Постанова

від 27.05.2021 по справі 540/1749/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2021 р.м.ОдесаСправа № 540/1749/20 Головуючий в 1 інстанції: Ковбій О.В.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача - Турецької І. О.,

суддів - Стас Л. В., Шеметенко Л. П.

за участі секретаря - Скоріної Т. С.

представника СТОВ "Надія" адвоката - Доготер О. Г.;

представника ГУ ДПС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі - П`ятигорця Д. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Надія" на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року у справі за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Надія" до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, що є відокремленим підрозділом ДПС України (правонаступник Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог.

У липні 2017 р. Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Надія" (далі - СТОВ "Надія") звернулося до суду першої інстанції з позовом до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі - ГУ ДПС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі), в якому, з урахуванням уточнень, просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 24.02.2020 р.:

№ 0000350522 про збільшення податку на прибуток приватних підприємств за податковим зобов`язанням на суму 87 981 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 21 995 грн;

№ 0000330522 про збільшення податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт) послуг за податковим зобов`язанням 99 635 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 24 908 грн.

Підставами для скасування податкових повідомлень-рішень СТОВ "Надія" зазначає декілька обставин.

Перша обставина, це порушення процедури проведення виїзної документальної позапланової перевірки. Дані порушення, на думку позивача, виразилися у неврученні йому наказу та направлення про проведення такої перевірки, у неповідомленні про дату початку та місця проведення перевірки та не ознайомлення з посвідченими осіб, уповноважених проводити таку перевірку. Також, як вважає позивач, контролюючий орган з порушенням строків склав акт перевірки та податкові повідомлення - рішення, не надав копію наведеного акта та не направив одне із податкових повідомлень - рішень на адресу платника податків, а саме рішення від 24.02.2020 р. №0000173307.

Крім наведеного, позивач вважає необґрунтованим висновок контролюючого органу про заниження підприємством сум податку на прибуток, оскільки він побудований на помилковій правовій позиції відповідача щодо відсутності нотаріального посвідчення договорів щодо оренди засобів виробництва у фізичних осіб.

Також, позивач не погоджується з нарахуванням йому податку на додану вартість (далі - ПДВ), адже контролюючим органом не встановлено використання орендованої сільгосптехніки в негосподарській діяльності.

Вважаючи неправильним розрахунок податкового зобов`язання з ПДВ в розмірі 99 635 грн, позивач наголошує, що по - перше, в акті перевірки не зазначено методику такого розрахунку, а по - друге, за його розрахунками, така сума повинна складати 90 326 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року в задоволенні позову СТОВ "Надія" відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції насамперед звернув увагу на те, що в матеріалах справи наявні докази які спростовують доводи позивача про порушення контролюючим органом процедури проведення виїзної позапланової перевірки.

Суд зауважив, що позивач достовірно знаючи про надання відповідачем доказів отримання підприємством наказу на проведення перевірки, направлень на її проведення, пред`явлення вповноваженими на проведення перевірки особами посвідчень та отримання акту перевірки не вчинив жодних дій спрямованих на доведення перед судом обґрунтованості своїх тверджень про те, що представник підприємства перелічених документів не отримував, а також жодного разу не висловив сумніву з приводу достовірності наданих відповідачем доказів.

Підставами для відмови в позові також стало встановлення судом першої інстанції обставин, які підтверджують доводи контролюючого органу про заниження товариством у період, що був предметом перевірки податку на прибуток та заниження податку на додану вартість.

Суд першої інстанції вважав правильними доводи ГУ ДПС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі, що відповідні порушення відбулися завдяки віднесенню платником податків до витрат виробництва витрати з орендної плати, витрати на паливно-мастильні матеріали та списання запасних частин на основні засоби по бухгалтерському обліку підприємства, на підставі нотаріально непосвідчених договорів оренди, укладених з фізичними особами.

Проаналізувавши положення Цивільного кодексу України, Закону України "Про нотаріат", суд першої інстанції дійшов висновку, що, на дату укладення позивачем договорів найму транспортних засобів, учинення нотаріальних дій в Україні покладалось на нотаріусів, лише у населених пунктах, де немає нотаріусів, правом на вчинення виключного переліку нотаріальних дій були наділені уповноважені на це посадові особи органів місцевого самоврядування.

Проте, як зазначив суд, в Законі України "Про нотаріат" та в Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 11.11.2011 року №3306/5 відсутні повноваження у органу місцевого самоврядування на вчинення такої нотаріальної дії як посвідчення правочину. Відповідні повноваження належать виключно нотаріусам, що передбачено п.1 ч.1 ст. 34 Закону України "Про нотаріат".

Підсумовуючи викладене, суд першої інстанції зазначив про обґрунтованість доводів ГУ ДПС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі про недотримання СТОВ "Надія" обов`язкових вимог щодо форми догорів про найм транспортних засобів, учасниками в яких є фізичні особи, зокрема щодо їх обов`язкового нотаріального посвідчення.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву.

Вважаючи рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим СТОВ "Надія" в апеляційній скарзі, просить його скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Обґрунтовуючи апеляцію скаржник указує на нові обставини порушення контролюючим органом приписів податкового законодавства, які були відсутні у заявленому позові. Так, скаржник заявляє, що всупереч вимогам статті 73 Податкового кодексу України, ГУ ДПС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі не склало та не направило запит на адресу СТОВ "Надія" запит про надання відповідної інформації, що позбавило платника податків надати пояснення та документальне підтвердження.

Незважаючи на доводи суду про відсутність, з боку контролюючого органу, порушень приписів Податкового кодексу України при проведенні виїзного позапланового заходу, скаржник, не спростовуючи їх, описує порушення, що містилися в позові.

Не погоджуючись з доводами суду першої інстанції щодо заниження товариством податку на прибуток, скаржник указує, що договори оренди рухомого майна (транспортних засобів), посвідчені секретарем сільради та зареєстровані відповідно до Правил ведення нотаріального діловодства, відповідають вимогам Цивільного кодексу України і не потребують додаткового визнання їх дійсними в судовому порядку.

Заявляючи вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 25 032 грн позивач указує, що суду першої інстанції надані відповідні докази, понесених ним витрат. Вважає, що заявлена до відшкодування сума є співмірною зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

У відзиві на апеляцію ГУ ДПС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі зазначає про те, що доводи апеляції не є обґрунтованими і не спростовують висновків суду першої інстанції про порушення позивачем податкової дисципліни.

Заперечуючи проти стягнення витрат на правову допомогу, контролюючий орган наголошує на порушенні адвокатом принципу співмірності та розумності. До того ж, вважає, що відсутні докази сплати позивачем адвокату визначеного гонорару.

Надаючи відповідні докази, відповідач просить здійснити процесуальне правонаступництво, замінивши ГУ ДПС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі на ГУ ДПС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі, що є відокремленим підрозділом ДПС України.

У відповіді на відзив СТОВ "Надія" підтримує доводи апеляції та просить їх задовольнити.

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача - адвокат Доготер О. Г. підтримала доводи апеляції та просила її задовольнити.

Представник ГУ ДПС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі заперечував проти задоволення апеляції, просив залишити рішення суду першої інстанції в силі.

Обставини справи.

У січні 2020 р. ГУ ДПС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі на підставі наказу про проведення перевірки від 03.01.2020 року № 4 провело документальну позапланову виїзну перевірку СТОВ "Надія" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 08.01.2020 року та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.04.2018 по 08.01.2020 року.

Підставою для проведення перевірки являвся підпункт 78.1.7. пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, а саме розпочата процедура припинення юридичної особи.

23.01.2020 року за результатами перевірки складено акт № 5/21-22-05-04/31369141 (далі - акт перевірки), яким встановлені наступні порушення ( указані порушення, що є предметом оскарження):

1) пп.14.1.11 п.14.1 ст.14, п.п.134.1.1 п.134.1 ст. 134, п.135.1 ст. 135 ПК України, п.6 П(с)БО №16 "Витрати", в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 98420 грн, у т.ч. за 2016 рік на суму 46825 грн, за 2017 рік у сумі 51595 грн.

2) пп.14.1.11 п.14.1 ст.14, п.п.134.1.1 п.134.1 ст. 134, п.135.1 ст. 135 ПК України, п.6 П(с)БО №16 "Витрати", в результаті чого завищено від`ємне значення об`єкту оподаткування податком на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 211498 грн, у т.ч. за 2018 рік на суму 211498 грн.

3) п.185.1 ст.185, п.189.1 ст.189, п.198.5 ст.198, п.200.1 ст.200 ПК України в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 99635 грн, у т.ч. за 2017 рік у сумі 41797 грн, за 2018 рік у сумі 36797 грн, за 2019 рік у сумі 21041 грн.

4) п.185.1 ст.185, п.189.1 ст.189, п.198.5 ст.198, п.200.1 ст.200 ПК України в результаті чого завищено від`ємне значення різниці між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту в періоді, що перевірявся на загальну суму 55535 грн, у т.ч. за 2017 рік у сумі 18681 грн, за 2018 рік у сумі 27548 грн, за 2019 рік у сумі 9306 грн.

24.02.2020 року, на підставі висновків акта перевірки контролюючим органом прийняті, серед іншого, податкові повідомлення-рішення:

№ 0000350522 про збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 109 976,00 грн (87981,00 грн - визначене податкове зобов`язання, 21995,00 грн - штрафні санкції);

№0000330522 про збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 124 543,00 грн (99635,00 грн - визначене податкове зобов`язання, 24908,00 грн - штрафні санкції).

Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та оцінка суду апеляційної інстанції доводів апеляції та висновків суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції задовольнив клопотання ГУ ДПС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі та здійснив заміну відповідача в апеляційному провадженні. Належним відповідачем у даному спорі є ГУ ДПС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі, що є відокремленим підрозділом ДПС України.

Переглянувши справу за наявними у ній доказами, а також перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення апеляції, з огляду на таке.

Предметом апеляційного перегляду є два ключових доводи скаржника, це, недотримання суб`єктом владних повноважень порядку проведення перевірки, що є безумовною підставою для скасування оспорюваних рішень та неправильна правова оцінка судом першої інстанції обставин нотаріального посвідчення договорів оренди рухомого майна, що призвела до неправильного вирішення справи.

Досліджуючи перший довід апеляції колегія суддів погоджується з правовою позицією суду першої інстанції про його неспроможність, ураховуючи таке.

Статтею 78 Податкового кодексу України визначено порядок проведення документальних позапланових перевірок.

Підпунктом 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України визначено, що документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, у зв`язку з припинення юридичної особи.

Пункт 78.4 статті 78 Податкового кодексу України унормовує, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено в порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Позаяк засновники (учасники) СТОВ "Надія" прийняли рішення про припинення юридичної особи та внесли їх до ЄДР 14.11.2019 р., колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції про те, що контролюючий орган правомірно прийняв рішення про проведення перевірочного позапланового заходу.

Відповідно до пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Наведені норми є імперативними і їх недотримання, як правильно зауважив суд першої інстанції, може бути наслідком протиправність прийнятих за її наслідком рішень.

Водночас, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що є непереконливими аргументи позивача про недотримання відповідачем наведених вище норм.

Підставами для таких висновків є наступне.

13.11.2019 року, відповідно до протоколу №1 загальних зборів учасників СТОВ "Надія" прийнято рішення, зокрема, щодо припинення шляхом ліквідації СТОВ "Надія" та призначено уповноваженою особою, яка має право вчиняти дії від імені товариства без довіреності - ОСОБА_1 .

Також, в матеріалах справи наявні направлення на перевірку №1,2 від 03.01.2020 року (т.1 а.с.114) в яких міститься розписка ОСОБА_1 датована 08.01.2020 роком з зазначенням часу: 09:00 про те, що йому пред`явлено посвідчення та направлення від 03.01.2020 року №1 на проведення перевірки та вручено копію наказу від 03.01.2020 року №4 про проведення документальної перевірки. Аналогічна розписка заповнена та підписана ОСОБА_1 в направленні на перевірку №2 від 03.01.2020 року.

Позивачем не заперечується обставина на явності на останньому аркуші акта перевірки (т.1 а.с.173-181), підпису ОСОБА_1 , яким він підтверджує, що первинні, бухгалтерські та інші документи, використані при проведенні перевірки достовірні, надані в повному обсязі, а додаткові (інші) документи, що свідчать про діяльність платника податків за період, що перевіряється відсутні.

Окрім цього, ОСОБА_1 засвідчив, що ознайомлений з обов`язками, правами, відповідальністю підприємств та порядком оскарження рішень і дій посадових осіб державних податкових органів та про те, що ним отримано примірник акту перевірки з додатками на 19 аркушах 27.01.2020 року.

Довід скаржника про те, що підписання акта перевірки головою ліквідаційної комісії СТОВ "Надія" ОСОБА_1 не свідчить про його отримання, спростовується також тим, що 23.03.2020 р. дане товариство звернулося зі скаргою до голови ДПС України, де оскаржувало спірні податкові повідомлення-рішення, покликаючись на пункти акта перевірки (т.1 а.с.53-55).

Аналізуючи довід скаржника про те, що контролюючий орган, в порушення ст.73 Податкового кодексу України не направив на його адресу письмовий запит про подання інформації та її документального підтвердження, колегія суддів зазначає, що проведення позапланової перевірки за підставами припинення юридичної особи, не передбачає такого обов`язку для суб`єкта владних повноважень.

Переходячи до дослідження доводів скаржника по суті виявлених порушень, колегія суддів встановила таке.

Так, спірним у даній справі є питання законності посвідчення договорів оренди рухомого майна органом місцевого самоврядування та питання обґрунтованості висновків контролюючого органу про завищення платником податків витрат на паливно-мастильні матеріали та на запасні частини для обслуговування транспортних засобів, що знаходилися в оренді.

Колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що СТОВ "Надія" не дотримувалося обов`язкових вимог щодо форми договорів про найм транспортних засобів, учасниками в яких є фізичні особи, зокрема щодо їх обов`язкового нотаріального посвідчення.

Про правильність такого висновку свідчить наступне.

Відповідно ч.2 ст.209 Цивільного кодексу України, нотаріальне посвідчення правочину здійснюється нотаріусом або іншою посадовою особою, яка відповідно до закону має право на вчинення такої нотаріальної дії, шляхом вчинення на документі, в якому викладено текст правочину, посвідчувального напису.

Згідно з приписами ст. 1 Закону України "Про нотаріат" (в редакції станом на дату вчинення першого договору - квітень 2012 року), нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).

У населених пунктах, де немає нотаріусів, нотаріальні дії, передбачені статтею 37 цього Закону, вчиняються уповноваженими на це посадовими особами органів місцевого самоврядування.

Положення наведеної норми не зазнали змістовних змін станом й на дату укладення позивачем договору оренди транспортного засобу від 15.03.2016 року.

Перелік нотаріальних дій, що вчиняються посадовими особами органів місцевого самоврядування наведений в ст. 37 Закону України "Про нотаріат". Так, згідно приписів наведеної статті в редакції чинній станом на дату укладання договорів (2012 та 2016 роки) у сільських населених пунктах уповноважені на це посадові особи органу місцевого самоврядування вчиняють такі нотаріальні дії:

1) вживають заходів щодо охорони спадкового майна;

2) посвідчують заповіти (крім секретних);

3) видають дублікати посвідчених ними документів;

4) засвідчують вірність копій (фотокопій) документів і виписок з них;

5) засвідчують справжність підпису на документах;

6) видають свідоцтва про право на спадщину;

7) видають свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя.

Обмеженість нотаріальних дій, що їх може бути вчинено посадовими особами органів місцевого самоврядування також передбачено п.1.1 Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, затвердженому Наказом Міністерства юстиції України від 11.11.2011 року №3306/5.

Як вбачається з наведеного переліку в посадових осіб органів місцевого самоврядування відсутні повноваження щодо вчинення такої нотаріальної дії як посвідчення правочину. Відповідні повноваження належать виключно нотаріусам, що передбачено п.1 ч.1 ст. 34 Закону України "Про нотаріат".

Договори оренди транспортних засобів, що були предметом податкової перевірки не містили посвідчувального напису, адже секретарем виконкому Виноградівської сільської ради засвідчено лише справжність підписів сторін договору, а не сам договір.

Як обґрунтовано зауважив суд першої інстанції, засвідчення справжності підпису на документі є нотаріальною дією, передбаченою п.5 ч.1 ст.37 Закону України "Про нотаріат" та відмінною за суттю та значенням від посвідчення правочину.

Застосовуючи для вирішення спірних правовідносин висновки Верховного Суду щодо правильного застосування норм матеріального права, колегія суддів зазначає про рішення від 31.03.2020 р. у справі №826/6127/16.

У цьому рішенні суд касаційної інстанції, проаналізувавши статті 220, 215, 236 Цивільного кодексу України відзначив про наслідки недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору та про те, що нікчемний правочин є недійсним з моменту його вчинення.

Далі, касаційний суд зробив висновок, що недодержання сторонами договору оренди автомобіля обов`язкової форми укладення такого договору (без нотаріального посвідчення) дає підстави вважати такий договір нікчемним у силу закону, а тому у позивача відсутні правові підстави для віднесення до складу валових витрат суми коштів, витрачених на експлуатацію цього транспортного засобу.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і немає причин для втручання в нього .

За результатами розгляду апеляційного розгляду судовий збір не стягується.

Керуючись статтями 195, 308, 310, 316, 322, 325, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Надія" - залишити без задоволення.

Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року у справі за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Надія" до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, що є відокремленим підрозділом ДПС України (правонаступник Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Доповідач - суддя І. О. Турецька

суддя Л. В. Стас

суддя Л. П. Шеметенко

Повне судове рішення складено 27.05.2021 року.