Постанова

від 23.12.2020 по справі 916/3666/19

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" грудня 2020 р. Справа №916/3666/19

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Желік М.Б.

судді Орищин Г.В.

Галушко Н.А.

за участю секретаря судового засідання Гуньки О.П.

розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційного банку Приватбанк (вх. ЗАГС №01-05/3414/20 від 24.11.2020)

на рішення Господарського суду Львівської області від 22.10.2020 (суддя Король М.Р., повний текст рішення складено 27.10.2020)

у справі №916/3666/19

за позовом: Акціонерного товариства Комерційного банку Приватбанк

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю КОМФОРТТРАНС

відповідача 2: ОСОБА_1

про: стягнення 157 226,67 грн.

за участю представників: не з`явились

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 22.10.2020 у справі №916/3666/19 в позові Акціонерного товариства Комерційного банку Приватбанк до Товариства з обмеженою відповідальністю КОМФОРТТРАНС та до ОСОБА_1 про стягнення 157226,67грн. відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням скаржник звернувся до Західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Львівської області із апеляційною скаргою, в якій просив поновити строк на оскарження рішення суду, провести розгляд справи за участю представника АТ КБ ПриватБанк , викликати його в судове засідання з метою детального пояснення конкретних обставин справи, скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 22.10.2020 у справі №916/3666/19 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити в повному обсязі.

Згідно із супровідним листом Господарського суду Львівської області від 23.11.2020 №916/3666/19/2/20 апеляційна скарга та матеріали справи №916/3666/19 надійшли на адресу Західного апеляційного господарського суду 24.11.2020.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.11.2020 справу №921/580/20 розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Желіка М.Б., суддів Галушко Н.А., Орищин Г.В.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 30.11.2020 поновлено АТ КБ Приватбанк строк на апеляційне оскарження рішення Господарського Львівської області від 22.10.2020 у справі №916/3666/19, зупинено дію оскарженого рішення, відкрито апеляційне провадження, та призначено розгляд справи на 23.12.2020.

В судове засідання 23.12.2020 сторони явки повноважних представників не забезпечили.

Врахувавши те, що явка сторін в судове засідання не визнавалась обов`язковою, клопотань про відкладення справи на адресу суду не надходило, предметом розгляду є апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду у малозначній справі, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності сторін за наявними матеріалами.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, взявши до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, а відтак оскаржуване рішення слід залишити без змін, з огляду на наступне.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.12.2019 у справі №916/3666/19 матеріали позовної заяви (вх. №3776/19 від 09.12.2019) Акціонерного товариства Комерційного банку Приватбанк до Товариства з обмеженою відповідальністю КОМФОРТТРАНС , ОСОБА_1 про стягнення 157226,67грн. направлено за встановленою підсудністю до Господарського суду Львівської області.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 20.03.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження.

Позовні вимоги АТ КБ Приватбанк обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем-1 - ТзОВ КОМФОРТТРАНС кредитних зобов`язань, що виникли на підставі кредитного договору від 25.02.2016. Враховуючи те, що належне виконання зобов`язань за кредитним договором забезпечено порукою на підставі укладеного між позивачем та відповідачем-2 - ОСОБА_1 договору, позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача 157226,67грн. заборгованості (проценти, нараховані за користування кредитом за період з 31.05.2019 по 30.07.2019).

Під час здійснення розгляду справи в суді першої інстанції відповідачі відзиву на позовну заяву чи будь-яких інших процесуальних заяв не надали, в судових засіданнях участі не брали.

Постановляючи оскаржене рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд дійшов висновків про те, що в матеріалах справи відсутні докази виникнення у ТзОВ КОМФОРТТРАНС зобов`язання щодо сплати АТ КБ Приватбанк заявлених до стягнення процентів за користування кредитом, окрім того, позивач не довів обставин щодо забезпечення на підставі Договору поруки від 04.05.2016, укладеного між АТ КБ Приватбанк та ОСОБА_1 , зобов`язань ТзОВ КОМФОРТТРАНС саме за договором банківського обслуговування від 25.02.2016.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що оскаржене рішення постановлено з неповним з`ясуванням обставин справи, порушенням норм матеріального та процесуального права. Так, скаржник зазначає, що відсутність підпису уповноваженої особи відповідача на Умовах не свідчить про те, що він не був ознайомлений з ними, не означає відсутність договірних зобов`язань між сторонами та відсутність заборгованості, оскільки підпис відповідач поставив саме в анкеті-заяві про приєднання до вказаних Умов, чим засвідчив згоду з умовами кредитування. Суд першої інстанції безпідставно застосував до спірних правовідносин правові висновки Великої Палати Верховного Суду у справі №342/180/17-ц від 03.07.2019, оскільки відповідачем у справі №342/180/17-ц є фізична особа, а не юридична, на юридичну особу не розповсюджується дія законодавства із захисту прав споживача, крім того, відповідач не заперечував факту ознайомлення з умовами кредитування. Встановивши, що банк надав відповідачу-1 кредит, а відповідач його не повернув, суд не мав підстав для відмови у стягненні відсотків за кредитом. Також, відповідач не скористався правом подання відзиву на позовну заяву, отже, не довів факту виконання договору.

Як вбачається з матеріалів справи місцевий господарський суд вірно встановив наступні фактичні обставини спору.

25.02.2016 ТзОВ КОМФОРТТРАНС (відповідачем-1) підписано заяву на відкриття рахунку, в якій зазначено номери відкритого поточного та карткового рахунків та їх валюта - гривня, а також заявку про приєднання до умов і правил надання банківських послуг, відповідно до якої, відповідач-1 приєднався до Умов і Правил надання банківських послуг, що знаходяться на сайті Акціонерного товариства Комерційного банку Приватбанк www.pb.ua , Тарифів банку, які разом з цією анкетою складають договір банківського обслуговування.

В матеріалах справи міститься витяг з Умов та правил надання банківських послуг , за змістом п.3.1.1.74. яких, Банк надає послугу гарантованих платежів для виконання грошових зобов`язань за господарськими договорами, що укладаються між Клієнтом та його контрагентами, а також між Клієнтом і Банком (послуга). Послуга надається у вигляді виконання Банком заявок на договірне списання коштів, згідно якої клієнт-платник доручає Банку зарахувати кошти на рахунок отримувача, в сумі і в дату, зазначені при створенні заявки. Послуга надається Банком як за рахунок власних коштів платника, так і за рахунок кредитних коштів. Споживачами цієї послуги є платник і одержувач платежів за господарськими договорами. Дата виконання гарантованого платежу може бути змінена відправником при отриманні згоди на її зміну від одержувача (шляхом підтвердження через дистанційний канал банківського обслуговування інтернет-клієнт-банк Приват24 ). Гарантований платіж може бути відкликаний (відмінений) платником виключно при отриманні згоди на її відкликання від одержувача (шляхом підтвердження через дистанційний канал банківського обслуговування інтернет-клієнт-банк Приват24 ).

У разі необхідності отримання отримувачем Послуги, платник за допомогою системи дистанційного обслуговування інтернет-клієнт-банк Приват24 подає в Банк заявку на договірне списання коштів за встановленою формою. Створені в Приват24 заявки в обов`язковому порядку підписуються ключами електронних підписів посадових осіб клієнтів-платників (п.3.1.1.75. Умов).

Після отримання Банком за допомогою системи дистанційного обслуговування заявки, банк розглядає його на предмет надання або відмови в наданні послуги, у разі відсутності у платника власних коштів та/або не кредитоспроможності платника (п.3.1.1.76. Умов).

Згідно з пунктом 3.1.1.77.2. Умов, при прийнятті позитивного рішення Банку про надання Послуги, якщо надання послуги здійснюється за рахунок кредитних коштів, Банк надає платникові кредит в розмірі, передбаченому в заявці (в межах встановленого ліміту) шляхом зарахування їх на рахунок 3648. Порядок надання банком кредиту та його порядок погашення платником здійснюється згідно п. 3.2.2 Умов.

Так, згідно з п.3.2.2.1. Умов, Банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати Клієнту кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії, з лімітом та на цілі, зазначені, в заявці на договірне списання, в обмін на зобов`язання Клієнта щодо повернення кредиту, сплати відсотків, винагороди, в обумовлені цим Договором строки. Відновлювана кредитна лінія надається Банком для виконання Клієнтом платежів за заявками на договірне списання коштів з датою виконання в майбутньому за господарськими договорами, яка не перевищує терміну повернення кредиту, та може бути змінена або скасована Позичальником за згодою одержувача (шляхом підтвердження через дистанційний канал банківського обслуговування інтернет-клієнт-банк Приват24 ), шляхом перерахування Банком кредитних коштів на рахунок 3648, з подальшим перерахуванням в дату виконання на поточний рахунок одержувачів, що вказана в заявці. Після видачі кредиту, подані Позичальником Банку заявки можуть бути відкликані Позичальником виключно при отриманні згоди на її відкликання від одержувача (шляхом підтвердження через дистанційний канал банківського обслуговування інтернет-клієнт-банк Приват24 ). Будь-які суперечки між платником (Позичальником) та одержувачем грошових коштів, в тому числі ті, які виникли після видачі кредиту, вирішуються платником (Позичальником) з отримувачем самостійно без пред`явлення платником (Позичальником) до Банку вимоги про відкликання заявки про платіж.

Відповідно до п. 3.2.2.5.2. Умов, Банк зобов`язується надати кредит шляхом перерахування кредитних коштів на підставі виставлених Клієнтом заявок, на цілі, відмінні від сплати страхових та/або інших платежів, у межах сум, обумовленої в Заяві, а також за умови виконання Клієнтом зобов`язань передбачених пунктами 3.2.2.6.1, 3.2.2.6.12. цього договору. Зобов`язання з видачі кредиту або його частини згідно з умовами цього договору виникають у Банку з дня надання Клієнтом заявок в межах зазначених у них сум у порядку, передбаченому п.3.2.2.8.2. і з урахуванням п.3.2.2.1. цього договору. Зобов`язання по видачі кредиту або його частини на сплату страхових та/або інших платежів виникають у Банку в разі непред`явлення Клієнтом документів, що підтверджують сплату чергових страхових та/або інших платежів за рахунок інших джерел.

Відповідно до заявок на гарантований платіж (доручень на договірне списання) №5 від 15.08.2016 на суму 5000,00грн., №180 від 24.05.2016 на суму 5000,00грн., №183 від 25.11.2016 на суму 10000,00грн., №220 від 23.12.2016 на суму 700000,00грн., №225 від 23.12.2016 на суму 74000,00грн., №223 від 23.12.2016 на суму 700000,00грн., відправником яких зазначено відповідача-1, Банк (в межах встановлених для відповідача-1 кредитних лімітів, розмір яких зазначено у долученій до позовної заяви довідці вих.№08.7.0.0.0/191128122332 від 28.11.2019) надав відповідачу-1 кредит шляхом проведення відповідних платежів, що підтверджується долученими до позовної заяви банківськими виписками.

Вказані заявки містять записи про те, що їх підписано зі сторони відповідача-1 в системі інтернет-клієнт-банк Приват24.

Також у заявках зазначено, що операція за заявкою виконується відповідно до Умов та правил надання банківських послуг - розділ 3.1.8., розділ 3.2.2. або окремо укладених з клієнтом договорів, що регулюють надання послуги Гарантовані платежі та/або кредиту за послугою Гарантовані платежі ; платність, умови повернення, забезпечення - згідно розділу 3.2.2. Умов та правил надання банківських послуг або окремо укладених з клієнтом кредитних договорів, що регулюють надання кредиту на проведення гарантованих платежів; підписавши цю заявку відповідач 1 на підставі ст.634 ЦК України приєднується до Умов та правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті АТ КБ ПРИВАТБАНК у мережі Інтернет за адресою www.privatbank.ua і діють станом на дату формування цієї заявки.

Згідно з п.3.2.2.2. Умов, термін повернення кредиту зазначений в заявці. Згідно зі ст.ст.212, 651 Цивільного кодексу України, у разі порушення Клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбачених цим Договором, Банк на свій розсуд, починаючи з 91-го дня порушення будь-якого із зобов`язань, має право змінити умови цих Умов, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому Банк направляє Клієнту письмове повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту. У разі непогашення Клієнтом заборгованості за цими Умовами у строк, зазначений у повідомленні, вся заборгованість, починаючи з наступного дня дати, зазначеної у повідомленні, вважається простроченою. У разі погашення заборгованості в період до закінчення 30 днів (включно) з моменту порушення будь-якого із зобов`язань, кінцевим терміном повернення кредиту є дата, зазначена в заявці. Під датою виконання заявки Сторони погодили дату зарахування кредитних коштів на поточний рахунок одержувача, зазначеного у заявці Клієнта. Клієнт погашає заборгованість по кредиту в розмірі, зазначеному в заявці Клієнта, в строк до 30 днів з дати виконання заявки. За користування кредитом у період з дати ініціювання Клієнтом заявки до дати виконання заявки Клієнт сплачує винагороду за надання фінансового інструменту в розмірі 4% річних (але не менш ніж 5 гривень)* від розміру кредиту, зазначеного у черговій заявці Клієнта. Винагорода за надання фінансового інструменту сплачується Клієнтом в дату надання в Банк чергової заявки. У період з дати виконання заявки за рахунок кредитних коштів до 30.06.2014р. Клієнт за користування кредитом сплачує Банку відсотки в розмірі 28% річних, а починаючи з 01.07.2014 Клієнт за користування кредитом сплачує Банку відсотки в розмірі 36% річних від суми заборгованості. У випадку зміни вартості кредитних ресурсів на ринку грошових ресурсів, зміни облікової ставки НБУ, зміни курсу гривні до іноземної валюти 1 групи класифікатору іноземних понад на 5 та більше процентів Сторони на дату укладення цього Договору, узгодили про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом. При цьому, таке збільшення розміру процентів за користування кредитом не повинно перевищувати подвійного розміру процентної ставки, зазначеної в цьому пункті. Інформацію про розмір узгодженої зміненої процентної ставки за користування кредитом Банк розміщує для Клієнта одним з таких способів: в письмовій формі, через встановлені засоби електронного зв`язку Банку та Клієнта, системи клієнт-банк, інтернет клієнт-банк, Приват24 , sms-повідомлення на останні відомі Банку номери телефонів, наданих Банку при ідентифікації та актуалізації відомостей про Клієнта, або іншими засобами. Узгоджений Сторонами змінений розмір процентів за користування кредитом є чинним з моменту розміщення його способом, зазначеним в цьому пункті, якщо інша дата не визначена в інформації про зміну розміру процентів. У разі непогашення заборгованості Клієнтом за кредитом у строк до 30 днів, включно, на 31-й день - заборгованість по кредиту стає простроченою. При цьому за користування кредитом Клієнт платить відсотки в розмірі 56% річних від суми заборгованості. Вказаний в цьому пункті строк може бути змінений згідно умов цього Договору. У разі, якщо в дату виконання заявки або після неї, у клієнта на поточному рахунку недостатньо власних коштів - Клієнт доручає Банку в односторонньому порядку проводити списання коштів на погашення заборгованості як за рахунок власних коштів Клієнта, що надходять на всі поточні так і за рахунок невикористаних коштів по кредитному ліміту на розрахунковому рахунку , подальші взаємини за яким регулюються розділом 3.2.1 цих Умов та Правил . Інші істотні умови кредитування наведено в заявці.

Проте, як зазначає позивач, відповідач-1 в порушення Умов та правил не повернув кредитні кошти у встановлений строк, а також не сплатив в повному обсязі проценти за користування кредитом, внаслідок чого, станом на 30.07.2019, заборгованість відповідача-1 становить 6162775,42грн., з яких: 1474000,00 грн. - заборгованість за кредитом; 2455356,45 грн. - заборгованість за відсотками, нарахованими на поточну та прострочену заборгованість згідно з пунктами 3.2.2.9.1. та 3.2.2.9.2. Умов; 2233418,97грн. - заборгованість з пені, нарахованої згідно з пунктом 3.2.2.10.1. Умов.

При цьому, до стягнення позивач заявив 157226,67грн. заборгованості, що складається з процентів за користування кредитом за період з 31.05.2019 по 30.07.2019.

З метою забезпечення виконання відповідачем-1 кредитних зобов`язань, 04.05.2016 між Банком та ОСОБА_1 як поручителем укладено договір поруки №POR1462360187492, відповідно до положень п.1.1. якого, поручитель зобов`язується відповідати перед Банком за виконання відповідачем-1 (боржником) зобов`язань за угодами-приєднання до:

- 3.2.1. Кредитний ліміт Умов та правил надання банківських послуг (надалі по тексту - Угода 1 ) по сплаті: а) процентної ставки за користування кредитом: за період користування кредитом згідно п. 3.2.1.4.1.2. Угоди 1 - 30% річних для договорів забезпечених порукою, 34% річних для договорів незабезпечених порукою; за період користування кредитом згідно п.3.2.1.4.1.3. Угоди 1 - 60% річних для договорів забезпечених порукою, 68% річних для договорів незабезпечених порукою; в) винагороди за використання Ліміту відповідно до 3.2.1.4.4. Угоди 1 1-го числа кожного місяця у розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній місяць; г) кредиту в розмірі 70000,00грн. Якщо під час виконання Угоди 1 зобов`язання Боржника, що забезпечені цим договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності Поручителя, Поручитель при укладанні цього договору дає свою згоду на збільшення зобов`язань за Угодою 1 в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з Поручителя не потрібні (п.1.1.1. Договору поруки);

- 3.2.2. Кредитний ліміт Умов та правил надання банківських послуг (надалі по тексту - Угода 2 ) по сплаті: а) процентної ставки за користування кредитом: за період користування кредитом згідно п. 3.2.2.2. Угоди 2 - 64% річних; б) винагород, штрафів, пені та інші платежі, відшкодовувати збитки, у відповідності, порядку та строки, зазначені у Угоді 2 ; в) кредиту в розмірі 70000,00грн. Якщо під час виконання Угоди 2 зобов`язання Боржника, що забезпечені цим Договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності Поручителя, Поручитель при укладанні цього договору дає свою згоду на збільшення зобов`язань за Угодою 2 в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з Поручителя не потрібні (п.1.1.2. Договору поруки).

Відповідно до п.1.2. Договору поруки, Поручитель відповідає перед Банком за виконання зобов`язань за Угодою 1 та Угодою 2 в тому ж розмірі, що і Боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту Поручитель відповідає перед Банком всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

Оскільки, як зазначає позивач, своїх зобов`язань щодо повернення кредитних коштів відповідач-1 належно не виконав, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідачів, як солідарних боржників, 157226,67грн. заборгованості, що складається з процентів за користування кредитом за період з 31.05.2019 по 30.07.2019.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.1 ст.173 ГК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 2 ст.11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

У відповідності до вимог ст.174 ГК України, господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч.1 ст.1066 ЦК України, за договором банківського рахунку банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

В силу приписів ч.ч.1, 2 ст.1067 ЦК України, договір банківського рахунку укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунку у банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов`язаний укласти договір банківського рахунку з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам.

Згідно положень ч.1 ст.1072 ЦК України, банк виконує розрахункові документи відповідно до черговості їх надходження та виключно в межах залишку грошових коштів на рахунку клієнта, якщо інше не встановлено договором між банком і клієнтом.

Водночас, з огляду на норми ч.1 ст.1069 ЦК України, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.

Тобто, норми чинного законодавства надають сторонам договору банківського рахунку можливість передбачити в ньому положення про надання банком кредиту, який надається понад залишок грошових коштів на поточному рахунку клієнта в цьому банку в межах заздалегідь обумовленої суми шляхом дебетування його рахунка. Таке кредитування рахунку клієнта надає останньому можливість здійснювати платежі за умови відсутності або недостатність грошових коштів на його рахунку (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.03.2020 у справі №916/548/19, від 18.02.2020 у справі №914/504/18).

Слід зазначити, що відповідно до ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Згідно із ч.1 ст.633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст.634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку - позивач).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст.ст.633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом ст.1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору, проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Водночас, позивач вимоги про стягнення процентів за користування позиченими коштами та інших сум за прострочення виконання грошового зобов`язання з підстав та у розмірах, установлених актами законодавства, зокрема статтями 625, 1048 ЦК України не заявляв, позовні вимоги аргументовані умовами кредитного договору з посиланням на Витяг з Умов та правил надання банківських послуг.

Із матеріалів справи вбачається, що у заяві відповідача-1 від 25.02.2016 про відкриття поточного та карткового рахунків, заяві про приєднання до умов та привал надання банківських послуг, а також в підписаних відповідачем-1 в системі інтернет-клієнт-банк Приват24 заявках на гарантований платіж (доручення на договірне списання) процентна ставка не зазначена.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості, посилався на тарифи Банку та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг, що розміщені на сайті http://privatbank.ua.

Так, Умовами та правилами надання банківських послуг, витяг з яких надано позивачем на підтвердження позовних вимог, визначено, в тому числі, процентну ставку, права та обов`язки Клієнта і Банку.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Умови та правила надання банківських послуг розумів відповідач 1 та ознайомився і погодився з ними, підписуючи Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та заявки на гарантовані платежі (доручення на договірне списання), а також те, що вказані документи на момент зарахування одержувачам кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема, й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами.

На переконання колегії суддів апеляційної інстанції місцевий господарський суд правильно застосував висновки Великої Палати Верховного Суду, зроблені у постанові від 03.07.2019 у справі №342/180/17, відповідно до яких Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.

При цьому, доводи апеляційної скарги щодо неможливості застосування до правовідносин сторін висновків, зазначених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №342/180/17 є безпідставними, оскільки у даному випадку слід виходити з наданого судом тлумачення норми права, а не суб`єктного складу сторін спору.

Місцевий господарський суд також вірно зазначив, що у цьому випадку неможливо застосувати до спірних правовідносин правила ч.1 ст.634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ Приватбанк в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову (аналогічна позиція Верховного Суду викладена в постанові від 07.10.2020 у справі №524/31/19).

За таких обставин, без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу 1 Умови та правила надання банківських послуг, відсутність у заяві про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, а також у заявках на гарантований платіж домовленості сторін про сплату процентів за користування кредитними коштами, наданий позивачем Витяг з Умов та правил надання банківських послуг, на який він посилається, не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем-1 кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин, в той час як доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. В силу вимог ст.ст. 76, 77, 78, ГПУ України обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих, достовірних доказів, а не припущень.

Наданий позивачем витяг з Умов та правил надання банківських послуг, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в заяві від 25.02.2016 про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, а також у заявках на гарантовані платежі (доручення на договірне списання), які безпосередньо підписані відповідачем-1 і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

З огляду на викладене, враховуючи те, що Витяг з Умов та правил надання банківських послуг, який міститься в матеріалах справи, не містить підпису відповідача-1, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами, таким чином відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді сплату процентів за користування кредитними коштами, тобто не обумовили в письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, на які посилається позивач.

Окрім того, навіть у випадку погодження між сторонами в спірному договорі сплати процентів за користування кредитом, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування, термін кредиту відповідно до заявок на гарантований платіж - 04.01.2017, водночас, позовними вимогами є стягнення процентів за користування кредитом за період з 31.05.2019 по 30.07.2019, тобто, вказані проценти нараховано поза межами строку кредитування.

Враховуючи наведене, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що в матеріалах справи відсутні докази виникнення у відповідача 1 зобов`язання щодо сплати позивачу заявлених до стягнення процентів за користування кредитом.

При цьому безпідставними є доводи апеляційної скарги про те, що відповідач-1 не довів факту виконання договору, оскільки обов`язок доказування обставин, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог покладено саме на позивача.

Щодо позовної вимоги про солідарне стягнення з боржника та поручителя слід зазначити наступне.

Відповідно до ч.1 ст.543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Частинами 1, 2 ст.554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Разом з тим, оскільки порука є видом забезпечення виконання зобов`язань і при цьому водночас сама має зобов`язальний, договірний характер, на правовідносини поруки поширюються загальні положення про зобов`язання та про договори.

Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Враховуючи характер поруки (похідний, залежний від основного зобов`язання), до істотних умов договору поруки слід віднести, зокрема, визначення зобов`язання, яке забезпечується порукою, його зміст та розмір, у тому числі, реквізити основного договору, його предмет, строк виконання тощо.

Однак, з договору поруки №POR1462360187492 від 04.05.2016, укладеного між банком та ОСОБА_1 , неможливо встановити ані правочин, який як основне зобов`язання забезпечений порукою, ані поточний рахунок, на який надається послуга кредитний ліміт, умовами договору визначено лише особу боржника та розміри процентів річних в залежності від періодів користування кредитом.

У п.1.1.1.г) договору поруки зазначено предметом забезпечення є, зокрема, кредит в розмірі 70 000,00 грн., проте, відповідно до заявок на гарантований платіж (доручень на договірне списання), що містяться в матеріалах справи, кредит у розмірі 70000,00грн. не надавався.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що позивачем не доведено обставини щодо забезпечення на підставі Договору поруки зобов`язань відповідача-1 саме за договором банківського обслуговування від 25.02.2016.

Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Оскаржуване рішення вказаним вимогам відповідає.

Враховуючи встановлені обставини справи, зважаючи на те, що доводи апеляційних скарг не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи, беручи до уваги межі перегляду оскаржуваного рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що вимоги апеляційних скарг не підлягають задоволенню, а оскаржуване рішення слід залишити без змін.

В порядку положень ст. 129 ГПК України судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги, слід покласти на скаржника.

Відповідно до вимог ч.5 ст.240 ГПК України у зв`язку з відсутністю сторін в судовому засіданні датою ухвалення постанови є дата складення повного тексту судового рішення.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 269, 270, 275, 276, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні вимог апеляційної скарги Акціонерного товариства Комерційного банку Приватбанк (вх. ЗАГС №01-05/3414/20 від 24.11.2020) - відмовити.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 22.10.2020 у справі №916/3666/19 - залишити без змін.

3. Судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги - покласти на скаржника.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню.

Повний текст постанови складено 04.01.2021.

Головуючий суддя Желік М.Б.

суддя Галушко Н.А.

суддя Орищин Г.В.