Рішення

від 06.01.2021 по справі 420/10908/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/10908/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткове)

06 січня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Завальнюка І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Мастерпласт Україна до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості, картки відмови в прийнятті митної декларацій,

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці ДМС про коригування митної вартості товарів від 05.10.2020 № UA500020/2020/00480, картку відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 05.10.2020 № UA500020/2020/0000135/2.

Ухвалою судді від 23.10.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30.12.2020 адміністративний позов задоволено у повному обсязі. При цьому на момент вирішення справи матеріалами справи підтверджено лише понесення позивачем судових витрат на сплату судового збору в сумі 5162,44 грн, які стягнуто з бюджетних асигнувань Одеської митниці Держмитслужби на користь позивача.

30.12.2020 до суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю Мастерпласт Україна надійшла заява про стягнення решти судових витрат: витрат на професійну правничу допомогу - 15 000 грн; витрат, що пов`язані з залученням перекладачів - 5534,10 грн.

Дослідивши матеріали справи в частині заяви позивача про прийняття додаткового судового рішення, суд дійшов висновку про її часткову обґрунтованість, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, в тому числі, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

З огляду на те, що рішення від 30.12.2020 по справі № 420/10908/20 прийнято в порядку письмового провадження, питання про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі розглядається судом без виклику сторін.

Відповідно до положень ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав Відповідачем у справі, або якщо Відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Відповідно до ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;

3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Зазначені положення кореспондуються із пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7, яким передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

За змістом пункту 1 частини 3 статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Частиною 4 статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною 5 статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).

У відзиві на позовну заяву відповідачем було зазначено про безпідставність стягнення судових витрат на користь позивача, зважаючи на необґрунтованість позову та правомірність оскаржуваних рішень митного органу.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Таким чином, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У рішенні ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У зазначеному рішенні ЄСПЛ також підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певну суму, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (269).

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

При визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.

Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди мають досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Зазначена позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19 вересня 2019 року по справі № 810/2760/17.

Так, згідно матеріалів справи, 25.08.2020 року між Позивачем та Адвокатським об`єднанням Едвайзерс було укладено договір про надання правової допомоги №30.

Згідно наданої до суду додаткової угоди № 5 до договору про надання правової допомоги від 25.08.2020 № 30 від 17.09.2020, замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання надавати правову допомогу по представництву інтересів замовника в Одеському окружному адміністративному суді по оскарженню рішення про коригування митної вартості товарів Одеської митниці Держмитслужби від 05.10.2020 № UA500020/2020/000135/2 та картки відмови Одеської митниці Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2020/00480; сторони домовилися, що вартість послуг виконавця за даною додатковою угодою складає 15000 грн.

Згідно наданого до суду акту прийому-передачі наданих послуг від 23.12.2020 адвокатським об`єднанням ЕДВАЙЗЕРС в межах виконання обов`язків з представництва інтересів замовника у справі № 420/10908/20 надано такі види правової допомоги:

- проведення консультації з замовником, погодження правової позиції (07.10.2020);

- підготовка та подача до Одеського окружного адміністративного суду позовної заяви (19.10.2020);

- ознайомлення з відзивом на позовну заяву, підготовка та подання відповіді на відзив до Одеського окружного адміністративного суду (04.12.2020);

- підготовка та подача до Одеського окружного адміністративного суду заяви про стягнення судових витрат (23.12.2020).

Згідно з п.2 акту прийому-передачі наданих послуг від 23.12.2020, вартість послуг за надання правової допомоги складає 15 000 грн.

На підтвердження сплати вартості вказаних до суду надано платіжне доручення № 2957 від 15.10.2020 про сплату 15000 грн, виписка з рахунку ТОВ Мастерпласт Україна від 23.10.2020.

Враховуючи зазначене, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 10000 грн на користь позивача, оскільки такий розмір гонорару є співмірним, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час.

При цьому суд враховує, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення, витрачених коштів, але і в певному сенсі спонукання суб`єкта владних повноважень утримуватися від подачі безпідставних заяв, скарг і своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних і юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, про що зазначив Верховний Суд у постанові від 05.09.2019 по справі № 826/841/17.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, пов`язаних із залученням перекладачів, суд виходить з наступного.

Склад та розмір витрат, пов`язаних із залученням перекладача, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані документи, що свідчать про оплату витрат, пов`язаних із залученням перекладача, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. В свою чергу, відсутність документального підтвердження витрат на залучення перекладача, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 31.03.2020 по справі №160/7049/19.

При вирішенні вказаного питання, суд враховує, що переклад документів, наданий суду позивачем з метою доведення своєї позиції, а понесені витрати безпосередньо пов`язані з розглядом цієї справи.

Представником позивача в підтвердження понесення судових витрати, пов`язаних із залученням перекладача, у розмірі 5534,10 грн надано акт прийому - передачі наданих послуг № 218/10 від 15.10.2020; рахунок на оплату перекладу № 218 від 13.10.2020, акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) № 218/10 від 15.10.2020 та платіжне доручення № 2956 від 15.10.2020 про сплату за послуги перекладу у загальному розмірі 5534,10 грн.

Надані до суду докази в сукупності підтверджують розмір понесених ТОВ Мастерпласт Україна витрат на послуги з перекладу в сумі 5534,10 грн, які сплачені на користь ТОВ Павтрейд .

При цьому, переклад замовлено відносно документів, які безпосередньо пов`язані з розглядом цієї справи та обумовлені вирішеним спором, у зв`язку із чим суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача судових витрат, пов`язаних із залученням перекладачів у заявленому розмірі.

Керуючись ст.ст. 139, 242-246, 252 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю Мастерпласт Україна про винесення додаткового судового рішення задовольнити частково.

Ухвалити по справі № 420/10908/20 додаткове рішення, яким стягнути з Одеської митниці Держмитслужби (65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21А; ЄДРПОУ 43333459) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Мастерпласт Україна (Закарпатська область, се. Великі Лази, вул. Тельмана, 4-Б; ЄДРПОУ 33438138) витрати на правничу допомогу у розмірі 10000 грн (десять тисяч грн) та витрати, пов`язані із залученням перекладачів, у розмірі 5534,10 грн (п`ять тисяч п`ятсот тридцять чотири грн 10 коп.).

В іншій частині заяви відмовити.

Додаткове рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 255 КАС України.

Додаткове рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя І.В. Завальнюк