Ухвала

від 06.01.2021 по справі 478/1755/20

КАЗАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 478/1755/20 Провадження № 2-ві/478/1/21

У Х В А Л А

06 січня 2021 року смт.Казанка

Казанківський районний суд Миколаївської області в складі судді Томашевського О.О., за участю секретаря судового засідання Григоренко Н.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід головуючої судді Іщенко Христини Валеріївни, подану в цивільній справі № 478/1755/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за оренду землі, розірвання договору оренди землі та зобов`язання повернути земельні ділянки,

В с т а н о в и в:

В провадженні Казанківського районного суду Миколаївської області перебуває цивільна справа № 478/1755/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за оренду землі, розірвання договору оренди землі та зобов`язання повернути земельні ділянки.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.12.2020 року, головуючим суддею визначено суддю Іщенко Х.В.

Ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 14.12.2020 року, позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за оренду землі, розірвання договору оренди землі та зобов`язання повернути земельні ділянки залишено без руху, та надано позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

30.12.2020 року до Казанківського районного суду Миколаївської області надійшла заява позивача про відвід головуючої судді Іщенко Х.В., яка мотивована тим, що існують інші обставини, які викликають сумніви щодо неупередженості та об`єктивності судді, оскільки при постановленні суддею ухвали про залишення позовної заяви без руху від 14.12.2020 року, вказано те, що не відповідає дійсності, а саме: що в позові не вказано про наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; що необхідно надати обґрунтований висновок сум, що стягуються чи оспорюються; що відсутній договір оренди землі, який необхідно витребувати у відповідача. Крім того, незважаючи на майновий стан сторони, суддею Іщенко Х.В. також було безпідставно відмовлено в задоволенні клопотання про звільнення, зменшення чи розстрочення сплати судового збору, що на думку позивача є неправомірним.

Ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 04.01.2021 року визнано заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді Іщенко Х.В. необґрунтованою, та передано вирішення питання про відвід іншим суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.01.2021 року, вирішення питання про відвід передано судді Томашевському О.О.

Згідно ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. Суд не вбачає необхідності повідомляти учасників справи про судове засідання, а тому відповідно до вимог ч.8 ст.40 ЦПК України розгляд даної заяви проводиться без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід головуючої судді Іщенко Х.В., суд приходить до наступного висновку.

Так, відповідно до ст.ст. 3, 10 ЦПК України цивільні справи вирішуються на основі закону, за умов, що виключають сторонній вплив на них. Процесуальною гарантією забезпечення безсторонності та об`єктивності суду є право відводу. Можливість заявити відвід суду має забезпечити надійний захист процесу від ймовірного негативного впливу з боку упередженого суду. Метою відводу судді є недопущення до вирішення справи упередженого судді.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені ч.1 ст.36 ЦПК України, відповідно до норм якої суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

У відповідності до ст.39 ЦПК України, відвід має бути мотивованим.

Згідно з ч.1 ст.40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до так і після відкриття провадження у справі.

Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. (ч.7 ст.40 ЦПК України).

Із наведеного слідує, що відвід повинен бути вмотивований із наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, то це є підставою для відмови у його задоволенні.

Лише, встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 36 цього Кодексу, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.

Як вбачається з письмової заяви про відвід, позивач зазначає підставу відводу, яка фактично передбачена п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України, а саме: інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді, а тому підстави відводу потребують доказуванню.

Проте, викладені обставини заявленого відводу не містять передбачених законом випадків про відвід складу суду, та заявником не надано будь-яких доказів, на підтвердження доводів щодо упередженості головуючого судді у цивільній справі.

Посилання позивача на неправомірне постановлення ухвали про залишення позовної заяви без руху від 14.12.2020 року, зводяться до незгоди позивача із процесуальним рішенням судді прийнятим за результатами вирішення питання щодо відкриття провадження.

Проте, наведене не може бути підставою для відводу судді, оскільки така незгода позивача із процесуальним рішенням є предметом апеляційного перегляду судового рішення, зокрема в разі повернення позовної заяви з підстав не виконання вимог спірної ухвали.

Наведене повністю узгоджується із приписами ст.36 ЦПК України, відповідно до якої незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах не може бути підставою для відводу. Незгода із рішенням суду може бути викладена стороною у апеляційній скарзі на рішення суду першої інстанції, яка є предметом розгляду апеляційного суду (ст.352 ЦПК України). Незгода із ухвалою суду може бути викладена у апеляційній скарзі окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 353 ЦПК України; заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Відповідно до прецедентної практики ЄСПЛ несприятлива позиція суду з питань права сама по собі не породжує сумнівів в неупередженості (рішення "Кастілло Альгар проти Іспанії").

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що в діях судді Іщенко Х.В. не вбачається упередженого та необ`єктивного ставлення до позивача по зазначеній цивільній справі та прямої чи побічної заінтересованості у результатах її розгляду, а тому у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 36, 40, 260, 353 ЦПК України, суд,

У х в а л и в:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючої судді Іщенко Христини Валеріївни, подану в цивільній справі № 478/1755/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за оренду землі, розірвання договору оренди землі та зобов`язання повернути земельні ділянки - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено та підписано 06.01.2021 року.

Суддя Казанківського районного суду

Миколаївської області О.О. Томашевський