Рішення

від 08.12.2020 по справі 911/1897/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" грудня 2020 р. Справа № 911/1897/20

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., за участю секретаря судового засідання Гопанок І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрожилбуд»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вишгородміськреконструкція-1»

про стягнення 273 563,42 гривень

за участю представника позивача: Осадчий В.Б. (ордер серії КС№ 440552 від 05.02.2020)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпрожилбуд (далі - ТОВ Дніпрожилбуд /позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю Вишгородміськреконструкція-1 (далі - ТОВ Вишгородміськреконструкція-1 /відповідач) про стягнення 273 563,42 гривень збитків, спричинених неналежним виконанням ТОВ Вишгородміськреконструкція-1 умов договору про співробітництво від 20.08.2012 по 2-ій черзі об`єкта будівництва (житловій будівлі №8Д по вул. Набережній у м. Вишгороді).

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказав, що відповідачем неналежно виконано вимоги договору в частині вчасного, до закінчення строку дії договору, будівництва об`єкта та, надалі, не продовжено строк дії договору за пропозицією позивача і не передано останньому нерухомість в розмірі 3% від нежитлових приміщень комерційного призначення.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.07.2020 у справі №911/1897/20 позовну заяву ТОВ Дніпрожилбуд залишено без руху, виявлені недоліки постановлено усунути протягом десяти днів з дня вручення зазначеної ухвали.

29.07.2020 через канцелярію Господарського суду Київської області від ТОВ Дніпрожилбуд надійшли письмові пояснення щодо недоліків позовної заяви з метою їх усунення.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.08.2020 у справі №911/1897/20 прийнято позовну заяву ТОВ Дніпрожилбуд до розгляду та відкрито провадження за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 31.08.2020, а також встановлено сторонам строк для вчинення процесуальних дій, зокрема встановлено відповідачу строк для подання відзиву - до 31.08.2020.

Згідно наявних в матеріалах справи рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення про відкриття провадження у справі та відповідні процесуальні права і обов`язки, строки для їх реалізації і виконання, сторони були повідомлені належним чином.

Ухвалами Господарського суду Київської області від 31.08.2020 та 15.09.2020 у справі №911/1897/20 відкладено підготовче засідання відповідно на 15.09.2020 та 05.10.2020.

05.10.2020 через канцелярію Господарського суду Київської області від ТОВ Дніпрожилбуд надійшло клопотання про продовження строку підготовчого провадження.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.10.2020 у справі №911/1897/20, занесеною до протоколу судового засідання, задоволено клопотання позивача про продовження строку підготовчого провадження та продовжено відповідний строк на тридцять днів.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.10.2020 у справі №911/1897/20 відкладено підготовче засідання 27.10.2020.

27.10.2020 на електронну адресу Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання, відповідно до якого останній вказав на відсутності заперечень проти закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті.

Також разом із вказаним вище клопотанням позивач просив долучити до матеріалів вказаної справи копії відзиву ТОВ Вишгородміськреконструкція-1 , відповіді на відзив у іншій господарській справі та вимоги позивача від 26.06.2020.

Відповідно до приписів ч. ч. 2, 4, 8 ст. 80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

З огляду на вказне вище, оскільки позивачем не заявлено про неможливість подання разом з позовом копій відзиву ТОВ Вишгородміськреконструкція-1 , відповіді на відзив у іншій господарській справі та вимоги позивача від 26.06.2020, як і не обґрунтовано вказану неможливість, суд дійшов висновку про відмову у прийнятті до розгляду відповідних копій документів.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.10.2020 у справі №911/1897/20 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 24.11.2020.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.11.2020 у справі №911/1897/20 оголошено перерву у судовому засіданні до 08.12.2020.

У судове засідання 08.12.2020 представник відповідача не з`явився. Також у встановлений судом строк відповідач не скористався правом, наданим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав, як і не надав жодних доказів у справі.

У судовому засіданні 08.12.2020 після закінчення з`ясування обставин та дослідження доказів судом оголошено про перехід до судових дебатів, по закінченні яких суд вийшов до нарадчої кімнати. Після виходу з нарадчої кімнати суд

ВСТАНОВИВ:

20.08.2012 між ПрАТ Дніпрожилбуд , правонаступником якого є ТОВ Дніпрожилбуд , як стороною 1, та ТОВ Вишгородміськреконструкція-1 , як стороною 2, укладено договір про співробітництво (далі - договір), згідно п. 3.1. якого сторони зобов`язались об`єднувати свої зусилля з метою будівництва об`єкту на ділянці та реалізації на ринку продукції відповідача (нерухомого майна, побудованого на ділянці) для досягнення господарських цілей у відповідності до статутних завдань та економічних інтересів кожної із сторін вказаного договору.

Відповідно до розділу 1 договору сторонами погоджено визначення термінів, які вживаються у договорі, зокрема, визначено, що: будівництво - це комплекс робіт та заходів, необхідних для створення об`єкта, у тому числі (але не виключно) погоджувальні, передпроектні, проектні, будівельно-монтажні та інші роботи; ділянка - це земельна ділянка, кадастровий номер 3221810100:01:257:0003, орієнтовною площею 2,4 га, яка розташована за адресою: пров. Прожекторний, м. Вишгород, Вишгородського р-ну, Київської області, запланована для розміщення (будівництва) об`єкту; нерухоме майно - це об`єкти майна, які розташовуються на землі і не можуть бути переміщені в інше місце без втрати їх якісних або функціональних характеристик (властивостей); об`єкт - це житловий комплекс, до складу якого входять багатоквартирні житлові будинки із вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями, окремі нежитлові будівлі.

Відповідно до пп. 3.2, 4.2, 5.1, 5.2, 5.3., 6.2.1, 6.4.5, 7.1, 7.2, 7.4, 11.2 договору в рамках цього договору всі витрати, пов`язані з будівництвом, фінансування, спорудженням об`єкту та введенням об`єкту в експлуатацію несе сторона 2.

Розробку проектної документації для будівництва об`єкта забезпечує сторона 2 за власний рахунок та у порядку, що не суперечить чинному законодавству України. Проектна документація на будівництво об`єкта затверджується стороною 2. Будь-які зміни до затвердженої проектної документації на будівництво об`єкта вносяться виключно за рішенням сторони 2 (не потребуючи погодження із стороною 1). Проектна документація для будівництва об`єкта є власністю сторони 2.

Послуги із реалізації продукції сторони 2 надаються стороною 1 на підставі окремих завдань, які можуть оформлюватися сторонами у вигляді додатків до цього договору. В завданні сторони обумовлюють вид завдання, характеристики і ціну продукції відповідача.

Під час виконання завдання на пошук потенційних покупців продукції сторони 2 сторона 1 вчиняє наступні дії: розміщує інформацію про продукцію сторони 2 в базах даних агентств нерухомості, засобах масової інформації та мереж Інтернет; вивчає попит на нерухоме майно та здійснює пошук потенційних покупців продукції відповідача; збирає, аналізує та систематизує інформацію про потенційних покупців сторони 2; надає стороні 2 інформацію про потенційних покупців продукції сторони 2; організовує огляд продукції сторони 2 потенційними покупцями та організовує проведення переговорів між потенційними покупцями та стороною 2; супроводжує покупців під час оформлення договорів про набуття права власності на продукцію сторони 2.

Сторона 1 має право отримати нерухоме майно у складі об`єкта в обсязі та у порядку, що визначені цим договором.

Сторона 2 має право на власний розсуд розпоряджатися нерухомим майном (майновими правами на нього) у складі об`єкту, окрім нерухомого майна, передбаченого п. 8.1 цього договору, без погодження із позивачем передавати вказане нерухоме майно (майнові права на нього) в іпотеку чи будь-яким іншим чином розпоряджатись ним (майновими правами на нього).

Після завершення будівництва кожної окремої черги об`єкта та введення його в експлуатацію, за умови виконання своїх зобов`язань, передбачених розділом 5 договору, Сторона 1 отримує у власність (для оформлення у власність) квартири або інші приміщення в об`єкті, загальна площа яких дорівнює 5% від загальної площі всіх квартир або інших приміщень в об`єкті.

Протягом 10 днів з дати завершення проектної документації (стадія проект) на будівництво об`єкта (відповідної окремої черги будівництва об`єкта) Сторона 1 та Сторона 2 укладають додаткову угоду до цього договору, згідно з умовами якої за позивачем та відповідачем закріплюються нежитлові приміщення, квартири, машиномісця (у разі наявності останніх) і т.п. у складі об`єкта (відповідної окремої черги будівництва об`єкта) з врахуванням викладеного в п. 8.1. цього договору та проектної документації (складається перелік нерухомого майна, що отримуватиметься стороною 1 після введення об`єкта (відповідної окремої черги будівництва об`єкта) в експлуатацію).

Нерухомість у складі об`єкта передається стороною 2 та отримується стороною 1 згідно акту прийому-передачі, який є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно з п. договору цей договір набуває чинності з дати підписання його примірників повноважними представниками сторін і діє протягом семи років з дати його укладення. За згодою сторін строк договору може бути змінений (збільшений або зменшений). У випадку, якщо до закінчення зазначеного строку договору сторонами будуть виконані всі зобов`язання (обов`язки) та реалізовані всі права, ним (договором) передбачені, цей договір припиняється.

Також згідно пп. 12.6, 14.5, 14.7, 14.8, 14.9 договору передбачено, що у випадку, якщо внаслідок дій (бездіяльності) сторони 2 сторона 1 не матиме можливості реалізувати права, передбачені цим договором, у тому числі якщо внаслідок будь-яких дій (бездіяльності) сторони 2 сторона 1 не матиме (позбавиться) можливості отримати у власність нерухоме майно (квартири, нежитлові приміщення і т.п.) у складі об`єкта, у тому числі внаслідок недотримання (порушення) стороною 2 своїх гарантій (заяв), наведених у розділі 2 цього договору (чи внаслідок недостовірності зазначених заяв та гарантій), сторона 1 має право в односторонньому порядку відмовитися від цього договору та/або вимагати від відповідача відшкодування всіх заподіяних цим збитків в повному обсязі, у тому числі неодержані доходи, а сторона 2 зобов`язується задовольнити зазначену вимогу.

До завершення будівництва власником об`єкта, у тому числі як об`єкта незавершеного будівництва, є сторона 2. Після завершення будівництва об`єкта та введення його в експлуатацію сторона 1 набуває право власності на квартири, нежитлові приміщення та машиномісця (в разі наявності останніх) та ін. в об`єкті згідно умов п. 7.1 цього договору та в порядку, визначеному чинним законодавством України.

Сторона 2 після завершення будівництва об`єкта та введення його в експлуатацію набуває у власність все інше нерухоме майно в об`єкті, окрім майна, передбаченого п. 7.1 цього договору.

У зв`язку з укладенням цього договору сторона 1 має право на отримання (після завершення будівництва об`єкта та введення його в експлуатацію) у власність (для оформлення у власність) квартир або інших приміщень в об`єкті, загальна площа яких дорівнює 5% від загальної площі всіх квартир та інших приміщень в об`єкті.

За клопотанням сторони 1 та за згодою сторін може бути укладено додаткову угоду до цього договору, згідно з умовами якого сторона 2 передасть стороні 1 замість нерухомості, передбаченої п. 7.1 цього договору, грошові кошти, сума яких буде визначена сторонами у вищевказаній додатковій угоді

Додатком №1 до договору про співробітництво від 20.08.2012 сторони домовилися внести зміни до п. 7.1 та п. 14.8 договору, а саме викласти їх в таких редакціях:

- п. 7.1 - після завершення будівництва об`єкта та введення його в експлуатацію, за умови виконання своїх зобов`язань, передбачених розділом 5 цього договору, позивач отримує у власність (для оформлення у власність) квартири або інші приміщення в об`єкті, загальна площа яких дорівнює 5% від загальної площі всіх квартир та 3% від нежитлових приміщень комерційного призначення в об`єкті.

- п. 14.8 - у зв`язку з укладенням цього договору позивач має право на отримання (після завершення будівництва об`єкта та введення його в експлуатацію) у власність (для оформлення у власність) квартир або інших приміщень в об`єкті, загальна площа яких дорівнює 5% від загальної площі всіх квартир та 3% від нежитлових приміщень комерційного призначення в об`єкті.

Копії вказаного вище договору та додатка до нього наявні в матеріалах справи.

02.11.2018 Державною архітектурно-будівельною інспекцією України видано сертифікат серія ІУ №163183060494, що засвідчує закінчення будівництвом об`єкта - Будівництво житлового комплексу за адресою: Київська обл., м. Вишгород, пров. Прожекторний, ІІ черга будівництва (коригування) та його готовність до експлуатації. Копія вказаного сертифіката наявна в матеріалах справи.

Водночас, позивач звернувся до відповідача з листами вих. №116/18 від 07.06.2018 та вих. №211/18 від 05.10.2018, згідно яких пропонував сформувати та надіслати позивачу завдання щодо реалізації продукції відповідача у відповідності до п. 6.3.6 договору про співробітництво від 20.08.2012. Копії вказаних листів наявні в матеріалах справи.

За доводами позивача відповіді на вказані вище листи відповідач не надав.

Рішенням Виконавчого комітету Вишгородської міської ради №368 від 29.11.2018 Про присвоєння поштової адреси присвоєно об`єкту будівництва - Будівництво житлового комплексу за адресою: Київська обл., м. Вишгород, провулок Прожекторний. ІІ черга будівництва Сертифікат, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об`єкта (черги, окремого пускового комплексу) від 02.10.2018 серія ІУ №163183060494, який розташований на земельній ділянці кадастровий номер 3221810100:01:257:0003, суборендар земельної ділянки ТОВ Вишгородміськреконструкція-1 , наступну поштову адресу: Київська обл., Вишгородський р-н, м. Вишгород, вул. Набережна, буд. 8-Д, корп. 2. Копія вказаного рішення наявна в матеріалах справи.

26.12.2019 позивач звернувся до відповідача з листом вих. №5664/19, згідно якого, з огляду на закінчення 20.08.2019 терміну дії договору, запропонував відповідачу умови додаткової угоди до вказаного договору, якими передбачалося продовження терміну дії договору та закріплення за позивачем квартир і нежитлових приміщень в об`єкті будівництва, зокрема в ІІ черзі будівництва - квартири загальною площею 214,83 кв.м. та нежитлові приміщення загальною площею 11,00 кв.м. Копія вказаного листа наявна в матеріалах справи.

У відповідь на вказаний вище лист позивача відповідач листом вих. №17/01/20-1 від 17.01.2020 повідомив позивача про відмову у внесенні змін до договору щодо продовження його дії та відмову в укладенні додаткової угоди про закріплення за позивачем нерухомого майна у зв`язку з невиконанням позивачем своїх договірних зобов`язань та наявності у суді спору стосовно відповідного питання про укладення додаткової угоди. Копія листа №17/01/20-1 від 17.01.2020 наявна в матеріалах справи.

Позивач вважає, що вказана вище відмова відповідача свідчить про його небажання добровільно виконати свої зобов`язання за договором, тоді як саме ненадання відповідачем позивачу письмового завдання згідно п. 5.1. договору призвело до неможливості позивачем виконати власні договірні зобов`язання, внаслідок чого відповідач і відмовив позивачу у передачі нерухомості відповідно до п. 7.1. договору.

Позивач стверджує, що відповідачем допущено порушення умов договору щодо дотримання строків будівництва об`єкта, визначених п. 9.1 договору, що призвело до неможливості позивачу отримати нерухомість в розмірі 3% від нежитлових приміщень комерційного призначення в першій черзі об`єкта будівництва у період дії договору.

За доводами позивача вказане вище позбавило його можливості отримати те, на що він розраховував під час укладення договору - 3% нежитлових приміщень в другій черзі будівництва, з огляду на що позивач просить суд стягнути з відповідача 273 563,42 гривень збитків з підстав ст. 22 Цивільного кодексу України та ст. 224 Господарського кодексу України та п. 12.6 договору.

Стосовно ж обставин, що свідчать про наявність усіх елементів збитків, позивач вказав, що:

- вина відповідача полягає у допущеній ним бездіяльності в частині належного виконання умов договору у строки визначені договором;

- протиправна поведінка відповідача полягає у його небажанні належним чином виконати умови договору та завершити будівництво у визначені договором строки або продовжити термін дії договору для його належного виконання;

- шкода нанесена позивачу - вартість 3% нежитлових приміщень в другій черзі об`єкта будівництва;

- причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою полягає у тому, що неналежне виконання відповідачем умов договору призвело до неможливості позивача отримати 3% нежитлових приміщень в другій черзі об`єкта будівництва.

В судових засіданнях представник позивача зауважив, що заявлена до стягнення сума збитків є упущеною вигодою, тоді як згідно викладених у позові обставин сума таких збитків розрахована як добуток необхідної до передачі позивачу площі приміщень - 11,18 кв.м. та ринкової вартості 1 кв.м. відповідного нежитлового приміщення, що визначена відповідно до звіту про оцінку майна від 09.04.2020 - 24 469,00 грн. Копія вказаного звіту наявна в матеріалах справи.

З`ясувавши обставини справи та дослідивши подані докази, заслухавши заключне слово представника позивача, суд встановив, що заявлена позовна вимога задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Приписами статей 224, 225 Господарського кодексу України унормовано, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Зазначена норма кореспондується з нормою частини першої статті 22 ЦК України, згідно з якою збитками є, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Отже, підставою для настання господарсько-правової відповідальності, передбаченої вищевказаними нормами законодавства, є правопорушення, що включає в себе певні елементи: збитки, протиправність поведінки особи, яка заподіяла збитки та причинний зв`язок між ними, а також вина, тоді як відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

Так, протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною поведінка вважається тоді, коли суб`єкт права свідомо порушує норму права. Необхідною ознакою протиправності є нормативність, тобто закріплення моделі поведінки нормою права.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Неодержаний дохід (упущена вигода) - це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб`єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення. Якщо ж кредитор не вжив достатніх заходів, щоб запобігти виникненню збитків чи зменшити їх, шкода з боржника не стягується.

Пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов`язків. Наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу ще не є підставою для його стягнення. Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.08.2020 у справі №910/3501/18.

Водночас реальність отримання можливого прибутку полягає не тільки в обґрунтованості таких очікувань, а і у їх правомірності.

Поряд з цим саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Приписами ст. ст. 1130, 1131 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов`язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об`єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об`єднання вкладів учасників.

Договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Так, спір між сторонами у вказаній справі виник щодо нежитлових приміщень другої черги об`єкта будівництва по вул. Набережній, 8Д у м. Вишгород, будівництво яких здійснювалось на підставі укладеного між сторонами договору про співробітництво від 20.08.2012, та вартість 3% площі від загальної площі яких позивач просить стягнути як збитки - упущену вигоду.

Зі місту договору про співробітництво від 20.08.2012, зокрема пп. 6.2.1, 7.1, 14.5, 14.8. слідує, що ним передбачено право позивача на отримання у власність, зокрема, 3% від нежитлових приміщень в об`єкті, після завершення будівництва такого об`єкта та введення його в експлуатацію, а також відповідний порядок реалізації відповідного права шляхом укладення додаткових угод, якими закріплюються за позивачем певні приміщення із визначенням їх площі та, надалі, передачі цих приміщень за актом приймання-передачі позивачу.

До того ж, пунктом п. 14.9 договору визначено, що за клопотанням позивача та за згодою сторін може бути укладено додаткову угоду до цього договору, згідно з умовами якого відповідач передасть позивачу замість нерухомості, передбаченої п. 7.1 цього договору, грошові кошти, сума яких буде визначена сторонами у вищевказаній додатковій угоді.

Згідно приписів статтей 73, 74, 76 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Водночас приписи статтей 2, 13 ГПК України презюмують принцип змагальності господарського судочинства, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 08.09.2020 у справі №926/1904/19.

Однак позивачем доказово не підтверджено обставин порушення відповідачем умов договору в розрізі реалізації позивачем права на отримання у власність частини приміщень в об`єктах будівництва другої черги, тоді як безпосереднього обов`язку відповідача передати позивачу певні приміщення другої черги об`єкта будівництва укладений між сторонами договір не містить, а умовами договору про співробітництво від 20.08.2012 передбачено спільну діяльність сторін для досягнення позитивного результату.

Водночас доводи позивача щодо протиправності поведінки відповідача та його вини в частині завершення будівництва об`єкта у строки та/або продовження строку дії вказаного договору визнаються судом неспроможними, позаяк договір не містить ані чітко визначених строків завершення будівництва в цілому або чергової його частини, ані безпосереднього обов`язку відповідача продовжити дію договору, а, як слідує з матеріалів справи, об`єкт будівництва другої черги, вартість приміщень у якому позивачем заявлено до стягнення у якості упущеної вигоди, здано в експлуатацію до закінчення строку дії договору.

До того ж рішенням Господарського суду Київської області від перебувала справа №911/531/19 від 27.05.2020 відмовлено повністю у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрожилбуд» (ідентифікаційний код 32344898) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вишгородміськреконструкція» (ідентифікаційний код 38256650) про визнання укладеною додаткової угоди до договору про співробітництво від 20.08.2018 у запропонованій позивачем редакції (лист від 20.11.2018 №710/18) та зобов`язанні Товариства з обмеженою відповідальністю «Вишгородміськреконструкція» надати Товариству з обмеженою відповідальністю «Дніпрожилбуд» доповнення до додаткової угоди про співробітництво від 20.08.2018 з переліком об`єктів нерухомості та зазначенням їх адрес, зокрема:

- в І черзі будівництва - квартири загальною площею 214,15 кв. м;

- в II черзі будівництва - квартири загальною площею 214,83 кв. м та нежитлові приміщення загальною площею 11,00 кв. м;

- в III черзі будівництва - квартири загальною площею 371,17 кв. м та нежитлові приміщення загальною площею 32,98 кв. м;

- в V черзі будівництва житлового комплексу - квартири загальною площею 170,65 кв.м та нежитлові приміщення загальною площею 19,27 кв. м;

- в VI черзі будівництва житлового комплексу - квартири загальною площею 324 кв.м та нежитлові приміщення загальною площею 27,97 кв. м.

Посилання ж позивача на невиконання відповідачем умов договору щодо надання позивачу завдань на реалізацію продукції оцінюються судом критично, оскільки договір не визначає форми та порядку надання таких завдань, які наслідок зазначені обставини не є свідченням протиправності поведінки відповідача та його вини.

Поряд з тим, вказаним вище спростовуються і обставини понесення позивачем шкоди у сумі 273 563,42 гривень, оскільки позивачем не доведено належними та допустими доказами обставин понесення витрат або пошкодження його майна в розрізі суб`єктивного права на отримання у власність майна - 3% від нежитлових приміщень в об`єкті за договором.

Також позивачем не надано суду належних та допустимих доказів реальності неодержаних ним та заявлених до стягнення доходів у загальній сумі 273 563,42 гривень, як і не надано доказів вжиття позивачем заходів, спрямованих на одержання наведеної суми коштів у якості прибутку, тоді як вартість майна, право на отримання якого у власність має позивач за договором, не є доходом у розумінні вимог чинного законодавства, що також свідчить про доказову непідвердженість понесення позивачем збитків у вигляді упущеної вигоди у заявленому розмірі.

Отже суд дійшов висновку, що позивачем не доведено обставин наявності збитків у формі прямої шкоди або упущеної вигоди та розміру таких збитків, протиправної поведінки відповідача, вини, так і причинно-наслідкового зв`язку між відповідно заявленими до стягнення збитками та протиправною поведінкою відповідача.

Наявність же у п. 12.6 договору права позивача на відшкодування усіх заподіяних збитків у разі неможливості реалізувати передбачене договором право не звільняє позивача від передбаченого законодавчими приписами обов`язку доведення наявності усіх елементів складу правопорушення, що є підставою для стягнення збитків.

За таких обставин, оскільки позивачем не доведено наявності у сукупності всіх елементів складу правопорушення, яке тягне за собою відповідальність у вигляді відшкодування збитків, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача 273 563,42 гривень збитків.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати позивача по сплаті судового збору у даній справі покладаються судом на позивача з огляду на відмову у задоволенні його позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрожилбуд» (вул. Вербицького, 32-А, м. Київ, 02121, ідентифікаційний код 32344898) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вишгородміськреконструкція-1» (вул. Шолуденка, 1, оф. 7, м. Вишгород, Київська обл., 07301, ідентифікаційний код 38256650) про стягнення 273563,42 гривень збитків відмовити повністю.

2. Понесені позивачем судові витрати покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене у апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням пункту 4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 29.12.2020.

Суддя В.А. Ярема