Рішення

від 24.12.2020 по справі 141/724/20

ОРАТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа№ 141/724/20

Провадження№2/141/443/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2020 року смт. Оратів

Оратівський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Климчука С.В.

при секретарі судового засідання Маліцькому В.М.,

сторони в судове засідання не з`явилися,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду цивільну справу №141/724/20 за позовом ОСОБА_1 до Лопатинської сільської ради Оратівського району Вінницької області про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання права на земельну частку (пай), визнання права власності на майновий пай в порядку спадкування за законом ,

В С Т А Н О В И В:

26.10.2020 року до Оратівського районного суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Лопатинської сільської ради Оратівського району Вінницької області про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання права на земельну частку (пай), визнання права власності на майновий пай в порядку спадкування за законом .

Позов обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_2 , який до дня смерті проживав і був зареєстрований по АДРЕСА_1 , та який заповіту не залишив. Мати позивача ОСОБА_3 спільно проживала з померлим та фактично прийняла спадщину після його смерті, вступивши в управління та володіння спадковим майном: протягом шести місяців з дня відкриття спадщини обробляла присадибні земельні ділянки, ремонтувала житловий будинок, розпоряджалась особистими речами спадкодавця. Позивач також на день смерті батька спільно з ним проживав.

Інших спадкоємців, передбачених ст. 529 ЦК УРСР 1963 року, немає. Спадкова справа до майна померлого не заведена.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача ОСОБА_3 , яка до дня смерті проживала і була зареєстрована по АДРЕСА_1 , та яка заповіту не залишила. Спадкова справа до майна померлої заведена у приватного нотаріуса Оратівського районного нотаріального округу Вінницької області Дронової В.О. за заявою ОСОБА_1 про прийняття спадщини за законом від 04.03.2020 року.

Нотаріально оформити прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_2 позивач позбавлений можливості, оскільки у свідоцтві про народження ОСОБА_1 його батько записаний - ОСОБА_2 , свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) видано на ім`я ОСОБА_2 , а у виписці із книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) № К-77/0-0.31-81/131-20 від 16.03.2020 р., виданій відділом в Оратівському районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, сертифікат серії ВН № 045968 за порядковим № 265 зареєстровано 28.08.1997 року на ОСОБА_2 , крім цього, правовстановлюючий документ на земельну частку (пай) було втрачено.

Отже, ОСОБА_1 просить суд встановити факт, що має юридичне значення, про те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_2 це одна і та ж особа, якій дійсно належить майновий сертифікат серії ВІ XV № 006288, виданий 10.02.2004 року Лопатинською сільською радою Оратівського району Вінницької області по КСП Мрія с. Лопатинка Оратівського району Вінницької області в розмірі 3747 грн або 0,192%, та який є батьком ОСОБА_1 , а також визнати за ним право на земельну частку (пай) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,90 га в умовних кадастрових гектарах, розташовану на території Лопатинської сільської ради Оратівського району Вінницької області за межами населенного пункту, згідно із сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ВН № 045968, виданим Оратівською районною державною адміністрацією Вінницької області, та право власності на майновий пай в розмірі 3747 грн або 0,192% згідно із майовим сертифікатом серії ВІ XV № 006288, виданий 10.02.2004 року Лопатинською сільською радою Оратівського району Вінницької області по КСП Мрія с. Лопатинка Оратівського району Вінницької області, в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Оратівського районного суду Вінницької області від 03.11.2020 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання з повідомленням учасників справи на 10.12.2020 року.

10.12.2020 року за клопотанням представника позивача - адвоката Крицької Т.В. в підготовчому судовому засіданні оголошено перерву та призначено розгляд справи на 24.12.2020 року.

Позивач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений про час, день та місце розгляду справи, в судове засідання, призначене на 24.12.2020 року не з`явився. Натомість, позивач подав до суду заяву про розгляд справи у судовому засіданні без його участі та про уточнення позовних вимог, яку зареєстровано канцелярією суду 11.12.2020 року за № 2088/20-Вх. Зокрема, просить суд встановити факт родинних відносин між ним та спадкодавцем, факт належності сертифікату на право на земельну частку (пай) та визнати за ним право на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом.

Представник позивача адвокат Крицька Т.В., будучи належним чином повідомлена про час, день та місце розгляду справи, в судове засідання, призначене на 24.12.2020 року не з`явилася. Натомість, подала до суду заяву про розгляд справи у судовому засіданні без її участі, а також заяву про уточнення позовних вимог, яку зареєстровано канцелярією суду 24.12.2020 року за № 2274/20-Вх. Також просить суд встановити факт, родинних відносин між спадкоємцем та спадкодавцем, факт належності сертифікату на право на земельну частку (пай) та визнати за позивачем право на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом.

Відповідач - Лопатинська сільська рада Оратівського району Вінницької області, будучи належним чином повідомлена про час, день та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилася, повноважного представника до суду не направила. Натомість, 10.11.2020 року до суду надійшла заява сільського голови Розумнюка В.Г. (Вх.№ 1703/20-Вх) про розгляд справи без участі представника Лопатинської сільської ради Оратівського району Вінницької області, в якій останній не заперечує проти розгляду справи в підготовчому судовому засіданні, позовні вимоги визнає та не заперечує проти задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

За правилами ч. 4 ст. 200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

В силу ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини справи.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьками записані ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .

Як вбачається з довідки про реєстрацію місця проживання особи № 71 від 04.03.2020 року, виданої Лопатинською сільською радою Оратівського району Вінницької області, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 з 18.02.1997 року по теперішній час.

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Лопатинка Оратівського району Вінницької області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 .

У довідці № 67 від 04.03.2020 року, виданій виконавчим комітетом Лопатинської сільської ради Оратівського району Вінницької області, зазначено, що відповідно до запису в погосподарській книзі виконавчого комітету Лопатинської сільської ради за №4 особовий рахунок № НОМЕР_3 , померлий ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Лопатинка Оратівського району Вінницької області, на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 був зареєстрований і проживав в АДРЕСА_1 . На день смерті ОСОБА_2 за вказаною адресою проживали та були зареєстровані: дружина - ОСОБА_4 , син - ОСОБА_1 .

ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 в с. Лопатинка Оратівського району Вінницької області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 .

У довідці № 65 від 03.03.2020 року, виданій виконавчим комітетом Лопатинської сільської ради Оратівського району Вінницької області, зазначено, що відповідно до запису в погосподарській книзі виконавчого комітету Лопатинської сільської ради за №4 особовий рахунок № НОМЕР_3 , померла ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 в с. Лопатинка Оратівського району Вінницької області, на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_7 була зареєстрована і проживала в АДРЕСА_1 . На день смерті ОСОБА_4 за вказаною адресою проживав та був зареєстрований син - ОСОБА_1 .

Згідно із витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 59703121 від 04.03.2020 р. спадкову справу після смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 зареєстровано 04.03.2020 року.

Як вбачається із матеріалів спадкової справи № 71/2020 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 та повідомлення приватного нотаріуса Оратівського районного нотаріального округу Дронової В.О. № 7/01-16 від 05.03.2020 року спадкову справу відкрито за заявою ОСОБА_1 та останньому 18.03.2020 року видано свідоцтво про право на спадщину за законом, яка складається з права на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП Марія с. Лопатинка Оратівського району Вінницької області, розміром 2,90 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості).

При цьому, відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 62473097 від 14.11.2020 р. інформація про відкриття спадкової справи після смерті ОСОБА_2 відсутня.

Постановою приватного нотаріуса Оратівського районного нотаріального округу Дронової В.О. № 48/02-31 від 10.12.2020 року позивачу відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, а саме у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку пай спадкоємцю ОСОБА_1 , через відсутність правовстановлюючого документу на земельну ділянку (пай) та через розбіжності у написані по батькові померлого спадкодавця.

Так, згідно з випискою із книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) № К-77/0-0.31-81/131-20 від 16.03.2020 р., виданої відділом в Оратівському районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, сертифікат серії ВН № 045968 за порядковим № 265 зареєстровано 28.08.1997 року на ОСОБА_2 , який проживав на території с. Лопатинка Оратівського району Вінницької області. Розмір земельної частки (паю) в умовних кадастрових гектарах становить 2,90 га. Вартість земельної частки (паю) становить: 102118 грн. Сертифікат видано на підставі розпорядження голови Оратівської РДА від 23.07.1997 року за № 152. Вартість земельної частки (паю) на день смерті: 17.10.1999 року становить: 25086 грн. Державний акт на вказану земельну ділянку взамін сертифіката на право на земельну частку (пай) не видавався.

У довідці № 68 від 04.03.2020 року зазначено, що розмір земельної ділянки (паю) № НОМЕР_5 , що належить ОСОБА_2 становить 0,9872 га, та земельної ділянки (паю) № НОМЕР_6 , що належить ОСОБА_2 становить 1,7627 га.

Викопіюванням земельної ділянки (паю), що належала ОСОБА_2 , також підтверджується, що дана земельна ділянка складається з двох частин: № 31-1 - площею 0,9872 га, № НОМЕР_6 - площею 1,7627 га.

Відповідно до свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майнового сертифіката) серії ВІ XV № 006288, виданого 10.02.2004 року Лопатинською сільською радою Оратівського району Вінницької області ОСОБА_2 має право на пайовий фонд майна КСП Мрія с. Лопатинка Оратівського району Вінницької області в розмірі 3747 грн або 0,192%.

Згідно із оголошенням в газеті Обрії Оратівщини № 52 (1237) від 18.12.2020 року втрачений сертифікат серії ВН № 045968, виданий на ім`я ОСОБА_2 , вважати недійсним.

Відповідно до рішення Лопатинської сільської ради Оратівського району Вінницької області 47 сесії 6 скликання від 06.11.2020 року вулицю Блюхера села Тарасівка Оратівського району Вінницької області перейменовано на вулицю Лесі Українки села Тарасівка Оратівського району Вінницької області.

Визначаючись щодо спірних правовідносин, суд керується наступним.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Згідно пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений або знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення."

Відповідно до п. 7 зазначеної Постанови суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника.

Відповідно до ст. 41 Конституції України та ст. 321 Цивільного кодексу України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 41 Конституції України закріплено також, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Згідно ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

У відповідності з ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 вказаної Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі Смірнова проти України ).

Ст.1 Протоколу №1 до Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини гарантує право на вільне володіння своїм майном: Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права .

Верховний Суд у постанові від 20.05.2020 року у справі №294/1094/17 зазначає, що саме позивач повинен довести, що право, яке він просить визнати за ним у порядку спадкування, набув спадкодавець за життя, а головним критерієм для одержання права на земельну частку (пай) є факт членства громадянина у колективному сільськогосподарському підприємстві на момент реєстрації державного акта на право колективної власності на землю.

Аналогічний висновок викладено Верховним Судом в постановах від 10.01.2019 року у справі №696/1268/16-ц та від 17.03.2020 року у справі №396/1683/18-ц, від 20.02.2020 року у справі №544/1095/18, від 26.11.2018 року у справі №392/1660/16-ц, від 29.05.2019 року у справі №395/268/17-ц.

Зокрема, Верховним Судом викладено висновок у постанові від 17.03.2020 року у справі №396/1683/18-ц, про те, що відповідно до частин першої та другої статті 2 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) від 05 червня 2003 року № 899-IV основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

За пунктом 2 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року №720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

За змістом статей 22, 23 ЗК України (в редакції 1990 року) особа набуває право на земельний пай за наявності трьох умов: перебування в членах КСП на час паювання; включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю; одержання КСП цього акта.

Член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

При вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай). Якщо спадкодавець мав право на земельну частку (пай), але за життя не одержав сертифіката на право власності на земельну частку (пай) або помилково не був включений (безпідставно виключений) до списку, доданого до державного акта про колективну власність на землю відповідного сільськогосподарського підприємства, товариства тощо, при вирішенні спору про право спадкування на земельну частку (пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносин Земельного кодексу України, Указу Президента України від 08 серпня 1995 року №720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям .

Як вбачається з п.п. 4, 5 Прикінцевих і перехідних положень ЦК України 2004 року, цей Кодекс застосовується до цивільних правовідносин, які виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Правила книги шостої ЦК застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким зі спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Згідно з п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 Про судову практику у справах про спадкування спадкові відносини регулюються Цивільним кодексом України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини, до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема відповідні правила Цивільного кодексу УРСР.

Отже, у разі відкриття спадщини до 01 січня 2004 року до вирішення спірних правовідносин, пов`язаних зі спадкуванням такої спадщини, застосовується законодавство, чинне на час відкриття спадщини, зокрема, відповідні норми, у тому числі щодо обсягу спадкової маси та кола спадкоємців за законом ЦК УРСР 1963 року.

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за законом і за заповітом (частина перша статті 524 ЦК УРСР).

Часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця (ст. 525 ЦК УРСР).

Місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця (ст.526 ЦК УРСР).

Для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини (стаття 548 ЦК УРСР).

Частиною першою статті 549 ЦК УРСР 1963 року визначено дії, що свідчать про прийняття спадкоємцем спадщини: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Статтею 560 ЦК УРСР 1963 року встановлено порядок видачі свідоцтва про право на спадщину.

Так, спадкоємці, закликані до спадкоємства, можуть одержати в державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини свідоцтво про право на спадщину. Свідоцтво про право на спадщину видається також державною нотаріальною конторою при переході спадкового майна до держави (статті 534, 553, 555 цього Кодексу).

Відповідно до положень статті 561 ЦК УРСР свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям за законом після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини. При спадкоємстві як за законом, так і за заповітом свідоцтво може бути видане і раніше закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини, якщо в державній нотаріальній конторі є дані про те, що, крім осіб, що заявили про видачу свідоцтва, інших спадкоємців немає.

Свідоцтво про право держави на спадщину в усіх випадках видається не раніше як через шість місяців з дня відкриття спадщини.

Аналогічні положення містяться і у статті 47 Закону УРСР від 25 грудня 1974 року Про державний нотаріат (у редакції, чинній на момент відкриття спадщини).

При цьому ЦК УРСР 1963 року не обмежував строк для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом або заповітом.

За змістом розділу VІІ ЦК УРСР 1963 р., прийняття спадщини - це акт, який поширюється на всі об`єкти спадкування водночас і свідчить про бажання скористатися правом на спадщину. До спадкоємця в момент виникнення правонаступництва переходять і ті права, які в цей час ще не були відомі.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

У разі, коли спір виникає у зв`язку з неможливістю документального оформлення права на спадщину, за відсутності спору про безпосереднє право на неї, спадкоємець може оскаржити відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальних дій у судовому порядку.

Зокрема, пунктом 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 червня 1983 року № 4 Про практику розгляду судами України справ про спадкування судам роз`яснено, що відповідно до глави 4 Закону України від 25 грудня 1974 року Про державний нотаріат свідоцтво про право на спадщину видається громадянам, організаціям, державі нотаріальними конторами за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину у встановленому чинним законодавством порядку. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визначення права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування , свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому чинним на момент такої нотаріальної дії законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину та можливості подальшого оформлення своїх спадкових прав у порядку, передбаченому законом, вимоги про визнання права на спадщину в судовому порядку задоволенню не підлягають у зв`язку з відсутністю порушених прав спадкоємців, щодо захисту яких вони звернулися до суду. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за захистом своїх спадкових прав за правилами позовного провадження.

Також в листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування має місце роз`яснення щодо розгляду цивільних спорів, зокрема, у випадку неможливості спадкоємцями, які прийняли спадщину оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім`я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем. За змістом цих роз`яснень вбачається, що не міститься прямої заборони щодо визнання судом права власності за спадкоємцем на нерухоме майно в разі, коли спадкодавець на законних підставах володів та користувався цим майном, але в силу об`єктивних причин не встиг за життя здійснити реєстрацію нерухомого майна.

При розгляді справ про спадкування суди мають встановлювати: місце відкриття спадщини, коло спадкоємців, які прийняли спадщину, законодавство, яке підлягає застосуванню щодо правового режиму спадкового майна та часу відкриття спадщини. Обставини, які входять до предмета доказування у зазначеній категорії справ, можна встановити лише при дослідженні документів, наявних у спадковій справі. Належними доказами щодо фактів, які необхідно встановити для вирішення спору про спадкування, є копії документів відповідної спадкової справи, зокрема, поданих заяв про прийняття спадщини, виданих свідоцтв про право на спадщину, довідок житлово-експлуатаційних організацій, сільських, селищних рад за місцем проживання спадкодавця.

Як встановлено судом та підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи, згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ВН № 045968, виданому на підставі розпорядження голови Оратівської РДА від 23.07.1997 року за № 152, померлому батькові позивача ОСОБА_2 належить право на земельну частку (пай) площею 2,90 в умовних кадастрових гектарах.

Крім того, позивач ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем за законом на вказане спадкове майно. Однак, через розбіжності в написанні по батькові спадкодавця та через відсутність правовстановлюючого документу на спадкове майно не може реалізувати свого законного права на нотаріальне оформлення спадщини, що підтверджується постановою приватного нотаріуса Оратівського районного нотаріального округу Дронової В.О. № 48/02-31 від 10.12.2020 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку пай спадкоємцю ОСОБА_1 , через відсутність правовстановлюючого документу на земельну ділянку (пай), а також через те, що в свідоцтві про смерть зазначено ОСОБА_2 , а в свідоцтві про народження спадкоємця ОСОБА_1 зазначено - батько: ОСОБА_2 .

При цьому, інших спадкоємців за заповітом та за законом ні нотаріусом, ні судом не встановлено.

За вказаних обставин, суд, враховуючи норми чинного цивільного законодавства України на час виникнення спірних правовідносин, коло спадкоємців та склад спадкового майна, після померлого ОСОБА_2 , той факт, що спадкодавець за час свого життя набув права на земельну частку (пай) площею 2,90 в умовних кадастрових гектарах, розташовану на території Лопатинської сільської ради Оратівського району Вінницької області за межами населеного пункту згідно із сертифікатом серії ВН № 045968, а також приймаючи до уваги повне і безумовне визнання позову відповідачем, та те, що задоволення позову не суперечить вимогам закону та не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, приходить до висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими, а тому підлягають задоволенню з метою захисту спадкового майнового права позивача.

На підставі ст.ст. 524-527, 529, 548, 549, 560, 561 ЦК УРСР 1963 року, керуючись ст.ст. 1, 4, 76, 81, 200, 206, 258, 259, 265, 293, 294, 315, 319, 354 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Встановити факт, що має юридичне значення, про те, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно є батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Встановити факт, що має юридичне значення, про те, що свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії ВІ XV № 006288, виданий 10.02.2004 року Лопатинською сільською радою Оратівського району Вінницької області, дійсно належить ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , право на земельну частку (пай) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,90 га в умовних кадастрових гектарах, розташовану на території Лопатинської сільської ради Оратівського району Вінницької області за межами населенного пункту, згідно із сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ВН № 045968, виданим Оратівською районною державною адміністрацією Вінницької області, в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судові витрати залишити без відшкодування.

Копію рішення направити сторонам у справі згідно ч.5 ст.272 ЦПК України.

Повний текст рішення суду оформлено та виготовлено 31.12.2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ).

Відповідач: Лопатинська сільська рада Оратівського району Вінницької області (вул. Першотравнева, 31, с. Лопатинка Оратівського району Вінницької області, 22632, код ЄДРПОУ 04328051).

Суддя С.В. Климчук