Рішення

від 22.12.2020 по справі 918/957/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" грудня 2020 р. м. Рівне Справа № 918/957/20

Господарський суд Рівненської області у складі судді Романюк Ю.Г. при секретарі судового засідання Рижій А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рідна Хата" до Товариство з обмеженою відповідальністю "Терлич" про стягнення заборгованості в сумі 4 053 606 грн. 80 коп.

За участю представників сторін:

від позивача: Набієв Г.В.; Марущак О.О.;

від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Рідна Хата" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Терлич" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 4 165 689 грн. 64 коп., посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки № 204-М від 10.01.2020 року в частині оплати поставленого товару.

Ухвалою суду від 07.10.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Засідання у справі призначено на 03.11.2020 року.

02 листопада 2020 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву зі змісту якого вбачається, що відповідач заперечує проти задоволення позову з огляду на те, що 26.08.2020 року, 28.08.2020 року, 30.08.2020 року та 31.08.2020 року до відповідача від позивача прибула продукція згідно видаткових накладних № 634 від 25.08.2020 року, № 639 від 26.08.2020 року, № 641 від 28.08.2020 року та №645 від 30.08.2020 року, а оскільки у відповідача були підозри щодо неналежної якості продукції, то ним відповідно до ст. 687 ЦК України було проведено перевірку якості такої продукції, за результатами якої було встановлено розбіжності по кольору, білизні та вологості по відношенню до Еталону та посвідчення якості позивача № 572 від 25.08.2020 року, № 575 від 26.08.2020 року, № 581 від 28.08.2020 року та № 584 від 30.08.2020 року, що підтверджується актами перевірки продукції (товарів) за якістю від 26.08.2020 року, від 28.08.2020 року, 30.08.2020 року та від 31.08.2020 року.

Окрім того, відповідач зазначає, що позивачем не було враховано, що відповідач сплатив за продукцію 250 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, які долучені до матеріалів справи. Відповідач вказує, що позивачем не надано жодного доказу, який підтверджував дату безпосереднього прийняття відповідачем продукції і, відповідно, з яких можливо було б визначити дату порушення виконання відповідачем обов`язку щодо оплати продукції.

02 листопада 2020 року на адресу суду від представника позивача надійшла заява із змінами та доповненнями про стягнення заборгованості за договором постачання, пені та 3% річних.

Представники позивача у судовому засіданні 03.11.2020 року підтримали заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просять суд стягнути з відповідача 3 842 000, 00 грн. - основної суми заборгованості, 25 527, 00 грн. -3% річних та 150 771, 20 грн. - пені.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України, у підготовчому засіданні суд у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви.

Вказана заява відповідає вимогам ГПК України, а тому прийнята судом до розгляду.

Ухвалою суду від 03.11.2020 року розгляд справи відкладено на 17.11.2020 року.

17.11.2020 року на адресу суду від представника позивач надійшла відповідь на відзив на позовну заяву зі змісту якого вбачається, що у відповідності з п. 4.1 договору, покупець зобов`язаний направити свого уповноваженого представника, для здійснення приймання продукції протягом 2 (двох) робочих днів з дня отримання, повідомлення від постачальника про готовність продукції, тобто відповідач зобов`язаний здійснювання приймання продукції на складі позивача безпосередньо перед відправленням останньої, проте приймання останньої відповідачем здійснено не було.

Окрім того, пунктом 3.3 Договору визначено, що покупець має право протягом 1 (одного) календарного дня з дня підписання акта приймання - передачі (або накладної) партії продукції (згідно з п. 2.12. договору) пред`являти постачальнику претензії, пов`язані із постачанням продукції неналежної якості. Акт про недоліки (неналежну якість) партії продукції складається за участю представника постачальника. При цьому сторони визнають, що складений акт буде доказом поставки продукції неналежної якості. Тобто у зв`язку із тим, що товар, який поставляється за умовами договору потребує специфічних умов зберігання (температурний режим, вологість і т.д.) Сторонами у Договорі (п.3.3. договору) визначений строк у 1 день на пред`явлення претензій із обов`язковим викликом представника постачальника, а ле в даному випадку жодних претензій щодо якості поставленого товару за останніми 4 авто відповідачем на адресу позивача виставлено не було, а про нібито неякісність поставленого товару позивач дізнався лише після отримання відзиву на позовну заяву, до якого додано 4 акти перевірки продукції (товарів) за якістю, які складені лише відповідачем по справі, без повідомлення та виклику позивача.

Також, позивач зазначає, що лише 10.11.2020 року, тобто через більш як 2 місяці після отримання продукції, позивачем від відповідача отримано лист за Вих.№499 від 02.11.2020 року, у якому ТОВ "Терлич" посилається на те, що 26, 28, 30 та 31 серпня 2020 року від ТОВ "Рідна Хата" надійшла продукція - борошно пшеничне вищого гатунку у кількості 88 тонн, яка не відповідає вимогам щодо якості та відносно якої ТОВ "Терлич" просить зменшити ціну на 15% від ціни, яка вказана у видаткових накладних.

Щодо часткової оплати, то позивачем вказано, що у позовній заяві зі змінами та доповненнями, що надійшла до суду 02.11.2020 року враховано вищезазначені сплачені суми, а тому загальна сума заборгованості за поставлений товар складає 3 842 000,00 грн.

Крім того, позивача зазначає, що покупець на підставі ст. 692 ЦК України зобов`язаний сплатити за поставлений товар одразу після постачання останнього, оскільки у договорі є посилання на умови оплати - 100% передплата або на умовах, що визначені у специфікаціях, а специфікації між сторонами підписано не було.

Ухвалою суду від 17.11.2020 року продовжено строк підготовчого провадження у справі № 918/957/20 на 30 днів - до "05" січня 2021 року включно та відкладено розгляд справи на 01.12.2020 року.

01.12.2020 року представником відповідача подано клопотання про долучення до матеріалів справи висновку експерта за результатами проведення експертного товарознавчого дослідження № 1/2020 від 30.11.2020 року яким встановлено, що середня ринкова вартість продукції з урахуванням її якісних показників станом на дату її приймання становить 7,83 грн.

Щодо вказаного висновку експерта за результатами проведення експертного товарознавчого дослідження № 1/2020 від 30.11.2020 року яким встановлено, що середня ринкова вартість продукції з урахуванням її якісних показників станом на дату її приймання становить 7,83 грн., то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Як унормовано статтею 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Суд звертає увагу відповідача, що остання поставка товару відбулася 30.08.2020 року, а як вбачається із висновку № 1/2020 від 30.11.2020 року, що лише 24.11.2020 року, тобто через майже три місяці після останньої поставки товару, між судовим експертом та ОСОБА_1 та ТОВ "Терлич" укладено договір № 1/2020 на проведення експертного дослідження щодо визначення ринкової вартості борошна та для дослідження надані договір поставки № 204-М від 10.01.2020 року, посвідчення якості борошна пшеничного № 572 від 25.08.2020 року, № 575 від 26.08.2020 року, № 581 від 28.08.2020 року та № 584 від 30.08.2020 року та акти перевірки борошна пшеничного ТОВ "Рідна Хата" за якістю від 26.08.2020 року, від 28.08.2020 року, 30.08.2020 року та від 31.08.2020 року, які складені в односторонньому порядку за участю лише представників відповідача.

Варто відзначити, що предметом даного позову є стягнення заборгованості за договором поставки №204-М від 10.01.2020 року за поставлений товар відповідачу, за який останній не розрахувався відповідно до умов договору, а не визначення вартості товару.

Разом з тим, відповідно до положень статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з положеннями статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань (ч. 1, ч. 2 ст. 98 ГПК України).

Згідно з пунктом 18 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" у перевірці й оцінці експертного висновку господарським судам слід з`ясовувати: чи було додержано вимоги законодавства у призначенні та проведенні судової експертизи; чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі; компетентність експерта, якщо проведення судової експертизи доручено окремій особі, і чи не вийшов він за межі своїх повноважень; повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком судової експертизи; обґрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи.

За правилами статті 104 Господарського процесуального кодексу України визначено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу.

Таким чином суд зазначає, що оцінка доказів наданих сторонами у справі здійснюється відповідно до положень статті 86 ГПК України.

В судовому засіданні 01.12.2020 року оголошено перерву до 08.12.2020 року.

В судовому засіданні судом встановлено, що до початку розгляду справи по суті позивач подав заяву від 13.11.2020 року, у якій позовні вимоги виклав у новій редакції, та просив суд стягнути з ТОВ "Терлич" заборгованість в сумі 3 842 000,00 грн., пеню у сумі 117 725,97 грн., 3 % річних у сумі 29 712,70 грн. та інфляційні втрати у сумі 42 262,00 грн., що разом складає - 4 031 700,67 грн.

Окрім того, до початку розгляду справи по суті позивач подав заяву від 27.11.2020 р., у якій позовні вимоги виклав у новій редакції від 27.11.2020 р., та просив суд стягнути з ТОВ "Терлич" заборгованість в сумі 3 842 000,00 грн., пеню у сумі 135 446,80 грн., 3 % річних у сумі 33 898,00 грн. та інфляційні втрати у сумі 42 262,00 грн., що разом складає - 4 053 606,80 грн.

Представники позивача у судовому засіданні 08.12.2020 року підтримали заяву про уточнення позовних вимог від 27.11.2020 р., відповідно до якої просять суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 3 842 000,00 грн., пеню у сумі 135 446,80 грн., 3 % річних у сумі 33 898,00 грн. та інфляційні втрати у сумі 42 262,00 грн., що разом складає - 4 053 606,80 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України, у підготовчому засіданні суд у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви.

Вказана заява відповідає вимогам ГПК України, а тому прийнята судом до розгляду та подальший розгляд справи здійснюватиметься з урахуванням заяви від 27.11.2020 року.

Ухвалою суду від 08.12.2020 року закрито підготовче провадження у справі № 918/957/20 та призначено справу до судового розгляду по суті на "22" грудня 2020 року.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві.

У судове засідання 22.12.2020 року представник відповідача не з`явився. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним, що підтверджується повідомленням поштового зв`язку, яке знаходиться в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України).

Справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Враховуючи належне повідомлення учасників справи про судове засідання, призначене на 22.12.2020 року, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Заслухавши у судовому засіданні представників позивача, дослідивши подані учасниками судового розгляду документи і матеріали справи в сукупності, повно, всебічно та об`єктивно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

10 січня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рідна Хата" (далі - позивач/постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Терлич" (відповідач/ покупець) укладено Договір поставки №204-М (далі - договір) (т. 1, а.с. 14-17).

У відповідності до п.1.1. договору постачальник зобов`язується в порядку та строки, встановлені цим договором, передати у власність покупцеві борошно пшеничне (далі "продукція"), в певній кількості, відповідної якості і за узгодженою ціною, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити поставлену продукцію згідно з умовами цього договору.

На виконання умов Договору ТОВ "Рідна Хата" за період з 29.07.2020 року по 30.08.2020 року поставило на адресу відповідача товару - борошна пшеничного вищого ґатунку на загальну суку 4 092 000,00 грн., за який як зазначає позивач з моменту подання даної позовної заяви відповідачем сплачено лише 250 000 грн., тобто у відповідача рахується прострочена заборгованість перед позивачем у сумі 3 842 000,00 грн.

Факт відвантаження та отримання продукції підтверджується видатковими накладними та товарно - транспортними накладними, а саме: видаткова накладна №578 від 29.07.2020р. на суму 204 600,00 грн. та товарно-транспортна накладна №562 від 29.07.2020р.; видаткова накладна №579 від 30.07.2020р. на суму 204 600,00 грн. та товарно-транспортна накладна №564 від 30.07.2020р.; видаткова накладна №587 від 31.07.2020р. на суму 204 600,00 грн. та товарно-транспортна накладна №571 від 31.07.2020р.; видаткова накладна №592 від 04.08.2020р. на суму 204 600,00 грн. та товарно-транспортна накладна №575 від 04.08.2020р.; видаткова накладна №594 від 05.08.2020р. на суму 204 600,00 грн. та товарно-транспортна накладна №578 від 05.08.2020р.; видаткова накладна №597 від 06.08.2020р. на суму 204 600,00 грн. та товарно-транспортна накладна №581 від 06.08.2020р.; видаткова накладна №606 від 10.08.2020р. на суму 204 600,00 грн. та товарно-транспортна накладна №589 від 10.08.2020р.; видаткова накладна №607 від 10.08.2020р. на суму 204 600,00 грн. та товарно-транспортна накладна №590 від 10.08.2020р.; видаткова накладна №609 від 11.08.2020р. на суму 204 600,00 грн. та товарно-транспортна накладна №592 від 11.08.2020р.; видаткова накладна №611 від 12.08.2020р. на суму 204 600,00 грн. та товарно-транспортна накладна №594 від 12.08.2020р.; видаткова накладна №618 від 15.08.2020р. на суму 204 600,00 грн. та товарно-транспортна накладна №601 від 15.08.2020р.; видаткова накладна №619 від 15.08.2020р. на суму 204 600,00 грн. та товарно-транспортна накладна №602 від 15.08.2020р.; видаткова накладна №627 від 18.08.2020р. на суму 204 600,00 грн. та товарно-транспортна накладна №609 від 18.08.2020р.; видаткова накладна №630 від 20.08.2020р. на суму 204 600,00 грн. та товарно-транспортна накладна №612 від 20.08.2020р.; видаткова накладна №631 від 20.08.2020р. на суму 204 600,00 грн. та товарно-транспортна накладна №614 від 20.08.2020р.; видаткова накладна №632 від 22.08.2020р. на суму 204 600,00 грн. та товарно-транспортна накладна №615 від 22.08.2020р.; видаткова накладна №634 від 25.08.2020р. на суму 204 600,00 грн. та товарно-транспортна накладна №617 від 25.08.2020р.; видаткова накладна №639 від 26.08.2020р. на суму 204 600,00 грн. та товарно-транспортна накладна №623 від 26.08.2020р.; видаткова накладна №641 від 28.08.2020р. на суму 204 600,00 грн. та товарно-транспортна накладна №625 від 28.08.2020р.; видаткова накладна №645 від 30.08.2020р. на суму 204 600,00 грн. та товарно-транспортна накладна №628 від 30.08.2020р. (т.1, а.с. 20-67).

По кожній видатковій накладній та товарно-транспортній накладній ТОВ "Рідна Хата" відвантажувало, а ТОВ "Терлич" отримувало борошно пшеничне у кількості 22 тонни за ціною 7 750 грн./тонна без ПДВ.

Як зазначає позивач, видаткові накладні на останні 4 авто (ВН №№634, 639, 641, 645) не підписані з боку відповідача, хоча позивачем товар за останніми поставлений у повному обсязі та відповідачу направлено Лист за Вих. № 028 від 01.10.2020 року щодо підписання видаткових накладних та ТТН з боку останніх, однак станом на момент подання даної позовної заяви до суду надаються підписані лише зі сторони позивача ВН №№ 634, 639, 641, 645 на відвантаження товару у кількості 22 тонна кожна на суму 204 600,00 грн. кожна (т. 1, а.с. 69-70).

Факт постачання товару за ВН №№ 634, 639, 641, 645 додатково підтверджується: по видатковій накладній №634 від 25.08.2020 року на суму 204 600,00 грн. - зареєстрованою у ЄРПН Податковою накладною №32 від 26.08.2020 року (Постачальник - ТОВ "Рідна Хата", Покупець - ТОВ "Терлич", опис Товару - борошно в/г, код товару згідно із УКТ ЗЕД 1101001500, кількість - 22 тонни, обсяг постачання без ПДВ 170 500,00грн., сума ПДВ - 34 100,00 грн.) та квитанцією №1 про реєстрацію останньої; по видатковій накладній № 639 від 26.08.2020 року на суму 204 600,00 грн. - зареєстрованою у ЄРПН Податковою накладною №36 від 26.08.2020 р. (Постачальник - ТОВ "Рідна Хата", Покупець - ТОВ "Терлич", опис Товару - борошно в/г, код товару згідно із УКТ ЗЕД 1101001500, кількість - 22 тонни, обсяг постачання без ПДВ 170 500,00грн., сума ПДВ - 34 100,00 грн.) та квитанцією №1 про реєстрацію останньої та Товарно-транспортною накладною № 623 від 26.08.2020 р. про здійснення перевізником ФОП Горобець О.А. перевезення товару - борошна пшеничного у кількості 22 тонни від ТОВ "Рідна Хата" до ТОВ "Терлич", засвідченою печатками ФОП Горобець О.А., ТОВ "Рідна Хата" та ТОВ "Терлич"; по видатковій накладній №641 від 28.08.2020р. на суму 204 600,00 грн. - зареєстрованою у ЄРПН Податковою накладною №38 від 26.08.2020 р. (Постачальник - ТОВ "Рідна Хата", Покупець - ТОВ "Терлич", опис Товару - борошно в/г, код товару згідно із УКТ ЗЕД 1101001500, кількість - 22 тонни, обсяг постачання без ПДВ 170 500,00грн., сума ПДВ - 34 100,00 грн.), квитанцією №1 про реєстрацію останньої та товарно-транспортною накладною №625 від 28.08.2020р. про здійснення перевізником ФОП Гуменюк Р.В. перевезення товару - борошна пшеничного у кількості 22 тонни від ТОВ "Рідна Хата" до ТОВ "Терлич", засвідченою печатками ФОП Гуменюк Р.В., ТОВ "Рідна Хата" та ТОВ "Терлич"; по видатковій накладній №645 від 30.08.2020р. на суму 204 600,00 грн. - зареєстрованою у ЄРПН Податковою накладною №41 від 26.08.2020р. (Постачальник - ТОВ "Рідна Хата", Покупець - ТОВ "Терлич", опис Товару - борошно в/г, код товару згідно із УКТ ЗЕД 1101001500, кількість - 22 тонни, обсяг постачання без ПДВ 170 500,00грн., сума ПДВ - 34 100,00 грн.), квитанцією №1 про реєстрацію останньої та Товарно-транспортною накладною №628 від 28.08.2020р. про здійснення перевізником ФОП Гуменюк Р.В. перевезення Товару - борошна пшеничного у кількості 22 тонни від ТОВ "Рідна Хата" до ТОВ "Терлич", засвідченою печатками ФОП Гуменюк Р.В., ТОВ "Рідна Хата" та ТОВ "Терлич" (т.1, а.с.52-67).

Відповідно до п. 3.3. договору покупець має право протягом 1 (одного) календарного дня з дня підписання акта приймання - передачі (або накладної) партії продукції (згідно з п. 2.12. договору) пред`являти постачальнику претензії, пов`язані з постачанням продукції неналежної якості. Акт про недоліки (неналежну якість) партії продукції складається за участю представника постачальника. При цьому сторони визнають, що складений акт буде доказом поставки продукції неналежної якості.

Пунктом 4.5. договору передбачено, що покупець має право до моменту відвантаження товару на склад покупця проводити дослідження товару на предмет відповідності показникам якості. У випадку, якщо висновком буде підтверджено невідповідність товару заявленим показникам якості, покупець не приймає такий товар від постачальника.

Позивачем зазначено, що жодних претензій стосовно якості поставленого товару від відповідача до позивача до моменту подання позову до суду не надходило, що свідчить про постачання товару належної, у відповідності із вимогами, встановленими державними стандартами, технічними умовами (ДСТУ, ТУ), Додатком 2 до Договору, а лише 10.11.2020 року, тобто більш ніж як 2 місяці після отримання продукції, позивачем отримано лист за Вих. №499 від 02.11.2020 року, у якому ТОВ "Терлич" посилається на те, що 26, 28, 30 та 31 серпня 2020 року від ТОВ "Рідна Хата" надійшла продукція - борошно пшеничне вищого ґатунку у кількості 88 тонн, яка не відповідає вимогам щодо якості та відносно якої ТОВ "Терлич" просить зменшити ціну на 15% від ціни, яка вказана у видаткових накладних.

У відповідності до п.5.2. договору, оплата за цим договором здійснюється Покупцем, на умовах: 100 % (стовідсоткової) передоплати на підставі виставлених (у т.ч. засобами електронного зв`язку, факсом) Постачальником рахунків. Конкретні умови оплати продукції (у т.ч. відстрочення платежу) можуть бути прописані в двосторонньо узгодженій Специфікації, яка є невід`ємною частиною цього договору і не підлягає перегляду в односторонньому порядку.

Позивач стверджує, що специфікації до договору поставки №204-М від 10.01.2020 року на поставлений з 29.07.2020 року по 03.08.2020 року товар сторонами укладено не було, тобто між позивачем та відповідачем досягнуто згоди про оплату за товар на умовах 100% передплати, якщо інше не буде вказано у Специфікації до Договору.

Позивач звертався з претензіями щодо сплати заборгованості за товар, які були направлені відповідачу 09.09.2020 року та 28.09.2020 року, проте останнім претензії залишені без відповіді а заборгованість не було погашено (т.1, а.с.а.с. 72-79).

Станом на день подання позову до суду - 02.10.2020 року заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар становила 4 092 000,00 грн.

02 листопада 2020 року на адресу суду від представника позивача надійшла заява із змінами та доповненнями про стягнення заборгованості за договором постачання, пені та 3% річних зі змісту якої вбачається, що основна заборгованість погашена в розмірі 250 000,00 грн.

Вказана заява відповідає вимогам ГПК України, а тому ухвалою суду від 03.11.2020 року прийнята судом до розгляду.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи викладене, господарський суд закриває провадження у даній справі в частині стягнення основного боргу у сумі 250 000,00 грн.

В той же час, доказів оплати поставленого товару на суму 3 842 000,00 грн. станом на дату розгляду справи в матеріалах справи немає, отже за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 3 842 000,00 грн.

Наведені обставини стали причиною звернення позивача з даним позовом та є предметом спору у справі, що розглядається.

Вказані обставини підтверджуються наданими суду та дослідженими у судовому засіданні матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав заявлених вимог учасників судового процесу, дотримуючись принципів об`єктивної істини, добросовісності, розумності та справедливості суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача, з урахуванням уточнених, підлягають до задоволення в повному обсязі, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини, пов`язані із виконанням договору поставки в частині оплати поставленого товару, регулювання яких здійснюється ГК України, ЦК України, тощо.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст.11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Як передбачено ст.174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст.627 ЦК України).

Частиною 1 ст. 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 ЦК України).

Статтею 662 ЦК України встановлено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

За умовами статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно з статтею 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Положеннями ч. 4, ст. 538 ЦК України передбачено, якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов`язку, друга сторона повинна виконати свій обов`язок.

Відповідності до п.5.2. договору, оплата за цим договором здійснюється Покупцем, на умовах: 100 % (стовідсоткової) передоплати на підставі виставлених (у т.ч. засобами електронного зв`язку, факсом) Постачальником рахунків. Конкретні умови оплати продукції (у т.ч. відстрочення платежу) можуть бути прописані в двосторонньо узгодженій Специфікації, яка є невід`ємною частиною цього договору і не підлягає перегляду в односторонньому порядку.

Таким чином, оскільки специфікацій до договору сторонами укладено не було, а товар відповідачу було продано та поставлено не дивлячись на невиконання ним обов`язку щодо здійснення передоплати, та зважаючи на положення ст.ст. 538 та 692 ЦК України, крайнім строком для оплати товару згідно наведеного в даній позовній заяві договору є дати складання видаткових накладних, а саме: видаткова накладна №578 від 29.07.2020р. на суму 204 600,00 грн.; видаткова накладна №579 від 30.07.2020р. на суму 204 600,00 грн.; видаткова накладна №587 від 31.07.2020р. на суму 204 600,00 грн.; видаткова накладна №592 від 04.08.2020р. на суму 204 600,00 грн.; видаткова накладна №594 від 05.08.2020р. на суму 204 600,00 грн.; видаткова накладна №597 від 06.08.2020р. на суму 204 600,00 грн.; видаткова накладна №606 від 10.08.2020р. на суму 204 600,00 грн.; видаткова накладна №607 від 10.08.2020р. на суму 204 600,00 грн.; видаткова накладна №609 від 11.08.2020р. на суму 204 600,00 грн.; видаткова накладна №611 від 12.08.2020р. на суму 204 600,00 грн.; видаткова накладна №618 від 15.08.2020р. на суму 204 600,00 грн.; видаткова накладна №619 від 15.08.2020р. на суму 204 600,00 грн.; видаткова накладна №627 від 18.08.2020р. на суму 204 600,00 грн.; видаткова накладна №630 від 20.08.2020р. на суму 204 600,00 грн.; видаткова накладна №631 від 20.08.2020р. на суму 204 600,00 грн.; видаткова накладна №632 від 22.08.2020р. на суму 204 600,00 грн.; видаткова накладна №634 від 25.08.2020р. на суму 204 600,00 грн.; видаткова накладна №639 від 26.08.2020р. на суму 204 600,00 грн.; видаткова накладна №641 від 28.08.2020р. на суму 204 600,00 грн.; видаткова накладна №645 від 30.08.2020р. на суму 204 600,00 грн.

Матеріалами справи не підтверджено, що після відкриття провадження у даній справі відповідач здійснив оплату основного боргу у сумі 3 842 000,00 грн.

Щодо заперечень відповідача щодо того, що 26.08.2020 року, 28.08.2020 року, 30.08.2020 року та 31.08.2020 року до відповідача від позивача прибула продукція згідно видаткових накладних № 634 від 25.08.2020 року, 3 639 від 26.08.2020 року, № 641 від 28.08.2020 року та №645 від 30.08.2020 року, а оскільки у відповідача були підозри щодо неналежної якості продукції, то ним відповідно до ст. 687 ЦК України було проведено перевірку якості такої продукції, за результатами якої було встановлено розбіжності по кольору, білизні та вологості по відношенню до Еталону та посвідчення якості позивача № 572 від 25.08.2020 року, № 575 від 26.08.2020 року, № 581 від 28.08.2020 року та № 584 від 30.08.2020 року, що підтверджується актами перевірки продукції (товарів) за якістю від 26.08.2020 року, від 28.08.2020 року, 30.08.2020 року та від 31.08.2020 року, то слід зазначити те, що у відповідності із п. 4.1 договору, покупець зобов`язаний направити свого уповноваженого представника, для здійснення приймання продукції протягом 2 (двох) робочих днів з дня отримання, повідомлення від постачальника про готовність продукції, тобто відповідач зобов`язаний здійснювання приймання продукції на складі позивача безпосередньо перед відправленням останньої, проте матеріали справи не містять доказів, що приймання останньої відповідачем було здійснено.

Крім того, пунктом 3.3 Договору визначено, що покупець має право протягом 1 (одного) календарного дня з дня підписання акта приймання - передачі (або накладної) партії продукції (згідно з п. 2.12. договору) пред`являти постачальнику претензії, пов`язані з постачанням продукції неналежної якості. Акт про недоліки (неналежну якість) партії продукції складається за участю представника постачальника. При цьому сторони визнають, що складений акт буде доказом поставки продукції неналежної якості. Тобто у зв`язку із тим, що товар, який поставляється за умовами договору потребує специфічних умов зберігання (температурний режим, вологість і т.д.) Сторонами у Договорі (п.3.3. договору) визначений строк у 1 день на пред`явлення претензій із обов`язковим викликом представника постачальника, але в даному випадку матеріали справи не містять доказів того, що відповідачем пред`являлись претензії щодо якості поставленого товару за останніми 4 авто.

Разом з цим, в супереч п. 3.3. договору відповідачем додано до матеріалів справи 4 акти перевірки продукції (товарів) за якістю, які складені лише відповідачем по справі, без повідомлення та виклику позивача.

Матеріали справи містять лише лист за вих. №499 від 02.11.2020 року, який отриманий позивачем 10.11.2020 року, тобто через більш як 2 місяці після отримання продукції, у якому ТОВ "Терлич" посилається на те, що 26, 28, 30 та 31 серпня 2020 року від ТОВ "Рідна Хата" надійшла продукція - борошно пшеничне вищого ґатунку у кількості 88 тонн, яка не відповідає вимогам щодо якості та відносно якої ТОВ "Терлич" просить зменшити ціну на 15% від ціни, яка вказана у видаткових накладних (т.1, а.с. 171-173).

Слід зазначити, що відповідно до ГОСТ 26791-89, Продукти переработки зерна. Упаковка, маркировка, транспортирование и хранение Розділ 4 якого передбачає вимоги щодо зберігання борошна, а саме: "4.1. Продукы переработки зерна хранят в сухих, хорошо вентилируемых, не зараженых вредителями хлебных запасов, складах с соблюдением санитарых правил, утвержденых в установленном порядке". При тривалому зберіганні і температурі 15 градусів у борошні виникають гіркий смак і неприємний запах згірклої олії Це пояснюється тим, що жир борошна розкладається і окислюється повітрям, внаслідок чого утворюються кислоти, які збільшують кислотність борошна. Крім того, під час зберігання борошно може прокисати внаслідок розвитку у ньому бактерій, які зброджують цукор з утворенням кислот, та пліснявіти внаслідок активної життєдіяль ності плісеневих грибів. Все це у сукупності може впливати на якісні показники борошна пшеничного, якими у даному випадку є білизна, про яку йдеться у Актах перевірки продукції (товарів) за якістю, що складені відповідачем, а тому складення останніх без виклику представників постачальника не може слугувати як доказ постачання неякісного товару та не є підставою щодо виставлення вимоги про зменшення ціни на Товар, оскільк неможливо встановити точну дату складання цих Актів через те, що вони складалися лише заінтересованими особави.

Крім того, згідно з п.4.4 договору покупець має право до моменту відвантаження товару на склад покупця проводити дослідження товару на предмет, відповідності показникам якості. У випадку, якщо висновком буде підтверджено невідповідність товару заявленим показника якості, покупець не приймає такий товар від постачальника. Тобто навіть за умови постачання товару на склад відповідача останній перед вивантаженням продукції повинен був провести лабораторні дослідження та у випадку виявлення невідповідності товару якісним показникам не здійснювати вивантаження товару, проте відповідач прийняв товар, вивантажив його на свій склад, що підтверджується матеріалами справи та не сплатили за нього, як і за інші авто, грошові кошти.

Щодо часткової оплати, то судом враховано, що у позовній заяві зі змінами та доповненнями, що надійшла до суду 02.11.2020 року враховано вищезазначені сплачені суми, а тому загальна сума заборгованості за поставлений товар складає 3 842 000,00 грн.

Щодо посилань відповідача про те, що позивачем не надано жодного доказу, який підтверджував дату безпосереднього прийняття відповідачем продукції і, відповідно, з яких можливо було б визначити дату порушення виконання відповідачем обов`язку щодо оплати продукції, то слід зазначити наступне.

Згідно з статтею 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Положеннями ч. 4, ст. 538 ЦК України передбачено, якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов`язку, друга сторона повинна виконати свій обов`язок.

Відповідності до п.5.2. договору, оплата за цим договором здійснюється Покупцем, на умовах: 100 % (стовідсоткової) передоплати на підставі виставлених (у т.ч. засобами електронного зв`язку, факсом) Постачальником рахунків. Конкретні умови оплати продукції (у т.ч. відстрочення платежу) можуть бути прописані в двосторонньо узгодженій Специфікації, яка є невід`ємною частиною цього договору і не підлягає перегляду в односторонньому порядку.

Таким чином, оскільки специфікацій до договору сторонами укладено не було, а товар відповідачу було продано та поставлено не дивлячись на невиконання ним обов`язку щодо здійснення передоплати, та зважаючи на положення ст.ст. 538 та 692 ЦК України, крайнім строком для оплати товару згідно наведеного в даній позовній заяві договору є дати складання видаткових накладних, а саме: видаткова накладна №578 від 29.07.2020р. на суму 204 600,00 грн.; видаткова накладна №579 від 30.07.2020р. на суму 204 600,00 грн.; видаткова накладна №587 від 31.07.2020р. на суму 204 600,00 грн.; видаткова накладна №592 від 04.08.2020р. на суму 204 600,00 грн.; видаткова накладна №594 від 05.08.2020р. на суму 204 600,00 грн.; видаткова накладна №597 від 06.08.2020р. на суму 204 600,00 грн.; видаткова накладна №606 від 10.08.2020р. на суму 204 600,00 грн.; видаткова накладна №607 від 10.08.2020р. на суму 204 600,00 грн.; видаткова накладна №609 від 11.08.2020р. на суму 204 600,00 грн.; видаткова накладна №611 від 12.08.2020р. на суму 204 600,00 грн.; видаткова накладна №618 від 15.08.2020р. на суму 204 600,00 грн.; видаткова накладна №619 від 15.08.2020р. на суму 204 600,00 грн.; видаткова накладна №627 від 18.08.2020р. на суму 204 600,00 грн.; видаткова накладна №630 від 20.08.2020р. на суму 204 600,00 грн.; видаткова накладна №631 від 20.08.2020р. на суму 204 600,00 грн.; видаткова накладна №632 від 22.08.2020р. на суму 204 600,00 грн.; видаткова накладна №634 від 25.08.2020р. на суму 204 600,00 грн.; видаткова накладна №639 від 26.08.2020р. на суму 204 600,00 грн.; видаткова накладна №641 від 28.08.2020р. на суму 204 600,00 грн.; видаткова накладна №645 від 30.08.2020р. на суму 204 600,00 грн.

Окрім того, суд констатує, що самим відповідачем не заперечується факт отримання товару по всім вищезезначеним видатковим накладним у відповідні дати.

З вищенаведеного вбачається, що ТОВ "Терлич" отримавши від ТОВ "Рідна Хата" товар на загальну суму 4 092 000,00 грн., що підтверджується матеріалами справи, своєчасно розрахунків за нього в повному обсязі не провів, в результаті чого утворилась заборгованість в розмірі 3 842 000,00 грн., а відтак позовна вимога в цій частині підлягає задоволенню.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а відповідно до ст. 612 цього ж Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Пунктом 6.2 Договору передбачено, що у разі порушення термінів оплати, встановлених цим договором, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який нараховується (сплачується) пеня від суми заборгованості за кожен день прострочення, при цьому нарахування пені здійснюється протягом усього періоду прострочення виконання зобов`язань з оплати продукції, незалежно від його тривалості.

Відповідно до ч. 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч. 3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За умовами статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Судом під час розгляду даної справи встановлено, що відповідач допустив порушення строків оплати поставленого згідно договору поставки, а відтак, останній повинен нести відповідальність за порушення зобов`язання передбачену Законом та Договором.

У зв`язку з простроченням грошового зобов`язання позивач, керуючись пунктом 6.2. Договору, нарахував відповідачу пеню в сумі 135 446,80 грн.

В свою чергу, суд, здійснивши власний розрахунок пені за допомогою Системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE встановив, що розмір обґрунтованої пені становить 132 998,39 грн., при заявленому - 135 446,80 грн. Відтак суд дійшов до висновку про те, що стягненню з відповідача підлягає пеня в розмірі 132 998,49 грн.

За таких обставин, вимога позивача до відповідача про стягнення пені в сумі 135 446,80 грн. підлягає частковому задоволенню в розмірі 132 998,49 грн. У решті позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 2 448,31 грн. слід відмовити.

Також, з огляду на прострочення виконання зобов`язання позивач нарахував відповідачу передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України інфляційні втрати в сумі 42 262,00 грн. та 3% річних в сумі 33 898,00 грн.

За змістом ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, здійснивши власний розрахунок інфляційних втрат за допомогою Системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE, встановив, що обґрунтований розмір інфляційних втрат становить 38 420,00 грн., при заявленому 42 262,00 грн. Таким чином, до стягненню підлягають інфляційні нарахування в розмірі 38 420,00 грн. У стягненні з відповідача 3 842,00 грн. інфляційних нарахувань слід відмовити.

Також, суд, здійснивши власний розрахунок 3% річних за допомогою Системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE, встановив, що обґрунтований розмір 3% становить 33 270,37 грн., при заявленому 33 898,00 грн. Таким чином, до стягненню підлягають 3% в розмірі 33 270,37 грн. У стягненні з відповідача 627,63 грн. 3% слід відмовити.

За таких обставин, в повній мірі дослідивши матеріали справи, врахувавши наведені правові норми та перевіривши суми заявлених до стягнення основного боргу, пені інфляційних втрат та 3%, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ТОВ "Рідна Хата" до ТОВ "Терлич" є обгрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають задоволенню в сумі 3 842 000 грн. 00 коп. - основного боргу, 132 998 грн. 49 коп. - пені, 38 420 грн. 00 коп. - індекс інфляції, 33 270 грн. 37 коп. - 3% річних.

Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3 842 000 грн. 00 коп. - основного боргу, 132 998 грн. 49 коп. - пені, 38 420 грн. 00 коп. - індекс інфляції, 33 270 грн. 37 коп. - 3% річних підлягають до задоволення. В задоволенні позову в частині стягнення з відповідача 2 448 грн. 31 коп. - пені, 3 842 грн. 00 коп. - індексу інфляції та 627 грн. 63 коп. - 3 відсотків річних слід відмовити.

Відповідно до ст. 129 ГПК України оплата судових витрат покладається на відповідача в розмірі 60 700,33 грн. пропорційно розміру задоволених вимог та вимог, провадження у справі в частині стягнення яких закрито.

Разом з тим, відповідно до ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Зважаючи, що у частині позовних вимог про стягнення основного боргу у розмірі 250 000,00 грн. провадження у справі №918/957/20 підлягає закриттю та зважаючи на збільшення позовних вимог в частині стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних, позивач вправі звернутись до суду з клопотанням про повернення з державного бюджету судового збору на підставі ч. 1 п. 5 ст. 7 ЗУ "Про судовий збір" в розмірі 1 681,25 грн. В той же час, на момент прийняття рішення у справі позивач з клопотанням про повернення судового збору у вказаному розмірі не звертався.

Керуючись статтями 13, 73-80, 86, 123, 129, 196, 202, 231, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Рідна Хата" - задовольнити частково.

2. Провадження у справі в частині вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Рідна Хата" до Товариство з обмеженою відповідальністю "Терлич" про стягнення основної заборгованості в сумі 250 000 (двісті п`ятдесят тисяч) грн. 00 коп. - закрити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Терлич" (35100, Рівненська обл., Млинівський р-н, смт. Млинів, вул. Народна, 50, код ЄДРПОУ 36921849) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рідна Хата" (70002, Запорізька обл., Вільнянський р-н, м. Вільнянськ, вул. Шеченка, буд. 75, ЄДРПОУ 40980161) - 3 842 000 (три мільйони вісімсот сорок дві тисячі) грн. 00 коп. - основного боргу, 132 998 (сто тридцять дві тисячі дев`ятсот дев`яносто вісім) грн. 49 коп. - пені, 38 420 (тридцять вісім тисяч чотириста двадцять) грн. 00 коп. - індекс інфляції, 33 270 (тридцять три тисячі двісті сімдесят) грн. 37 коп. - 3% річних та 60 700 (шістдесят тисяч сімсот) грн. 33 коп. - відшкодування витрат на оплату судового збору.

4. В задоволенні позову в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Терлич" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рідна Хата" 2 448 грн. 31 коп. - пені, 3 842 грн. 00 коп. - індексу інфляції та 627 грн. 63 коп. - 3 % річних - відмовити.

5. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення через господарський суд, що прийняв рішення або безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Повний текст рішення складено та підписано 31 грудня 2020 року.

Суддя Романюк Ю.Г.