Ухвала

від 30.12.2020 по справі 2-1129/11

КОМСОМОЛЬСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

КОМСОМОЛЬСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-1129/11

провадження № 4-с/534/18/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 грудня 2020 року м. Горішні Плавні

Суддя Комсомольського міського суду Полтавської області Морозов В.Ю., розглянувши скаргу боржника ОСОБА_1 на постанову державного виконавця Бучанського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Нижник Тетяни Володимирівни від 30.07.2020 про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Комсомольського міського суду Полтавської області зі скаргою на постанову державного виконавця Бучанського міського відділу ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 30.07.2020 про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, в якій прохав визнати її неправомірною та скасувати, а також просить поновити строк на подання вказаної скарги.

Суддя, після одержання скарги з`ясовує, чи відповідає скарга вимогам, встановленим вимогам приписів процесуального законодавства викладених у ст.447-451 ЦПК України, що дають необхідну інформацію для вирішення судом питання про відкриття провадження у справі.

Дослідивши скаргу разом із доданими до неї документами, суддя приходить до наступних висновків.

Відповідно до матеріалів справи ОСОБА_1 вперше звернувся до Комсомольського міського суду Полтавської області з вказаною скаргою 13.11.2020.Ухвалою Комсомольського міського суду Полтавської області від 19.11.2020 скаргу залишено без розгляду та повернуто заявнику на підставі ст. 449 ЦПК України.

15.12.2020 ОСОБА_1 повторно звернувся зі скаргою на адресу суду в якій також просить поновити строк на подання скарги.

Скаржник у своїй скарзі посилається на те, що йому стало відомо про наявність вказаної постанови лише 04.11.2020, однак суддя зазначає, що зі змісту скарги та доданої до неї копії протоколу від 05.10.2020 №227822, ОСОБА_1 дізнався про порушення його права або свободи, у вигляді тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами саме 05.10.2020 року.

Статтею 449 ЦПК України імперативно встановлено строк для звернення зі скаргою, зокрема, скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

При цьому скаржник поважні причини які перешкоджали йому звернутися до суду з вказаною скаргою протягом десяти днів з 05.10.2020 не зазначає та жодних доказів на підтвердження поважності пропуску такого строку суду не надав.

Відповідно до ч.1 ст.127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

У пункті 41 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 03 квітня 2008 року в справі Пономарьов проти України за заявою № 3236/03 зазначено, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Поновлення процесуального строку зі спливом встановленого строку та за підстав, які не видаються переконливими, може свідчити про порушення принципу юридичної визначеності.

У кожній конкретній справі суди мають ґрунтовно перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata.

Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункт 34 рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2010 року в справі Перетяка та Шереметьев проти України за заявами № 17160/06 та N 35548/06).

У справах Осман проти Сполученого королівства та Креуз проти Польщі Європейський суд з прав людини роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27.11.2019 по справі №672/379/14-ц.

Разом з тим суд не бере до уваги посилання ОСОБА_1 на те, що повторно ним подано скаргу після отримання копій документів, а саме заяви та витягу журналу видачі справ для ознайомлення, що підтверджують інформацію про отримання ним саме 04.11.2020 копії оскаржуваної постанови, а також те, що він проходив лікування в період з 23.11.2020 по 07.12.2020, оскільки ОСОБА_1 дізнався про порушення його права або свободи, у вигляді тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами саме 05.10.2020 року, а отже повинен був звернутись до суду з скаргою до 15.10.2020.

Однак, судом не встановлено поважних причин пропуску строку звернення до суду в період з 05.10.2020 по 15.10.2020 із скаргою на дії державного виконавця та не додано жодних доказів на підтвердження поважності пропуску такого строку,за таких обставин суд приходить до висновку про відмову у поновленні строку на подання скарги.

Відповідно до ст.126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Оскільки скаргу подано без додержання вимог, викладених у ст.126, 449 ЦПК України, вона підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись ст.126, 447-449 ЦПК України, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

В поновленні строку на подання скарги на постанову державного виконавця Бучанського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Нижник Тетяни Володимирівни від 30.07.2020 про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - відмовити.

Скаргу ОСОБА_1 на постанову від 30.07.2020 про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - залишити без розгляду та повернути її заявнику.

Ухвала суду може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Комсомольський міський суд Полтавської області до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її постановлення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя В.Ю. Морозов