Рішення

від 22.12.2020 по справі 904/4676/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.12.2020м. ДніпроСправа № 904/4676/20 за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екодевелопмент", м. Дніпро

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Національна металургійна академія України, м. Дніпро

про стягнення заборгованості у розмірі 229 187,40 грн, розірвання договору оренди та виселення із орендованого приміщення

Суддя Золотарьова Я.С.

Секретар судового засідання Волювач М.В.

Представники:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Переверзев І.В. посв. № 2210 від 15.05.12 адвокат

третя особа: Ковріга О.І. посв. № 0593 вид. 17.05.01 адвокат

ПРОЦЕДУРА

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екодевелопмент" і просить суд:

- стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 229 187,40 грн;

- розірвати договір оренди нерухомого майна № 12/02-6524-ОД від 05.05.2018;

- виселити відповідача з нежитлового вбудованого приміщення, що знаходиться за адресою м. Дніпро, вул. Адміральська, 30.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 31.08.2020 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 15.09.2020.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2020 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Національну металургійну академію України та відкладено підготовче засідання на 15.10.2020.

13.10.2020 представник третьої особи подав письмові пояснення.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 15.10.2020 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 30.11.2020 та відкладено підготовче засідання на 04.11.2020.

28.10.2020 представник відповідача подав відзив на позов.

04.11.2020 представник позивача подав відповідь на відзив.

Протокольною ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.2020 оголошено перерву в судовому засіданні до 25.11.2020.

24.11.2020 представник відповідача подав до суду клопотання про огляд доказів за їх місцезнаходженням, в якому просить суд здійснити огляд приміщень, загальною площею 554,13 кв.м., розміщених за адресою: м. Дніпро, вул. Адміральська, 30 на першому поверсі чотирьохповерхового будинку, що перебуває на балансі Національної металургійної академії України.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2020 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про огляд приміщень, закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті на 14.12.2020.

У судовому засіданні 14.12.2020 було розглянуто справу по суті: заслухано виступи позивача, відповідача та третьої особи, встановлено обставини справи та досліджено докази, наявні у матеріалах справи.

Протокольною ухвалою від 14.12.2020 оголошено перерву на 22.12.2020.

У судовому засіданні 22.12.2020 проведено дебати та у нарадчій кімнаті ухвалено судове рішення в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України з оформленням вступної та резолютивної частини.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача, викладена у позові

Позивач вказує на неналежне виконання відповідачем умов договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності № 12/02-6524-ОД від 05.05.2018. Станом на час подання позову відповідачем не виконано обов`язку по оплаті орендної плати у розмірі 166 743,37 грн за період з 15.06.2018 по 15.08.2020.

Позивачем за неналежне виконання відповідачем договору нараховано пеню у розмірі 13 838,63 грн, інфляційні втрати у розмірі 15 256,74 грн, штраф у розмірі 33 348,67 грн.

Також, позивач просив розірвати договір оренди нерухомого майна № 12/02-6524-ОД від 05.05.2018 та виселити відповідача з нежитлового вбудованого приміщення, що знаходиться за адресою м. Дніпро, вул. Адміральська, 30.

Позиція відповідача, викладена у відзиві на позов

Відповідач зазначає, що пунктом 14 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України установлено, що з моменту встановлення карантину, введеного Постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11 березня 2020 року № 211 (із наступними змінами і доповненнями), і до його відміни (скасування) в установленому законом порядку, плата за користування нерухомим майном (його частиною) підлягає зменшенню за вимогою наймача, який здійснює підприємницьку діяльність з використанням цього майна, впродовж усього часу, коли майно не могло використовуватися в підприємницькій діяльності наймача в повному обсязі через запроваджені обмеження та (або) заборони.

Постановою Кабінету Міністрів України № 611 від 15.07.2020 встановлено, що на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном, розрахованої відповідно до Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 р. № 786 (ЗП України, 1996 р., № 2, ст. 57; Офіційний вісник України, 2011 р., № 71, ст. 2677), здійснюється у розмірі 50 відсотків суми нарахованої орендної плати для орендарів за переліком згідно з додатком 2.

Відтак, нарахування відповідачу орендної плати, починаючи з 12.03.2020 повинно здійснюватись орендодавцем у розмірі 50% від суми орендної плати.

Також, відповідач зазначає, що з урахуванням викладеного позивачем невірно визначено суму штрафних санкцій.

Крім того, відповідач вказує, що він не мав можливості використовувати частину приміщення, оскільки воно не було звільнено від речей третьої особи. З приводу цього відповідач звертався до третьої особи, але відповіді на свої звернення не отримав.

Позиція позивача, викладена у відповіді на відзив та під час розгляду справи

Позивач зазначає, що пунктом 14 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України передбачено, що плата за користування нерухомим майном підлягає зменшенню за вимогою наймача, який здійснює підприємницьку діяльність.

Натомість, від відповідача на адресу позивача не надходило жодного клопотання щодо зменшення орендної плати.

Позивач вказує про те, що відповідач не звертався до нього як до орендодавця з претензіями щодо неможливості використання частини приміщень, а акт приймання-передачі, який було підписано відповідачем без зауважень доводить, що приміщення були передані відповідачу у належному стані.

Позиція третьої особи

Третя особа зазначає, що станом на 25.09.2020 заборгованість відповідача перед третьою особою з орендної плати становить 87 312,50 грн.

Третя особа вказує на те, що на сьогоднішній день проводить претензійну роботу та намагається в позасудовому порядку отримати з відповідача неоплачену суму заборгованості з орендної плати, а у разі незадоволення претензій бути вимушена звернутися із відповідним позовом до суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

05.05.2018 між Регіональним відділення Фонду державного майна України у Дніпропетровській області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Екодевелопмент" (орендар) було укладено договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності № 12/02-6524-ОД (арк.с.10).

Пунктом 1.1 договору передбачено, що орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно, а саме: нежитлові вбудовані приміщення (реєстровий номер 02070766.2РМБЧЧФ1047) площею 2 325,40 кв.м, розміщені за адресою: м. Дніпро, вул. Адміральська, 30, на першому, другому, третьому та четвертому поверхах чотирьохповерхового будинку, що перебуває на балансі Національної металургійної академії України ( балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість на 13.02.2018 і становить за незалежною оцінкою 2 246 336,00 грн.

Майно передається в оренду з метою іншого використання державного майна (лісопильне та стругальне виробництво) (пункт 1.2 договору).

Відповідно до пункту 2.1 договору, орендар вступає у строкове платне користування державним майном у термін, вказаний в договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання - передачі майна.

Згідно пункту 10.1 договору, цей договір укладено строком на 2 роки 11 місяці, що діє з 05.05.2018 по 04.04.2021 включно.

Пунктом 3.1 договору встановлено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 (зі змінами), становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку січень 2018 - 20 604,18 грн грн.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством (пункт 3.2 договору).

Відповідно до пункту 3.3 договору, орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Пунктом 3.6 договору передбачено, що орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж:

- 50 % - до державного бюджету по місцю реєстрації орендаря у податковій інспекції на рахунки, відкриті відділеннями казначейства - у розмірі 10 302,09 грн;

- 50% - балансоутримувачу у розмірі 10 302,09 грн.

щомісяця не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря протягом дії договору.

Згідно пункту 5.3 договору орендар зобов`язаний своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу.

Факт передачі майна в оренду підтверджується актом приймання-передачі від 05.05.2018 (арк.с.18)

Як зазначає позивач, відповідач має заборгованість з орендних платежів за період з 15.06.2018 по 15.08.2020 у розмірі 166 743,37 грн.

20.07.2020 позивач направив на адресу відповідача претензію з вимогою сплатити борг (арк.с.19).

Відповіді на вищезазначену претензію відповідач не надав.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Статтею 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (який діяв під час укладення договору та до 01.02.2020) орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

З огляду на наявний в матеріалах справи договір, між сторонами склались правовідносини оренди майна державної власності.

Щодо суми боргу

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Умовами договору передбачено строки, розмір та порядок оплати орендної плати. Відповідно до пункту 3.6 договору, строк оплати орендних платежів є таким, що настав.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" з 12.03.2020 на всій території України введено карантин.

Пунктом 14 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України установлено, що з моменту встановлення карантину, введеного Постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11 березня 2020 року № 211 (із наступними змінами і доповненнями), і до його відміни (скасування) в установленому законом порядку, плата за користування нерухомим майном (його частиною) підлягає зменшенню за вимогою наймача, який здійснює підприємницьку діяльність з використанням цього майна, впродовж усього часу, коли майно не могло використовуватися в підприємницькій діяльності наймача в повному обсязі через запроваджені обмеження та (або) заборони.

Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 611 від 15.07.2020 Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину встановлено, що на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном, розрахованої відповідно до Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 р. № 786, здійснюється у розмірі 50 відсотків суми нарахованої орендної плати для орендарів за переліком згідно з додатком 2.

Згідно пункту 2 ціґї Постанови, орендодавцям державного майна забезпечити нарахування орендної плати орендарям згідно з пунктом 1 цієї постанови починаючи з дати встановлення карантину.

У Додатку 2 до Постанови зазначено перелік орендарів, для яких нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном здійснюється у розмірі 50 відсотків.

У пункті 2 цього Переліку вказано, що він розповсюджується зокрема на вітчизняних юридичних і фізичних осіб, що є суб`єктами малого підприємництва.

Відповідно до частини 3 статті 55 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єктами малого підприємництва є, зокрема, юридичні особи - суб`єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач відповідає вищезазначеним критеріям суб`єкта малого підприємства, що підтверджується штатним розписом відповідача, декларацією за 2019 рік та спрощеним фінансовим звітом (арк.с.50-52).

Аналізуючи у сукупності пункт 14 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України та вищевказану Постанову КМУ суд зазначає, що норми Постанови КМУ стосуються тільки державного майна, натомість дія пункту 14 може бути застосована до будь-якого наймача в не залежності від того, яке майно є предметом договору - державне, комунальне чи приватне.

Застосування пункту 14 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України залежить від того, чи звернувся наймач з відповідною вимогою про зменшення плати за користування майном.

Водночас, Постанова КМУ імперативно вказує про те, що орендодавці державного майна повинні забезпечити нарахування орендної плати орендарям згідно з пунктом 1 цієї постанови починаючи з дати встановлення карантину. Відтак нарахування орендної плати за державне майно починаючи з 12.03.2020 повинно здійснюватись орендодавцем на підставі цієї Постанови КМУ в незалежності від того, чи звертався до орендодавця орендар з відповідною вимогою/проханням, чи ні.

Враховуючи викладене, суд погоджується з позицією відповідача та вважає, що нарахування відповідачу орендної плати, починаючи з 12.03.2020 повинно здійснюватись орендодавцем (позивачем) у розмірі 50% від розміру орендної плати.

Здійснивши перерахунок, судом встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем з орендної плати за період з 15.06.2018 по 15.08.2020 складає 131 537,18 грн.

Станом на час розгляду справи доказів сплати заборгованості у повному обсязі від представників сторін не надійшло.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості з оплати орендних платежів підлягають задоволенню частково у розмірі 131 537,18 грн.

При цьому суд відхиляє доводи відповідача про те, що він не мав можливості використовувати частину приміщення, оскільки воно не було звільнено від речей третьої особи, з огляду на таке.

Частиною 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно частин 1 та 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно, у разі виникнення ситуації, коли орендоване майно не може використовуватися повністю або частково у зв`язку з тим, що воно не звільнено від речей орендодавця або іншої особи, орендар або не повинен підписувати акт приймання-передачі такого приміщення в оренду, або повинен підписати такий акт з відповідними застереженнями.

В будь-якому випадку, з цього приводу орендар повинен в порядку, передбаченому законом та договором звертатись до орендодавця, а не до балансоутримувача, який не є стороною договору оренди.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач підписав акт приймання майна в оренду без будь-яких зауважень. Так, у Акті вказано, що відповідач отримав в орендне користування нежитлові вбудовані приміщення площею 2 325,40 кв.м.

Водночас, матеріали справи не містять доказів звернення відповідача безпосередньо до позивача з приводу неможливості використання частини орендованих приміщень.

Тому суд вважає, що відповідачем ця обставина не доведена належними та допустими доказами.

Щодо суми пені

Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 3.8 договору передбачено, що орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношення відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

У зв`язку з несвоєчасним виконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо оплати орендних платежів, позивачем останньому нараховано пеню у розмірі 13 838,63 грн за період з 16.06.2018 по 16.11.2018.

Враховуючи те, що факт порушення зобов`язання підтверджений належними та достатніми доказами, а також враховуючи, що сторони у договорі передбачили стягнення пені у разі прострочення оплати орендних платежів, суд доходить висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення пені.

Суд перевіривши розрахунок пені, зазначає що він є правильним. Тому, вимога щодо стягнення пені у розмірі 13 838,63 грн підлягає задоволенню.

Щодо суми штрафу

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пунктом 3.9 договору передбачено, що у разі якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж за три місяці, орендар сплачує штраф у розмірі 20% від суми заборгованості.

У зв`язку з несвоєчасним виконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо оплати орендних платежів, позивачем останньому нараховано штраф у розмірі 33 348,67 грн.

Перевіривши розрахунок штрафу, судом встановлено, що позивачем невірно нараховано штраф, оскільки неправильно взято суму основного боргу, а саме позивачем нарахувано штраф на суму 166 743,37 грн, тоді як судом встановлено, що заборгованість з оплати орендних платежів становть 131 537,18 грн.

Здійснивши перерахунок, судом встановлено, що сума штрафу, яка підлягає задоволенню становить 26 307,44 грн.

Щодо суми інфляційних втрат

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 15 256,74 грн за період вересень 2019 - березень 2020.

Суд, перевіривши розрахунок інфляційних втрат, зазначає що він є неправильним, оскільки інфляційні втрати відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України повинні бути нараховані за весь час прострочення, тобто, з моменту прострочення і до подачі позову до суду.

Здійснивши перерахунок, судом встановлено, що сума інфляційних втрат, яка підлягає задоволенню становить 1 368,41 грн.

Щодо вимог про розірвання договору

Згідно частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

З огляду на те, що в наслідок порушення відповідачем своїх зобов`язань щодо сплати орендних платежів, позивач, як орендодавець позбавлений можливості своєчасно отримувати орендні платежі, на які він розраховував під час укладення цього договору, зазначені порушення, суд вважає істотними, що є підставою для розірвання договору в судовому порядку.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в цій частині.

Щодо вимог про виселення

У разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди (стаття 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» )

Пунктом 5.10 договору встановлено, що у разі припинення договору орендар зобов`язаний повернути балансоутримувачу або підприємству/товариству, указаному орендодавцем, орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодування відповідно до вимог чинного законодавства збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в цій частині з огляду на те, що вимога про розірвання договору оренди підлягає задоволенню.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Щодо витрат, пов`язаних з відправкою поштової кореспонденції

Позивач просить стягнути з відповідача витрати, пов`язані з відправкою поштової кореспонденції у розмірі 60,00 грн.

Згідно частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було направлено поштовою кореспонденцією відповідачу та третій особі позовні заяви з додатками, що підтверджується фіскальними чеками від 25.08.2020 на суму 38,48 грн (арк.с.6-7). Також, позивачем було направлено на адресу відповідача претензію, що підтверджується фіскальним чеком від 24.07.2020 на суму 17,00 грн.

Позивачем не надано доказів направлення поштової кореспонденції на суму 4,52 грн, тому витрати в цій частині не є обґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Також, суд зазначає, що витрати, які пов`язані з відправкою поштової кореспонденції (претензія) у розмірі 17,00 грн не підлягають задоволенню, оскільки направлення на адресу відповідача досудової вимоги, не пов`язане з розглядом справи. Договір та закон не передбачають обов`язкового претензійного порядку для сторін, тому надіслання претензії не є обов`язковим для подання позову.

З урахуванням викладеного суд уважає обґрунтованим розмір витрат, пов`язаних з відправкою поштової кореспонденції (позовна заява) у розмірі 38,48 грн.

Щодо судового збору

Згідно пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому судовий збір позивача у розмірі 6 799,77 грн покладається на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Розірвати договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності № 12/02-6524-ОД від 05.05.2018.

Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю "Екодевелопмент" (49000, м. Дніпро, вул. Чкалова, буд. 15, кв. 5; ідентифікаційний номер 39394479) з нежитлового вбудованого приміщення реєстровий номер 02070766.2РМБЧЧФ1047) площею 2 325,4 кв.м., розміщене за адресою: м. Дніпро, вул. Адміральська, 30 та знаходиться на балансі Національної металургійної академії України.

Сягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Екодевелопмент" (49000, м. Дніпро, вул. Чкалова, буд. 15, кв. 5; ідентифікаційний номер 39394479) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (49000, м. Дніпро, вул. Центральна, 6; ідентифікаційний код 42767945) заборгованість з орендної плати у розмірі 62 394,91 грн, штрафу у розмірі 12 478,98 грн, пеню у розмірі 6 919,32 грн, інфляційні втрати у розмірі 684,21 грн, витрати на поштову кореспонденцію у розмірі 38,48 та судовий збір у розмірі 5 441,17 грн.

В іншій частині позову - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Центрального апеляційного господарського суду.

Оскільки Єдина судова інформаційно-телекомунікаційної система не почала функціонувати, відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги подаються учасниками справи до господарського суду Дніпропетровської області.

Повне рішення складено 30.12.2020

Суддя Я.С. Золотарьова