Рішення

від 24.12.2020 по справі 908/2153/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 27/132/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.12.2020 Справа № 908/2153/20

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової С.С. при секретарі судового засіданні Шолоховій С.В., розглянувши матеріали справи

за позовом: Заступника керівника Енергодарської місцевої прокуратури Запорізької області (71503 Запорізька область, м. Енергодар, вул. Молодіжна, 3) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Запорізької обласної державної адміністрації (69107 м. Запоріжжя, пр. Соборний, 164, ідентифікаційний код юридичної особи 00022504)

до відповідача: Приватного підприємства «Адам» (71600 Запорізька область, Василівський район, м. Василівка, пров. Кіровський, буд. 24, ідентифікаційний код юридичної особи 30764050)

про зобов`язання повернути водний об`єкт загальнодержавного значення площею 86,00 гектарів та земельну ділянку водного фонду під водним об`єктом площею 86,00 гектарів

за участю

представника прокуратури: Мошков Д.І., наказ № 1774к від 11.09.2020

представника позивача: Левіт А.Р., дов. № 08-46/3835 від 23.12.2019

представник відповідача: Крошка В.В., ордер АР № 1016733 від 21.09.2020

Запара В.В., рішення № 1 від 12.11.2013 (директор)

СУТЬ СПОРУ:

Заступник керівника Енергодарської місцевої прокуратури Запорізької області звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Запорізької обласної державної адміністрації до Приватного підприємства «Адам» про:

- зобов`язання Приватного підприємства «Адам» повернути водний об`єкт загальнодержавного значення - рибогосподарську технологічну водойму, нагульний ставок площею водного дзеркала 86,00 га в руслі річки Карачокрак в акваторії Василівської затоки Каховського водосховища Запорізької області, що розташована на території Василівської міської ради Запорізької області на користь держави в особі Запорізької обласної державної адміністрації;

- зобов`язання Приватного підприємства «Адам» (пров. Кіровський, буд. 24, м. Василівка, Василівський район, Запорізька область, 71600, код ЄДРПОУ 30764050) повернути земельну ділянку водного фонду державної форми власності загальною площею 86,00 га, яка знаходиться під водним об`єктом загальнодержавного значення - рибогосподарською технологічною водоймою, нагульним ставком площею водного дзеркала 86,00 га в руслі річки Карачокрак в акваторії Василівської затоки Каховського водосховища Запорізької області, що розташована на території Василівської міської ради Запорізької області на користь держави в особі Запорізької обласної державної адміністрації (пр. Соборний, 164, м. Запоріжжя, 69107, ЄДРПОУ: 00022504).

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.08.2020р. позовні матеріали № 908/2153/20 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 26.08.2020, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2153/20, присвоєно справі номер провадження 27/132/20 та призначено підготовче судове засідання на 21.09.2020.

Справа № 908/2153/20 розглядається за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 21.09.2020.

21.09.2020 судом проведено підготовче засідання у справі № 908/2153/20.

Ухвалою суду від 21.09.2020 судом відповідно до ст. 177 ч.3 ГПК України, строк підготовчого засідання продовжено на 30 днів до 26.11.2020, на підставі ст. 183 ГПК України, підготовче засідання відкладено на 09.11.2020.

В судовому засіданні 09.11.2020 судом, на підставі ст. 183 ГПК України, оголошено перерву до 17.11.2020, про що винесено відповідну ухвалу.

17.11.2020 судом продовжено підготовче засідання у справі № 908/2153/20.

Ухвалою суду від 17.11.2020, на підставі ст. 185 ГПК України, підготовче провадження у справі № 908/2153/20 закрито. Справу призначено до розгляду по суті на 25.11.2020.

Відповідно до ухвали суду від 25.11.2020 оголошувалася перерва в судовому засіданні до 24.12.2020.

У судовому засіданні 24.12.2020 справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, за наявності заперечень з боку будь-кого з учасників судового процесу проти здійснення повного фіксування судового засідання за допомогою відеозаписувального технічного засобу - таке фіксування здійснюється лише за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Акорд» .

Суддею оголошено, яка справа розглядається, склад суду, та роз`яснено представникам сторін, які прибули в судове засідання, їх права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

24.12.2020р. представник прокуратури та позивача підтримали позовні вимоги, просили суд позов задовольнити повністю, на підставах викладених у позовній заяві.

Прокурор свої позовні вимоги обґрунтовує наступним: 01.12.2010 між ДП Укрриба (замовник) та ПП Адам (зберігач) укладено договір зберігання з правом користування № 30/10. Відповідно до п. 1.1 договору замовник передає, а зберігач приймає на зберігання з правом користування згідно Акту приймання-передачі, нерухоме державне майно - гідротехнічні споруди рибницьких ставів, яке обліковується на балансі ДП Укрриба на праві господарського відання згідно Додатку № 1 (Акт приймання-передачі державного майна, що є невід`ємною частиною договору) та розташоване за адресою: Запорізька область, м. Василівка. Згідно акту приймання-передачі до вказаного договору, ПП Адам передане нерухоме державне майно - гідротехнічні споруди рибацьких ставів, яке обліковується на балансі ДП Укрриба на праві господарського відання згідно Додатку № 1 (Акт приймання-передачі державного майна, що є невід`ємною частиною договору) та розташоване за адресою: м. Василівка, Запорізька область. Приватне підприємство Адам використовує водойму в руслі р. Карачокрак акваторії Василівської затоки Каховського водосховища площею 86,00 га, яка має комплексне призначення. Згідно відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Приватне підприємство Адам здійснює господарську діяльність за кодами КВЕД: 01.47 Розведення свійської птиці, 03.12 Прісноводне рибальство, 03.21 Морське рибництво (аквакультура). Згідно інформації Управління Державного агентства рибного господарства у Запорізькій області, упродовж 2018 року Приватне підприємство Адам виловлено 1,475 тони риби, у 2019 році - 1,853 тони риби, станом на 31.05.2020 вилов склав 0,2 тони. У 2018 році ПП Адам у водойму СТРГ вселено 0,0198 млн. екз. водних біоресурсів. У 2019 -2020 роках роботи з відтворення не здійснювались. Наведене підтверджує той факт, що Приватне підприємство Адам фактично використовує водний об`єкт площею 86,00 га та земельну ділянку водного фонду Каховського водосховища площею 86,00 га для здійснення підприємницької діяльності, пов`язаної з вирощуванням та виловом риби на підставі Режиму рибогосподарської експлуатації, який погоджений відповідачу Управлінням Державного агентства рибного господарства у Запорізькій області та Державним агентством рибного господарства України. Згідно листа Василівської районної державної адміністрації від 16.06.2020 № 13-13/01-40 встановлено, що згідно відповіді Запорізького обласного управління водних ресурсів від 02.07.2013 № 16/1618, введення в експлуатацію Каховського водосховища оформлено актом державної комісії від 08.07.1985. Каховське водосховище має комплексне призначення і використовується для потреб питного водокористування, гідроенергетики, зрошення, риборозведення та рекреації. До акваторії Каховського водосховища відносяться всі земельні ділянки, які розташовані під водною поверхнею річки Дніпро з відміткою 16,00 БС (нормальний підпертий рівень Каховського водосховища), у т.ч. затоки, та відносяться до земель водного фонду загальнодержавного значення. Відповідно до інформації Василівської районної державної адміністрації від 16.06.2020 № 13-13/01-40, відповідно до паспорту річки Карачокрак, який виготовлено Державним регіональним проектно-вишукувальним інститутом Запоріжгідроводгосп у 2006 році, відповідна річка впадає до затоки Каховського водосховища біля с. Підгірне Василівського району Запорізької області. Водний об`єкт згідно картографічних матеріалів відноситься до затоки Каховського водосховища. Разом з тим, Василівська затока є частиною Каховського водосховища. З урахуванням викладеного, водосховище комплексного призначення та його затоки можуть використовуватися лише громадянами для суспільних потреб та оздоровлення, а не приватним підприємством для здійснення рибного промислу та ведення господарської діяльності. Енергодарською місцевою прокуратурою встановлено, що в порушення вимог ст. 14 Закону України Про аквакультуру , ст. ст. 47, 51 Водного кодексу України, ПП Адам протягом двох років використовує водний об`єкт в порушення вимог чинного законодавства, на підставі Режиму рибогосподарської експлуатації, який погоджений Відповідачу Управлінням Державного агентства рибного господарства у Запорізькій області та Державним агентством рибного господарства України. Підставою для представництва інтересів держави у вказаних правовідносинах є порушення законних інтересів держави у сфері охорони навколишнього природного середовища. Прокурор просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В матеріалах справи містяться письмові пояснення позивача від 08.09.2020 (вх. № 17944/08-08/20 від 14.09.2020), в яких зазначено про підтримання вимог прокурора, викладених у позовній заяві.

Відповідач заперечив проти позову, на підставах викладених у письмовому відзиві б/н від 08.10.2020 (вх. № 19848/08-08/20 від 08.10.2020). Просив суд у задоволенні позову відмовити н6а підставі наступного. ПП Адам , як суб`єкт рибного господарства, здійснює рибогосподарську діяльність у рибогосподарському водному об`єкті загальнодержавного значення (Василівській затоці Каховського водосховища) відповідно до погодженого в установленому порядку Режиму рибогосподарської експлуатації водного об`єкта, яким, у відповідності до розробленого науково-бологічного обґрунтування, встановлено на відповідний термін сукупність вимог, умов та заходів щодо обсягів робіт з відтворення водних біоресурсів, строків лову, типів і кількості знарядь та засобів лову, обсягів вилучення, регламентації любительського і спортивного рибальства, ощадливого використання водних біоресурсів рибогосподарського водного об`єкта (його частини) та провадить діяльність, яка включає комплекс заходів, основною метою яких є підвищення рибопродуктивності рибогосподарського водного об`єкта (його частини) шляхом штучного відтворення водних біоресурсів, а також шляхом збереження та раціонального використання видів водних біоресурсів, які раніше перебували у рибогосподарському водному об`єкті (його частині) - спеціальне товарне рибне господарство. ПП Адам реалізовує право користування водними біоресурсами як об`єктом права власності Українського народу відповідно до вимог Закону № 3677- VI та ЗУ Про тваринний світ - використовує водні біоресурси, які перебувають у стані природної волі в порядку їх спеціального використання - відповідно до погодженого Режиму та за дозволом № 110-0724-2018/ЗП на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) від 25.04.2018 року, виданого територіальним підрозділом центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства. ПП Адам має право власності на водні біоресурси, добуті у порядку, встановленому законом, а також на доходи від їх реалізації - на вилучені у порядку спеціального використання водні біоресурси з моменту їх потрапляння в знаряддя лову, на розведені у штучно створених умовах (вселені) - з моменту отримання документів, які засвідчують законність їх набуття. Оприбуткування вилучених водних біоресурсів здійснюється на рибоприймальний пункт, розташований в будівлі, переданій на ПП Адам на зберігання згідно Договору зберігання державного майна № 01/12 від 03.01.2012 року, укладеного з ДП Укрриба . Місце розташування якого погоджено Держрибагентством. Режимом рибогосподарської експлуатації водного об`єкту (п. 14.3) передбачено реалізацію прав громадян на загальне водокористання в частині здійснення любительського та спортивного рибальства із дотриманням норм Правил любительського та спортивного рибальства на засадах загального використання водних біоресурсів. Фактів перешкоджання реалізації цих прав громадян з боку ПП Адам у позовної заяві не приведено. П. 15.1 Режиму передбачено догляд за санітарним станом прибережної зони водного об`єкту. Фактів не дотримання ПП Адам режиму охорони прибережних захисних смуг навколо водойми у позивній заяві не представлено. Підстав для скасування Режиму рибогосподарської експлуатації водойми в акваторії Каховського водосховища Василівського району, 86 га, передбачених п. 15 Тимчасового порядку реалізації експериментального проекту із запровадження порядку здійснення штучного розведення, вирощування водних біоресурсів та їх використання у спеціальних товарних рибних господарствах, п. З Інструкції про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах не встановлено. Повноваження Держрибагентства у спірних правовідносинах в галузі рибного господарства визначені, зокрема, законами України Про тваринний світ , Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів . Повноваження обласних Державних адміністрацій у спірних правовідносинах у галузі рибного господарства спеціальними законами не визначено. Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 22 листопада 2018 року у справі № 806/449/15, від 16 травня 2019 року у справі № 806/3184/18, від 19 листопада 2019 року у справі № 806/1350/15.,від 29 квітня 2020 року у справі №802/1145/17-а. Вимоги позовної заяви Енергодарської місцевої прокуратури Запорізької області від 21.08.2020 року № 32/3-5445 вих.-20 в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Запорозької обласної державної адміністрації містяться на хибної уяві про тотожність вимог при використання водних біоресурсів в порядку їх спеціального використання у спеціальних товарних рибних господарствах та використання водних біоресурсів, які перебувають у межах ізольованих природних або штучно створених водних об`єктів, наданих у користування для потреб аквакультури. Зі змісту наведених правових норм вбачається, що діяльність ПП Адам як користувача водних біоресурсів загальнодержавного значення у порядку їх спеціального використання не регламентуються нормами ЗУ Аквакультуру , що у свою чергу, не передбачає оформлення права користування рибогосподарським водним об`єктом (його частиною). Право користування водами частини рибогосподарського водного об`єкту загальнодержавного значення, землями водного фонду набуто ПП Адам у відповідності до ст. 68 Водного Кодексу України, ст. 17 ЗУ Про тваринний світ , ст. 34 Закону № 3677-VI. Не будучі суб`єктом правовідносин у сфері земельного та водного законодавства ПП Адам не несе зобов`язань по поверненню водного об`єкту та земельної ділянки водного фонду на користь держави, оскільки відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договори або інші правочини щодо цих об`єктів державної власності з ПП Адам не укладено.

Прокуратурою надано відповідь на відзив № 32-6216 вих-20 від 28.10.2020 (вх. № 21288/08-08/20 від 30.10.2020.

В засіданні суду 01.10.2020 здійснено безпосереднє дослідження доказів, поданих учасниками спору (ст. 210 ГПК України).

У судовому засіданні 24.12.2020, на підставі статті 217 ГПК України судом закінчено з`ясування обставин та перевірки їх доказами і перейдено до судових дебатів - ст. 218 ГПК України.

Судові дебати - частина судового розгляду, що складаються з промов осіб, які беруть участь у справі.

Заслухавши представників сторін, дослідивши докази, суд вийшов з нарадчої кімнати та згідно ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголосив вступну та резолютивну частини рішення, повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз`яснив порядок і строк його оскарження.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши надані докази, вислухавши пояснення представників прокуратури, позивача та відповідача, суд

УСТАНОВИВ:

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.

01.12.2010р. між ДП Укрриба (замовник) та ПП Адам (зберігач) укладено договір зберігання з правом користування № 30/10.

Відповідно до п. 1.1 договору замовник передає, а зберігач приймає на зберігання з правом користування згідно Акту приймання-передачі, нерухоме державне майно - гідротехнічні споруди рибницьких ставів, яке обліковується на балансі ДП Укрриба на праві господарського відання згідно Додатку № 1 (Акт приймання-передачі державного майна, що є невід`ємною частиною договору) та розташоване за адресою: Запорізька область, м. Василівка.

Згідно акту приймання-передачі до вказаного договору, ПП Адам передане нерухоме державне майно - гідротехнічні споруди рибацьких ставів, яке обліковується на балансі ДП Укрриба на праві господарського відання згідно Додатку № 1 (Акт приймання-передачі державного майна, що є невід`ємною частиною договору) та розташоване за адресою: м. Василівка, Запорізька область.

Відповідно до п. 9.14 договору, цей договір набуває чинності з дня його підписання і діє до 01.12.2020.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов`язань.

Згідно приписів статей 6, 627, 628 Цивільного кодексу України сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до інформації Управління Державного агентства рибного господарства у Запорізькій області від 08.05.2020 № 2-3-9/1820-20, ПП Адам використовує технічну водойму нагульного ставка в руслі р. Карачокрак загальною площею 86,00 га на підставі Режиму рибогосподарської експлуатації водойми акваторії Василівської затоки Каховського водосховища, погодженого 05.09.2013 Управлінням Державного агентства рибного господарства у Запорізькій області та Державним агентством рибного господарства України з терміном дії з 05.09.2013 по 31.12.2022.

Згідно ст. 1 Водного кодексу України водний об`єкт - це природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, лиман, річка, струмок, озеро, водосховище, ставок, канал, а також водоносний горизонт).

За приписами ст. 3 даного кодексу, усі води (водні об`єкти) на території України становлять її водний фонд. До водного фонду України належать: 1) поверхневі води: природні водойми (озера); водотоки (річки, струмки); штучні водойми (водосховища, ставки) і канали; інші водні об`єкти; 2) підземні води та джерела; 3) внутрішні морські води та територіальне море.

Води (водні об`єкти) є виключно власністю Українського народу і надаються тільки у користування (ч. 1 ст. 6 ВК України).

Відповідно до пункту другого розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про аквакультуру , який набрав чинності з 1 липня 2013 року, стаття 51 Водного кодексу України була викладена в іншій редакції.

Згідно статті 51 Водного кодексу України у користування на умовах оренди для рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, лікувальних, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт можуть надаватися водосховища (крім водосховищ комплексного призначення), ставки, озера та замкнені природні водойми. Водні об`єкти надаються у користування за договором оренди земель водного фонду на земельних торгах у комплексі із земельною ділянкою. Водні об`єкти надаються у користування на умовах оренди органами, що здійснюють розпорядження земельними ділянками під водою (водним простором) згідно з повноваженнями, визначеними Земельним кодексом України, відповідно до договору оренди, погодженого з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства.

Частиною 5 ст. 122 Земельного кодексу України визначено, що обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Відтак, станом на час вирішення дійсної справи у суді, органом, уповноваженим державою розпоряджатись водними об`єктами загальнодержавного значення на території Запорізької області, є Запорізька обласна державна адміністрація (позивач у справі).

Статтею 59 Земельного кодексу України встановлено, що громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.

Статтею 6 Водного кодексу України визначено, що води (водні об`єкти) є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Український народ здійснює право власності на води (водні об`єкти) через Верховну Раду України, Верховну раду Автономної Республіки Крим і місцеві ради. Окремі повноваження щодо розпоряджання водами (водними об`єктами) можуть надаватися відповідним органам виконавчої влади та Раді міністрів Автономної Республіки Крим.

Статтею 51 Водного кодексу України встановлено, що користування на умовах оренди для рибогосподарських потреб можуть надаватися водосховища (крім водосховищ комплексного призначення), ставки, озера та замкнені природні водойми. Водні об`єкти надаються у користування за договором оренди земель водного фонду на земельних торгах у комплексі із земельною ділянкою. Водні об`єкти надаються у користування на умовах оренди органами, що здійснюють розпорядження земельними ділянками під водою (водним простором) згідно з повноваженнями визначеними Земельним кодексом України, відповідно до договору оренди, погодженого з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства.

Приватне підприємство Адам використовує водойму в руслі р. Карачокрак акваторії Василівської затоки Каховського водосховища площею 86,00 га, яка має комплексне призначення.

Згідно відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Приватне підприємство Адам здійснює господарську діяльність за кодами КВЕД: 01.47 Розведення свійської птиці, 03.12 Прісноводне рибальство, 03.21 Морське рибництво (аквакультура).

Згідно інформації Управління Державного агентства рибного господарства у Запорізькій області, упродовж 2018 року Приватне підприємство Адам виловлено 1,475 тони риби, у 2019 році - 1,853 тони риби, станом на 31.05.2020 вилов склав 0,2 тони.

У 2018 році ПП Адам у водойму СТРГ вселено 0,0198 млн. екз. водних біоресурсів. У 2019 -2020 роках роботи з відтворення не здійснювались.

Наведене підтверджує той факт, що Приватне підприємство Адам фактично використовує водний об`єкт площею 86,00 га та земельну ділянку водного фонду Каховського водосховища площею 86,00 га для здійснення підприємницької діяльності, пов`язаної з вирощуванням та виловом риби на підставі Режиму рибогосподарської експлуатації, який погоджений відповідачу Управлінням Державного агентства рибного господарства у Запорізькій області та Державним агентством рибного господарства України.

Згідно листа Василівської районної державної адміністрації від 16.06.2020 № 13-13/01-40 встановлено, що згідно відповіді Запорізького обласного управління водних ресурсів від 02.07.2013 № 16/1618, введення в експлуатацію Каховського водосховища оформлено актом державної комісії від 08.07.1985. Каховське водосховище має комплексне призначення і використовується для потреб питного водокористування, гідроенергетики, зрошення, риборозведення та рекреації.

До акваторії Каховського водосховища відносяться всі земельні ділянки, які розташовані під водною поверхнею річки Дніпро з відміткою 16,00 БС (нормальний підпертий рівень Каховського водосховища), у т.ч. затоки, та відносяться до земель водного фонду загальнодержавного значення.

Відповідно до інформації Василівської районної державної адміністрації від 16.06.2020 № 13-13/01-40, відповідно до паспорту річки Карачокрак, який виготовлено Державним регіональним проектно-вишукувальним інститутом Запоріжгідроводгосп у 2006 році, відповідна річка впадає до затоки Каховського водосховища біля с. Підгірне Василівського району Запорізької області. Водний об`єкт згідно картографічних матеріалів відноситься до затоки Каховського водосховища. Разом з тим, Василівська затока є частиною Каховського водосховища.

Відповідно до ст. 4 Закону України Про оренду державного та комунального майна та ст. 5 нині не чинного Закону України Про приватизацію державного майна (в редакції 2013 року на день виникнення спірних правовідносин та видачі Режиму рибогосподарської експлуатації) водосховища комплексного призначення загальнодержавного значення не можуть бути об`єктами оренди.

Згідно листа Запорізької обласної державної адміністрації від 22.06.2020 № 05836/08-46 встановлено, що відповідно до п. 3 ст. 5 Водного кодексу України поверхневі води (озера, водосховища, річки, канали), що знаходяться і використовуються на території більш як однієї області, а також їх притоки всіх порядків, належать до водних об`єктів загальнодержавного значення. Відповідно, Каховське водосховище (у тому числі Василівська затока) є об`єктом загальнодержавного значення.

Статтею 14 Закону України Про аквакультуру встановлено порядок надання водного об`єкта (його частини), рибогосподарської технічної водойми, акваторії (водного простору) внутрішніх морських вод, територіального моря, а також акваторій (водного простору) виключної (морської) економічної зони України в користування на умовах оренди для цілей аквакультури.

Відповідно до ст. 47 Водного кодексу України загальне водокористування здійснюється громадянами для задоволення їх потреб (купання, плавання на човнах, любительське і спортивне рибальство, водопій тварин, забір води з водних об`єктів без застосування споруд або технічних пристроїв та з криниць) безкоштовно, без закріплення водних об`єктів за окремими особами та без надання відповідних дозволів.

Каховське водосховище є водосховищем комплексного призначення і відповідно до ст. 51 Водного кодексу України не може надаватися у користування на умовах оренди для здійснення підприємницької діяльності.

З урахуванням викладеного, водосховище комплексного призначення та його затоки можуть використовуватися лише громадянами для суспільних потреб та оздоровлення, а не приватним підприємством для здійснення рибного промислу та ведення господарської діяльності.

Правова позиція щодо неможливості використання водного об`єкту комплексного призначення на підставі Режиму рибогосподарської експлуатації та договорів оренди викладена у постанові Верховного Суду від 21.03.2019 у справі № 923/213/18.

Отже твердження відповідача про наявність Режиму рибогосподарської експлуатації не свідчить про законність зайняття та одноособового використання Приватним підприємством Адам спірних об`єктів.

Наявність Режиму рибогосподарської експлуатації відокремленої ділянки Василівської затоки Каховського водосховища не дає підстави для одноособового використання відповідачем водного об`єкту загальнодержавного значення загальною площею 86 га, - Василівської затоки Каховського водосховища на території Василівської міської ради та земельної ділянки державної форми власності загальною площею 86 га.

Відповідач у відзиві зазначив, що діяльність ПП Адам як користувача водних біоресурсів загальнодержавного значення у порядку їх спеціального використання не регламентується нормами Закону України Про аквакультуру , що у свою чергу, не передбачає оформлення права користування рибогосподарським водним об`єктом (його частиною).

На думку представника відповідача право користування водами частини рибогосподарського водного об`єкту загальнодержавного значення, землями водного фонду набуто ПП Адам законно, у відповідності до ст. 69 Водного кодексу України, ст. 17 Закону України Про тваринний світ , ст. 34 Закону України Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів .

Енергодарська місцева прокуратура не погоджується з вказаними доводами з урахуванням наступного.

Згідно статей 3, 4 Водного кодексу України до земель водного фонду належать землі, зайняті, зокрема, водосховищами та іншими водними об`єктами.

Згідно п.п. 1, 3-5 ст. 51 Водного кодексу України у користування на умовах оренди для рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, лікувальних, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт можуть надаватися водосховища (крім водосховищ комплексного призначення), ставки, озера та замкнені природні водойми.

Водні об`єкти надаються у користування за договором оренди земель водного фонду на земельних торгах у комплексі із земельною ділянкою.

Водні об`єкти надаються у користування на умовах оренди органами, що здійснюють розпорядження земельними ділянками під водою (водним простором) згідно з повноваженнями, визначеними Земельним кодексом України, відповідно до договору оренди, погодженого з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства.

Надання водних об`єктів у користування на умовах оренди здійснюється за наявності паспорта водного об`єкта. Порядок розроблення та форма паспорта затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Пунктами 18 та 19 ст. 51 цього ж Кодексу визначено, що користування водними об`єктами, наданими в оренду, здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів України. Надання частин рибогосподарських водних об`єктів, рибогосподарських технологічних водойм, акваторій (водного простору) внутрішніх морських вод, територіального моря, виключної (морської) економічної зони України в користування для цілей аквакультури регулюються Законом України Про аквакультуру .

Відповідно до п.п. 1,2 ст. 48 та п. 1 ст. 49 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб. Спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу.

За приписами ст. 1 Закону України Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів режим рибогосподарської експлуатації водного об`єкта - це установлена на відповідний термін сукупність вимог, умов та заходів щодо обсягів робіт з відтворення водних біоресурсів за їх віковими та видовими характеристиками, строків лову, типів і кількості знарядь та засобів лову, обсягів вилучення, регламентації любительського і спортивного рибальства, ощадливого використання водних біоресурсів рибогосподарського водного об`єкта (його частини).

Статтею 27 вищевказаного Закону унормовано, що спеціальне використання водних біоресурсів здійснюється шляхом їх вилучення з природного середовища (крім любительського і спортивного рибальства у водних об`єктах загального користування в межах та обсягах безоплатного вилову) і включає: промислове рибальство; вилов водних біоресурсів у науково-дослідних, науково-промислових, дослідно-конструкторських цілях, а також з метою з`ясування їх санітарно-епідеміологічного стану (далі -дослідний вилов); контрольний вилов водних біоресурсів для визначення їх стану та запасів; меліоративний вилов водних біоресурсів з метою формування їх оптимального видового та вікового складу; вилов водних біоресурсів з метою отримання біологічного матеріалу для штучного відтворення їх запасів та здійснення аквакультури; любительське і спортивне рибальство у водних об`єктах загального користування, що перевищує встановлені обсяги безоплатного вилову.

Відповідно до положень статті 28 вищевказаного Закону спеціальне використання водних біоресурсів (крім любительського рибальства та використання ресурсів, запаси яких формуються виключно шляхом їх штучного розведення) здійснюється відповідно до лімітів та прогнозів допустимого вилову.

Рибогосподарська діяльність на водоймах, що здійснюється за Режимами рибогосподарської експлуатації водного об`єкта СТРГ, регламентується Інструкцією про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах, затвердженою наказом Державного комітету рибного господарства України № 4 від 15.01.2008, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.01.2008 за № 64/14755.

Спеціальне товарне рибне господарство (далі - СТРГ) - суб`єкт господарської діяльності, основною метою якого є підвищення рибопродуктивності рибогосподарського водного об`єкта шляхом штучного відтворення живих ресурсів, а також шляхом збереження та раціонального використання цінних та водних видів водних живих ресурсів.

Відповідно до пункту 2.1.6 Інструкції при розробці режиму на водні об`єкти, де вже здійснювалась рибогосподарська діяльність, відносини між користувачами, які традиційно (3 і більше років) здійснюють спеціальне використання ВЖР, та суб`єктом господарювання, що подає режим на затвердження, урегульовується шляхом згоди всіх користувачів щодо участі в створеному СТРГ або затвердженням спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань рибного господарства України Режимів на окремі ділянки водного об`єкта.

За змістом п. 2.8 Інструкції користувач, якому видано режим, має одноосібне право на спеціальне використання ВЖР у цьому рибогосподарському водному об`єкті.

Отже, суб`єкти господарювання, які отримали в оренду земельні ділянки водного фонду та водний об`єкт, мають право здійснювати рибогосподарську діяльність на підставі режиму рибогосподарської експлуатації водного об`єкта, оскільки останній визначає сукупність вимог, умов та заходів щодо обсягів робіт з відтворення водних біоресурсів, строків лову, типів і кількості знарядь та засобів лову, обсягів вилучення, ощадливого використання водних біоресурсів рибогосподарського водного об`єкта (його частини).

Однак, таку господарську діяльність можливо здійснювати не на всіх водних об`єктах.

Стаття 51 Водного кодексу України чітко визначає, що у користування на умовах оренди для рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, лікувальних, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт можуть надаватися водосховища (крім водосховищ комплексного призначення), ставки, озера та замкнені природні водойми.

Відповідач у відзиві не оспорює того факту, що приватне підприємство використовує водойму в руслі річки Карачокрак акваторії Василівської затоки Каховського водосховища, яке має комплексне призначення.

Крім того, відповідача у відзиві зазначає, що ПП Адам реалізує право користування водними біоресурсами як об`єктом права власності Українського народу відповідно до Закону України Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів та Закону України Про тваринний світ .

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 13 та ч. 1 ст. 14 Конституції України земля, її надра, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Статтею 6 Водного кодексу України визначено, що води (водні об`єкти) є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування.

Український народ здійснює право власності на води (водні об`єкти) через Верховну Раду України, Верховну раду Автономної Республіки Крим і місцеві ради. Окремі повноваження щодо розпоряджання водами (водними об`єктами) можуть надаватися відповідним органам виконавчої влади та Раді міністрів Автономної Республіки Крим.

З урахуванням викладеного, водосховище комплексного призначення та його затоки можуть використовуватися лише громадянами для суспільних потреб та оздоровлення, а не приватним підприємством для здійснення рибного промислу та ведення господарської діяльності.

Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).

На запит Енергодарської місцевої прокуратури від 28.07.2020 № 32/3-4567 вих.-20 надійшла інформація з Василівської районної державної адміністрації від 25.08.2020 № 01-4010634 разом з копією режиму рибогосподарської експлуатації ПП Адам та копією договору зберігання державного майна від 16.05.2013 № 11/13 та додатковою угодою від 21.05.2013 до вказаного договору.

Відповідно до договору зберігання державного майна № 11/136 від 16.05.2013 Державне підприємство Укрриба (поклажодавець) передає, а Приватне підприємство Адам (зберігач) приймає на відповідальне зберігання згідно з Актом приймання-передачі нерухоме державне майно - гідротехнічні споруди рибницьких ставів, які обліковуються на балансі поклажодавця і передані йому на підставі спільного наказу Міністерства аграрної політики України та Фонду державного майна України Про передачу гідротехнічних споруд ВІД 06.05.2003 № 126/752.

Строк дії даного договору з 16.05.2013 по 16.05.2023 (п. 6.1 договору).

Відповідно до договору оренди майна, що належить до державної власності № 12/1-38/11/д від 06.06.2019 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (орендодавець) передає, а Приватне підприємство Адам (орендар) приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно (гідротехнічну споруду), а саме: греблю земляну нагульного ставу, інв. №465, реєстровий номер 25592421.47.ААЕЖАЕ367, яке розташоване за адресою: Запорізька обл., Василівський р-н, м. Василівка.

Орендоване майно перебуває на балансі Державного підприємства Укрриба (Балансоутримувач).

Отже, вказані документи підтверджують факт використання ПП Адам водойми акваторії Василівської затоки Каховського водосховища.

Матеріали справи не містять доказів повернення відповідачем водного об`єкту загальнодержавного значення площею водного дзеркала 144,72 га, який розташований на території Кам`янської сільської ради Василівського району Запорізької області (за межами населеного пункту на користь Запорізької обласної державної адміністрації, як суб`єкта права державної власності та розпорядника спірного водного об`єкта.

За таких обставин, позовні вимоги про зобов`язання Приватного підприємства «Адам» повернути водний об`єкт загальнодержавного значення - рибогосподарську технологічну водойму, нагульний ставок площею водного дзеркала 86,00 га в руслі річки Карачокрак в акваторії Василівської затоки Каховського водосховища Запорізької області, що розташована на території Василівської міської ради Запорізької області на користь держави в особі Запорізької обласної державної адміністрації та зобов`язання Приватне підприємство «Адам» (пров. Кіровський, буд. 24, м. Василівка, Василівський район, Запорізька область, 71600, код ЄДРПОУ 30764050) повернути земельну ділянку водного фонду державної форми власності загальною площею 86,00 га, яка знаходиться під водним об`єктом загальнодержавного значення - рибогосподарською технологічною водоймою, нагульним ставком площею водного дзеркала 86,00 га в руслі річки Карачокрак в акваторії Василівської затоки Каховського водосховища Запорізької області, що розташована на території Василівської міської ради Запорізької області на користь держави в особі Запорізької обласної державної адміністрації (пр. Соборний, 164, м. Запоріжжя, 69107, ЄДРПОУ: 00022504), судом задовольняється, у зв`язку з їх обґрунтованістю та доведеністю.

Щодо представництва інтересів держави в суді Прокурором.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 13 та ч. 1 ст. 14 Конституції України земля, її надра, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Земля є основним національним багатством та знаходиться під особливою охорони держави.

Законом України від 02 червня 2016 року № 1401-VIII Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) , який набрав чинності 30 вересня 2016 року, до Конституції України внесені зміни, а саме Конституцію доповнено статтею 131-1, пункт 3 частини першої якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Стаття 53 ГПК України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до частини четвертої статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII Про прокуратуру , який набрав чинності 15 липня 2015 року. Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини четвертої). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина сьома).

Відповідно до ч. 4 статті 23 Закону України «Про Прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Згідно частити 3 даної статті прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами.

Приймаючи до уваги рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 у справі № 1-1/99, у якому зазначено, що із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру , прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Верховний Суд України у постанові від 13 червня 2017 року у справі № п/800/490/15 (провадження № 21-1393а17) зазначив, що протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.

Однак суд, вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною сьомою статті 23 Закону України Про прокуратуру передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Таким чином, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави, та відповідачем не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, у якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу у протиправній бездіяльності.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру , і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Частина четверта статті 23 Закону України Про прокуратуру передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

Згідно з позицією Верховного Суду, викладеною у справі № 910/11919/17 (п. 56 постанови від 17.10.2018), виключними випадками за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття інтерес держави .

При встановленні наявності або відсутності порушень або загрози порушень інтересів держави необхідно виходити з того, що ч. З ст. 23 Закону України Про прокуратуру зазначає про порушення або загрозу порушення інтересів держави , якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади (1), орган місцевого самоврядування (2) чи інший суб`єкт владних повноважень (3), до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (4).

Аналіз вказаної статті Закону дає підстави дійти до висновку що інтереси держави (як загальне поняття) являють собою комплекс прав та законних інтересів як в цілому держави України (або народу України), так і інтереси окремої територіальної громади певної місцевості (жителі певного населеного пункту або декількох населених пунктів).

Інтереси держави Україна та інтереси певної територіальної громади є частинами одного цілого - інтересів держави , про які зазначено в ч. З ст. 23 Закону України Про прокуратуру .

Інтереси держави Україна та інтереси певної територіальної громади можуть збігатися повністю, частково, або навіть взагалі не пересікатися.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 13 та ч. 1 ст. 14 Конституції України земля, її надра, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охорони держави.

Порушення встановленого законом порядку володіння, користування і розпорядження землею та водним об`єктом, що перебувають у державній власності, спричиняють шкоду інтересам держави і є підставою для втручання органів прокуратури, у тому числі для звернення з позовами до суду щодо визнання недійсними рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

Державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин.

Стаття 13 Конституції України, серед іншого визначає, що земля та водні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об`єктом права власності користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Земельного кодексу України та ст. 4 Водного кодексу України до земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об`єктами, болотами, а також островами; землі зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм; гідротехнічними іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів.

Чинним законодавством установлено особливий правовий режим використання земель водного фонду.

Статтею 6 Водного кодексу України визначено, що води (водні об`єкти) є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Український народ здійснює право власності на води (водні об`єкти) через Верховну Раду України, Верховну раду Автономної Республіки Крим і місцеві ради. Окремі повноваження щодо розпоряджання водами (водними об`єктами) можуть надаватися відповідним органам виконавчої влади та Раді міністрів Автономної Республіки Крим.

Встановлено, що Каховське водосховище є водосховищем комплексного призначення і відповідно до ст. 51 Водного кодексу України не може надаватися у користування на умовах оренди для рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, лікувальних, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт.

Василівська затока, у якій ПП Адам здійснює штучне розведення, вирощування водних живих ресурсів та їх використання в межах спеціального товарного рибного господарства, належить до Каховського водосховище, яке у свою чергу є водосховищем комплексного призначення, а тому не може бути об`єктом оренди і відповідно передаватися у користування на умовах оренди. Ця обставина підтверджується листами Василівської міської ради Запорізької області від 23.06.2020 № 03-01-12/1069, Василівської районної державної адміністрації від 16.06.2020 №13-13/01-40, Запорізької обласної державної адміністрації від 22.06.2020 № 05836/08-46.

Таким чином, ПП Адам використовує в порушення вимог чинного законодавства водний об`єкт площею 86,00 га та земельну ділянку водного фонду під ним площею 86,00 га з метою здійснення господарської діяльності на підставі Режиму рибогосподарської експлуатації, який погоджений відповідачу Управлінням Державного агентства рибного господарства у Запорізькій області та Державним агентством рибного господарства України.

Землі водного фонду забезпечують екологічну рівновагу в масштабах країни. Одночасно законодавчо встановлений їх статус покликаний на забезпечення безперешкодного доступу громадян до узбережжя водних об`єктів для загального водокористування та збереження їх природних властивостей.

Однак, внаслідок ряду подій, зокрема анексії Криму, площа земель вказаної категорії значно зменшилась. Така тенденція зменшення зберігається до сьогоднішнього дня через використання суб`єктами господарювання земель водного фонду за допомогою різного роду сірих схем. Як наслідок, потерпає кожен громадянин нашої країни через обмеження його прав на безперешкодне користування водними об`єктами.

Енергодарською місцевою прокуратурою встановлено, що в порушення вимог ст. 14 Закону України Про аквакультуру , ст. ст. 47, 51 Водного кодексу України, ПП Адам протягом двох років використовує водний об`єкт в порушення вимог чинного законодавства, на підставі Режиму рибогосподарської експлуатації, який погоджений Відповідачу Управлінням Державного агентства рибного господарства у Запорізькій області та Державним агентством рибного господарства України.

Статтею 1 Закону України Про місцеві державні адміністрації визначено, що виконавчу владу в областях, районах, районах Автономної Республіки Крим, у містах Києві та Севастополі здійснюють обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

Згідно ст. 16 вказаного Закону, місцеві державні адміністрації в межах, визначених Конституцією і законами України, здійснюють на відповідних територіях державний контроль, зокрема, за збереженням і раціональним використанням державного майна; використанням та охороною земель, лісів, надр, води, атмосферного повітря, рослинного і тваринного світу та інших природних ресурсів.

Відповідно до ст. 21 Закону України Про місцеві державні адміністрації Запорізька обласна державна адміністрація здійснює повноваження в галузі використання та охорони земель, природних ресурсів і охорони довкілля виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, Запорізька обласна державна адміністрація як суб`єкт владних повноважень, виконує контролюючі функції щодо спірного об`єкту, її права були порушені самовільним зайняттям відповідачем водного об`єкту загальнодержавного значення площею 86,00 гектарів та земельної ділянки водного фонду під водним об`єктом державної форми власності площею 86,00 гектарів.

Відповідно до ст. 387 Цивільного кодексу України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Окрім цього, у будь-якому випадку додержання положень статті 19 Конституції України і законів, прийнятих єдиним органом законодавчої влади в Україні, а також дотримання законності і правопорядку беззаперечно становлять один із основних інтересів держави, а зазначені порушення, допущені у сфері водного законодавства, - посягають на встановлений законодавством порядок щодо охорони та використання як основного багатства та об`єкта права власності Українського народу.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 84 Земельного кодексу України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Згідно із п. д ч. 4 ст. ст. 84 Земельного кодексу України до земель державної власності належать, зокрема, землі водного фонду, крім випадків, визначених цим Кодексом.

У пункті в ч.1 ст. 80 Земельного кодексу України визначено, що суб`єктами права власності на землю є держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

Згідно з ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Обласні державні адміністрації відповідно ч. 5 ст. 122 Земельного кодексу України на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Відповідно до ч. 4 ст. 51 Водного кодексу України (в діючій редакції) водні об`єкти надаються у користування на умовах оренди органами, що здійснюють розпорядження земельними ділянками під водою (водним простором) згідно з повноваженнями, визначеними Земельним кодексом України, відповідно до договору оренди, погодженого з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства.

Отже, органом, уповноваженим розпоряджатись водними об`єктами та землями водного фонду на території Запорізької області, є Запорізька обласна державна адміністрація.

Запорізька обласна державна адміністрація у листі від 22.06.2020 повідомила, що не володіє інформацією про діяльність ПП Адам на вказаному об`єкті, що підтверджує факт не обізнаності Запорізької обласної державної адміністрації про порушення інтересів держави у сфері охорони навколишнього природного середовища та про неналежне здійснення Запорізькою обласною державною адміністрацією захисту законних інтересів держави.

Вищевказане суперечить державній політиці у сфері земельних відносин та відповідно до ст. 131-1 Конституції України, ст. 53 ГПК України, ст. 23 Закону України Про прокуратуру є підставою для здійснення органами прокуратури захисту інтересів держави в суді.

Право на судовий захист входить до переліку тих прав, що захищаються Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію ( Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод ) та практику Суду (Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини) як джерело права.

Відповідно до ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.

Європейський суд з прав людини розглядаючи справу Депаль проти Франції (рішення від 29.03.2010) прийшов до висновків, що прибережна захисна смуга є географічним феноменом, який потребує специфічної політики облаштування, захисту та розвитку. Суспільство все більше піклується про охорону навколишнього природного середовища, збереження цієї цінності занепокоєна світова спільнота, у зв`язку з чим вона є об`єктом постійного інтересу публічної влади та предметом її захисту. Збереження прибережної зони, а особливо пляжів, місць з відкритим доступом , є прикладом особливого порядку облаштування. У зв`язку з цим, Суд вважає, що втручання держави у здійснення заявником своїх прав переслідувало законну ціль суспільного інтересу забезпечити вільний доступ до берегової лінії, необхідність якого встановлена зі всією очевидністю (п. 81).

На необхідність визначення справедливої рівноваги між інтересами суспільства і конкретної особи звертав увагу і Верховний Суд України у постанові від 18.10.2013 у справі № 6-92цс13.

Таке втручання передбачене законом і такий закон відповідає критерію справедливого балансу між суспільним інтересом та правом особи на мирне володіння майном .

Згідно постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 903/129/18 визначено, що сам факт не звернення до суду з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси жителів територіальної громади, свідчить про те, що указаний орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження щодо повернення земельної ділянки, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Щоб інтереси держави не залишалися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить, це неналежно.

Таким чином, Енергодарською місцевою прокуратурою Запорізької області встановлено причини та достатні підстави для представництва в суді інтересів держави в особі Запорізької обласної державної адміністрації, в порядку визначеному чинним законодавством.

Таким чином, підставою для здійснення представництва інтересів держави у вказаних правовідносинах є порушення законних інтересів держави у сфері охорони навколишнього природного середовища.

У даному випадку прокурор звертається до суду із цим позовом в інтересах держави в особі Запорізької обласної державної адміністрації, як розпорядника земель водного фонду та водного об`єкту.

Вимога п. 1 ст. 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітися як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь вмотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Заперечення відповідача спростовуються матеріалами справи та вищевикладеним.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні Європейского суду з прав людини від 19.03.1997 р. (п. 40) по справі «Горнсбі поти Греції» зазначено: «…Право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду однієї зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні Гарантії, що надаються сторонам цивільного судового процесу - у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним - і не передбачив при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні сторони зобов`язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію.

Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).

За вказаних обставин, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню.

В порядку ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 42, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги заступника керівника Енергодарської місцевої прокуратури Запорізької області, м. Енергодар, Запорізька область в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Запорізької обласної державної адміністрації, м. Запоріжжя до Приватного підприємства «Адам» , м. Василівка, Василівський район, Запорізька область задовольнити.

Зобов`язати Приватне підприємство «Адам» (71600 Запорізька область, Василівський район, м. Василівка, пров. Кіровський, буд. 24, ідентифікаційний код юридичної особи 30764050) повернути водний об`єкт загальнодержавного значення - рибогосподарську технологічну водойму, нагульний ставок площею водного дзеркала 86,00 га в руслі річки Карачокрак в акваторії Василівської затоки Каховського водосховища Запорізької області, що розташована на території Василівської міської ради Запорізької області на користь держави в особі Запорізької обласної державної адміністрації (69107 м. Запоріжжя, пр. Соборний, 164, ідентифікаційний код юридичної особи 00022504).

Зобов`язати Приватне підприємство «Адам» (71600 Запорізька область, Василівський район, м. Василівка, пров. Кіровський, буд. 24, ідентифікаційний код юридичної особи 30764050) повернути земельну ділянку водного фонду державної форми власності загальною площею 86,00 га, яка знаходиться під водним об`єктом загальнодержавного значення - рибогосподарською технологічною водоймою, нагульним ставком площею водного дзеркала 86,00 га в руслі річки Карачокрак в акваторії Василівської затоки Каховського водосховища Запорізької області, що розташована на території Василівської міської ради Запорізької області на користь держави в особі Запорізької обласної державної адміністрації (69107 м. Запоріжжя, пр. Соборний, 164, ідентифікаційний код юридичної особи 00022504).

Стягнути з Приватного підприємства «Адам» (71600 Запорізька область, Василівський район, м. Василівка, пров. Кіровський, буд. 24, ідентифікаційний код юридичної особи 30764050) на користь прокуратури Запорізької області в особі Енергодарської місцевої прокуратури (71503 Запорізька область, м. Енергодар, вул. Молодіжна, р/р UA 438201720343180001000000271, відкритий в Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: прокуратура Запорізької області, ЄДРПОУ 02909973, код класифікації видатків бюджету -2800) кошти, витрачені у 2020 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави в суді, у розмірі 4 204 (чотири тисячі двісті чотири) грн. 00 коп. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення оформлено та підписано 30.12.2020.

Суддя С.С. Дроздова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.