Постанова

від 22.12.2020 по справі 160/9621/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

22 грудня 2020 року м. Дніпросправа № 160/9621/18

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Прокопчук Т.С. (доповідач),

суддів: Кругового О.О., Шлай А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Регіональної філії Придніпровська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 червня 2020 року (головуючий суддя: Кучма К.С) по адміністративній справі №160/9621/18,

за позовом Регіональної філії Придніпровська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, 3 особи Федерації незалежних профспілок Дніпропетровської області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач Регіональна філія Придніпровська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця 19.12.2018 року звернулася до суду з позовом до відповідача Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (далі - ГУ Держпраці у Дніпропетровській області), в якому просить визнати протиправною та скасувати винесену першим заступником начальника ГУ Держпраці у Дніпропетровській області Осадчим І.М. постанову №ДН2057/1406/АВ/ІП-ФС/804 від 06.12.2018 року, якою до позивача на підставі абз.8 ч. 2 ст. 265 КЗпП України застосовано штраф в розмірі 3 723 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано відсутністю в діях філії вимог трудового законодавства, що виключає підстави для накладення на підприємство штрафу згідно абз.8 ч. 2 ст. 265 КЗпП України.

У відзиві на позов та поясненнях відповідач та 3 особа зазначають про наявність в діях позивача правопорушення вимог трудового законодавства та правомірність накладення штрафу за приписами абз.8 ч.2 ст. 265 КЗпП України відповідно до винесеної постанови.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.11.2019 року до справи №160/9621/18 в якості 3 особи залучено Федерацію незалежних профспілок Дніпропетровської області.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.06.2020 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить рішення скасувати та прийняти рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Апеляційна скарга ґрунтується на доводах, викладених у позовній заяві.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач посилається на правомірність рішення суду першої інстанції, в зв`язку з чим просить залишити його без змін, а скаргу без задоволення.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права та правової оцінки обставин у справі колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.1,2,3 ст.242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, ст.2 та ч.4 ст. 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.06.2020 року відповідає в повному обсязі, в зв`язку з чим вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 259 КЗпП України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 1,2,4,7 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №96 від 11.02.2015 року визначено, що Державна служба України з питань праці є центральним органом виконавчої влади, який реалізує, зокрема, державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Державна служба України з питань праці у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Приписами Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №295 від 26.04.2017 року (далі Порядку №295) визначено, що державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці.

За результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складається акт та у разі наявності порушень вимог законодавства про працю виноситься припис про їх усунення та/або вживаються заходи щодо притягнення винної особи до відповідальності.

Із матеріалів справи вбачається, що на підставі повідомлення профспілкових органів, відповідно до наказу № 991-1 від 08.11.2018 року, направлення №402 від 08.11.2018 року, посадовою особою ГУ Держпраці у Дніпропетровській області проведено інспекційне відвідування позивача за адресою: м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд.108, щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, з питань належного оформлення кадрових документів під час прийняття працівників на роботу та в подальшій трудовій діяльності у структурному підрозділі Павлоградська дистанція колії Регіональної філії Придніпровська залізниця ПАТ Українська залізниця .

За результатами перевірки складено акт № ДН2057/1406/АВ від 16.11.2018 року, в якому зазначено, що до перевірки позивачем надані належним чином завірені копії трудових книжок працівників: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .

Згідно з карткою умов праці 1999 року право на пенсійне забезпечення у віці 55 років мали працівники, які працюють на посаді монтера колії. Всі перелічені вище працівники у 1999 році працювали на цій посаді, при цьому до їх трудових книжок не було внесено запису щодо наявності права на пільгове пенсійне забезпечення у віці 55 років, що порушує вимоги п.2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерством праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України №58 від 29.07.1993 року (далі - Інструкція №58).

23.11.2018 року ГУ Держпраці у Дніпропетровській області складено припис №ДН2057/1406/АВ/П, яким позивача зобов`язано вжити заходи по усуненню виявлених порушень строком до 21.11.2018 року.

06.12.2018 року першим заступником начальника ГУ Держпраці у Дніпропетровській області Осадчим І.М. розглянуто справу про накладення штрафу відповідно до виявлених в акті № ДН2057/1406/АВ від 16.11.2018 року порушень трудового законодавства та прийнято постанову №ДН2057/1406/АВ/ІП-ФС/804, якою на позивача відповідно до приписів абз.8 ч.2 ст. 265 КЗпП України накладено штраф в розмірі 3 723 грн.

Не погодившись з даною постановою, позивач оскаржив її в судовому порядку з вимогою визнати протиправною та скасувати.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Приписами абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП України визначено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати.

Відповідно до Закону України Про Державний бюджет на 2018 рік мінімальна заробітна плата станом на 01.01.2018 року становить 3 723 грн.

Рішення суду першої інстанції обґрунтовано правомірністю винесеної першим заступником начальника ГУ Держпраці у Дніпропетровській області Осадчим І.М. постанови №ДН2057/1406/АВ/ІП-ФС/804 від 06.12.2018 року, виходячи з наявності в діях позивача складу правопорушення, відповідальність за яке передбачена абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, так як рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.07.2019 року по справі №160/9163/18, яке залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 20.02.2020 року, доведено факт порушення позивачем приписів п.2.14 Інструкції №58 щодо неправомірного не здійснення працівникам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , які працювали на посаді монтерів колії у 1999 році, записів до їх трудових книжок, відносно наявності в них права на пільгове пенсійне забезпечення у віці 55 років.

Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи вищезазначені обставини та приписи ч.4 ст. 78 КАС України, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності винесеної першим заступником начальника ГУ Держпраці у Дніпропетровській області Осадчим І.М. постанови №ДН2057/1406/АВ/ІП-ФС/804 від 06.12.2018 року, якою до Регіональної філії Придніпровська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця на підставі абз.8 ч. 2 ст. 265 КЗпП України застосовано штраф в розмірі 3 723 грн.

Доводами апеляційної скарги зазначені обставини не спростовано.

Оскільки судом першої інстанції рішення прийнято з додержанням норм процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Регіональної філії Придніпровська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 червня 2020 року по адміністративній справі №160/9621/18 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 22 грудня 2020 року, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий - суддя Т.С. Прокопчук

суддя О.О. Круговий

суддя А.В. Шлай