Рішення

від 15.02.2010 по справі 2-9090/09

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-9090/09

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02 лютого 2010 року Рівненський міський суд Рівненської області

в складі головуючого судді - Музичук Н.Ю.

при секретарі - Радюк Ю.Ю.

за участю представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення боргу за невиконання зобов'язання,

встановив :

В серпні 2009 року в Рівненський міський суд надійшов, а в жовтні 2009 року та січні 2010 року уточнений позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення боргу за невиконання зобов'язання, в тому числі коштів основного боргу /кошти надані у валюті відповідно до середнього ринкового курсу валют станом на час уточненого позову 06.10.2009 року/ на загальну суму 67240, 75 грн., штрафних санкцій за порушення зобов'язання взятих за 12 місяців прострочення на загальну суму 80759 грн., відшкодування втрати суми боргу в гривні з урахуванням індексу інфляції в розмірі 1413 грн., упущену вигоду в розмірі 11995,34 грн. та відшкодування судових витрат в справі.

В позовній заяві зазначалось, що на пропозицію відповідача 22 серпня 2008 року він підписав двохсторонній Договір про спільну діяльність, яким передбачалось інвестування ним концерту тяжкої музики , відповідно до умов якого після проведення концерту йому мали бути провернуті грошові кошти, що були надані на проведення концерту Стороні 1 /відповідачу/, у разі неприбутковості концерту всі збитки будуть відшкодовуватись Стороною 1 /відповідачем/, пунктом 6.6 такого Договору передбачений штраф за неповернення коштів у встановлений строк в розмірі 10% щомісячно від суми неповернутих коштів. Позивач виконав умови договору, що підтверджується розписками на одержання коштів відповідачем від 25 серпня, 25 серпня, 29 серпня та 03 жовтня 2008 року, які є підтвердженням укладення договору позики. Відповідач до цього часу своїх зобов'язань не виконав. При цьому він повинен виконати умови договору згідно чинного законодавства, відшкодувати інфляційні втрати та завдані збитки у вигляді упущеної вигоди на підставі ст.ст. 625,623,22 ЦК України.

Згідно письмових заперечень відповідача ОСОБА_4 проти позову від 18.12.2009 року, останній частково визнає позовні вимоги на загальну суму 35513 грн. з урахуванням індексу інфляції з наступних підстав. Не заперечує укладення договору між сторонами та отримання коштів позивача на підставі наданих суду розписок. Вказує, що незадовго після концерту, 06 жовтня 2008 року, він повернув позивачу 10 тисяч гривень в присутності ОСОБА_5, який допомагав і був в курсі розрахунків між ними, і повідомив позивача, що залишок коштів він поверне протягом місяця. Однак коштів для повернення в нього не було, внаслідок чого позивач погрожував йому та звертався в міліцію із заявою про притягнення до кримінальної відповідальності. Після чого він неодноразово приносив позивачу залишок боргу, але той відмовився брати кошти, претендуючи на багато більшу суму боргу. Вказує, що п.6.6 Договору не відповідає положенням ст. 549 ЦК України, до штрафних санкцій застосовується строк позовної давності встановлений п.1 ч.2 ст.258 ЦК України, який станом на час звернення до суду пропущений, та розмір штрафних санкцій може бути зменшений судом на підставі ст. 551 ч.3 ЦК України. Розрахунки позивачем із відповідачем, що відображені в розписках, проводились у гривні, записані в еквіваленті валюти, тому що такою валютою необхідно було провести розрахунок з учасниками концерту. Відповідно ст. 524 ЦК України, зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України гривні. Вимогу про стягнення упущеної вигоди вважає недоведеною і безпідставною, оскільки при наявності мети позивача покласти гроші на депозитний рахунок він би не займався ризикованою концертною діяльністю. Вважає, що з нього повинні бути стягнуті кошти у вигляді суми боргу за розписками, які долучені до матеріалів справи, враховуючи курс іноземних валют, який мав місце на час виникнення у позивача права вимагати повернення боргу /05 жовтня 2008 року/, індекс інфляції, приймаючи до уваги повернуті ним позивачу 10тис.грн.. З

Позивач та його представник повністю підтримали уточнені позовні вимоги в суді. Додатково пояснили, договір про спільну діяльність підписаний сторонами, зокрема позивачем, як фізичною особою, на численні пропозиції відповідача, з яким були дружні відносини, який гарантував отримання прибутку від проведення концерту, в редакції договору наданій відповідачем, із безспірним урахуванням відповідачем його протоколу розбіжностей з приводу відшкодування збитків Стороною 1 /пункт 7.1/. Свої зобов'язання по договору позивач виконав повністю, кошти надавались відповідно до наявних розписок у вказаній розписками валюті, для цього отримані кредити в банку. Відповідач своїх зобов'язань не виконав, інформацій та фінансових звітів не надавав, після проведення концерту і до цього часу отриманих коштів не повернув, доводи заперечення в частині повернення 10тис.грн. не відповідають дійсності. Відповідач не пропонував повернення коштів, пропонував лише, що поверне заборгованість на суму 7 тис. доларів США, у разі надання нотаріально посвідченої розписки про відсутність претензій. Щоб перекрити витрати банківського кредиту позивач вимушений був продати квартиру. Договір вважають чинним на теперішній час до повного виконання зобов'язання договору стороною №1, оскільки заяви жодної сторони про припинення договору не було. У цьому зв'язку вимоги вважають такими, що ґрунтуються на умовах договору і нормах закону, підтверджені розрахунками, просить їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_4 та його представник частково визнали позовні вимоги та підтримали надані суду заперечення. Додатково вказали, що кошти в сумі 10 тис. грн. повернуті позивачу наступного після концерту дня в гримерній для музикантів рок-клубу в присутності ОСОБА_5 без отримання розписки, оскільки позивачу довіряв, як другу. Пізніше позивач своїми погрозами вводив його в стан шоку, а коли в травні 2009 року він мав можливість віддати решту боргу, пропонував позивачу, який відмовився і вимагав набагато більшу суму. Після чого позивач звернувся в міліцію. Станом на даний час він не має коштів для повернення. Просить врахувати в порядку ст. 551 ЦК України, що в нього на утриманні сім я, дружина, спільна дитина і дитина дружини, зменшення прибутку внаслідок економічної кризи від підприємництва на студії Палітра , відсутність інших прибутків. Не заперечує проти задоволення позову в межах визнаної суми.

Оцінюючи пояснення, долучені надані в справі докази, в тому числі покази свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_5, встановлені обставини, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення за наступних підстав.

На підставі досліджених письмових доказів, свідчень ОСОБА_6, пояснень сторін встановлено, що на пропозицію та по проекту відповідача, з поправкою позивача в частині відшкодування збитків, 22 серпня 2008 року між відповідачем /Сторона 1/ та позивачем /Сторона 2/ укладений Договір про спільну діяльність, яким передбачалось інвестування позивачем концерту тяжкої музики згідно калькуляції. Відповідно до умов договору /п.п. 6.3, 6.4/ після проведення концерту, призначеного на 04 жовтня 2008 року, позивачу повинен бути наданий фінансовий звіт та провернуті грошові кошти, що були надані на проведення концерту Стороною 1 /відповідачем/, у разі неприбутковості концерту всі збитки відшкодовуються Стороною 1 /відповідачем/. Пунктом 6.6 такого Договору передбачений штраф за несвоєчасне повернення коштів в розмірі 10% щомісячно від суми неповернутих коштів. Пунктом 8.4 Договору передбачено відшкодування винною стороною спричинених порушенням умов договору збитків, зокрема упущеної вигоди, в порядку передбаченому чинним законодавством.

У відповідності до положень ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 622 ЦК України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Дослідженими судом розписками, визнаними стороною відповідача, від 29.08.2008 року на суму 1100 Євро, від 02.09.2008 року на суму 1615 доларів США та 2500 грн., від 25.09. 2008 року на суму 1700 Євро, від 03.10.2008 року на суму 16600 грн. підтверджується одержання відповідачем ОСОБА_4 від позивача ОСОБА_3 відповідних коштів для організації концерту. Оцінкою таких доказів, відповідно до умов п. 4.1 Договору, підтверджується в належне виконання зобов'язань договору позивачем, а також отримання відповідачем коштів саме в зазначеній розписками валюті чи грошовій одиниці України, на що вказують різний зміст розписок, наявність зазначених в одній і тій же розписці валюти і грошової одиниці, чим спростоване твердження відповідача про отримання гривні і написання розписок в еквіваленті. Вказані обставини підтверджені свідком ОСОБА_6 в суді. Умовами договору сторін від 22.08.2008 року в пункті 6.4 передбачається повернення після проведення концерту Стороні 2/позивачу/ грошових коштів, що були надані Стороні 1/відповідачу/ на проведення концерту, звідки витікає зобов'язання відповідача до повернення коштів в наданій йому валюті, що є підставою прийняття до уваги розрахунку позову в частині нарахування боргу в гривневому еквіваленті до Євро та доларів США станом на 06.10.2009 року.

Аналізуючи досліджені судом покази свідка відповідача ОСОБА_5 в частині позички та передачі наданих ним коштів наступного дня після концерту невідомій йому особі, то вони не можуть бути прийняті до уваги судом, як належний доказ часткового виконання зобов'язання відповідачем, оскільки такі свідчення в деталях суперечні показам відповідача, не конкретні, не вказують на особу позивача та заперечуються позивачем.

Оцінюючи досліджені надані сторонами докази, покази допитаної в якості свідка ОСОБА_6, пояснення сторін, суд вважає доведеним невиконання відповідачем ОСОБА_4 своїх зобов'язань в повному їх обсязі, в порушення умов договору між сторонами від 22.08.2008 року та положень ст.ст.525,526 ЦК України. Судом приймається до уваги уточнений позовом розрахунок неповернутого боргу, з урахуванням середнього ринкового курсу валют станом на 06.10.2009 року, /1100 +1700/ 2800 Євро, що еквівалентно 35140 грн., 1615 доларів США, що еквівалентно 13000,75 грн., та 19100 грн., що становить загальну суму 67240,75 грн., як правильний .

У відповідності до положень ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Згідно положень ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням встановлених обставин у відповідності до вказаної норми закону, суд вважає доведеними обгрунтованими і такими, що підлягають до задоволення вимоги в частині сплати боргу, наданого грошовими коштами в гривні, з урахуванням індексу інфляції за період прострочення виконання зобов'язання, що становить станом на 06.10.2009 року 1413 грн. Таким чином загальна сума неповернутих відповідачем коштів за зобов'язанням, з урахуванням індексу інфляції, складає 68653,75 грн. Вимога про сплату процентів позивачем не ставилась.

У відповідності до положень ст.ст. 610,611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема такими є сплата неустойки, відшкодування збитків.

Враховуючи недопустимість односторонньої відмови від виконання зобов'язання, відповідно вимог ст.525 ЦК України, суд приймає до уваги, як правомірні доводи позивача в частині чинності договору між сторонами до його виконання. За змістом самого договору строк дії його не визначений.

Таким чином наведений позовом розрахунок штрафних санкцій на підставі п.6.6 договору між сторонами за 12 місяців, в межах передбаченого ст. 258 ЦК України строку позовної давності, суд вважає правомірним. Загальна сума штрафний санкцій за наданими суду розписками неповернутих валюти та коштів становить /42168 + 15601+22990/ 80759 грн., що значно перевищує розмір основного зобов'язання. Доводи відповідача про невідповідність пункту 6.6 договору ст. 549 ЦК України безпідставні, договір між сторонами в цій частині не скасований не визнаний недійсним.

Відповідно ч.3 ст.551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Приймаючи до уваги встановлені обставини, доводи відповідача, пояснення в частині неприйняття реальних мір на виконання та неможливість виконання зобов'язання на теперішній час, суд вважає за доцільне зменшення суми штрафу на підставі ч.3 ст.551 ЦК України та задоволення позовних вимог в цій частині на суму 60тис. грн.

Відповідно положень ст. 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. При визначенні неодержаних доходів /упущеної вигоди/ враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Оцінюючи позовні вимоги ОСОБА_3 про стягнення упущеної вигоди від використання неповернутих відповідачем коштів на депозиті в банку суму 11995,34 грн., що ґрунтуються на умовах п.8.4 договору, суд вважає їх недоведеними позивачем, відсутніми докази щодо заходів, вжитих кредитором /позивачем/ щодо одержання зазначеної упущеної вигоди у вигляді депозитних банківських відсотків від коштів отриманих у вигляді банківського кредиту для реалізації Договору про спільну діяльність між сторонами. За наведених обставин позовні вимоги в цій частині до задоволення не підлягають.

Судові витрати в справі, які підтверджені доказами, відповідно до ст.88 ЦПК України, покладаються на відповідача пропорційно до задоволених вимог.

На підставі викладеного, ст.ст. 526,625 ЦК України, керуючись ст. ст. 10,11, 57-60, 88,208, 209,212-215,218,223,292,294 ЦПК України, суд –

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, кошти на відшкодування боргу в сумі 67240,75 грн., відшкодування втрати суми боргу з урахуванням індексу інфляції в розмірі 1413 грн., штрафні санкції згідно п.6.6 договору від 22.08.2008 року між сторонами на суму 60000 грн. відшкодування судових витрат в розмірі /1286,53 +120/ 1406,53 грн., а всього кошти на загальну суму 130060 /сто тридцять тисяч шістдесят / гривень 28 коп.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_3 відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через місцевий суд поданням в десятиденний строк заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням в двадцятиденний після подачі заяви строк апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана і без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк встановлений для подання цієї заяви.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Рівненського міського суду Н.Ю.Музичук