Рішення
від 22.12.2020 по справі 904/3636/20
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.12.2020м. ДніпроСправа № 904/3636/20

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Рудь І.А., за участю секретаря судового засідання Товстоп`ятки В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області, м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма" Авангард", с. Олександропіль Петропавлівського району Дніпропетровської області

про відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря у розмірі 882 655 грн. 66 коп.

Представники:

від позивача: Брилевський А.Д., витяг з ЄДРЮОФОПГФ, представник;

від відповідача: Карпенко В.І., наказ №24 від.11.06.2019, керівник.

СУТЬ СПОРУ:

Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма" Авангард" на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області збитки, заподіяні державі в результаті порушення природоохоронного законодавства України внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря в сумі 882 655 грн. 66 коп., а також 13 239 грн. 83 коп. судового збору.

Позивач обґрунтовує свої вимоги порушенням відповідачем вимог Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Закону України "Про охорону атмосферного повітря" тощо.

Ухвалою господарського суду від 03.08.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 01.10.2020.

26.08.2020 на адресу суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву від 21.08.2020, в якому проти задоволення позовних вимог заперечує та зазначає, що:

- розрахунок розміру збитків в сумі 882 655 грн. 66 коп. складено позивачем на підставі скасованого та нечинного на дату складання нормативно-правового акту, оскільки наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 №639, яким затверджено Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, на підставі якої здійснено розрахунок збитків, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.08.2018 у справі №826/3820/18 визнано протиправним та нечинним; крім того рішення про державну реєстрацію наказу № 639 скасоване на підставі наказу Міністерства юстиції № 1453/5 від 11.05.2019, наказ № 639 виключено з Державного реєстру нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади 11.06.2019;

- позивачем не надано доказів, які зобов`язують відповідача отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарним джерелами; в позовній заяві відсутні докази про встановлення відповідачу строку для проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин;

- в акт перевірки та розрахунок позивачем включено об`єкти, які не підпадають під визначення "стаціонарного джерела забруднення";

- об`єкти, перелічені в позові та акті перевірки не відносяться до переліку об`єктів, внаслідок яких утворюються викиди забруднюючих речовин та для яких не розробляються нормативи гранично допустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел;

- позивачем при проведенні розрахунку не виконано вимоги Методики № 639 та не надано доказів проведення інструментально-лабораторних вимірювань;

- притягнення до адміністративної відповідальності головного інженера ТОВ "АФ" Авангард" ОСОБА_1 не може бути належним доказом. Просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

17.09.2020 позивач подав до суду відповідь на відзив, в якій вказує, що наведені у відзиві заперечення відповідача не спростовують вимог позовної заяви, та зазначає, що:

- рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.08.2018 скасоване постановою Верховного Суду від 15.10.2019, у задоволенні позову відмовлено; спірний розрахунок збитків складено у березні 2019 і 24.04.2019 направлено відповідачу разом з претензією від 24.09.2019 № 22-3/19, тобто до скасування державної реєстрації наказу № 639;

- акт перевірки № 449/3-8/18 відповідачем підписаний без зауважень, складений на його підставі припис № 4-9028-3-3 від 03.09.2018 прийнятий відповідачем до виконання та у судовому порядку не оскаржений;

- розрахунок збитків проведено на підставі статистичної інформації підприємства відповідача і не залежить від кількості виявлених під час перевірки джерел викидів та джерел утворення викидів;

- відповідно до п. 3.6 Методики розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснюється, зокрема, за даними державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою № 2-ТП (повітря). Оскільки розрахунок збитків здійснено позивачем на підставі статистичної інформації, наданої Головним управлінням статистики у Дніпропетровській області по респонденту ТОВ Агрофірма Авангард , заперечення відповідача щодо ненадання інспекцією доказів проведення інструментально-лабораторних вимірювань є безпідставними. Просив позов задовольнити.

28.09.2020 на адресу суду надійшли заперечення відповідача на відповідь на відзив від 25.09.2020, в яких, зокрема, заявив про застосування наслідків спливу строку позовної давності та зазначив, що порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства у 2015 зафіксовано в акті від 07.10.2016, складеному позивачем за результатами планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводженні з відходами та небезпечними хімічними речовинами ТОВ АФ Авангард . Тобто саме 07.10.2016 позивач дізнався про порушення, допущені відповідачем у 2015 році, проте до суду із даним позовом звернувся у червні 2020, тобто із пропуском трирічного строку позовної давності. Таким чином, у задоволенні позовних вимог про відшкодування збитків, нарахованих позивачем за 2015 рік, у сумі 704 290 грн. 86 коп. слід відмовити через пропуск позивачем позовної давності.

Ухвалою господарського суду від 01.10.2020 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів за ініціативою суду; підготовче засідання відкладено на 22.10.2020, у зв`язку з неявкою сторін та для наданням сторонами витребуваних судом документів.

Ухвалою господарського суду від 22.10.2020 за письмовою згодою сторін закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті в засіданні на 24.11.2020.

23.11.2020 позивач подав до суду клопотання про долучення доказів від 20.11.2020 № б/н, в якому просив долучити до матеріалів справи копію припису екологічної інспекції від 13.10.2016 № 4-6690-5-3, наданий відповідачу, перевірка виконання стану якого проводилася з 21.08.2018 про 29.08.2018, за результатами, якої нараховані збитки у спірній сумі.

Ухвалою господарського суду від 24.11.2020 розгляд справи відкладено на 10.12.2020 за клопотанням відповідача.

09.12.2020 позивач подав до суду пояснення щодо строку позовної давності, в яких зазначив, що позивач отримав офіційне підтвердження про викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря лише 27.02.2019 (що підтверджується вхідним штампом на листі від 19.02.2019 № 14-21/812-19 Головного управління статистики у Дніпропетровській області), склав розрахунок на суму 882 655,66 грн. в березні 2019 та направив його з претензією про відшкодування збитків від 24.04.2019 № 4-3979-3-3. Отже, застосовуючи правила ст. 261 ЦК України, вбачається, що Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області звернулась із позовом до Господарського суду Дніпропетровської області про стягнення з ТОВ Агрофірма Авангард збитків в сумі 882 655,66 грн. в межах строку позовної давності.

У судовому засіданні 09.12.2020 відповідач подав додаткові заперечення від 09.12.2020, в яких зазначив, що акт перевірки, на якому ґрунтуються позовні вимоги не відповідає уніфікованій формі, тому є таким, що складений із порушенням закону; позивачем не надано доказів на підтвердження того, що відповідач перебуває на державному обліку за обсягами потенційних викидів забруднюючих речовин та парникових газів в атмосферу, а тому статистична звітність 2016-2017 форми № 2-ТП подана посадовими особами відповідача в порушення норм чинного законодавства; відповідачем 13.12.2020 направлено листа до Головного управління статистики у Дніпропетровській області про надання відомостей про віднесення ТОВ АФ Авангард у 2015-2016 роках до переліку об`єктів, які справляють або можуть справляти шкідливий вплив на здоров`я людей чи стан атмосферного повітря.

У судовому засіданні 10.12.2020 оголошено перерву до 23.12.2020.

16.12.2020 відповідачем до суду подані заперечення на пояснення позивача щодо строку позовної давності від 16.12.2020.

У судовому засіданні 23.12.2020 позивач надав додаткові пояснення від 23.12.2020.

У судовому засіданні 23.12.2020 представник позивача просив задовольнити позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві; відповідача проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, просив у задоволенні позову відмовити, застосувати наслідки спливу строку позовної даності до позовних вимог про стягнення збитків, нарахованих за 2015 рік.

В порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

09.08.2018 Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області видано наказ № 702-П "Про проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України ТОВ Агрофірма Авангард щодо виконання приписів від 13.10.2016 № 4-6690-5-3, наданих у ході попередньої планової перевірки, проведеної у період з 19.09. по 07.10.2016 , що знаходиться за адресою: вул.. Леніна, 1, с. Олександропіль, Петропавлівський район, Дніпропетровська область, 52713 (т.1, а.с. 10).

Згідно п.1 наказу період проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України - з 15.08.2018 по 29.08.2018.

Для проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України, щодо стану виконання припису від 13.10.2016 № 4-6690-5-3, наданих у ході попередньої планової перевірки, проведеної у період з 19.09. по 07.10.2016 ТОВ Агрофірма Авангард , що знаходиться за адресою: вул.. Леніна, 1, с. Олександропіль, Петропавлівський район, Дніпропетровська область, 52713, відповідно до статті 20 2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" були направлені: головні спеціалісти - державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Дніпропетровської області ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .

У серпні 2018 Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства України Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма" Авангард", про що складено Акт за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів № 449/3-8/18 (т.1, а.с. 12-32).

Позапланова перевірка додержання вимог природоохоронного законодавства проведена в присутності уповноваженої особи відповідача, а саме за участі ТОВ Агрофірма Авангард Карпенко В.І.

При проведенні перевірки встановлено, що інвентаризація викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел на підприємстві не проведена, дозвіл на викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел підприємства відсутній, що є порушенням ст.ст. 10, 11 Закону України Про охорону атмосферного повітря та свідчить про невиконання п.п. 7, 8, 9 припису Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області від 13.10.2016 №4-6690-5-3.

Під час візуального обстеження підприємства встановлено обладнання, яке є джерелами утворення викидів, а саме:

Тракторна бригада: ангар для зерна - 1од., ємності для зберігання дизельного палива -7 од., паливороздавальна колонка - 1 од.;

Склад для зберігання мінеральних добрив;

Пункт технічного обслуговування: майстерня: заточувальний та свердлильний верстати, зварювальний апарат - 2 од., котел твердопаливний індивідуального виготовлення - 1 од.; бокси для зберігання сільськогосподарської техніки - 12 од.;

Гараж: ємності для зберігання бензину та мастил -3 од., паливороздавальна колонка - 1 од., плотня: пила циркулярна - 1 од., грубка твердопаливна індивідуального виготовлення - 1од.; склад для зберігання добрив, склад зерна - 3 од., обладнання для переробки корму ДКУ - 1 од., строгальний верстат- 1 од.;

Мехтік: вагова: грубка твердопаливна індивідуального виготовлення - 1 од.; будинок охорони: грубка твердопаливна індивідуального виготовлення - 1 од.; склад зерна -10 од., відкритий майданчик для зберігання зерна; ангар для зерна - 3 од., транспортер зерна пересувний - 4 од.; сепаратори відцентровані зернові Р8-5ЦСМ - 50, обладнані ГОУ - 2 од., автоприймач сепаратора відцентрованого зернового Р8-5ЦСМ - 50- 2 од.;

Ферма: інкубаторне відділення; корпус для утримання свиней - 3 од.; корпус для утримання курей - 2 од.; корпус для утримання перепелів - 1 од.; транспортери для вивантаження навозу - 6 од.; навозосховище, грубки твердопаливні індивідуально виготовлення - 3 од.;

Адмінбудівля: котел твердопаливний індивідуального виготовлення. Твердопаливні котли працюють в опалювальний сезон.

В акті перевірки також зазначено, що місця розведення та заливки пестицидів у спецтехніку, місця протруєння зерна, місця тимчасового зберігання непридатних до використання пестицидів і агрохімікатів та тари від них є неорганізованими джерелами викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

В ході перевірки відповідачем надано державну статистичну звітність № 2-ТП (повітря) за 2016 рік, яка складається підприємством не в повному обсязі.

Вищевикладене стало підставою для нарахування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Розрахунок проведено позивачем відповідно до "Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря", затвердженої наказом Мінприроди України № 639 від 10.12.2008 (надалі - Методика).

При цьому, оскільки відповідачем Звіт по інвентаризації стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, видів та обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, пилогазоочисного обладнання не проведено, а під час перевірки інструментально лабораторні вимірювання не проводились, Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області скеровано запит від 21.01.2019 № 4-703-3-3 до Головного управління статистики у Дніпропетровській області про надання форми державних статистичних спостережень 2-ТП (повітря) Звіт про охорону атмосферного повітря за 2015-2018 роки, які має подавати ТОВ Агрофірма Авангард .

Листом від 19.02.2019 № 14-21/812-19 Головне управління статистики у Дніпропетровській області надало наявну статистичну інформацію по респонденту ТОВ Агрофірма Авангард щодо кількості викидів забруднюючих речовин і парникових газів, відповідно до звітів підприємства за формою № 2-ТП (повітря) (річна) Звіт про охорону атмосферного повітря за 2015-2016 роки. Вказані дані використані при проведенні розрахунку.

Розрахунок проведено відповідно до формули (12) Методики:

З = mі х 1,1П х Aі х Кт х Кзі, де:

З - розмір збитків, грн;

mі - маса i-тої забруднюючої речовини, що викинута в атмосферне повітря наднормативно, тонн;

1,1П - розмір мінімальної заробітної плати (П) на дату виявлення порушення за одну тонну умовної забруднюючої речовини, помноженої на коефіцієнт (1,1), грн/т;

Aі - безрозмірний показник відносної небезпечності i-тої i забруднюючої речовини;

Кт - коефіцієнт, що враховує територіальні т соціально-екологічні особливості;

Кт = К нас х Кф, х Кзі де:

Кнас. - коефіцієнт, що залежить від чисельності жителів населеного пункту, для с. Олександропіль, Петропавлівський район Кнас=1,0;

Кф - коефіцієнт, що враховує народногосподарське значення населеного пункту, для с. Олександропіль, Петропавлівський район Кф=1,0;

Кзі - коефіцієнт, що залежить від рівня забруднення зі атмосферного повітря населеного пункту i-тою забруднюючою речовиною, Кзі = 1.

Масу наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне в тоннах (mі) визначено у відповідності до фактичних обсягів викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення відповідно до наявної статистичної інформації згідно звітів ТОВ "Агрофірма "Авангард" за формою №2-ТП (повітря) (річна) "Звіт про охорону атмосферного повітря" за 2015, 2016 роки (лист Головного управління статистики Дніпропетровській області від 19.02.2019 року №14-21/812-19, п. 3.6 Методики).

За результатами розрахунку позивача, розмір збитків, заподіяних державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря через порушення відповідачем природоохоронного законодавства України складає 882 655 грн. 66 коп.

29.08.2018 державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Дніпропетровської області складено протокол про адміністративне правопорушення № 03438 щодо головного інженера Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма" Авангард" Сірого М.В. про порушення ст. ст. 10, 11, 29 Закону України "Про охорону атмосферного повітря".

За виявлене порушення постановою державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Дніпропетровської області від 04.09.2017 № 03438 накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 136,00 грн.

Даний штраф сплачено ОСОБА_1 , що підтверджується квитанцією від 14.09.2018 № NOK3B51632 (т.1, а.с. 33-37).

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем в порядку адміністративного судочинства не оскаржено дії позивача щодо проведення перевірки, наказ, акт перевірки та розрахунок розміру збитків.

24.04.2019 позивачем на адресу відповідача направлена претензія № 22-3/19 за вих.. № 4-3979-3-3 про відшкодування збитків, заподіяних державі на суму 882 655 грн. 66 коп., додатком до якої був розрахунок розмірів відшкодування збитків. Претензія залишена відповідачем без відповіді та виконання.

Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області звернулася до господарського суду з позовом про стягнення заподіяних відповідачем збитків державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства України в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне в сумі 882 655 грн. 66 коп., проти чого заперечує відповідач, що і є причиною спору.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 28 Закону України від 16.10.1992 № 2707-XII "Про охорону атмосферного повітря" державний контроль у галузі охорони атмосферного повітря здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, а на території Автономної Республіки Крим - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань екології та природних ресурсів, а також іншими органами виконавчої влади.

За приписами ч.1 ст.20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить, зокрема, організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства.

Відповідно до ст. 34 вказаного Закону завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.

Діяльність Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області, на час проведення в період з 21.08.2018 по 29.08.2018 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ Агрофірма Авангард регламентувалась Положенням про державну екологічну інспекцію в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, яке затверджено наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 11.08.2017 № 312 (надалі - Положення №312).

Відповідно до Положення № 312 Державна екологічна інспекція в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - Інспекція) є територіальним органом Державної екологічної інспекції України (далі - Держекоінспекція) та їй підпорядковується. (...). Повноваження Інспекції поширюються на територію Автономної Республіки Крим, відповідної області, міст Києва та Севастополя, за винятком території та об`єктів, віднесених до зони діяльності морських екологічних інспекцій (Державна Азово-Чорноморська екологічна інспекція, Державна Азовська морська екологічна інспекція та Державна екологічна інспекція Північно-Західного регіону Чорного моря).

За змістом вищевказаного Положення № 312 Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області наділена повноваженнями проводити перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства проводити відносно порушників розрахунки відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок виявлених під час перевірок порушень та звертатись до органів судової влади із позовами про відшкодування нарахованих збитків.

Згідно з ч. 6 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

У ч. 7 вказаної статті визначено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відповідно до ч. ч. 1, 5, 6 ст. 11 Закону України від 16.10.1992 № 2707-XII Про охорону атмосферного повітря для забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров`я людей та навколишнє природне середовище здійснюється регулювання викидів найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до першої групи, суб`єкту господарювання, об`єкт якого знаходиться на території зони відчуження, зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

За приписами ч. 1 ст. 10 Закону України від 16.10.1992 № 2707-XII "Про охорону атмосферного повітря" підприємства, установи, організації та громадяни - суб`єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов`язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов`язані здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо; вживати заходів щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин і зменшення впливу фізичних факторів; забезпечувати безперебійну ефективну роботу і підтримання у справному стані споруд, устаткування та апаратури для очищення викидів і зменшення рівнів впливу фізичних та біологічних факторів; здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік.

Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону України від 16.10.1992 № 2707-XII "Про охорону атмосферного повітря" відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони атмосферного повітря несуть особи, винні, зокрема, у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону.

Статтею 68 Закону України від 25.06.1991 № 1264-XII "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Статтею 34 Закону України від 16.10.1992 № 2707-XII "Про охорону атмосферного повітря" встановлено, що шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди передбачено ст. 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для застосування деліктної відповідальності необхідною є наявність усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення, а саме: (1) протиправна поведінка особи; (2) наявність шкоди; (3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою; (4) вина завдавача шкоди.

Наявність всіх зазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. За відсутності хоча б одного із зазначених елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Відсутність одного з елементів складу цивільного правопорушення звільняє боржника від відповідальності за заподіяну шкоду, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

З огляду на наведене, предметом доказування у справі про стягнення шкоди є наявність усіх складових елементів правопорушення.

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Відтак, саме на Інспекцію покладено обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.10.2018 у справі № 925/119/18.

За приписами ч. 1 ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Перевіркою правильності проведення позивачем розрахунку збитків судом встановлено наступне.

Відповідно п. 1.2 Методики вона встановлює порядок розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб`єктів господарювання.

Пунктом 1.4 Методики передбачено, що ця Методика поширюється на державних інспекторів України з охорони навколишнього природного середовища та державних охорони навколишнього природного середовища відповідних територій (далі - державні інспектори) при розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що за результатами державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання вимог природоохоронного законодавства.

Згідно з п. 2.1 Методики наднормативними викидами речовин в атмосферне повітря вважаються:

2.1.1. Викиди забруднюючих речовин, які перевищують затверджені граничнодопустимі викиди, установлені дозволом на викиди забруднюючих речовин атмосферне стаціонарними джерелами.

2.1.2. Викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, уключаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства.

2.1.3. Викиди, що здійснюються з перевищенням технологічних нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин із устаткування, затверджених відповідно до законодавства.

2.1.4. Залпові викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, які кількісно та якісно передбачені технологічними регламентами виробництв і перевищують трикратний розмір граничнодопустимого викиду відповідно до законодавства.

2.1.5. Залпові викиди забруднюючих речовин, які не передбачені технологічними регламентами виробництв.

2.1.6. Аварійні викиди.

При цьому, пунктом 2.2 Методики встановлено, що факт наднормативного викиду забруднюючих в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами за результатами інструментально-лабораторних методів контролю, документальної перевірки суб`єктів господарювання та розрахунковими методами.

Згідно з п. 2.7.1 Методики розрахункові методи визначення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та об`ємної витрати газопилового потоку застосовуються, в тому числі, у випадку викиду забруднюючих речовин від джерел викидів, які здійснюються без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб`єктів господарювання.

Відповідно до п. 3.6 Методики розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснюється за:

характеристиками джерела викиду (джерела утворення), зафіксованими у відповідній документації суб`єкта господарювання (Звіт по інвентаризації викидів забруднюючих речовин, технологічні регламенти виробництва, режимні карти роботи паливовикористовувального обладнання, питомі викиди (показники емісії));

даними державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою N 2-ТП (повітря) ;

результатами інструментально-лабораторних вимірювань;

методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди.

Пунктами 2, 3 Порядку проведення та оплати робіт, пов`язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, які отримали такі дозволи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №302 від 13.03.2002, визначено, що дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами - є офіційним документом, який дає право підприємствам, установам, організаціям та громадянам-підприємцям (далі - суб`єкт господарювання) експлуатувати об`єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, за умови дотримання встановлених відповідних нормативів граничнодопустимих викидів та вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин протягом визначеного в дозволі терміну. Дозвіл видається суб`єкту господарювання за формою, встановленою Мінприроди, безоплатно на строк не менш як п`ять років: суб`єкту господарювання, об`єкт якого відповідно до законодавства належить до першої групи, - Мінприроди за погодженням з Держсанепідслужбою; суб`єкту господарювання, об`єкт якого відповідно до законодавства належить до другої або третьої групи, - обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища через дозвільні центри за погодженням з територіальними органами Держсанепідслужби.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, внаслідок вчинення відповідачем правопорушення у природоохоронній сфері, яке полягало у здійсненні ним з 01.01.2015 по 31.12.2016 своєї господарської діяльності, пов`язаної з викидами забруднюючих речовин стаціонарними джерелами в атмосферне повітря, без отримання відповідного дозволу , державі завдано шкоду в розмірі 882 655 грн. 66 коп., яку відповідач добровільно не відшкодував, що й стало підставою для звернення до суду з позовом про стягнення її розміру у примусовому порядку.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок збитків, які завдані державі в період з 01.01.2015 по 31.12.2016 в результаті здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел викиду без відповідних дозволів, суд дійшов висновку, що їх розмір 882 655 грн. 66 коп. вірно розраховано відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків.

При цьому, судом відхиляються заперечення відповідача щодо складання позивачем розрахунку збитків на підставі скасованого та нечинного нормативно-правового акту, з огляду на таке.

Так, відповідач зазначає, що наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 №639, яким затверджено Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, що заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, визнано протиправним та нечинним рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.08.2018 у справі №826/3820/18, а у подальшому рішення про державну реєстрацію наказу № 639 скасоване на підставі наказу Міністерства юстиції № 1453/5 від 11.05.2019 та наказ № 639 виключено з Державного реєстру нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади 11.06.2019.

Господарський суд зазначає, що згідно зі ст. 5 Цивільного кодексу України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів неодноразово висловлював Конституційний Суд України. Зокрема, у рішеннях від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 5 квітня 2001 року № 3-рп/2001, від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012 Конституційний Суду України зазначив, що закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце ; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

За приписами ч.2 ст.265 Кодексу адміністративного судочинства України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.08.2018 у справі №826/382/18, яким скасовано Наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 №639, яким затверджено Методику розрахунку збитків, набрало законної сили 10.12.2018 відповідно до постанови Шостого апеляційного адміністративного суду у цій же справі. Отже, саме з 10.12.2018, до правовідносин, що виникли після цієї дати, використовувати Методику для розрахунку збитків неправомірно.

Однак, господарський суд зазначає, що позивачем здійснено розрахунок збитків та надіслано його відповідачу з претензією від 24.04.2019, за наслідками перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства відповідачем, яка відбулась у період з 21.08.2018 по 29.08.2018, якою встановлений факт порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства у 2015-2016 роках. У зазначений час вищевказана Методика була чинна, отже, позивачем обґрунтовано здійснений розрахунок збитків на її підставі, тобто до відносин, що виникли у певний час застосовано чинний на той момент нормативно-правовий акт. Сам по собі факт складання позивачем розрахунку збитків та претензії 24.04.2019, після набрання законної сили рішенням адміністративного суду про скасування Методики, на підставі якої здійснений розрахунок, не робить його неправомірним та недоведеним.

При цьому господарський суд звертає увагу відповідача, що до правовідносин сторін застосовуються ті норми права, які були чинні на момент існування правовідносин між сторонами.

Твердження відповідача щодо ненадання позивачем доказів, які зобов`язують відповідача отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарним джерелами та встановлення відповідачу строку для проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин, визнаються судом безпідставними, оскільки приписом від 13.10.2016 № 4-6690-5-3, наданим відповідачу в ході попередньої планової перевірки, проведеної у період з 19.09.2016 по 07.10.2016, чітко визначений перелік встановлених позивачем порушень та строки їх усунення, в тому числі щодо проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин та оформлення дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарним джерелами.

Крім того, відповідно до довідки Головного управління статистики у Дніпропетровській області від 19.02.2019 № 14-21/812-19, сформованої відповідно до звітів підприємства за формою № 2-ТП (повітря) (річна) Звіт про охорону атмосферного повітря за 2015 - 2016, підприємством ТОВ Агрофірма Авангард здійснено викиди в атмосферне повітря наступних забруднюючих речовин у вигляді суспендованих частинок (мікрочастинки та волокна): сажа, сполуки азоту: оксид азоту (у перерахунку на діоксин азоту) (NO+NO2), азоту (1) оксид [N2O]; діоксин та інші сполуки сірки: сірки діоксин; оксид вуглецю; неметанові леткі органічні сполуки (НМЛОС); метан; діоксин вуглецю (т.1, а.с. 39).

Отже, вказана інформація щодо кількості викидів забруднюючих речовин і парникових газів, відповідно до звітів підприємства і виявлені позивачем під час перевірки у період з 21.08.2018 по 29.08.2018 стаціонарні джерела викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря є безумовною підставою для отримання підприємством відповідача відповідного дозволу на викиди забруднюючих речовин від стаціонарних джерел.

При цьому, господарський суд наголошує, що матеріали справи не містять докази на підтвердження того, що відповідачем в порядку адміністративного судочинства оскаржувались дії позивача щодо проведення перевірок у 2016, 2018 роках, накази, акти перевірок, приписи та розрахунок розміру збитків.

Разом з тим, суд вважає необґрунтованими та безпідставними заперечення відповідача щодо невиконання позивачем при проведенні розрахунку вимог Методики № 639 та не надання доказів проведення інструментально-лабораторних вимірювань, оскільки саме на виконання вимог п. 3.6 вказаної Методики позивачем при виконанні розрахунку маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами позивачем використані дані державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою N 2-ТП (повітря), що свідчить про дотримання порядку проведення спірного розрахунку.

Таким чином, розмір збитків у розрахунку визначений позивачем вірно.

Посилання відповідача на ті обставини, що притягнення до адміністративної відповідальності головного інженера ТОВ "АФ" Авангард" ОСОБА_1 не може бути належним доказом судом відхиляється, оскільки у даному випадку, постанова державного інспектора екологічної інспекції є одним із письмових доказів у справі, який оцінюється на рівні з іншими письмовими доказами. Отже, факт вчинення відповідачем правопорушення, за яке позивачем розраховано збитки, та вина відповідача у вчиненні цього правопорушення, підлягають встановленню на підставі наявних у справі доказів.

Згідно із ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із положеннями ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судових рішеннях у справі, питання вичерпності висновків судів, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Отже, за встановлених вище обставин, господарський суд доходить висновку, що факт порушення відповідачем природоохоронного законодавства, зокрема, здійснення викидів в атмосферне повітря без спеціальних дозволів, доведено матеріалами справи, як і доведена наявність винних дій відповідача у вчиненому порушенні.

Разом з тим, розглянувши заяву відповідача про застосування строку позовної давності, господарський суд зазначає таке.

Відповідно до ст. ст. 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За змістом ч. 1 ст. 261 названого Кодексу позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Положеннями ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Порядок відліку позовної давності наведено у ст. 261 Цивільного кодексу України, зокрема відповідно до частини першої цієї статті перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Перебіг позовної давності у спорах, пов`язаних із стягненням завданої природі шкоди починається з дня складання акта про відповідне порушення (правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.06.2018 по справі № 910/10452/17).

З матеріалів справи вбачається, що позивач дізнався про порушення відповідачем природоохоронного законодавства у 2015 під час здійснення планової перевірки у період з 19.09.2016 по 07.10.2016, за результатами якої складено відповідний акт (т.1, а.с. 143-157).

Наведені обставини позивачем належними доказами не спростовані.

Проте, розрахунок збитків за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 складений позивачем за результатами проведення позапланової перевірки у період з 21.08.2018 по 29.08.2018.

При цьому, позов про стягнення збитків, завданих державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 у сумі 704 290 грн. 86 коп., поданий позивачем до суду 07.07.2020.

Отже позивачем пропущений встановлений трирічний строк позовної давності для вимог про стягнення збитків за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 у сумі 704 290 грн. 86 коп.

Наведеним спростовуються твердження позивача, що строк позовної давності на звернення до суду із даною позовною заявою розраховується з моменту отримання позивачем статистичної інформації від Головного управління статистики у Дніпропетровській області, тобто з 27.02.2019 (т.1, а.с. 39).

Згідно з ч. ч. 3, 4 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

З огляду на вищевикладене, суд задовольняє заяву відповідача про застосування строку позовної давності до вимог позивача про стягнення збитків за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 у сумі 704 290 грн. 86 коп. та відмовляє у задоволені позовних вимог в цій частині.

Позовні вимоги про стягнення збитків за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 в сумі 178 364 грн. 80 коп. підлягають задоволенню, оскільки доведені матеріалами справи та заява відповідача про застосування строку позовної давності до позовних вимог в цій частині до суду не подавалася.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма" Авангард" (52713, Дніпропетровська область, Петропавлівський район, с. Олександропіль, вул. Леніна, б. 1, код ЄДРПОУ 30888288) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області (49010, м. Дніпро, вул. Лабораторна, б. 69, код ЄДРПОУ 37988899) збитки, заподіяні державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря в сумі 178 364 грн. 80 коп. (сто сімдесят вісім тисяч триста шістдесят чотири грн. 80 коп.) із зарахуванням коштів на аналітичний рахунок, відкритий в головному управлінні Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області за балансовим рахунком 3331 «Кошти, які підлягають розподілу між Державним і місцевими бюджетами» .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма" Авангард" (52713, Дніпропетровська область, Петропавлівський район, с. Олександропіль, вул. Леніна, б. 1, код ЄДРПОУ 30888288) на користь Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області (49010, м. Дніпро, вул. Лабораторна, б. 69, код ЄДРПОУ 37988899) 2 675 грн. 47 коп. (тринадцять тисяч двісті тридцять дев`ять грн.. 83 коп.) витрат зі сплати судового збору.

У решті позову відмовити.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Повне рішення складено 31.12.2020

Суддя І.А. Рудь

Дата ухвалення рішення22.12.2020
Оприлюднено03.01.2021

Судовий реєстр по справі —904/3636/20

Ухвала від 13.07.2021

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Рудь Ірина Анатоліївна

Ухвала від 07.07.2021

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Рудь Ірина Анатоліївна

Ухвала від 29.06.2021

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Рудь Ірина Анатоліївна

Ухвала від 09.06.2021

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Васьковський О.В.

Ухвала від 31.05.2021

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Васильєв Олег Юрійович

Постанова від 06.04.2021

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Білецька Людмила Миколаївна

Ухвала від 14.03.2021

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Білецька Людмила Миколаївна

Ухвала від 14.02.2021

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Білецька Людмила Миколаївна

Судовий наказ від 20.01.2021

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Рудь Ірина Анатоліївна

Судовий наказ від 20.01.2021

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Рудь Ірина Анатоліївна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні