Рішення

від 31.12.2020 по справі 400/2948/20

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 грудня 2020 р. № 400/2948/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 до відповідача:Новоолександрівської сільської ради Братського району миколаївської області, вул. Ватутіна, 5, с. Новоолександрівка, Братський район, Миколаївська область, 55480 про:визнання протиправним та скасування рішення від 13.02.2020р. № 1, зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Новоолександрівської сільської ради Братського району Миколаївської області про: визнання протиправним та скасування рішення LII позачергової сесії сьомого скликання від 13.02.2020 р. № 1, зобов`язання прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, площею 9,1154 га ріллі, кадастровий номер 4821483000:04:000:0125, для ведення фермерського господарства, яка знаходиться на території Новоолександрівської сільської ради Братського району Миколаївської області.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач двічі відмовив у затвердженні проекту землеустрою з підстави, яка не передбачена чинним законодавством. У зв`язку з чим рішення від 13.02.2020 р. № 1 позивач вважає незаконним та необґрунтованим.

Відповідач у встановлений судом строк не подав відзив на позов. Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Ухвала про відкриття провадження у справі та повістка отримані відповідачем своєчасно (а. с. 25, 30).

Неподання відповідачем відзиву без поважних причин у даній справі суд кваліфікує як визнання позову.

За клопотанням представника позивача справу розглянуто в письмовому провадженні.

З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

11.10.2018 р. позивач звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 9,1154 га ріллі, кадастровий номер 4821483000:04:000:0125, для ведення фермерського господарства, яка знаходиться на території Новоолександрівської сільської ради Братського району Миколаївської області. До заяви додавалися копія диплома з кваліфікацією агронома, графічні матеріали розміщення земельної ділянки та копія паспорту (а. с. 4-6).

У місячний строк відповідач не надав відповіді на заяву, у зв`язку з чим позивач уклав із ТОВ "Воля" договір від 04.12.2018 р. № 459 на розроблення проекту землеустрою (а. с. 8).

Про укладення договору позивач повідомив відповідача 04.12.2018 р. (а. с. 7).

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачу у власність для ведення фермерського господарства виготовлено 25.02.2019 р. (а. с. 10-12) та надано відповідачу для затвердження.

Рішенням ХХХХ сесії сьомого скликання від 18.03.2019 р. № 3 позивачу відмовлено в затвердженні проекту землеустрою у зв`язку з тим, що земельна ділянка буде надана в оренду шляхом проведення земельних торгів у формі аукціону рішенням від 26.12.2018 р. № 5 (а. с. 13).

Рішення відповідача від 18.03.2019 р. № 3 позивач оскаржив до суду.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.09.2019 р. у справі № 400/1906/19 позов задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення від 18.03.2019 р. № 3, зобов`язано відповідача повторно розглянути проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачу (а. с. 14-16).

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2019 р. рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Рішенням LII позачергової сесії сьомого скликання від 13.02.2020 р. № 1 позивачу повторно відмовлено в затвердженні проекту землеустрою у зв`язку з тим, що земельна ділянка буде надана в оренду шляхом проведення земельних торгів у формі аукціону рішенням від 26.12.2018 р. № 5 (а. с. 17).

Стаття 14 Конституції України гарантує право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Законом, який регулює земельні правовідносини, є Земельний кодекс України (далі - ЗК України), а також прийняті відповідно до Конституції України та цього Кодексу нормативно-правові акти.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно з ч. 5 ст. 50 Закону України "Про землеустрій" проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України.

За приписами ст. 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Згідно із п. 34 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради. Тобто, способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади з регулювання земельних відносин, є прийняття рішення сесією.

Відповідно до ч. 6, 7 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином, обов`язковим є прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування за наслідками розгляду поданого клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою вмотивованого рішення про надання дозволу або відмову у його наданні із наведенням усіх підстав такої відмови. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень ст. 118 ЗК України.

Відповідно до ст. 118 ЗК України порядок безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадянами передбачає реалізацію таких послідовних етапів:

- звернення громадян з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

- надання дозволу відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування;

- розробка суб`єктами господарювання за замовленням громадян проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

- погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в порядку, передбаченому статтею 186-1 Земельного кодексу України;

- затвердження відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Згідно з ч. 8 ст. 186-1 ЗК України у висновку про відмову погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, має бути надано вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розумний строк для усунення таких недоліків (який за письмовим проханням розробника проекту може бути продовжений).

Органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, може бути відмовлено у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки лише у разі, якщо не усунено недоліки, на яких було наголошено у попередньому висновку. Не можна відмовити у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з інших причин чи вказати інші недоліки.

З вищенаведених норм ЗК України вбачається, що єдиною підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише те, що проект землеустрою не погоджено в порядку, встановленому ст. 186-1 ЗК України, а також відсутність обов`язкової державної експертизи у визначених законом випадках та відомостей щодо державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.

Жодних інших правових підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою після його погодження в порядку ст. 186-1 ЗК України, норми ст. 118 ЗК України не містять. При цьому перевірка на відповідність проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів має здійснюватись саме на етапі погодження такого проекту.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 27.10.2020 р. у справі № 480/313/19.

Відповідач ані в оскаржуваному рішенні, ані у відзиві не зазначив про те, що проект землеустрою позивача не погоджено в порядку, встановленому ст. 186-1 ЗК України, або відсутня обов`язкова державна експертиза, або відомості щодо державну реєстрацію сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.

Проект землеустрою містить висновок експерта державної експертизи від 11.02.2019 р., згідно з яким проект відповідає земельному законодавству, необхідність проведення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації відсутня, зауваження експерта відсутні і в цілому проект землеустрою погоджено (а. с. 12).

Відмова відповідача в затвердженні проекту землеустрою не містить жодних посилань на порушення вимог законів України. До того ж, відповідач навіть після рішення суду повторно відмовив у затвердженні проекту з тієї ж самої підстави.

Отже, оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм ЗК України та не може вважатися обґрунтованим, добросовісним і законним, оскільки належних мотивів та причин такої відмови у вказаному рішенні органу місцевого самоврядування не наведено.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, суд дійшов висновку, що відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не надано належних доказів на обґрунтування правомірності відмови в затвердженні проекту землеустрою позивача, що є підставою для визнання рішення протиправним і скасування.

Відповідно до ч. 3 ст. 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відтак, належним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивач надав квитанцію про сплату судового збору в сумі 840,80 грн (а. с. 19), що й підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 2, 19, 241, 244, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Новоолександрівської сільської ради Братського району Миколаївської області (вул. Ватутіна, 5, с. Новоолександрівка, Братський район, Миколаївська область, 55480, ідентифікаційний код 04376015) про визнання протиправним та скасування рішення LII позачергової сесії сьомого скликання від 13.02.2020 р. № 1, зобов`язання прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, площею 9,1154 га ріллі, кадастровий номер 4821483000:04:000:0125, для ведення фермерського господарства, яка знаходиться на території Новоолександрівської сільської ради Братського району Миколаївської області - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним рішення LII позачергової сесії сьомого скликання Новополтавської сільської ради Новобузького району Миколаївської області від 13.02.2020 р. № 1 про відмову в затвердженні проекту землеустрою ОСОБА_1 .

3. Зобов`язати Новоолександрівську сільську раду Братського району Миколаївської області прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою ОСОБА_1 щодо відведення земельної ділянки у власність, площею 9,1154 га ріллі, кадастровий номер 4821483000:04:000:0125, для ведення фермерського господарства, яка знаходиться на території Новоолександрівської сільської ради Братського району Миколаївської області.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Новоолександрівської сільської ради Братського району Миколаївської області (вул. Ватутіна, 5, с. Новоолександрівка, Братський район, Миколаївська область, 55480, ідентифікаційний код 04376015) судовий збір у сумі 840,80 грн (вісімсот сорок грн 80 коп.) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 31.12.2020 р.

Суддя Н.В. Лісовська