Ухвала

від 30.12.2020 по справі 357/6020/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження

№ 22-ц/824/15356/2020

У Х В А Л А

30 грудня 2020 року місто Київ

справа № 357/6020/20

Київський апеляційний суд у складі судді-доповідача Борисової О.В., перевіривши виконання вимог ст.356 ЦПК України за апеляційною скаргою відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Альфаенерго на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28 жовтня 2020 року, ухвалене під головуванням судді Цуранова А.Ю., у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Альфаенерго про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього розрахунку за час затримки розрахунку при звільненні, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28 жовтня 2020 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач ТОВ Альфаенерго 19 листопада 2020 року направив засобами поштового зв`язку до Київського апеляційного суду та до суду першої інстанції апеляційні скарги, які є ідентичними.

Оскільки апеляційні скарги є ідентичними за своїм змістом, суд вважає, що вони підлягають розгляду як одна.

25 листопада 2020 року на адресу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області було направлено запит про витребування вказаної цивільної справи.

У грудні 2020 року цивільна справа №357/6020/20 надійшла до Київського апеляційного суду.

Крім того, в апеляційних скаргах відповідач ТОВ Альфаенерго просив відстрочити йому сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28 жовтня 2020 року до ухвалення рішення у справі.

В обґрунтування клопотання посилався на те, що в Україні, як і в більшості країн Європи установлено карантин, який пов'язаний із запобіганням поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом.

Вказував, що на день звернення із апеляційною скаргою у відповідача склалась скрутна фінансова ситуація, причиною виникнення якої став ряд факторів незалежних від підприємства.

Зазначав, що основним напрямком діяльності підприємства є постачання природного газу. Після запровадження карантину в Україні діяльність підприємства зазнала суттєвого спаду, що зокрема обумовлюється складною фінансовою ситуацією в країні, нестабільністю валютного ринку, частою зміною загальнодержавних політичних пріоритетів, зменшенням споживання природного газу у зв`язку із карантином, підвищення середньої температури на території України, що призводить до зменшення обсягів споживання газу та відповідно зменшення доходів відповідача. Це в свою чергу призводить до збіднілості великої кількості підприємств, а в деяких непоодиноких випадках і до банкрутства. Такої складної долі зазнало багато підприємств - контрагентів відповідача, що не могло не відзначитись і на самому відповідачі, яке має як дебіторську так і кредиторську заборгованості.

Вважаю, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.ч.1, 3 ст.136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд, у порядку передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Аналогічні вимоги зазначені і у ст.8 Закону України Про судовий збір , а саме, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Тобто даними нормами законодавства визначена виключна підстава для відстрочення, розстрочення, звільнення або зменшення сплати судового збору - незадовільний майновий стан сторони.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Пунктом 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року Про застосування судами законодавства про судові витрати цивільних справах роз`яснено, що відповідно до статті 8 Закону України Про судовий збір єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).

При цьому, судові процедури повинні бути справедливими, особа не може бути безпідставно позбавлена права на апеляційне оскарження рішення суду, оскільки це буде порушенням права на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції.

Однією з основних засад судочинства, визначених у статті 129 Конституції України, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

У пункті 55 рішення у справі Креуз проти Польщі ( Kreuz v. Poland ) від 19 червня 2001 року Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) підкреслив, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти.

Відповідно до практики ЄСПЛ пункт 1 статті 6 Конвенції не вимагає від держав засновувати апеляційні або касаційні суди. Разом з тим, там де такі суди існують, гарантії, що містяться у статті 6 Конвенції, повинні відповідати, зокрема, забезпеченню ефективного доступу до цих судів для того, щоб учасники судового процесу могли отримати рішення, яке стосується їх цивільних прав та обов`язків (рішення ЄСПЛ у справі Гоффман проти Німеччини ( Hoffmann v. Germany ) від 11 жовтня 2001 року, пункт 65; рішення ЄСПЛ у справі Кудла проти Польщі ( Cudla v. Poland ) від 26 жовтня 2000 року).

ЄСПЛ також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (рішення ЄСПЛ у справі Креуз проти Польщі ( Kreuz v. Poland ) від 19 червня 2001 року, пункт 59)

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення ЄСПЛ Kniat v. Poland від 26 липня 2005 року, пункт 44; рішення ЄСПЛ Jedamski and Jedamska v. Poland від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).

Наведені апелянтом доводи щодо відстрочення сплати судового збору за подачу апеляційної скарги не можна визнати такими, що унеможливлюють чи утруднюють сплату судового збору, оскільки апелянтом не надано суду доказів на підтвердження свого складного майнового стану, який би унеможливлював сплату ним судового збору.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що доводи, наведені відповідачем ТОВ Альфаенерго , не дають підстав для задоволення вказаної заяви про відстрочення сплати судового збору, оскільки на підтвердження скрутного матеріального становища не надано належних доказів, а безпідставне відстрочення судового збору є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливих судових процедур і рівності учасників судового процесу перед законом.

Оскільки апелянту відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення від сплати судового збору, апеляційна скарга ТОВ Альфаенерго на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28 жовтня 2020 року підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків вказаної апеляційної скарги.

Згідно з п.3 ч.4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ст.4 Закону України Про судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Як вбачається із матеріалів справи, судом першої інстанції було стягнуто з відповідача ТОВ Альфаенерго в дохід держави судовий збір в розмірі 840,80 грн.

Виходячи з вищевикладеного, відповідачу ТОВ Альфаенерго необхідно сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 1261,20 грн . на реквізити: отримувач коштів - УК у Солом.р-ні/Соломян. р-н/22030101, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), розрахунковий рахунок: UA548999980313101206080026010, МФО банку отримувача: 899998, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38050812, код класифікації доходів бюджету: 22030101 та надати до Київського апеляційного суду оригінал квитанції про оплату судового збору.

До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст.356 цього Кодексу застосовуються положення ст.185 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст.185, 357 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Альфаенерго про відстроченнясплати судового збору відмовити.

Апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Альфаенерго на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28 жовтня 2020 року, ухвалене під головуванням судді Цуранова А.Ю., у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Альфаенерго про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього розрахунку за час затримки розрахунку при звільненні залишити без руху.

Надати строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали.

У разі не виконання вимог ухвали у визначений строк скарга буде вважатись неподаною та повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя-доповідач Борисова О.В.