Рішення

від 10.12.2020 по справі 916/2530/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" грудня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/2530/20

За позовом заступника керівника Іллічівської місцевої прокуратури (68000, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Віталія Шума, буд. 9/102-Н, код ЄДРПОУ - 03528552) в інтересах держави в особі Овідіопольської селищної ради (67801, Одеська обл., Овідіопольський р-н, смт. Овідіополь, вул. Суворова, буд. 2, коп. А, код ЄДРПОУ - 04379172)

До відповідача: Акціонерного товариства Концерн Галнафтогаз (04070, м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, буд. 15-17/18, код ЄДРПОУ - 31729918)

про внесення змін до договору оренди

Суддя Рога Н.В.

Секретар с/з Луцюк Р.П.

Представники сторін:

Від прокуратури : Бондаревський О.М. - на підставі посвідчення;

Від позивача : Кузьменко Н.В. - в порядку самопредставницва;

Від відповідача : Покора І.Є. - на підставі довіреності №ГНГ-20/22 від 09.01.2020р.;

В засіданні брали участь:

Від прокуратури : Бондаревський О.М. - на підставі посвідчення;

Від позивача : не з`явився;

Від відповідача : Покора І.Є. - на підставі довіреності №ГНГ-20/22 від 09.01.2020р.;

СУТЬ СПОРУ: Заступник керівника Іллічівської місцевої прокуратури звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Овідіопольської селищної ради до Приватного акціонерного товариства (далі- ПрАТ) Концерн Галнафтогаз про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого відділом Держкомзему в Овідіопольському районі, про що в Державному реєстрі вчинено запис від 01.12.2011р. №512370004000387, яким Овідіопольською селищною передано Публічному акціонерному товариству Концерн Галнафтогаз у строкове платне користування земельну ділянку площею 0,5000 га (забудовані землі), кадастровий номер 5123755100:02:003:0221, що розташована за адресою: вулиця Дзержинського (Євгена Колісниченка), 9а, смт. Овідіополь, Овідіопольський район, Одеська область, для обслуговування автозаправочної станції на 150 заправок на добу (перша черга комплексу) строком на 49 років:

- в п. 1.1 договору змінити найменування вулиці, на якій розташована земельна ділянка, зокрема, замість вул. Дзержинського, 9 а вказати вул. Євгена Колісниченка, 9 а ;

- доповнити п. 1 договору пунктом 1.2 з наступним змістом: Кадастровий номер земельної ділянки по вул. Євгена Колісниченка, 9 а , в смт. Овідіополь, Овідіопольський район, Одеська область - 5123755100:02:003:0221 ;

- викласти п. 4.1 у наступній редакції: Обчислення орендної плати за землю здійснюється відповідно до рішення №1632-VI від 09.10.2015р. Про затвердження порядку визначення відсотків від нормативної грошової оцінки земель населеного пункту для встановлення орендної плати за земельні ділянки, які передаються в оренду на території Овідіопольської селищної ради . Нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 5000 кв.м. становить - 4 074 153,89 грн., згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №4142/0/220-19 від 08.04.2019, складеного міськрайонним управлінням в Овідіопольському районі та м. Чорноморську ГУ Держгеокадастру в Одеській області. ;

- викласти п. 4.2 у наступній редакції: Орендна плата вноситься орендарем у грошовій безготівковій формі у розмірі 12 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки в рік, розрахованої центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, з урахуванням коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки землі, які перераховувати: назва отримувача - УДКСУ в Овідіопольському районі Одеської області Овідіополь с-ш/р, код ЄДРПОУ отримувача: 37929461, МФО 828011, код класифікації доходів бюджету - 18010600, р/р UA548999980334159812000015361, яку перераховувати щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 31.08.2020р. відкрито провадження у справі №916/2530/20, справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 24.09.2020р.

Протокольною ухвалою суду від 24.09.2020р. відкладено підготовче засідання на 15.10.2020р. Ухвалою суду від 15.10.2020р. підготовче засідання відкладено на 29.10.2020р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.10.2020 р. закрито підготовче провадження у справі №916/253/20 та призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 26.11.2020р. Протокольною ухвалою від 26.11.2020р. відкладено розгляд справи по суті на 10.12.2020р.

Прокурор позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить суд позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Позивач - Овідіопольська селищна рада письмових пояснень щодо своєї позиції у справі до суду не надала. Представник позивача у судовому засіданні позов прокурора підтримував у повному обсязі.

Відповідач - АТ Концерн Галнафтогаз заперечує проти заявлених позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, що надійшов до суду 21.09.2020р., запереченнях на відповідь на відзив, що надійшли до суду 11.03.2019р.

Заступник керівника Іллічівської місцевої прокуратури зазначає, що між Овідіопольською селищною радою (Орендодавець) та АТ Концерн Галнафтогаз (Орендар) 28.09. 2011р. був укладений Договір оренди земельної ділянки площею 0,5000 га, розташованої за адресою: вул. Дзержинського, 9а, смт. Овідіополь, Овідіопольський район, Одеська область, для обслуговування автозаправної станції на 150 заправок на добу (перша черга комплексу), строком на 49 років. Даний Договір зареєстровано 01.12.2011р. відділом Держкомзему в Овідіопольському районі за №512370004000387.

На підставі зазначеного Договору актом приймання-передачі від 17.02.2011р. земельна ділянка площею 0,5000 га, що розташована за адресою: вул. Дзержинського, 9а, смт. Овідіополь, Овідіопольський район, Одеська область, передана орендарю для обслуговування автозаправної станції на 150 заправок на добу (перша черга комплексу).

Розділом 4 Договору від 28.09.2011 р. передбачено, що обчислення орендної плати за землю здійснюється відповідно до рішення №179-VI Овідіопольської селищної ради VI скликання IX сесії від 14.06.2011р. При цьому, орендна плата встановлена у розмірі 15 905 грн в місяць або 190 860 грн за рік.

Прокурор зазначив, що рішенням Овідіопольської районної ради від 22.11.2013р. №1046-VI Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель смт. Овідіополь затверджено та введено в дію з 01.01.2015р. технічну документацію про нормативну грошову оцінку земель несільськогосподарського призначення Овідіопольського району Одеської області (за межами населених пунктів), одночасно, припинено дію нормативної грошової оцінки земель смт. Овідіополь, затверджену рішенням селищної ради від 29.11.2007р. №671-V, що діяла на час укладення спірного договору.

Дане рішення ради було опубліковано в газеті Наддністрянська правда та на інформаційному стенді селищної ради.

Пунктом 4 рішення ради доручено голові селищної ради укласти з землекористувачами додаткові угоди до договорів оренди землі щодо розміру орендної плати у відповідності з нормативною грошовою оцінкою земель смт. Овідіополь.

Прокурор зазначив, що згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, складеного Міськрайонним управлінням в Овідіопольському районі та м. Чорноморськ, нормативна грошова оцінка земельної ділянки за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, селище Овідіополь, вул. Євгена Колісниченка, 9а, з кадастровим номером: 5123755100:02:003:0221, складає 4 074 153 грн 89 коп. При цьому, коефіцієнт функціонального використання визначений у розмірі 2,5 - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (В 03.07), згідно Наказу Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010р. №548 Про затвердження Класифікації видів цільового призначення земель та Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів , затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016р. №489.

Як зазначив прокурор, ст.206 Земельного кодексу України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Виходячи з положень ч.2 ст.189 Господарського кодексу України, п.3 ч.1 ст.15 Закону України Про оренду землі , орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є істотною умовою договору.

Ціна, в розумінні ч.1 ст.189 Господарського кодексу України є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально- технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, визначених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Прокурор зазначив, що згідно з ч. 1, 2 ст. 651 Цивільного кодексу ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. При цьому, як вимагає ч. 1 ст. 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 762 Цивільного кодексу України договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.

Сторони в Договорі від 28.09.2011р. узгодили, що розмір орендної плати переглядається, в тому числі, у разі зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, зміни розмірів земельного податку зміни коефіцієнтів індексації, в інших випадках, передбачених законом.

Розділом 11 Договору, у відповідності до ст.30 Закону України Про оренду землі передбачено, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо змін умов договору спір вирішується у судовому порядку.

Як зазначає прокурор, відповідно до ст. 21 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Питання сплати податку на землю та внесення орендної плати за користування земельною ділянкою з 01.01.2011р. регулюється Податковим кодексом України, який має пріоритетне значення при регулювання відносин оподаткування.

Підпунктом 14.1.147 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до ч.3 ст.4 Цивільного кодексу України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Таким чином, прокурор вважає, що приватно-правова природа договору оренди земельної ділянки державної власності обмежується встановленими державою регульованими ставками та нормами Податкового кодексу України.

Згідно з підпунктом 271.1.1 п.271.1 ст.271 Податкового кодексу України базою оподаткування земельних ділянок, що перебувають у власності або в користуванні, є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом. За змістом пункту 288.5 ст.288 цього ж Кодексу орендна плата встановлюється у договорі оренди з урахуванням мінімальних та граничних обмежень її розміру але не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Згідно ст.1 Закону України Про оцінку земель нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Статтями 5, 13, 15 Закону України Про оцінку земель встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Підставою для проведення оцінки земель є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

При цьому, як регламентує ст.18 Закону України Про оцінку земель , нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років - для земель сільськогосподарського призначення, та не рідше ніж один раз на 7-10 років для земель несільськогосподарського призначення.

За результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (ч.ч. 1, 2 ст. 20 Закону України Про оцінку земель ).

За приписами ч.1 ст.23 Закону України Про оцінку земель технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих в межах населених пунктів, затверджується відповідними сільськими, селищними, міськими радами.

Яке зазначає прокурор, рішенням Овідіопольської селищної ради від 18.12.2014р. №1384-VI внесено зміни до договорів оренди земельних ділянок, згідно витягів з технічної документації, які розташовані відповідно до нормативної грошової оцінки земель населеного пункту селища Овідіополь, відповідно до п. 24 якого земельна ділянка площею 0,5000 га за адресою: вул. Дзержинського, 9а, селище Овідіополь, Овідіопольський район, Одеська область, що знаходиться в оренді у АТ Концерн Галнафтогаз , вимагає внесення змін до договору оренди із встановленням 12% від нормативної грошової оцінки.

З метою недопущення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, розглянувши рішення адміністративної колегії Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції від 19.05.2015р. №37-рк, 09.10.2015р. Овідіопольською селищною радою було прийнято рішення №1632-VI Про затвердження порядку визначення відсотків від нормативно-грошової оцінки земель населеного пункту для встановлення орендної плати за земельні ділянки, які передаються в оренду на території Овідіопольської селищної ради .

Відповідно до розділу 4 п. 1 зазначеного рішення, відсоток від нормативно грошової оцінки для земель комерційного використання під автозаправними комплексами (АЗС) становить 12%, що, з урахуванням нормативно-грошової оцінки земельної ділянки за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, селище Овідіополь, вул. Євгена Колісниченка, 9а, з кадастровим номером: 5123755100:02:003:0221, складає 488 898,47 грн. (12%*4 074 153,89 грн.)

Таким чином, прокурор вважає, що розмір орендної плати, узгоджений сторонами у 2011 році в розділі 4 Договору, та виражений у фіксованій сумі, не відповідає вимогам ст. ст. 651, 632 Цивільного кодексу України, ст. 189 Господарського кодексу України, ст. ст. 271, 288, 289 Податкового кодексу України, ст. 21 Закону України Про оренду землі , ст. ст.5, 13, 15, 18, 20, 23 Закону України Про оцінку земель , рішенням Овідіопольської селищної ради.

Прокурор вважає, що розроблення та затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих на території Овідіопольської селищної ради, розрахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням коефіцієнту індексації та встановлення відповідної ставки від нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, яка в будь-якому разі не може бути меншою, ніж мінімальна межа, встановлена положеннями ст. 288 Податкового кодексу України.

Пунктом 4.3 Договору сторони погодили можливість збільшення орендної плати за землю при зміні розміру земельного податку, при цьому сторони у п.11 Договору обумовили укладання додаткової угоди, як невід`ємної частини цього Договору оренди. Відтак, беручи до уваги те, що укладений між сторонами Договір передбачає можливість зміни розміру орендної плати у випадках, передбачених законодавством, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, прокурор вважає, що законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленого умовами Договору.

Прокурор також зазначив, що на виконання зазначених вимог законодавства та рішень селищної ради, Овідіопольська селищна рада неодноразово направляла листи до АТ Концерн Галнафтогаз із повідомленням щодо необхідності зміни договірних відносин. В тому числі, 22.11.2018р. за вих. №02-06/210/1390 до Орендаря на адресу, зазначену в договорі, було спрямовано лист, проект додаткової угоди, копію витягу та рішення селищної ради від 09.10.2015р., про що свідчить відповідна копія поштового відправлення з описом. 26.12.2019р. за вих.№02- 06/020/1439 та 12.02.2020р. за вих. №02-06/020/161 на адресу Орендаря знову направлялись проекти змін до Договору оренди, про що свідчить відповідна копія поштового відправлення з описом. Однак ці звернення залишились без розгляду та реагування боку АТ Концерн Галнафтогаз .

Прокурор вважає, що тривале ігнорування АТ Концерн Галнафтогаз вимог законодавства та вимог Договору щодо необхідності перегляду розміру орендної плати у випадку зміни земельного податку, підвищення цін, тарифів та в інших випадках (зокрема, затвердження нормативної грошової оцінки земель населеного пункту, прийняття органом місцевого самоврядування рішення про зміну відсотка від нормативної грошової оцінки в залежності від функціонального використання земельної ділянки), ігнорування письмових пропозицій орендодавця про необхідність узгодження змін до Договору щорічно призводить до втрат бюджету.

Також прокурор зазначив, що відповідно до ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч.3 ст.23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Статтею 53 ГПК України встановлено, що прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999р. у справі №1-1/99 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. З урахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з частковою державною власністю у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й у діяльності приватних підприємств, товариств. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних тощо) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності України, гарантування її державної, економічної безпеки, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання, в тому числі й територіальних громад.

Наведене Конституційним Судом України розуміння поняття інтереси держави має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України Про прокуратуру . Таким чином, інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація інтересів держави , особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необгрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Прокурор зазначив, що відповідно до ч. 1 ст. 13 Конституції України, ст. ст. 1,2 Земельного кодексу України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, що знаходяться на території України, природні ресурси його континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування, в межах, визначених Конституцією України.

Статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Суб`єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування - на землі комунальної власності (п. б ч. 1 ст. 80 Земельного кодексу України).

Як зазначає прокурор, земельна ділянка площею 0,5000 га, розташована за адресою: вул. Дзержинського, 9а, селище Овідіополь, Овідіопольський район, Одеська область, яка належить на праві користування АТ Концерн Галнафтогаз , є земельною ділянкою комунальної власності, а тому є об`єктом права власності територіальної громади мешканців селища Овідіополь.

Таким чином, якби орендар земельної ділянки виконав своє зобов`язання належним чином, орендна плата за користування земельною ділянкою сплачувалась б відповідно до затвердженої нормативної грошової оцінки з урахуванням зміни коефіцієнтів індексації, то місцевий бюджет отримував би значно більшу орендну плату ніж зазначено в договорі оренди, що безпосередньо зачіпає економічні інтереси держави та спрямованість політики держави щодо її соціально-економічного росту, а отже становлять державний інтерес.

У даному випадку, як зазначає прокурор, орган, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту інтересів держави, є Овідіопольська селищна рада, яка неналежним чином здійснює свої повноваження, виходячи з наступного.

Овідіопольська селищна рада тривалий час вела листування із відповідачем щодо необхідності явки до орендодавця з метою узгодження додаткових умов договору, з урахуванням встановлення законодавчих граничних норм щодо розміру орендної плати за користування земельними ділянками комунальної власності, прийняття селищної радою конкретної ставки від нормативної грошової оцінки, направлялись проекти додаткових угод. Крім того, Овідіопольською селищною радою подавалася позовна заява до Господарського суду Одеської області до АТ Концерн Галнафтогаз із предметом позову - зобов`язання укласти додаткову угоду. Однак, у задоволенні позову було відмовлено саме у зв`язку з неналежно обраним способом захисту позивачем. В подальшому, селищна рада відмовилась від вирішення питання в судовому порядку з належним предметом позову та знову направила проект додаткової угоди орендарю, незважаючи на її неефективність.

Таким чином, як вважає прокурор, селищна рада, вжила ряд активних дій щодо досудового врегулювання спору, звернення до суду, однак, інтереси держави залишились незахищеними через неефективне здійснення своїх процесуальних прав, як позивача в рамках справи №916/1479/19, зокрема, через обрання невірного способу захисту.

Також прокурор зазначив, що рішенням Овідіопольської селищної ради від 18.12.2014р. №1377-VI Про вшанування пам`яті односельчанина ОСОБА_1 , який загинув захищаючи цілісність та незалежність України вулицю Дзержинського в смт Овідіополь перейменовано на вулицю Євгена Колісниченка, у зв`язку з чим, нова адреса земельної ділянки, що знаходиться у користуванні АТ Концерн Голнафтогаз - вул. Євгена Колісниченка, 9 а, селище Овідіополь, Овідіопольський район, Одеська область.

Враховуючи все викладене вище, прокурор просить суд внести зміни до Договору оренди земельної ділянки від 28 вересня 2011 р., зареєстрованого відділом Держкомзему в Овідіопольському районі, про що в Державному реєстрі вчинено запис від 01.12.2011р. №512370004000387, яким Овідіопольською селищною радою передано АТ Концерн Галнафтогаз у строкове платне користування земельну ділянку площею 0,5000 га (забудовані землі), кадастровий номер 5123755100:02:003:0221, що розташована за адресою: вулиця Дзержинського (Євгена Колісниченка), 9а, селище міського типу Овідіополь, Овідіопольський район, Одеська область, для обслуговування автозаправної станції на 150 заправок на добу (перша черга комплексу) строком на 49 років:

- в п. 1.1 Договору змінити найменування вулиці, на якій розташована земельна ділянка, зокрема, замість вул. Дзержинського, 9 а вказати вул. Євгена Колісниченка, 9 а ;

- доповнити п. 1 Договору п. 1.2 з наступним змістом: Кадастровий номер земельної ділянки по вул. Євгена Колісниченка, 9 а , в смт. Овідіополь, Овідіопольський район, Одеська область - 5123755100:02:003:0221 ;

- викласти п. 4.1 Договору у наступній редакції: Обчислення орендної плати за землю здійснюється відповідно до рішення №1632-VI від 09.10.2015р. Про затвердження порядку визначення відсотків від нормативної грошової оцінки земель населеного пункту для встановлення орендної плати за земельні ділянки, які передаються в оренду на території Овідіопольської селищної ради . Нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 5000 кв. м. становить - 4 074 153,89 грн., згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №4142/0/220-19 від 08.04.2019р, складеного міськрайонним управлінням в Овідіопольському районі та м. Чорноморську ГУ Держгеокадастру в Одеській області ;

- викласти п. 4.2 Договору у наступній редакції: Орендна плата вноситься орендарем у грошовій безготівковій формі у розмірі 12 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки в рік, розрахованої центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, з урахуванням коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки землі, які перераховувати: назва отримувача - УДКСУ в Овідіопольському районі Одеської області Овідіополь с-ш/р, код ЄДРПОУ отримувача: 37929461, МФО 828011, код класифікації доходів бюджету - 18010600, р/р UA548999980334159812000015361, яку перераховувати щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Позивач - Овідіопольська селищна рада письмових міркувань щодо своєї позиції у справі до суду не надала. Представник позивача в судовому засіданні повністю підтримав позицію прокурора, вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що відповідно до п.4.1. Договору оренди обчислення орендної плати за землю здійснюється відповідно до рішення №179-VI Овідіопольської селищної ради VI скликання IX сесії від 14.06.2011р. Пунктом 4.2. Договору оренди, а також Додатком до цього договору передбачено, що орендна плата вноситься орендарем в грошовій формі у розмірі 15 905 грн. в місяць або 190 860 грн. за рік.

Згідно з п.2 рішення Овідіопольської селищної ради №179-VI від 14.06.2011р. Відповідачу встановлено орендну плату за земельну ділянку в розмірі 190860,00 грн., що становить 10% від НГО земельної ділянки.

Відповідно до п. 4.3. Договору оренди розмір орендної плати переглядається у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів; зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до п. 11.1. Договору оренди зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо змін умов договору спір розв`язується в судовому порядку

Прокурором як доказ розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки надано витяг із технічної документації про НГО земельної ділянки станом на 21.01.2020р, виданий міськрайонним управлінням в Овідіопольському районі та м. Чорноморську ГУ Держгеокадастру в Одеській області, відповідно до якого НГО земельної ділянки становить 4074153 грн 89 коп.

При цьому, у позовній заяві прокурор просить внести зміни до Договору оренди земельної ділянки, зокрема, у п.4.1 Договору, згідно витягу з технічної документації про НГО земельної ділянки №4142/0/220-19 від 08.04.2019, складеного міськрайонним управлінням в Овідіопольському районі та м. Чорноморську ГУ Держгеокадастру в Одеській області . Але, до позовної заяви не додано та в матеріалах справи не міститься зазначеного витягу з технічної документації. В наданому прокурором витягу із технічної документації про НГО земельної ділянки станом на 21.01.2020р. зазначено, що коефіцієнт індексації НГО складає 1.897. Однак, в редакції п. 4.1. Договору оренди, на якій наполягає прокурор, не міститься застереження про те, що НГО земельної ділянки станом на 21.01.2020р. розраховано з урахуванням коефіцієнту індексації. Зазначене формулювання є таким, що не відповідає законодавству з огляду на положення п. 3 розділу II Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 25.11.2016р. №489, згідно якого індексація нормативної грошової оцінки земельних ділянок здійснюється відповідно до статті 289 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 289.1. ст. 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства .

За таких обставин, відповідач вважає, що в Договір оренди не може бути внесено зміни в редакції прокурора і в цій частині.

Також відповідач зазначив, що рішенням Овідіопольської селищної ради №179-VI від 14.06.2011р., на підставі якого було укладено Договір оренди, затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку ПАТ Концерн Галнафтогаз для обслуговування АЗС на 150 заправок на добу (перша черга комплексу) на території Овідіопольської селищної ради за адресою: смт. Овідіополь, вул. Дзержинського, 9 а ; вирішено надати відповідачу земельну ділянку та встановити орендну плату в розмірі 15 905 грн. в місяць або 190 860 грн. за рік (10 % від НГО). На момент укладення Договору оренди відповідно до викладеного в п. 4.2. та Додатку до Договору оренди, сторони погодились із встановленням орендної плати у грошовій формі в розмірі 15 905 грн в місяць або 190 860 грн за рік, що на момент укладення Договору оренди становило 10% від НГО земельної ділянки.

Як зазначає відповідач, договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (ст.ст. 11, 626 Цивільного кодексу України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст. 526 Цивільного кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України).

За змістом ч. 1 ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, передбачених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки, тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Статтею 21 Закону України Про оренду землі визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Таким чином, відповідач вважає, що згідно даної норми на час подання позову лише строки внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, а не розмір і умови, встановлювалися відповідно до Податкового кодексу України (згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 03.06.2020 у справі №920/356/19).

Відповідно до ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, платник орендної плати - орендар земельної ділянки, об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

При цьому, розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (п.288.4 ст.288 Податкового кодексу України).

З наведених положень Податкового кодексу України та Закону України Про оренду землі відповідач вбачає, що зазначені законодавчі акти не встановлюють конкретний розмір орендної плати за земельну ділянку, який має бути зазначений в договорі оренди. Податковий кодекс України передбачає порядок визначення орендної плати за землю, а тому саме договором оренди визначаються розмір та умови сплати орендної плати (відповідно до правової позиції, викладеної в постановах Верховного Суду від 30.03.2018р. у справі №916/3236/16, від 03.06.2020р.у справі №920/356/19).

З моменту укладення між землекористувачем та органом місцевого самоврядування договору оренди землі припиняються адміністративні відносини між цими суб`єктами та у подальшому виникають договірні відносини, які характеризуються рівністю їх учасників та свободою договору (постанова Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019р. у справі №1917/1188/2012 (№826/1291/17)).

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України Про оренду землі (в редакції станом на дату укладення Договору оренди) істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Як зазначив відповідач, відповідно до ч.2 ст.632 Цивільного кодексу України зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Статтею 30 Закону України Про оренду землі визначено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Частиною 1 ст.651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п.4.3. Договору оренди розмір орендної плати переглядається у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів; зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

Відповідач, із посиланням на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 16.04.2018р. у справі№910/7905/17, вважає, що рішення міської ради може бути самостійною підставою для внесення змін до договору оренди, якщо сторони цього договору визначили безпосередньо в самому договорі таку підставу для внесення змін до нього, що відповідає принципу свободи договору, встановленому ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, адже умовами Договору не передбачено такої підстави для зміни розмірів орендної ставки, як прийняття рішення про зміну розмірів орендної ставки сесією Овідіопольської селищної ради.

Щодо можливості зміни договору у зв`язку з істотною зміною обставин за рішенням суду відповідач зазначив, що згідно ч.ч.1,2 ст. 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що. якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Водночас, за ч.4 зазначеної статті зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Відповідач зауважив, що на момент укладення Договору оренди відповідно до викладеного в п. 4.2. та Додатку до Договору оренди, сторони погодились із встановленням орендної плати у грошовій формі в розмірі 15 905 грн. в місяць або 190 860 грн. за рік, що на момент укладення Договору оренди становило 10 % від НГО земельної ділянки (згідно з п. 2 рішення Овідіопольської селищної ради №179-VI від 14.06.2011р.).

Прокурор пропонує встановити орендну плату в розмірі 12 % від НГО в рік, що є суттєвою зміною однієї із істотних умов Договору оренди. При цьому, прокурором не наведено виняткових обставин, з якими законодавець пов`язує можливість примусу сторони договору до продовження дії цього договору на змінених умовах. За відсутності відповідного договірного чи законодавчого обґрунтування внесення відповідних змін у судовому порядку та за відсутності згоди іншої сторони у позові у слід відмовити.

Подібна правова позиція викладена зокрема у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019р. у справі №914/2649/17, Верховного Суду від 25.04.2019р. у справі №914/2647/17, від 13.06.2019р. у справі №916/1766/18.

Також відповідач зазначив, що стаття 57 Конституції України гарантує кожному право знати свої права і обов`язки. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов`язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов`язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними.

Згідно ч.12 ст.59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються у порядку, встановленому Законом України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності .

Відповідно до ст. 1 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності регуляторний акт - це прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання; прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом.

Статтею 1 цього ж закону передбачено, що органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, а також їх посадові особи, відносяться до регуляторних органів.

Таким чином, відповідач вважає, що рішення Овідіопольської селищної ради від 22.11.2013 №I046-VI, від №1384-VI та від 09.10.2015 №1632-VI є регуляторними актами.

Відповідно до ч.5 ст.12 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності регуляторні акти, прийняті органами та посадовими особами місцевого самоврядування, офіційно оприлюднюються в друкованих засобах масової інформації відповідних рад, а у разі їх відсутності - у місцевих друкованих засобах масової інформації, визначених цими органами та посадовими особами, не пізніш як у десятиденний строк після їх прийняття та підписання.

Згідно з ч.5 ст.59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні (в редакції станом на момент прийняття рішення Позивача від 22.11.2013р. №1046-VI) рішення ради нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного

оприлюднення, якщо радою не встановлено більш пізній строк введення цих рішень у дію.

Але, як зазначає відповідач, ані прокурором, ані позивачем до матеріалів справи не надано доказів оприлюднення рішень позивача.

Крім того, відповідач вважає, що прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Тлумачення п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, свідчить, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (п.3 ч.2 ст.129 Конституції України),

Участь прокурора в судовому процесі можлива за умови, крім іншого, обгрунтування підстав для звернення до суду, а саме має бути доведено нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах суб`єктом влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтверджено відсутність такого органу (ч.ч. 3, 4 ст. 53 ГПК України, ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру ).

Підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від суб`єкта владних повноважень, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

Відповідач вважає, що у даній справі прокурором не наведено обставин, які б давали підстави для висновку про невиконання або неналежне виконання Овідіопольською селищною радою, яка є самостійною юридичною особою з повним обсягом процесуальної дієздатності, своїх функцій щодо захисту майнових інтересів територіальної громади. Навпаки, аргументи прокурора щодо ведення Овідіопольською селищною радою переписки з відповідачем щодо укладення додаткової угоди до Договору оренди та подача селищною радою позовної заяви у справі №916/1479/19, свідчать про вжиття позивачем заходів з метою захисту своїх інтересів у договірних правовідносинах з відповідачем. Сама по собі обставина не звернення позивача з позовом (з вірно обраним способом захисту) протягом певного періоду, без з`ясування фактичного стану правовідносин між сторонами спору, не свідчить про неналежне виконання таким органом своїх функцій із захисту інтересів держави.

Розглянув матеріали справи, заслухав пояснення учасників судового процесу, судом встановлено, що 28.09.2011р. між Овідіопольською селищною радою Одеської області (орендодавець) та ПАТ Концерн Галнафтогаз (орендар) було укладено Договір оренди земельної ділянки (надалі - Договір), зареєстрований 01.12.2011р. відділом Держкомзему у Овідіопольському районі за №512370004000387, відповідно до умов якого орендодавець надає, на підставі рішення №179-VI від 14.06.2011р. Овідіопольської селищної ради VI скликання IX сесії, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для обслуговування автозаправочної станції на 150 заправок за добу (перша черга комплексу) на території Овідіопольської селищної ради, в смт Овідіополь, вул. Дзержинського, 9 а .

Відповідно до п. 2.1 Договору в оренду надається земельна ділянка загальною площею 0,5000 га (забудовані землі), якою орендодавець користується на підставі Земельного кодексу України.

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що його укладено на 49 років.

Згідно з п.4.1 Договору обчислення орендної плати за землю здійснюється відповідно рішення №179-VI Овідіопольської селищної ради VI скликання IX сесії від 14.06.2011р.

За умовами п.4.2 Договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 15 905 грн. в місяць або 190 860 грн. за рік, які слід перерахувати щомісячно протягом тридцяти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (місяця, протягом якого здійснювалося користування земельною ділянкою) згідно наступних реквізитів: отримувач УДК у Овідіопольському районі, код 22508650, ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, п/р 33214812700361, надходження орендної плати за землю.

Відповідно до п.4.3 Договору розмір орендної плати переглядається, серед іншого, у разі зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; в інших випадках, передбачених законом. у тому числі внаслідок інфляції.

За умовами п.6.2 Договору передача земельної ділянки орендарю здійснюється у 10-денний строк після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.

Пунктом 11.1 Договору передбачено, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується в судовому порядку.

На підставі зазначеного вище Договору, 2011 році між сторонами було складено акт приймання-передачі об`єкта оренди, у відповідності до якого позивач передав, а відповідач прийняв у користування земельну ділянку загальною площею 0,5000 га для обслуговування автозаправної станції на 150 заправок за добу (перша черга комплексу) на території Овідіопольської селищної ради, в смт Овідіополь, вул. Дзержинського, 9 а

Як встановлено судом, рішенням Овідіопольської селищної ради №1046-VI від 22.11.2013р. Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель смт Овідіополь затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель смт Овідіополь та встановлено, що результати нормативної грошової оцінки вводяться в дію згідно вимог Податкового кодексу України.

Крім того, у відповідності до п.4 зазначеного рішення ради було вирішено доручити голові селищної ради укласти з землекористувачами додаткові угоди до договорів оренди землі щодо розміру орендної плати у відповідності з нормативною грошовою оцінкою земель смт. Овідіополь.

Водночас, 18.12.2014р. Овідіопольською селищною радою було прийнято рішення №1384-VI Про внесення змін до договорів оренди щодо ставки орендної плати згідно нормативної грошової оцінки у відповідності до якого було вирішено внести зміни до договорів оренди земельних ділянок згідно витягів з технічної документації, які розраховані відповідно нормативної грошової оцінки земель населеного пункту селища Овідіополь та Овідіопольському селищному голові заключити додаткові угоди з орендарями з 01.01.2015 року згідно чинного законодавства.

09 жовтня 2015р., відповідно до ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , Земельного кодексу України, Податкового кодексу України, за результатами рішення адміністративної колегії Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції від 19.05.2015р. №37-рк, Овідіопольською селищною радою було прийнято рішення №1632-VI Про затвердження порядку визначення відсотків від нормативно грошової оцінки земель населеного пункту для встановлення орендної плати за земельні ділянки, які передаються в оренду на території Овідіопольської селищної ради , яким затверджено порядок визначення відсотків від нормативної грошової оцінки земель населеного пункту для встановлення орендної плати за земельні ділянки, які передаються в оренду на території Овідіопольської селищної ради.

Відповідно до п. 1 зазначеного рішення відсоток від нормативно грошової оцінки для землі під автозаправочними комплексами (АЗС) становить 12%, а для земель житлової та громадської забудови - 3%.

Згідно з вимогами ч.1 ст.93 Земельного кодексу України, які кореспондуються з положеннями ст.1 Закону України Про оренду землі , право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ст.13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частина 1 ст. 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Так, відповідно до ст.144 Конституції України та ст.73 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні рішення, прийняті органом місцевого самоврядування, є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Згідно з п.п. 34, 35 ст.26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин; затвердження відповідно до закону ставок земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, що є у власності відповідних територіальних громад.

Частиною 1 ст.632 Цивільного кодексу України визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки, тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Частинами 1-3 ст.21 Закону України Про оренду землі встановлено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Істотні умови договору оренди землі визначені у ч.1 ст.15 Закону України Про оренду землі , якими є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. Частиною другою цієї статті передбачено, що за згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Частиною 2 ст.651 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Статтею 632 Цивільного кодексу України визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Згідно ст.30 Закону України Про оренду землі зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Так, з аналізу змісту ст.ст. 632, 651 Цивільного кодексу України та ст.30 Закону України Про оренду землі вбачається, що за загальним правилом зміна умов договору, в тому числі в частині розміру орендної плати, здійснюється за взаємною згодою сторін. За відсутності такої згоди такий договір може бути змінений за рішенням суду лише у випадках, встановлених умовами договору або в силу закону.

Згідно з ч. 2 ст. 14 Цивільного кодексу України особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Статтею 3 Цивільного кодексу України передбачено, що однією з загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.

Розкриваючи зміст засади свободи договору у ст.6 та ст.627 Цивільний кодекс України визначає, що свобода договору полягає в праві сторін вільно вирішувати питання при укладенні договору, виборі контрагентів та погодженні умов договору.

За змістом ст.288 Податкового кодексу України граничні (мінімальний та максимальний) розміри орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності встановлюються і змінюються виключно на законодавчому рівні, а не рішеннями органів місцевого самоврядування

Ураховуючи положення законодавства, суд вважає, що зміна розміру орендної плати (у відсотках від нормативної грошової оцінки), оформлена додатком до рішення органу місцевого самоврядування не може вважатися законодавчою підставою для внесення змін до договору в частині розміру орендної плати, оскільки ці рішення законодавчо не встановлюють граничних (мінімального та максимального) розмірів орендної плати за земельні ділянки комунальної власності.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.02.2020 у справі №922/378/19, в постанові Верховного суду від 03.03.2020 у справі №924/328/19.

Крім того, у позовній заяві прокурор просить суд внести зміни до п.4.1 Договору та викласти його у новій редакції, а саме: Обчислення орендної плати за землю здійснюється відповідно до рішення №1632-VI від 09.10.2015р. Про затвердження порядку визначення відсотків від нормативної грошової оцінки земель населеного пункту для встановлення орендної плати за земельні ділянки, які передаються в оренду на території Овідіопольської селищної ради . Нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 5000 кв. м. становить - 4 074 153 грн 89 коп., згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №4142/0/220-19 від 08.04.2019р., складеного міськрайонним управлінням в Овідіопольському районі та м. Чорноморську ГУ Держгеокадастру в Одеській області .

При цьому, ані прокурором, ані позивачем до матеріалів справи не надано витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №4142/0/220-19 від 08.04.2019р., складеного міськрайонним управлінням в Овідіопольському районі та м. Чорноморську ГУ Держгеокадастру в Одеській області.

Враховуючи все викладене вище, у суду відсутні підстави для викладення у новій редакції п.п.4.1 та 4.2 Договору.

Судом також встановлено, що рішенням Овідіопольської селищної ради від 18.12.2014р. №1377-VI Про вшанування пам`яті односельчанина ОСОБА_1 , який загинув захищаючи цілісність та незалежність України вулицю Дзержинського в смт Овідіополь перейменовано на вулицю Євгена Колісниченка, у зв`язку з чим, нова адреса земельної ділянки, що знаходиться у користуванні АТ Концерн Голнафтогаз - вул. Євгена Колісниченка, 9 а, селище Овідіополь, Овідіопольський район, Одеська область.

Враховуючи викладене та фактичну відсутність заперечень відповідача, суд вважає за можливе задовольнити вимоги прокурора щодо внесення змін до п.1.1 договору у частині найменування вулиці, на якій розташована земельна ділянка, а саме: замість вул. Дзержинського, 9 а вказати вул. Євгена Колісниченка, 9 а , а також доповнити п. 1 Договору п. 1.2 з наступним змістом: Кадастровий номер земельної ділянки по вул. Євгена Колісниченка, 9 а , в смт. Овідіополь, Овідіопольський район, Одеська область - 5123755100:02:003:0221 , адже зазначені відомості лише ідентифікують об`єкт оренди та жодним чином не порушують прав та інтересів відповідача.

Стосовно посилання відповідач на відсутність у прокурора повноважень щодо звернення до суду з даним позовом в інтересах держави в особі Овідіопольської селищної ради суд вважає за необхідне зауважити, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва (абзаци перший - другий ч.4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру ). Заступником керівника Іллічівської місцевої прокуратури у даному випадку у повній мірі обґрунтовані підстави для звернення до суду з даним позовом.

Згідно ч.3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Враховуючи положення ч.1 ст. 9 Конституції України та приймаючи до уваги ратифікацію Законом України N 475/97-ВР від 17.07.1997р. Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини N 3477-IV від 23.02.2006р., суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України N 4241/03 від 28.10.2010р. зазначено, що хоча пункт 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст. 129 ГПК України.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 129, 232, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Заступника керівника Іллічівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Овідіопольської селищної ради до Акціонерного товариства Концерн Галнафтогаз про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки - задовольнити частково.

2. Внести зміни до Договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого відділом Держкомзему в Овідіопольському районі, про що в Державному реєстрі вчинено запис від 01.12.2011р. №512370004000387, яким Овідіопольською селищною передано Публічному акціонерному товариству Концерн Галнафтогаз у строкове платне користування земельну ділянку площею 0,5000 га (забудовані землі), кадастровий номер 5123755100:02:003:0221, що розташована за адресою: вулиця Дзержинського (Євгена Колісниченка), 9а, смт. Овідіополь, Овідіопольський район, Одеська область, для обслуговування автозаправочної станції на 150 заправок на добу (перша черга комплексу) строком на 49 років:

- в п. 1.1 договору змінити найменування вулиці, на якій розташована земельна ділянка, а саме: зокрема, замість вул. Дзержинського, 9 а вказати вул. Євгена Колісниченка, 9 а ;

- доповнити п. 1 договору пунктом 1.2 з наступним змістом: Кадастровий номер земельної ділянки по вул. Євгена Колісниченка, 9 а , в смт. Овідіополь, Овідіопольський район, Одеська область - 5123755100:02:003:0221 .

3. Стягнути з Акціонерного товариства Концерн Галнафтогаз (04070, м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, буд. 15-17/18, код ЄДРПОУ - 31729918) на користь прокуратури Одеської області ( отримувач коштів- прокуратура Одеської області, код отримувача (код ЄДРПОУ ):03528552, юридична адреса: 65026, м.Одеса, вул. Пушкінська, 3, неприбуткова організація, р/р UA808201720343100002000000564 в ДКСУ м. Київ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 102 грн.

4. В решті позову - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду через господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення (підписання).

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 30 грудня 2020 р. у зв`язку із перебуванням судді з 14.12.2020р. по 24.12.2020р. на самоізоляції через контакт з пацієнтом з підтвердженим випадком COVID-19.

Суддя Н.В. Рога