Постанова

від 14.04.2021 по справі 904/4676/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.04.2021 місто Дніпро Справа № 904/4676/20

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів : головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач),

суддів Широбокової Л.П., Подобєда І.М.,

секретар судового засідання: Абадей М.О.,

представники сторін:

від позивача : Сивоконь А.І., довіреність №19 від 23.09.2020, представник;

від відповідача : представник не з`явився;

від третьої особи : Ковріга А.В., довіреність №б/н від 12.04.2021, адвокат,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Екодевелопмент" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.12.2020 (повний текст складений 30.12.2020, суддя Золотарьова Я.С.) у справі №904/4676/20

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екодевелопмент", м. Дніпро

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Національна металургійна академія України, м. Дніпро

про стягнення заборгованості у розмірі 229 187,40 грн., розірвання договору оренди та виселення із орендованого приміщення, -

ВСТАНОВИВ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екодевелопмент", в якому просить суд:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Екодевелопмент" на свою користь 229 187,40 грн.;

- розірвати договір оренди нерухомого майна № 12/02-6524-ОД від 05.05.2018;

- виселити Товариство з обмеженою відповідальністю "Екодевелопмент" з нежитлового вбудованого приміщення, що знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Адміральська, 30.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 22.12.2020 у справі №904/4676/20 позов задоволено частково:

- розірвано договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності № 12/02-6524-ОД від 05.05.2018;

- виселено Товариство з обмеженою відповідальністю "Екодевелопмент" з нежитлового вбудованого приміщення (реєстровий номер 02070766.2РМБЧЧФ1047) площею 2 325,4 кв.м., розміщеного за адресою: м. Дніпро, вул. Адміральська, 30 та яке знаходиться на балансі Національної металургійної академії України;

- з Товариства з обмеженою відповідальністю "Екодевелопмент" стягнуто на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях 62 394,91 грн. заборгованості з орендної плати, 12 478,98 грн. штрафу, 6 919,32 грн. пені, 684,21 грн. інфляційний втрат, 38,48 грн. витрат на поштову кореспонденцію, 5 441,17 грн. судового збору;

- в решті позовних вимог відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване неналежним виконання відповідачем зобов`язань за договором оренди нерухомого майна № 12/02-6524-ОД від 05.05.2018 в частині своєчасної та повної сплати орендної плати у період з 15.06.2018 по 15.08.2020. Місцевий господарський суд здійснив перерахунок орендної плати з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України №611 від 15.07.2020 "Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину" та дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 131 537,18 грн.

Враховуючи наявність прострочення виконання зобов`язань зі сплати орендної плати, місцевий господарський суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 13 838,63 грн. пені, також місцевий господарський суд визнав обґрунтованими вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 26 307,44 грн. штрафу та 1 368,41 грн. інфляційних втрат згідно зі здійсненим розрахунком.

З огляду на встановлення факту порушення відповідачем зобов`язань за договором, місцевий господарський суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення вимоги про розірвання договору оренди нерухомого майна №12/02-6524-ОД від 05.05.2018 та, відповідно, про виселення відповідача з орендованого приміщення.

При цьому, місцевим господарським судом відхилено доводи відповідача про неможливість використовувати частину орендованого приміщення з посиланням на підписаний сторонами без зауважень акт приймання майна в оренду, відповідно до якого відповідач отримав в орендне користування нежитлові вбудовані приміщення площею 2 325,40 кв.м; матеріали справи не містять доказів звернення відповідача безпосередньо до позивача з приводу неможливості використання частини орендованих приміщень.

Не погодившись із рішенням місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Екодевелопмент" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.12.2020 у справі №904/4676/20 в частині задоволених вимог та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевий господарський суд дійшов до помилкового висновку про наявність підстав для стягнення заборгованості, штрафних санкцій та, відповідно, підстав для розірвання договору оренди і виселення відповідача з орендованого приміщення. Апелянт зазначає, що по теперішній час балансоутримувачем фактично не передано орендарю частину орендованої площі, а саме приміщення, розташованого на першому поверсі чотирьохповерхового будинку загальною площею 554,13 кв.м. У зв`язку з цим орендар звертався до балансоутримувача з проханням звільнити орендовані ним приміщення від обладнання (листи №71 від 14.05.2018 та №121 від 05.09.2018), однак відповіді не отримав, приміщення залишилось заповненим обладнанням балансоутримувача.

Апелянт вважає, що відповідно до частини 6 статті 762 Цивільного кодексу України він звільняється від сплати орендної плати з огляду на неможливість орендарем використовувати орендоване приміщення. Звертає увагу, що в цьому випадку для звільнення від сплати орендної плати через неможливість використовувати орендоване майно немає необхідності внесення відповідних змін до договору оренди.

За доводами апелянта, відмовляючи у задоволенні клопотання про огляд доказів за їх місцезнаходженням, місцевий господарський суд позбавив відповідача можливості довести обставини, на які він посилається щодо неможливості використання об`єкту оренди.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.02.2021 (колегією суддів у складі: головуючого судді Орєшкіної Е.В (доповідача), суддів: Широбокової Л.П., Подобєда І.М.) відкрито апеляційне провадження з розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Екодевелопмент" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.12.2020 у справі №904/4676/20; розгляд скарги призначений судове засідання на 31.03.2021.

01.03.2021 від Національної металургійної академії України надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому третя особа проти апеляційної скарги заперечує та просить залишити рішення місцевого господарського суду без змін. Зазначає, що орендарем прийнято орендоване приміщення без зауважень згідно з актом приймання-передачі від 05.05.2018, тому доводи про неможливість використовувати орендоване приміщення є безпідставними. Також вважає безпідставними третя особа і посилання апелянта на листи №71 від 14.05.2018 та №121 від 05.09.2018, посилаючись на відсутність доказів їх направлення чи вручення балансоутримувачу.

11.03.2021 від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує та просить залишити рішення місцевого господарського суду без змін. Позивач посилається на підписаний сторонами 05.05.2018 акт приймання-передачі, відповідно до якого орендар (апелянт) отримав в оренду нерухоме майно площею 2 325,4 кв.м. без будь-яких зауважень. Зазначає, що в подальшому також орендар не звертався до орендодавця щодо фактичної неможливості використовувати орендоване майно повністю чи його частину, тому доводи апелянта вважає надуманими та такими, що не підтверджуються належними доказами.

У зв`язку із участю у тематичному круглому столі члена колегії судді Подобєда І.М. розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Екодевелопмент" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.12.2020 у справі №904/4676/20, призначений у судове засідання на 31.03.2021, не відбувся.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.04.2021 (колегією суддів у складі: головуючого судді Орєшкіної Е.В (доповідача), суддів: Широбокової Л.П., Подобєда І.М.) розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Екодевелопмент" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.12.2020 у справі №904/4676/20 призначений судове засідання на 14.04.2021.

У судове засідання, яке відбулося 14.04.2021, представник апелянта не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся шляхом направлення копії ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 05.04.2021 на електронну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Екодевелопмент" (ecodevelopment.dp@gmail.com), (ecodevelopment.dp@gmail.com) та телефонограмою, яку отримано 05.04.2021 о 14:14 год. представником Переверзєвим І.В.

Враховуючи, що явка представників сторін у судове засідання обов`язковою не визнавалась, апелянт не скористався правом участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, в тому числі з використанням власних технічних засобів, апеляційний господарський суд вважає за можливе провести судове засідання без участі представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Екодевелопмент".

У судовому засіданні, яке відбулося 14.04.2021, представниками позивача та третьої особи підтримані заперечення на апеляційну скаргу.

У судовому засіданні, яке відбулося 14.04.2021, оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 05.05.2018 між Регіональним відділення Фонду державного майна України у Дніпропетровській області, правонаступником якого є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Екодевелопмент" (орендар) укладено договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності №12/02-6524-ОД, відповідно до пункту 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно, а саме: нежитлові вбудовані приміщення (реєстровий номер 02070766.2РМБЧЧФ1047) площею 2 325,40 кв.м, розміщені за адресою: м. Дніпро, вул. Адміральська, 30, на першому, другому, третьому та четвертому поверхах чотирьохповерхового будинку, що перебуває на балансі Національної металургійної академії України (балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість на 13.02.2018 і становить за незалежною оцінкою 2 246 336,00 грн.

Майно передається в оренду з метою іншого використання державного майна (лісопильне та стругальне виробництво) (пункт 1.2 договору).

Відповідно до пункту 2.1 договору орендар вступає у строкове платне користування державним майном у термін, вказаний в договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання - передачі майна.

Згідно пункту 10.1 договору його укладено строком на 2 роки 11 місяці, що діє з 05.05.2018 по 04.04.2021 включно.

Пунктом 3.1 договору встановлено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 (зі змінами), становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку січень 2018 року 20 604,18 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством (пункт 3.2 договору).

Відповідно до пункту 3.3 договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Пунктом 3.6 договору передбачено, що орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж:

- 50 % - до державного бюджету по місцю реєстрації орендаря у податковій інспекції на рахунки, відкриті відділеннями казначейства - у розмірі 10 302,09 грн.;

- 50% - балансоутримувачу у розмірі 10 302,09 грн.

щомісяця не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря протягом дії договору.

Згідно з пунктом 5.3 договору орендар зобов`язаний своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу.

Факт передачі майна в оренду підтверджується актом приймання-передачі від 05.05.2018.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях посилається на неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Екодевелопмент" зобов`язань за договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності №12/02-6524-ОД від 05.05.2018 в частині сплати орендних платежів за період з 15.06.2018 по 15.08.2020 та просить стягнути з відповідача на свою користь 166 743,37 грн. заборгованості, 13 838,63 грн. пені, 15 256,74 грн. інфляційних втрат, 33 348,67 грн. штрафу; розірвати договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності №12/02-6524-ОД від 05.05.2018 та виселити відповідача з орендованого приміщення.

Частиною 1 статті 283 Господарського кодексу України встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до частини 1 статті 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Згідно зі статтею 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець (позивач у справі) передає або зобов`язується передати наймачеві (відповідач у справі) майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовами договору передбачено строки, розмір та порядок оплати орендної плати. Відповідно до пункту 3.6 договору строк оплати орендних платежів є таким, що настав.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" з 12.03.2020 на всій території України введено карантин.

Пунктом 14 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України установлено, що з моменту встановлення карантину, введеного постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11 березня 2020 року № 211 (із наступними змінами і доповненнями), і до його відміни (скасування) в установленому законом порядку, плата за користування нерухомим майном (його частиною) підлягає зменшенню за вимогою наймача, який здійснює підприємницьку діяльність з використанням цього майна, впродовж усього часу, коли майно не могло використовуватися в підприємницькій діяльності наймача в повному обсязі через запроваджені обмеження та (або) заборони.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №611 від 15.07.2020 "Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину" встановлено, що на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном, розрахованої відповідно до Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786, здійснюється у розмірі 50 відсотків суми нарахованої орендної плати для орендарів за переліком згідно з додатком 2.

Згідно пункту 2 цієї постанови орендодавцям державного майна забезпечити нарахування орендної плати орендарям згідно з пунктом 1 цієї постанови, слід починаючи з дати встановлення карантину.

У Додатку 2 до постанови зазначено перелік орендарів, для яких нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном здійснюється у розмірі 50 відсотків.

У пункті 2 цього Переліку вказано, що він розповсюджується зокрема на вітчизняних юридичних і фізичних осіб, що є суб`єктами малого підприємництва.

Відповідно до частини 3 статті 55 Господарського кодексу України суб`єктами малого підприємництва є, зокрема, юридичні особи - суб`єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України.

Матеріалами справи підтверджується, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Екодевелопмент" відповідає вищезазначеним критеріям суб`єкта малого підприємства, що підтверджується штатним розписом відповідача, декларацією за 2019 рік та спрощеним фінансовим звітом.

Місцевий господарський суд дійшов до висновку, що постанова Кабінету Міністрів України №611 від 15.07.2020 стосуються тільки державного майна, натомість, дія пункту 14 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України може бути застосована до будь-якого наймача в незалежності від того, яке майно є предметом договору - державне, комунальне чи приватне. Застосування пункту 14 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України залежить від того, чи звернувся наймач з відповідною вимогою про зменшення плати за користування майном. Водночас, постанова Кабінету Міністрів України №611 від 15.07.2020 імперативно вказує про те, що орендодавці державного майна повинні забезпечити нарахування орендної плати орендарям згідно з пунктом 1 цієї постанови, починаючи з дати встановлення карантину. Відтак, нарахування орендної плати за державне майно починаючи з 12.03.2020 повинно здійснюватись орендодавцем на підставі постанови Кабінету Міністрів України №611 від 15.07.2020 незалежно від того, чи звертався до орендодавця орендар з відповідною вимогою/проханням, чи ні.

Враховуючи викладене, місцевим господарським судом здійснено перерахунок орендної плати та встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем з орендної плати за період з 15.06.2018 по 15.08.2020 складає 131 537,18 грн.

Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до пункту 3.8 договору орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношення відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

У зв`язку з несвоєчасним виконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо оплати орендних платежів, позивач нараховано та заявлено до стягнення 13 838,63 грн. пені.

Враховуючи те, що факт порушення зобов`язання підтверджений належними та достатніми доказами, а також враховуючи, що сторони у договорі передбачили стягнення пені у разі прострочення оплати орендних платежів, місцевий господарський суд дійшов до висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення пені.

Апеляційна скарга не містить доводів стосовно неправильності визначення розміру пені, заперечення проти стягнення пені обґрунтовані відсутністю заборгованості з орендної плати у зв`язку із наявністю, на думку апелянта, підстав для звільнення його від сплати орендної плати на підставі частини 6 статті 762 Цивільного кодексу України.

Пунктом 3.9 договору передбачено, що у разі якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж за три місяці, орендар сплачує штраф у розмірі 20% від суми заборгованості.

У зв`язку з несвоєчасним виконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо оплати орендних платежів, позивач нарахував та заявив про стягнення з відповідача на свою користь 33 348,67 грн. штрафу.

Перевіривши розрахунок штрафу, місцевим господарським судом встановлено, що позивачем неправильно нарахований штраф, а саме на суму 166 743,37 грн., тоді як судом встановлено, що заборгованість з оплати орендних платежів становить 131 537,18 грн.

Здійснивши перерахунок, місцевим господарським судом встановлено, що сума штрафу, яка підлягає задоволенню, становить 26 307,44 грн.

Апеляційна скарга не містить доводів стосовно неправильності визначення розміру штрафу, заперечення проти стягнення штрафу обґрунтовані відсутністю заборгованості з орендної плати у зв`язку із наявністю, на думку апелянта, підстав для звільнення його від сплати орендної плати на підставі частини 6 статті 762 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено про стягнення з відповідача на свою користь 15 256,74 грн. інфляційних втрат за період з вересня 2019 року по березень 2020 року.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено розрахунок індексу інфляції не за окремі інтервали часу, а в цілому за весь період прострочення і якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - "дефляція", то це не змінює його правової природи та не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19.

Місцевий господарський суд, перевіривши розрахунок інфляційних втрат, встановив що він є неправильним з огляду на те, інфляційні втрати відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України повинні бути нараховані за весь час прострочення, тобто, з моменту прострочення і до подачі позову до суду.

Здійснивши перерахунок, місцевий господарський суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині про стягнення з відповідача на користь позивача 1 368,41 грн. інфляційних втрат.

Апеляційна скарга не містить доводів стосовно неправильності визначення розміру інфляційних втрат, заперечення проти стягнення інфляційних втрат обґрунтовані відсутністю заборгованості з орендної плати у зв`язку із наявністю, на думку апелянта, підстав для звільнення його від сплати орендної плати на підставі частини 6 статті 762 Цивільного кодексу України.

За приписами пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про оренду державного та комунального майна" №157-IX від 03.10.2019 договори оренди державного або комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, продовжуються в порядку, передбаченому законодавством, яке діяло до дати набрання чинності цим Законом, до дати, яка наступить раніше: набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України чи рішенням представницького органу місцевого самоврядування (щодо договорів оренди комунального майна, розташованого в межах відповідної територіальної громади), передбаченим абзацом п`ятим частини другої статті 18 цього Закону, або 1 липня 2020 року.

Після настання однієї з дат, яка відповідно до цього пункту наступить раніше, але у будь-якому випадку не раніше дня введення в дію цього Закону, договори оренди продовжуються в порядку, визначеному цим Законом.

Договори оренди державного та комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені.

Відповідно до частини 2 статті 24 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди може бути достроково припинений за згодою сторін. Договір оренди може бути достроково припинений за рішенням суду та з інших підстав, передбачених цим Законом або договором.

Згідно з частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Пунктом 8.3 договору передбачено право орендодавця виступати з ініціативою розірвання договору у випадку невиконання орендарем умов цього договору.

Враховуючи невиконання відповідачем своїх зобов`язань щодо сплати орендних платежів, місцевий господарський суд дійшов до висновку про наявність підстав для розірвання договору в судовому порядку.

У разі припинення договору оренди орендар зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди (частина 1 статті 25 Закону України "Про оренду державного та комунального майна").

Відповідно до пункту 5.10 договору у разі припинення договору орендар зобов`язаний повернути балансоутримувачу або підприємству/товариству, указаному орендодавцем, орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодування відповідно до вимог чинного законодавства збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря.

Враховуючи, що місцевий господарський суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині розірвання договору оренди, відповідно, наявні підстави для задоволення позовних вимог про виселення відповідача із орендованого приміщення.

При цьому, місцевим господарським судом відхилені доводи відповідача про те, що він не мав можливості використовувати частину приміщення, оскільки воно не було звільнено від речей третьої особи.

Так, частиною 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно частин 1 та 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач підписав акт приймання майна в оренду без будь-яких зауважень. Так, у акті вказано, що відповідач отримав в орендне користування нежитлові вбудовані приміщення площею 2 325,40 кв.м.

Водночас, матеріали справи не містять доказів звернення відповідача безпосередньо до позивача з приводу неможливості використання частини орендованих приміщень.

Тому місцевий господарський суд дійшов до висновку, що відповідачем ця обставина не доведена належними та допустими доказами.

Апелянт не погоджується із такими висновками місцевого господарського суду, посилаючись на що те, що по теперішній час балансоутримувачем фактично не передано орендарю частину орендованої площі, а саме приміщення, розташованого на першому поверсі чотирьохповерхового будинку загальною площею 554,13 кв.м. У зв`язку з цим орендар звертався до балансоутримувача з проханням звільнити орендовані ним приміщення від обладнання (листи №71 від 14.05.2018 та №121 від 05.09.2018), однак відповіді не отримав, приміщення залишилось заповненим обладнанням балансоутримувача. Вважає, що за приписами частини 6 статті 762 Цивільного кодексу України він звільняється від сплати орендної плати з огляду на неможливість орендарем використовувати орендоване приміщення без внесення відповідних змін до договору оренди.

Між тим, як правильно зазначено місцевим господарським судом, 05.05.2018 між Регіональним відділення Фонду державного майна України у Дніпропетровській області, правонаступником якого є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Екодевелопмент" (орендар) підписаний акт приймання-передачі в оренду нерухомого майна площею 2 325,40 кв.м, розміщеного за адресою: м. Дніпро, вул. Адміральська, 30, відповідно до якого орендар прийняв в оренду вбудовані приміщення загальною площею 2 325,40 кв.м. без зауважень. Вказаний акт був узгоджений балансоутримувачем - Національною металургійною академією України.

Враховуючи відсутність зауважень орендаря під час приймання в оренду нерухомого майна щодо незвільнення його частини від обладнання (майна) банансоутримувача (акт приймання-передачі в оренду нерухомого майна від 05.05.2018 підписаний без зауважень), апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суду про недоведеність відповідачем неможливості частково використовувати об`єкт оренди.

Апеляційний господарський суд відхиляє посилання апелянта на листи №71 від 14.05.2018 та №121 від 05.09.2018 з огляду на відсутність доказів їх направлення чи вручення балансоутримувачу.

Зважаючи на відсутність зауважень орендаря під час приймання в оренду нерухомого майна, відсутність доказів звернення до орендодавця із заявами про неможливість використовувати об`єкт оренди, тобто відсутність доказів звернення (повідомлення) орендарем орендодавця чи балансоутримувача про неможливість використовувати об`єкт оренд через незвільнення балансоутримувачем частини приміщення, апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта про неможливість довести обставини, на які він посилається, у зв`язку із відмовою місцевим господарським судом у задоволенні клопотання про огляд доказів за їх місцезнаходженням.

Таким чином, апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта, наведені в обґрунтування апеляційної скарги.

Таким чином, апеляційний господарський суд вбачає підстави, передбачені статтею 276 Господарського процесуального кодексу України, для залишення рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст. 129, ст. 276, ст. 282, ст. 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Екодевелопмент" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.12.2020 у справі №904/4676/20 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.12.2020 у справі №904/4676/20 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Екодевелопмент".

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повна постанова складена - 15.04.2021.

Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя Л.П. Широбокова

Суддя І.М. Подобєд

У зв`язку з припиненням відправлення поштової кореспонденції в Центральному апеляційному господарському суді, копії постанови Центрального апеляційного господарського суду від 14.04.2021 у справі №904/4676/20 поштою не надсилаються.

Надіслати копії цієї постанови на електронні адреси (згідно з наявною інформацією в матеріалах справи) Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (dnipro@spfu.gov.ua), Товариства з обмеженою відповідальністю "Екодевелопмент" (ecodevelopment.dp@gmail.com), Національної металургійної академії України (decnbu@metal.nmetau.edu.ua).