Справа № 324/881/20
Провадження № 2/324/398/2020
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 грудня 2020 року Пологівський районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді Каретник Ю.М.,
при секретарі Савченко Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Пологи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Селянського (фермерського) господарства Софія про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення невиплаченої орендної плати за 2018 та 2019 роки,
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаним позовом. На обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначила, що 30 серпня 2010 року її мати ОСОБА_2 уклала Договір оренди землі на земельну ділянку площею 6,0703 га, кадастровий номер: 2324281400:02:013:0140, державний Акт на право власності на земельну ділянку від 28 грудня 2007 року серії ЯЄ №262157, строком на 12 років з урахуванням ротації культур із Селянським (фермерським) господарством Софія . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, а позивач прийняла спадщину за законом. Після смерті ОСОБА_2 у 2017 році відповідач виплачував орендну плату, але протягом двох років відповідач не сплачує орендної плати, мотивуючи складним фінансовим становищем та неврожаєм. З початку 2020 року директор відповідача закрив адміністративне приміщення, де знаходилось керівництво відповідача, та вимкнув засоби зв`язку. За умовами Договору оренди землі №б/н, укладеного 30 серпня 2010 року, який пройшов державну реєстрацію 17 грудня 2010 року в Пологівському РВ Запорізької РФДПЦЗДК за №041027600329, відповідач зобов`язався протягом строку дії договору за кожен рік користування земельною ділянкою сплачувати 3% від нормативної грошової оцінки даної земельної ділянки - визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, у період з 01 листопада по 30 грудня кожного року. У 2010 році нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 2324281400:02:013:0140 становила 88712 грн. 00 коп., а отже розмір орендної плати за умовами договору оренди землі в 2010 році склав 2661,36 грн.
За розрахунками позивача орендна плата по земельній ділянці площею 6,0703 га з кадастровим номером 2324281400:02:013:0140 станом на 2018 рік з урахуванням нормативної грошової оцінки землі у розмірі 151660,38 грн. склала 4549,82 грн. Станом на 2019 рік нормативна грошова оцінка землі не змінилася і становила 151660,38 гривень, а отже розмір орендної плати за умовами договору оренди землі в 2019 році склав 4549,82 гривні. Отже, заборгованість за 2018 рік становить 4549,82 грн. та за 2019 рік - 4549,82 грн. За два роки борг становить 9099,64 грн.
Однак, відповідач порушив свої зобов`язання щодо своєчасного розрахунку за користування земельною ділянкою у 2018 та 2019 роках та, відповідно, нехтує зазначеними у п.10 Договору оренди землі строком виплати орендної плати, який є істотною умовою договору оренди землі. Станом на 01 січня 2020 року відповідачем у рахунок погашення заборгованості за користування у 2018-2019 роках належною позивачу земельною ділянкою не сплачено жодних грошових коштів. До того ж, ніяких послуг у рахунок відшкодування орендної плати за 2018-2019 роки від відповідача позивач не отримувала. На неодноразові звернення до відповідача про здійснення повного розрахунку за Договором оренди останній відповідав відмовою та уникав зустрічі. Про заборгованість по орендній платі за 2018-2019 роки відповідач належним чином повідомлений. Групою позивачів було надано оголошення №704 в газеті Районка №9 2020 року Про погашення боргу відповідачем за два останні роки . Після виходу оголошення в газеті борг не погашений.
З огляду на викладене, позивач просить: 1) розірвати Договір оренди земельної ділянки №б/н, укладений 30 серпня 2010 року та зареєстрований 17 грудня 2010 року у Пологівському РВ Запорізької РФДПЦЗДК за №041027600329 (земельна ділянка площею 6,0703 га, кадастровий номер 2324281400:02:013:0140), укладений між орендодавцем ОСОБА_2 (спадкоємець ОСОБА_1 ) та орендарем Селянське (фермерське) господарство Софія , код ЄДРПОУ 31400799, за несплату орендної плати; 2) стягнути нараховану та невиплачену суму орендної плати за 2018 рік в сумі 4549,82 грн. та за 2019 рік в сумі 4549,82 грн., що разом становить 9099,64 грн.; 3) усі понесені судові витрати стягнути з відповідача на користь позивача.
Представник відповідача адвокат Падашуля Є.Г. надав до суду відзив на позов, в якому, зокрема, зазначив, що з обставинами, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач не згоден, просив відмовити у задоволенні позову. Відповідач на підтвердження належного виконання умов договору щодо сплати орендної плати надає накладну внутрішньо-господарського призначення від 10 січня 2018 року, в якій ОСОБА_3 власноруч розписався в отриманні оплати в натуральній формі, а саме: олії у кількості 43 кг, що еквівалентно на час розрахунку 500,00 грн., та від 10 січня 2018 року, в якій ОСОБА_3 власноруч розписався в отриманні оплати в натуральній формі, а саме: цукор у кількості 50 кг, що еквівалентно на час розрахунку 500,00 грн. ОСОБА_3 є чоловіком померлої ОСОБА_2 та спадкоємцем першої черги, який прийняв спадщину (земельну ділянку площею 6,0703 га, розташовану на території Григорівської сільської ради Пологівського району Запорізької області, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 262157) шляхом постійного проживання зі спадкодавцем у відповідності до п.3 ст.1268 ЦК України. В підтвердження своїх прав як спадкоємця ОСОБА_3 10 січня 2018 року надав Витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 06 листопада 2017 року №49749373 та довідку, видану приватним нотаріусом Носенко Ю.А. від 06 листопада 2017 року. Позивач ОСОБА_1 зареєструвала своє право власності 13 липня 2018 року, свого обов`язку щодо своєчасного та належного повідомлення відповідача не виконала, отже відповідач дізнався про заміну сторони у договорі оренди лише після звернення позивача до суду та ознайомлення з матеріалами справи. Отже, відсутні підстави вважати, що з боку відповідача мало місце систематичне порушення обов`язку по сплаті орендної плати за користування спірною земельною ділянкою, а тому твердження позивача про те, що відповідач більше 2 років поспіль систематично не сплачував орендну плату за землю, чим порушував свої зобов`язання, визначені п.п.8-13 договору від 30 серпня 2010 року, є безпідставними. Несвоєчасна оплата орендної плати, яка має місце в даному випадку, передбачає відповідальність відповідача у вигляді сплати пені, а не розірвання договору.
У дане судове засідання позивач та її представник адвокат Кобець К.В. не з`явилися, але представник позивача адвокат Кобець К.В. надав заяву щодо розгляду справи за його відсутності та за відсутності позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити.
Представник відповідача адвокат Падашуля Є.Г. також у дане судове засідання не з`явився, звернувся до суду із заявою, в якій просив розглянути справу без нього, зазначив, що позовні вимоги в частині розірвання договору оренди земельної ділянки не визнає з підстав, вказаних у відзиві.
На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, беручи до уваги підтримання позовних вимог представником позивача, часткове невизнання представником відповідача позовних вимог, дослідивши письмові докази, вважає позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 6,0703 га з кадастровим номером 2324281400:02:013:0140, розташованої на території Григорівської сільської ради Пологівського району Запорізької області, яка належала спадкодавцю ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №262157 від 28 грудня 2007 року, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 13 липня 2018 року, який зареєстровано в реєстрі за №1052, а також Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 13 липня 2018 року та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 14 липня 2018 року.
30 серпня 2010 року ОСОБА_2 (орендодавець) та Селянське (фермерське) господарство Софія (орендар) уклали договір оренди землі, відповідно до якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування вищезазначену земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Григорівської сільської ради (п.1 Договору).
Договір укладено терміном на 12 років з урахуванням ротації культур (п.6 Договору).
Відповідно до п.8 зазначеного Договору орендна плата вноситься орендарем щорічно у грошовій формі та у сумі 2661,36 грн., що становить 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Згідно з п.9 Договору обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації.
Орендна плата вноситься з 01 вересня по 30 грудня кожного року (п.10 Договору).
Згідно з копією Акту про передачу та приймання земельної ділянки від 30 серпня 2010 року встановлено, що власник земельної ділянки ОСОБА_2 (Державний акт на право власності землю серії ЯЕ №262157 від 28 грудня 2007 року) за участю виконавця польових робіт землевпорядника Григорівської сільської ради Кононенко Лідії Василівни, передала земельну ділянку в натурі в тимчасове користування на умовах оренди терміном на 12 років загальною площею 6,0703 га (рілля) Селянському (фермерському) господарству Софія в особі власника ОСОБА_4 для сільськогосподарського використання.
Згідно з довідкою Відділу у Більмацькому районі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 14 січня 2020 року показник нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь у Запорізькій області станом на 2018 рік щодо ріллі складає 24984,00 грн./га, а станом на 2019 рік щодо ріллі складає 24984,00 грн./га.
Таким чином, нормативна грошова оцінки земельної ділянки, площею 6,0703 га, становить 151660,38 гривень (6,0703 га х 24984,00 грн./га = 151660,38 грн.), а тому розмір орендної плати за умовами договору оренди землі у 2018-2019 роках склав за кожен рік по 4549,81 грн.
При цьому, зазначення позивачем розміру орендної плати у сумі 4549,82 грн. суд вважає арифметичною похибкою, допущеною при округленні суми.
Судом враховано, що відповідно до положень ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною 1 ст. 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч.1.ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
В порядку ч.1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
В силу ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
За правилами ч.1 і ч.2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути розірваний або змінений за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.
Відповідно до ст.792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, яким є Закон України Про оренду землі .
Статтею 2 Закону України Про оренду землі передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним Кодексом України, цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Згідно зі ст.13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
За змістом ст.15 Закону України Про оренду землі істотними умовами договору оренди землі: є об`єкт оренди ( кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Згідно з положеннями ст.21 і ст.22 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати. Орендна плата за земельні частки (паї) встановлюються, як правило, у грошовій формі. За добровільним рішенням власника земельної частки (паю) орендна плата за земельні частки (паї) може встановлюватися у натуральній формі. Внесення орендної плати оформляються письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.
Положеннями ст. 24 Закону України Про оренду землі передбачено право орендодавця вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.
За положеннями ч.1 ст. 32 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Пунктом д ч.1 ст. 141 ЗК України передбачено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.
Аналіз вказаних вище норм права дає підстави для висновку, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди.
Про те, що сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є вичерпною підставою для розірвання такого договору, свідчить усталена судова практика Верховного Суду, яку слід врахувати при застосуванні норми права відповідно до вимог частини четвертої статті 263 ЦПК України.
Так, у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі №183/262/17 (провадження №61-41932сво18) зроблено висновок, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Разом з тим, ч.1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із ч.2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи, обов`язок доказування покладається на сторін, суд за власною ініціативою не може збирати докази. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності у цивільному процесі.
Заперечуючи проти позову, Селянське (фермерське) господарство Софія не надало доказів сплати саме позивачу ОСОБА_1 як власнику земельної ділянки і спадкоємцю орендодавця за договором орендної плати за 2018-2019 роки.
У той же час, у відзиві представник відповідача зазначив, що 10 січня 2018 року ОСОБА_3 (чоловіку померлої ОСОБА_2 ) в якості орендної плати було видано в натуральній формі олію у кількості 43 кг, що еквівалентно на час розрахунку 500,00 грн., та цукор у кількості 50 кг, що еквівалентно на час розрахунку 500,00 грн., у зв`язку з наданням останнім Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 06 листопада 2017 року №49749373 та довідки, виданої приватним нотаріусом Носенко Ю.А. від 06 листопада 2017 року.
Однак, відповідно до вимог ч.1 ст.1296 ЦК України документом, що підтверджує факт отримання у спадок певного майна є свідоцтво про право на спадщину.
Зважаючи на це, суд не вважає належними доказами виплати саме позивачеві як власнику земельної ділянки орендної плати за 2018-2019 року надані копії накладних № 334 та №335 від 10 січня 2018 року про отримання ОСОБА_3 олії та цукру в рахунок земельного паю . До такого висновку суд приходить, оскільки у вказаних накладних не конкретизовано, за який саме земельний пай видані відповідні продукти, а навіть якщо припустити, що ці продукти видавалися як орендна плата за користування земельною ділянкою, яка на даний час належить позивачеві, на чому наполягає представник відповідача, то до суду не було надано належних доказів того, що позивач уповноважувала ОСОБА_3 отримувати від її імені орендну плату у будь-якому вигляді. При цьому, Витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 06 листопада 2017 року №49749373 та довідка, видана приватним нотаріусом Носенко Ю.А. від 06 листопада 2017 року, відповідно до вимог ч.1 ст.1296 ЦК України не є документами, які підтверджують набуття права власності та інших пов`язаних із ним прав на те чи інше спадкове майно, у тому числі й на земельну ділянку площею 6,0703 га з кадастровим номером 2324281400:02:013:0140.
При цьому, як встановлено із наданих позивачем відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків ДФС України про суми виплачених коштів, позивач від відповідача жодних коштів в якості орендної плати протягом 2018-2019 років не отримувала.
Таким чином, суд вважає доведеним, що відповідач допустив порушення істотних умов договору оренди земельної ділянки від 30 серпня 2010 року, що є підставою для його розірвання відповідно до ст.651 ЦК України та ст.141 ЗК України.
Тому, на підставі викладеного, суд приходить до висновку про те, що позов ОСОБА_1 до Селянського (фермерського) господарства Софія про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення невиплаченої орендної плати за 2018 та 2019 роки підлягає задоволенню у повному обсязі.
При цьому, суд не бере до уваги посилання представника відповідача на той факт, що позивач не повідомляла відповідача про набуття права власності на передану в оренду земельну ділянку, оскільки це спростовується наданими позивачем копіями заяви про отримання довідки про доходи від 14 січня 2019 року, претензії від 14 січня 2019 року, листа-претензії від 14 січня 2019 року та трьома поштовими повідомленнями про отримання поштових відправлень.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 141 ЦПК України та Закону України Про судовий збір судовий збір у даній справі має бути стягнуто з відповідача у сумі 1681,60 грн. на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 611, 629, 1049, 1050 ЦК України, 3, 4, 11-13, 19, 247 ч.2, 223 ч.4, 259, 263, 265, 279, 354 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до Селянського (фермерського) господарства Софія про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення невиплаченої орендної плати за 2018 та 2019 роки задовольнити.
Розірвати Договір оренди землі №б/н, укладений 30 серпня 2010 року та зареєстрований 17 грудня 2010 року у Пологівському РВ Запорізької РФДПЦЗДК за №041027600329, щодо земельної ділянки площею 6,0703 га з кадастровим номером 2324281400:02:013:0140, укладений між орендодавцем ОСОБА_2 (спадкоємець - ОСОБА_1 ) та орендарем Селянське (фермерське) господарство Софія , код ЄДРПОУ 31400799, у зв`язку із систематичною несплатою орендної плати.
Стягнути з Селянського (фермерського) господарства Софія , код ЄДРПОУ 31400799, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , нараховану та невиплачену суму орендної плати за 2018 рік в сумі 4549,81 грн. та за 2019 рік в сумі 4549,81 грн., що разом становить 9099 (дев`ять тисяч дев`яносто дев`ять) гривень 62 копійки, а також судові витрати зі сплати судового збору у загальній сумі 1681 (одна тисяча шістсот вісімдесят одна) гривня 60 копійок, а всього стягнути 10781 (десять тисяч сімсот вісімдесят одну) гривню 22 копійки.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через Пологівський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: Каретник Ю. М.
Суд | Пологівський районний суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 16.12.2020 |
Оприлюднено | 05.01.2021 |
Номер документу | 93994086 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Пологівський районний суд Запорізької області
Каретник Ю. М.
Цивільне
Пологівський районний суд Запорізької області
Каретник Ю. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні