Рішення

від 28.12.2020 по справі 914/1379/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.12.2020 Справа № 914/1379/20

Господарський суд Львівської області у складі

Головуючого судді Фартушка Т.Б. за участю секретаря судового засідання Полюхович Х.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали заяви: Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» , Львівська область, м.Львів, від 17.12.2020р. б/н (вх. №3393/20 від 24.12.2020р.)

про: долучення доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх стягнення

у справі №914/1379/20 за позовом: Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» , Львівська область, м.Львів;

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ КІЛ» , Львівська область, м.Львів;

Третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Позивача: Львівська міська рада, Львівська область, м.Львів;

Третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Позивача: Підприємство об`єднання громадян «Львівське учбово-виробниче підприємство» Львівського учбово-виробничого об`єднання Українського товариства сліпих, Львівська область, м.Львів;

Третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «ВСВ Метал Груп» , Львівська область, м.Львів;

Третя особа-4, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Відповідача: Кооператив «Добробут-АЗК» , Львівська область, м.Львів;

про: стягнення вартості необлікованої електричної енергії

ціна позову: 130304,64грн.

Представники:

Позивача: Левицька І.В. - представник, адвокат (ордер від 11.06.2020р. серія ВС №1016760);

Відповідача: Ганусяк О.І. - представник, адвокат (ордер від 17.11.2020р. серія ВС №1045885);

Третьої особи-1: не з`явився;

Третьої особи-2: не з`явився;

Третьої особи-3: не з`явився;

Третьої особи-4: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

10.06.2020р. на адресу Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява за позовом Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» від 09.06.2020р. вих. №19-07-3177 (вх. №1467) до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ КІЛ» про стягнення вартості необлікованої електричної енергії; ціна позову: 130304,64грн.

Підставами позовних вимог Позивач зазначає безоблікове, бездоговірне використання Відповідачем електричної енергії, встановлене Актом про порушення від 13.11.2019р. №034894.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 11.06.2020р. у даній справі судом постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження; призначити судове засідання з розгляду справи по суті на 30.06.2020р.; визнати явку повноважних представників Учасників справи в судове засідання для надання пояснень по суті справи обов`язковою; викликати в судове засідання повноважних представників Учасників справи.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 30.06.2020р .у даній справі суд постановив відкласти судове засідання з розгляду спору по суті на 22.07.2020р.; явка повноважних представників Учасників справи в судове засідання для надання пояснень по суті справи визнається обов`язковою; викликати повноважних представників Учасників справи в судове засідання.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 22.07.2020р. у даній справі судом постановлено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ КІЛ» про відкладення розгляду справи в частині вручення Відповідачу копії позовної заяви з додатками (в тому числі фото та відеоматеріали - DVD-R MFP6BOUC181506 19 O1) та копії ухвал суду відхилити; клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ КІЛ» про відкладення розгляду справи та надання для ознайомлення матеріалів справи задоволити; відкласти судове засідання з розгляду спору по суті до 02.09.2020р.; явка повноважних представників Учасників справи в судове засідання для надання пояснень по суті справи визнається обов`язковою; викликати повноважних представників Учасників справи в судове засідання.

В судовому засіданні 02.09.2020р. оголошувалась перерва в межах дня слухання до 14:00год. 02.09.2020р., про що представники Учасників справи повідомлялись в судовому засіданні під розписку.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 02.09.2020р. у даній справі суд постановив клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ КІЛ» від 02.09.2020р. про встановлення додаткового строку для подання доказів у справі та відзиву відхилити; відкласти судове засідання з розгляду спору по суті на 10.09.2020р.; вка повноважних представників Учасників справи в судове засідання не визнається обов`язковою.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 10.09.2020р. у даній справі суд постановив заяву ТзОВ «Компанія КІЛ» про визнання поважними причин пропуску процесуального строку на подання доказів та поновлення пропущеного строку від 10.09.2020р. вх. №26429/20 задоволити частково; визнати поважними причини пропуску процесуального строку на подання доказів та долучити до матеріалів справи копію Довідки Підприємства об`єднання громадян «Львівське учбово-виробниче підприємство» Львівського учбово-виробничого об`єднання Українського товариства сліпих від 10.08.2020р. №55; копії Актів Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» від 13.11.2019р. №034894 та №034871; в решті заяву ТзОВ «Компанія КІЛ» про визнання поважними причин пропуску процесуального строку на подання доказів та поновлення пропущеного строку від 10.09.2020р. вх. №26429/20 відхилити; здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; залучити до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Позивача Львівську міську раду (79008, Львівська область, м.Львів, пл.Ринок, буд.1; ідентифікаційний код: 04055896) та Підприємство об`єднання громадян «Львівське учбово-виробниче підприємство» Львівського учбово-виробничого об`єднання Українського товариства сліпих (79019, Львівська область, м.Львів, вул.Торф`яна, буд.4; ідентифікаційний код: 03967837); підготовче засідання призначити на 30.09.2020р.; явка повноважних представників Учасників справи в судове засідання визнається обов`язковою; викликати повноважних представників Учасників справи в судове засідання.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 30.09.2020р. у даній справі суд постановив відкласти підготовче судове засідання на 20.10.2020р.; явка повноважних представників Учасників справи в судове засідання не визнається обов`язковою.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 20.10.2020р. у даній справі судом постановлено залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «ВСВ Метал Груп» (79039, Львівська область, м.Львів, вул.Бортнянського, буд.50/3 ,кв.26; ідентифікаційний код: 39676324).; Учасникам справи: надати докази скерування (вручення) Третій особі-3 всіх поданих до суду заяв та доданих до них документів в строк до 23.10.2020р.; Третя особа-3 (Товариство з обмеженою відповідальністю «ВСВ Метал Груп» ): в п`ятиденний строк з дня вручення ухвали надати суду письмове пояснення щодо позову, відзиву та докази надіслання (надання) іншим Учасникам справи копії пояснення та доданих до нього доказів; підготовче судове засідання відкласти на 02.11.2020р.; явка повноважних представників Учасників справи в судове засідання не визнається обов`язковою.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 02.11.2020р. у даній справі судом постановлено продовжити строк підготовчого провадження на 8 днів; залучити до участі у справі в якості Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Відповідача Кооператив «Добробут-АЗК» (79019, Львівська область, м.Львів, вул.Заводська, буд.30-А; ідентифікаційний код: 25544764); підготовче засідання відкласти на 17.11.2020р.; явка повноважних представників Учасників справи в судове засідання не визнається обов`язковою.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 17.11.2020р. у даній справі судом постановлено в задоволенні клопотання Підприємства об`єднання громадян «Львівське учбово-виробниче підприємство» Львівського учбово-виробничого об`єднання Українського товариства сліпих від 20.10.2020р. №1-2010 (вх. від 20.10.2020р. №30297/20) про виключення з числа доказів Довідки ПОГ Львівського УВП УТОС від 10.08.2020р. №55 відмовити; закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті; судове засідання з розгляду спору по суті призначити на 01.12.2020р.; явка повноважних представників Учасників справи в судове засідання визнається обов`язковою; викликати повноважних представників Учасників справи в судове засідання.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 01.12.2020р. у даній справі суд постановив в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ КІЛ» від 30.11.2020р. вх. №34387/20 про відкладення розгляду справи відмовити; відкласти судове засідання з розгляду спору по суті на 15.12.2020р.; явка повноважних представників Учасників справи в судове засідання не визнається обов`язковою.

В судовому засіданні 15.12.2020р. судом оголошувалась перерва в межах дня слухання до 15:30год. 15.12.2020р., про що представники Позивача та Третьої особи-2 повідомлялись під розписку в судовому засіданні.

Після перерви представник Третьої особи-2 в судове засідання не з`явився, причин неявки суду не повідомив, явка повноважних представників Учасників справи в судове засідання не визнавалась судом обов`язковою.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 15.12.2020р. у даній справі суд ухвалив позов задоволити повністю; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ КІЛ (79019, Львівська область, м.Львів, вул.Заводська, буд.30-А; ідентифікаційний код: 36992731) на користь Приватного акціонерного товариства Львівобленерго (79026, Львівська область, м.Львів, вул.Козельницька, буд.3; ідентифікаційний код: 00131587) 130304,64грн. вартості недорахованої електричної енергії та 2102грн. судового збору; наказ видати після набрання рішенням законної сили; призначити судове засідання для вирішення питання про розподіл понесених Позивачем судових витрат у справі на 28.12.2020р. о 10:50год.; засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Львівської області за адресою: м.Львів, вул.Личаківська, 128. Інформація про номер зали судового засідання буде розміщена на дошці оголошень суду; встановити Приватному акціонерному товариству Львівобленерго п`ятиденний строк на подання суду та іншим Учасникам справи доказів понесених судових витрат.

Відповідно до ст.222 ГПК України, фіксування судового процесу здійснюється з допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме: програмно-апаратного комплексу «Акорд» .

Процесуальні права та обов`язки Учасників справи, відповідно до ст.ст. 42, 46 ГПК України, як підтвердили представники Позивача і Відповідача в судовому засіданні, їм відомі, в порядку ст.205 ГПК України клопотання про роз`яснення прав та обов`язків до суду не надходили.

Заяв про відвід головуючого судді чи секретаря судового засідання не надходило та не заявлялось.

Представник Позивача в судове засідання з`явилась, в судовому засіданні надала усні пояснення, 24.12.2020р. за вх. №3393/20 засобами поштового зв`язку надіслала до суду заяву про долучення доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх стягнення від 17.12.2020р. б/н, у якій просить суд долучити до матеріалів справи докази понесення Позивачем витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги та стягнути з Відповідача на користь Позивача 7200грн. витрат на професійну правничу допомогу. Вказану заяву оглянуто судом та долучено до матеріалів справи.

Представник Відповідача в судове засідання з`явився, в судовому засіданні надав усні пояснення, проти поданої Позивачем заяви заперечив.

Представник Третьої особи-1 в судове засідання не з`явився, причин неявки суду не повідомив.

Представник Третьої особи-2 в судове засідання не з`явився, причин неявки суду не повідомив.

Представник Третьої особи-3 в судове засідання не з`явився, причин неявки суду не повідомив.

Представник Третьої особи-4 в судове засідання не з`явився, причин неявки суду не повідомив.

При цьому, суд зазначає про те, що Відповідач та Треті особи повідомлялись про дату, час та місце проведення судового засідання для вирішення питання про розподіл понесених Позивачем судових витрат у справі телефонограмами від 22.12.2020р.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідно до ч.1 ст.76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч.9 ст.81 ГПК України у разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання та яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання таких доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

Згідно ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість Учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, рішенням Господарського суду Львівської області від 15.12.2020р. у даній справі суд ухвалив позов задоволити повністю; призначити судове засідання для вирішення питання про розподіл понесених Позивачем судових витрат у справі на 28.12.2020р. о 10:50год.; встановити Приватному акціонерному товариству Львівобленерго п`ятиденний строк на подання суду та іншим Учасникам справи доказів понесених судових витрат.

Вказаним рішенням встановлено, що в судовому засіданні 15.12.2020р. представники Позивача зазначила про те, що докази в підтвердження розміру понесених Позивачем судових витрат на оплату професійної правничої допомоги у справі будуть подані в порядку, визначеному ч.8 ст.129 ГПК України.

24.12.2020р. за вх. №3393/20 засобами поштового зв`язку Позивачем надіслано до суду заяву про долучення доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх стягнення від 17.12.2020р. б/н, у якій просить суд долучити до матеріалів справи докази понесення Позивачем витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги та стягнути з Відповідача на користь Позивача 7200грн. витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування викладених в заяві доводів Позивач зазначає, що в позовній заяві Позивачем було наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат які він поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, що включає, зокрема, і витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7200грн.

До позовної заяви Позивачем долучено копію Договору про надання правничої допомоги від 04.05.2020р. №20/5-5, у п.4.1. якого зазначено, що вартість правничої допомоги становить авансову плату в розмірі 7200грн. оплата здійснюється протягом 30 днів з часу підписання Договору. Відповідно до умов Договору 12.05.2020р. було виписано Рахунок №20/029 на суму 7200грн. та здійснено оплату такої допомоги, що підтверджується долученим до матеріалів справи Платіжним дорученням від 13.05.2020р. №9455 Позивачем сплачено на користь Адвокатського об`єднання Юріс Консультус 7200грн. згідно Рахунку на оплату від 12.05.2020р. №20/029.

Окрім того, Позивач зазначає, що 17.12.2020р. між Позивачем та Адвокатським об`єднанням Юріс Консультус підписано Акт здачі-приймання, за яким відповідно до Договору про надання правничої допомоги від 04.05.2020р. №20/5-5 Адвокатське об`єднання Юріс Консультус надало правничу допомогу у судовій справі №914/1379/20 за позовом ПрАТ Львівобленерго до ТзОВ Компанія КІЛ про стягнення коштів. В результаті розгляду справи Господарським судом Львівської області було прийнято рішення про задоволення позовних вимог. Клієнтом на рахунок АО Юріс Консультус перераховано оплату в розмірі 7200грн. (рахунок №20/029), що відповідає умовам Договору. Цим Актом Сторони засвідчують, що правнича допомога була надана Адвокатським об`єднанням Клієнту якісно, своєчасно і в повному обсязі, умови Договору виконані повністю й відповідно до вимог Клієнта, оплата здійснена повністю і відповідно до умов Договору, жодних претензій Сторони одна до одної не мають.

Вказаний Акт підписано повноважними представниками, їх підписи засвідчено відбитками печаток юридичних осіб - Сторін Договору про надання правничої допомоги від 04.05.2020р. №20/5-5.

З підстав наведеного Позивач зазначає, що витрати, понесені позивачем на оплату правничої допомоги підтверджуються документами, які були долучені до позовної заяви та містяться в матеріалах справи, а саме: копією договору про надання правничої допомоги від 04.05.2020р. №20/5-5; копією рахунку від 12.05.2020р. №20/029; оригіналом платіжного доручення від 13.05.2020р. №9455; оригіналом ордеру від 11.06.2020р.серії ВС №1016760.

Також, Позивач у поданій заяві звертає увагу суду на те, що в Рахунку на оплату від 12.05.2020р. №20/029 міститься опис робіт (послу), які надавалися по виконанні Договору про надання правничої допомоги від 04.05.2020р. №20/5-5. Акт здачі-приймання від 17.12.2020р. підтверджує надані послуги по правничі допомозі по першій інстанції у Господарському суді Львівської області по справі про стягнення 130304,64грн. вартості необлікованої електричної енергії з ТзОВ Компанія КІЛ . Відповідачем розмір судових витрат Позивача, зокрема, витрат на професійну правничу допомогу не заперечувався. Жодного документу про те, що Відповідач не погоджується з сумою заявлених Позивачем витрат на професійну правничу допомогу, не подано.

В судовому засіданні 28.12.2020р. представник Позивача подану заяву підтримала, просить суд її задоволити, долучити до матеріалів справи докази понесення Позивачем судових витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги та стягнути з Відповідача на користь Позивача 7200грн. витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги у справі.

Представник Відповідача в судовому засіданні 28.12.2020р. проти поданої заяви усно заперечив, зазначив, що з поданих Позивачем доказів не вбачається, який обсяг та перелік робіт чи послуг було надано Позивачу.

Щодо вказаних доводів представника Відповідача представник Позивача зазначила, що детальний опис виконаних робіт складено у формі рахунка на оплату від 12.05.2020р. №20/029, який Позивачем оплачено на підставі Платіжного доручення від 13.05.2020р. №9455. Окрім того, в Акті здачі-приймання від 17.12.2020р. Сторонами Договору від 04.05.2020р. №20/5-5 підтверджено, що правнича допомога була надана Адвокатським об`єднанням Клієнту якісно, своєчасно і в повному обсязі, умови Договору виконані повністю й відповідно до вимог Клієнта, оплата здійснена повністю і відповідно до умов Договору, жодних претензій Сторони одна до одної не мають. При цьому, в Рахунку на оплату від 12.05.2020р. №20/029 визначено оплату участі повноважного представника Позивача в трьох засіданнях, а фактично, представник Позивача була присутня у десяти судових засіданнях у даній справі.

Щодо заперечень представника Відповідача про те, що рахунок не є двостороннім документом, який відображає і підтверджує обсяг та кількість наданих послуг з професійної правничої допомоги представник Позивача зазначила, що Договором від 04.05.2020р. №20/5-5 не передбачено інших документів на підтвердження факту надання послуг професійної правничої допомоги, окрім тих, які подано Позивачем.

Представник Позивача також наголосила, що Відповідачем впродовж розгляду справи господарським судом не заперечувався розмір понесених Позивачем судових витрат, в тому числі витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги.

При цьому, суд звертає увагу, і аналогічні висновки суду викладені у рішенні Господарського суду Львівської області від 15.12.2020р. у даній справі судом встановлено, що в обґрунтування розміру понесених судових витрат на оплату професійної правничої допомоги Позивач надає копію укладеного між Адвокатським об`єднанням Юріс Консультус та Позивачем Договору про надання правничої допомоги від 04.05.2020р. №20/5-5, за умовами якого (п.1.1. Договору) Адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання забезпечувати представництво Клієнта у суді та надавати інші види правничої допомоги, а Клієнт приймає на себе зобов`язання оплачувати надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання доручень Клієнта.

Попередня інформація про справу: суд: господарський суд Львівської області; інстанція: перша; Позивач: ПрАТ Львівобленерго ; Відповідач: ТзОВ Компанія КІЛ ; предмет позову: стягнення 130304,64грн. (п.1.2. Договору).

Пунктами 4.1., 4.2. Договору передбачено, що вартість правничої допомоги становить авансову плату в розмірі 7200грн. оплата здійснюється протягом 30 днів з часу підписання Договору.

12.05.2020р. Адвокатським об`єднанням виставлено Позивачу до оплати Рахунок на оплату №20/029 на суму 7200грн. за надання правничої допомоги за Договором від 04.05.2020р. №20/5-5, з яких 1600грн. становить плата за вивчення та аналіз матеріалів справи; 1600грн. - за вивчення законодавства та судової практики у справі; 1600грн. - за складання клопотань, заяв, заперечень та інших процесуальних документів; 2400грн. - за участь в судових засіданнях.

Платіжним дорученням від 13.05.2020р. №9455 Позивачем сплачено на користь Адвокатського об`єднання Юріс Консультус 7200грн. згідно Рахунку на оплату від 12.05.2020р. №20/029.

У відповідності з пунктами 1, 3 частини першої статті 129 Конституції України, основними засадами судочинства є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до п.12 ч.3 ст.2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно зі статтею 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).

Відповідно до ст.ст.73, 74 ГПК України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Згідно з ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст.77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст.78 ГПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. (ст.79 ГПК України).

17.10.2019р. набув чинності Закон України №132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України змінено назву статті 79 ГПК з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів". Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц.

Стандарт доказування - це та ступінь достовірності наданих стороною доказів, за яких суд має визнати тягар доведення знятим, а фактичну обставину - доведеною. Мова йде про достатній рівень допустимих сумнівів, при якому тягар доведення вважається виконаним.

Усталеною є практика ЄСПЛ, в якій суд посилається на « balance of probabilities» («баланс ймовірностей» ) для оцінки обставин справи. Наприклад, у рішенні BENDERSKIY v. Ukraine 15.11.2007 суд застосовує «баланс ймовірностей» . У рішенні J.K. AND OTHERS v. Sweden 23.08.2016 суд вказує, що цей стандарт притаманний саме цивільним справам.

У постанові Верховного Суду України від 14.06.2017 у справі №923/2075/15 відхилено висновки апеляційного суду про відмову в позові про стягнення упущеної вигоди лише з тих підстав, що її розмір не може бути встановлений з розумним степенем достовірності, оскільки апеляційний суд не дослідив інших доказів, які надані позивачем, чим фактично позбавив останнього можливості відновити його порушене право, за захистом якого подано позов.

Аналогічний підхід продемонстрував і Касаційний цивільний суд в складі Верховного Суду у своїй постанові від 06.11.2019 у справі №127/27155/16-ц (провадження №61-30580св18).

Отже, під розумним ступенем достовірності слід розуміти те, що факт є доведеним, якщо після оцінки доказів вбачається, що факт скоріше відбувся, аніж не мав місце.

У зв`язку з цим, суд першої інстанції при розгляді даної справи застосовує вищезазначений стандарт доказування.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За приписами ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно частини 3 статті 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу; витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; витрати, пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Приписами ч.1 ст.124 ГПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Частиною третьою вказаної статті встановлено, що попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до ч.1 ст.126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 2 вказаної статті встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно з ч.3 ст.126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.4 ст.126 ГПК України).

У відповідності до ст.26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в ст.1 вищевказаного Закону, згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.п.6, 9 ст.1 Закону).

Згідно ст.19 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Згідно п.28 Правил адвокатської етики (затверджені звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09.06.2017р.) необхідно дотримуватись принципу "розумного обґрунтування" розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.

Згідно ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ч.1 ст.9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно правової позиції, викладеної, зокрема в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.06.2018р. у справі №904/8308/17 та від 01.08.2019р. у справі №915/237/18, розмір судових витрат має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат, а суд повинен оцінити рівень адвокатських витрат, що були присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично і чи була їх сума обґрунтованою та не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулось рішення, її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною чи її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час та неспіврозмірними у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Аналогічну правову позицію викладено, зокрема в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.11.2018р. у справі №910/23210/17.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі « East/West Alliance Limited» проти України» , заява №19336/04).

При цьому суд зазначає і аналогічну правову позицію викладено, зокрема в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018р. у справі №826/1216/16, що на підтвердження факту понесення судових витрат та їх розміру суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування витрат.

Також судом враховано позицію Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, викладену в постановах від 03.10.2019р. у справі №922/445/19 та від 18.12.2019р. у справі №910/13731/18, відповідно до якої, за змістом п.1 ч.2 ст.126, ч.8 ст.129 ГПК України, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.12.2019р. у справі №922/902/19, від 12.12.2019р. у справі №922/1897/18 та від 20.12.2019р. у справі №903/125/19.

При цьому суд зазначає, що згідно ч.5 ст.126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Отже, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Аналогічну правову позицію викладено зокрема в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020р. у справі №755/9215/15-ц та у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019р. у справі №922/445/19.

Як вказує Об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19, загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч.4 ст.129 ГПК України.

Зокрема відповідно до ч.5 ст.129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Аналогічна правова позиція підтримана та застосована у постанові Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 07.11.2019р. у справі №905/1795/18.

Відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.221 ГПК України у випадку, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог; для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог; у випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи в власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

З врахуванням вищенаведеного, заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, оцінивши подані Позивачем докази в підтвердження розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає, що подані Позивачем в обґрунтування витрат на професійну правничу допомогу докази в своїй сукупності підтверджують дійсність, необхідність та розумність таких витрат для забезпечення належного захисту прав Позивача під час розгляду справи №914/1379/20 Господарським судом Львівської області.

При цьому, суд звертає увагу на те, що Відповідачем не подано жодних доказів в спростування обставин дійсності, необхідності та розумності понесених Позивачем судових витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги.

Відтак, сума документально підтверджених понесених Позивачем судових витрат у справі на оплату послуг професійної правничої допомоги становить 7200грн.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Враховуючи вищенаведене, зокрема викладені в мотивувальній частині рішення Господарського суду Львівської області від 15.12.2020р. у даній справі висновки суду щодо розподілу судових витрат в частині витрат Позивача на сплату судового збору за подання позовної заяви до суду з врахуванням результату вирішення спору, задоволення позову, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд встановив доведеність понесення Позивачем витрат на оплату професійної правничої допомоги в розмірі 7200грн., а відтак, заяву Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» , Львівська область, м.Львів, від 17.12.2020р. б/н (вх. №3393/20 від 24.12.2020р.) про долучення доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх стягнення задоволити, стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ КІЛ на користь Приватного акціонерного товариства Львівобленерго 7200грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.9, п.1, 3 ч.1 ст.129 Конституції України, ст.ст.4, 13, 27, 42, 43, 46, 73, 74, 76-79, 80, 81, 86, 120, 121, 123, 124, 126, 128, 129, 202, 216, 221, 222, 236, 238, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» , Львівська область, м.Львів, від 17.12.2020р. б/н (вх. №3393/20 від 24.12.2020р.) про долучення доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх стягнення задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ КІЛ (79019, Львівська область, м.Львів, вул.Заводська, буд.30-А; ідентифікаційний код: 36992731) на користь Приватного акціонерного товариства Львівобленерго (79026, Львівська область, м.Львів, вул.Козельницька, буд.3; ідентифікаційний код: 00131587) 7200грн. витрат на професійну правничу допомогу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Додаткове рішення набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.241 ГПК України.

5. Додаткове рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в порядку та строки, визначені главою І розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст додаткового рішення складено 29.12.2020р.

Головуючий суддя Т.Б. Фартушок