Рішення

від 21.12.2020 по справі 920/54/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.12.2020 Справа № 920/54/19

м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі

судді Резніченко О.Ю.,

розглянув у порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом керівника Конотопської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі позивача - Головного управління Держгеокадастру у Сумській області,

до відповідачів: 1. Бочечківської сільської ради Конотопського району Сумської області;

2. Товариства з обмеженою відповідальністю Вітчизна ;

про визнання незаконним та скасування рішень, визнання недійсним договору оренди землі з урахуванням додаткових угод, повернення земельних ділянок комунальної власності.

За участю представників сторін:

від прокуратури - Кошлякова А.Ю.,

від позивача - не прибув,

від першого відповідача - не прибув,

від другого відповідача - Кучменко С.В.

Стислий виклад позицій сторін по справі. Заяви, які подавались сторонами. Процесуальні дії, які вчинялись судом.

10.02.2019 прокурор звернувся до суду з даним позовом (а.с.53-65, том 1). Ухвалою суду від 17.01.2019 прокурору було повернуто позовну заяву без розгляду. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2019 зазначену ухвалу було скасовано, а справу направлено до Господарського суду Сумської області для вирішення питання про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі.

Прокурор у позові просить суд: визнати незаконним та скасувати рішення Хижківської сільської ради Конотопського району Сумської області від 12.04.2017 "Про надання земельних ділянок в оренду ТОВ "Вітчизна"; визнати незаконним та скасувати рішення Бочечківської сільської ради від 20.06.2018 "Про внесення змін та продовження терміну дії договору оренди землі"; визнати недійсним договір оренди земельних ділянок (паїв) від 19.04.2017 (з урахуванням додаткової угоди від 18.07.2018 № 1), укладений між Хижківською сільською радою та ТОВ "Вітчизна", який зареєстрований у Хижківській сільській раді 19.04.2017 за № 06; зобов`язати ТОВ "Вітчизна" повернути територіальній громаді в особі Бочечківської сільської ради 24 земельні частки (паї) (відумерла спадщина).

Прокурор обгрунтовує позовні вимоги тим, що оспорювані рішення сільських рад прийняті з порушенням порядку надання в оренду земельних часток (паїв) як земель комунальної власності; спірний договір оренди земельних ділянок (паїв) не містить усіх істотних умов, тому підлягає визнанню недійсним; з огляду на недійсність договору оренди земельних ділянок (паїв) (з урахуванням додаткової угоди) спірні земельні частки (паї) підлягають поверненню територіальній громаді в особі Бочечківської сільської ради.

27.05.2019 другий відповідач надав до суду відзив на позовну заяву (а.с.152-156, том 1). 08.07.2019 другим відповідачем до суду надані додаткові пояснення до відзиву (а.с.225-229, том 1).

Другий відповідач зазначає, що при прийнятті оспорюваного рішення від 12.04.2017 Хижківська сільська рада не порушила приписи ст. 134 ЗК України, оскільки вказана стаття не встановлює порядку передачі в оренду земельних часток (паїв).

Перший відповідач фактично підтримує вищезазначені доводи другого відповідача.

Рішенням по справі від 02.09.2019 позовні вимоги були задоволені повністю (а.с.55-72, том 2). Постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.07.2019 зазначене вище рішення першої інстанції було залишено без змін (а.с.163-172, том 2). Постановою Верховного Суду від 12.08.2020 постанову апеляційної інстанції та рішення першої інстанції було скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Сумської області (а.с.238-253, том 2).

Також, 17.02.2020 та 01.04.2020 прокурором було надано до суду заяви, про видачу наказів на примусове рішення від 27.11.2019. Проте, оскільки рішення суду скасовано постановою Верховного Суду від 12.08.2020, тобто відсутні правові підстави для видачі наказів по справі, то суд залишає вказані заяви прокурора без розгляду.

Ухвалою суду від 14.09.2020 було призначено підготовче засідання по справі на 12.10.2020.

02.10.2020 другий відповідач надав до суду додаткове обгрунтування позиції по справі з урахуванням правових висновків Верховного Суду (а.с.9-12, том 3).

Ухвалою суду від 29.10.2020 було призначено підготовче засідання по справі на 11.11.2020. Ухвалою суду від 11.11.2020 було продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання по справі.

23.11.2020 прокурором надано письмові пояснення по справі (а.с.52-55, том 3).

Позивач надав до суду 25.11.2020 письмові пояснення (а.с.60-62, том 3). Позивач зазначає, що підтримує позовні вимоги, які зазначені прокурором.

Ухвалою суду від 25.11.2020 було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.12.2020.

Прокурор в судовому засіданні усно зазначив, що наполягає на задоволенні заявлених позовних вимог.

Позивач 21.12.2020 надав до суду клопотання, в якому зазначає, що позовні вимоги, які викладені прокурором, позивач підтримує в повному обсязі, однак представник позивача не може брати участь в судовому засіданні, оскільки здійснюватиме представництво у іншому судовому засіданні.

Перший відповідач надав до суду заяву, в якій зазначає, що підтримує позицію другого відповідача. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Судове засідання просить проводити без участі представника першого відповідача.

Представник другого відповідача в судовому засіданні усно зазначив, що проти позовних вимог заперечує.

В даному судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину рішення по справі.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

За змістом ч. 1 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визнання судом спадщини відумерлою відноситься до підстав виникнення у територіальних громад права комунальної власності. У разі прийняття спадщини територіальні громади набувають землю у комунальну власність (п. "в" ч. 4 ст. 83 ЗК України).

Рішеннями Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 19.05.2009 у справах № 2о-127/2009, № 2о-128/2009, № 2о-129/2009, № 2о-130/2009, № 2о-131/2009, № 2о-132/2009, № 2о-133/2009, № 2о-134/2009, № 2о-135/2009, № 2о-136/2009, № 2о-137/2009, № 2о-138/2009 спадщини, які відкрилися після смерті 12 громадян та складаються із права власності на земельні паї загальною площею 48,004 га згідно із сертифікатами на право на земельну частку (пай), визнано відумерлими та передано ці спадщини (12 земельних часток (паїв) у власність Хижківської сільської ради.

На підставі вказаних рішень суду Хижківська сільська рада прийняла рішення від 30.06.2009, яким вирішила відумерлу спадщину у вигляді 12 земельних часток (паїв) загальною площею 48,004 га прийняти у власність Хижківської сільської ради за померлими громадянами згідно списку - додатку № 1 до цього рішення.

12.04.2017 Хижківська сільська рада прийняла рішення "Про надання земельних ділянок в оренду другому відповідачу, яким, серед іншого, вирішила передати в оренду другому відповідачу 12 земельних ділянок (відумерла спадщина) сільськогосподарського призначення загальною площею 48,004 га (рілля). Доручила секретарю Хижківської сільської ради укласти з другим відповідачем відповідний договір оренди.

На підставі рішення від 12.04.2017 між Хижківською сільською радою та другого відповідача 19.04.2017 укладено договір оренди земельних ділянок (паїв), відповідно до п. 1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування 12 земельних часток (паїв) (відумерла спадщина) загальною площею 48,004 га, які розташовані на території Хижківської сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Рішенням Бочечківської сільської ради від 01.06.2017 "Про реорганізацію Хижківської сільської ради" розпочато процедуру реорганізації Хижківської сільської ради шляхом приєднання до Бочечківської сільської ради та визначено, що правонаступником прав та обов`язків Хижківської сільської ради є Бочечківська сільська рада. 08.09.2017 Хижківська сільська рада як юридична особа припинила своє існування. 20.06.2018 Бочечківська сільська рада прийняла рішення "Про внесення змін та продовження терміну дії договору оренди землі", на підставі якого 18.07.2018 між відповідачами укладено додаткову угоду № 1 до договору оренди земельних ділянок (паїв) від 19.04.2017.

Вказаною додатковою угодою від 18.07.2018 № 1 сторони погодили здійснити заміну сторони договору - Хижківську сільську раду, на його правонаступника - Бочечківську сільську раду та викласти п. 1 розділу "Предмет договору", п. 2 та п. 5 розділу "Об`єкт оренди", розділ "Строк дії договору", п. 9 та п. 11 розділу "Орендна плата" у новій редакції.

Посилаючись на те, що оспорювані рішення прийняті з порушенням приписів ст. 124, 134 ЗК України, а спірний договір оренди земельних ділянок (паїв) (з урахуванням додаткової угоди) укладено з порушенням вимог ст. 15 Закону України "Про оренду землі", ч. 1 ст. 13 Закону України "Про оцінку земель", прокурор звернувся до господарського суду з даним позовом.

Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.

Стосовно порушення інтересів держави діями відповідача.

Як стверджує прокурор, порушення інтересів держави полягають у недоотриманні сторонами договору встановленого на законодавчому рівні порядку розпорядження земельними ділянками комунальної власності та набутті прав на земельні ділянки комунальної власності всупереч закону, неправомірному і необґрунтованому визначенні розміру орендної плати. Крім того, не проведення сільською радою земельних торгів позбавило інших суб`єктів господарювання права претендувати на передані земельні ділянки, позбавило орган місцевого самоврядування можливості конкурентного визначення розміру орендної плати, надходжень від коштів, які суб`єкти господарювання мали б сплатити в якості внеску за участь у земельних торгах.

Позивачем - суб`єктом владних повноважень, нездійснено захиту інтересів держави. Прокурор звертався до позивача з метою встановлення причин не вжиття заходів щодо інтересів держави. Тому прокурор звернувся до суду із позовом для захисту інтересів держави в особі позивача, відповідно до ст. 131-1 Конституції України.

Суд погоджується з доводами прокурора та приходить до висновку, що незважаючи на встановлені порушення та тривалість їх існування, позивач будь-яких заходів на усунення порушень до моменту звернення прокурора з позовом не вжив. У данному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес, що є підставою для представництва прокурором інтересів держави.

Отже, оскільки позивач не здійснив захист інтересів держави, то існує необхідність їх захисту прокуратурою та наявні, визначені законом підстави, для звернення прокурора до суду з даним позовом.

Щодо позовних вимог.

Як вже зазначалось, постановою Верховного Суду від 12.08.2020 постанову апеляційної інстанції та рішення першої інстанції було скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Сумської області.

Верховний Суд у постанові по даній справі зазначив, що судом першої інстанції не було встановлено обставин щодо дотримання (першим відповідачем) вимог закону щодо формування земельних ділянок та реєстрацію права власності територіальної громади на вказані земельні ділянки після прийняття рішення від 30.06.2009. Суди при розгляді справи не надали оцінки змісту спірного договору. Верховний Суд також звернув увагу, що суди ототожнили поняття оренди земельної ділянки та оренди паїв.

Крім того, Верховний Суд звернув увагу на необхідність встановлення обставин відповідності оспорюваних рішень та спірного договору приписам законодавства щодо порядку та умов укладення договорів оренди земельної частки (паю), зокрема, в частині прав сільських рад на передачу в оренду саме земельних часток (паїв), та з урахуванням змісту Типового договору оренди земельної частки (паю), затвердженого наказом Держкомзему України від 17.01.2000 № 5.

Тому вказані обставини підлягають встановленню при новому розгляді справи.

Основним аргументом прокурора є те, що оспорювані рішення сільських рад прийняті з порушенням порядку надання в оренду земельних часток (паїв) як земель комунальної власності, встановленим приписами ст. 124, 134 ЗК України; спірний договір оренди земельних ділянок (паїв) не містить усіх істотних умов, що суперечить положенням ст. 15 Закону України "Про оренду землі".

Суд дійшов висновку, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню, в тому числі, наступні нормативно-правові акти: розділ Х Перехідних положень ЗК України; Указ Президента України від 03.12.1999 № 1529/99 Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки ; постанова Кабінету Міністрів України від 24.01.2000 № 119 Про затвердження порядку реєстрації договорів оренди земельної частки (паю); Типовий договір оренди земельної частки (паю), який затверджений наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 17.01.2000 № 5 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23.02.2000 за № 101/4322.

Порядок та умови укладення договорів оренди земельної частки (паю) урегульовано не Законом України "Про оренду землі", а розділом Х "Перехідні положення" ЗК України, Указом Президента України від 03.12.1999 № 1529/99, постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2000 № 119.

Право комунальної власності на такий об`єкт нерухомого майна як земельна ділянка є речовим правом, що виникає з моменту набуття землею статусу об`єкта цивільних прав.

Організація землеустрою, відповідно до ст. 12 ЗК України (у редакції, чинній на час прийняття Хижківською сільською радою рішення від 30.06.2009) належала до компетенції сільських рад.

Право власності на земельні ділянки, згідно зі ст. 125 ЗК України (у редакції, чинній на час прийняття Хижківською сільською радою рішення від 30.06.2009) виникало з моменту державної реєстрації цього права.

Таким чином, право власності на земельну ділянку підлягало обов`язковій державній реєстрації і рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно є окремою підставою для державної реєстрації права власності (ст. 4, 5, ч. 1 ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

В той же час, суд звертає увагу, що статті 124, 134 ЗК України та статті 15-16 Закону України Про оренду землі встановлюють порядок передачі в оренду земельних ділянок комунальної власності, і ототожнення порядку надання в оренду земельних ділянок комунальної власності з порядком надання земельних часток (паїв) в оренду є помилковим.

Частиною 3 ст. 2 ЗК України встановлено, що земельні частки (паї) є об`єктами земельних відносин. На відміну від земельної ділянки, земельна частка (пай) є умовною часткою земель. Місцезнаходження та межі такої земельної частки (паю) не визначені.

Суд погоджується з доводами другого відповідача, що земельна ділянка (пай) не є земельною ділянкою і не належить до об`єктів нерухомого майна, речові права за якими підлягають державній реєстрації в порядку, визначеному Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно .

Також, як вбачається з оскаржуваних рішень та договору оренди, в оренду було передано 12 земельних часток (паїв) (відумерла спадщина), що належить сільській раді на підставі відповідних судових рішень про визнання спадщини відумерлою та передання у власність територіальній громади сільської ради, тобто комунальну власність.

Так частиною 3 ст. 2 ЗК України встановлено, що земельні частки (паї) є об`єктами земельних відносин. В абзаці 2 розділу 9 Перехідні положення Закону України Про оренду землі встановлюють, що після виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власниками земельних часток (паїв) договір оренди землі переукладається відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку.

Відповідно до ч. 5 ст. 60 Закону України Про місцеве самоврядування установлено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в в тому числі мають право здавати їх в оренду.

Тобто наведені норми чітко дозволяють передавати в оренду земельні частки (паї).

Як вже зазначалось, 12.04.2017 Хижківська сільська рада прийняла рішення про надання цих земельних часток (паїв) в оренду другому відповідачу, на підставі якого 19.04.2017 уклала з другим відповідачем договір оренди земельних ділянок (паїв).

В подальшому Бочечківська сільська рада 20.06.2018 прийняла рішення "Про внесення змін та продовження терміну дії договору оренди землі", на підставі якого та 18.07.2018 уклала з другим відповідачем додаткову угоду № 1 до договору оренди земельних ділянок (паїв) від 19.04.2017, якою продовжила строк дії вказаного договору оренди.

Водночас, ст. 124, 134 ЗК України та ст. 16 Закону України "Про оренду землі" встановлюють порядок передачі в оренду земельних ділянок комунальної власності, і ототожнення порядку надання в оренду земельних ділянок комунальної власності з порядком надання земельних часток (паїв) в оренду є помилковим.

Згідно зі ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності (ст. 3 Закону України "Про оренду землі").

Отже, об`єктом договору оренди землі є земельна ділянка, а не земельна частка (пай).

Водночас, зі змісту спірного договору оренди земельних ділянок (паїв) (з урахуванням додаткової угоди) вбачається, що предметом цього договору є земельні частки (паї) (відумерла спадщина), а не земельні ділянки.

Договір оренди земельної частки (паю) та договір оренди земельної ділянки є самостійними договорами з різним предметом та сторонами і мають різне правове регулювання.

Суд дійшов висновку, що помилково ототожнювати договір оренди земельної частки (паю) з договором оренди земельної ділянки. Це два різних договори, з різними предметами та правовим регулюванням. Зі змісту спірного договору вбачається, що його предметом є земельні частки (паї) (відумерла спадщина), а не земельні ділянки.

Суд проаналізував умови спірного договору та дійшов висновку, що рішення сільської ради та укладений на його підставі договір оренди земельних часток (паїв), відповідають Типовому договору оренди земельної частки (паю), який затверджений наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 17.01.2000 № 5 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23.02.2000 за № 101/4322.

Крім того, Постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2000 № 119, яка підлягає застосуванню до даних правовідносин, затверджений Порядок реєстрації договорів оренди земельної ділянки (паю).

На оспорюваному прокурором у даній справі договорі оренди земельної частки (паю), мається відмітка про реєстрацію його в сільській раді 19.04.2017 за № 06, проставлена печатка та підпис уповноваженої особи, яка зареєструвала цей договір, що повністю відповідає вимогам вищезазначеного Порядку.

Також, статтею 134 Земельного кодексу України встановлено, що земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзіс) підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах).

Разом з тим, чинним законодавством не визначений порядок продажу прав на земельних торгах саме земельних часток (паїв), в тому числі у вигляді відумерлої спадщини, яка перейшла в комунальну власність.

Суд дійшов висновку, що спірні правовідносини не регулюються статтями 124, 134 ЗК України та Законом України Про оренду землі , зокрема його статтями 15 та 16. Ці норми встановлюють порядок надання саме земельних ділянок комунальної власності в оренду шляхом проведення конкурсу (аукціону), а не земельних часток (паїв).

Суд погоджується з доводами другого відповідача, що положення ч. 3 ст. 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" у редакції, чинній на час вчинення спірного договору, встановлювала повноваження органів місцевого самоврядування щодо прийняття рішень про надання в оренду земельних часток (паїв).

Крім того, суд приймає до уваги твердження другого відповідача, що за умов відсутності коштів у місцевому бюджеті на виготовлення технічної документації для формування спірних земельних часток (паїв) у земельні ділянки, Хижківською сільською радою прийнято обґрунтоване рішення про передачу в оренду другому відповідачу спірних земельних часток (паїв) з метою ефективного та раціонального їх використання, що відповідає інтересам територіальної громади села.

Отже, оскільки норми статей 124, 125 ЗК України та статті 15-16 Закону України Про оренду землі не підлягають застосуванню до даних правовідносин, то перший відповідач приймаючи оспорювані рішення та укладаючи з другим відповідачем спірний договір оренди, не міг порушити зазначити правові норми, тому що вони не підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що вимоги прокурора є неправомірними, необгрунтованими та задоволенню не підлягають.

Розподіл судових витрат між сторонам.

Щодо судового збору.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що судом в задоволенні позову відмовлено, то витрати із сплати судового збору покладаються на прокуратуру.

Керуючись ст. ст.123, 129, 130,185, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. В позові керівника Конотопської місцевої прокуратури в іньересах держави в особі позивача - Головного управління Держгеокадастру у Сумській області до Бочечківської сільської ради Конотопського району Сумської області та Товариства з обмеженою відповідальністю Вітчизна про визнання незаконним та скасування рішень, визнання недійсним договору оренди землі з урахуванням додаткових угод, повернення земельних ділянок комунальної власності вартістю 343897 грн 44 коп. - відмовити.

2. Витрати по сплаті судового збору в розмірі 10921 грн 46 коп. покласти на прокуратуру.

3. Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 30.12.2020.

Суддя О.Ю. Резніченко