Рішення

від 22.12.2020 по справі 635/4542/20

ХАРКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 635/4542/20

Провадження № 2/635/2336/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2020 року Харківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Лук`яненко С.А.

секретар судового засідання Євсюков О.В.

за участю:

представника позивачів - адвоката Шматько Т.М.

представника відповідача - адвоката Святець О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Покотилівка Харківського району Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Садівничого товариства Березовий гай про зобов`язання вчинити дії,-

встановив:

ОСОБА_1 і ОСОБА_2 від імені яких діє їх представник за довіреністю адвокат Шматько Тетяна Миколаївна, звернулися до суду із позовом до голови правління Садівничого товариства Березовий гай Полуновської Світлани Владиславівни, в якому просять зобов`язати голову правління СТ Березовий гай Полуновську С.В. надати письмову відповідь на звернення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та надати необхідні для приватизації установчі документи, а саме:

1.Довідки про членство ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в Садовому товаристві за встановленим зразком в 2 екземплярах кожному,

2.Довідки про відсутність забудов на ділянках 126 та 127 в 2 екземплярах,

3.Копію діючого Статуту СТ Березовий гай ,

4.Копію протоколу зборів про заснування СТ Березовий гай ,

5.Копії генерального плану СТ Березовий гай з виділенням ділянки 126 і 127,

6.Нотаріально завірені згоди на вилучення,

7. Інші необхідні документи, не вказані в п.п.1-6.

В обґрунтування позовних вимог представник позивачів зазначила, що з 2015 року ОСОБА_1 та з 2011 року ОСОБА_2 є членами Садівничого товариства Березовий гай , головою правління якого з 2005 року є ОСОБА_3 . Рішенням Бабаївської селищної ради Харківського району Харківської області від 05.11.1999 року Про надання в постійне користування земельну ділянку садовому товариству Березовий гай - садовому товариству Березовий гай було надано земельну ділянку площею 5,95 га, в тому числі ріллі 5,95 га для ведення садівництва. А також виданий Державний акт на право постійного користування землею від 09.02.1999 року серії ХР 25-29911, зареєстрований в Книзі державних актів на право постійного користування за №29. Відповідно до протоколу правління СТ Березовий гай ОСОБА_2 надано земельну ділянку № НОМЕР_1 , а ОСОБА_1 надано земельну ділянку № НОМЕР_2 . У травні 2020 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вирішили приватизувати відповідні земельні ділянки, і 08.05.2020 року ОСОБА_1 направив лист до відповідача, в якому повідомив про намір приватизувати земельну ділянку № НОМЕР_2 і просив надати необхідні установчі документи, а саме:

1.Довідку про членство ОСОБА_1 в Садовому товаристві за встановленим зразком в 2 екземплярах,

2.Довідку про відсутність забудов на ділянці в 2 екземплярах,

3.Копію діючого Уставу СТ Березовий гай ,

4.Копію протоколу зборів про заснування СТ Березовий гай ,

5.Копії генерального плану СТ Березовий гай з виділенням ділянки НОМЕР_2 ,

6.Нотаріально завірену згоду на вилучення,

7.Інші необхідні документи, не вказані в п.п.1-6.

08.05.2020 року відповідачем був отриманий вказаний лист, але витребувані документи надані ОСОБА_1 не були.

Того ж дня ОСОБА_4 за довіреністю в інтересах ОСОБА_2 був направлений лист до відповідача, яким повідомлено про намір приватизувати земельну ділянку № НОМЕР_1 , з проханням надати необхідні установчі документи, а саме:

1.Довідку про членство ОСОБА_2 в Садовому товаристві за встановленим зразком в 2 екземплярах,

2.Довідку про відсутність забудов на ділянці в 2 екземплярах,

3.Копію діючого Уставу СТ Березовий гай ,

4.Копію протоколу зборів про заснування СТ Березовий гай ,

5.Копії генерального плану СТ Березовий гай з виділенням ділянки НОМЕР_1 ,

6.Нотаріально завірену згоду на вилучення,

7.Інші необхідні документи, не вказані в п.п.1-6.

Вказані документи ОСОБА_2 також надані не були.

15.07.2020 року адвокатом ОСОБА_5 , яка здійснює представництво інтересів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підставі договорів про надання правової допомоги від 22.05.2020 року та 06.07.2020 року, були направлені адвокатські запити до відповідача з проханням надати копії вищевказаних документів, на які відповідач не реагує, як і на численні усні звернення позивачів, у зв`язку з чим вони вимушені звернутись до суду за захистом своїх прав.

Крім того, представником позивачів адвокатом Шматько Н.В. також було надано письмові пояснення, в яких вона зазначила, що позивачі мають намір приватизувати земельні ділянки, що перебувають на праві постійного користування СТ Березовий гай . Процесу приватизації повинна передувати процедура її вилучення з обов`язковою згодою на це землекористувача. Земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, вилучаються за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування, на підставі заяви заінтересованої особи. Головною умовою для вилучення земельної ділянки є нотаріально посвідчена згода землекористувача, яка після отримання дозволу на розробку документації із землеустрою також буде включена до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають, окрім іншого, письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально ( у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду. На виконання зазначених вимог, позивачами було направлено листи до відповідача з проханням надати копії документів, одним з яких є нотаріально завірена згода на вилучення земельної ділянки, однак відповідач ухиляється від надання необхідних для здійснення позивачами приватизації документів, що є підставою для задоволення позову.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 03 вересня 2020 року відкрито провадження у справі і призначено проведення підготовчого засідання.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 24 вересня 2020 року було замінено первісного відповідача на належного відповідача СТ Березовий гай .

Відповідач Садівниче товариство Березовий гай надало відзив на позов, в якому вказав, що Садівниче товариство "Березовий гай створено у 1999 році, як громадська організація на підставі вільного волевиявлення громадян відповідно до Закону України від 22.03.2012 № 4572-VI Про громадські організації . Згідно п. 1. 10 Статуту СТ Березовий гай (далі по тексту Статут) вказано, що товариство набуває статусу юридичної особи з моменту його державної реєстрації, яка проводиться у порядку передбаченому чинним законодавством України. Відповідно до п. 5.9 Статуту зазначено, що Голова СТ Березовий гай очолює правління Товариства та здійснює загальне керівництво діяльністю товариства, а отже не є самостійним учасником цивільних правовідносин та не може виступати, як Позивач чи Відповідач в суді, а тому позов пред`явлено до неналежного Відповідача. 09 лютого 1999 року СТ Березовий гай отримало в користування на території Бабаївської селищної ради Харківського району Харківської області земельну ділянку для ведення садівництва, що підтверджується державним актом на право постійного користування землею серії ХР 25- 29911 від 09.02.1999 року. Тобто, СТ Березовий гай має у користуванні (не у власності) земельну ділянку, частиною якої на даний час користуються Позивачі, зокрема земельними ділянками № НОМЕР_1 та.№ НОМЕР_2 .

Згідно до ч. 6 ст. 118 ЗК України визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). Згідно ст. 50 ЗУ Про землеустрій визначено, що письмова згода землевласника (землекористувача), повинна бути засвідчена нотаріально. Тобто, землекористувач СТ Березовий гай має право (не обов`язок) надати Позивачам згоду на вилучення земельної ділянки, в тому числі якщо таке вилучення проводиться в порядку приватизації. Відповідно до п. 5.2. Статуту зазначено, що найвищим органом управління Товариства є загальні збори Товариства. Виключно до компетенції Загальних зборів СТ Березовий Гай належить питання щодо надання згоди на вилучення земельних ділянок, які перебувають у користуванні Товариства. Відповідно до п. 5.5. Статуту Загальні збори членів Товариства або збори Ради уповноважених членів Товариства скликаються правлінням не рідше одного разу на рік. Повідомлення членів Товариства вивішуються на інформаційних дошках не пізніше 10 днів до проведення зборів. З 12 березня до 3 квітня 2020 року в Україні запроваджено карантин через спалах у світі короновірусу і на період дії карантину забороняється проведення масових (культурних, розважальних, спортивних, соціальних, релігійних, рекламних та інших) заходів з кількістю учасників більше ніж 10 осіб. Отже, на даний час зібрання Загальних зборів СТ Березовий Гай заборонено законодавством, а тому відповідач позбавлений можливості прийняти рішення про надання чи про відмову в наданні згоди Позивачам на вилучення земельних ділянок, приватизувати які мають бажання Позивачі. Головне Управління держгеокадастру у Харківській області, є органом виконавчої влади до компетенція якого входить прийняття рішень щодо передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власність, фізичним та юридичним особам. Зі змісту позовної заяви вбачається, що Позивачі аргументують позовні вимоги порушенням зі сторони Відповідача їх права на безоплатну приватизацію земельної ділянки. Однак, вказані твердження не відповідають дійсності так, як Відповідач не наділений повноваженнями приймати рішення щодо надання дозволу Позивачам на безоплатну приватизацію земельних ділянок, та ніяким чином не порушує та не оспорює майнових прав Позивачів. Твердження Позивачів про ненадання відповіді на їх звернення не відповідає дійсності, оскільки, розглянувши заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від 08.05.2020 року заявникам було надано відповідь про те, що їх заяви будуть подані Головою Правління СТ на розгляд Загальних зборів товариства і про прийняте рішення Загальними зборами вони будуть повідомлені додатково, лист було відправлено на адресу заявника ОСОБА_6 , що підтверджується поштовою квитанцією від 30.06.2020 року. Позивачі стверджують, що Відповідач відмовляється надати відповідь на їх письмове звернення та документи необхідні для приватизації земельних ділянок, але відповідач вважає, що такі вимоги є взаємовиключними та нелогічними так, в разі ненадання відповіді на звернення Позивачів стверджувати про те, що Відповідач відмовляється надати документи є абсурдним та неаргументованим, а в разі надання відповіді на звернення виключається можливість порушення прав Позивачів на розгляд їх звернень. Заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від 08.05.2020 року були розглянуті по суті та їм надано письмову відповідь про це, прийняте рішення за результатами розгляду звернень Позивачами не оскаржені.

Представник позивачів надала відповідь на відзив, в якому зазначила, що відповідно до п.5.9 Статуту СТ Березовий гай правління очолює голова, який здійснює загальне керівництво діяльністю товариства, повноважень якого належить представництво Товариства у взаємовідносинах з державними органами та іншими організаціями, укладання договорів від імені Товариства, отже оскільки головою правління є ОСОБА_7 , то її зазначено в позовній заяві як особу, що є представником товариства. Пунктом 3.6.8 Статуту передбачено, що член товариства має право приватизувати земельну ділянку, яка знаходиться в його користуванні. Для отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки необхідно звернутися в садове товариство та отримати довідку, що підтверджує членство особи в ньому. Пунктом 5.8.7 Статуту передбачено, що до повноважень правління Товариства належить розглядання зауважень, пропозицій, заяв і скарг членів і робітників Товариства і приймання належних заходів. На листи, з проханням надати копії документів, одним з яких є довідка про їх членство у СТ Березовий гай жодної відповіді не надано. Статутом не передбачена необхідність вирішувати питання щодо надання довідки про членство особи в товаристві на Загальних зборах товариства. Щодо посилання відповідача на лист від 08.06.2020 року зазначає, що з копії квитанції про направлення поштового повідомлення від 30.06.2020 року вбачається, що лист направлено ОСОБА_2 , з трекінгу поштового відправлення №6100144258823 вбачається, що його вручено лише 03.09.2020 року, тобто після відкриття провадження у справі. Крім того, розрахунковий документ, що виданий поштовим відділенням, є доказом надання (оплати) послуг поштового зв`язку, проте він не надає можливості перевірити зміст поштового відправлення і не містить повної адреси одержувача. Належним доказом надіслання будь-яких документів може бути лише опис вкладення разом з розрахунковим документом, який відповідачем не наданий. Крім того, жодних доказів направлення листа ОСОБА_1 відповідачем також не надано. Разом з тим, представник позивачів зазначає, що відповідачем пропущений строк на надання відзиву і він не просив суд його поновити, а отже відзив не має бути врахований судом при розгляді справи, а також вказує на те, що візив на позов підписаний представником відповідача, який не має повноважень на представництво СТ Березовий гай в суді, оскільки в ордері на надання правової допомоги не вказано конкретний суд, в якому він здійснює представництво.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 16.10.2020 року підготовче провадження у справі закрите і справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивачів адвокат Шматько Т.М. підтримала позовні вимоги в частині зобов`язання голови правління СТ Березовий гай Полуновської С.В. надати відповідь на звернення ОСОБА_1 та надати позивачам документи, наведені у позовних вимогах, крім п.5,7, зазначивши підстави, вказані у позові, додаткових поясненнях і поясненнях на відзив.

Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, вказаних у відзиві на позов, а також зазначив, що вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повинні розглядатися окремо.

Свідок ОСОБА_4 пояснила, що голова правління СТ Березовий гай безпідставно відмовляє позивачам у наданні документів, загальні збори Товариства проводились в період карантину, а саме 15.03.2020 року, нотаріально завірена згода на вилучення земельної ділянки надавалась нею зокрема ОСОБА_8 , на підтвердження чого надала копію такої згоди.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, свідка, суд вважає наступне.

Судом встановлено, що Садівниче товариство "Березовий гай є неприбутковим добровільним об`єднанням громадян, створеним на основі єдності інтересів та вільного волевиявлення громадян для спільної реалізації членами Товариства своїх прав і свобод (п.п.1.1 Статуту СТ Березовий гай ), зареєстроване 03.11.1999 року, вид діяльності-комплексне обслуговування об`єктів (основний), та знаходиться в смт. Бабаї Харківського району Харківської області.

Рішенням ІІ сесії ХХХІІІ скликання Бабаївської селищної ради Харківського району Харківської області від 05.11.1999 року Про надання в постійне користування земельну ділянку садовому товариству Березовий гай - садовому товариству Березовий гай було надано земельну ділянку площею 5,95 га, в тому числі ріллі 5,95 га для ведення садівництва.

Також СТ Березовий гай був виданий Державний акт на право постійного користування землею від 09.02.1999 року серії ХР 25-29911, зареєстрований в Книзі державних актів на право постійного користування за №29. Відповідно до якого Садівничому товариству Березовий гай , розташованого на території Бабаївської селищної ради, надано у постійне користування 4,36 га та 5,95 га в межах згідно з планом землекористування, для ведення садівництва.

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є членами товариства СТ Березовий гай , і їм були надані в користування земельні ділянки товариства: ОСОБА_2 -земельну ділянку № НОМЕР_1 , а ОСОБА_1 - земельну ділянку № НОМЕР_2 . Вказані відомості не заперечуються відповідачем.

У травні 2020 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вирішили приватизувати відповідні земельні ділянки і 08.05.2020 року ОСОБА_1 направив лист до відповідача, в якому повідомив про намір приватизувати земельну ділянку № НОМЕР_2 і просив надати необхідні установчі документи, а саме:

1.Довідку про членство ОСОБА_1 в Садовому товаристві за встановленим зразком в 2 екземплярах,

2.Довідку про відсутність забудов на ділянці в 2 екземплярах,

3.Копію діючого Уставу СТ Березовий гай ,

4.Копію протоколу зборів про заснування СТ Березовий гай ,

5.Копії генерального плану СТ Березовий гай з виділенням ділянки НОМЕР_2 ,

6.Нотаріально завірену згоду на вилучення,

7.Інші необхідні документи, не вказані в п.п.1-6.

08.05.2020 року відповідачем був отриманий вказаний лист, про що свідчить підпис про отримання керівника СТТ Березовий гай ОСОБА_3 .

Представник позивачів зазначає, що ОСОБА_4 за довіреністю в інтересах ОСОБА_2 також був направлений лист до відповідача, яким повідомлено про намір приватизувати земельну ділянку № НОМЕР_1 , з проханням надати необхідні установчі документи, а саме:

1.Довідку про членство ОСОБА_2 в Садовому товаристві за встановленим зразком в 2 екземплярах,

2.Довідку про відсутність забудов на ділянці в 2 екземплярах,

3.Копію діючого Уставу СТ Березовий гай ,

4.Копію протоколу зборів про заснування СТ Березовий гай ,

5.Копії генерального плану СТ Березовий гай з виділенням ділянки НОМЕР_1 ,

6.Нотаріально завірену згоду на вилучення,

7.Інші необхідні документи, не вказані в п.п.1-6.

Вказані документи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на їх заяви надані не були.

15.07.2020 року адвокатом ОСОБА_5 , яка здійснює представництво інтересів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підставі договорів про надання правової допомоги від 22.05.2020 року та 06.07.2020 року, були направлені адвокатські запити до відповідача з проханням надати копії вищевказаних документів. Як стверджує представник позивачів, на день подання позову відповіді на її запити також надані не були.

Представник відповідача зазначає, що відповіді позивачам на їх звернення направлялись поштою, на підтвердження чого надав копію листа від 08.06.2020 №201 і чек АТ Укрпошта від 30.06.2020 про направлення ОСОБА_2 рекомендованого листа.

Надаючи правову оцінку встановленим фактам, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 13ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 36 Конституції України громадяни України мають право на об`єднання в громадські організації, у тому числі й садівничі товариства.

Статтею 35 ЗК України передбачено, що громадяни України із земель державної і комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність або на умовах оренди земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва. До земель загального користування садівницького товариства належать земельні ділянки, зайняті захисними смугами, дорогами, проїздами, будівлями і спорудами загального користування. Землі загального користування садівницького товариства безоплатно передаються йому у власність за клопотанням вищого органу управління товариства до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування на підставі документації із землеустрою, за якою здійснювалося формування земельних ділянок або технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Використання земельних ділянок садівничих товариств здійснюється відповідно до закону та статутів цих товариств.

Відповідно до Закону України Про об`єднання громадян садівничі товариства є добровільними громадськими об`єднаннями для організації колективного саду та городництва і створення умов для культурного проведення вільного часу на земельних ділянках та мають бути зареєстровані в органах державної влади як юридичні особи, які користуються правами і виконують відповідні обов`язки, пов`язані з їхньою діяльністю, а також мають самостійний баланс. Садівничі товариства мають повну господарську самостійність у впроваджені своєї діяльності і покривають свої витрати за рахунок внесків членів товариств.

Згідно із частиною третьою статті 1 Закону України Про громадські об`єднання громадська організація це громадське об`єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи. Нормами цієї статті закріплено, що громадське об`єднання це добровільне об`єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення і захисту прав і свобод та задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних та інших інтересів. Отже, згідно з чинним законодавством України садівниче товариство може створюватися у двох організаційно-правових формах: як кооператив і як громадська організація. Від обраної організаційно-правової форми для садівничого товариства залежать порядок його державної реєстрації, а також порядок здійснення ним діяльності. Основним правовим документом, що регулює діяльність кооперативу, є його статут.

Діяльність садівничих товариств (кооперативів) регулюється Законом України Про кооперацію .

Відповідно до ст.8 Закону України Про кооперацію , статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність.

Згідно з п.1.1 Статуту садівничого товариства Березовий гай (далі Товариство) садівниче товариство Березовий гай є неприбутковим добровільним об`єднанням громадян, створеним на основі єдності інтересів та вільного волевиявлення громадян для спільної реалізації членами Товариства своїх прав і свобод. Товариство створене і діє на основі добровільності, рівноправності членів Товариства, самоврядування, законності та відкритості (п.1.2 Статуту).

Пунктом 5.1 Статуту передбачено, що Товариство діє на основі демократичного самоврядування, гласності, активної участі членів Товариства в обговоренні і вирішенні всіх основних питань діяльності. Найвищим органом управління Товариства є загальні збори членів Товариства (п.5.2)

Відповідно до п.5.8.7 Статуту розглядання зауважень, пропозицій, заяв і скарг членів і робітників Товариства і приймання належних заходів входить до повноважень правління Товариства, а також виносити на розгляд загальних зборів членів Товариства або зборів Ради уповноважених членів Товариства питання, які відносяться до їх компетенції (п.5.8.9 Статуту).

В п.5.9 Статуту вказано, що очолює правління Голова, який здійснює загальне керівництво діяльністю товариства.

Відповідно до ст.12 Закону України Про кооперацію основними правами члена кооперативу є, в тому числі, і право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами пов`язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.

Згідно положень ст. 1 Закону України Про звернення громадян громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

За положеннями ст.ст. 7, 15 цього Закону, звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду. Органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України Про звернення громадян органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані: об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову;на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв`язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об`єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необгрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

Згідно з ст. 20 ЗУ Про звернення громадян звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

В той час в матеріалах справи відсутні докази направлення відповіді голови правління СТ Березовий гай на звернення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 08.05.2020 року.

Представник відповідача зазначає, що відповідь на звернення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 була надана листом від 08.06.2020 року №201. На підтвердження чого надав копію квитанції про направлення поштового повідомлення від 30.06.2020 року, з якої вбачається, що листа направлено тільки ОСОБА_2 , доказів направлення листа ОСОБА_1 відсутні і відповідачем не надані. Крім того, розрахунковий документ, що виданий поштовим відділенням, є доказом надання (оплати) послуг поштового зв`язку, проте він не надає можливості перевірити зміст поштового відправлення і не містить повної адреси одержувача. В той час представник позивачів підтвердила, що ОСОБА_2 отримав відповідь на своє звернення 03.09.2020 року, тобто після відкриття провадження у справі, а ОСОБА_1 не отримав відповіді на своє звернення до цього часу.

Відповідно до ст.5 Закону України Про інформацію , кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Відповідно до ст.200 ЦК України, інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Судом встановлено, що голова правління Садівничого товариства Березовий гай ОСОБА_9 не надала позивачам відповідної інформації шляхом надання довідки про членство в товаристві, довідки про відсутність забудов на їх ділянках, копії діючого статуту СТ Березовий гай , копії протоколів зборів про заснування СТ Березовий гай , порушує право позивачів на вільне одержання, використання зберігання інформації про діяльність садівничого товариства, яка необхідна позивачам для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів учасника товариства, а саме на приватизацію земельної ділянки. Запитувані позивачами копії документів не порушують законних прав і та інтересів інших членів Товариства.

Отже відповідно до змісту ст. 12 Закону України Про кооперацію та ст. 11 Закону України Про інформацію позивачі мають право отримати інформацію про себе і вимоги позивачів в частині, де вони просять суд зобов`язати голову правління Садівничого товариства Березовий гай надати їм відповідь на звернення та довідки, що містять підтвердження їх членства в садівничому товаристві довідки про відсутність забудов на їх ділянках, копії діючого статуту СТ Березовий гай , копії протоколу зборів про заснування СТ Березовий гай підлягають задоволенню.

Суд не погоджується з твердженнями представника відповідача, що для отримання вищевказаних документів позивачі повинні були попередньо звернутись до органу місцевого самоврядування або органу виконавчої влади із клопотаннями про надання їм безоплатно у власність земельної ділянки із земель, що перебувають у користуванні СТ Березовий гай , а також після отримання ними дозволу загальних зборів товариства на вилучення їх земельних ділянок. Суд вважає, що вказані документи повинні надаватись членам товариства без будь-яких умов, оскільки правові підстави для таких обмежень представником відповідача не зазначені, Статутом товариства не передбачені. Видача документів не порушує права інших членів Товариства, а ненадання такої інформації перешкоджає реалізації позивачами своїх прав, свобод і законних інтересів учасника товариства.

В той час вимога позивачів зобов`язати голову правління СТ Березовий гай надати для приватизації земельних ділянок нотаріально завірену згоду на їх вилучення задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно рішення Бабаївської селищної ради Харківського району Харківської області від 05.11.1999 року садівниче товариство Березовий гай отримало земельну ділянку для ведення садівництва, а тому садівниче товариство як юридична особа, а не її окремі члени, вправі використовувати в цілому цю земельну ділянку відповідно до законодавства і свого Статуту.

Згідно з п.3.6.8 Статуту член Товариства має право приватизувати земельну ділянку, яка знаходиться в його користуванні і здійснювати інші права, не передбачені Статутом, що не суперечить чинному законодавсту України (п.3.6.9 Статуту).

Отже, позивачі мають право на приватизацію виділеної їм у тимчасове користування частини цієї ділянки, а саме ділянок № НОМЕР_1 і № НОМЕР_2 не тільки на підставі і в порядку, передбаченому Земельним Кодексом України, зокрема в ст. 35 та 118 ЗК України, а з урахуванням положень Статуту садівничого товариства Березовий гай , яке є основаним колективним землекористувачем.

У відповідності до положень ч.6 ст.118 Земельного кодексу України у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб, потрібно погодження землекористувача, тобто СТ Березовий гай . Оскільки відповідно до п.5.2 Статуту зазначено, що найвищим органом управління Товариства є загальні збори, то виключно до їх компетенції належить вирішення питання про надання згоди на вилучення земельних ділянок, які перебувають в користуванні СТ Березовий гай .

Отже, суд не вправі втручатися у питання внутрішньої організації роботи Товариства до моменту розгляду загальними зборами товариства питання про вилучення земельних ділянок позивачів, оскільки основаним землекористувачем є Садівниче товариство Березовий гай і лише Загальні збори вправі прийняти в такому випадку рішення про виділення частини своєї земельної ділянки, тобто рішення про фактичну відмову від частини своєї землі для передачі такої частини у власність члену Товариства.

Оскільки нотаріально завірена згода на вилучення земельних ділянок надається СТ Березовий гай лише після рішення Загальних зборів Товариства про їх вилучення, то суд не може зобов`язати голову правління СТ Березовий гай Полуновську С.В. надати такий документ без рішення Загальних зборів.

Відповідно до ч. 4 ст. 15 Закону України Про кооперацію , чергові загальні збори членів кооперативу скликаються правлінням або головою кооперативу у разі потреби, але не рідше одного разу на рік.

Пунктом 5.5 Статуту передбачено, що Загальні збори членів Товариства або збори Ради уповноважених членів Товариства скликаються правлінням не рідше одного разу на рік. Повідомлення членів Товариства вивішується на інформаційних дошках не пізніше 10 днів до проведення зборів.

Таким чином, за змістом ст. 15 Закону України "Про кооперацію" і Статуту СТ Березовий гай , для проведення загальних зборів членів Товариства і прийняття цими зборами правомочних рішень необхідно дотриматися процедури і строків скликання загальних зборів, забезпечити особисту присутність на зборах більшості від загальної кількості її членів та особисте голосування більшості присутніх на зборах членів Товариства при прийнятті рішення.

Як вбачається з відповіді СТ Березовий гай на звернення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яке було направлене лише ОСОБА_2 і отримане ним після звернення до суду, позивачам фактично не відмовляли в розгляді питання Загальними зборами Товариства щодо надання згоди на вилучення земельних ділянок № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 , а повідомлено про неможливість проведення Загальних зборів Товариства у зв`язку із карантинними заходами відповідно до Постанови КМУ від 20 травня 2020 року №392 Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів , а тому відповідач позбавлений можливості прийняти рішення про надання чи відмову в наданні згоди позивачам на вилучення земельних ділянок, приватизувати які вони бажають.

Покази свідка ОСОБА_4 , в яких вона зазначила, що їй відомо про те, що під час карантину Загальні збори проводились у березні 2020 року-15.03.2020 року, було подано 5 заяв на надання згоди на вилучення земельних ділянок, і головою правління надано нотаріально завірену згоду на вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні ОСОБА_8 , суд оцінює критично.

Так, на зборах вона особисто присутня не була, рішення Загальних зборів 15.03.2020 року в матеріалах справи відсутнє, отже з`ясувати чи відбувались збори, чи розглядалося питання щодо надання згоди на вилучення земельних ділянок позивачів чи інших членів садового товариства Березовий гай неможливо, а з копії нотаріально посвідченої заяви про надання згоди на вилучення земельної ділянки № НОМЕР_3 від 18.03.2020 року не вбачається на підставі якого рішення вона видана, крім того заява не завірена належним чином, джерела її отримання невідомі.

Матеріали справи містять тільки заяви про звернення позивачів 08.05.2020 року до голови правління СТ Березовий гай Полуновської С.М. про надання їм нотаріально посвідченої згоди на вилучення їх земельних ділянок, але доказів того, що з часу звернення позивачів до голови правління СТ Березовий гай -з 08.05.2020 року проводились загальні збори Товариства позивачами також не надано, і під час розгляду справи судом не встановлено, а отже відсутні підстави стверджувати про необгрунтовану відмову голови правління СТ Березовий гай надати позивачам нотаріально посвідчену згоду на вилучення їх земельних ділянок.

Стосовно заперечень під час судового розгляду представника відповідача щодо спільного розгляду вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , оскільки він вважає, що їх позовні вимоги повинні розглядатися окремо, так як стосуються різних земельних ділянок, користувачами яких є різні особи, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог статті 50 ЦПК України позов може бути пред`явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо іншої сторони діє в судовому процесі самостійно. Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: предметом спору є спільні права чи обов`язки кількох позивачів або відповідачів; права або обов`язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; предметом спору є однорідні права і обов`язки.

Відповідно до ч.6 ст.188 ЦПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме завданню цивільного судочинства.

Пунктом 4 ч.2 ст.197 ЦПК України передбачено, що питання про роз`єднання позовних вимог вирішується під час підготовчого засідання.

Представником відповідача вказане клопотання у зазначені строки не подавались, а суд не вбачав підстав для роз`єднання позовних вимог, оскільки пред`явлення даного спільного позову позивачами не суперечить вимогам ст.50 ЦПК, оскільки предметом спору є спільні права позивачів.

Стосовно подання представником відповідача відзиву на позов поза межами встановленого строку суд зазначає таке. Ухвалою про відкриття провадження відповідачу було встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позов. Копію позовної заяви з додатками представник відповідача отримав 31.08.2020 року, про що свідчить його підпис в матеріалах справи, відзив на позов представником відповідача був надісланий 26.08.2020 року. В той час 07.09.2020 року електроною поштою від представника відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв`язку з необхідністю підготовки відзиву на позов і підготовче засідання у справі було відкладене, тому строк на подання відзиву на позов суд не вважає пропущеним.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Стосовно судових витрат суд вважає наступне.

Згідно з ч.1,6 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини першої, другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову-на відповідача, у разі відмови в позові-на позивача, у разі часткового задоволення позову-на обидві сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява N 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року N 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон N 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до статті 19 Закону N 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону N 5076-VI).

Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Представник позивачів не заявляла вимог про відшкодування судового збору та витрат на професійну правничу допомогу адвоката, розрахунки і підтвердження витрат на правничу допомогу в матеріалах справи відсутні.

Стосовно витрат представника відповідача суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.4 ст.62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до ЗУ Про адвокатуру і адвокатську діяльність

На представництво інтересів СТ Березовий гай адвокат Святець О.М. надав ордер на надання правничої (правової) допомоги на підставі договору по надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги №03/03/19 від 29 березня 2019 року у органах державної влади, фізичні особи, органи місцевого самоврядування, судові органи, виданий 27.02.2020 року, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_8 від 24.01.2019 року, додаток №7 до договору про правову допомогу №31/08/19 від 31.08.2020 р.

Представник позивачів щодо повноважень представника відповідачів на представництво інтересів СТ Березовий гай зазначила, що відповідно до ордеру про надання правничої допомоги адвокат Святець О.М. надає правову допомогу СТ Березовий гай на підставі договору про надання правової допомоги №03/03/19 від 29.03.2019 року, в той час до відзиву ним додано Додаток №7 до Договору про правову допомогу №31/08/19, яким передбачено порядок оплати роботи. Отже є незрозумілим на підставі якого Договору про надання правової допомоги відбувається правова допомога СТ Березовий гай . Крім того, згідно з п.п.15.4 п.15 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2012 року №36, ордер має містити назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом, із зазначенням за необхідності виду адвокатської діяльності відповідно до ст.19 Закону Про адвокатуру і адвокатську діяльність . Як вбачається з наданого ордеру представника відповідача, в ньому не відокремлено судовий орган як такий, що повинен бути окремо зазначений в ордері на надання правової допомоги. Отже відзив на позовну заяву був написаний особою, що не має на це повноважень.

В подальшому 24.11.2020 року представник відповідача на підтвердження своїх повноважень разом із запереченнями на відзив надав ордер на надання правничої (правової) допомоги на підставі договору по надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги №03/03/19 від 29 березня 2019 року у Харківському районному суді Харківської області, виданий 20.11.2020 року. В запереченнях він вказав, що була допущена технічна помилка у ордері, де замість судові органи повинно бути вказано Харківський районний суд Харківської області , а у додатках до візиву на позовну заяву замість Додаток №7 до договору про правову допомогу №31/08/19 від 31 серпня 2020 року буде Додаток №7 до Договору про правову допомогу №03/03/19 від 29 березня 2019 року.

В той час на підтвердження витрат на правову допомогу представник відповідача в судовому засіданні надав звіт про надану правову допомогу Акти здачі-приймання наданих юридичних послуг №3 і №4 до Додатку №7 від 31.08.2020 року Договору про правову допомогу №03/03/19 від 20.11.2020 року і від 11.09.2020 року.

Відповідно до Акту №3 були надані наступні послуги: виїзд 04.09.2020 року адвоката Святець О.М. до Харківського районного суду Харківської області та ознайомлення з матеріалами справи №635/4542/20 - 1год.30 хв. робочого часу, вивчення адвокатом матеріалів цивільної справи та підготовка правової позиції-30 хв. робочого часу, підготовка адвокатом відзиву на позовну заяву-3 години робочого часу. Отже надана правова допомога на суму 2085,00 грн.

Відповідно Акту №4 були надані наступні послуги: виїзд 10.11.2020 року адвоката Святець О.М. до Харківського районного суду Харківської області та ознайомлення з матеріалами справи №635/4542/20-1год.30 хв. робочого часу, підготовка заперечень на відзив. Отже надана правова допомога на суму 1059,00 грн.

Також представником відповідачів надано довідку від Голови правління СТ Березовий гай Полуновської від 20.11.2020 року про помилку у платіжному дорученні за №22 від 21.09.2020 року на суму 2085,00 грн., а також звернення адвоката Святець О.М. про надання на виконання звіту №4 до Додатку №7 від 31.08.2020 року Договору про правову допомогу №03/03/19.

Суд погоджується з твердженнями представника позивачів і вважає, що повноваження представника відповідачів на представництво інтересів СТ Березовий гай на час подання відзиву на позов не були підтверджені належним чином, оскільки ордер на надання правничої (правової) допомоги, виданий 27.02.2020 і не містить назви органу, в якому надається правова допомога, а саме Харківського районного суду Харківської області, копія договору про надання правничої допомоги не надано, а тому неможливо встановити дійсний номер договору №31/08/19 чи №03/03/19. Крім того, в матеріалах справи відсутнє підтвердження того, що 04.09.2020 року і 10.11.2020 року адвокат Святець О.М. знайомився з матеріалами цивільної справи №635/4542/20, а також не зазначено час, витрачений адвокатом на підготовку заперечень на відзив. За таких обставин, суд вважає, що судові витрати представника відповідача відшкодуванню не підлягають.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10,11,12,258,259,263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Садівничого товариства Березовий гай про зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Зобов`язати Голову правління Садівничого товариства Березовий гай Полуновську Світлану Владиславівну надати письмову відповідь на звернення ОСОБА_1 від 08.05.2020 року.

Зобов`язати Голову правління Садівничого товариства Березовий гай Полуновську Світлану Владиславівну надати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 довідки про їх членство в Садівничому товаристві Березовий гай за встановленим зразком в двох екземплярах кожному, довідку про відсутність забудов на ділянці № НОМЕР_2 для ОСОБА_1 і довідку про відсутність забудов на ділянці № НОМЕР_1 для ОСОБА_2 в двох екземплярах кожному, копії діючого Статуту Садівничого товариства Березовий гай , копії протоколу зборів про заснування Садівничого товариства Березовий гай .

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п.п.15.5 п.15 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Харківський районний суд Харківської області.

Позивач - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1

Позивач - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2

Відповідач - Садівниче товариство Березовий гай , ЄДРПОУ 25616587, адреса знаходження: Харківська область, Харківський район, смт.Бабаї.

Повний текст судового рішення виготовлено 31 грудня 2020 року

Суддя: С.А.Лук`яненко