Рішення

від 17.12.2020 по справі 540/1749/20

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/1749/20

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Ковбій О.В.,

при секретарі: Калівошко В.В.,

за участі:

представника відповідача - Литовської Ю. О.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю НАДІЯ до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

встановив:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "НАДІЯ" (далі-позивач, СТОВ "Надія") звернулось до суду з вказаним адміністративним позовом, у якому, з урахуванням уточненої редакції позову, просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 24.02.2020 №№ 0000350522, 0000330522 складені Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі - відповідач, ГУ ДПС) на підставі Акту № 5/21-22-05-04/31369141 про результати документальної позапланової виїзної перевірки Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "НАДІЯ" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 08.01.2020 та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.04.2018 по 08.01.2020 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ГУ ДПС проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача, результати якої оформлені Актом від 23.01.2020 року "5/21-22-05-04/31369141 про результати документальної позапланової виїзної перевірки СТОВ "Надія" за результатом якої були складено оскаржені податкові повідомлення-рішення. СТОВ "Надія" вважає результати перевірки протиправними, оскільки відповідачем було порушено процедури її проведення. Зокрема, не вручено уповноваженій особі підприємства наказ про проведення перевірки, не доведено до відома підприємства про його існування взагалі. Письмового повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки, посвідчень осіб, уповноважених на проведення перевірки представникам підприємства також не надавалось. Акт та податкові повідомлення-рішення, на думку позивача, складено з порушенням строку на їх складення.

Крім наведеного, позивач вважає необґрунтованим висновок контролюючого органу про заниження підприємством сум податку на прибуток, оскільки він побудований на помилковій правовій позиції відповідача щодо відсутності нотаріального посвідчення договорів щодо оренди засобів виробництва у фізичних осіб. Також, позивач вважає, що визначена ГУ ДПС сума податкового зобов`язання не відповідає дійсності та нарахована без передбаченого методологічного порядку нарахування.

Вказане, на думку позивача, є достатньою підставою для скасування оскаржений податкових повідомлень-рішень.

Ухвалою суду від 08.07.2020 року вказана заява була залишена без руху, позивачу надано строк на усунення недоліків.

17.07.2020 року недоліки позовної заяви були усунуті позивачем, у зв`язку з чим ухвалою суду від 22.07.2020 року провадження у справі відкрито, визначено розглядати справу за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 29.09.2020 року. Цією ж ухвалою продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

20.08.2020 року відповідачем надано відзив на позов, згідно якого заявлених позовних вимог ГУ ДПС не визнає. Вказує на дотримання порядку проведення позапланової виїзної перевірки СТОВ "Надія" та зазначає про правомірність висновків перевірки щодо наявності документально непідтверджених витрат підприємства. Також, відповідач вважає непідтвердженими розмір витрат позивача на правничу допомогу.

09.09.2020 року представником позивача надано відповідь на відзив. СТОВ "Надія" стверджує, що підпис голови ліквідаційної комісії ОСОБА_1 на останній сторінці акту не свідчить про його отримання підприємством.

З приводу правової позиції відповідача щодо відсутності нотаріального посвідчення договорів оренди транспортних засобів з фізичними особами зазначає, що всі надані договори посвідчені секретарем сільської ради і зареєстровані за правилами ведення нотаріального діловодства, що робить їх відповідними ст.ст. 203, 204, 220, 799 Цивільного Кодексу України.

Наполягає на обґрунтованості розміру заявлених витрат на правничу допомогу.

28.09.2020 року представником відповідача надано заперечення на відповідь на відзив. В зазначеній заяві по суті спору відповідач повторно наголошує на дотримання ним процесуальних вимог щодо проведення перевірки, зазначає, що договори оренди транспортних засобів з фізичними особами укладені без дотримання вимог щодо обов`язкового нотаріального посвідчення, що робить їх нікчемними. Повторно наголошує на необґрунтованості зазначених позивачем витрат на правничу допомогу.

В підготовче засідання призначене на 29.09.2020 року представники сторін з`явились. Протокольною ухвалою суду задоволено клопотання представника позивача про оголошення перерви в підготовчому засіданні через не ознайомлення з запереченнями на відзив. Датою наступного засідання визначено 06.10.2020 року.

05.10.2020 року представником позивача надано пояснення до заперечень на відповідь до відзиву, в яких позивач повторно стверджує про неотримання повідомлень про проведення перевірки, наполягає на тому, що при укладенні договорів оренди між СТОВ "Надія" та орендодавцями - фізичними особами підприємством дотримано вимог законодавства, договори є чинними, а ОСОБА_1 мав право на підписання договорів оренди між ним як орендодавцем та підприємством (в якості представника) з обох сторін.

В підготовче засідання, призначене на 06.10.2020 року представники сторін з`явились. У зв`язку з ненаданням представником відповідача необхідних для вирішення справи документів, протокольною ухвалою суду оголошено перерву в підготовчому засіданні до 23.10.2020 року.

23.10.2020 року у зв`язку з досягненням мети підготовчого провадження, протокольною ухвалою суду підготовче засідання закрито. Розгляд справи по суті призначено на 12.11.2020 року.

Протокольною ухвалою суду від 12.11.2020 року через неявку представника позивача розгляд справи відкладено на 17.12.2020 року.

В судове засідання призначене на вказану дату представник позивача не з`явилась. Подала до суду клопотання про розгляд справи за її відсутності. Представник відповідача з`явилась, просила відмовити в задоволенні позову з урахуванням правового обґрунтування, наведеного в заявах по суті спору.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини.

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Надія", код ЄДРПОУ 31369141, зареєстровано 14.02.2001 року № 10035616861. Товариство взято на облік в органах податкової служби 01.03.2001 за №834, перебуває на обліку в ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі.

В період з 08.01.2020 року по 16.01.2020 року ГУ ДПС на підставі наказу про проведення перевірки від 03.01.2020 року № 4 проведена документальна позапланова виїзна перевірка СТОВ "Надія" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 08.01.2020 року та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.04.2018 по 08.01.2020 року.

23.01.2020 року за результатами перевірки складено акт № 5/21-22-05-04/31369141 (далі - Акт перевірки), яким встановлені наступні порушення (неповний перелік):

1) пп.14.1.11 п.14.1 ст.14, п.п.134.1.1 п.134.1 ст. 134, п.135.1 ст. 135 ПК України, п.6 П(с)БО №16 "Витрати", в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 98420 грн, у т.ч. за 2016 рік на суму 46825 грн, за 2017 рік у сумі 51595 грн.

2) пп.14.1.11 п.14.1 ст.14, п.п.134.1.1 п.134.1 ст. 134, п.135.1 ст. 135 ПК України, п.6 П(с)БО №16 "Витрати", в результаті чого завищено від`ємне значення об`єкту оподаткування податком на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 211498 грн, у т.ч. за 2018 рік на суму 211498 грн.

3) п.185.1 ст.185, п.189.1 ст.189, п.198.5 ст.198, п.200.1 ст.200 ПК України в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 99635 грн, у т.ч. за 2017 рік у сумі 41797 грн, за 2018 рік у сумі 36797 грн, за 2019 рік у сумі 21041 грн.

4) п.185.1 ст.185, п.189.1 ст.189, п.198.5 ст.198, п.200.1 ст.200 ПК України в результаті чого завищено від`ємне значення різниці між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту в періоді, що перевірявся на загальну суму 55535 грн, у т.ч. за 2017 рік у сумі 18681 грн, за 2018 рік у сумі 27548 грн, за 2019 рік у сумі 9306 грн.

На підставі висновків Акту перевірки відповідачем прийняті, серед іншого, податкові повідомлення-рішення (ППР) від 24.02.2020 року № 0000350522, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 109976,00 грн (87981,00 грн - визначене податкове зобов`язання, 21995,00 грн - штрафні санкції), ППР №0000330522, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 124543,00 грн (99635,00 грн - визначене податкове зобов`язання, 24908,00 грн - штрафні санкції).

Позивач вважає прийняті ППР такими, що суперечать вимогам чинного податкового законодавства, а тому оскаржив їх, звернувшись із позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пп. 21.1.1 - 21.1.5 п. 21.1 ст. 21 ПК України, посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій; коректно та уважно ставитися до платників податків, їх представників та інших учасників відносин, що виникають під час реалізації норм цього Кодексу та інших законів, не принижувати їх честі та гідності.

Згідно з пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.4 п. 78.1, абз. 1 п. 78.4 ст. 78 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків (крім перевірок, передбачених підпунктом 78.1.21 пункту 78.1 цієї статті) надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Відповідно до п. 81.1 ст. 81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Таким чином, норми ПК України передбачають обов`язок посадових осіб контролюючого органу дотриматись перелічених процесуальних вимог як передумови для проведення, зокрема, документальної позапланової виїзної перевірки.

Недотримання перелічених вимог має непрямим наслідком протиправність прийнятих за її наслідком рішень.

Відповідно позову недотримання порядку проведення перевірки відповідачем є основним аргументом СТОВ "Надія", який, на думку підприємства, достатній для скасування спірних податкових повідомлень-рішень. Так, представник позивача зазначає про не вручення уповноваженій особі підприємства наказу про проведення перевірки, не доведення до відома підприємства про існування наказу взагалі. Також представник зазначає, що посадовими особами відповідача не надавались письмові повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки, посвідчення осіб, уповноважених на проведення перевірки, акт перевірки.

З приводу викладеного, судом з протоколу №1 загальних зборів учасників СТОВ "Надія" встановлено, що 13.11.2019 року прийнято рішення, зокрема, щодо припинення шляхом ліквідації СТОВ "Надія" та призначено уповноваженою особою, яка має право вчиняти дії від імені товариства без довіреності - ОСОБА_1 .

03.01.2020 року ГУ ДПС прийнято наказ №4 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки СТОВ "Надія". Підставою для прийняття наказу зазначено пп.78.1.7 п.78.1 ст. 78 ПК України.

Відповідно приписів наведеного пункту документальна позапланова перевірка здійснюється, серед іншого, в разі, коли розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Тобто, підстави прийняття наказу про проведення перевірки позивача - початок процедури припинення відповідної юридичної особи дійсно існували та були правильно визначені відповідачем у наведеному наказі. Отже, перевірку призначено в порядку та у спосіб, передбаченому ПК України.

Також, в матеріалах справи наявні направлення на перевірку №1,2 від 03.01.2020 року (а.с.114) в яких міститься розписка ОСОБА_1 датована 08.01.2020 роком з зазначенням часу: 09:00 про те, що йому пред`явлено посвідчення та направлення від 03.01.2020 року №1 на проведення перевірки та вручено копію наказу від 03.01.2020 року №4 на проведення документальної перевірки. Аналогічна розписка заповнена та підписана ОСОБА_1 в направленні на перевірку №2 від 03.01.2020 року.

Також, на виконання вимог ухвали суду, представником відповідача надано копію Акту перевірки (а.с.173-181) на останній сторінці якого міститься підпис ОСОБА_1 , яким він підтверджує, що первинні, бухгалтерські та інші документи, використані при проведенні перевірки достовірні, надані в повному обсязі, а додаткові (інші) документи, що свідчать про діяльність платника податків за період, що перевіряється відсутні.

Окрім цього, ОСОБА_1 поставив свій підпис під твердженням, що він ознайомлений з обов`язками, правами, відповідальністю підприємств та порядком оскарження рішень і дій посадових осіб державних податкових органів та про те, що ним отримано примірник акту перевірки з додатками на 19 аркушах 27.01.2020 року.

Таким чином, особою вповноваженою від імені товариства вчиняти юридично значимі дії без довіреності - ОСОБА_1 самостійно зазначено про отримання ним наказу на проведення перевірки, направлень на її проведення, пред`явлення йому вповноваженими на проведення перевірки особами посвідчень та отримання акту перевірки.

Повноваження ОСОБА_1 на вчинення дій від імені СТОВ "Надія" позивачем не заперечувались та підтвердженні наявними в справі доказами.

Зазначення представника позивача про неотримання нею копій доказів в яких ОСОБА_1 поставив свій підпис про отримання ним наказу на проведення перевірки, направлень на її проведення, пред`явлення йому вповноваженими на проведення перевірки особами посвідчень та отримання акту перевірки суд до уваги не бере з наступних підстав.

Згідно з приписами ч.9 ст. 79 КАС України, копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Відповідач надав до суду докази направлення представнику позивача перелічених вище документів з підписом ОСОБА_1 (а.с.144) 28.09.2020 року (надісланні електронною поштою на офіційну електронну адресу представника: ІНФОРМАЦІЯ_1 ), що свідчить про виконання відповідачем положень ч.9 ст.79 КАС України щодо порядку надання доказів до суду.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже, представник позивача, вказуючи про ненадання відповідачем наведених доказів, має підтвердити зазначене.

Також, суд звертає увагу на положення ч.6 ст.94 КАС України, що наділяє учасника справи правом поставити під сумнів копію (електронну копію) письмового доказу та створює правовий інструмент для перевірки доказу на предмет їх достовірності.

Окрім вказаного, в разі дійсних сумнівів учасника справи в справжності підпису особи на документах, що мають ключове значення для вирішення справи, особа наділена правом заявляти клопотання про проведення відповідних експертиз.

Натомість, в даному конкретному випадку, представник позивача достовірно знаючи про надання відповідачем доказів отримання підприємством наказу на проведення перевірки, направлень на її проведення, пред`явлення вповноваженими на проведення перевірки особами посвідчень та отримання акту перевірки не вчинив жодних дій спрямованих на доведення перед судом обґрунтованості своїх тверджень про те, що представник підприємства перелічених документів не отримував, а також жодного разу не висловив сумніву з приводу достовірності наданих відповідачем доказів.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для неврахування наданих відповідачем доказів про отримання СТОВ "Надія" в передбачений законом спосіб наказу на проведення перевірки, направлень на її проведення, акту перевірки, а також факту пред`явлення вповноваженими на проведення перевірки особами службових посвідчень.

Таким чином, відповідачем дотримано встановлених п. 81.1 ст. 81 ПК України передумов для проведення документальної виїзної перевірки СТОВ "Надія".

Отже, перевірка позивача призначена та розпочата з дотриманням процедурних вимог ПК України на відміну від тверджень позивача про протилежне.

Щодо суті виявлених правопорушень, суд зазначає наступне.

Так, з аналізу акту перевірки встановлено, що висновки контролюючого органу про завищення підприємством витрат за період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року на суму 683636,62 грн побудовані на неправомірному, на думку органу, віднесенні до витрат виробництва орендної плати, витрат на паливно-мастильні матеріали та списання запасних частин на основні засоби по бухгалтерському обліку підприємства, на підставі нотаріально не посвідчених договорів оренди, укладених з фізичними особами.

З наданих до суду договорів, щодо яких йдеться в акті перевірки встановлено, що в період, який досліджувався відповідачем чинними, серед іншого, були:

- договір передачі майна колективом співвласників юридичній особі від 30.04.2012 року за яким колектив фізичних осіб-співвласників передав СТОВ "Надія" в оренду, як стверджує саме підприємство, транспортні засоби: ГАЗ 53 д/н НОМЕР_1 ; Камаз д/н НОМЕР_2 ; Камаз д/н НОМЕР_3 ; ДООН 1500-3 шт.

- договір оренди транспортного засобу від 15.03.2016 року, укладений між СТОВ "Надія" та ОСОБА_1 за яким орендодавець - фізична особа ОСОБА_1 передає у строкове платне користування транспортний засіб - трактор Беларус-952, д/н НОМЕР_4 .

За своєю правовою природою (згідно предмету договору та його цілей) вказані договори є договорами найму транспортних засобів, форма яких передбачена ст.799 Цивільного кодексу України.

Згідно положень наведеної статті договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі, в разі участі в ньому фізичної особи - підлягає нотаріальному посвідченню.

З аналізу аргументів сторін вбачається, що спір між учасниками справи полягає в тому, що позивач вважає вказані договори нотаріально посвідченими посадовими особами Виноградівської сільської ради Цюрупинського району Херсонської області, тоді як відповідач вважає що в наведених договорах відсутня ознака нотаріального посвідчення.

Відповідно ч.2 ст. 209 ЦК України, нотаріальне посвідчення правочину здійснюється нотаріусом або іншою посадовою особою, яка відповідно до закону має право на вчинення такої нотаріальної дії, шляхом вчинення на документі, в якому викладено текст правочину, посвідчувального напису.

Згідно з приписами ст. 1 Закону України "Про нотаріат" (в редакції станом на дату вчинення першого договору - квітень 2012 року), нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).

У населених пунктах, де немає нотаріусів, нотаріальні дії, передбачені статтею 37 цього Закону, вчиняються уповноваженими на це посадовими особами органів місцевого самоврядування.

Положення наведеної норми не зазнали змістовних змін станом й на дату укладення позивачем договору оренди транспортного засобу від 15.03.2016 року.

Таким чином станом на дату укладення позивачем догорів найму транспортних засобів вчинення нотаріальних дій в Україні покладалось на нотаріусів, лише у населених пунктах, де немає нотаріусів, правом на вчинення виключного переліку нотаріальних дій були наділені уповноважені на це посадові особи органів місцевого самоврядування.

Перелік нотаріальних дій, що вчиняються посадовими особами органів місцевого самоврядування наведений в ст. 37 Закону України "Про нотаріат". Так, згідно приписів наведеної статті в редакції чинній станом на дату укладання договорів (2012 та 2016 роки) у сільських населених пунктах уповноважені на це посадові особи органу місцевого самоврядування вчиняють такі нотаріальні дії:

1) вживають заходів щодо охорони спадкового майна;

2) посвідчують заповіти (крім секретних);

3) видають дублікати посвідчених ними документів;

4) засвідчують вірність копій (фотокопій) документів і виписок з них;

5) засвідчують справжність підпису на документах;

6) видають свідоцтва про право на спадщину;

7) видають свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя.

Обмеженість нотаріальних дій, що їх може бути вчинено посадовими особами органів місцевого самоврядування також передбачено п.1.1 Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, затвердженому Наказом Міністерства юстиції України від 11.11.2011 року №3306/5.

Як вбачається з наведеного переліку в посадових осіб органів місцевого самоврядування відсутні повноваження щодо вчинення такої нотаріальної дії як посвідчення правочину. Відповідні повноваження належать виключно нотаріусам, що передбачено п.1 ч.1 ст. 34 Закону України "Про нотаріат".

З урахуванням викладеного вбачається, що посадові особи Виноградівської сільської ради Цюрупинського району Херсонської області не мали станом на дату укладення спірних договорів повноважень щодо посвідчення правочинів.

Окрім наведеного зі змісту досліджених судом договорів не вбачається й загальних ознак їх посвідчення.

Так, статтею 52 Закону України "Про нотаріат" вбачається, що про всі нотаріальні дії, вчинені нотаріусами або посадовими особами органів місцевого самоврядування, робиться запис у реєстрах для реєстрації нотаріальних дій після того, як нотаріус зробить посвідчувальний напис на документі або підпише документ, що ним видається.

Тобто, для того, щоб стверджувати, що договори від 30.04.2012 року та від 15.03.2016 року є нотаріально посвідченими, вони щонайменше мають містити відповідний посвідчувальний напис.

Натомість надані суду договори відповідних написів не містять. В договорі передачі майна колективом співвласників юридичній особі від 30.04.2012 року міститься засвідчувальний напис секретаря виконкому Виноградівської сільської ради Цюрупинського району Херсонської області яким засвідчено лише справжність підписів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , тобто посвідченими є лише підписи осіб, а не сам договір.

В свою чергу засвідчення справжності підпису на документі є нотаріальною дією, передбаченою п.5 ч.1 ст. 37 Закону України "Про нотаріат" та відмінною за суттю та значенням від посвідчення правочину.

Договір оренди транспортного засобу від 15.03.2016 року не має посвідчувальних написів взагалі.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає про обґрунтованість доводів відповідача щодо недотримання СТОВ "Надія" обов`язкових вимог щодо форми догорів про найм транспортних засобів, учасниками в яких є фізичні особи, зокрема щодо їх обов`язкового нотаріального посвідчення.

Стаття 203 ЦК України передбачає загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, серед яких й обов`язковість дотримання форми, встановленої законом.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (ст.205 ЦК України).

Стаття ж 220 ЦК України передбачає правові наслідки недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору, за якими у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

З урахуванням викладеного правові висновки ГУ ДПС, наведені ним в акті перевірки, зокрема, щодо нікчемності договору передачі майна колективом співвласників юридичній особі від 30.04.2012 року за яким колектив фізичних осіб-співвласників передав СТОВ "Надія" в оренду, як стверджує саме підприємство, транспортні засоби: ГАЗ 53 д/н НОМЕР_1 ; Камаз д/н НОМЕР_2 ; Камаз д/н НОМЕР_3 ; ДООН 1500-3 шт. та договору оренди транспортного засобу від 15.03.2016 року, укладений між СТОВ "Надія" та ОСОБА_1 за яким орендодавець - фізична особа ОСОБА_1 передає у строкове платне користування транспортний засіб - трактор Беларус-952, д/н НОМЕР_4 відповідають обставинам справи та нормам чинного законодавства.

Як наслідок, законними та обґрунтованим є висновки перевірки про завищення СТОВ "Надія" матеріальних витрат виробництва, визначених за правилами бухгалтерського обліку на загальну суму 683636,62 грн. через безпідставне віднесення до складу витрат виробництва паливно-мастильних матеріалів та запасних частин, які використовувались для експлуатації транспортних засобів за нікчемними правочинами.

Наведені порушення призвели до заниження підприємством податку на прибуток на загальну суму 87981 грн (2016 та 2017 роки) та заниження податку на додану вартість за період з 01.01.2016 року по 08.01.2020 року на суму 99635 грн про що контролюючим органом складені податкові повідомлення-рішення від 24.02.2020 №№ 0000350522, 0000330522 до яких включено згадані суми та відповідні штрафні санкції.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

При вказаних обставинах суд дійшов висновку, що відповідачем доведено правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень від 24.02.2020 №№ 0000350522, 0000330522, з урахуванням вимог встановлених ч.2 ст.19 Конституції України та ч.2 ст.2 КАС України, а тому, виходячи системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позовні вимоги СТОВ "Надія" не підлягають задоволенню.

Враховуючи, що в задоволенні позову відмовлено - підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 139, 242-246, 250, 255, 162 КАС України, суд -

вирішив :

У задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 04 січня 2021 р.

Суддя О.В. Ковбій

кат. 111060000