Рішення

від 23.12.2020 по справі 922/3075/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" грудня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/3075/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калантай М.В.

при секретарі судового засідання Солдатовій М.Ю.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом В.о. керівника Харківської місцевої прокуратури №5 Харківської області, м.Харків, в інтересах держави, в особі Харківської міської ради, м.Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал К.", м.Харків про стягнення 137 528,27грн. за участю представників:

від прокуратури: Клейн Л.В., посвідчення № 051089 від 02.10.2018

від позивача: не з`явився

від відповідача: Кінаш Ю.О., ордер №1029174 від 04.11.2020

Кузьмин В.І., довіреність від 26.10.2020

ВСТАНОВИВ:

В.о. керівника Харківської місцевої прокуратури №5 (далі за текстом - прокурор) в інтересах держави в особі Харківської міської ради (далі за текстом - позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал К" (далі за текстом - відповідач) про стягнення 137528,27грн. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати.

На підтвердження позовних вимог прокурор посилається на те, що відповідач у період з 01.01.2018 по 30.11.2018 не сплачував грошові кошти за користування земельною ділянкою (кадастровий номер 6310138800:13:008:0011) загальною площею 0,2230га, розташованою за адресою: м.Харків, Мерефянське шосе, 21, яка належить територіальній громаді м.Харкова, і відповідно до статей 1212-1214 ЦК України зобов`язаний відшкодувати безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати в сумі 137528,27грн.

Ухвалою від 28.09.2020 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 20.10.2020.

У підготовчому засіданні 20.10.2020 судом постановлено ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про відкладення підготовчого засідання на 04.11.2020.

27 жовтня 2020 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив позов залишити без розгляду у зв`язку з відсутністю підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді. Крім того, відповідач навів заперечення по суті вимог, у яких зазначив, що спірна земельна ділянка стала об`єктом цивільних прав лише 10.12.2018, тобто після укладення договору оренди землі із Харківською міською радою. Також зазначив, що до моменту укладення договору оренди землі ТОВ "Капітал К." було звільнено від сплати земельного податку, оскільки він входить до складу єдиного податку, платником якого є відповідач. Крім того, прокурором неправомірно визначено розмір позовних вимог, оскільки ставка орендної плати за користування земельною ділянкою закріплюється лише в договорі оренди землі на підставі розрахунку орендної плати, який виконується уповноваженим структурним підрозділом органу місцевого самоврядування, і має бути погоджений потенційним орендарем. В той же час витяг з технічної документації про нормативно грошову оцінку не містить посилань на ставку орендної плати, а тому розрахунок нібито безпідставно збережених коштів, виконаний на вимогу прокурора є хибним, в частині застосованої річної ставки орендної плати у розмірі 8%.

04 листопада 2020 року прокурором подано відповідь на відзив, у якій він проти доводів відповідача заперечив. Зокрема, зазначив, що у даному випадку прокурор має процесуальну правоздатність на звернення до господарського суду Харківської області з даним позовом, оскільки Харківська міська рада, усвідомлюючи порушення інтересів територіальної громади з боку відповідача та маючи відповідні повноваження для їх захисту, до суду з відповідним позовом не зверталась. Також, прокурор на голосив на тому, що земельна ділянка є обєктом цивільних прав з моменту її реєстрації в державному земельному кадастрі, а саме: з 29.12.2017. У свою чергу, наведена відповідачем дата укладення договору оренди земельної ділянки (10.12.2018) є датою, що свідчить про виникнення у відповідача належним чином оформленого права користування спірною земельною ділянкою. Щодо заперечень відповідача проти розміру позовних вимог прокурор зазначив, що здійснений Харківською міською радою розрахунок розміру безпідставно збережених коштів відповідає вимогам законодавства, а відповідач, у свою чергу, не надав будь-якого контррозрахунку даної суми. Крім того, згідно п. 9 договору оренди землі від 04.12.2018 розмір орендної плати за земельну ділянку на рік згідно з розрахунком №255/18 від 19.06.2018 становить: 8% від нормативно грошової оцінки цієї земельної ділянки і складає: 150030, 80грн.

У підготовчому засіданні 04.11.2020 судом постановлено ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів, а також оголошено перерву до 18.11.2020.

17 листопада 2020 року від відповідача надійшло заперечення щодо відповіді на відзив, у якому він наполягав на відсутності підстав для здійснення прокурором представництва інтересів держави в суді, а також на тому, що земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав лише після укладення відповідного договору оренди. Крім того, зазначив, що згідно із пп. 4 пункту 297.1 статті 297 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платники єдиного податку звільняються від обов`язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої - третьої груп для провадження господарської діяльності та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва. Разом із тим, оскільки земельна ділянка до оформлення належним чином договору оренди землі належала до земель загального користування, річна сума платежу гіпотетично могла би скласти, якби ТОВ "Капітал К." перебувало на іншій системі оподаткування, ніж спрощена система оподаткування обліку та звітності, 17191,03грн. на рік.

18 листопада 2020 року прокурором подано клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи, а саме: інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №232063007 від 11.11.2020, в якій зазначено дати набуття відповідачем права власності на нежитлові приміщення, що розташовані на спірній земельній ділянці. Одночасно прокурором заявлено клопотання про поновлення строку на подання доказів.

У підготовчому засіданні 18.11.2020 клопотання прокурора про поновлення строку на подання додаткового доказу та про долучення його до матеріалів справи було задоволено судом, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 2 статті 80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Частиною 8 статті 80 ГПК України встановлено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Статтею 119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Прокурор у своєму клопотанні зазначає, що у доданій до позову інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №222513955 від 03.09.2020 щодо земельної ділянки відсутні відомості про дати набуття відповідачем права власності на розташовані на цій ділянці нежитлові приміщення. Разом із тим, дати набуття права власності на ці об`єкти була вказана у доданому до позову Акті обстеження земельної ділянки від 10.01.2019. Оскільки встановлення дат набуття відповідачем такого права власності має значення для правильного вирішення спору, прокурор просить поновити пропущений строк та долучити до справи додатковий доказ.

Згідно з п.3 ч.1 ст.129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 5 статті 236 ГПК України встановлено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до статті 181 ГПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.

Статтею 182 ГПК України передбачено, що у підготовчому засіданні суд, зокрема, з`ясовує, чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі; з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Таким чином, одним з основних завдань підготовчого провадження у господарській справі є надання сторонам можливості подати всі наявні у них докази та викласти свої доводи та заперечення щодо суті спору.

Враховуючи викладене, а також з огляду на відсутність заперечень відповідача щодо правильності вказаних у наданому прокурором додатковому доказі дат набуття права власності на нежитлові приміщення, суд вважає за можливе поновити пропущений процесуальний строк на подання додаткового доказу.

У зв`язку з цим, додатковий доказ, який доданий до клопотання прокурора, був прийнятий судом та долучений до матеріалів справи.

Також, у підготовчому засіданні 18.11.2020 судом постановлено ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, судове засідання призначено на 09.12.2020.

У судовому засіданні 09.12.2020 судом оголошено перерву до 23.12.2020.

У призначеному на 23.12.2020 судовому засіданні прокурор підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив позов задовольнити.

Позивач свого представника у дане судове засідання не направив, причини неявки суду не повідомив. Про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Пунктом 1 частини 3 статті 202 ГПК України встановлено, що у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечили з підстав, викладених у відзиві та запереченні на відповідь на відзив, просили у задоволенні позову відмовити.

У судовому засіданні 23.12.2020 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно і повно дослідивши надані до матеріалів справи докази, суд встановив наступне.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 03.09.2020 №222513955 та від 11.11.2020 №220338324:

- право власності на нежитлову будівлю літ."Д-1" загальною площею 22,4кв.м. по Мереф`янському шосе, 21 у м.Харкові з 20.11.2015 зареєстроване на праві приватної власності за TOB "Капітал К." (ЄДРПОУ 37660930) на підставі свідоцтва про право власності від 04.12.2015 №49046672;

- право власності на нежитлову будівлю літ. "А-1" загальною площею 127,6кв.м. по Мереф`янському шосе, 21 у м.Харкові з 20.11.2015 зареєстроване на праві приватної власності за TOB "Капітал К." (ЄДРПОУ 37660930) на підставі свідоцтва про право власності від 03.12.2015 №48979350;

- право власності на нежитлову будівлю літ. "Г-1" загальною площею 215,3кв м. по Мереф`янському шосе, 21 у м.Харкові з 03.06.2015 зареєстроване на праві приватної власності за TOB "Капітал К." (ЄДРПОУ 37660930) на підставі ухвали Господарського суду Харківської області від 08.02.2014 №922/1342/13 та рішення Господарського суду Харківської області від 29.04.2013 №922/1342/13.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 29.12.2017 №НВ-6305449962017 земельна ділянка по Мереф`янському шосе, 21 у м.Харкові з кадастровим номером 6310138800:13:008:0011 площею 0,2230га зареєстрована в державному земельному кадастрі як об`єкт цивільних прав 29.12.2017. Категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Вид використання - для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ."А-1" (виробничо-адміністративна будівля), літ."Г-1" (станція технічного обслуговування автомобілів), літ."Д-1" (блок управління).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 10.01.2019 №152267557 земельна ділянка (кадастровий номер 6310138800:13:008:0011) загальною площею 0,2230га по Мереф`янському шосе, 21 у м. Харкові належить до комунальної власності, власник: Харківська міська рада.

Департаментом територіального контролю Харківської міської ради 10.01.2019 проведено обстеження даної земельної ділянки. Обстеженням на місцевості встановлено, що на земельній розташовані нежитлові будівлі: літ."А-1", літ."Д-1", літ."Г-1", право власності на які зареєстровано за TOB "Капітал К.". Земельна ділянка використовується TOB "Капітал К." для експлуатації та обслуговування вказаних нежитлових будівель.

Суд зазначає, що аналогічні відомості містяться і в акті №611/18 обстеження земельної ділянки від 15.05.2018, який додано до відзиву на позовну заяву.

Таким чином, TOB "Капітал К." з 2015 року до грудня 2018 року використовувало земельну ділянку загальною площею 0,2230га по Мереф`янському шосе, 21 у м. Харкові без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

В подальшому, на підставі рішення 21 сесії Харківської міської ради 7 скликання №1186/18 від 22.08.2018 Товариству з обмеженою відповідальністю "Капітал К." надано в оренду земельну ділянку площею 0,2230 га (кадастровий номер 6310138800:13:008:0011) по вул. Мереф`янське шосе, 21 у м. Харкові за рахунок земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, що належить територіальній громаді м. Харкова для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ."А-1" (виробничо-адміністративна будівля), літ."Г-1" (станція технічного обслуговування автомобілів), літ."Д-1" (блок управління).

04.12.2018 між Харківською міською радою та TOB "Капітал К." укладено договір оренди вищевказаної земельної ділянки, про що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно внесено запис про державну реєстрацію речового права за №29405604 від 10.12.2018.

Отже, починаючи з грудня 2018 року відповідач використовує вищевказану земельну ділянку на підставі укладеного з Харківською міською радою договору оренди землі.

У своєму позові прокурор вказує, що відповідач як власник об`єктів нерухомого майна, розташованих на земельній ділянці комунальної форми власності по вул.Мереф`янське шосе, 21 у м. Харкові, за період з 29.12.2017 (дата державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі) до моменту укладення договору оренди землі від 04.12.2018 (дата реєстрації 10.12.2018) не сплачував за користування даною земельною ділянкою, внаслідок чого зберіг за рахунок Харківської міської ради як власника земельної ділянки за вказаною адресою майно - грошові кошти у розмірі орендної плати.

Тим самим, відповідач порушив права та інтереси територіальної громади м.Харкова. При цьому, Харківською міською радою не було вжито будь-яких заходів щодо захисту порушених прав територіальної громади.

У зв`язку з цим, прокурор на підставі статей 1212-1214 ЦК України просить стягнути з відповідача 523797,67грн. на користь позивача безпідставно збережені кошти в розмірі орендної плати за період з 01.01.2018 по 30.11.2018.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Правовий механізм переходу прав на землю, пов`язаний із переходом права на будинок, будівлю або споруду, визначено у статті 120 Земельного кодексу України.

Виходячи зі змісту зазначеної статті, норма щодо переходу права на земельну ділянку у разі переходу права на будинок, будівлю і споруду може бути застосована у випадках, якщо земельна ділянка перебуває у власності або у користуванні колишнього власника будівлі.

Як вбачається із положень статті 120 Земельного кодексу України, виникнення права власності на об`єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки.

Водночас за змістом статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Судом встановлено, що відповідач правомірно володіє об`єктами нерухомості літ."А-1" та літ."Д-1" (з 20.11.2015) та літ."Г-1" (з 03.06.2015), розташованими на земельній ділянці площею 0,2230 га (кадастровий номер 6310138800:13:008:0011) по вул. Мереф`янське шосе, 21 у м. Харкові.

Частиною 4 статті 334 ЦК України визначено, що права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Отже, з 2015 року у відповідача виникло право власності на ці об`єкти нерухомості, однак договір оренди спірної земельної ділянки укладено відповідачем з Харківською міською радою лише 04.12.2018.

Згідно з інформацією Головного управління ДПС у Харківській області від 05.06.2020 №11991/9/20-40-04-03-18 TOB "Капітал К." (код ЄДРПОУ 37660930) по Основ`янському району м.Харкова за період з 01.07.2017 по 30.11.2018 обліковувався як платник єдиного податку, податкові декларації по платі за землю не надавались, плата за землю не сплачувалась.

З грудня 2018 року TOB "Капітал К." є платником орендної плати за землю з юридичних осіб згідно договорів оренди земельних ділянок за адресою: м.Харків, Мереф`янське шосе, 21, укладених з Харківською міською радою від 17.12.2018 №29373824, кадастровий номер 6310138800:13:008:0010, площа ділянки - 0,2270 га; від 10.12.2018 № 29405604, кадастровий номер 6310138800:13:008:0011, площа ділянки - 0,2230га. Згідно наданої декларацій на 2018 рік (грудень) нараховано орендної плати за землю 15411,72грн., яка повністю надійшла до бюджету по терміну сплати 30.01.2019.

Суд також зазначає, що за змістом визначення, наведеного у частині першій статті 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Як встановлено положеннями частин першої, третьої, четвертої, дев`ятої статті 79-1 ЗК України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

З приписів наведеної норми вбачається, що земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номеру та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.02.2019 у справі № 922/587/18.

Зазначені обставини, з урахуванням вимог статті 77 ГПК України, повинні бути підтверджені певними засобами доказування відповідно до земельного законодавства і не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 29.12.2017 №НВ-6305449962017 земельна ділянка по по вул. Мереф`янське шосе, 21 у м. Харкові, площею 0,2230га з кадастровим номером 6310138800:13:008:0011 зареєстрована як об`єкт цивільних прав 29.12.2017.

Отже, земельна ділянка, яка використовується відповідачем для експлуатації та обслуговування належних йому будівель, є об`єктом цивільних прав з 29.12.2017.

У зв`язку з цим, суд не приймає твердження відповідача, про те, що спірна земельна ділянка могла бути об`єктом цивільних прав лише після укладення договору оренди з Харківською міською радою (з 10.12.2018).

Відповідно до статті 3 Закону України "Про оренду землі" об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди (частина перша статті 21 Закону України "Про оренду землі").

За таких обставин, оскільки відповідач до грудня 2018 року не сплачував за користування земельною ділянкою, прокурор правомірно здійснив нарахування сум, що є предметом даного позову, за період з 01.01.2018 по 30.11.2018.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Статтею 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідач не є власником або постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата (ст. 14.1.72 Податкового кодексу України).

Отже, доводи відповідача з посиланням на пп. 4 пункту 297.1 статті 297 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) про те, що він, як платник єдиного податку, є звільненим від сплати земельного податку судом не приймаються, оскільки відповідач повинен був сплачувати саме орендну плату за користування спірною земельною ділянкою, а не земельний податок.

Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (ст.14.1.125, 14.1.136, 288.5 Податкового кодексу України).

Таким чином, набувач земельної ділянки фактично зберігає кошти, не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою, за відсутності укладеного договору, тим самим збільшуючи вартість власного майна, а власник землі (потерпілий) втрачає належне йому майно (кошти від орендної плати).

Статтею 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно статті 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

За таких обставин, відповідач повинен відшкодувати позивачу безпідставно збережені кошти.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №922/3412/17.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини 2 статті 1212 ЦК України положення глави 83 цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Отже, у даному випадку обов`язок відповідача сплатити суму безпідставно збережених коштів виникає в силу самого користування ним спірною земельною ділянкою без сплати орендної плати, і не залежить від того чи сталося це внаслідок поведінки набувача, потерпілого чи інших осіб, або сталось поза їх волею.

При цьому суд зазначає, що відновлення порушених прав позивача за таких обставин і в такий спосіб не створює для відповідача жодних необґрунтованих, додаткових або негативних наслідків, оскільки предметом позову є стягнення грошових коштів, які останній мав би сплатити за звичайних умов як і фактичний добросовісний землекористувач.

Навіть за умови правомірної поведінки відповідача у спірних правовідносинах, в обраний позивачем спосіб захисту відбувається відновлення справедливої рівноваги між правами та обов`язками сторін спору, встановлення якої ґрунтується на визначеній нормами земельного законодавства умові платності використання земельної ділянки.

Розмір збережених відповідачем коштів у період з 01.01.2018 по 30.11.2018 в сумі 137528,27грн. було розраховано як розмір плати за земельну ділянку комунальної власності у формі орендної плати, який нараховується та сплачується за регульованою ціною, встановленою уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

Відповідно до частини 2 статті 20 та частини 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як Витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Харківською міською радою здійснено розрахунок розміру безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати відповідачем за період з 01.01.2018 по 30.11.2018, що містить інформацію про зонування міста та арифметичні показники коефіцієнтів: Кф - коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки, який станом на 2018 рік становив 2,5; Км2 - коефіцієнту, який характеризує зональні фактори місцеположення земельної ділянки в межах міста, який становить 0,59; Км3- коефіцієнту, який характеризує локальні фактори місцеположення земельної ділянки за територіально-планувальними, інженерно-геологічними, історико-культурними, природно-ландшафтними, санітарно-гігієнічними умовами та рівнем облаштування території, за допомогою яких розрахунковим методом отримано дані про нормативну грошову оцінку конкретно визначеної земельної ділянки, під будівлями, що належать на праві власності становить 1,03209; розмір нормативної грошової оцінки - 1875385грн., ставки річної орендної плати - 8,00%, коефіцієнту складних інженерно-геологічних умов - 1, коефіцієнту розміру земельної ділянки - 1, відсотку строку оренди - 100,00%.

Таким чином, вищевказаний розрахунок містить відомості що відповідають наданому відповідачем витягу з технічної документації про нормативну-грошову оцінку земельної ділянки від 24.01.2018 №97-20-0.23,08-159/176-18 та від 25.02.2019 за №518/0/45-19.

Суд погоджується із методом визначення позивачем розміру позовних вимог, оскільки він ґрунтується на нормах Земельного кодексу України та Податкового кодексу України.

У зв`язку з цим, суд відхиляє наданий відповідачем контррозрахунок, що наведений у його запереченні на відповідь на відзив.

Щодо доводів відповідача про відсутність підстав у прокурора для звернення з даним позовом, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Частина четверта статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

Якщо суд після відкриття провадження у справі з урахуванням наведених учасниками справи аргументів та наданих доказів установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, суд залишає позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу, без розгляду відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.

Звертаючись з даним позовом, прокурор зазначив, що факт протиправного та безоплатного використання земель комунальної власності порушує інтереси територіальної громади в особі Харківської міської ради, як їх власника щодо реалізації передбаченого ч. 1 ст. 319 ЦК України права вільно, у встановленому законом порядку, розпоряджатися ними через уповноважений орган місцевого самоврядування.

Також, безоплатне використання землі ослаблює економічні основи територіальної громади м.Харкова в особі Харківської міської ради, що потребує прокурорського реагування у межах наданої Конституцією України компетенції.

Разом з цим, протягом тривалого часу Харківською міською радою, як представницьким органом територіальної громади, не вживаються заходи по захисту її майнових прав та інтересів щодо наповнення місцевого бюджету за рахунок коштів плати за землю.

Харківською міською радою було вжито лише заходи самоврядного контролю, за результатами яких складено Акт обстеження земельної ділянки від 10.01.2019, однак рада самостійно не звернулася до суду з позовною заявою та не вжила інших відповідних заходів щодо стягнення з TOB "Капітал К." безпідставно збережених коштів.

Крім того, розрахунок розміру недоотриманої плати за землю, яка повинна була надійти до бюджету м. Харкова міською радою здійснено лише на виконання листа Харківської місцевої прокуратури №5 від 30.07.2020 № 35-5152вих20.

Вищевикладене свідчить про бездіяльність Харківської міської ради Харківської області щодо стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати.

Недоотримання орендної плати за землю у сумі 137528,27 грн. призвело до ненадходження значних коштів до бюджету територіальної громади міста Харкова.

Суд приходить до висновку, що вищевказані обставини свідчать про порушення відповідачем прав та охоронюваних законом інтересів територіальної громади м.Харкова та про допущення позивачем бездіяльності щодо їх захисту, а тому у прокурора були наявні достатні підстави для звернення до суду з даним позовом.

Підсумовуючи викладене, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 137528,27грн. законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 129, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал К." (61081, м.Харків, Мереф`янське шосе, буд.21, код 37660930) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243) 137528,27грн. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал К." (61081, м.Харків, Мереф`янське шосе, буд.21, код 37660930) на користь Прокуратури Харківської області (61001, м.Харків, вул.Богдана Хмельницького, буд.4, код 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України, код 820172, рахунок UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету - 2800) 2102,00грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено "04" січня 2021 р.

Суддя М.В. Калантай