Рішення

від 30.12.2020 по справі 640/9673/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 грудня 2020 року м. Київ № 640/9673/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю

секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового

провадження адміністративну справу

за позовомГоловного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області доВищого професійного училища № 33 м. Києва про про застосування заходів реагування, ВСТАНОВИВ:

30.04.2020 Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Вищого професійного училища № 33 м. Києва (далі - відповідач), в якому просить суд застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи будівель (навчально-виробничого корпусу, теплого переходу в корпус, теоретичного корпусу, теплопункту, фойє, клубного корпусу, гаражного боксу, 2-х металевих ангарів, ангару № 3) Вищого професійного училища № 33 за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, буд. 4-А, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень зазначених в акті позапланової перевірки від 31.01.2020 № 76.

Позовні вимоги мотивовані тим, що будівля Товариства експлуатується з порушенням правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, які працюють та перебувають на об`єкті, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі. Зокрема позивач зазначає, що відповідно до наказу ГУ ДСНС України в Київській області від 03.01.2020 № 9 Про проведення позапланових перевірок було здійснено позапланову перевірку щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сферах цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки Вищого професійного училища № 33 м. Києва за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, село Петропавлівська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, буд. 4-А, про що зазначається в рапорті начальника Києво-Святошинського РВ ГУ ДСНС України в Київській області; 03.01.2020 було видане посвідчення № 149 на проведення позапланової перевірки щодо додержання (виконання) вимог нормативно-правових актів та нормативних документів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки Вищим професійним училищем № 33 м. Києва; копію посвідчення було вручено 30.01.2020 директору Вищого професійного училища № 33; 31.01.2020 за результатами позапланової перевірки був складений акт № 76 щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, в якому чітко зафіксовано 15 порушень; 31.01.2020 за результатами проведення заходу державного нагляду (контролю) було складено протокол про адміністративне правопорушення № 017827 відповідно до ст. 188-8 КУпАП; 31.01.2020 заступником начальника Києво-Святошинського РВ ГУ ДСНС України у Київській області була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення № 017780; всі порушення, які було виявлено під час перевірки, створюють реальну загрозу життю і здоров`ю людей, які працюють, перебувають на об`єкті, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі, отже, наявні всі підстави для застосування заходів реагування до відповідача у вигляді повного зупинення роботи будівель.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справу було передано судді Пащенку К.С.

04.05.2020 ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва було відкрито провадження в адміністративній справі № 640/9673/20 та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи та проведення судового засідання.

19.05.2020 до Окружного адміністративного суду м. Києва від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, у якому останній заперечує проти задоволення позовних вимог з огляду на те, що заходи щодо усунення недоліків вжито згідно плану в основному обсязі, зокрема: 1) оновлені нормативно-розпорядчі документи та інформаційні покажчики з питань протипожежної безпеки; 2) обладнано додатковий евакуаційний вихід з актової зали; 3) двері запасного виходу з майстерень переобладнані - відкривання в напрямку виходу з будівлі першого поверху; 4) окремі з`єднання в електропроводках виконані за допомогою опресування, зварювання, паяння або дотискачів; 5) оформлено дозвіл на доступ до протипожежного водопроводу ДНВП Електронмаш ; 6) проведено технічне обслуговування вогнегасників; 7) направлені на навчання працівники з питань цивільного захисту; 8) проведено об`єктове тренування та навчання з питань цивільного захисту; 9) забезпечено знаками безпеки приміщення навчального закладу; 10) встановлені покажчики з застосуванням світловідбивних покриттів; 11) передбачено обробку наявних дерев`яних конструкцій в металевих ангарах засобами протипожежного захисту (закупівля через систему торгів Прозорро); 12) не менше одного разу на півріччя проводиться розгортання та згортання наново пожежних плоскодольних рукавів; 13) забезпечення працівників об`єкту засобами колективного та індивідуального захисту; 14) розглядається можливість питання консервації ангарів або їх демонтажу після оформлення актів про передачу майна в комунальну власність м. Києва; 15) направлено лист для забезпечення перевірки на предмет прямих попадань блискавки і вторинних її проявів; 16)через систему торгів Прозорро проведуть торги на закупівлю обладнання системи протипожежного захисту; отже, відповідачем вжито усіх можливих заходів щодо усунення порушень, які були виявлені під час перевірки.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як видно з матеріалів справи, у строк з 30.01.2020 по 31.01.2020 провідним інспектором Києво-Святошинського РВ ГУ ДСНС України у Київській області Олійником В.О. було проведено позапланову перевірку щодо додержання Вищим професійним училищем № 33 м. Києва (далі - ВПУ) вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

За результатами перевірки було складено акт № 76 від 31.01.2020, яким встановлено порушення відповідачем вимог законодавства у сфері пожежної і техногенної безпеки, а саме:

1) пункту 1.6 глави І розділу IV ППБУ - з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів навчально-виробничого корпусу, теплого переходу в корпус, теоретичного корпусу, теплопункту, фойє, клубного корпусу, гаражного боксу, 2-х металевих ангарів, ангару № 3 не здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;

2) пункту 8 розділу ІІ ППБУ - в приміщеннях навчально-виробничого корпусу, теплого переходу в корпус, теоретичного корпусу, теплопункту, фойє, клубного корпусу, гаражного боксу ручні пожежні сповіщувачі не забезпечені знаками безпеки;

3) абзацу 1 п. 1.1 глави 1 розділу ІІІ ППБУ, пункту 1.4 глави 1 розділу ІІІ ППБУ - мінімальні протипожежні відстані між металевим ангаром на навчально-виробничим корпусом, між металевим ангаром та клубним корпусом не влаштовані згідно з будівельними нормами в залежності від її ступеня вогнестійкості;

4) пункту 1.21 глави і розділу IV ППБУ - не проведено перевірку блискавкозахисту ангару № 3;

5) пункту 1.2 глави 1 розділу V ППБУ - металевий ангар В , металевий ангар Б та ангар № 3 не обладнано системами протипожежного захисту;

6) підпункту 9 п. 2.1 глави 2 розділу V ППБУ - біля місць розташування пожежних гідрантів не встановлені покажчики з нанесенням на них літерним індексом ПГ, цифровими значеннями відстані в метрах від покажчика до гідранта, внутрішнього діаметра трубопроводу в міліметрах, зазначенням виду водопровідної мережі;

7) пункту 3.17 глави 3 розділу V ППБУ - не проведено технічне обслуговування наявних вогнегасників;

8) підпункту 12 п. 9.1 глави 9 розділу VІ ППБУ - дерев`яні конструкції будинків та навісів металевого ангару В , металевого ангару Б та ангару № 3 не оброблені вогнезахисними засобами, які забезпечують 1 групу вогнезахисної ефективності;

9) пункту 2.26 глави 2 розділу ІІІ ППБУ - у приміщенні актової зали клубного корпусу, яке має один евакуаційний вихід, можливе одночасне перебування більше 50 осіб;

10) пункту 2.27 глави 2 розділу ІІІ ППБУ - двері на шляхах евакуації 1-го поверху навчально-виробничого корпусу відчиняються не в напрямку виходу з будівлі;

11) підпункту 3 п. 2.2 глави 2 розділу V ППБУ - не проводиться розгортання та згортання наново пожежних плоскоскладальних рукавів, яке має проводитися не рідше одного разу на 6 місяців;

12) пункту 3 розділу І ППБУ, пункту 22 розділу ІІ ППБУ - училище не забезпечене зовнішнім протипожежним водопостачанням;

13) пункту 2 ч. 1 ст. 20 КЦЗУ - працівників об`єкта не забезпечено засобами колективного та індивідуального захисту;

14) пункту 11 ч. 1 ст. 20 КЦЗУ - не проведено об`єктові тренування і навчання з питань цивільного захисту;

15) пункту 8 ч. 1 ст. 20 КЦЗУ - не здійснено навчання керівного складу, працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки.

Враховуючи те, що під час проведення позапланової перевірки відповідача виявлено ряд порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, що створює, на думку позивача, загрозу життю та здоров`ю людей, позивач звернувся з позовом до суду щодо застосування заходів реагування.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності визначено Кодексом цивільного захисту України.

Відповідно до ст. 47 Кодексу цивільного захисту України державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту здійснюється за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, за діяльністю аварійно-рятувальних служб, а також у сфері промислової безпеки та гірничого нагляду, поводження з радіоактивними відходами відповідно до Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Відповідно до ст. 1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1052, Державна служба України з надзвичайних ситуацій є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Відповідно до п. 3 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1052, основними завданнями ДСНС є: 1) реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності; 2) здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб; 3) внесення на розгляд Міністра внутрішніх справ пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у зазначених сферах; 4) реалізація в межах повноважень, передбачених законом, державної політики у сфері волонтерської діяльності.

В силу приписів ч. ч. 1, 2 ст. 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Відповідно до п. 1 Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області, затвердженого наказом ДСНС від 04.02.2013 № 3 (у редакції наказу ДСНС 12.11.2018 № 661), ГУ ДСНС України у Київській області є територіальним органом Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області, уповноваженим на забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Відповідно до абз. 3 п. 3 Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області, затвердженого наказом ДСНС від 04.02.2013 № 3 (у редакції наказу ДСНС 12.11.2018 № 661), основними завданнями Головного управління на відповідній території є здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Відповідно до ст. 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Отже, як видно з викладеного вище, територіальний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, а саме ГУ ДСНС у Київській області, має повноваження щодо проведення заходів державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема, доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності у посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Відповідно до ч. 5 ст. 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

На виконання всіх вищевикладених вимог, Прем`єр-міністром України було надано доручення від 11.12.2019 № 44205/1/1-19 щодо проведення позапланових заходів нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки закладів, установ та організацій з масовим перебуванням людей - дитячих садочків, шкіл, професійно-технічних і вищих навчальних закладів, гуртожитків, установ охорони здоров`я та соціального захисту, державних об`єктів критичної і транспортної інфраструктури.

Державною службою України з надзвичайних ситуацій на виконання доручення Прем`єр-міністра України від 11.12.2019 № 44205/1/1-19 розпочато проведення таких позапланових заходів державного нагляду (контролю).

Наказом ГУ ДСНС у Київській області від 03.01.2020 № 9 було наказано провести позапланові перевірки додержання та виконання вимог законодавства у сферах цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, зокрема, і ВПУ № 33 у строк з 27.01.2020 по 31.01.2020. Проведення перевірки доручено провідному інспектору Києво-Святошинського РВ ГУ ДСНС України у Київській області капітану служби цивільного захисту Олійнику Віталію Олексійовичу .

03.01.2020 ГУ ДСНС у Київській області було виписано посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) № 149, яке по формі відповідає вимогам ч. 3 ст. 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , копія якого була вручена 30.01.2020 директору ВПУ № 33 Наконечному П.С. , що підтверджується підписом останнього на посвідченні.

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Так, на виконання ч. 6 ст. 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності посадовою особою позивача було складено акт від 31.01.2020 № 76.

Відповідно до ч. 3 ст. 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Відповідно до п. п. 1, 11, 12 ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Верховний Суд у своїй постанові від 07.08.2019 у справі № 810/1820/18 (адміністративне провадження № К/9901/4768/19) зазначив, що застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є необхідним оперативним та превентивним способом впливу на порушника з метою усунення існування загрози життю та здоров`ю людей. Застосування таких заходів обумовлюється виключно наявністю підстав, передбачених статтею 70 Кодексу цивільного захисту України, зокрема, фактом недотримання вимог пожежної безпеки.

У постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 823/589/16 (адміністративне провадження № К/9901/30861/18) зазначено, що орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд.

Аналізуючи зазначені норми, суд зазначає, що звернення територіальних органів ДСНС України до адміністративного суду з позовом про застосування відповідних заходів реагування шляхом зупинення роботи підприємства виникає виключно за умови, коли виявлені за результатами перевірки суб`єкта господарювання порушення вимог законодавства в сфері техногенної та пожежної безпеки створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, та за умови існування таких порушень на момент прийняття рішення адміністративним судом.

При цьому, така ознака як створення загрози життю та/або здоров`ю людей досить широко трактується, теоретично всі порушення протипожежних норм у тій чи іншій мірі створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. Отже, застосування цих заходів можливе за будь-яке порушення. Оскільки обов`язок доведення позовних вимог законом покладено на позивача, то саме органи пожежного нагляду (суб`єкт владних повноважень) мають обґрунтувати необхідність застосування зупинення роботи підприємства, а суд дослідити вказані докази та надати їм відповідної правової оцінки.

Верховний Суд у своїй постанові від 21.02.2020 у справі № 815/6365/17 (адміністративне провадження № К/9901/58104/18) зазначив, що поняття загрози життю та здоров`ю є оціночним. Однак це не спростовує необхідність дослідження судом доказів, якими обґрунтовується їх наявність та зважаючи, що такі спори розглядаються за позовними заявами суб`єктів владних повноважень, суди не повинні обмежуватися тільки даними актів перевірок. Достовірність інформації про зафіксовані в них порушення має бути перевірена судами шляхом зібрання відповідних доказів, а застосування судом обраного заходу реагування обґрунтовуватися з дотриманням всіх принципів адміністративного судочинства.

Вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.

Аналогічного висновку притримується і Верховний Суд, зокрема, у постановах від 26.06.2018 у справі № 823/589/16 (адміністративне провадження № К/9901/30861/18), від 18.09.2018 у справі № 826/12258/14 (адміністративне провадження № К/9901/5476/18), від 31.01.2019 у справі № 826/8933/16 (адміністративне провадження № К/9901/64611/18).

Принцип пропорційності спрямований на забезпечення у правовому регулюванні розумного балансу приватних і публічних інтересів, відповідно до якого цілі обмежень прав мають бути істотними, а засоби їх досягнення обґрунтованими і мінімально обтяжливими для осіб, чиї права обмежуються; дозволяє досягти розумного співвідношення між цілями державного впливу та засобами їх досягнення.

Принцип пропорційності являє собою загальний, універсальний принцип права, який вимагає співрозмірного обмеження прав та свобод людини для досягнення публічних цілей.

До того ж, захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації об`єкта є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. При обранні такого заходу реагування, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

Аналогічна позиція висловлена і Верховним Судом у його постанові від 18.09.2018 у справі № 826/12258/14 (адміністративне провадження № К/9901/5476/18).

Так, судом з пояснень представника відповідача встановлено, що ВПУ № 33 на момент розгляду справи усунуло певну кількість виявлених порушень та вжило ряд заходів.

Зокрема, ВПУ № 33 видано наказ № 6 від 15.01.2020 Про підготовку та проведення об`єктового тренування , яким наказано провести 20.01.2020 об`єктове тренування з теми Виникнення пожежі у ВПУ № 33 , директором ВПУ № 33 13.01.2020 затверджено План проведення об`єктового тренування у ВПУ № 33 м. Києва з теми Виникнення пожежі в навчальному закладі .

Також до матеріалів справи відповідачем долучено лист від 23.02.2020 № 26/03-30, з якого вбачається, що ДП Електронмаш не заперечує надати доступ до пожежних гідрантів № 18 та № 19, що знаходяться на території підприємства.

Щодо виявлених порушень в частині мінімальної протипожежної відстані між ангаром та навчально-виробничим корпусом та між металевим ангаром та клубним корпусом, то відповідач листом від 18.05.2020 № 063/26-191 повідомив позивача про те, що ангари в навчальному процесі училища не використовуються, тому відповідач просив направити уповноважену особу позивача для їх опечатування та консервування (лист було отримано позивачем 18.05.2020 за № 784).

Також до матеріалів справи відповідачем надано ксерокопії посвідчення № 70-2019-7 на ім`я ОСОБА_3 , який працює у ВПУ № 33 робітником з обслуговування, яким підтверджується, що останній пройшов спеціальне навчання з питань пожежно-технічного мінімуму (протокол № 70-2019 від 18.09.2019), № 70-2019-5 на ім`я ОСОБА_4 , який працює у ВПУ № 33 техніком, яким підтверджується, що останній пройшов спеціальне навчання з питань пожежно-технічного мінімуму (протокол № 70-2019 від 18.09.2019), № 70-2019-6 на ім`я ОСОБА_5 , який працює у ВПУ № 33 робітником з обслуговування, яким підтверджується, що останній пройшов спеціальне навчання з питань пожежно-технічного мінімуму (протокол № 70-2019 від 18.09.2019).

До того ж, відповідач у своєму відзиві зазначив, що ним вжито і інші заходи, зокрема, оновлено нормативно-розпорядчі документи та інформаційні покажчики з питань протипожежної безпеки; обладнано додатковий евакуаційний вихід з актової зали; двері запасного виходу з майстерень переобладнані - відкривання в напрямку виходу з будівлі першого поверху; окремі з`єднання в електропроводках виконані за допомогою опресування, зварювання, паяння або дотискачів; проведено технічне обслуговування вогнегасників; забезпечено знаками безпеки приміщення навчального закладу; встановлені покажчики з застосуванням світловідбивних покриттів; передбачено обробку наявних дерев`яних конструкцій в металевих ангарах засобами протипожежного захисту (закупівля через систему торгів Прозорро); не менше одного разу на півріччя заплановано проводити розгортання та згортання наново пожежних плоскодольних рукавів; заплановано забезпечення працівників об`єкту засобами колективного та індивідуального захисту; розглядається можливість питання консервації ангарів або їх демонтажу після оформлення актів про передачу майна в комунальну власність м. Києва; направлено лист для забезпечення перевірки на предмет прямих попадань блискавки і вторинних її проявів; через систему торгів Прозорро проведуться торги на закупівлю обладнання системи протипожежного захисту.

Відповідно до п. п. 25, 26 ч. 1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечна подія - це подія, у тому числі катастрофа, аварія, пожежа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, епіфітотія, яка за своїми наслідками становить загрозу життю або здоров`ю населення чи призводить до завдання матеріальних збитків.

Небезпечний чинник - це складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Наведене свідчить, що законодавець пов`язує створення реальної загрози життю та/або здоров`ю людини від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Аналогічного висновку притримується і Верховний Суд, що, як приклад, відображено у його постановах від 08.04.2020 у справі № 826/14772/17 (провадження № К/9901/57176/18, К/9901/57206/18), від 16.12.2019 у справі № 810/3535/17 (адміністративне провадження № К/9901/37926/18).

Загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд регулюються Правилами пожежної безпеки в Україні, затвердженими наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417.

Відповідно до п. 2 Правил пожежної безпеки в України, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417, ці Правила є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Так, на момент винесення рішення у цій справі відповідачем самостійно і добровільно усунуто майже всі порушення, які були встановлені позивачем при проведенні перевірки.

Такий захід реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Зазначена позиція висловлена і Верховним судом України у його постановах від 28.02.2019 у справі № 810/2400/18 (адміністративне провадження № К/9901/67046/18) та від 20.11.2018 у справі № 826/1024/18 (адміністративне провадження № К/9901/61593/18).

У постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 823/589/16 (адміністративне провадження № К/9901/30861/18) зазначено, що захід реагування у вигляді повного зупинення об`єкту до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо допущенні порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Оскільки ВПУ № 33 у більшій мірі усунені виявлені порушення у сфері техногенної та пожежної безпеки, це свідчить про добросовісність намірів ВПУ № 33 щодо проведення ним роботи по усуненню порушень та вжиття відповідних заходів.

Під час прийняття судового рішення мають бути враховані не лише обставини і підстави, які спонукали позивача як суб`єкта владних повноважень звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, але і ті, які існують на час ухвалення судового рішення. В протилежному випадку застосування заходів реагування, як виключного заходу, в судовому порядку поширюватиметься на всіх суб`єктів господарювання, відносно яких проведено перевірку і встановлено порушення, які за оцінкою спеціально уповноваженого органу, створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей. Втім, за своїм змістом і суттю застосування такого заходу, він застосовується до усунення виявлених порушень та існування реальної загрози життю та/або здоров`ю людей, у зв`язку з чим його застосування після усунення виявлених порушень втрачає той сенс, який законодавством покладений як основа і правова підстава його застосування.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується позивачем, на час прийняття рішення у справі відповідачем усунуті майже всі порушення, які були підставою для звернення позивача до суду та які були зазначені в акті перевірки, а частина порушень знаходяться у стадії усунення, про що зазначено відповідачем.

До того ж, суд принагідно акцентує увагу на тому, що позивачем не надано жодних допустимих доказів того факту, що не усунуті станом на день розгляду цієї справи порушення, створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей.

З огляду на все вищевикладене у сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ГУ ДСНС у Київській області задоволенню не підлягають.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 (справа № 802/2236/17-а).

З огляду на все викладене вище та виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд доходить висновку, що позовні вимоги Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області не підлягають задоволенню.

Що стосується судових витрат, то у відповідності до ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 9, 72-78, 241-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області - відмовити повністю.

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма часниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя К.С. Пащенко