статті Кодексу встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Наведеними положеннями чинного законодавства чітко визначені як підстави, порядок, строки, процедура надання відповідачем дозволу зацікавленим громадянам на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, так порядок, строки, відповідна процедура та підстави для відмови у наданні такого дозволу, а так само й форма прийнятих відповідних рішень.

Так, за результатами розгляду відповідного клопотання громадянина, зацікавленого в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної власності для ведення особистого селянського господарства у межах норм безоплатної приватизації, відповідач у місячний строк повинен або надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки або надати відмову у наданні такого дозволу.

Проте така відмова повинна бути вмотивована, оформлена належним чином та прийнята виключно з підстав, встановлених ч.7 ст.118 Земельного кодексу України.

Як вже зазначалось, рішенням Музиківської сільської ради від 31.01.2020 року №782 відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою у зв`язку із тим, що земельна ділянка належить до земель колективної власності колишнього КСП Маяк (господарський двір) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а тому підлягає розподілу між членами колективного сільськогосподарського підприємства.

Отже, єдиною вмотивованою підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою відповідачем зазначено про віднесення земельної ділянки до земель колективної власності, які мають бути розподілені між членами колективного сільськогосподарського підприємства.

В свою чергу, за приписами пункту 21 розділу X Перехідні положення ЗК України з дня набрання чинності Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Зазначений Закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеного Закону переходять до комунальної власності.

Наведена норма чітко визначає, що землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені, вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані, а відтак, позивач не має бути поставлений у залежність від дій відповідача по проведенню інвентаризації та реєстрації прав комунальної власності.

Стосовно тверджень відповідача про відсутність у нього повноважень для розпорядження земельною ділянкою, що належить до земель державної власності, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до абз. 3 Розпорядження КМУ від 31 січня 2018 року №60-р Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об`єднаних територіальних громад (яке було чинним на час спірних правовідносин) Державній службі з питань геодезії, картографії та кадастру, починаючи з 1 лютого 2018 року, наказано забезпечити здійснення до передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність, розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності під час передачі в користування (виключно шляхом проведення аукціонів) або у власність за погодженням з об`єднаними територіальними громадами (шляхом прийняття відповідною радою рішення згідно із статтею 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні ).

З аналізу наведеного слідує, що з 01 лютого 2018 року відповідні сільські ради до передачі їм у комунальну власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності забезпечені правом розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності під час їх передачі у власність, шляхом прийняття відповідною радою рішення згідно із статтею 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні .

До того ж, підтвердженням наявності у відповідача відповідних повноважень щодо розпорядження земельною ділянкою кадастровий номер 6520383500:02:001:0094 є рішення №317 від 25.06.2018 року про надання згоди ОСОБА_1 на передачу у власність земельної ділянки (кадастровий номер 6520383500:02:001:0094) площею - 2,00 га, що зайнята під комплексом Свинарник від годівник для ведення ОСГ власнику цього об`єкта (а.с. 6).

Таким чином, наведеним вище спростовується твердження відповідача про відсутність у нього повноважень розпорядження відповідною земельною ділянкою.

Також судова колегія зазначає, що оскаржуване рішення не містить такої підстави для відмови, як відсутність повноважень щодо розпорядження земельними ділянками.

З огляду на зазначене, відповідачем не доведено наявності підстав для відмови позивачеві у наданні йому дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок категорії земель сільськогосподарського призначення державної власності, яка знаходиться поза межами населених пунктів на території Музиківської сільської ради, Білозерського району, Херсонської області (контур НОМЕР_1 , угіддя - господарський двір), що зайнята під комплексом ІНФОРМАЦІЯ_1 , що є беззаперечною підставою скасування рішення № 782 від 31.01.2020 року.

Постановами Верховного Суду України від 31.05.2016 року по справі №826/11379/14, від 10.05.2016 року по справі №п/800/362/15, від 20.04.2016 року по справі №826/16796/14, від 12.04.2016 року по справі №813/7851/13-а, від 01.03.2016 року по справі №826/4860/13-а, від 03.02.2016 року по справі 826/72/15, від 02.02.2016 року по справі № 804/14800/14, від 24.11.2015 року по справі №816/1229/14 (21-3669а15), від 17.11.2015 року по справі №2а-18442/11/2670, від 16.09.2015 року по справі №826/4418/14 (21- 1465а15) встановлено, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникав би необхідності повторного звернення до суду, а здійснювалося б примусове виконання рішення.

Поряд з цим, колегія суддів зазначає, що згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи №К(80)2, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 року на 316-й нараді стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.

Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Таким чином, внаслідок відсутності підстав для відмови позивачеві у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, судом першої інстанції вірно зобов`язано відповідача вчинити єдиний можливий варіант поведінки - надати позивачу дозвіл на розробку проекту землеустрою.

З огляду на зазначене, рішення суду першої інстанції у вказаній частині не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача та прийнято для забезпечення ефективного захисту порушеного права позивача.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів зазначає, що викладені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

Крім того, судова колегія наголошує, що в спірних правовідносинах вирішується питання саме про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, надання якого не призводить до автоматичного виділення земельної ділянки особі, та є лише однією зі стадій реалізації особою права на отримання земельної ділянки у власність.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі №468/1263/17-а.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст.316 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Враховуючи, що вказана справа належить до категорії незначної складності, колегія суддів дійшла висновку про відсутність у учасників справи права на касаційне оскарження такого рішення.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Музиківської сільської ради - залишити без задоволення.

Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2020 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Косцова І.П. Судді Осіпов Ю.В. Скрипченко В.О.