Ухвала

від 30.12.2020 по справі 920/1284/20(920/735/19)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

м. Суми

30.12.2020 Справа № 920/1284/20(920/735/19)

Господарський суд Сумської області у складі судді Соп`яненко О.Ю., розглянувши матеріали позовної заяви № 35-7236вих20 від 15.12.2020 (вх.№3928 від 21.12.2020)

за позовом: заступника керівника Шосткинської місцевої прокуратури (41100, Сумська область, м. Шостка, вул. Свободи, 65, ЄДРПОУ 40177987) в інтересах держави

до відповідачів: 1) колективного підприємства торгівлі «Корал-1» (41100, Сумська область, м. Шостка, вул. Кутузова, 2, код ЄДРПОУ 14025140);

2) товариства з обмеженою відповідальністю «Арткапітал-М» (41100, Сумська область, м. Шостка, вул. Кутузова, 2, код ЄДРПОУ 41480100)

про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна від 18.11.2019 недійсним,

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Сумської області надійшла позовна заява заступника керівника Шосткинської місцевої прокуратури до відповідачів, в якій прокурор просить визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 18.11.2019, а саме: нежитлового приміщення готелю «Прем`єр» , загальною площею 2318,7 кв.м, розташованого по вул. Шевченка, 12 в м. Шостка Сумської області, укладений між колективним підприємством торгівлі «Корал-1» та товариством з обмеженою відповідальністю «Арткапітал-М» , посвідчений приватним нотаріусом Шосткинського міського нотаріального округу Сумської області Даниленком Г.В., про що у реєстрі нотаріальних дій зроблено запис під № 2961, а також стягнути з відповідачів солідарно суму сплаченого судового збору в розмірі 2102,00 грн.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 31.07.2019 відкрито провадження у справі №920/735/19 про банкрутство Колективного підприємства торгівлі «Корал-1» (41100, м. Шостка, вул. Кутузова, 2, код ЄДРПОУ 14025140), введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Удовенка Р.П., введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою господарського суду Сумської області від 20.01.2020 визнано юридичну особу - Колективне підприємство торгівлі «Корал-1» (41100, м. Шостка, вул. Кутузова, 2, код ЄДРПОУ 14025140) банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Удовенка Р.П.

Згідно з ч.2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Частиною 3 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи.

Отже, відкриття провадження у справі про банкрутство боржника обумовлює особливість вирішення таких спорів і полягає в тому, що вони розглядаються та вирішуються по суті саме у межах справи про банкрутство.

Ухвалою суду від 23.12.2020 (суддя Яковенко В.В.) матеріали позовної заяви № 35-723вих20 від 15.12.2020 заступника керівника Шосткинської місцевої прокуратури передано для розгляду в межах справи № 920/735/19 про банкрутство колективного підприємства торгівлі «Корал-1» .

Згідно витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 23.12.2020 справу № 920/1284/20 (920/735/19) передано на розгляд судді Соп`яненко О.Ю.

Розглянувши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про її повернення, виходячи з наступного:

В обґрунтування заявленого позову прокурор зазначає, що Шосткинською місцевою прокуратурою за результатами опрацювання звернення Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Сумській області виявлено факти порушення вимог чинного законодавства України з питань забезпечення цивільного захисту населення та щодо неухильного виконання судових рішень у зазначеній сфері, що створили реальну загрозу інтересам держави, здоров`ю та життю громадян.

Як вбачається з матеріалів заяви, 18.11.2019 між колективним підприємством торгівлі Корал-1 (продавець, відповідач-1) та товариством з обмеженою відповідальністю АРТКАПІТАЛ-М (покупець, відповідач-2) укладений договір купівлі - продажу нерухомого майна, предметом якого є нежитлове приміщення готелю Прем`єр загальною площею 2318,7 кв. м., що розташований по вул. Шевченка, 12 в м. Шостка Сумської області на земельні ділянці Шосткинської міської ради Сумської області площею 0,0900 га.

Зазначений договір посвідчений приватним нотаріусом Шосткинського міського нотаріального округу Сумської області Даниленком Г.В., про що у реєстрі нотаріальних дій зроблено запис під № 2961.

Відповідно до п.п. 3.1., 3.2 Договору кошти в сумі 804600,74 грн. покупець сплатив у повному обсязі продавцеві до підписання цього договору безготівковим шляхом на розрахунковий рахунок продавця. Сторони підтверджують факт повного розрахунку за продане нерухоме майно.

У період з 16.10.2019 по 17.10.2019 посадовими особами Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Сумській області (далі - Управління) проводилась позапланова перевірка відповідача-1 на предмет дотримання вимог законодавства у сфері пожежної безпеки.

З 14.11.2019 по 15.11.2019 проводилась повторна позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері пожежної безпеки. За результатами складено акт № 194 від 15.11.2019, з якого вбачається, що відповідачем усунуті майже всі недоліки за попереднім актом № 174, однак під час даної перевірки залишаються невиконаними деякі пункти, а саме:

- дерев`яні елементи горищних покриттів (крови, лати) будівлі не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують 1 групу вогнезахисної ефективності;

- знижено клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів (люків у протипожежній перешкоді, що відокремлює горище будівлі від інших приміщень);

знижено клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів (дверей) у протипожежній перешкоді, що відокремлює приміщення топкової № 1 та № 2 від інших приміщень будівлі;

- не заповнено отвір протипожежними дверима в протипожежній перешкоді, яка відокремлює приміщення електрощитової;

- вихід з лазні сухого жару (сауни) влаштовано безпосередньо через приміщення, призначене для евакуації людей з будинку;

- відсутня огорожа за периметром покрівлі будівлі;

- сходові клітки будинку не забезпечені евакуаційними виходами безпосередньо назовні.

Враховуючи, що вказані порушення вимог законодавства у сфері пожежної безпеки створюють загрозу життю та здоров`ю людей та можуть призвести до тяжких наслідків у сфері пожежної та техногенної безпеки, Управління 31.10.2019 звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до КПТ Корал-1 про застосування заходів реагування, а саме часткового зупинення його роботи - повного зупинення експлуатації готельного комплексу Прем`єр КПТ Корал-1 , розташованого по вул. Шевченка, 12 в м. Шостка Сумської області.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 16.12.2019 у справі № 480/4434/19, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2020, позовні вимоги Управління задоволені.

Прокурор вважає, що між сторонами договору був наявний умисел приховати справжні наміри учасників правочину, а саме вивести нерухомість із власності відповідача-1 без отримання плати за це майно з метою уникнення виконання вимог Управління по усуненню порушень вимог законодавства з пожежної безпеки, зафіксованих в актах № 174 від 17.10.2019 та № 194 від 15.11.2019, а у подальшому і рішенні суду із вказаних питань.

Отже, на думку прокурора, укладення вказаного договору, який за своїм змістом суперечить вимогам закону, оскільки не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, є порушенням частин першої та п`ятої статті 203 ЦК України, що відповідно до статті 215 цього Кодексу є підставою для визнання його недійсним відповідно до статті 234 ЦК України.

Оскільки орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах відсутній, на думку прокурора це свідчить про наявність у прокурора достатніх підстав, визначених ст. 23 Закону України Про прокуратуру , для звернення до суду з даним позовом самостійно в якості Позивача.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".

Відповідно до частини 4 статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття інтерес держави .

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.99 №3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття інтереси держави висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація інтересів держави , особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 зі справи №806/1000/17).

У заяві прокурор обґрунтував наявність інтересів держави порушенням, на його думку, законності під час укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна у процедурі ліквідації, оскільки рішенням суду щодо вказаного об`єкту (готельного комплексу Прем`єр ) було запроваджено повне зупинення його експлуатації, що завдає шкоди інтересам держави.

Водночас пункт 3 частини першої статті 131-1 Конституції України передбачає можливість представництва прокурором інтересів держави у виключних випадках.

Суд звертає увагу, що відповідно до частин 3, 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох виключних випадках: (1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; (2) у разі відсутності такого органу.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Для представництва у суді інтересів держави прокурор за законом має визначити та описати не просто передумови спору, а й визначити ті ознаки, за якими його можна вважати винятком.

Перший «виключний випадок» передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Тому ключовим питанням, на яке необхідно відповісти, є питання про те, чи не здійснюється та чому (якщо не здійснюється) захист цих інтересів зазначеним державним органом.

Так, прокурор у позові зазначає, що положенням про Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Сумській області визначено лише право вказаного органу на звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства. А тому прокурор вважає про наявність підстав для звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, якщо підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначив відсутність компетентного органу, цей довід прокурора суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав прокурор докази вчинення ним дій, спрямованих на встановлення відповідного органу.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

На думку суду, не обґрунтувавши таких обставин, прокуратура фактично перекладає на себе обов`язки, які, відповідно до ст. 19 Конституції України, повинен виконувати компетентний орган, як орган державної влади, оскільки для звернення прокуратури з позовом повинні бути виключні обставини.

Прокурором перед судом не доведено, на якій правовій підставі прокурор вважає, що порушені інтереси держави.

Суд дійшов висновку, що прокурором не доведено законних підстав для представництва інтересів держави у правовідносинах, що свідчить про подання позову особою, яка не має процесуальної дієздатності, та є підставою для повернення позовної заяви до пункту 4 частини 5 статті 174 ГПК України.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст.174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи, зокрема, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що прокурор не довів ті обставини, на які він посилався як на підставу свого звернення до суду з даним позовом, у зв`язку з чим, суд повертає позовну заяву № 35-7236вих20 від 15.12.2020 (вх.№3928 від 21.12.2020) заступника керівника Шосткинської місцевої прокуратури в інтересах держави до відповідачів: 1) колективного підприємства торгівлі «Корал-1» ; 2) товариства з обмеженою відповідальністю «Арткапітал-М» , про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна від 18.11.2019 недійсним Шосткинській місцевій прокуратурі.

Крім того, суд вважає за необхідне роз`яснити прокурору, що він може звернутися до суду з відповідним клопотанням про повернення йому судового збору, сплаченого за розгляд даної позовної заяви у відповідності до ст.7 Закону України Про судовий збір.

Згідно зі ст. 174 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Керуючись ст. 56, 164, 174, 234, 235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1.Позовну заяву № 35-7236вих20 від 15.12.2020 (вх.№3928 від 21.12.2020) заступника керівника Шосткинської місцевої прокуратури в інтересах держави до відповідачів: 1) колективного підприємства торгівлі «Корал-1» ; 2) товариства з обмеженою відповідальністю «Арткапітал-М» , про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна від 18.11.2019 недійсним - повернути позивачу.

Додаток: позовна заява № 35-7236вих20 від 15.12.2020 разом з додатками.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання. Дана ухвала може бути оскаржена в порядку, встановленому ст. ст. 255-257 ГПК України.

Ухвала підписана суддею 30.12.2020.

Суддя О.Ю. Соп`яненко