Ухвала

від 31.12.2020 по справі 910/16838/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

31.12.2020Справа № 910/16838/20

Суддя Господарського суду міста Києва Гулевець О.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄСПАК"

про забезпечення позову

у справі №910/16838/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄСПАК"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕМП-2000"

про стягнення 249 999, 70 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄСПАК" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕМП-2000" про стягнення 249 999, 70 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором поставки №01/19 від 02.01.2019.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 04.11.2020 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 910/16838/20, постановив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, 31.12.2020 відділом автоматизованого документообігу в системі документообігу Господарського суду міста Києва зареєстровано заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄСПАК" про забезпечення позову, яка подана заявником 02.12.2020 разом із заявою про долучення доказів по справі.

В заяві про забезпечення позову, заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що містяться на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕМП-2000" у межах суми 255 598,81 грн.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄСПАК" про вжиття заходів забезпечення позову, суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч. 2 ст. 136 ГПК України).

Положеннями пункту 1 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

У заяві про вжиття заходів до забезпечення позову позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти та майно відповідача.

Заява про забезпечення позову, є обґрунтованою із зазначенням адекватного засобу забезпечення позову, необхідного для забезпечення ефективного захисту.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів або здійснюється ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав / інтересів позивача.

При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

При цьому, обов`язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст.ст. 73, 74, 76-79 ГПК України, яка передбачає обов`язковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- імовірності ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту (поновлення) прав та інтересів позивача в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Мотивуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову заявник посилається на те, що відносно відповідача задоволено ряд позовів на значну суму, що може спричинити уникнення останнім від виконання своїх договірних зобов`язань.

Дослідивши матеріали заяви, судом встановлено, що обставини щодо наявності заборгованості у відповідача за іншими договорами, не є належним обґрунтуванням обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Судом встановлено, що зазначені заявником обставини щодо можливого не виконання розрахунків відповідача є лише припущенням заявника та не підтверджується належними доказами, в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄСПАК" не містить будь-яких обґрунтованих доводів щодо реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Заявником не надано суду належних доказів у підтвердження наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, не надав жодних доказів, які підтверджують можливе істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або позбавлення заявника можливості ефективно захистити його порушені чи оспорювані права та інтереси, за захистом яких він звернувся до суду, у разі невжиття таких заходів забезпечення позову.

Суд зазначає, що самі лише припущення заявника не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати та довести необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову.

Аналогічна позиція наведене у постанові Верховного Суду від 22 січня 2020 року по справі №923/826/19.

Отже, суд оцінивши відповідність та співвідношення права та інтересів, які заявник просить захистити, заходи забезпечення позову та предмет позову, суд дійшов висновку про необґрунтованість заходів забезпечення позову.

З огляду на наведене вище, суд відмовляє у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄСПАК" про забезпечення позову.

Згідно із приписами ч. 6 ст. 140 ГПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст. ст. 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄСПАК" про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку і строк, встановлені ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання ухвали: 31.12.2020.

Суддя О.В. Гулевець