Рішення
від 15.12.2020 по справі 914/1379/20
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.12.2020 справа № 914/1379/20

Господарський суд Львівської області у складі

Головуючого судді Фартушка Т.Б. за участю секретаря судового засідання Полюхович Х.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом: Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» , Львівська область, м.Львів;

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ КІЛ» , Львівська область, м.Львів;

Третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Позивача: Львівська міська рада, Львівська область, м.Львів;

Третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Позивача: Підприємство об`єднання громадян «Львівське учбово-виробниче підприємство» Львівського учбово-виробничого об`єднання Українського товариства сліпих, Львівська область, м.Львів;

Третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «ВСВ Метал Груп» , Львівська область, м.Львів;

Третя особа-4, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Відповідача: Кооператив «Добробут-АЗК» , Львівська область, м.Львів;

про: стягнення вартості необлікованої електричної енергії

ціна позову: 130304,64грн.

Представники:

Позивача: Левицька І.В. - представник, адвокат (ордер від 11.06.2020р. серія ВС №1016760);

Відповідача: не з`явився;

Третьої особи-1: не з`явився;

Третьої особи-2: Стегніцький А.М. - представник, адвокат (ордер від 29.09.2020р. №1012994);

Третьої особи-3: не з`явився;

Третьої особи-4: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

10.06.2020р. на адресу Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява за позовом Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» від 09.06.2020р. вих. №19-07-3177 (вх. №1467) до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ КІЛ» про стягнення вартості необлікованої електричної енергії; ціна позову: 130304,64грн.

Підставами позовних вимог Позивач зазначає безоблікове, бездоговірне використання Відповідачем електричної енергії, встановлене Актом про порушення від 13.11.2019р. №034894.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 11.06.2020р. у даній справі судом постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження; призначити судове засідання з розгляду справи по суті на 30.06.2020р.; визнати явку повноважних представників Учасників справи в судове засідання для надання пояснень по суті справи обов`язковою; викликати в судове засідання повноважних представників Учасників справи.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 30.06.2020р .у даній справі суд постановив відкласти судове засідання з розгляду спору по суті на 22.07.2020р.; явка повноважних представників Учасників справи в судове засідання для надання пояснень по суті справи визнається обов`язковою; викликати повноважних представників Учасників справи в судове засідання.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 22.07.2020р. у даній справі судом постановлено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ КІЛ» про відкладення розгляду справи в частині вручення Відповідачу копії позовної заяви з додатками (в тому числі фото та відеоматеріали - DVD-R MFP6BOUC181506 19 O1) та копії ухвал суду відхилити; клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ КІЛ» про відкладення розгляду справи та надання для ознайомлення матеріалів справи задоволити; відкласти судове засідання з розгляду спору по суті до 02.09.2020р.; явка повноважних представників Учасників справи в судове засідання для надання пояснень по суті справи визнається обов`язковою; викликати повноважних представників Учасників справи в судове засідання.

В судовому засіданні 02.09.2020р. оголошувалась перерва в межах дня слухання до 14:00год. 02.09.2020р., про що представники Учасників справи повідомлялись в судовому засіданні під розписку.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 02.09.2020р. у даній справі суд постановив клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ КІЛ» від 02.09.2020р. про встановлення додаткового строку для подання доказів у справі та відзиву відхилити; відкласти судове засідання з розгляду спору по суті на 10.09.2020р.; вка повноважних представників Учасників справи в судове засідання не визнається обов`язковою.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 10.09.2020р. у даній справі суд постановив заяву ТзОВ «Компанія КІЛ» про визнання поважними причин пропуску процесуального строку на подання доказів та поновлення пропущеного строку від 10.09.2020р. вх. №26429/20 задоволити частково; визнати поважними причини пропуску процесуального строку на подання доказів та долучити до матеріалів справи копію Довідки Підприємства об`єднання громадян «Львівське учбово-виробниче підприємство» Львівського учбово-виробничого об`єднання Українського товариства сліпих від 10.08.2020р. №55; копії Актів Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» від 13.11.2019р. №034894 та №034871; в решті заяву ТзОВ «Компанія КІЛ» про визнання поважними причин пропуску процесуального строку на подання доказів та поновлення пропущеного строку від 10.09.2020р. вх. №26429/20 відхилити; здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; залучити до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Позивача Львівську міську раду (79008, Львівська область, м.Львів, пл.Ринок, буд.1; ідентифікаційний код: 04055896) та Підприємство об`єднання громадян «Львівське учбово-виробниче підприємство» Львівського учбово-виробничого об`єднання Українського товариства сліпих (79019, Львівська область, м.Львів, вул.Торф`яна, буд.4; ідентифікаційний код: 03967837); підготовче засідання призначити на 30.09.2020р.; явка повноважних представників Учасників справи в судове засідання визнається обов`язковою; викликати повноважних представників Учасників справи в судове засідання.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 30.09.2020р. у даній справі суд постановив відкласти підготовче судове засідання на 20.10.2020р.; явка повноважних представників Учасників справи в судове засідання не визнається обов`язковою.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 20.10.2020р. у даній справі судом постановлено залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «ВСВ Метал Груп» (79039, Львівська область, м.Львів, вул.Бортнянського, буд.50/3 ,кв.26; ідентифікаційний код: 39676324).; Учасникам справи: надати докази скерування (вручення) Третій особі-3 всіх поданих до суду заяв та доданих до них документів в строк до 23.10.2020р.; Третя особа-3 (Товариство з обмеженою відповідальністю «ВСВ Метал Груп» ): в п`ятиденний строк з дня вручення ухвали надати суду письмове пояснення щодо позову, відзиву та докази надіслання (надання) іншим Учасникам справи копії пояснення та доданих до нього доказів; підготовче судове засідання відкласти на 02.11.2020р.; явка повноважних представників Учасників справи в судове засідання не визнається обов`язковою.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 02.11.2020р. у даній справі судом постановлено продовжити строк підготовчого провадження на 8 днів; залучити до участі у справі в якості Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Відповідача Кооператив «Добробут-АЗК» (79019, Львівська область, м.Львів, вул.Заводська, буд.30-А; ідентифікаційний код: 25544764); підготовче засідання відкласти на 17.11.2020р.; явка повноважних представників Учасників справи в судове засідання не визнається обов`язковою.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 17.11.2020р. у даній справі судом постановлено в задоволенні клопотання Підприємства об`єднання громадян «Львівське учбово-виробниче підприємство» Львівського учбово-виробничого об`єднання Українського товариства сліпих від 20.10.2020р. №1-2010 (вх. від 20.10.2020р. №30297/20) про виключення з числа доказів Довідки ПОГ Львівського УВП УТОС від 10.08.2020р. №55 відмовити; закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті; судове засідання з розгляду спору по суті призначити на 01.12.2020р.; явка повноважних представників Учасників справи в судове засідання визнається обов`язковою; викликати повноважних представників Учасників справи в судове засідання.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 01.12.2020р. у даній справі суд постановив в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ КІЛ» від 30.11.2020р. вх. №34387/20 про відкладення розгляду справи відмовити; відкласти судове засідання з розгляду спору по суті на 15.12.2020р.; явка повноважних представників Учасників справи в судове засідання не визнається обов`язковою.

В судовому засіданні 15.12.2020р. судом оголошувалась перерва в межах дня слухання до 15:30год. 15.12.2020р., про що представники Позивача та Третьої особи-2 повідомлялись під розписку в судовому засіданні. Після перерви представник Третьої особи-2 в судове засідання не з`явився.

Відповідно до ст.222 ГПК України, фіксування судового процесу здійснюється з допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме: програмно-апаратного комплексу «Акорд» .

Процесуальні права та обов`язки Учасників справи, відповідно до ст.ст. 42, 46 ГПК України, як підтвердили представники Позивача і Третьої особи-2, їм відомі, в порядку ст.205 ГПК України клопотання про роз`яснення прав та обов`язків до суду не надходили.

Заяв про відвід головуючого судді чи секретаря судового засідання не надходило та не заявлялось.

Представник Позивача в судове засідання з`явилась, в судовому засіданні надала усні пояснення по суті спору з обґрунтуванням підстав до задоволення позову, надала оригінали документів, належним чином завірені копії яких долучено до поданих до суду заяв для огляду судом, зазначила про неможливість врегулювання спору між сторонами у добровільному порядку та подання всіх наявних у Позивача доказів в обґрунтування обставин, на які посилається, як на підставу своїх позовних вимог.

Представник Відповідача в судове засідання не з`явився, причин неявки суду не повідомив, явка повноважених представників Учасників справи в судове засідання не визнавалась судом обов`язковою.

Представник Третьої особи-1 в судове засідання не з`явився, причин неявки суду не повідомив, явка повноважних представників Учасників справи в судове засідання визнавалась судом обов`язковою.

Представник Третьої особи-2 в судове засідання з`явився, надав усні пояснення по суті спору, заявлені Позивачем позовні вимоги підтримав, просить суд задоволити позов у повному обсязі.

Окрім того, представник Третьої особи-2 заявив, що подана Відповідачем Довідка від 10.08.2020р. вих №55 була видана на виконання умов договору для використання Відповідачем в бухгалтерському обліку, а не для пред`явлення такої до суду, з врахуванням наведеного зазначає, що Довідка від 10.08.2020р. вих №55 здобута шляхом обману та просив суд не брати таку до уваги та зазначив про наявність в діях Відповідача ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 КК України.

Представник Третьої особи-3 в судове засідання не з`явився, причин неявки суду не повідомив, явка повноважних представників Учасників справи в судове засідання визнавалась судом обов`язковою.

Представник Третьої особи-4 в судове засідання не з`явився, причин неявки суду не повідомив, явка повноважних представників Учасників справи в судове засідання визнавалась судом обов`язковою.

Позиція Позивача:

Позивач просить суд стягнути з Відповідача на користь Позивача 130304,64грн. вартості необлікованої електричної енергії з підстав встановлення Актом про порушення від 13.11.2019р. №034894 безоблікового та бездоговірного використання Відповідачем електричної енергії.

Позиція Відповідача:

Відповідач у поданих 10.09.2020р. за вх. №26428/20 Письмових поясненнях від 10.09.2020р. б/н в обґрунтування своїх заперечень проти заявлених позовних вимог покликається на те, що Позивачем не доведено факту здійснення самовільного підключення до електричних мереж та споживання електроенергії саме Відповідачем, оскільки належний Третій особі-3 контейнер станом на час перевірки знаходився поза межами земельної ділянки Відповідача.

Також, Відповідач, з огляду на відсутність між Позивачем та Відповідачем будь-яких договірних відносин, зазначає, що у випадку встановлення споживання електричної енергії саме Відповідачем Позивачу слід звертатись до правоохоронних органів ,а не господарського суду, оскільки викрадення електричної енергії шляхом її самовільного використання утворює склад злочину, передбачений 188-1 КК України. В той же час, Позивачем не надано доказів такого звернення. З підстав наведеного Відповідач вважає позов безпідставним та необґрунтованим.

Окрім того, у поданому 17.09.2020р. за вх. №27130/20 Відзиві Відповідач заявлені позовні вимоги заперечує, вважає позов безпідставним та необґрунтованим, просить суд відмовити Позивачу в його задоволенні з підстав того, що наданий Позивачем в обґрунтування своїх доводів Договір на стоянку контейнера від 01.02.2019р. №22/1 не доводить здійснення підключення до електричних мереж саме Відповідачем, оскільки за умовами вказаного договору відповідач лише забезпечує схоронність контейнера Третьої особи-3.

При цьому зазначає, що дана ділянка перебувала в оренді Кооперативу "Добробут-АЗК", а не ТзОВ Компанія КІЛ , а 13.11.2020р. ПАТ «Львівобленерго" також складено акт про порушення № 034871 відносно Кооперативу «Добробут-АЗК".

З підстав наведеного Відповідач зазначає про недоведеність позовних вимог про стягнення з Відповідача на користь Позивача вартості необлікованої електричної енергії.

Позиція Третьої особи-1:

Третя особа-1 своїм право на подання письмових пояснень по суті спору не скористалась.

Позиція Третьої особи-2:

Третя особа-2 у поданому 20.10.2020р. за вх. №30297/20 Клопотанні зазначає, що видана 10.08.2020р. за вих №55 Довідка підтверджує підключення Відповідача до електричних мереж Третьої особи-2, проте така видана на виконання Договору про надання технічних послуг від 02.01.2020р. б/н, а не на адвокатський запит представника Відповідача.

При цьому, Третя особа-2 звертає увагу суду на те, що вказаний договір було укладено між Відповідачем та Третьою особою-2 лише в 2020 році, а Акт про порушення складено Позивачем 13.11.2019р., тобто раніше, і на момент здійснення перевірки та складення Акту про порушення жодних правовідносин між Відповідачем та Третьою особою-2 не існувало.

Позиція Третьої особи-3:

Третя особа-3 своїм право на подання письмових пояснень по суті спору не скористалась.

Позиція Третьої особи-4:

Третя особа-4 своїм право на подання письмових пояснень по суті спору не скористалась.

Приписами ч.ч.1 та 2 ст.27 ГПК України встановлено, що позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Згідно із п.п.1, 2 ч.3 ст.2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, верховенство права та рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема, керує ходом судового процесу; роз`яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом (п.п.1, 3, 4 ч.5 ст.13 ГПК України).

Приписами п.п.2, 3 ч.1 ст.42 ГПК України встановлено, що учасники справи мають право, зокрема, подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

З врахуванням наведеного суд зазначає, і аналогічну правову позицію викладено зокрема в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.01.2020 у справі №43/122, що учасник справи, керуючись принципами рівності учасників процесу перед законом і судом та змагальності сторін, вправі реалізувати своє процесуальне право участь в судовому процесі та подання письмових заяв по суті спору. Таке право реалізується учасником справи протягом строку, встановленого судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, ухвалу Господарського суду Львівської області від 11.06.2020р. про відкриття провадження у даній справі 12.06.2020р. надіслано судом на зазначену Позивачем у позовній заяві адресу місцезнаходження Відповідача: 79019, Львівська область, м.Львів, вул.Заводська, буд.30-А, що підтверджується відповідним Списком розсилки поштової кореспонденції від 12.06.2020р. та одержано його уповноваженим представником 14.07.2020р., що підтверджується витягом інформації відстеження пересилання поштового відправлення за ідентифікатором №7901413588572 «Трекінг» з інтернет-порталу АТ «Укрпошта» (https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html).

Окрім того, ухвалу Господарського суду Львівської області від 30.06.2020р. у даній справі 03.07.2020р. надіслано судом на зазначену Позивачем у позовній заяві адресу місцезнаходження Відповідача: 79019, Львівська область, м.Львів, вул.Заводська, буд.30-А, що підтверджується відповідним Списком розсилки поштової кореспонденції за 03ю07ю2020р., проте 12.08.2020р. поштовий конверт №7901413294803 із вказаним процесуальним документом повернувся до суду (вх. №24105/20) із довідкою відділення поштового зв`язку ф.20 За закінченням терміну зберігання .

Відповідно до частин третьої та сьомої статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

З врахуванням наведеного суд приходить до висновків про повідомлення Відповідача про дату, час та місце проведення судового засідання з розгляду спору по суті у встановлені чинним процесуальним Законом порядку та спосіб.

Водночас суд враховує, про що також вказувалось в судових рішеннях у цій справі, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу з 12.03.2020 по 03.04.2020 на всій території України встановлено карантин, який неодноразово продовжувався, в тому числі постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020р. №392 Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів до 31 липня 2020р., Постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020р. №641 Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 до 19.12.2020р.

При цьому, суд зважає, що на час ухвалення даного рішення судочинство в Україні здійснюється в умовах карантину.

Представник Відповідача був присутній в судових засіданнях 22.07.2020р., 02.09.2020р., 10.09.2020р., 30.09.2002р., 02.11.2020р. та 17.11.2020р. у даній справі, в тому числі при оголошенні ухвал суду, зокрема щодо оголошення судом Веб-адреси сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - lv.arbitr.gov.ua/sud5015/, був обізнаний про номер справи.

Крім цього, судові рішення, пов`язані з рухом цієї справи надсилались судом на адресу Відповідача, одержувались ним (зокрема ухвала від 02.06.2020р. про відкриття провадження у даній справі), а також були оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

У пункті 24 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" та пункті 23 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Гурепка проти України № 2" наголошується на принципі рівності сторін, одному із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом. На зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (рішення Європейського суду з прав людини "Богонос проти Росії" від 05.02.2004).

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про те, що учасники справи мали достатньо часу для реалізації ними процесуальних прав передбачених ГПК України.

Разом з цим, судом враховується, що за приписи статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (рішення ЄСПЛ у справі "Шульга проти України").

Національним судам належить функція керування провадженнями таким чином, щоб вони були швидкими та ефективними (рішення ЄСПЛ у справі "Скордіно проти Італії"). Держави-учасниці мають організувати правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати право кожного на отримання остаточного рішення у справах, що стосуються цивільних прав і обов`язків упродовж відповідного терміну (рішення ЄСПЛ у справах "Скордіно проти Італії", "Сюрмелі проти Німеччини").

Також суд звертає увагу, що постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020р. №641 Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 установлено з 1 серпня до 31 серпня 2020 р. на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., №23, ст. 896, №30, ст. 1061) та від 20 травня 2020 р. №392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., №43, ст. 1394, №52, ст. 1626) постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 р. №392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., №43, ст. 1394, №52, ст. 1626) послаблено карантин, з 23.06.2020р. дозволено регулярні та нерегулярні пасажирські перевезення автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському внутрішньообласному та міжнародному сполученні.

Із наявних матеріалів справи вбачається, що місцезнаходженням Відповідача є м.Львів Львівської області, тобто населений пункт, в якому знаходиться суд, та в якому, станом на час проведення судового засідання та розгляду спору по суті відновлено регулярні пасажирські перевезення автомобільним транспортом.

У свою чергу суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).

Аналогічну правову позицію викладено, зокрема в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26.05.2020р. у справі №922/1200/18 та від 04.06.2020р. у справі №914/6968/16.

З врахуванням наведеного, а також вжиття судом всіх передбачених чинним законодавством заходів повідомлення Відповідача про дату, час та місце розгляду спору по суті, суд приходить до висновків про відсутність підстав до відкладення розгляду справи та можливість розгляду справи за відсутності повноважних представників Відповідача та Третіх осіб за наявними у справі документами.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідно до ч.1 ст.76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч.9 ст.81 ГПК України у разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання та яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання таких доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

Згідно ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість Учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

Враховуючи те, що норми статті 81 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом Учасників справи подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

З огляду на відсутність підстав для відкладення розгляду справи, передбачених статтями 202 та 216 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу по суті за відсутності повноважних представників Відповідача та Третіх осіб за наявними у справі матеріалами.

За результатами дослідження наведених Учасниками справи доводів, поданих доказів та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне.

Відповідно до п.1.1. Статуту Приватного акціонерного товариства Львівобленерго , затвердженого Загальними зборами акціонерів ПрАТ Львівобленерго 19.04.2018р. (Протокол №19) Приватне акціонерне товариство «Львівобленерго» (далі - Товариство), перейменоване з Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго« , яке було перейменоване з Відкритого акціонерного товариства «Львівобленерго« відповідно до вимог Закону України «Про акціонерні товариства« , є правонаступником Державної акціонерної енергопостачальної компанії «Львівобленерго» , заснованої відповідно до наказу Міністерства енергетики та електрифікації України від 17 серпня 1995 року № 156 шляхом перетворення Виробничого енергетичного об`єднання «Львівенерго» у Державну акціонерну енергопостачальну компанію «Львівобленерго» , згідно з Указом Президента України від 4 квітня 1995 року № 282/95 «Про структурну перебудову в електроенергетичному комплексі України» .

Постановою НКРЕКП від 23.11.2018р. №1479 Про видачу ПРАТ ЛЬВІВОБЛЕНЕРГО ліцензії з розподілу електричної енергії та анулювання ліцензій з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами і постачання електричної енергії за регульованим тарифом (оприлюднено на офіційному веб-сайті Регулятора 26.11.2018р.) видано ПрАТ ЛЬВІВОБЛЕНЕРГО (код ЄДРПОУ 00131587) ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, яка набуває чинності з 01 січня 2019 року, у межах місць провадження господарської діяльності, а саме на території Львівської області в межах розташування системи розподілу електричної енергії, що перебуває у власності або господарському віданні (щодо державного або комунального майна) ПрАТ ЛЬВІВОБЛЕНЕРГО , та електричних мереж інших власників, які приєднані до мереж ліцензіата (з якими укладені відповідні договори згідно із законодавством).

01.02.2019р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія КІЛ (надалі - Виконавець, Відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю ВСВ Метал Груп (надалі - Замовник, Третя особа-3) укладено Договір на стоянку контейнера (нежитлового приміщення) №22/1, за умовами якого (п.п.1.1., 1.2. Договору) Виконавець надає місце для стоянки на своїй території за адресою: м.Львів, вул.Замарстинівська, 135 та забезпечує схоронність контейнера (нежитлового приміщення площею 21м.кв.) Замовника. Право власності на майно до Виконавця не переходить, воно не може бути задіяне в господарському обороті Виконавця або бути передане ним третім особам.

Відповідно до п.3.1. Договору №22/1 розмір плати за користування стоянкою становить 1000грн. без ПДВ на місяць.

Згідно п.3.2. Договору №22/1 Замовник сплачує плату за стоянку щомісячно до 10 числа поточного місяця. Замовник не несе відповідальності за ненадання (несвоєчасне надання) Виконавцем рахунків на оплату послуг, та, як наслідок цього, несвоєчасною оплатою (неоплатою) послуг.

Пунктом 5.1. Договору №22/1 визначено, що Договір вступає в силу з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками і діє один рік. Якщо за місяць до закінчення строку дії Договору жодна із сторін не вимагатиме його припинення або перегляду, Договір вважається продовженим на тих же умовах на кожний наступний рік.

Вказаний Договір підписано повноважними представниками, їх підписи засвідчено відтисками печаток юридичних осіб - Сторін Договору.

Актом про порушення від 13.11.2019р. №034894 Позивачем при перевірці дотримання споживачем Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018р. №312 (надалі Правила, ПРРЕЕ) на об`єкті за адресою: м.Львів, вул.Замарстинівська, 135 інженером ВТА Малівським Р.Р. (№02470), заступником начальника з комерційного обліку ЛМЕМ Босим А.П. (№02379), інженером ТА ВТА Лучишиним В.В. (№02677) та начальником дільниці Демковичем А.Я. (№03990) за участю директора Відповідача Кравчука Л.В. встановлено самовільне підключення електроустановок до електричної мережі оператора системи з порушенням схеми обліку (п.п.8.4.2., 1.21., 2.33.,7.6., 8.2.4., 8.2.5., 5.5.5. ПРРЕЕ). За наслідками перевірки працівниками ДЕМ 3 ЛМЕМ демонтовано самовільно підключену лінію.

У пункті 11 Акту від 13.11.2019р. №034894 зазначено, що Комісія оператора з розгляду складеного акта про порушення буде проводити засідання 29.11.2019р. о 10:00год. за адресою: м.Львів, вул.Героїв УПА, 23.

Вказаний акт підписано повноважними представниками Позивача та директором Відповідача Кравчуком Л.В. з зауваженням З актом не згідний. 13.11.2019р. .

Додатками до Акту є схема (Додаток №1), зразок кабелю (Додаток №2) та фото і відеофіксація (Додаток №3).

Додатком №1 до Акту від 13.11.2019р. №034894 визначено Схему підключення електроустановки Споживача. Вказаний акт підписано повноважними представниками Позивача та директором Відповідача Кравчуком Л.В.

Протоколом засідання комісії Львівським МЕМ ПрАТ Львівобленерго з розгляду актів про порушення від 29.11.2019р. комісія Позивача розглянула Акт про порушення від 13.11.2019р. №034894 та вирішила перенести засідання на 27.12.2019р. з 10:00год.

Протоколом засідання комісії Львівським МЕМ ПрАТ Львівобленерго з розгляду актів про порушення від 27.12.2019р. №034894-б комісія Позивача у складі заступника начальника з комерційного обліку ЛМЕМ Босого А.П., начальника ВТА ЛМЕМ Яцківа А.ю., заступника начальника ВРтаД ЛМЕМ Коновальчука В.О. та провідного юристконсульта ВД ПрАТ "ЛОЕ" Коцая О.Б. в присутності представника Відповідача - керівника ТзОВ Компанія КІЛ Кравчука Л.В. розглянула Акт про порушення від 13.11.2019р. №034894 та вирішила визначити обсяг та вартість необлікованої електричної енергії та суму завданих збитків внаслідок порушення Споживачем ПРРЕЕ і провести нарахування за період з дати останнього контрольного огляду засобів обліку, але не більше 6 місяців (13.05.2019р.) і по дату складання Акта про порушення по силі струму, визначеній виходячи з найменшої поперечної площі перерізу проводів (кабелів) та допустимого тривалого струму, який може ними протікати згідно з главою 1.3 ПУЕ (І = 105А) у розмірі 45900кВт*год. на суму 130304,64грн. з ПДВ.

У вказаному протоколі зазначено, що у випадку виявлення у споживача порушень, зазначених у підпункті 6-8 пункту 8.4.2 ПРРЕЕ, величина величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення (W доб.с.п., кВт·год), розраховується за формулою W доб.с.п. = P с.п. · t вик.с.п., де P с.п. - потужність самовільного підключення (кВт), що розраховується за формулами, I - сила струму, що може протікати по колу самовільного підключення, визначена виходячи з найменшого допустимого струму, який може протікати через поперечну площу перерізу проводів (кабелів), що використані у схемі самовільного підключення до електричної мережі, згідно з главою 1.3 ПУЕ. Розрахунок проведений для кабелю СІП перерізом 2х16мм.кв. для якого допустимий струм І = 105А, при якому потужність самовільного підключення буде рівна 20,79кВт. Час використання самовільного підключення протягом доби (приймається рівним 12 год/добу).

27.12.2019р. Позивачем виставлено до оплати Відповідачу Рахунок за необліковану електричну енергію та завдані збитки №32-034894-б на суму 130304,64грн., в тому числі 21717,44грн. податку на додану вартість.

Також, Актом про порушення від 13.11.2019р. №034871 Позивачем при перевірці дотримання споживачем Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018р. №312 (надалі Правила, ПРРЕЕ) на об`єкті за адресою: м.Львів, вул.Замарстинівська, 135 за участю директора Третьої особи-4 ОСОБА_1 встановлено самовільне підключення електроустановок до електричної мережі оператора системи з порушенням схеми обліку (п.п.8.4.2., 5.5.5., 7.6., 8.2., 8.2.5., ПРРЕЕ). За наслідками перевірки працівниками ДЕМ 3 ЛМЕМ демонтовано самовільно підключену лінію.

У пункті 11 Акту від 13.11.2019р. №034871 зазначено, що Комісія оператора з розгляду складеного акта про порушення буде проводити засідання 29.11.2019р. о 10:00год. за адресою: м.Львів, вул.Героїв УПА, 23.

Вказаний акт підписано повноважними представниками Позивача та директором Відповідача ОСОБА_1 з зауваженням З актом не згідний. 13.11.2019р. .

Проте, Протоколом засідання комісії Львівським МЕМ ПрАТ Львівобленерго з розгляду актів про порушення від 27.12.2019р. №034871-б комісія Позивача в присутності представника Відповідача - керівника ТзОВ Компанія КІЛ Кравчука Л.В. розглянула Акт про порушення від 13.11.2019р. №034871 та вирішила не проводити нарахування по акту від 13.11.2019р. №034871 у зв`язку із проведенням нарахування по Акту від 13.11.2019р. №034894.

Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 02.09.2020р. №222315195, на вул.Замарстинівській, 135 знаходяться об`єкти нерухомого майна - будівля літ. А-1 пл.12кв.м., літ. б-1 пл.44,7кв.м., літ В-1 пл.148,1кв.м., які належать на праві приватної власності Климочку Ігорю Івановичу.

02.01.2020р. між Відповідачем та Третьою особою-2 укладено Договір про надання технічних послуг, за умовами якого за завданням Відповідача Третя особа-2 зобов`язувалась надавати потрібні Відповідачу послуги. Вказаний договір підписано повноважними представниками, їх підписи засвідчено відтисками печаток юридичних осіб - Сторін договору.

Довідкою Підприємства об`єднання громадян Львівське учбово-виробниче підприємство Львівського учбово-виробничого об`єднання Українського товариства сліпих від 10.08.2020р. №55 підтверджується підключення Відповідача до електричних мереж Третьої особи-2.

В обґрунтування заявлених позовних вимог Позивач покликається на те, що Відповідач володіє та розпоряджається територією за адресою м.Львів, вул.Замарстинівська, 135. Дана територія облаштована під стоянку. На ній також розміщені і деякі нежитлові приміщення. Дані обставини підтверджуються договором № 22/1 на стоянку контейнера (нежитлового приміщення) від 01.02.2019р., за умовами якого ТзОВ КОМПАНІЯ КІЛ передає ТзОВ ВСВ МЕТАЛ ГРУП місце для стоянки на своїй території за адресою: м.Львів, вул.Замарстинівська, 135 . Вся територія та нежитлові приміщення, які на ній розташовані, споживають електричну енергію. Проте, жодного договору на постачання електричної енергії чи розподіл електричної енергії ТзОВ КОМПАНІЯ КІЛ не укладало.

З підстав наведеного Позивач зазначає, що Відповідач самочинно під`єднав електричний кабель до опори, яка належить ПрАТ Львівобленерго та проклав його до опори, яка встановлена в нього на території з подальшим підключенням до щитка для розподілу електричної енергії вже по своїй території. Дане порушення було виявлено працівниками ПрАТ Львівобленерго , складено про це Акт про порушення №034894 та здійснена його відеофіксація (додаток до Акту, додається). На даному відео видно прокладений кабель з однієї опори на іншу та під`єднання до щитової. Також мигаючі ліхтарі на відео підтверджують той факт, що кабель справний і по ньому надходить електроенергія, зокрема і для освітлення території .

Таким чином, на думку Позивача Відповідач, який володіє територією за адресою м.Львів, вул.Замарстинівська, 135 самовільно, без договору, здійснив споживання електроенергії через підключення своїх електроустановок до електричної мережі оператора системи з порушенням схеми обліку, що знайшло своє відображення у Акті про порушення №034894 від 13.11.2019р.

Також, Позивач звертає увагу на те, що Акт складений за участю представника споживача - директора ТзОВ КОМПАНІЯ КІЛ Кравчука Л.В., який підписав його із зауваженнями, що з Актом не згідний. Проте, в чому саме полягала його незгода з Актом він не зазначив, як і не заперечував самого факту самовільного підключення.

Окрім того, Споживачу було вручено нарочно акт про порушення №034894 від 13.11.2019р. та повідомлено про виклик представника ТзОВ КОМПАНІЯ КІЛ на засідання комісії ЛМЕМ ПрАТ Львівобленерго з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ на 29.11.2019р. за адресою м.Львів, вул.Героїв УПА, 23. У зв`язку з неявкою відповідача засідання 29.11.2019р. було перенесене на 27.12.2019р., про що повідомлено відповідача листом від 03.12.2019р. №30-3579. Засідання комісії 27.12.2019р. проведене у присутності представника відповідача - директора ТзОВ КОМПАНІЯ КІЛ Кравчук Л.В. Рішенням комісії ЛМЕМ ПрАТ Львівобленерго з розгляду актів про порушення (протокол № 034894-6 від 27.12.2019 р.) відповідачу проведено нарахування обсягу та вартості необлікованої (недоврахованої) електричної енергії по силі струму, визначеній виходячи з найменшої поперечної площі перерізу проводів (кабелів), та допустимого тривалого струму, який може ними протікати згідно з главою 1.3. ПУЕ (1=105А) на суму 130 304,64 грн. На цьому ж засіданні комісії ЛМЕМ ПрАТ Львівобленерго з розгляду актів про порушення 27.12.2019р. представнику ТзОВ КОМПАНІЯ КІЛ Кравчуку Л.В. було нарочно вручено копію протоколу №034894-6 засідання зазначеної комісії та рахунок за необліковану електричну енергію та завдані збитки №32-034894-6. на суму 130 304,64 грн. Даний протокол представник споживача підписав і зазначив, що не згідний , проте не зазначив з чим саме незгідний та не заперечив факту самовільного підключення. Станом на день подання цього позову заборгованість відповідачем не сплачена.

З підстав наведеного Позивач просить суд стягнути з Відповідача на користь Позивача 130304,64грн. вартості необлікованої електричної енергії.

У поданих 09.07.2020р. за вх. №21528/20 Поясненнях б/д б/н Позивач додатково звертає увагу суду на те, що Актом про порушення від 13.11.2019р. №034894 зафіксоване порушення: самовільне підключення електроустановок до електричної мережі оператора системи з порушенням схеми обліку. Акт про порушення є доказом наявності факту порушення, за яким здійснюється донарахування обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. Додатком до Акту про порушення є фото та відеофіксація. Позивачем долучено до позовної заяви фото та диск DVD-R MFP6BOUC181506 19 O1, що фіксує дане порушення. На відео відображено прокладений електричний кабель з опори, що належить ПрАТ Львівобленерго до опори, що знаходиться на території стоянки, а звідти до щитової. На відео також відображено мигаючі ліхтарі, які свідчать про те, що стоянка освічується. Відеозаписи на диску DVD-R MFP6BOUC181506 19 O1 відображають факт самовільного підключення електроустановок споживача до електричної мережі оператора системи з порушенням схеми обліку. Отже, зазначений диск є належним та допустимим доказом, що підтверджує порушення ПРРЕЕ.

Враховуючи вищенаведене, Позивач просить вважати диск DVD-R MFP6BOUC181506 19 O1, що долучений до позовної заяви ПрАТ Львівобленерго , таким, що фіксує факт самовільного підключення електроустановок до електричної мережі оператора системи з порушенням схеми обліку, та є належним доказом, що підтверджує факт порушення ПРРЕЕ.

У поданих 10.09.2020р. за вх. №26451/20 Запереченнях Позивач зазначає, що Третій особі-2 ухвалою Львівської міської ради від 08.06.2017р. №2113 надано дозвіл на виготовлення технічної документації на земельну ділянку по вул.Замарстинівська, 135, а не передано вказану ділянку в користування Третьої особи-2.

При цьому, Позивач звертає увагу на те, що ухвалою Львівської міської ради від 07.06.2007р. №918 Третій особі-4 передано в користування вказану земельну ділянку терміном на 5 років, тобто до 2012 року, а не до 2020 року.

З врахуванням наведеного Позивач зазначає про безпідставність доводів Відповідача щодо вчинення порушення Третіми особами-2 та 4.

Окрім того, Позивач звертає увагу на те, що Відповідачем не доведено належними засобами доказування правових підстав подачі електроенергії Третьою особою-2, оскільки, в силу приписів ст.8 Закону України Про ринок електричної енергії , господарська діяльність з виробництва, передачі, розподілу електричної енергії, постачання електричної енергії споживачу, трейдерська діяльність, здійснення функцій оператора ринку та гарантованого покупця провадиться на ринку електричної енергії за умови отримання відповідної ліцензії.

Щодо поданої Відповідачем Інформаційної довідки Позивач зазначає, що така підтверджує наявність на земельній ділянці по вул.Замарстинівська, 135 об`єктів нерухомого майна, але жодним чином не підтверджує факту належності такої ділянки іншим особам.

З врахуванням наведеного Позивач зазначає, що Відповідачем не спростовано поданими доказами наведених у позовній заяві обставин, на які Позивач посилається як на підставу заявлених позовних вимог.

У поданій 22.09.2020р. за вх. №27523/20 Відповіді на відзив Позивач в спростування викладених Відповідачем у Відзиві на позовну заяву доводів покликається на те, що Відповідачем при здійсненні 13.11.2019р. перевірки не надано паспортів струмоприймачів, з підстав чого не було можливим вказати в Акті про порушення які саме струмоприймачі під`єднано до електричної мережі Позивача.

Крім того, звертає увагу суду на те, що Відповідачем невірно тлумачаться викладені в позовній заяві обставини, так як, згідно доводів Позивача, Відповідач самочинно під`єднав кабель до опори, яка належить Позивачу, та проклав його до опори, яка встановлена в нього на території за адресою м.Львів, вул.Замарстинівська, 135 з подальшим підключенням до щитка для розподілу електричної енергії по своїй території. Долучені до позовної заяви фото №1 та №2 є додатками до Акту про порушення від 13.11.2019р. та належними доказами, які підтверджують прокладання кабелю з однієї опори (т.1 згідно Акту) до опори, яка знаходиться на території Відповідача.

Щодо поданого в обґрунтування обставини перебування Відповідача на земельній ділянці по вул. Замарстинівська, 135 Договору від 01.02.2019р. №22/1 Позивач зазначає, що такий підписано директором Відповідача Кравчуком Л.В. та скріплено відтиском печатки Відповідача. За умовами договору Відповідач надає місце на своїй території для стоянки контейнера Третьої особи-3, чим підтверджується, що саме Відповідач володіє та користується територією за адресою м.Львів, вул.Замарстинівська, 135. При цьому, Позивач звертає увагу на те, що Відповідачем не заперечується факт існування та дійсності Договору від 01.02.2019р. №22/1.

З врахуванням наведеного Позивач зазначає, що жоден із поданих Відповідачем доказів не спростовує викладені в позовній заяві в обґрунтування заявлених позовних вимог доводи та твердження Позивача.

В судовому засіданні 15.12.2020р. представник Третьої особи-2 зазначив про розірвання Договору про надання технічних послуг від 02.01.2020р. б/н та недобросовісне використання Відповідачем електричних мереж Третьої особи-2.

При цьому, зазначає, що подана Відповідачем Довідка від 10.08.2020р. вих №55 була видана на виконання умов договору для використання Відповідачем в бухгалтерському обліку, а не для пред`явлення такої до суду. З врахуванням наведеного зазначає, що Довідка від 10.08.2020р. вих №55 здобута шляхом обману та просить суд не брати таку до уваги.

13.11.2020р. за вх. №32763/20 Відповідачем подано до суду клопотання, до якого долучено Пояснення керівника Відповідача від 04.11.2020р. б/н, у яких зазначає про отримання від представника Адвокатських запитів на АТ Укрпошта та УТОС, які було доставлено керівником Відповідача до ВПЗ-18 АТ Укрпошта та залишено на сторожці автостоянки, де, в подальшому, його загублено. В перших числах серпня 2020р. керівник Відповідача звернувся до керівника Третьої особи-2 з метою підтвердження факту підключення автостоянки до електричних мереж Третьої особи-2. У відповідь на звернення керівником Третьої особи-2 надано Відповідачу Довідку від 10.08.2020р. №55, оригінал якої було передано представнику Відповідача.

В судовому засіданні 15.12.2020р. судом досліджено долучений до позовної заяви відеозапис, на якому відображено прокладений від належної Позивачу опори до опори, яка розміщена на території, яку займає Відповідач, електричний кабель. Представник Позивача підтвердила, що вказаний запис було здійснено при здійсненні перевірки дотримання споживачем Правил роздрібного ринку електричної енергії на об`єкті за адресою: м.Львів, вул.Замарстинівська, 135, результати якої оформлені Актом про порушення від 13.11.2019р. №034894 та підтверджує викладені в Акті про порушення та позовній заяві обставини.

Також, в судовому засіданні судом досліджено долучений Третьою особою-2 до клопотання від 20.10.2020р. вх. №30297/20 відеозапис, який відображає обставини одержання Відповідачем у Третьої особи-2 Довідки від 10.08.2020р. №55 не у відповідь на Адвокатський запит представника Відповідача, а особисто керівником Відповідача для використання у бухгалтерському обліку.

Окрім того, в судовому засіданні представник Третьої особи-2 заявлені позовні вимоги підтримав, просить суд задоволити позов у повному обсязі та стягнути з Відповідача на користь Позивача вартість необлікованої електричної енергії в розмірі 130304,64грн. зазначив про порушення Відповідачем законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, зокрема ст.185 КК України, проте, залишив питання постановлення окремої ухвали на розсуд суду. Представник Позивача з врахуванням наведених Третьою особою-2 доводів зазначила про те, що Позивачем буде вирішуватись питання звернення до правоохоронних органів із заявою про вчинення Відповідачем дій, якій мають ознаки складу злочину, передбаченого, зокрема ст. 185, 188-1 КК України.

У відповідності з пунктами 1, 3 частини першої статті 129 Конституції України, основними засадами судочинства є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.2 ст.4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно ст.3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства зокрема є свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно ч.1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У відповідності до вимог ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У відповідності до вимог ч.1 ст.510 Цивільного кодексу України, сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно із ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами ч.1 ст.527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок.

Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Порядок постачання електричної енергії та взаємовідносини зі споживачами усіх форм власності регулюється спеціальним законодавством, зокрема Законом України Про ринок електричної енергії , Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України №28 від 31.07.1996 р., (із змінами та доповненнями - в подальшому ПКЕЕ), а також Правилами роздрібного ринку електричної енергії (в подальшому - ПРРЕЕ), затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 року.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 14.03.2018 р. №312, яка набрала чинності 19.04.2018 р., затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ). Ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами. Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов`язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби.

Ці Правила є обов`язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку (п. 1.1.1. ПРРЕЕ).

Згідно Постанови НКРЕКП від 23.11.2018р. №1479 ПрАТ Львівобленерго (код ЄДРПОУ 00131587) видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, яка набуває чинності з 01 січня 2019 року, у межах місць провадження господарської діяльності, а саме на території Львівської області в межах розташування системи розподілу електричної енергії, що перебуває у власності або господарському віданні (щодо державного або комунального майна) ПрАТ Львівобленерго , та електричних мереж інших власників, які приєднані до мереж ліцензіата (з якими укладені відповідні договори згідно із законодавством). Отже, позивач є оператором системи розподілу електричної енергії.

Відповідно до пп. 2-4 п. 5.1.1. ПРРЕЕ оператор системи має право, зокрема, на безперешкодний доступ (за пред`явленням представником службового посвідчення) до розрахункових засобів вимірювання електричної енергії, що встановлені на об`єктах споживачів та інших учасників роздрібного ринку, електроустановки яких приєднані до електричних мереж на території діяльності оператора системи; проводити (за пред`явленням представником службового посвідчення) обстеження електроустановок споживачів щодо виявлення споживання електричної енергії поза засобами вимірювання та інших порушень, що викликають неправильне вимірювання обсягів споживання електричної енергії; на безперешкодний доступ (за пред`явленням представником службового посвідчення) до електричних установок споживача для проведення технічної перевірки засобів вимірювання, контролю за рівнем споживання електричної енергії та потужності, вимірювання показників якості електричної енергії, контрольного огляду електричних мереж від межі балансової належності до точки вимірювання та/або точки обліку відповідно до умов укладених договорів, а також для виконання відключення та обмеження споживання відповідно до встановленого цими Правилами порядку та умов договору, виконання інших робіт відповідно до договору.

За приписами пп. 1, 4, 5, 10, 12, 20 п. 5.5.5. ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов`язаний: користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); здійснювати оплату рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору; дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів; узгоджувати з оператором системи нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки, здійснювані з метою збільшення споживання електричної потужності; забезпечувати доступ представникам оператора системи (після пред`явлення ними службових посвідчень) до об`єкта споживача для проведення технічної перевірки засобу комерційного обліку (засобів вимірювальної техніки), електроустановок та електропроводки, вимірювання показників якості електричної енергії, контролю за рівнем споживання електричної енергії, а також для виконання відключення та обмеження споживання електричної енергії споживачу (субспоживачу) відповідно до встановленого цими Правилами порядку та виконувати їх обґрунтовані письмові вимоги щодо усунення виявлених порушень, якщо це обумовлено умовами договору; не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.

Згідно п. 1.2.1. ПРРЕЕ на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку.

Підпунктом 2.3.3. ПРРЕЕ визначено, що електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами вимірювальної техніки для розрахунків за спожиту електричну енергію, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, а також (за бажанням споживача) суміщеними з лічильником електричної енергії або окремими засобами вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії. Підключення електроустановки споживача, яка не забезпечена розрахунковими засобами (засобом) вимірювальної техніки, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, забороняється, за винятком випадків, передбачених цими Правилами. Розрахункові засоби вимірювальної техніки електричної енергії, технічні засоби контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, засоби вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії встановлюються відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку, цих Правил та проектних рішень.

Відповідно до п. 7.6. ПРРЕЕ, у разі самовільного підключення споживачем струмоприймачів або збільшення величини потужності понад величину, визначену умовами договору з оператором системи, приєднання струмоприймачів поза розрахунковими засобами комерційного обліку, зниження показників якості електричної енергії з вини споживача до величин, які порушують нормальне функціонування електроустановок оператора системи та інших споживачів, невиконання припису уповноваженого представника відповідного органу виконавчої влади, який стосується вищенаведених порушень, оператор системи має право без попередження повністю припинити споживачу електроживлення після оформлення у встановленому цими Правилами порядку акта про порушення.

Згідно з частиною 5 ст. 277 ГК України відповідальність за порушення правил користування енергією встановлюється законом.

Відповідно до частини 1 статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.

За умовами п. 3 ч. 3 ст. 56 вказаного закону споживач зобов`язаний дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів.

Приписами п.2, 4, 13 ст.77 Закону України Про ринок електричної енергії передбачено, що правопорушеннями на ринку електричної енергії є, зокрема, недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії; крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку; неукладення договорів відповідно до вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Так, положеннями п.8.2.4 ПРРЕЕ визначено, що у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до порядку, визначеного главою 8.4 розділу 8 Правил роздрібного ринку електричної енергії.

Згідно п.8.2.5 ПРРЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення.

Акт про порушення складається представниками оператора системи, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред`явлення ними службових посвідчень.

В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил та всі необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням меж балансової належності; перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення; номінальної сили струму спрацювання комутаційних апаратів, задіяних у схемі підключення; фазування лічильника на дату оформлення акта про порушення.

Споживачі, представники оператора системи, інші особи, присутні при перевірці, під час здійснення перевірки електроустановок мають право здійснювати фото - та відеозйомку для фіксації виявлених порушень та/або відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення, про що зазначається в акті про порушення.

В акті про порушення заповнюються всі графи та рядки без пропусків. Виправлення чи підчищення не допускаються. Текст повинен бути однозначним, без можливості подвійного тлумачення. В акті зазначаються заходи, яких було вжито або яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи).

До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в цьому акті.

Положеннями п.8.2.6. ПРРЕЕ встановлено, зокрема, що на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Комісія з розгляду актів про порушення створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з 3 уповноважених представників оператора системи. Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення. Споживач має бути повідомлений оператором системи про місце, час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 7 календарних днів до призначеної дати засідання. Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу. У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти глави 8.4 цього розділу та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.

Як встановлено судом, факт порушення споживачем ПРРЕЕ, зокрема, самовільне підключення електроустановок Відповідача до електричної мережі оператора системи з порушенням схеми обліку за адресою: м.Львів, вул.Замарстинівська, 135, підтверджується актом про порушення №034894 від 13.11.2019р., складеним представниками ПрАТ Львівобленерго , а саме: інженером ВТА Малівським Р.Р. (№02470), заступником начальника з комерційного обліку ЛМЕМ Босим А.П. (№02379), інженером ТА ВТА Лучишиним В.В. (№02677) та начальником дільниці Демковичем А.Я. (№03990). Представник споживача (директор Відповідача Кравчук Л.В.) підписав вказаний акт із зауваженнями: З актом не згідний. 13.11.2019р. . Схему самовільного підключення, що є додатком до акту, також підписано директором Відповідача Кравчук Л.В. особисто без зауважень.

При цьому суд зазначає, що складений працівниками електропостачальної організації акт про порушення ПКЕЕ є лише фіксацією такого порушення, що було виявлено під час перевірки дотримання цих ПКЕЕ, тому оскарження лише факту складення такого акта, який не встановлює для споживача будь-яких обов`язків і є різновидом претензії, не передбачено чинним законодавством як спосіб захисту прав; зазначений акт може бути визнаний як доказ (із наданням йому відповідної оцінки судом) під час вирішення іншого спору, зокрема, щодо відшкодування матеріальних збитків, при вирішенні якого суд зобов`язаний дати оцінку щодо дійсності акта. Аналогічну правову позицію викладено, зокрема в постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019 р. у справі №522/12901/17-ц.

З врахуванням наведеного суд зазначає, що Акт про порушення від 13.11.2019п. №034894 не породжує та не встановлює для споживача електричної енергії будь-які права та обов`язки, а є лише фіксує здійснене ним порушення.

Рішення комісії Позивача про нарахування обсягу та вартості недорахованої електричної енергії визначає суму недорахованої електроенергії, яка є платою за ту електроенергію, яка спожита, але неоплачена споживачем внаслідок здійсненого порушення. Саме рішення комісії ПрАТ Львівобленерго породжує обов`язок Відповідача сплатити суму недорахованої електроенергії та одночасно його право на оскарження такого рішення в судовому порядку. Неоскарження та неоплата нарахованих сум може мати наслідком звернення Позивача з позовом в суд та вимкнення електроенергії на об`єкті Відповідача. Аналогічну правову позицію викладено, зокрема в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2020 р. у справі №910/17955/17.

Частиною 1 статті 216 ГК України передбачено, що Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення (ч. 2 ст. 218 ГК України).

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Приписами ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Приписами ч.2 вказаної статті визначено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

З врахуванням наведеного суд зазначає, що Позивачем доведено належними доказами факт здійснення самовільного підключення Відповідачем електроустановок до електричної мережі оператора системи з порушенням схеми обліку підключення, що встановлене Актом про порушення від 13.11.2019р. №034894 та правомірність здійсненого на засіданні Комісії з розгляду актів про порушення від 27.12.2019р. (Протокол №034894-б) розрахунку визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії та суму завданих збитків внаслідок порушення Споживачем ПРРЕЕ та нарахування за період з дати останнього контрольного огляду засобів обліку, але не більше 6 місяців (13.05.2019р.) і по дату складання Акта про порушення по силі струму, визначеній виходячи з найменшої поперечної площі перерізу проводів (кабелів) та допустимого тривалого струму, який може ними протікати згідно з главою 1.3 ПУЕ (І = 105А) у розмірі 45900кВт*год. на суму 130304,64грн. з ПДВ.

При цьому суд не бере до уваги доводи Відповідача щодо недоведеності факту здійснення підключення саме Відповідачем з огляду на доведеність використання Відповідачем земельної ділянки по вул. Замарстинівська, 135 у м.Львові та не доведення Відповідачем факту використання електричної енергії за вказаною адресою іншими особами.

Крім того, в судовому засіданні 10.09.2020р. керівник Відповідача Кравчук Л.В. підтвердив факт використання на належній Відповідачу автостоянці за адресою: м.Львів, вул.Замарстинівська, 135, електричної енергії в сторожці та для освітлення території, при цьому, не пояснив правових підстав отримання електричної енергії в період до 02.01.2020р. (до моменту укладення Договору від 02.01.2020р. б/н з Третьою особою 2).

Подана Відповідачем копія ухвали Львівської міської ради від 07.06.2007р. №918 підтверджує факт передання Третій особі-4 земельної ділянки за адресою м.Львів, вул.Замарстинівська, 135 в оренду на п`ять років, проте жодним чином не доводить використання такої Третьою особою-4 станом на час здійснення Позивачем перевірки, результати якої оформлено Актом про порушення від 13.11.2019р. №034894.

Щодо поданої Відповідачем копії ухвали Львівської міської ради від 08.06.2017р. №2113 суд вважає слушними доводи Позивача щодо того, що такою лише надано дозвіл Третій особі-2 на виготовлення технічної документації на земельну ділянку по вул.Замарстинівська, 135 у м.Львові, а не передано вказану ділянку в користування.

Також суд вважає необґрунтованими доводи Відповідача щодо використання під`єднання до електричних мереж Третьої особи-2 з огляду на те, що матеріалами справи підтверджується факт видачі Третьою особою-2 Довідки від 10.08.2020р. №55 на підставі Договору про надання технічних послуг від 02.01.2020р. б/н, а Відповідачем не доведено факту існування правовідносин щодо підключення до електричних мереж Третьої особи-2 станом на час здійснення Позивачем перевірки, результати якої оформлено Актом про порушення від 13.11.2019р. №034894.

При цьому суд, оцінюючи довідку Третьої особи 2 від 10.08.2020р. №55, зазначає, що матеріалами справи не підтверджується та, з врахуванням пояснень керівника та представника Третьої особи 2, пояснень Відповідача від 13.11.2020р. вх.№32763/20 та дослідженого в судовому засіданні долученого Третьою особою-2 до клопотання від 20.10.2020р. вх.№30297/20 відеозапису, спростовуються попередньо викладені доводи Відповідача щодо отримання вказаної довідки як відповіді на адвокатський запит попереднього представника Відповідача та обґрунтування такою факту використання Відповідачем електричних мереж Третьої особи 2 на час складання Акту про порушення.

Відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 ГПК України).

17.10.2019р. набув чинності Закон України №132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України змінено назву статті 79 ГПК з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів". Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц.

Стандарт доказування - це та ступінь достовірності наданих стороною доказів, за яких суд має визнати тягар доведення знятим, а фактичну обставину - доведеною. Мова йде про достатній рівень допустимих сумнівів, при якому тягар доведення вважається виконаним.

Усталеною є практика ЄСПЛ, в якій суд посилається на « balance of probabilities» («баланс ймовірностей» ) для оцінки обставин справи. Наприклад, у рішенні BENDERSKIY v. Ukraine 15.11.2007 суд застосовує «баланс ймовірностей» . У рішенні J.K. AND OTHERS v. Sweden 23.08.2016 суд вказує, що цей стандарт притаманний саме цивільним справам.

У постанові Верховного Суду України від 14.06.2017 у справі №923/2075/15 відхилено висновки апеляційного суду про відмову в позові про стягнення упущеної вигоди лише з тих підстав, що її розмір не може бути встановлений з розумним степенем достовірності, оскільки апеляційний суд не дослідив інших доказів, які надані позивачем, чим фактично позбавив останнього можливості відновити його порушене право, за захистом якого подано позов.

Аналогічний підхід продемонстрував і Касаційний цивільний суд в складі Верховного Суду у своїй постанові від 06.11.2019 у справі №127/27155/16-ц (провадження №61-30580св18).

Отже, під розумним ступенем достовірності слід розуміти те, що факт є доведеним, якщо після оцінки доказів вбачається, що факт скоріше відбувся, аніж не мав місце.

У зв`язку з цим, суд першої інстанції при розгляді даної справи застосовує вищезазначений стандарт доказування.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 5 статті 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно із статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України від 28.10.2010р. №4241/03 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відповідно до ч.23 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006р. у справі Проніна проти України за заявою №63566/00 суд нагадує, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

При цьому суд зазначає, що згідно вимог ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява №65518/01; пункт 89), Проніна проти України (заява №63566/00; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява №4909/04; пункт 58): де зазначено, що згідно з усталеною практикою Суду, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя.

Суд також враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що Відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, хоч йому було створено усі можливості для надання заперечень, від жодного Учасника справи не надходило клопотання про витребування доказів, судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги доведеність належними, достатніми, допустимими, достовірними та вірогідними доказами факту здійснення Відповідачем самовільного підключення Відповідачем електроустановок до електричної мережі оператора системи з порушенням схеми обліку підключення, що встановлене Актом про порушення від 13.11.2019р. №034894 доведеність та правомірність здійсненого на засіданні Комісії з розгляду актів про порушення від 27.12.2019р. (Протокол №034894-б) розрахунку визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії та суму завданих збитків внаслідок порушення Споживачем ПРРЕЕ та нарахування за період з дати останнього контрольного огляду засобів обліку, але не більше 6 місяців (13.05.2019р.) і по дату складання Акта про порушення по силі струму, визначеній виходячи з найменшої поперечної площі перерізу проводів (кабелів) та допустимого тривалого струму, який може ними протікати згідно з главою 1.3 ПУЕ (І = 105А) у розмірі 45900кВт*год. на суму 130304,64грн. з ПДВ, суд дійшов висновків про те, що позовні вимоги про стягнення з Відповідача на користь Позивача 130304,64грн. вартості недорахованої електричної енергії є підставними та обґрунтованими, а відтак, позов підлягає до задоволення у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Приписами частини другої вказаної статті встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч.1 ст.4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пп.1 п.2 ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюються у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Приписами статті 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік встановлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2020 року для працездатних осіб в розмірі 2102 гривні.

Приписами ч.1 ст.124 ГПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Позивачем при поданні позовної заяви до господарського суду надано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, згідно якого Позивач очікує понести у зв`язку із розглядом справи судові витрати в розмірі 2102грн. у вигляді сплаченого за подання до господарського суду позовної заяви судового збору та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7200грн.

Окрім того, суд зазначає що Відповідач та Треті особи наданим чинним законодавством правом на відшкодування документально підтверджених судових витрат не скористався.

Як доказ сплати судового збору Позивач подав Платіжне доручення 13.05.2020р. №9549 про сплату 2102грн. судового збору за подання позовної заяви до господарського суду. Оригінал вказаної Квитанції є додатком №19 до позовної заяви.

Згідно ч.3 ст.123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу; витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; витрати, пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.1 ст.126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 2 вказаної статті встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно з ч.3 ст.126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч.1 ст.9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України , заява №19336/04).

При цьому суд зазначає і аналогічну правову позицію викладено, зокрема в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018р. у справі №826/1216/16, що на підтвердження факту понесення судових витрат та їх розміру суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування витрат.

Також судом враховано позицію Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, викладену в постанові від 03.10.2019р. у справі №922/445/19 (текст якої розміщено за наступною веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua/Review/85211544), відповідно до якої, за змістом п.1 ч.2 ст.126, ч.8 ст.129 ГПК України, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

В обґрунтування розміру понесених судових витрат на оплату професійної правничої допомоги Позивач надає копію укладеного між Адвокатським об`єднанням Юріс Консультус та Позивачем Договору про надання правничої допомоги від 04.05.2020р. №20/5-5, за умовами якого (п.1.1. Договору) Адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання забезпечувати представництво Клієнта у суді та надавати інші види правничої допомоги, а Клієнт приймає на себе зобов`язання оплачувати надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання доручень Клієнта.

Попередня інформація про справу: суд6 господарський суд Львівської області; інстанція: перша; Позивач: ПрАТ Львівобленерго ; Відповідач: ТзОВ Компанія КІЛ ; предмет позову: стягнення 130304,64грн. (п.1.2. Договору).

Пунктами 4.1., 4.2. Договору передбачено, що вартість правничої допомоги становить авансову плату в розмірі 7200грн. оплата здійснюється протягом 30 днів з часу підписання Договору.

12.05.2020р. Адвокатським об`єднанням виставлено Позивачу до оплати Рахунок на оплату №20/029 на суму 7200грн. за надання правничої допомоги за Договором від 04.05.2020р. №20/5-5, з яких 1600грн. становить плата за вивчення та аналіз матеріалів справи; 1600грн. - за вивчення законодавства та судової практики у справі; 1600грн. - за складання клопотань, заяв, заперечень та інших процесуальних документів; 2400грн. - за участь в судових засіданнях.

Платіжним дорученням від 13.05.2020р. №9455 Позивачем сплачено на користь Адвокатського об`єднання Юріс Консультус 7200грн. згідно Рахунку на оплату від 12.05.2020р. №20/029.

Інших доказів в обґрунтування розміру понесених судових витрат Позивачем суду не заявлено та не подано.

В судовому засіданні 15.12.2020р. представник Позивача зазначила про те, що докази в підтвердження остаточного розміру понесених ними судових витрат у справі будуть подані в порядку, визначеному ч.8 ст.129 ГПК України.

З врахуванням наведеного суд зазначає, що відповідно до ч.ч.1-3 ст.221 ГПК України у випадку, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог; для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог; у випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Рішення суду складається із вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин. У разі необхідності у резолютивній частині також вказується про призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, дата, час і місце його проведення; строк для подання стороною, за клопотанням якої таке судове засідання проводиться, доказів щодо розміру, понесених нею судових витрат. (ч.1, п.5 ч.6 ст.238 ГПК України).

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приписами п.2 ч.4 ст.129 ГПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі відмови в позові покладаються на позивача.

З підстав наведеного, а також недоведення Позивачем в порядку, визначеному главою 8 розділу 1 ГПК України іншого розміру судових витрат, окрім суми сплаченого за подання позовної заяви до господарського суду судового збору в розмірі 2102грн., недоведення Відповідачем та Третіми особами розміру понесених у справі судових витрат, а також заяви Позивача про подання таких доказів в порядку ч.8 ст.129 ГПК України суд дійшов висновків про те, що сплачений Позивачем за подання позовної заяви до господарського суду судовий збір в розмірі 2102грн. слід покласти на Сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, стягнути з Відповідача на користь Позивача 2102грн. судового збору.

Також суд дійшов висновків про наявність правових підстав до призначення судового засідання для вирішення питання про розподіл понесених Позивачем судових витрат у справі на 10:50год. 28.12.2020р. та встановлення Позивачу п`ятиденного строку на подання суду та іншим Учасникам справи доказів понесених судових витрат.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. 42, п. 1, 3 ч. 1 ст.129 Конституції України, ст.ст.4, 13, 27, 42, 43, 46, 73, 74, 76,-79, 80, 81, 86, 123, 126, 129, 191, 205, 216, 221, 222, 231, 235, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.173, 174, 179, 193, 216, 218 Господарського кодексу України, ст.ст.3, 6, 11, 15, 16, 509, 526, 527, 530, 547, 549, 551, 610-612, 614 Цивільного кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ КІЛ (79019, Львівська область, м.Львів, вул.Заводська, буд.30-А; ідентифікаційний код: 36992731) на користь Приватного акціонерного товариства Львівобленерго (79026, Львівська область, м.Львів, вул.Козельницька, буд.3; ідентифікаційний код: 00131587) 130304,64грн. вартості недорахованої електричної енергії та 2102грн. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Призначити судове засідання для вирішення питання про розподіл понесених Позивачем судових витрат у справі на 28.12.2020р. о 10:50год. Засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Львівської області за адресою: м.Львів, вул.Личаківська, 128. Інформація про номер зали судового засідання буде розміщена на дошці оголошень суду.

5. Встановити Приватному акціонерному товариству Львівобленерго п`ятиденний строк на подання суду та іншим Учасникам справи доказів понесених судових витрат.

6. Рішення набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.241 ГПК України.

7. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в порядку та строки, визначені главою І розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено 28.12.2020р.

Головуючий суддя Т.Б. Фартушок


Суд	Господарський суд Львівської області
Дата ухвалення рішення	15.12.2020
Оприлюднено	04.01.2021
Номер документу	93960787
Судочинство	Господарське

Судовий реєстр по справі —914/1379/20

Ухвала від 08.11.2021

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Пєсков В.Г.

Ухвала від 30.08.2021

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Пєсков В.Г.