Постанова

від 05.01.2021 по справі 938/476/20

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 938/476/20

Провадження № 22-ц/4808/173/21

Головуючий у 1 інстанції Чекан Н. М.

Суддя-доповідач Василишин

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 січня 2021 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі:

судді-доповідача Василишин Л.В.,

суддів: Девляшевського В.А., Максюти І.О.

секретаря Мельник О.В.

за участю відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Верховинського районного суду від 18 листопада 2020 року у складі судді Чекан Н.М., постановлену у с. Верховина, у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання земельної ділянки об`єктом права спільної сумісної власності подружжя та поділ спільного майна подружжя,

в с т а н о в и в:

У вересні 2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про визнання земельної ділянки об`єктом права спільної сумісної власності подружжя та поділ спільного майна подружжя.

Ухвалою Верховинського районного суду від 25.09.2020 року позовна заява прийнята до провадження та призначена до розгляду в порядку загального позовного провадження з підготовчого засідання.

Ухвалою Верховинського районного суду від 18.11.2020 року позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання земельної ділянки об`єктом права спільної сумісної власності подружжя та поділ спільного майна подружжя залишено без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, у зв`язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого позивача.

ОСОБА_2 на ухвалу суду подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції вимог процесуального закону.

ОСОБА_2 вказав, що ухвала суду обґрунтована тим, що позовна заява надійшла до суду 21.09.2020 року, а підготовче засідання призначено на 15.10.2020 року о 14 год. 15 хв.

У підготовче засідання 15.10.2020 року позивач не з`явився, судова повістка про виклик його до суду на 15.10.2020 року повернулася до суду, у зв`язку з його відмовою від одержання.

Однак, апелянт стверджує, що він не отримував повістки і не відмовлявся від отримання, а тому не був повідомлений про судове засідання.

Підготовче засідання було відкладено на 03.11.2020 року, але судова повістка про виклик позивача на 03.11.2020 року повернулася до суду, у зв`язку з відсутністю адресата. Таким чином, позивач знову не був повідомлений про день та час слухання справи.

Крім того, представником позивача - адвокатом Рашковською Л.О. до суду було подано клопотання про відкладення судового засідання, у зв`язку з виявленням у неї підозри на наявність захворювання Covid-19. В подальшому судове засідання було відкладено на 18.11.2020 року.

Суд вказав, що у підготовче засідання 18.11.2020 року позивач не з`явився, про день, місце і час розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив, заява про розгляд справи за його відсутності до суду не надходила. Однак, насправді, позивачем 18.11.2020 року перед початком судового засідання до канцелярії суду подано клопотання про призначення інженерно-технічної експертизи. В пункті 7 клопотання позивач просив розглядати його у відсутності його та представника.

Суд першої інстанції не взяв до уваги вищевказаних обставин та не зазначив про це в оскаржуваній ухвалі.

Крім того, апелянт вказав, що він скористався правом заявити клопотання про розгляд питання щодо призначення експертизи у його відсутності згідно з ч.3 ст.211 ЦПК України, у зв`язку з ситуацією, пов`язаною з поширенням вірусу Covid-19.

З наведених підстав апелянт просив скасувати ухвалу Верховинського районного суду від 18 листопада 2020 року, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апелянт та його представник в засідання апеляційного суду не з`явилися.

Відповідач скаргу не визнала, просила відмовити в її задоволенні з огляду на те, що позивач повторно не з`явився в судове засідання суду першої інстанції, без поважних причин.

Вислухавши доповідача, пояснення сторони, перевіривши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції зіслався на те, що належним чином повідомлений позивач без поважних причин повторно не з`явився в підготовче судове засідання 15.10.2020 року, та 03.11.2020 року. При цьому, суд керувався положеннями ст. ст. 198, 200, 223, 257 ЦПК України.

Проте такий висновок суду не відповідає вимогам процесуального закону та фактичним обставинам справи.

Згідно ст.200 ЦПК України упідготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.

За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

За змістом ч.5 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Правовий аналіз наведених норм процесуального закону вказує на те, що при повторній неявці належно повідомленого позивача суд розглядає спір по суті, якщо позивач подав заяву про розгляд справи у його відсутність і такий розгляд можливий за наявними у справі матеріалами.

При цьому, повторною є друга поспіль неявка позивача, якщо він обидва рази був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Встановлено, що у вересні 2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду із вищевказаним позовом.

Ухвалою Верховинського районного суду від 25.09.2020 року позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи провести в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 15.10.2020 року (а.с.14-15).

Копію вказаної ухвали направлено на адресу ОСОБА_2 супровідним листом від 28.09.2020 року. Однак ухвала повернулась до суду з відміткою у зв`язку з відмовою адресата від одержання (а.с.16, 23).

В подальшому підготовче засідання було відкладено на 03.11.2020 року, про що позивачеві ОСОБА_2 направлялась повістка, яка також повернулась до суду (а.с.45).

03.11.2020 року адвокат позивача ОСОБА_2 Рашковська Л.О. подала до суду клопотання про відкладення судового засідання, яке обґрунтувала тим, що у неї виявлено підозри на наявність гострої респіраторної хвороби Covid-19. До клопотання долучено копію протоколу мультиспіральної КТ від 22.10.2020 року (а.с.48,51).

Ухвалою Верховинського районного суду від 03.11.2020 року підготовче засідання за клопотанням сторони відкладено до 18.11.2020 року (а.с.53).

18.11.2020 року позивач ОСОБА_2 подав до канцелярії суду клопотання про призначення у справі інженерно-технічної експертизи. Із прохальної частини клопотання також вбачається, що позивач просив питання про призначення експертизи вирішувати у його відсутності та у відсутності його представника (а.с.58-59). Зазначене клопотання зареєстровано судом, однак не розглянуто по суті.

Встановлені обставини справи вказують на те, що позивач користуючись процесуальним правом заявив до суду про розгляд справи у його відсутність, що згідно ст. 257 ЦПК не давало суду підстав для залишення позову без розгляду. Про наявність обставин, які перешкоджали розгляду справи у відсутність позивача в оскаржуваній ухвалі судом не зазначено.

Статтею 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб; кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно положення ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав і обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

В рішенні Європейського суду з прав людини в справі Жоффер де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року зазначено, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним.

Суд першої інстанції зазначених вимог закону не врахував в повній мірі, чим допустив порушення норм процесуального права, що відповідно до положень ст.379 ЦПК України є безумовною підставою для її скасування з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 374, 379, 381, 382,383 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволити.

Ухвалу Верховинського районного суду від 18 листопада 2020 року скасувати , а справу направити для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Суддя-доповідач: Василишин Л.В.

Судді: Девляшевський В.А.

Максюта І.О.