Ухвала

від 28.12.2020 по справі 766/5339/20

БІЛОЗЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 766/5339/20

Провадження № 2/648/1124/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2020 року смт.Білозерка

Білозерський районний суд Херсонської області у складі:

Головуючого судді Рибас А.В.,

при секретарі судового засідання Данильченко О.О.,

з участю позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Ляшко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Білозерка Херсонської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 до Дніпровської районного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про зняття арешту з майна, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернулася до Херсонського міського суду Херсонської області із позовною заявою, в якій просить зняти арешт на майно, що накладений постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м.Херсоні від 08.11.2013 року ВП № 39941160, на все майно, що належить ОСОБА_3 .

В обґрунтування позовної заяви зазначила, що на час звернення до суду з вказаною позовною заявою, виконавче провадження № 39941160, в рамках якого накладено арешт на все майно позивача, є завершеним на підставі п.5 ч.1 ст.47 Закону України Про виконавче провадження та на виконанні не перебуває. Вказане підтверджується листом Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) від 10.03.2020 року №26077. Проте, арешт, накладений на майно ОСОБА_1 у виконавчому провадженні №39941160, державним виконавцем не знятий.

Ухвалою судді Херсонського міського суду Херсонської області Булах Є.М. від 24.04.2020 року за вказаною заявою відкрито спрощене позовне провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 15.05.2020 року.

Ухвалою судді Херсонського міського суду Херсонської області від 20.05.2020 року цивільну справу №766/5339/20 передано для розгляду за підсудністю до Білозерського районного суду Херсонської області.

16.07.2020 року ухвалою судді Білозерського районного суду Херсонської області відмовлено у відкриті провадження за позовною заявою ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 до Дніпровської районного відділу держаної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про зняття арешту з майна на підставі п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України. Постановою Херсонського апеляційного суду від 01.10.2020 року задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ухвалу Білозерського районного суду Херсонською області від 16.07.2020 року скасовано справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

23.11.2020 року цивільна справа №766/5339/20 надійшла до Білозерського районного суду Херсонської області та згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду передана судді Рибас А.В.

27.11.2020 року ухвалою судді Білозерського районного суду Херсонської області вказану цивільну справу прийнято до свого провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Позивач та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що рішенням Дніпровського районного суду міста Херсона від 06.10.2011 року було стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ Надра заборгованість за кредитним договором в сумі 1410781 грн. 70 коп. Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м.Херсоні від 08.11.2013 року ВП №39941160 було накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_3 . Вказане підтверджується листом Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) від 10.03.2020 року №26077.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем змінено прізвище з ОСОБА_4 на ОСОБА_5 , про що свідчить свідоцтво про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 , видане 30.09.2008 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м.Херсоні

24.06.2014 року виконавче провадження №39941160, завершено на підставі п.5 ч.1 ст.47 Закону України Про виконавче провадження (редакція чинна на момент винесення). Разом з тим, державний виконавець не прийняв рішення про скасування арешту, тобто допустив бездіяльність.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №202740276 від 03.03.2020 року, постанова про накладення арешту не скасована, арешт є чинним.

Відповідно до положень ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно з п. 1 Постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016 року Про судову практику в справах про зняття арешту з майна , у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

У пункті 2 Постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016 року Про судову практику в справах про зняття арешту з майна зазначено, що позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення (стаття 3Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV "Про виконавче провадження" (у редакції Закону України від 04 листопада 2010 року № 2677-VI ).

Відповідно до розділу VII діючого ЦПК України передбачений судовий контроль за виконанням судових рішень.

За положеннями ст. 447 ЦПК України , сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу , порушено їхні права чи свободи.

Аналогічне положення міститься у ст. 74 Закону України Про виконавче провадження : рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до п.п.11,12 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах №6 від 07.02.2014 року, боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку (частина друга статті 82 Закону про виконавче провадження). Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби подається до суду, який видав виконавчий документ (частина друга статті 384 ЦПК ), незалежно від місця виконання судового рішення.

Відповідно до ч. 1ст. 59 Закону України Про виконавче провадження , особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Як зазначено в п. 5 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику в справах про зняття арешту з майна , у разі якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VIIЦПК , а якщо такі дії вчинялися при виконанні вироку суду щодо цивільного позову у кримінальному провадженні, то відповідна скарга підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства відповідно до вимог статті 181Кодексу адміністративного судочинства України . Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено статтею 60 Закону про виконавче провадження. У зв`язку із цим боржник (учасник кримінального провадження, на майно якого накладено арешт) не може пред`являти такий позов, оскільки у судовому процесі він є відповідачем та законом для нього встановлений інший порядок вирішення питання. У разі пред`явлення до суду такого позову в порядку цивільного судочинства суддя має відмовити у відкритті провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 122 ЦПК , а, помилково прийнявши позов до розгляду, під час судового розгляду суд має закрити провадження у справі з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першою статті 205 ЦПК .

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 29.07.2020 року (справа№161/3171/19), в якій зазначено, що спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статті 19 ЦПК України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

У разі, якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України . Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено вимогами статті 60 Закону України Про виконавче провадження 1999 року, оскільки арешт накладено на майно особи з метою забезпечення виконання рішення суду, вона не може виступати позивачем у даній справі і така справа не підлягає розгляду в позовному провадженні.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України (в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017 року), суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_1 є відповідачем у цивільній справі і у виконавчому провадженні є боржником, а арешт на спірне майно було накладено постановою державного виконавця в межах виконавчого провадження з метою забезпечення виконання рішення суду у цивільній справі, ОСОБА_1 не може виступати позивачем та пред`являти позов про зняття арешту з належного їй майна, оскільки така справа не підлягає розгляду у позовному провадженні, а може звернутись зі скаргою на дії державного виконавця в порядку передбаченому розділом VII ЦПК України .

Керуючись ст.ст.3, 15, 80-82, 255, ч.6 259, 2 63-265, 272 ЦПК України , суд -

у х в а л и в :

Провадження у цивільній справі № 766/5339/20 за позовом ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 до Дніпровської районного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про зняття арешту з майна-закрити.

Повний текст ухвали складено 04.01.2021 року

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Херсонського апеляційного суду через Білозерський районний суд Херсонської області протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повний текст ухвали не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Рибас А.В.